1 Слово Господа Ізраїлю через Малахію^[a].

Бог любить Ізраїль

² Господь говорить: «Я полюбив вас, а ви питаєте: „Де ж доказ любові цієї?” Хіба Ісав не брат Якову? Однак Я прийняв^[b] Якова, ³ Ісава ж відринув^[c]. Я спустошив гори його^[d], і спадщину його зробив притулком для шакалів пустельних».

⁴ Едом може сказати: «Нас розбито, але ми повернемося й відбудуємо руїни». Та ось що Господь Всемогутній говорить: «Вони можуть відбудувати, але Я знову їх повалю. І будуть звати їх Землею Нечестивців, народом, на який Господь розгнівався навіки». ⁵ Ви побачите це на власні очі й мовите: «Господь—Великий і поза межами Ізраїлю».

Люди не поважають Бога

⁶ «Син шанує батька свого, а слуга—господаря свого. Та якщо Я батько, то де пошана до Мене? А якщо Я господар, де той, хто поважає Мене? Я, Господь Всемогутній, промовляю до вас, священики, що зневажаєте ім’я Моє. Ви питаєте „Чим ми зневажили ім’я Твоє?” ⁷ Тим, що кладете на Мій вівтар опоганену їжу. Ви питаєте: „Чим ми опоганили її?” Коли кажете ви: „Стіл (вівтар) Господа не вартий шани”. ⁸ Коли приводите сліпу тварину в жертву, хіба це не гріх? Коли приводите кульгаву чи хвору тварину в жертву, хіба це не гріх? Приведи її до правителя свого. Чи задоволений він буде тобою? Чи прийме він тебе ласкаво?»—питає Господь Всемогутній.

⁹ «А тепер благайте Бога, щоб виявив до нас ласку Свою. Якщо ви таке чините, чи буде Він втішений хоч кимось із вас?—Так говорить Господь Всемогутній.— ¹⁰ Звичайно, деякі з ваших священиків можуть зачинити двері храму, та розпалити жертовний вогонь! Я не маю втіхи від вас». Так говорить Господь Всемогутній: «Жоден дарунок із ваших рук Мені не милий. ¹¹ Бо велике ім’я Моє серед народів: від сходу сонця до Його осідку. Повсюдно на честь імені Мого спалюється запашне куріння і приноситься чиста пожертва, бо ім’я Моє—велике поміж народами». Так говорить Господь Всемогутній.

¹² Ви ж поганите це, кажучи: «Стіл Господа опоганений: і плоди, і їжа на ньому опоганені. ¹³ І вам не подобається їжа з цього столу. Ви відчуваєте запах її, та відмовляєтесь її вживати, говорячи: „Яка нудота!” Так говорить Господь Всемогутній: „Ви приносите грабоване або кульгаве, або хворе—ось що приносите ви в пожертву. Я не прийму ті нечисті підношення, що виходили з рук ваших”». Так Господь говорить.

¹⁴ «Горе тому шахраєві, хто має у череді своїй самця й клянеться віддати його, а в жертву Господу приносить калічену тварину, бо Я Цар Великий (вам слід поважати Мене),—говорить Всемогутній Господь,—бо ім’я Моє повагається поміж народами».

Правила для священиків

2 «Тож тепер, священики, попередження для вас: „Поважайте Мене!” ² Якщо ви не будете слухати й не приймете серцем необхідність славити Ім’я Моє,—говорить Господь Всемогутній,—тоді Я нашлю прокляття на вас, Я прокляну благословення ваші. Так, Я наслав на них лиха численні, бо ви не прийняли цього до серця».

³ «Справді, Я засуджу нащадків ваших і розмажу послід по обличчях ваших, нечистоти від святкувань ваших, і викинуть вас разом із ними. ⁴ І ви знатимете, що Я послав на вас це попередження, щоб продовжувалася Моя угода з Левієм,—говорить Господь Всемогутній.— ⁵ Моя угода з Левієм—то життя й мир. Я дав їх йому, щоб він шанував Мене і боявся імені Мого. ⁶ Закон правди був на устах його, і ніколи він не брехав. Він у мирі й справедливості ходив зі Мною, і багатьох він відвернув від гріха. ⁷ Бо уста священика несуть знання, і люди йдуть до нього, щоб він навчив їх Закону, бо він посланець Господа Всемогутнього».

⁸ «А ви збочили з путі, ви багатьох своїми вказівками призвели відвернутися від Закону. Ви занапастили Угоду, що Я уклав з Левієм,—говорить Всемогутній Господь.— ⁹ Ви не прийняли мого вчення (закону), й не пильнували доріг Моїх! Тож Я зроблю вас неважливими, та інші народи ніколи вас не поважатимуть».

Юдея не була вірна Богу

¹⁰ Хіба ж не одного батька всі ми маємо? Хіба не один Бог створив нас? Чому ж тоді люди дурять (зраджують) братів своїх? Тим вони оскверняють Угоду Господа з батьками нашими. ¹¹ Юдея втратила віру, гидота діється в Ізраїлі та Єрусалимі, бо люди Юдеї осквернили святиню Господа, яку Він любив, та ще й почали поклонятися цієї поганській богині. ¹² Нехай Господь викорінить з наметів Якова кожного, хто таке чинить, хоч би хто він був, хоч би й приносив пожертву Господу Всемогутньому. ¹³ Ви зробили ще й таке: поливаєте вівтар Господа сльозами, риданнями і голосінням, та Він більше не визнає дари ваші, не приймає їх радо з ваших рук.

¹⁴ І ви питаєте: «Чому це?» Бо Господь був свідком того, що сталося між тобою і жінкою, з якою ти одружився в юному віці, та якій ти зрадив невірністю, хоч вона й була тобі подругою і дружиною за згодою. ¹⁵ Чи Він не створив вас обох, щоб, поєднавшись в дусі, мати спільних дітей святих? Тож мусиш дух свій пильнувати й не зраджувати жінки, з якою побрався в юні роки.

¹⁶ «Бо Я ненавиджу розлучення,—говорить Господь, Бог Ізраїлю,—і того, хто насильством себе вкриває. Тож пильнуйте свій дух і не будьте зрадливими».

Час суду

¹⁷ Ви Господа втомили словами своїми. Ви вчили інших тому, що кожен, хто чинить лихо,—добрий в очах Господа і Він ласкавий до того. Ви також навчали людей, кажучи, що Бог не карає людей за лихі вчинки.

3 «Я посилаю посланця Мого, який приготує путі переді Мною. Володар, якого ви шукаєте, зненацька прийде в свій храм^[e]. Посланець Нової Угоди, Якого ви так прагнете, справді надходить»,—говорить Господь Всемогутній.

² «Та хто подужає день Його приходу? І хто зможе витримати появу Його? Бо Він, мов той вогонь ливарника, мов усевибілююче мило. ³ Він сидітиме, наче ремісник, що плавить і очищає срібло, Він очистить синів Левія, мов золото й срібло, і стануть вони Господні, і приноситимуть пожертви так, як слід. ⁴ Тоді пожертви Юдеї та Єрусалима стануть приємними для Господа, як то було за давніх часів. ⁵ І Я наближуся до вас для суду, і буду Я скорим свідком проти тих, хто займається чаклунством, проти тих, хто чинить перелюб, проти тих, хто облудно присягає, проти тих, що наймитів ошукує, хто утискає вдів і сиріт, хто виганяє безпритульних, і понад усе це—хто Мене не шанує,—говорить Всемогутній Господь.— ⁶ Бо Я—Господь, Я не змінився. Ви—нащадки синів Якова, яких не вигублено до останнього».

Народ ошукує свого Господа

⁷ «Ще з часів предків ваших ви відступили від законів Моїх, не дотримувалися їх. Поверніться до Мене, і Я повернусь до вас,—говорить Господь Всемогутній». Ви питаєте: «Як нам повернутися?»

⁸ «Чи можна обкрадати Бога? Так! Ви обкрадаєте Мене тим, що не присвячуєте Мені десятини^[f] й дари ваші. Та опісля питаючи: „Як ми пограбували Тебе?”» ⁹ «Страждання великі падуть на вас—народ, що обкрадає Мене»,—каже Господь Всемогутній.

¹⁰ «Принесіть кожний від речей і поживи своїй десятину до скарбниці в храмі Моїм. Випробуйте Мене так,—говорить Всемогутній Господь,—щоб побачити, що Я неодмінно проллю на вас з небес благословення, неначе дощ рясний, аж доки не буде всього досхочу. ¹¹ Я забороню пошестям чіпати поля, і вони не пожиратимуть земних плодів. І лоза не буде безплідною». Так говорить Всемогутній Господь.

¹² «Усі народи благословлять вас, бо матимете ви прекрасну землю»,—говорить Всемогутній Господь.

Час суду прийде

¹³ «Жорстокі слова проти Мене ви промовляли,—говорить Господь Всемогутній.—Та ви питаєте: „Що ми проти Тебе казали?” ¹⁴ Ви кажете: „Марно служити Богу. Яка користь із того, що ми старанно Йому служили, як Він велів, і тому ходили в жалобі перед Господом Всемогутнім. ¹⁵ Тепер же ми гадаємо, що зухвалі щастя повні, а лихим таланить завжди. Вони, навіть, Богу кидають виклик та уникають кари”».

¹⁶ Тоді ті, хто шанує Господа, говорили між собою, кожен із приятелем своїм, і Господь уважно слухав. І на пам’ять був списаний перед Ним сувій, де перелічувалися імена тих, хто Його шанував, і тих, хто поважав ім’я Його.

¹⁷ «Вони будуть Моїми,—мовив Господь Всемогутній,—того дня, коли Я вирішу, що є скарбом Моїм. Я помилую їх, як чоловік милує сина свого, який служить йому. ¹⁸ Але ви знову побачите різницю між праведним і нечестивим, між тим, хто служить Богу, і тим, хто Йому не служить».

4 «Наближається день, палаючий, мов піч, коли всі зухвалі й лиходії стануть немов солома, і в той день їх спалено буде,—Господь Всемогутній говорить,—і не залишиться ні корінця, ані гілочки».

² «Але для вас, хто шанує Моє ім’я, зійде сонце праведності, воно принесе спасіння на крилах своїх. І вийдете ви і стрибатимете, немов молоді, вгодовані телята. ³ І потопчете ви нечестивих, бо вони, мов попіл, будуть під стопами ваших ніг того дня, що Я готую,—говорить Господь Всемогутній.— ⁴ Пам’ятайте Закон Мойсея, слуги Мого, який Я дав йому на горі Хорев^[g], заповіді та настанови для всього Ізраїлю.

⁵ Ось Я посилаю пророка Іллю до вас перед великим, страшним днем Господнього приходу. ⁶ І він поверне серця батьків до дітей і дітей—до батьків. Якщо цього не станеться, Я прийду і поб’ю землю прокляттям, змінивши її на руїну».

Вічне царство

22 ^1-2 Потім Ангел показав мені річку води життєдайної, що текла від Божого престолу та Ягняти й збігала посеред вулиці міста. По берегах річки росло Дерево Життя, яке давало врожай дванадцять разів на рік і родило щомісяця. А листя того дерева служило для зцілення народів.

³ Не буде там нічого, що було прокляте Богом. Престол Бога і Ягняти знаходиметься у тому місті, а слуги Божі поклонятимуться Йому. ⁴ І бачитимуть вони Його обличчя, а ім’я Його буде на їхньому чолі.

⁵ Не буде там ночі, й не потрібно буде ні світильника, ні сонячного світла, бо Господь Бог дасть світло слугам Своїм, і царюватимуть вони вічно!

Чекайте приходу Господа

⁶ І сказав мені Ангел: «Слова ці правдиві та істинні. Господь, Бог духів пророчих, послав Свого Ангела показати слугам Своїм, що має статися незабаром». ⁷ «Слухайте! Ось невдовзі Я прийду! Щасливий той, хто підкоряється словам пророцьким, записаним у цій книзі».

⁸ Я, Іоан, чув і бачив все це. А коли почув і побачив, то низько вклонився до ніг Ангела, який показував мені те все. ⁹ Але він сказав мені: «Не роби так. Я такий же слуга, як ти й твої браття-пророки, і як ті, хто підкоряються написаному в книзі цій. Вклоняйся Богу!»

¹⁰ І ще він сказав мені: «Не тримай у таємниці пророцькі слова книги цієї, бо час наближається, коли усе це здійсниться. ¹¹ Нехай неправедні продовжують діяти неправедно, а нечисті—ще й далі поганяться. Нехай праведні чинять праведно, а святі лишаються святими.

¹² Слухай! Я незабаром прийду й відплачу кожному відповідно до вчинків його. ¹³ Я—Альфа і Омеґа^[a], Перший і Останній, Початок і Кінець.

¹⁴ Щасливі ті, хто омили одяг^[b] свій, бо матимуть вони право їсти плоди з Дерева Життя й право ввійти крізь браму в місто. ¹⁵ А пси, чаклуни, розпусники, вбивці, ідолопоклонці та всі, хто любить і чинить кривду, залишаться за муром.

¹⁶ Я, Ісус, послав Ангела Свого, щоб засвідчити вам в церквах оце все. Я—нащадок Давидового роду, сяйлива Вранішня Зірка».

¹⁷ Дух і наречена кажуть: «Прийди!» І нехай той, хто чує, повторює: «Прийди!» Нехай спраглий приходить. Хто хоче, може вільно брати життєдайну воду.

¹⁸ І Я попереджаю кожного, хто слухає пророцькі слова цієї книги: Якщо хто додасть хоч що до цих слів, Бог пошле йому всі ті покарання, про котрі в книзі цій написано. ¹⁹ Якщо хто вилучить щось із цієї пророцької книги, Бог забере частку його з Дерева Життя та зі Святого міста, що описані в книзі. ²⁰ Ісус, Котрий свідчить з пошаною про все це, говорить: «Так, Я прийду незабаром».

Амінь! Прийди, Господи Ісусе!

²¹ Нехай благодать Господа Ісуса буде з усіма вами.