Add parallel Print Page Options

Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

11 Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

12 живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

13 Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

14 Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

15 сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

16 бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

17 Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

18 то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

19 Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

20 Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

21 на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

22 Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

23 Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

25 І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

27 Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

28 тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

29 за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

30 не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

32 бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

33 А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,

щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,

якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,

якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,

тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,

бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!

Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,

щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!

Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,

10 бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!

11 розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,

12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,

13 від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,

14 що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,

15 що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,

16 щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,

17 що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,

18 вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,

19 ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,

20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!

21 Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,

22 а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!

Вступ

Це приказки Соломона, Давидового сина, царя Ізраїлю.

Вони написані, щоб пізнати мудрість і навчання,
    щоб осягнути зміст висловлювань,
    які ведуть до розуміння.
Вони допоможуть дістати науку й прозріння,
    праведність, справедливе й чесне життя,
щоб дати нелукавому прозорливості,
    молодим—знання та розважливість.
Нехай мудрий теж почує і набереться знань,
    а розумний дістане поради,
як збагнути приказки й дива,
    слова мудреців та їхні таємничі вислови.
Шана до Господа—це благання знань;
    невігласи нехтують мудрістю й настановами.

Соломонові поради його сину

Сину мій[a], прислухайся до настанов батька свого
    й не відкидай повчань матері своєї, бо їхні напучення—
це гарний вінок із квітів для твоєї голови
    й намисто на шию.

Застороги проти лихого товариства

10 Сину мій, якщо тебе зваблюють грішники,
    не поступайся їм.
11 Якщо вони говорять:
    «Ходімо з нами, давай влаштуємо засідку
    і вполюємо невинних,
    пустимо їм кров безпричинно.
12 Проковтнемо їх живцем, як Шеол,
    згубимо невинних, як могила.
13 Ми знайдемо різноманітні цінні скарби,
    наповнимо домівки свої награбованим добром.
14 Ти матимеш добру частку здобичі—
    між усіма розділимо багатство».

15 Сину мій, не водися з ними.
    Не ставай на їхній шлях,
16     бо їхні ноги прямують до зла,
    бо вони спішать пролити кров.
17 Марно розкидати сіті у птаха на очах.
18 Ці люди чатують у засідці,
    щоб дочекатись власної крові.
    Вони влаштовують засідку на власне життя.
19 Такий кінець спіткає кожного,
    хто зазіхає на чуже добро.
Воно відбере життя в тих, хто ним заволодів.

Добра жінка—мудрість

20 Мудрість[b] гукає на вулиці,
    підносить голос у людних місцях,
21 лунає на гомінкому перехресті,
    при вході до міської брами, промовляє таке:

22 «Доки ви, невігласи,
    будете кохатися у власному неуцтві?
Доки насмішники вдовольнятимуться глузуванням?
    Як довго ще нерозумні зневажатимуть пізнання?
23 Якщо ви зважите на мій докір,
    тоді я відкриюся перед вами,
    сповіщу вам свої міркування.

24 Бо я закликала вас,
    але ж ви відмовлялися слухати,
    я простягла руку, але ніхто не звернув уваги,
25 бо ви зневажили всі мої поради,
    і на моїх докорів не слухали.
26 Тепер уже я посміюся з ваших бід,
    я позбиткуюся з вас, коли вас охопить жах.
27 Коли вас поглине страх, немов буря,
    коли закружляє вас вихор нещасть,
    коли зваляться на вас лиха та муки.

28 Тоді ви покличете мене, а я не відгукнуся,
    тоді шукатимете мене, але не знайдете.
29 За те, що ненавиділи пізнання
    і не зважилися шанувати Господа,
30 що не сприйняли моїх порад
    і відкинули мої докори,
31 вони пожинатимуть плоди таких життєвих шляхів
    і будуть втішені власними дурними порадами.

32 Адже відступництво нерозважливих згубить їх,
    самовдоволеність дурнів знищить їх.
33 Але той, хто прислухатиметься до мене,
    житиме безпечно, спокійно,
    бо йому нічого буде боятися насильства і зла».

Дослухайтеся мудрості

Сину мій, якщо ти приймеш слова мої
    і цінуватимеш мої поради,
прислухавшись до мудрості,
    і прихилиш серце до розуміння;
якщо ти благатимеш тямущості,
    прозріння й прагнутимеш мудрості,
якщо будеш прагнути його, мов срібла,
    й шукатимеш його, мов сховані скарби,
тоді ти осягнеш шану до Господа й пізнаєш Бога.

Господь дає мудрість,
    з Його уст сходять знання і розум.
Він є джерелом успіху для праведних,
    захистом для тих, хто живе по честі.
Він охороняє законність
    і наглядає за шляхами вірних Йому.

Тоді ти зрозумієш, що добре життя—
    для праведних і чесних.
10 У серце твоє ввійде мудрість,
    душа твоя тішитиметься знанням.

11 Тебе боронитиме розсудливість,
    охоронятиме тямущість,
12 які врятують від неправедних шляхів,
    від людей, що штовхають на злочин.
13 Ті люди збочили з прямого путі,
    блукають у темряві гріху,
14 вони радіють зі своїх недобрих вчинків
    і втішаються з власного покруччя.
15 Покручені їхні стежки,
    скособочені їхні шляхи.

16 Ти вбережешся від чужої дружини,
    від розпусниці з облесливими словами,
17 яка кидає друга юності
    й забуває про священний Заповіт,
    який уклала з Богом.
18 Її дім—то яма, що веде до смерті,
    а стежки її ведуть до мерців.
19 Усі, хто йде до неї, не повертаються,
    не знаходять стежок назад до життя.

20 Тому йди дорогою добра
    й тримайся шляхів праведних,
21 бо землю заселять праведні,
    житимуть на ній безгрішні.
22 А зловмисників зметуть,
    зрадників викорінять з землі.

Footnotes

  1. 1:8 Сину мій Книга Приказок, напевно, була написана для хлопчика-підлітка, який готується стати чоловіком. Ця книга навчає, як треба жити тій людині, яка поважає і любить Господа.
  2. 1:20 Мудрість У цій книзі Соломон розповідав про Мудрість і Глупоту на прикладі двох жінок: «Мудрість допомагає служити Господу, глупа—грішити».

16 А щодо складок на святих, то й ви робіть так, як я постановив для Церков галатійських.

А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду.

А коли я прийду, тоді тих, кого виберете, тих пошлю я з листами, щоб вони ваш дар любови віднесли до Єрусалиму.

А коли ж і мені випадатиме йти, то зо мною підуть.

Я прибуду до вас, коли перейду Македонію, бо проходжу через Македонію.

А в вас, коли трапиться, я поживу або й перезимую, щоб мене провели ви, куди я піду.

Не хочу я бачитись з вами тепер мимохідь, але сподіваюся деякий час перебути у вас, як дозволить Господь.

А в Ефесі пробуду я до П'ятдесятниці,

бо двері великі й широкі мені відчинилися, та багато противників...

10 Коли ж прийде до вас Тимофій, то пильнуйте, щоб він був безпечний у вас, бо діло Господнє він робить, як і я.

11 Тому то нехай ним ніхто не погорджує, але відпровадьте його з миром, щоб прийшов він до мене, бо чекаю його з братами.

12 А щодо брата Аполлоса, то я дуже благав був його, щоб прийшов до вас з братами, та охоти не мав він прибути тепер, але прийде, як матиме час відповідний.

13 Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні,

14 хай з любов'ю все робиться в вас!

15 Благаю ж вас, браття, знаєте ви дім Степанів, що в Ахаї він первісток, і що службі святим присвятились вони,

16 і ви підкоряйтесь таким, також кожному, хто помагає та працює.

17 Я тішусь з приходу Степана, і Фортуната, і Ахаїка, бо вашу відсутність вони заступили,

18 бо вони заспокоїли духа мого й вашого. Тож шануйте таких!

19 Вітають вас азійські Церкви; Акила й Прискилла з домашньою Церквою їхньою гаряче вітають у Господі вас.

20 Вітають вас усі брати. Вітайте один одного святим поцілунком.

21 Привітання моєю рукою Павловою.

22 Коли хто не любить Господа, нехай буде проклятий! Марана та!

23 Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами!

24 Любов моя з вами всіма у Христі Ісусі, амінь!

Дбайте про вбогих

16 Щодо підтримки людям Божим, то робіть те, що я наказав робити по церквах галатських. В перший день кожного тижня кожен з вас мусить відкласти щось з прибутку і покласти до скарбниці, щоб не збирати, коли я прийду. Коли ж я прийду, то відправлю вибраних вами людей з листами й дарунками вашими до Єрусалиму. А якщо буде доречно і мені йти, то піду і я з ними.

Павлові плани

Прийду я до вас, перетнувши Македонію, бо у планах моїх—побувати там. Можливо, я трохи затримаюся з вами або навіть і перезимую. І тоді ви допоможете мені в подорожі, хоч куди б я йшов. Я не хочу зараз заходити до вас мимохідь, бо сподіваюся деякий час погостювати у вас, якщо буде Господня воля.

В Ефесі ж я пробуду до свята П’ятидесятниці, бо зараз є нагода плідно попрацювати, хоч багато хто перешкоджає мені.

Шануйте тих, хто працює для церкви

10 Якщо прийде Тимофій, то подбайте, щоб йому було затишно серед вас, щоб його ніхто даремно не турбував. Бо робить він справу Господню, як і я. 11 Тож нехай ніхто не зневажає його. Відправте його з миром, щоб він міг прийти до мене. Я чекаю його, як і інших братів. 12 Щодо брата нашого Аполлоса, то я дуже радив йому відвідати вас разом з іншими братами. Та не було Божої волі на те, щоб він прийшов зараз. Тож прийде він лише тоді, коли з’явиться нагода.

Павлові побажання

13 Пильнуйте! Будьте непохитні у вірі своїй! Будьте мужні й міцні! 14 Все, що ви робите, робіть з любов’ю.

15-16 Ви знаєте, що родина Степанова була першою віруючою родиною в Ахаї. Вони присвятили себе служінню Божим людям. Тож благаю вас, брати і сестри, щоб ви корилися таким людям і всім, хто єднається з ними в праці і служінні Господу. 17-18 Я радий, що до мене прийшли Степан, Фортунат і Ахаїк, бо вони зайняли достойне місце у відсутність вашу, заспокоївши мій дух і ваш. Шануйте таких людей.

19 Церкви азіатські вітають вас. Акила і Прискилла шлють вам палке вітання у Господі разом із церквою, що збирається в їхньому домі. 20 Всі брати вітають вас. Вітайте одне одного святим поцілунком[a].

21 Я, Павло, пишу ці слова власноручно. 22 Якщо хтось не любить Господа, то нехай проклятий буде. «Прийди Господи, прийди!»[b] 23 Нехай з вами буде благодать Господа Ісуса. 24 Моя любов з вами всіма в Христі Ісусі.

Footnotes

  1. 16:20 святим поцілунком Або «вітайте одне одного особливим вітанням».
  2. 16:22 Прийди Господи, прийди! Арамійською «Марана за!»