Левит 6-7
Ukrainian Bible
6 (5-20) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 (5-21) Коли хто згрішить і переступом спроневіриться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо даного на сховок, щодо даного в заклад, або щодо грабунку, або вимусить утиском у ближнього свого,
3 (5-22) або знайде якусь згубу та й скаже неправду про неї, і присягне неправдиво на одне зо всього, що робить людина, і згрішить тим,
4 (5-23) то станеться, коли він згрішить і завинить, нехай поверне грабунок, що заграбував, або вимушення, що був вимусив, або дане на сховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов,
5 (5-24) або все, що присяг про нього неправдиво, і поверне його насамперед, і додасть до нього п'яту частину тому, чиє воно, дасть його в день, коли виявиться провина його.
6 (5-25) І він приведе Господеві до священика жертву за провину свою, безвадного барана з дрібної худоби за твоєю оцінкою на жертву за провину.
7 (5-26) І священик очистить його перед Господнім лицем, і буде йому прощено все до одного, що він зробив на провину.
8 (6-1) І Господь промовляв до Мойсея, кажучи:
9 (6-2) Накажи Ааронові та синам його, повідаючи: Оце закон цілопалення: Воно приноситься на огнищі своїм на жертівнику цілу ніч аж до ранку, а огонь жертівника горітиме на ньому.
10 (6-3) І надіне священик льняну свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере попіл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.
11 (6-4) І здійме він шати свої, і зодягне одіж іншу, та й винесе попіл поза табір до чистого місця.
12 (6-5) А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик палитиме на ньому дрова щоранку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.
13 (6-6) Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погасне.
14 (6-7) А оце закон про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до переду жертівника.
15 (6-8) І візьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.
16 (6-9) А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, прісне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту будуть їсти її.
17 (6-10) Не буде печена вона квашеною. Їхню частину Я дав це з огняних Моїх жертов; вона Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.
18 (6-11) Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, вічна постанова для ваших поколінь, з огняних жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освятиться.
19 (6-12) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
20 (6-13) Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господеві в дні помазання його: десята частина ефи пшеничної муки, це постійна хлібна жертва: половина її рано, а половина її ввечорі.
21 (6-14) На лопатці в оливі буде вона зроблена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, любі пахощі для Господа.
22 (6-15) А помазаний священик зробить її замість нього зробить її котрийсь із синів його, це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.
23 (6-16) А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, не буде їджена.
24 (6-17) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
25 (6-18) Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце закон про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопалення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, Найсвятіше вона!
26 (6-19) Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту.
27 (6-20) Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покропить на одежу, що покропиться нею, те випереш на місці святому.
28 (6-21) А глиняний посуд, що в ньому вона варена, буде розбитий. А якщо в мідянім посуді була вона варена, то буде вичищений до блиску й виполосканий водою.
29 (6-22) Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, Найсвятіше вона.
30 (6-23) А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на окуплення в святині, не буде їджена, в огні буде спалена.
7 А оце закон жертви за провину, Найсвятіше вона.
2 На місці, де ріжуть цілопалення, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.
3 А ввесь її лій із неї він принесе, курдюка, і лій, що покриває нутрощі,
4 і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,
5 та й спалить те священик на жертівнику, це огняна жертва для Господа, жертва за провину вона.
6 Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.
7 Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини закон їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.
8 А священик, що приносить чиєсь цілопалення, шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона буде.
9 І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна приготовлена в горшку та на лопатці, священикові, що приносить її, йому вона буде.
10 А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.
11 А оце закон про мирну жертву, що хтось принесе її Господеві.
12 Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.
13 Разом із калачами квашеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.
14 І принесе він щось одне з кожної жертви, приношення для Господа; це буде священикові, що кропить кров мирної жертви, буде йому.
15 А м'ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, не позоставить із нього нічого до ранку.
16 А якщо жертва його приношення обітниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день принесення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.
17 А позостале з м'яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.
18 А якщо справді буде їджене з м'яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподобаний той, хто приносить її, це не буде залічене йому, буде нечисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.
19 А те м'ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не буде їджене, на огні буде спалене. А м'ясо чисте кожен чистий буде їсти м'ясо.
20 А душа, що буде їсти м'ясо з мирної жертви, що вона Господня, а нечисть його на ньому, то буде вона винищена з народу свого.
21 А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазуючого, та проте буде їсти з м'яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той винищений із народу свого.
22 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
23 Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете їсти.
24 А лій із падла й лій пошматованого буде вживаний для всякої потреби, але їсти не будете їсти його.
25 Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде винищена з народу свого.
26 І жодної крови птаства та худоби не будете їсти по всіх ваших оселях.
27 Кожна душа, що їстиме якубудь кров, то буде винищена душа та з-посеред народу свого.
28 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
29 Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє приношення Господеві з своєї мирної жертви.
30 Руки його принесуть огняні жертви Господні, лій із грудиною, принесе грудину, щоб колихати її, як колихання перед Господнім лицем.
31 І священик спалить той лій на жертівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його.
32 А праве стегно з мирних жертов ваших дасте священикові, як приношення.
33 Хто з Ааронових синів приносить кров мирних жертов та лій, йому буде на пайку праве стегно.
34 Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колихання й стегно приношення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааронові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів.
35 Оце частка з помазання Аарона та частка з помазання синів його з огняних жертов Господніх у день приношення їх на священнослуження Господеві,
36 що наказав Господь давати їм у день їхнього помазання від Ізраїлевих синів, вічна постанова на їхні покоління!
37 Оце закон про цілопалення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за провину, і про посвячення, та про жертву мирну,
38 що Господь наказав був Мойсеєві на Сінайській горі в день наказу Його Ізраїлевим синам приносити жертви свої Господеві в Сінайській пустині.
Левит 6-7
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Жертви за інші гріхи
6 І мовив Господь Мойсею: 2 «Коли чоловік згрішить і завинить перед Господом, збрехавши своєму сусідові про те, що той доручив йому стерегти, чи про заклад якийсь, чи про крадіжку, або обдурить свого ближнього, 3 або знайде щось загублене й скаже про те неправду або присягнеться неправдиво про те, що хтось зробив, і тим згрішить, 4 коли той чоловік згрішить, так само стане винний, він мусить повернути те, що вкрав, чи здобув обманом, чи те, що йому доручили стерегти, чи щось знайдене ним, 5 Якщо він присягався в чомусь неправдиво, то мусить віддати сповна, та ще додавши п’яту частину до того. Він мусить сплатити тому, кому та річ належить, в день, коли принесе жертву спокути. 6 І мусить він принести священику як жертву спокути барана без вади з отари за добру ціну, і це буде жертвою спокути. 7 І священик очистить його перед Господом, і буде його прощено за все, що він вчинив і за що став винним».
8 І мовив Господь Мойсею: 9 «Накажи Ааронові та його синам таке: „Ось закон для жертви всеспалення: жертва всеспалення мусить залишатися на вогнищі жертовника цілу ніч аж до ранку, і вогонь на вівтарі мусить горіти. 10 І нехай священик убереться в лляне вбрання, як у спіднє до тіла, так і верхнє, тоді збере попіл, що залишився від вогню на вівтарі, й покладе його поруч із жертовником. 11 І роздягнувшись, нехай перевдягнеться й винесе попіл поза табір, на чисте місце. 12 А вогонь на вівтарі нехай горить. Він не повинен погаснути. Священик мусить розпалювати дрова в ньому щоранку, класти жертву всеспалення на нього і спалювати на ньому жир мирних жертв. 13 Вогонь повинен постійно горіти на вівтарі й не згасати.
Хлібна жертва
14 Ось закон для хлібної жертви. Ааронові сини мусять приносити її Господу перед жертовником. 15 Нехай він візьме з неї повну пригорщу найкращого борошна, оливи хлібної жертви з усім ладаном хлібної жертви. І священик мусить спалити це на вівтарі, це—належна міра Господу. 16 Решту з’їсть Аарон зі своїми синами. І мусять вони з’їсти його прісним у Святому місці на подвір’ї намету зібрання.
17 Цей хліб не можна пекти з закваскою. Я віддав їм це як їхню частку від дарів Мені. Це найсвятіше, як і жертва очищення і жертва за провину. 18 І всі Ааронові нащадки чоловічої статі можуть їсти її як частку дарів Господу. І це на всі ваші покоління. І все, що торкнеться цих жертв, освятиться”».
Священикова хлібна жертва
19 І мовив Господь Мойсею: 20 «Ось жертва, яку Аарон та його сини мусять принести Господу в день Ааронового помазання. Вісім чашок[a] найкращого борошна, як для звичайної хлібної жертви,—половина для ранку й половина для вечора. 21 Борошно слід добре змішати з оливою і спекти на пательні. Це печиво ти розламаєш на шматки й принесеш як хлібну жертву, як пахощі, приємні Господу.
22 Священик, помазаний на його місце з нащадків його, мусить зробити так само. І це Господня частка на віки вічні. Її слід спалити повністю. 23 І будь-яка хлібна жертва священика мусить бути повністю спалена. Її не можна їсти».
Закон про жертву очищення
24 І мовив Господь Мойсею: 25 «Скажи Ааронові та його синам: „Ось закон для жертви очищення. Жертву очищення слід забити перед Господом на тому ж місці, що й жертву всеспалення. І це найсвятіше.
26 Їсти її мусить священик, що приносить жертву очищення. І їсти її слід у Святому місці, на подвір’ї намету зібрання. 27 І кожен, хто торкнеться м’яса її, освятиться. А якщо її кров бризне на вбрання, то забризкане слід випрати в Святому місці. 28 Глиняний посуд, у якому варилося м’ясо, слід розбити. Якщо ж варилося в мідному казані, то його слід вичистити й омити водою.
29 І кожен чоловік із роду священика може їсти його. Це—найсвятіше. 30 Будь-яку жертву очищення, від якої до намету зібрання вноситься кров для очищення у Святому місці, не можна їсти. Її слід спалити у вогні.
Жертва відшкодування
7 Ось закон про жертву відшкодування. Це—найсвятіше. 2 Жертва відшкодування мусить бути забита на місці, де забивається жертва всеспалення. Її кров’ю слід покропити вівтар з усіх боків.
3 Увесь жир слід принести в жертву: жир, що нижче м’язів спини, що вкриває нутрощі, 4 обидві нирки й жир, що на них, а також кращу частину печінки, що мусить бути видалена разом із нирками. 5 Священик мусить спалити це на вівтарі, як дар Господу. Це—жертва відшкодування.
6 Кожен чоловік із родини священика може їсти її. І їсти її слід у Святому місці. Це—найсвятіше. 7 Жертва відшкодування за провину така ж, як і жертва очищення, і закон для них один. І належатиме вона священику, який очищає з її допомогою. 8 Коли священик приносить чиюсь жертву всеспалення, то шкура тієї жертви належатиме йому. 9 І кожна хлібна жертва, що випечена в печі, і все, зготоване в глечику чи на сковороді, належатиме священику, який приносить це. 10 Та будь-яка хлібна жертва, змішана з оливою або суха належатиме всім Аароновим синам порівну.
Мирні жертви
11 Ось закон про мирну жертву, що приноситься Господу. 12 Якщо людина приносить її в знак подяки, то з жертвою подяки вона мусить принести опрісноки, замішані на оливі, прісні коржі, политі оливою, та хлібці з найкращого борошна, добре змішані з оливою. 13 Цю жертву належить приносити разом із заквашеним хлібом на додачу до мирної жертви подяки. 14 І принесе людина щось одне з кожної жертви в дар Господу. І це належатиме священику, який покропить кров мирної жертви. 15 М’ясо мирної жертви подяки мусить бути з’їдене того ж дня, коли приноситься жертва. Ніщо не повинно лишатися до ранку.
16 Якщо хтось приносить жертву обітниці чи жертву доброї волі, то її слід з’їсти в день приношення, а що залишиться, можна й наступного дня. 17 Залишки м’яса жертви слід спалити у вогні на третій день. 18 Якщо хтось їстиме м’ясо мирної жертви на третій день, то вона не буде визнана. Вона не зарахується тому, хто її приносить. Це огидно. Того, хто їстиме її, буде покарано за його гріх.
19 М’яса, що торкнеться чогось нечистого, їсти не можна. Воно мусить бути спалене у вогні. Щодо іншого м’яса, то кожен чистий може його їсти. 20 Та якщо хтось нечистий їстиме м’ясо мирної жертви, що приносить Господові, той мусить бути вилучений з-поміж свого народу. 21 Коли хтось торкнеться чогось нечистого, чи то скверни людської, чи нечистої тварини, чи огидної ненависної істоти, і їстиме м’ясо Господньої мирної жертви, то він повинен бути вилучений з-поміж свого народу”».
22 Господь мовив Мойсею: 23 «Скажи синам Ізраїлю: „Не смійте їсти жир ні з бичка, ні з вівці, ні з кози. 24 Лой падлої чи задертої звіром тварини, можна використовувати для будь-чого, але не їсти. 25 Якщо хтось їстиме жир з тварини, принесеної в дар Господу, того буде вилучено з-поміж його народу.
26 Не споживайте ніякої крові ні птаха, ні тварини в жодній з ваших осель. 27 Кожного, хто споживатиме кров, буде вилучено з-поміж його народу”».
Правила щодо жертви колихання
28 І мовив Господь Мойсею: 29 «Скажи дітям Ізраїлю: „Хто приносить мирну жертву Господу, той частину мирної жертви мусить принести Господу як особливу жертву. 30 Він повинен власноручно принести дар Господу. Він мусить віддати жир разом із грудиною. І підняти грудину перед Господом як жертву колихання. 31 Священик мусить спалити жир на вівтарі, а грудина належатиме Ааронові та його синам. 32 Праве стегно від мирної жертви віддавайте священикові в дар.
33 Праве стегно від мирної жертви належатиме тому священикові[b], який приносить у жертву кров і жир від мирної жертви, то його частка. 34 Бо Я взяв у дітей Ізраїля грудину жертви колихання і стегно приношення з мирної жертви й віддав їх священику Аарону та його синам як їхню вічну частку на всі часи від дітей Ізраїля”.
35 Це частка Аарона та його синів від дарів Господу з дня їхнього помазання та служіння Господу священиками. 36 І Господь наказав віддати їм це як вічну частку від дітей Ізраїля в день помазання їхнього на віки вічні, на всі покоління.
37 Оце закони для жертви всеспалення, хлібної жертви, жертви очищення, жертви відшкодування, жертви освячення на священство й мирної жертви, 38 які Господь заповідав Мойсею на горі Синай, коли Він наказав дітям Ізраїля принести їхні жертви Господу в Синайській пустелі».
Від Матвія 25:1-30
Ukrainian Bible
25 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3 Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.
4 А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.
5 А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!
7 Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.
9 Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.
11 А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!
12 Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.
17 Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.
18 А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.
21 Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.
23 казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
25 І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...
26 І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
30 А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
Read full chapter
От Матфея 25:1-30
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Притча про десятьох дівчат
25 «Того дня Царство Боже буде подібне до десятьох дівчат, які взяли свої світильники й вийшли назустріч нареченому. 2 П’ятеро з них були легковажні, а інші п’ятеро—розумні. 3 Легковажні взяли світильники та забули олію для них. 4 Розумні ж разом із світильниками прихопили й олію в глечиках.
5 Оскільки наречений забарився, вони почали дрімати і позасинали. 6 Опівночі хтось загукав: „Дивіться! Он наречений іде! Зустрічайте його!” 7 Тієї ж миті усі дівчата підхопилися й приготували свої світильники. 8 І легковажні попросили в розумних: „Дайте нам трохи олії. Наші світильники гаснуть!” 9 Але у відповідь ті мовили: „Не можемо, бо на всіх не вистачить. Краще йдіть і придбайте собі у крамаря”.
10 Поки ті ходили купувати олію, з’явився наречений, і дівчата, які залишилися й були готові, вирушили з ним на весілля. Коли ж вони прийшли, то зачинили за собою двері. 11 Зрештою з’явилися й ті дівчата, які ходили по олію, і кажуть: „Господарю! Господарю! Відчини нам двері!” 12 Але той відповідає: „Істинно кажу вам: я вас не знаю!” 13 Отже, будьте пильними, бо вам не відомий день і час, коли Син Людський прийде».
Притча про таланти
(Лк. 19:11-27)
14 «Царство Боже подібне до того чоловіка, який перш ніж рушити в подорож, покликав своїх слуг і доручив їм пильнувати своє майно. 15-16 Одному він дав п’ять талантів[a], другому—два, а третьому—один. Кожного наділив за здібностями та й поїхав. Одразу ж той, що одержав п’ять талантів, пустив їх в обіг і заробив іще п’ять. 17 Так само зробив і той, який одержав два таланти. Він також вклав їх у справу й заробив ще два. 18 А третій, який одержав один талант, пішов і закопав гроші в землю.
19 Багато часу минуло, поки господар повернувся і зажадав їхнього звіту. 20 Чоловік, який одержав п’ять талантів, приніс до господаря його п’ять талантів і ще п’ять зароблених, мовивши: „Господарю, ти доручив мені п’ять талантів, а ось іще п’ять, що я заробив”. 21 Тоді той сказав йому на це: „Гарна праця, ти добрий і вірний слуга! Оскільки ти добре впорався з цією малою сумою, я доручу тобі велику. Іди й розділи разом зі мною цю радість”.
22 Тоді підійшов той слуга, який одержав два таланти від свого господаря, і мовив: „Господарю, ти доручив мені два таланти, а ось іще два, що я заробив”. 23 Хазяїн відповів йому на це: „Молодець! Ти добрий і вірний слуга! Ти добре впорався з цією малою сумою. Отже, я доручу тобі більшу. Іди й розділи зі мною цю радість”.
24 І підійшов до нього той, який одержав один талант, і мовив: „Господарю, я знаю, що ти жорстокий. Збираєш урожай там, де нічого не садив, жнеш там, де нічого не сіяв. 25 Тому я злякався і пішов та й закопав гроші в землю. Ось, забери своє!”
26 У відповідь той мовив: „Ти поганий і ледачий слуга! Знаєш, що я збираю врожай там, де не садив, і жну там, де не сіяв. 27 Тобі слід було пустити гроші в обіг[b], то ж повернувшись, я б і своє одержав, і прибуток мав. 28 Заберіть у нього талант і віддайте тому, хто має десять. 29 Кожному, хто має, додасться ще більше і матиме він надміру, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить. 30 Нікчемного слугу киньте геть в темряву кромішню, туди, де плач і скрегіт зубів від болю”».
Read full chapterCopyright © 2007 by Bible League International