Числа 29-31
Ukrainian Bible
29 А сьомого місяця, першого дня місяця святі збори будуть для вас, жодного робочого зайняття не будете робити, це буде для вас день сурмлення.
2 І спорядите цілопалення на пахощі любі для Господа: бичка, молоде з великої худоби, одного, барана одного, однорічні ягнята, семеро безвадних.
3 А їхня хлібна жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для бичка, дві десяті для барана,
4 і одна десята для одного ягняти, так для семи ягнят,
5 і один козел, жертва за гріх, на очищення вас,
6 окрім новомісячного цілопалення й хлібної його жертви та цілопалення сталого, і хлібної його жертви та їхніх литих жертов за їхньою постановою, на любі пахощі, огняна жертва для Господа.
7 А десятого дня того сьомого місяця будуть для вас святі збори, і будете впокоряти свої душі, жодного зайняття не будете робити.
8 І принесете цілопалення для Господа, любі пахощі: бичка, молоде з великої худоби, одного, барана одного, однорічних ягнят семеро, безвадні будуть у вас.
9 А їхня хлібна жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для бичка, дві десяті для одного барана,
10 по десятій для одного ягняти, так для семи ягнят.
11 Козел один, жертва за гріх, окрім жертви за гріх очищення й сталого цілопалення, і його жертви хлібної та їхніх литих жертов.
12 А п'ятнадцятого дня сьомого місяця будуть для вас святі збори, жодного робочого заняття не будете робити, і будете святкувати сім день для Господа.
13 І принесете цілопалення, огняну жертву, пахощі любі для Господа: бички, молоде з великої худоби, тринадцятеро, барани два, однорічних ягнят чотирнадцятеро, безвадні будуть вони.
14 А хлібна їхня жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для кожного з тринадцяти бичків, дві десяті для одного барана, для двох баранів,
15 і по десятій для кожного з чотирнадцяти ягнят,
16 і один козел, жертва за гріх, окрім сталого цілопалення, його хлібної жертви та його жертви литої.
17 А другого дня: бички, молоде з великої худоби, дванадцятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
18 А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
19 І козел один, жертва за гріх, окрім сталого цілопалення й хлібної його жертви та їхніх литих жертов.
20 А третього дня: бички одинадцятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
21 А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
22 І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення й його хлібної жертви та його литої жертви.
23 А четвертого дня: бички десятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
24 Хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
25 І козел один, жертва за гріх, окрім сталого цілопалення їхньої хлібної жертви та їхньої литої жертви.
26 А п'ятого дня: бички дев'ятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
27 А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
28 І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення та його хлібної жертви та його литої жертви.
29 А шостого дня: бички восьмеро, барани двоє, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
30 А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх за постановою.
31 І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення його хлібної жертви та його литих жертов.
32 А сьомого дня: бички семеро, барани двоє, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
33 А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
34 І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення його хлібної жертви та його литої жертви.
35 А восьмого дня буде для вас віддання свята, жодного робочого зайняття не будете робити.
36 І принесете цілопалення, огняну жертву, пахощі любі для Господа: бичка одного, барана одного, однорічних ягнят семеро, безвадні.
37 Хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичка, для барана й для ягнят за числом їх, за постановою.
38 І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення та його хлібної жертви та його литої жертви.
39 це принесете для Господа в ваші свята, окрім ваших обітниць та ваших дарів, для ваших цілопалень, і для ваших хлібних жертов, і для ваших литих жертов, і для ваших жертов мирних.
40 (30-1) І Мойсей сказав Ізраїлевим синам усе так, як Господь наказав Мойсеєві.
30 (30-2) І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:
2 (30-3) Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.
3 (30-4) А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,
4 (30-5) і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.
5 (30-6) А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.
6 (30-7) А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,
7 (30-8) і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.
8 (30-9) А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.
9 (30-10) А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній.
10 (30-11) А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,
11 (30-12) а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.
12 (30-13) А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй.
13 (30-14) Кожна обітниця й кожна присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить важною, або чоловік її уневажнить її.
14 (30-15) А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зробить важними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній; зробив їх важними, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.
15 (30-16) А якщо справді уневажнить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її.
16 (30-17) Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого.
31 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Пімсти мідіянітам за кривду Ізраїлевих синів, потім будеш прилучений до своєї рідні.
3 І промовив Мойсей до народу, говорячи: Озбройте з-поміж себе людей для війська, і будуть вони на мідіян, щоб дати Господню пімсту на мідіян.
4 По тисячі з племені зо всіх Ізраїлевих племен пошлете до війська.
5 І були призначені з Ізраїлевих тисяч тисяча з племені дванадцять тисяч узброєних для війська.
6 І послав їх Мойсей тисячу з кожного племени до їх війська, і Пінхаса, сина священика Елеазара, на війну, і святий посуд, і сурми для сурмлення в його руці.
7 І рушили війною на Мідіяна, як наказав був Господь Мойсеєві, і позабивали кожного чоловічої статі.
8 І крім тих забитих, позабивали мідіянських царів: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, п'ять мідіянських царів, і Валаама, Беорового сина, забили мечем.
9 І полонили Ізраїлеві сини мідіянських жінок і їхніх дітей, і всю їхню худобу, і всі їхні стада та ввесь їх маєток пограбували.
10 А всі їхні міста по їхніх осадах та всі їхні оселі попалили огнем.
11 І позабирали вони все захоплене й усю здобич, людей та худобу.
12 І вони привели до Мойсея й до священика Елеазара та до громади Ізраїлевих синів полонених і здобич, і захоплене до табору, до моавських степів, що над приєрихонським Йорданом.
13 І вийшли Мойсей і священик Елеазар та всі начальники громади назустріч їм поза табір.
14 І розгнівався Мойсей на військових провідників, тисячників та сотників, що верталися з війська тієї війни.
15 І сказав до них Мойсей: Чи ви позоставили живими всіх жінок?
16 Тож вони були для Ізраїлевих синів за радою Валаама причиною на відступлення від Господа через Пеора! І була поразка в Господній громаді.
17 А тепер позабивайте кожного хлопця між дітьми, і кожну жінку, що познала чоловіка на мужеськім ложі, повбивайте.
18 А всіх молодих жінок, що не познали мужеського ложа, зоставте живими для себе.
19 А ви пробудьте поза табором сім день. Кожен, хто забив кого, і кожен, хто доторкався трупа, очистьтеся дня третього й дня сьомого ви та ваші бранці.
20 І ви очистите кожну одежу, і кожну шкуряну річ, і все зроблене з козиної вовни, і кожну дерев'яну річ.
21 І сказав священик Елеазар воїнам, що ходили на війну: Оце постанова закону, що Господь наказав був Мойсеєві:
22 Тільки золото й срібло, мідь, залізо, цину та олово,
23 кожну річ, що видержить в огні, перепровадите через огонь, і стане чиста, тільки перше очищальною водою очиститься; а все, що не видержує огню, перепровадите через воду.
24 І виперете одежу свою сьомого дня, і станете чисті, а потому ввійдете до табору.
25 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
26 Перелічи здобич бранців між людьми й між худобою ти й священик Елеазар та голови батьківських домів громади.
27 І поділиш ту здобич пополовині між учасниками війни, що входять до війська, і між усією громадою.
28 І принесеш данину для Господа від військових, що входять до війська, одну душу від п'яти сотень від людини й від великої худоби, і від ослів, і від худоби дрібної.
29 З їхньої половини візьми, і даси священикові Елеазарові як Господнє приношення.
30 А з половини Ізраїлевих синів візьмеш одного вийнятого з п'ятидесяти з людини, з худоби великої, з ослів та з худоби дрібної, з кожної скотини, та й даси їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії.
31 І зробив Мойсей та священик Елеазар, як Господь наказав був Мойсеєві.
32 І була здобич, позостале грабунку, що захопили були військові: дрібної худоби шістсот тисяч і сімдесят тисяч і п'ять тисяч.
33 А худоба велика сімдесят і дві тисячі.
34 І осли шістдесят і одна тисяча.
35 А душ людських із жінок, що не пізнали мужеського ложа, усіх душ тридцять і дві тисячі.
36 І була половина, частка тих, що входили до війська, число худоби дрібної триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
37 І була данина для Господа з худоби дрібної, шість сотень сімдесят і п'ять.
38 А худоба велика: тридцять і шість тисяч, а їхня данина для Господа сімдесят і двоє.
39 А осли: тридцять тисяч і п'ять сотень, а їхня данина для Господа шістдесят і один.
40 А душ людських: шістнадцять тисяч, а їхня данина для Господа тридцять і дві душі.
41 І дав Мойсей данину Господнього приношення священикові Елеазарові, як Господь наказав був Мойсеєві.
42 І з половини Ізраїлевих синів, що Мойсей відділив, від людей, що вирушали на війну,
43 і була громадська половина з дрібної худоби триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
44 А худоба велика тридцять і шість тисяч.
45 А осли тридцять тисяч і п'ять сотень.
46 А людських душ шістнадцять тисяч,
47 і взяв Мойсей з половини Ізраїлевих синів вийнятого одного з п'ятидесяти з людини та зо скотини, та й дав їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії, як Господь наказав був Мойсеєві.
48 І прийшли до Мойсея старшини над тисячами війська, тисячники та сотники,
49 та й сказали Мойсеєві: Твої раби перелічили військових, що під нашою рукою, і нікого з нас не бракувало.
50 І ми принесли Господню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжок на ноги, і нараменник, перстень, сережки та нашийника на очищення наших душ перед Господнім лицем.
51 І взяв Мойсей та священик Елеазар від них те золото, кожну зроблену річ.
52 І було всього золота приношення, що принесли для Господа, шістнадцять тисяч сімсот і п'ятдесят шеклів від тисячників і від сотників.
53 Військові грабували кожен для себе.
54 І взяв Мойсей та священик Елеазар те золото від тисячників та сотників, і внесли його до скинії заповіту, пам'ятка для Ізраїлевих синів перед Господнім лицем.
Числа 29-31
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Свято Сурем
29 «Першого дня сьомого місяця будуть священні зібрання. Ви не повинні виконувати жодної роботи. Це буде день, коли ви сурмите в сурму. 2 Ви приноситимете жертву всеспалення, пахощі, приємні Господу, одного бичка, одного барана та сімох ягнят-одноліток без вад. 3 А до них хлібну жертву з добірного борошна, замішаного на оливі: по три десятини ефи[a] до кожного бичка, по дві десятини ефи[b] до кожного барана 4 та по десятині[c] до кожного з сімох ягнят. 5 А ще одного козла як жертву очищення, щоб очиститися. 6 Усе це, крім щомісячною жертви всеспалення з належною хлібною жертвою та обов’язковою жертвою всеспалення з належною хлібною жертвою та ливними жертвами, за обрядами. Це приємні пахощі, дар Господу.
День Спокути
7 Десятого дня того ж сьомого місяця матимете святе зібрання. Не споживайте ніякої їжі[d] й нічого не робіть. 8 Принесете а жертву всеспалення Господу, приємні пахощі: одного бичка з череди, одного барана та сімох ягнят-одноліток. Вони мають бути без вади. 9 А ще хлібну жертву до них із добірного борошна, замішаного на оливі: три десятини ефи до кожного бичка, дві десятини ефи до кожного барана 10 й десятину ефи до кожного з сімох ягнят. 11 А ще козла як жертву очищення. Це на додаток до жертви очищення, щоб очиститися і щоденної жертви всеспалення та її хлібної жертви й відповідних ливних жертв.
Свято Кущів
12 П’ятнадцятого дня сьомого місяця[e] ви матимете святі зібрання. Ви не повинні виконувати жодної роботи. Мусите відзначати свята на честь Господа протягом семи днів. 13 Ви мусите принести в жертву всеспалення Господу, приємні пахощі: тринадцять бичків із череди, двох баранів та чотирнадцять ягнят-одноліток. Вони мають бути без вади. 14 А ще хлібну жертву до них із добірного борошна, замішаного на оливі—по три десятини ефи до кожного з тринадцяти бичків, по дві десятини ефи до кожного з двох баранів 15 і десятині ефи до кожного з чотирнадцяти ягнят. 16 А ще одного козла як жертву очищення на додаток до щоденної жертви всеспалення й відповідної хлібної жертви та ливної жертви до цього.
17 Другого дня принеси дванадцять бичків, двох баранів та чотирнадцять ягнят-одноліток. Вони мусять бути без вади. 18 А також хлібні жертви з ливними жертвами до бичків, баранів та ягнят у необхідній кількості. 19 А ще одного козла як жертву очищення на додаток до щоденної жертви всеспалення, відповідної хлібної жертви разом з ливними жертвами.
20 Третього дня принеси одинадцять бичків, двох баранів, чотирнадцять ягнят-одноліток. Вони мають бути без вади. 21 А також хлібні та ливні жертви до бичків, баранів та ягнят у належній кількості. 22 А ще одного козла як жертву очищення не додаток до щоденної жертви всеспалення, відповідної хлібної та ливної жертв.
23 Четвертого дня принеси десять бичків, двох баранів та чотирнадцять ягнят-одноліток. Вони мають бути без вади. 24 А також хлібні та ливні жертви до бичків, баранів та ягнят у належній кількості. 25 А ще одного козла як жертву очищення не додаток до щоденної жертви всеспалення, відповідної хлібної жертви і ливної жертви.
26 П’ятого дня принеси дев’ять бичків, двох баранів і чотирнадцять ягнят одноліток. Вони мають бути без вади. 27 А також хлібні та ливні жертви до бичків, баранів та ягнят у призначеній кількості. 28 А ще одного козла як жертву очищення не додаток до щоденної жертви всеспалення, відповідної хлібної жертви і ливної жертви.
29 Шостого дня принеси вісім бичків, двох баранів і чотирнадцять ягнят-одноліток. Вони мають бути без вади. 30 А також хлібні та ливні жертви до бичків, баранів та ягнят у належній кількості. 31 А ще одного козла як жертву очищення не додаток до щоденної жертви всеспалення, відповідної хлібної жертви і ливної жертви.
32 Сьомого дня принеси семеро бичків, двох баранів та чотирнадцять ягнят-одноліток. Вони мають бути без вади. 33 А також хлібні та ливні жертви до бичків, баранів та ягнят у належній кількості. 34 А ще одного козла як жертву очищення не додаток до щоденної жертви всеспалення, відповідної хлібної жертви і ливної жертви.
35 Восьмого дня матимете заключне зібрання. Ви не повинні виконувати жодної роботи. 36 Принесете жертву всеспалення як дар, приємні пахощі Господу: одного бичка, одного барана й сімох ягнят-одноліток. 37 А також хлібні та ливні жертви до бичків, баранів та ягнят у належній кількості. 38 А ще одного козла як жертву очищення не додаток до щоденної жертви всеспалення, відповідної хлібної жертви і ливної жертви.
39 Ви мусите приносити це Господу на свята ваші як ваші жертви всеспалення, хлібні та ливні жертви, а також мирні жертви на додаток до обітниць та добровільних приношень».
Обітниці жінкам
30 Тож Мойсей сказав народу Ізраїлю саме те, що Господь заповідав йому. І промовив Мойсей до вождів колін народу ізраїльського: «Ось що Господь заповів:
2 „Коли чоловік дає обітницю Господу або присягається не чинити чогось, він не повинен порушувати клятви своєї. Він мусить виконувати все, що сказав. 3 Але коли жінка, ще в домі батька свого, бо молода, дає обітницю або присягається не чинити чогось, 4 а її батько чує обітницю її і нічого їй не каже, тоді вона мусить виконувати всі свої обітниці й клятви. 5 Та коли її батько не схвалює її обітниць, почувши їх, жодна з обітниць її не чинні, й Господь відпустить її, бо батько не дозволив їй дотримуватися.
6 Якщо ж вийде жінка заміж після того, як склала обітницю або щось необачно пообіцяла, 7 і чоловік її почує це й нічого їй не скаже, почувши, тоді обітниці й зобов’язання її будуть чинні. 8 Але якщо чоловік не схвалює її того самого дня, як почує це, тоді він може відмінити обітницю чи необачну обіцянку, і Господь відпустить її.
9 Кожна обітниця вдови чи розлученої жінки мусить виконуватися. 10 Та коли заміжня жінка складає обітницю, 11 і чоловік її чує, але нічого не каже, тоді вона має дотримуватися всіх обітниць і зобов’язань. 12 Але якщо чоловік її відміняє їх того дня, коли почує про них, тоді всі її обітниці нечинні, і Господь відпустить її. 13 Чоловік її може дозволити їй виконати обітницю[f], яку вона склала, або ж чоловік її може це відмінити. 14 Якщо чоловік нічого не каже їй на другий день після того як почув, тоді вона мусить виконувати всі свої обітниці, бо він нічого не сказав їй того дня, як почув. 15 Та якщо він забороняє їх після того, як почув, тоді він понесе гріх[g] її”».
16 Це закон, даний Господом Мойсею щодо чоловіка й дружини його і щодо батька й дочки в домі його, що живе там дівкою.
Ізраїль знову воює проти мидіанців
31 І сказав Господь Мойсею: 2 «Помстися мидіанцям за те, що вони вчинили народу Ізраїлю. Після цього приєднаєшся до пращурів своїх[h]».
3 Тож Мойсей сказав народу: «Озбройтеся для війни, щоб напасти на мидіанців і помстилися їм за Господа. 4 Пошліть на війну тисячу чоловік від кожного коліна Ізраїлю».
5 Тож по тисячі воїнів від кожного коліна з усіх тисяч Ізраїлю було озброєно на війну—усього дванадцять тисяч чоловік. 6 Мойсей вирядив їх на війну—по тисячі чоловік від кожного коліна, та Фінегаса, сина священика Елеазара послав на війну. Фінегас узяв з собою святі речі та сурми для сполоху.
7 Отже, воювали вони проти мидіанців, як Господь наказав Мойсею. Повбивали вони всіх чоловіків. 8 Як і інших жертв, убили вони царів мидіанських: Евія, Рекема, Зура, Гура і Реву—п’ятьох царів мидіанських. Вони також зарубали Валаама, сина Беора.
9 Сини Ізраїлю забрали в полон жінок мидіанських та дітей їхніх і забрали всіх в’ючних тварин, всі отари, все добро як здобич. 10 Вони також спалили всі міста де ті мешкали, всі табори їхні. 11 Вони позабирали всю здобич, завойовану на війні разом із людьми й худобою, 12 і привели невільників і всю здобич, що взяли на війні, до Мойсея та священика Елеазара і до громади Ізраїлю, в табір на рівнинах Моаву біля Йордану, навпроти Єрихона.
13 Мойсей та священик Елеазар вийшли за табір їм назустріч. 14 Мойсей дуже розгнівався на воєначальників, тисяцьких та сотників, що повернулися з військового походу. 15 Мойсей запитав їх: «Ви залишили живими всіх жінок? 16 Це саме вони за порадою Валаама підбурили ізраїльтян відступитися від Господа того разу в Пеорі, і страшна моровиця впала на громаду Господню. 17 Тож тепер повбивайте всіх дітей чоловічої статі, вбийте кожну жінку, що спізнала чоловіка. 18 Та лишить собі дівчат, що не спізнали чоловіка. 19 Не входьте до табором протягом семи днів. Кожен із вас або полонених ваших, хто вбив когось або торкнувся мертвого тіла, мусить очистити себе третього та сьомого дня. 20 Ви мусите очистити будь-який одяг, все шкіряне, все, виготовлене з козлячої вовни чи з дерева».
21 Тоді священик Елеазар сказав тим, хто ходив на війну: «Ось настанова Закону, який Господь дав Мойсею. 22 Золото, срібло, бронзу, залізо, цинк та оливо— 23 все, що у вогні не горить, ви мусите кинути в огонь, щоб очистити. Все, що горить, має бути очищене водою. 24 Сьомого дня ви мусите випрати свій одяг, і будете чисті. Після цього можете повернутися в табір».
25 І сказав Господь Мойсею: 26 «Ти й священик Елеазар та вожді громади порахуйте захоплене в полон на війні: людей і худобу. 27 Поділіть здобич між воїнами, що ходили на війну, і всією громадою. 28 Ви мусите взяти данину Господу у воїнів, що ходили на війну, кожне п’ятисоте з людей, худоби, ослів та овець. 29 Все це візьмете з їхньої половини й віддасте священику Елеазару як данину Господу. 30 З половини народу Ізраїлю мусите взяти кожне п’ятдесяте з людей, худоби, ослів, овець—усіх тварин, і віддайте левитам, що правлять службу в святому наметі Господньому».
31 Мойсей та священик Елеазар зробили так, як Господь наказав Мойсею. 32 Вони захопили на війні таке: шістсот сімдесят п’ять тисяч овець, 33 сімдесят дві тисячі крупної худоби, 34 шістдесят одну тисячу ослів 35 та тридцять дві тисячі людей, тобто жінок, що не спізнали чоловіка. 36 Половина частки воїнів була така: овець триста тридцять сім тисяч п’ятсот, 37 а данина Господу з овець—шістсот сімдесят п’ять. 38 Крупної рогатої худоби—тридцять шість тисяч голів, а данина Господу з них—сімдесят дві. 39 Ослів—тридцять тисяч п’ятсот, а данина Господу з них—шістдесят один. 40 Людей—шістнадцять тисяч, а данина Господу з них—тридцять двоє. 41 Мойсей віддав данину, Господній внесок, священику Елеазару, як Господь і наказав Мойсею.
42-43 Половина частки народу Ізраїлю, яку Мойсей взяв у воїнів, становила триста тридцять сім тисяч п’ятсот овець, 44 тридцять шість тисяч голів крупної худоби, 45 тридцять тисяч п’ятсот ослів 46 і шістнадцять тисяч жінок. 47 Мойсей взяв з половини частки народу Ізраїлю кожну п’ятдесяту людину і тварину й віддав їх левитам, що правили службу в святому наметі Господньому, як і наказав йому Господь.
48 Тоді воєначальники, тисяцькі і сотники прийшли до Мойсея. 49 І сказали вони Мойсею: «Слуги твої перелічили воїнів, що були під нашим началом, і в нас не бракує жодного чоловіка. 50 Ми принесли як дар Господу золоті речі, які кожен із нас здобув: нарукавні нашивки, браслети, печатки, сережки, намиста, щоб заплатити Господу за життя наші».
51 Мойсей та священик Елеазар узяли в них золото, всі майстерно зроблені речі. 52 Все золото, що його тисяцькі й сотники принесли в дар Господу, важило шістнадцять тисяч сімсот п’ятдесят шекелів[i]. 53 (Кожен із воїнів узяв собі деякі речі). 54 Тож Мойсей та священик Елеазар взяли золото у тисяцких і сотників і принесли його до намету зібрання як спомин для народу Ізраїлю.
Footnotes
- 29:3 три десятини ефи Приблизно 6,6 л. Також див.: Числ. 29:9, 14.
- 29:3 дві десятини ефи Приблизно 4,4 л. Також див.: Числ. 29:9, 14.
- 29:4 по десятині Приблизно 2,2 л. Також див.: Числ. 29:10, 15.
- 29:7 Не споживайте ніякої їжі Буквально «вгамовуйте ваші душі» або «стримуйте себе».
- 29:12 П’ятнадцятого дня сьомого місяця Тобто «свято Кущів». Див.: «свято Кущів».
- 30:13 обітницю Буквально «вгамовує свою душу» або «стримує себе».
- 30:15 понесе гріх Або «буде винний».
- 31:2 приєднаєшся до пращурів своїх Тобто «помреш».
- 31:52 шістнадцять тисяч… шекелів Приблизно 190 кг.
Від Марка 9:1-29
Ukrainian Bible
9 І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.
2 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.
3 І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!
4 І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.
5 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...
6 Бо не знав, що казати, бо були перелякані.
7 Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!
8 І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.
9 А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.
10 І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.
11 І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?
12 А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?
13 Але вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...
14 А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.
15 І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.
16 І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?
17 І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.
18 А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.
19 А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!
20 І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...
21 І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.
22 І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!
23 Ісус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!
24 Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!
25 А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!
26 І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...
27 А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.
28 Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?
29 А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.
Read full chapter
От Марка 9:1-29
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
9 І сказав їм Ісус: «Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Царство Боже в усієї силі».
Ісус розмовляє з Мойсеєм та Іллєю
(Мт. 17:1-13; Лк. 9:28-36)
2 Шість днів по тому Ісус узяв Петра, Якова та Іоана й вирушив з ними трьома на високу гору, щоб побути там з ними на самоті. І там Він преобразився в них на очах, 3 а вбрання Його стало сліпучо білим—ніяка праля не могла б його так відбілити. 4 Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом.
5 І, звернувшись до Ісуса, Петро сказав: «Учителю, як добре, що ми тут! Дозволь нам поставимо тут три намети[a]: один для Тебе, один для Мойсея, і один для Іллі». 6 Петро не знав, що сказати, бо вони були налякані.
7 Тоді з неба спустилася хмара й огорнула їх тінню. І голос долинув із хмари: «Це Мій Улюблений Син. Слухайтеся Його!» 8 Та підвівши очі, учні побачили, що більше з ними нікого немає, крім Самого Ісуса.
9 Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: «Не кажіть нікому про те, що бачили, аж доки Син Людський не воскресне з мертвих». 10 Учні добре те затямили, тільки міркували між собою, що то означає «воскреснути з мертвих». 11 Вони запитали Ісуса: «Чому книжники стверджують, ніби першим мусить прийти Ілля?»[b] 12 На те Ісус їм відповів: «Це так, Ілля мусить першим прийти і все впорядкувати. Але чи не написано про Сина Людського у Святому Писанні, що Він прийме багато мук і буде зневажений? 13 Та Я кажу вам, що Ілля вже прийшов, але люди вчинили з ним усе те погане, що хотіли, як і було написано про нього у Святому Писанні».
Ісус зціляє хлопчика, одержимого нечистим духом
(Мт. 17:14-20; Лк. 9:37-43)
14 Коли Ісус, Петро, Яків та Іоан повернулися до інших учнів, то побачили, що великий натовп зібрався навколо них, і книжники сперечаються з ними. 15 Побачивши Ісуса, всі були здивовані й побігли назустріч, щоб привітати Його. 16 Ісус запитав: «Про що ви з ними сперечалися?» 17 І один з-поміж натовпу відповів: «Я привів до Тебе свого сина. Він одержимий нечистим духом, і цей дух не дає йому розмовляти. 18 Як ухопить його, то кидає об землю. На устах піна виступає, він скрегоче зубами, дерев’яніє. Я просив учнів Твоїх вигнати нечистого, але вони не змогли».
19 І мовив Ісус у відповідь: «О роде невірний! Скільки ж ще часу Мені бути з вами? Скільки ж Мені вас терпіти? Приведіть хлопчика до Мене!» 20 Тільки-но побачивши Його, нечистий так затряс хлопця, що той упав додолу, і почав качатися по землі, й піна виступила на устах його. 21 Ісус запитав його батька: «Як давно з ним таке?» Батько відповів: «З дитинства. 22 Багато разів він кидав мого сина в огонь або воду, щоб убити його. Якщо Ти можеш щось зробити, змилуйся, допоможи нам». 23 Ісус промовив: «Чому ти сказав: „Якщо можеш?”—Бо немає нічого неможливого для того, хто вірує». 24 Тієї ж миті батько вигукнув: «Але ж я вірую! Укріпи віру мою!»
25 Побачивши, що натовп оточує їх, Ісус заговорив суворо до нечистого духа: «Ти, дух глухий і німий, наказую тобі вийти з цього хлопця й ніколи більше не входити в нього!» 26 Нечистий дух заверещав, затрусив хлопця в жахливих конвульсіях і вийшов з нього. Було схоже на те, що хлопець помер, отож багато хто з людей казали, що він мертвий. 27 Але ж Ісус узяв хлопця за руку, підняв його й поставив на ноги.
28 Коли Ісус повернувся до помешкання, учні запитали Його на самоті: «Чому ми не змогли вигнати нечистого?» 29 Та Він відповів їм, мовивши: «Цей рід можна вигнати лише молитвою і постом[c]».
Read full chapterCopyright © 2007 by Bible League International