Приповісті 25-26
Ukrainian Bible
25 І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.
2 Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.
3 Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.
4 Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.
6 Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,
7 бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.
8 Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,
10 щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.
11 Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.
12 Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.
13 Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.
14 Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.
15 Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.
17 Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.
18 Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
19 Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.
21 Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,
22 бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.
24 Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
25 Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.
26 Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.
27 Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.
28 Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.
26 Як літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.
2 Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.
3 Батіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців.
4 Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в очах своїх не став мудрим.
6 Хто через глупця посилає слова, той ноги собі обтинає, отруту він п'є.
7 Як волочаться ноги в кульгавого, так у безумних устах приповістка.
8 Як прив'язувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати.
9 Як терен, що влізе у руку, отак приповістка в устах нерозумного.
10 Як стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця, і наймає усяких прохожих.
11 Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак.
12 Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй.
13 Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані!
14 Двері обертаються на своєму чопі, а лінивий на ліжку своїм.
15 Свою руку лінивий стромляє до миски, та піднести до рота її йому тяжко.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 Пса за вуха хапає, хто, йдучи, устряває до сварки чужої.
18 Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,
19 так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!...
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка.
21 Вугілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати.
22 Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять.
23 Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе,
24 устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:
25 коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид!
26 Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі.
27 Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається.
28 Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять.
Притчи 25-26
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Інші притчі Соломонові
25 Ось іще Соломонові притчі, зібрані людьми царя юдейського Езекії.
2 Велич Господа в тому, щоб приховувати,
а слава царева в тому, щоб розкрити справу.
3 Незбагненні царські серця,
як небеса недосяжні, як прірви земні.
4 Якщо очистити срібло від домішок,
майстер зможе зробити різноманітні прикраси.
5 Якщо прогнати неправедних з царських очей,
зміцниться трон його правосуддям.
6 Не хвалися в присутності царя,
не ставай там, де місце знатним.
7 Краще, як тебе погукають: «Підійди сюди»,—
аніж принизять на очах у всіх вельмож
та відішлють до самих нищих.
8 Не спіши до суду, бо що робитимеш потім,
коли твій ближній доведе, що ти неправий?
9 Сперечайся про справу з сусідом,
але таємниці чужої не відкривай,
10 щоб судді не довелося присоромити тебе,
і ти не втратив довір’я інших.
11 Золоті яблука в срібному обрамленні—
ось чим є зважене, вчасне рішення.
12 Мудрий порадник для уважного слухача—
це золота сережка, це прикраса зі щирого золота.
13 Вірний посланець—цінний для свого хазяїна,
мов склянка води у жнивну днину[a].
14 Той, хто обіцяє подарунок, але не дає,
мов хмара і вітер без дощу.
15 Маючи терпіння, можна й правителя переконати;
м’яка розмова кістки ламає.
16 Якщо знайдеш мед, їж рівно стільки, щоб насититися,
щоб не об’їстися, щоб не нудило.
17 Не муляй очі сусідові, щоб не обриднути йому,
не викликати його зневагу.
18 Людина, що зводить наклеп на сусіда—
то вітрогон з мечем і нагостреною стрілою.
19 Він, мов гнилий зуб, мов тремтячі ноги,
на які марно сподіватися у лиху годину.
20 Сумному серцю радісна пісня—
то все одно, що в холодний день роздягнутися,
чи змастити рану оцетом.
21 Якщо твій ворог голодує, дай йому поїсти,
якщо хоче пити, вгамуй його спрагу.
22 Тоді ти змусиш його відчути сором,[b]
і Господь дасть тобі винагороду.
23 Північний вітер дощ приносить,
плітки таємні гнів плодять.
24 Краще жити в закутку на горищі,
ніж під одним дахом зі сварливою дружиною.
25 Гарні новини з далеких країв—
ковток прохолодної води для спраглого.
26 Немов замулене джерело і отруєний потік,
страждає праведний у руках безбожного.
27 Недобре об’їдатися медом,
так само марно шукати слави.
28 Людина, яка не стримує гнів,
немов беззахисне місто з поваленими мурами.
Приказки про дурнів
26 Як сніг улітку, як дощ у жнива,
так дурню слава не пасує.
2 Як пташка тріпоче крильцями, як ластівка літає,
так і незаслужене прокляття пролетить повз
і нічого з тобою не трапиться.
3 Для коня—батіг, для віслюка—вуздечка,
а для спини глупаків—палиця!
4 Неможливо невігласу дати розумну відповідь:
відповідаючи дурневі такою ж дурницею,
сам станеш схожим на нього.
5 Відповіси дурневі так же, як він запитав,
йому здаватиметься, що він мудрий.
6 Хто передає послання через дурня,
той відтінає ноги, накликає на себе біду.
7 Для невігласа сказати розумну річ також складно,
як для кульгавого стрибати.
8 Вшановувати дурня,
то прив’язувати до пращі камінь
(нікуди він не полетить).
9 Для дурня сказати розумну річ також складно,
як для п’янички витягти занозу з долоні.
10 Хто наймає дурня чи безрідного п’яничку,
той ніби лучник, що стріляє в натовп,
невідомо, хто постраждає.
11 Як собака, що повертається до того, що зригнув,
так і дурень повторює свої помилки.
12 Чи бачили ви людину, яка собі здається мудрою?
На дурня ліпше покластися, ніж на неї.
13 Ледачий репетує:
«На дорозі лев! На вулиці лев, я не можу вийти!»[c]
14 Як двері повертаються на завісах,
так ледачий крутиться в ліжку.
15 Ледачий опускає руку в миску,
а до рота її піднести вже ліньки.
16 Ледачому здається, що він мудріший за тих сімох,
що зважено відповідають.
17 Той, хто втручається в чужу суперечку,
подібний до того, хто смикає за вухо чужого пса.
18-19 Той, хто дурить ближнього, примовляючи: «Я пожартував!»—
подібний до дурня, що стріляє палаючими стрілами у повітря,
і випадково вбиває інших.
20 Без дров вогонь згасне,
так і сварка без наклепника вщухне.
21 Вугілля—для жару, дрова—для вогнища,
а пащекувата людина—для роздмухування сварок.
22 Слова наклепника, неначе смачні наїдки,
вони теж проникають у душу слухача.
23 Як нещире срібло, що блищить на черепках,
так і палкі уста—коли недобре серце.
24 Ворог прикривається солодкими устами,
а в душі плекає зраду.
25 Якщо він говорить лагідним голосом, не вірте йому,
бо сім гидот намислив він у серці.
26 Ненависть приховують обманом,
її зло виявиться на зібранні велелюднім.
27 Той, хто копає яму, сам упаде в неї,
а хто котить камінь, під нього сам потрапить.
28 Брехливий язик ненавидить тих, на кого зводить наклеп,
та підступні уста призведуть до біди.
2 до коринтян 9
Ukrainian Bible
9 А про службу святим мені зайво писати до вас,
2 бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македонянам, що Ахая готова з минулого року, а ваша ревність заохотила багатьох.
3 А я послав братів, щоб моя похвала, щодо вас, не даремна була в цім випадкові, але, як казав, щоб були ви приготовані,
4 щоб, коли македоняни прийдуть зо мною та знайдуть, що ви неготові, щоб не осоромитись нам не кажемо вам у цій речі.
5 Отож, я надумався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготували заздалегідь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він приготований, як щедрий дар, а не річ примусова.
6 А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!
7 Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!
8 А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,
9 як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!
10 А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,
11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.
12 Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові.
13 Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма,
14 вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благодаті на вас.
15 Дяка Богові за невимовний дар Його!
2-е к Коринфянам 9
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Охоче допомагайте братам у Христі
9 Якщо говорити про допомогу Божим людям в Юдеї, то немає потреби писати вам про це. 2 Я знаю, що ви завжди готові допомогти. Я хвалю вас перед македонцями, розповідаючи, що церкви в Ахаї були готові допомогти ще з минулого року. Я казав і про те, що ваше завзяття заохотило багатьох інших допомагати. 3 Та я посилаю до вас братів, щоб ця наша похвала не була марною і щоб ви, як я й казав, були напоготові. 4 Інакше, якщо македонці прийдуть зі мною і побачать, що ви не готові збирати пожертви, то ми будемо осоромлені (не кажучи вже про вас) тим, що були так упевнені в вас. 5 Я вважав за потрібне просити братів піти до вас поперед нас і заздалегідь підготувати ваші щедрі дарунки, що були обіцяні раніше. І щоб то були щедрі й добровільні дари, а не віддані проти волі через вашу пожадливість.
6 Пам’ятайте: хто скупо посіє, той і пожне скупо. Хто ж сіє щедро, той і врожай матиме багатий. 7 Нехай кожен жертвує так, як вирішив у своєму серці, без жалю. Адже Бог любить тих, хто дає з радістю. 8 Бог може збагатити вас усілякими дарами, та так, що завжди мали б ви у всьому достаток і навіть надлишок для всіляких добрих справ. 9 Як сказано у Святому Писанні:
«Дарує щедро Він і бідним подає.
І доброта його ніколи не минає».(A)
10 Хто дає зерно сіячеві, і хліб на поживу, Той забезпечить та примножить ваше насіння і збільшить врожай праведності вашої. 11 І станете ви багатими всім, щоб були ви щедрими завжди. Бо щедрість ваша через нас створює багато подячних молитв Богові.
12 Адже ваше святе служіння не лише задовольнить потреби Божих людей, а й спонукає їх бути вдячними Всевишньому. 13 Завдяки доказам вашого служіння, люди Божі прославлятимуть Господа. Вони вихвалятимуть вашу покірливість, що йде від визнання віри в Добру Звістку про Ісуса Христа. Вони вихвалятимуть вашу щедрість, з якою ви ділитеся з ними і з усіма людьми. 14 І коли молитимуться за вас, вони прагнутимуть побачити вас—тих, хто сподобився такої вийняткової благодаті Божої. 15 Дяка ж Богу за Його чудовий дар, який людині не осягнути розумом!
Copyright © 2007 by Bible League International