Add parallel Print Page Options

Інші притчі Соломонові

25 Ось іще Соломонові притчі, зібрані людьми царя юдейського Езекії.

Велич Господа в тому, щоб приховувати,
    а слава царева в тому, щоб розкрити справу.

Незбагненні царські серця,
    як небеса недосяжні, як прірви земні.

Якщо очистити срібло від домішок,
    майстер зможе зробити різноманітні прикраси.
Якщо прогнати неправедних з царських очей,
    зміцниться трон його правосуддям.

Не хвалися в присутності царя,
    не ставай там, де місце знатним.
Краще, як тебе погукають: «Підійди сюди»,—
    аніж принизять на очах у всіх вельмож
    та відішлють до самих нищих.

Не спіши до суду, бо що робитимеш потім,
    коли твій ближній доведе, що ти неправий?

Сперечайся про справу з сусідом,
    але таємниці чужої не відкривай,
10 щоб судді не довелося присоромити тебе,
    і ти не втратив довір’я інших.

11 Золоті яблука в срібному обрамленні—
    ось чим є зважене, вчасне рішення.
12 Мудрий порадник для уважного слухача—
    це золота сережка, це прикраса зі щирого золота.

13 Вірний посланець—цінний для свого хазяїна,
    мов склянка води у жнивну днину[a].

14 Той, хто обіцяє подарунок, але не дає,
    мов хмара і вітер без дощу.

15 Маючи терпіння, можна й правителя переконати;
    м’яка розмова кістки ламає.

16 Якщо знайдеш мед, їж рівно стільки, щоб насититися,
    щоб не об’їстися, щоб не нудило.
17 Не муляй очі сусідові, щоб не обриднути йому,
    не викликати його зневагу.

18 Людина, що зводить наклеп на сусіда—
    то вітрогон з мечем і нагостреною стрілою.

19 Він, мов гнилий зуб, мов тремтячі ноги,
    на які марно сподіватися у лиху годину.

20 Сумному серцю радісна пісня—
    то все одно, що в холодний день роздягнутися,
    чи змастити рану оцетом.

21 Якщо твій ворог голодує, дай йому поїсти,
    якщо хоче пити, вгамуй його спрагу.
22 Тоді ти змусиш його відчути сором,[b]
    і Господь дасть тобі винагороду.

23 Північний вітер дощ приносить,
    плітки таємні гнів плодять.

24 Краще жити в закутку на горищі,
    ніж під одним дахом зі сварливою дружиною.

25 Гарні новини з далеких країв—
    ковток прохолодної води для спраглого.

26 Немов замулене джерело і отруєний потік,
    страждає праведний у руках безбожного.

27 Недобре об’їдатися медом,
    так само марно шукати слави.

28 Людина, яка не стримує гнів,
    немов беззахисне місто з поваленими мурами.

Приказки про дурнів

26 Як сніг улітку, як дощ у жнива,
    так дурню слава не пасує.

Як пташка тріпоче крильцями, як ластівка літає,
    так і незаслужене прокляття пролетить повз
    і нічого з тобою не трапиться.

Для коня—батіг, для віслюка—вуздечка,
    а для спини глупаків—палиця!

Неможливо невігласу дати розумну відповідь:
    відповідаючи дурневі такою ж дурницею,
    сам станеш схожим на нього.
Відповіси дурневі так же, як він запитав,
    йому здаватиметься, що він мудрий.

Хто передає послання через дурня,
    той відтінає ноги, накликає на себе біду.

Для невігласа сказати розумну річ також складно,
    як для кульгавого стрибати.

Вшановувати дурня,
    то прив’язувати до пращі камінь
    (нікуди він не полетить).

Для дурня сказати розумну річ також складно,
    як для п’янички витягти занозу з долоні.

10 Хто наймає дурня чи безрідного п’яничку,
    той ніби лучник, що стріляє в натовп,
    невідомо, хто постраждає.

11 Як собака, що повертається до того, що зригнув,
    так і дурень повторює свої помилки.

12 Чи бачили ви людину, яка собі здається мудрою?
    На дурня ліпше покластися, ніж на неї.

13 Ледачий репетує:
    «На дорозі лев! На вулиці лев, я не можу вийти!»[c]

14 Як двері повертаються на завісах,
    так ледачий крутиться в ліжку.

15 Ледачий опускає руку в миску,
    а до рота її піднести вже ліньки.

16 Ледачому здається, що він мудріший за тих сімох,
    що зважено відповідають.

17 Той, хто втручається в чужу суперечку,
    подібний до того, хто смикає за вухо чужого пса.

18-19 Той, хто дурить ближнього, примовляючи: «Я пожартував!»—
    подібний до дурня, що стріляє палаючими стрілами у повітря,
    і випадково вбиває інших.

20 Без дров вогонь згасне,
    так і сварка без наклепника вщухне.

21 Вугілля—для жару, дрова—для вогнища,
    а пащекувата людина—для роздмухування сварок.

22 Слова наклепника, неначе смачні наїдки,
    вони теж проникають у душу слухача.

23 Як нещире срібло, що блищить на черепках,
    так і палкі уста—коли недобре серце.
24 Ворог прикривається солодкими устами,
    а в душі плекає зраду.
25 Якщо він говорить лагідним голосом, не вірте йому,
    бо сім гидот намислив він у серці.
26 Ненависть приховують обманом,
    її зло виявиться на зібранні велелюднім.

27 Той, хто копає яму, сам упаде в неї,
    а хто котить камінь, під нього сам потрапить.

28 Брехливий язик ненавидить тих, на кого зводить наклеп,
    та підступні уста призведуть до біди.

Footnotes

  1. 25:13 склянка води… днину Буквально «як сніг у жниву».
  2. 25:22 ти… сором Буквально «ти кинеш розжарені головешки на його голову».
  3. 26:13 На дорозі… вийти Зміст цієї приказки близький до української: «Вовків боятися—в ліс не ходити».

Охоче допомагайте братам у Христі

Якщо говорити про допомогу Божим людям в Юдеї, то немає потреби писати вам про це. Я знаю, що ви завжди готові допомогти. Я хвалю вас перед македонцями, розповідаючи, що церкви в Ахаї були готові допомогти ще з минулого року. Я казав і про те, що ваше завзяття заохотило багатьох інших допомагати. Та я посилаю до вас братів, щоб ця наша похвала не була марною і щоб ви, як я й казав, були напоготові. Інакше, якщо македонці прийдуть зі мною і побачать, що ви не готові збирати пожертви, то ми будемо осоромлені (не кажучи вже про вас) тим, що були так упевнені в вас. Я вважав за потрібне просити братів піти до вас поперед нас і заздалегідь підготувати ваші щедрі дарунки, що були обіцяні раніше. І щоб то були щедрі й добровільні дари, а не віддані проти волі через вашу пожадливість.

Пам’ятайте: хто скупо посіє, той і пожне скупо. Хто ж сіє щедро, той і врожай матиме багатий. Нехай кожен жертвує так, як вирішив у своєму серці, без жалю. Адже Бог любить тих, хто дає з радістю. Бог може збагатити вас усілякими дарами, та так, що завжди мали б ви у всьому достаток і навіть надлишок для всіляких добрих справ. Як сказано у Святому Писанні:

«Дарує щедро Він і бідним подає.
    І доброта його ніколи не минає».(A)

10 Хто дає зерно сіячеві, і хліб на поживу, Той забезпечить та примножить ваше насіння і збільшить врожай праведності вашої. 11 І станете ви багатими всім, щоб були ви щедрими завжди. Бо щедрість ваша через нас створює багато подячних молитв Богові.

12 Адже ваше святе служіння не лише задовольнить потреби Божих людей, а й спонукає їх бути вдячними Всевишньому. 13 Завдяки доказам вашого служіння, люди Божі прославлятимуть Господа. Вони вихвалятимуть вашу покірливість, що йде від визнання віри в Добру Звістку про Ісуса Христа. Вони вихвалятимуть вашу щедрість, з якою ви ділитеся з ними і з усіма людьми. 14 І коли молитимуться за вас, вони прагнутимуть побачити вас—тих, хто сподобився такої вийняткової благодаті Божої. 15 Дяка ж Богу за Його чудовий дар, який людині не осягнути розумом!