Приповісті 1-3
Ukrainian Bible
1 Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,
2 щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,
3 щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,
4 щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.
5 Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,
6 щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.
7 Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.
8 Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!
11 Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,
12 живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!
13 Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.
14 Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,
15 сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,
16 бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:
18 то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!
19 Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!
20 Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,
21 на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:
22 Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?
23 Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!
25 І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.
27 Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,
28 тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,
29 за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,
30 не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!
31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,
32 бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!
33 А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!
2 Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,
2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,
3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
4 якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,
5 тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,
6 бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!
7 Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
8 щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!
9 Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,
10 бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!
11 розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,
12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,
13 від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,
14 що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,
15 що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,
16 щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,
17 що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,
18 вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,
19 ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,
20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!
21 Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,
22 а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!
3 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце,
2 бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою!
3 Милість та правда нехай не залишать тебе, прив'яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого,
4 і знайдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й людини!
5 Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
6 Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.
7 Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого!
8 Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх.
9 Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх,
10 і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим!
11 Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем,
12 бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина!
13 Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала,
14 бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її,
15 дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею.
16 Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її.
17 Дороги її то дороги приємности, всі стежки її мир.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
20 Знанням Його порозкривались безодні, і кроплять росою ті хмари.
21 Мій сину, нехай від очей твоїх це не відходить, стережи добрий розум і розважність,
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї,
23 Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться!
24 Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
25 Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде,
26 бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
27 Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити,
28 не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прийди, а взавтра я дам, коли маєш з собою.
29 Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
30 Не сварися з людиною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
31 Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай,
32 бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба.
33 Прокляття Господнє на домі безбожного, а мешкання праведних Він благословить,
34 з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає.
35 Мудрі славу вспадковують, а нерозумні носитимуть сором.