Михей 4-5
Ukrainian Bible
4 Та буде наприкінці днів, гора дому Господнього міцно поставлена буде вершиною гір, і піднесена буде вона понад узгір'я, і будуть народи до неї пливсти.
2 І підуть численні народи та й скажуть: Ходімо, і вийдім на гору Господню та до дому Якового, і Він буде навчати доріг Своїх нас, і ми будемо ходити стежками Його. Бо вийде Закон із Сіону, а слово Господнє із Єрусалиму.
3 І Він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині. І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни!
4 І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив, бо уста Господа Саваота оце прорекли.
5 Усі бо народи ходитимуть кожен ім'ям свого бога, а ми будем ходити Ім'ям Господа, нашого Бога, на віки віків!
6 Того дня промовляє Господь позбираю кульгаве й згромаджу розігнане, і те, що на нього навів коли лихо.
7 І зроблю Я кульгаве останком, а віддалене потужним народом, і зацарює над ними Господь на Сіонській горі відтепер й аж навіки!
8 А ти, башто Черідна, підгірку Сіонської доньки, прийде до тебе і дійде старе панування, царювання для донечки Єрусалиму.
9 Тепер нащо здіймаєш ти окрик? Чи в тебе немає царя? Чи ж загинув твій радник, що ти корчишся, мов породілля?
10 Вийся та корчся, о дочко Сіону, немов породілля, бо тепер вийдеш із міста та перебуватимеш у полі, і прийдеш аж до Вавилону. Та будеш ти там урятована, там Господь тебе викупить з рук твоїх ворогів!
11 А зараз зібрались на тебе численні народи, говорячи: Нехай він зневажений буде, і нехай наше око побачить нещастя Сіону!
12 Та не знають вони Господніх думок, і не розуміють поради Його, бо Він їх позбирав, як до клуні снопи.
13 Ставай та молоти, дочко Сіону, бо Я ріг твій залізом учиню, а копита твої вчиню міддю, і ти розпорошиш численні народи та вчиниш закляттям для Господа несправедливий їхній зиск, а їхнє багатство Владиці всієї землі.
5 (4-14) І згромаджуйсь тепер, дочко товпищ! Облогу вчинили на нас, тростиною б'ють по щоці Ізраїлевого суддю...
2 (5-1) А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних.
3 (5-2) Тому Він їх видасть до часу, аж поки ота не породить, що має родити, а останок братів Його вернеться до Ізраїлевих синів.
4 (5-3) І стане, і буде Він пасти Господньою силою, величністю Ймення Господа Бога Свого. І осядуть вони, бо Він стане великий тепер аж до кінців землі!
5 (5-4) І Він буде миром. Як прийде до нашого краю Ашшур, і буде топтатись по наших палатах, то поставимо на нього сім пастирів та восьмеро людських княжат.
6 (5-5) І вони будуть пасти мечем край Ашшура, край же Німрода у воротях його. Та Він від Ашшура врятує, як той прийде в наш Край, і коли буде топтатись по наших границях.
7 (5-6) І Яковів залишок буде посеред численних народів, як роса та від Господа, як той дощ на траві, і він надії не кластиме на чоловіка, і не буде надії складати на людських синів.
8 (5-7) І Яковів залишок буде між людами, серед численних народів, як лев між лісною худобою, як левчук між отарами овець, що як він переходить, то топче й шматує, і немає нікого, хто б зміг урятувати.
9 (5-8) Хай зведеться рука твоя на твоїх ненависників, і хай всі вороги твої витяті будуть!
10 (5-9) І станеться в день той, говорить Господь, і витну Я коні твої з-серед тебе, і колесниці твої повигублюю.
11 (5-10) І понищу міста твого Краю, і всі твердині твої порозвалюю.
12 (5-11) І повиполюю чари з твоєї руки, і ворожбитів у тебе не буде.
13 (5-12) І понищу боввани твої та жертовні стовпи твої з-посеред тебе, і ти чинові рук своїх більше не будеш вклонятися.
14 (5-13) І повитинаю дерева жертовні твої з-серед тебе, і міста твої вигублю.
15 (5-14) І в гніві та в лютості помсту вчиню над народами, що Мене не послухались!
Михей 4-5
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Закон прийде з Єрусалима
4 Настануть дні,[a] коли гора,
на якій встановлено храм Господній,
стане найвищою з-поміж усіх гір.
І нескінченними потоками сюди
будуть сходитися люди всіх народів.
2 Чимало люду прийде й скаже:
«Ходім, зійдемо на Господню гору,
до дому Бога Якова.
Всевишній нас навчить Свого шляху,
щоб ми ходили тільки-но Його путями[b]».
Бо вчення Боже із Сіону вийде,
а слово Господа—з Єрусалима по всьому світу.
3 Тоді Господь судитиме всі племена,
вирішувати справи могутніх і віддалених народів.
Вони перекують мечі свої на рала,
а списи—на серпи, щоб жати жито.
Народи припинять воювати між собою;
люди ніколи більше не будуть готуватися до війни.
4 Сидіти буде кожен під лозою
своєю і під віттям фіґових дерев.
Ніхто не їх злякає,
бо Господь Бог Всемогутній так сказав!
5 Хоча усі народи можуть жити
і шанувати кожен свого бога,
ми ж житимемо, Бога нашого шануючи повік.
Повернеться царство
6 Господь говорить:
«Єрусалиме скалічена й розвіяна була,
відчула вона біль та Божу кару,
але ж Я її до Себе поверну.
7 Я так зроблю,
щоб вижили лише люди цього „скаліченого” міста.
Їх вигнано було з їхньої землі,
але Я їх зміцню й могутнім народом зроблю».
І буде ними керувати Господь з гори Сіон,
відтоді і повік.
8 А щодо тебе, вартова башто Отари[c],
прийшов твій час.
Офель, дочка Сіону,
до тебе повернуться колишня влада й царство.
Чому Ізраїль мусить іти до Вавилона
9 Чому так плачеш ти? Хіба нема царя у тебе?
Хіба загинув той порадник твій,
бо тяжкі твої муки, наче у жінки при пологах.
10 Звивайся з болю і кричи, дочко Сіону,[d] наче при пологах,
бо мусиш ти тепер із міста вийти
й жити в чистім полі.
До Вавилона мусиш йти,
і там тебе врятують.
Там викупить тебе Господь із вражих рук.
Господь вигубить інші народи
11 Багато народів зібралося війною проти тебе,
і кажуть: «Дивись, ось гора Сіон,
давайте-но зруйнуємо її».
12 Вони не розуміють, що Господь планує,
не знають вони намірів Його.
Він справді їх зібрав,
щоб розчавити мов збіжжя на току.
Ізраїль переможе своїх ворогів
13 «Вставай і молоти, дочко Сіону,
тебе Я міццю неймовірною наділю:
роги твої будуть неначе з заліза,
копита ж—з бронзи.
Чимало потрощиш ти народів,
та Господу присвятиш їхню здобич,
багатство їхнє—Володарю цілого світу віддаш».
5 Збирайся військом, о могутнє місто[e],
бо нас вороги довкола обложили,
та кийком ударили підступно по щоці Суддю Ізраїлю.
Цар народиться у Віфлеємі
2 А ти, Віфлеєме-Ефрато[f],
найменше з містечок в Юдеї,[g]
та вийде із тебе правитель Ізраїлю Мій.
Його коріння—у часах прадавніх.
3 Він ворогам віддасть їх до пори,
коли народження настане мить[h].
І решта братів повернеться до народу Ізраїлю.
4 Й постане Він і буде пасти Свій народ
із силою Господньою,
із величчю наймення Господа Бога Його.
І житимуть вони в безпеці,
бо до країв землі сягне Його величчя.
5 Це ж він, хто принесе нам мир,
коли Ассирія прийде у край наш
й топтатиме укріплені фортеці наші.
Тоді ми[i] оберем
сім пастухів та вісім князів[j].
6 І пастимуть вони край Ассирійський мечем,
край Німродський[k]—оголеним лезом.
Вони врятують[l] від Ассирії нас,
якщо вона прийде у край наш
і кордон потопче.
7 Вцілілі з дому Якова тоді посеред багатьох народів
немов роса Господня будуть,
немов дощу краплини на траві,
що на людину не чекає,
і не залежить від синів людських.
8 І рештки дому Якова розкидані
поміж численними народами:
мов лев між диких звірів,
мов левеня серед отар овечих,
та не врятуватися від нього,
коли він нападає, то рве й роздирає.
9 Ти руку занеси на ворогів своїх
й здолаєш їх усіх.
Народ покладатиметься на Бога
10 «Тоді,—Господь говорить,—
понищу Я усіх твоїх коней,
потрощу колісниці твої.
11 Я вигублю міста землі твоєї
і всі твої твердині поруйную.
12 Чаклунство вирву Я із рук твоїх,
і віщунів у тебе більш не буде.
13 Бовванів Я твоїх зруйную,
не поклонятимешся більше ти
творінню рук своїх.
14 Повириваю з-поміж тебе стовпи Ашери[m],
і поруйную Я твоїх бовванів[n].
15 У гніві й люті Я помщуся народам,
які не слухали Мене».
Footnotes
- 4:1 Настануть дні Буквально «в останні дні».
- 4:2 ходили… путями Або «щоб ми могли підкорятися Йому».
- 4:8 башто Отари Або «Мігдал Едер». Можливо, у цьому вірші є натяк на те, що лідери народу знаходитимуться у башті і, неначе пастухи доглядатимуть своїх овець.
- 4:10 дочко Сіону Тобто «народ Єрусалиму». Також див.: Мих. 4:13.
- 5:1 могутнє місто Буквально «дочко війська», тобто «Єрусалим».
- 5:2 Ефрато Древня назва міста Віфлеєм.
- 5:2 найменше… Юдеї Але «родина твоя майже занадто мала, щоб її порахувати».
- 5:3 до пори… мить Або ж «У час призначений» або «Доки вагітна жінка не народить». Це може означати а) алюзію щодо появи обіцяного царя (див.: Ісая 7); б) ідіома, що означає прихід належного часу.
- 5:5 Тоді ми Або «Правитель Ізраїлю».
- 5:5 сім… князів Буквально «сім пастухів, не вісім князів».
- 5:6 край Німродський Іще одна назва Ассирії. Див.: Бут. 10:9-11.
- 5:6 Вони врятують Буквально «Він врятує».
- 5:14 стовпи… Ашери Або «Ашерими». Тут можливо, йдеться про дерев’яні стовпи, закопані в землю, що символізували ханаанську богиню Ашеру.
- 5:14 бовванів Або «міста».
Об'явлення 12
Ukrainian Bible
12 І з'явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір.
2 І вона мала в утробі, і кричала від болю, та муки терпіла від породу.
3 І з'явилася інша ознака на небі, ось змій червоноогняний, великий, що мав сім голів та десять рогів, а на його головах сім вінців.
4 Його хвіст змів третину зір із Неба та й кинув додолу. І змій стояв перед жінкою, що мала вродити, щоб з'їсти дитину її, коли вродить...
5 І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом. І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його.
6 А жінка втекла на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вготоване, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день.
7 І сталась на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи,
8 та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі.
9 І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені.
10 І я почув гучний голос на небі, який говорив: Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч!
11 І вони його перемогли кров'ю Агнця та словом свого засвідчення, і не полюбили життя свого навіть до смерти!
12 Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!
13 А коли змій побачив, що додолу він скинений, то став переслідувати жінку, що вродила хлоп'я.
14 І жінці дані були дві крилі великого орла, щоб від змія летіла в пустиню до місця свого, де будуть її годувати час, і часи, і півчасу.
15 І пустив змій за жінкою з уст своїх воду, як річку, щоб річка схопила її.
16 Та жінці земля помогла, і розкрила земля свої уста, та й випила річку, яку змій був пустив із своїх уст...
17 І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове.
Откровение 12
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Жінка і змій
12 І з’явилося на небі велике знамення—жінка, вдягнена в сонце. Під ногами в неї був місяць, а на голові корона з дванадцятьма зірками. 2 Жінка була вагітна, і оскільки пологи вже почалися, вона кричала від болю.
3 Потім інше знамення з’явилося на небі. Переді мною виник великий червоний змій з сімома головами й десятьма рогами, і сім корон він мав на головах. 4 Хвостом своїм він змів одну третину зірок із неба й скинув їх на землю. Змій стояв перед жінкою, яка от-от мала народити дитину, щоб, тільки-но дитина народиться, зжерти її.
5 Вона народила Сина, Якому призначено було залізним жезлом правити народами. І був Він взятий до Бога, до Божого престолу. 6 А сама жінка втекла в пустелю, де Бог приготував їй місце, щоб там про неї дбали тисячу двісті шісдесят днів.
Битва
7 Тоді почалася битва в небесах: Михаїл[a] й Ангели його билися зі змієм, а змій бився проти них разом зі своїми ангелами. 8 Та не мав він достатньо сили, і втратили вони своє місце на небі. 9 Величезного змія було скинуто на землю, того старого змія, який зветься дияволом чи сатаною і який обдурює цілий світ, й ангели його були скинуті разом із ним.
10 Тоді почув я гучний голос, що линув з неба. Він сказав:
«Ось мить перемоги нашого Бога!
Прийшли сила і Царство Бога!
Його Христос виявив владу Свою!
Скинуто того,
хто день і ніч звинувачує братів і сестер наших перед Богом.
11 Вони перемогли його кров’ю Ягняти і свідченням Слова Божого.
Вони не трималися за життя своє навіть під загрозою смерті.
12 Тож радійте, Небеса і всі, хто живе там!
Але яке ж це лихо для землі та моря,
бо диявол зійшов на них!
Він повен люті, бо знає,
що часу в нього лишається обмаль».
13 І як побачив змій, що його скинуто на землю, то кинувся він переслідувати жінку, яка народила хлопчика. 14 Але жінці було дано два великі орлині крила, щоб могла вона полетіти в пустелю. Там для неї було приготоване місце, де про неї піклуватимуться три з половиною роки, далеко від змія[b]. 15 Тоді змій вивергнув з пащі своєї води, подібно річці, щоб затягнути жінку. 16 Але земля допомогла жінці, бо відкрила уста свої і поглинула воду, вивергнуту з пащі змія. 17 Тоді дракон страшенно розлютився на жінку й пішов війною на решту її нащадків, тих, хто виконують заповіді Божі й дотримуються істини Ісуса.
18 І стояв змій на березі моря.
Copyright © 2007 by Bible League International