Від Матвія 11
Ukrainian Bible
11 І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.
2 Прочувши ж Іван у в'язниці про дії Христові, послав через учнів своїх,
3 щоб Його запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
4 Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите:
5 Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина...
6 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!
7 Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
8 Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м'яке, по палатах царських.
9 По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка.
10 Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!
11 Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!
12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.
13 Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували.
14 Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти.
15 Хто має вуха, нехай слухає!
16 До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,
17 і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...
18 Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має.
19 Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами.
20 Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись:
21 Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі.
22 Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!
23 А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день.
24 Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!...
25 Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив.
26 Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
27 Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.
28 Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!
29 Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм.
30 Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!
От Матфея 11
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Посланці від Іоана Хрестителя
(Лк. 7:18-35)
11 Після того, як коли Ісус закінчив навчати дванадцятьох учнів Своїх, то подався проповідувати Боже Вчення по інших містах Ґалилеї. 2-3 Іоан Хреститель, який знаходився на той час у в’язниці, почувши про діяння Христа, послав своїх учнів запитати в Нього: «Ти і є Той, Хто мав прийти, чи ми мусимо чекати на когось іншого?»
4-5 І мовив їм Ісус у відповідь: «Ідіть і перекажіть Іоанові все те, що ви почули й побачили: сліпі прозрівають, каліки починають ходити, прокажені зціляються, до глухих повертається слух, мертві воскресають, а вбогим проповідується Добра Звістка. 6 Блаженний той, хто може щиро прийняти Мене».
7 Коли Іоанові посланці пішли, Ісус почав говорити присутнім про Іоана: «На що ви ходили дивитися в пустелі? На очерет, що вітер гойдає?[a] 8 Насправді, кого ви очікували побачити? Чоловіка у вишуканому вбранні? Звичайно ж ні! Ті, хто носять пишні шати, знаходяться у царських палацах. 9 Ну, то ж кого ви хотіли побачити? Пророка? Істинно кажу вам: Іоан—значно більше, ніж пророк! 10 Це саме про Нього сказано у Святому Писанні:
„Послухай! Я виряджаю посланця Мого поперед Тебе.
Він приготує Тобі дорогу”.(A)
11 Істинно кажу вам: серед усіх людей, народжених на світі, не було ще ніколи більшого за Іоана Хрестителя, але найменший у Царстві Божому—все ж більший за нього. 12 З того часу, як прийшов Іоан Хреститель, і дотепер Царство Небесне страждає від шалених нападів[b], та лихі люди намагаються здобути його силоміць. 13 До приходу Іоана, всі пророки й Закон Мойсеїв провіщали про це. 14 Якщо ви віруєте у те, про що говорили Закон і пророки, то Іоан—і є Іллєю, про чиє пришестя пророкувалося[c]. 15 Той, хто має вуха, нехай почує!
16-17 З ким можна порівняти це покоління людей? Вони, немов діти, які сидять на базарі й гукають один до одного:
„Ми грали для вас на сопілці,
але ж ви не танцювали.
Ми співали вам жалісних пісень,
та ви не сумували”.
18 Чому Я все це говорю? Тому, що коли прийшов Іоан Хреститель, який не їв як інші й не пив вина, вони казали: „Він одержимий нечистим”. 19 Коли ж прийшов Син Людський, Який їсть як інші і п’є вино, вони кажуть: „Погляньте на Нього! Він ненажера та п’яниця! Він друг збирачів податків та грішників!” Та мудрість виявляється у справах».
Попередження невіруючим
(Лк. 10:13-15)
20 І почав Ісус докоряти жителям тих міст, де було здійснено найбільше з Його чудес, бо вони не розкаялися у своїх гріхах й продовжували грішити. 21 Ісус сказав: «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби ті численні дива, що сталися тут, трапилися у Тирі чи Сидоні, то їхні мешканці давно б вже розкаялися, одягли волосяниці й посипали голови попелом. 22 Але Я кажу вам: Судного Дня Тиру й Сидону буде легше, ніж вам!
23 А ти, Капернауме, чи будеш ти піднесений до небес? Ні, ти зійдеш у пекло! Кажу так, бо якби в Содомі здійснилися такі дива, які сталися тут, те місто існувало б дотепер! 24 Але Я кажу тобі, що Судного Дня легше буде землі Содомській, ніж тобі».
Ісус обіцяє спочинок утомленим
(Лк. 10:21-22)
25 І далі Ісус промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи Неба й Землі, бо Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив простим[d]. 26 Так, Отче, це сталося, бо дійсно, на це була воля Твоя.
27 Все, що Я знаю, було передано Мені Отцем Моїм. Ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця—крім Сина. Тільки ті, хто були обрані Сином, взнають про Отця. 28 Всі втомлені та обтяжені, приходьте до Мене, і Я дам вам відпочинок. 29 Візьміть Моє вчення[e] і навчайтеся в Мене, бо Я—лагідний й покірливий, і ви знайдете відпочинок душам своїм. 30 Бо вчення, що Я даю вам—легке, і тягар, що кладу на ваші плечі—неважкий».
Copyright © 2007 by Bible League International