Левит 25
Ukrainian Bible
25 І Господь промовляв до Мойсея на Сінайській горі, говорячи:
2 Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви ввійдете до землі, що Я даю вам, то святкуватиме земля та суботу для Господа.
3 Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтинатимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його,
4 а сьомого року субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтинати.
5 Саморослого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виноградин твоїх не збиратимеш, рік повного відпочинку буде для землі.
6 І те, що саме вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою,
7 і для скотини твоєї, і для звірини, що в Краї твоїм, буде ввесь урожай його на їжу.
8 І відлічиш собі сім суботніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять.
9 І засурмите у сурми сьомого місяця, десятого дня місяця, в день Очищення засурмите в сурми по цілому Краю.
10 І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в Краю для всіх мешканців його, ювілей він буде для вас: і вернеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї вернеться.
11 Ювілей цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: на будете сіяти, і не будете жати саморослі колосся її, і не будете збирати грон з необрізаних виноградин їх,
12 бо це ювілей, святощі будуть для вас, з поля будете їсти врожай його.
13 У році того ювілею вернетесь кожен до своєї посілости.
14 А коли продасте що своєму ближньому, або купите з руки свого ближнього, не обманюйте один одного.
15 За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі.
16 За многістю літ побільшиш ціну тієї купівлі, а за малістю літ зменшиш ціну тієї купівлі, бо він продає тобі число літ урожаю.
17 І не обманите один одного, і будеш боятися Бога свого, бо Я Господь, Бог ваш!
18 І ви виконаєте постанови Мої, а устави Мої будете держати, і будете виконувати їх, і безпечно сидітимете на землі.
19 І земля дасть плід свій, а ви будете їсти досита, і безпечно сидітимете на ній.
20 А коли ви скажете: Що будемо їсти сьомого року, тож не будемо сіяти, не будемо збирати врожаї свої?
21 І зошлю Я благословення Своє на вас шостого року, і зродить врожай на три роки.
22 І будете сіяти восьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, аж до виросту врожаю його будете їсти старе.
23 А земля не буде продаватися назавжди, бо Моя та земля, бо ви приходьки та осілі в Мене.
24 А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте викуп землі.
25 Коли збідніє твій брат, і продасть із своєї посілости, то прийде викупник його, близький йому, і викупить продаж брата свого.
26 А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і знайде потрібне на викуп його,
27 то облічить він літа продажу свого, і верне позостале чоловікові, що продав йому, та й вернеться до своєї посілости.
28 А якщо рука його не знайде потрібного на заплату йому, то буде продаж його в руці покупця його аж до ювілейного року, і вийде він в ювілеї, та й вернеться до посілости своєї.
29 А коли хто продасть мешкальний дім в обмурованому місті, то викуп його буде до кінця року від часу продажу його, рік буде на викуп його.
30 А якщо він не буде викуплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, назавжди для покупця його на покоління його, не вийде він в ювілеї.
31 А доми в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прираховане, і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде.
32 А міста Левитів, доми в містах їх посілости викуп для Левитів завжди буде можливий.
33 А хто викупить від Левитів, то продаж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів.
34 А пасовисько навколо їхніх міст не буде продане, бо це вічна посілість для них.
35 А коли збідніє твій брат, а його рука неспроможною стане, то підтримаєш його, приходько він чи осілий, і житиме він із тобою.
36 Не візьмеш від нього лихви та прибутку, і будеш боятися Бога свого, і житиме брат твій з тобою.
37 Срібла свого не даси йому на лихву, і на прибуток не даси їжі своєї.
38 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського краю, щоб дати вам ханаанську землю, щоб бути вашим Богом.
39 А коли збідніє брат твій при тобі, і буде проданий тобі, то не будеш робити ним праці раба,
40 як наймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі.
41 вийде від тебе він та сини його з ним, і вернеться він до родини своєї, і до посілости батьків своїх вернеться він:
42 бо вони Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського краю, не будуть вони продані продажем раба.
43 Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.
44 А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із народів, що навколо вас, із них купите раба й невільницю.
45 А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Краї вашім, і будуть вони вам на посілість.
46 І передасте їх, як спадщину, вашим синам по вас на спадок посілости навіки, ними будете робити, а братами вашими, синами Ізраїлевими, один одним, не будете володіти жорстоко.
47 А коли рука приходька чи осілого при тобі спроможна, а брат твій збідніє при ньому, і буде проданий приходькові чи осілому в тебе, або нащадкові племени приходька,
48 то потім, як буде проданий, викуп буде йому, один із братів його викупить його,
49 або дядько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, і буде викуплений.
50 І облічить він із тим, хто набув його, від року продажу його аж до ювілейного року, і буде ціна продажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому.
51 Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла його купівлі.
52 А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, згідно з роками його верне свого викупа.
53 Як щорічнии наймит він буде при ньому, він не буде жорстоко панувати над ним на твоїх очах.
54 А якщо він не буде викуплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним,
55 бо Ізраїлеві сини Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського краю. Я Господь, Бог ваш!
Левит 25
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Рік відпочинку
25 І мовив Господь Мойсею на горі Синай: 2 «Скажи дітям Ізраїлю: „Коли ввійдете до землі, що Я даю вам, то земля мусить спочивати, маючи суботу, щоб вшанувати Господа. 3 Шість років поспіль можеш засівати поле і шість років поспіль можеш обрізати виноградник, збираючи його плоди. 4 А на сьомий рік буде цілковитий відпочинок для землі, субота, щоб вшанувати Господа. Поля не засіватимеш і виноградника не обрізатимеш. 5 Не збирай врожаю, що вродить сам по собі, і не збирай винограду з необрізаної лози. Це буде рік цілковитого спокою для землі.
6 І те, що земля вродить сама за рік суботній, буде вам на поживу: для тебе й слуг, і служниць, твоїх наймитів і чужинця, що живе в тебе, 7 твоєї худоби і дичини, що є в землі твоїй. Все, що вродить, піде на поживу і всього цього буде вдосталь.
Ювілейний рік
8 Відрахуй сім разів по сім років разом із сімома суботніми роками, щоб цей термін складав сорок дев’ять років. 9 І засурмиш голосно в баранячий ріг десятого дня сьомого місяця в день очищення. Сурмитимеш по всій землі. 10 І оголосиш п’ятдесятий рік особливим, і оголосиш волю всім, хто живе на землі. І буде він Ювілейним роком для вас. І кожен із вас повернеться до свого господарства, і кожен повернеться до своєї родини. 11 І буде п’ятдесятий рік для вас Ювілейним. Не сійте нічого й не жніть те, що саме вродить, і не збирайте з необрізаної лози, 12 оскільки це Ювілей. І буде він для вас священним. І їстимете з поля те, що воно вродить. 13 Ювілейного року кожен з вас повернеться до своєї власності[a].
14 Якщо продаси щось зі своєї власності ближньому своєму або ж придбаєш у нього, не обдурюйте одне одного. 15 Купуватимеш у ближнього свого відповідно до кількості років, що залишилися до наступного Ювілею. А той продаватиме тобі відповідно до кількості років і жнив, що лишилися. 16 Що більше років лишилося, то більшу ціну й встановлюватимеш, а що менше років, то меншу ціну встановлюватимеш, бо продає він тобі кількість жнив. 17 Не обдурюйте одне одного, побійтеся Бога вашого, бо Я є Господь Бог ваш.
18 Дотримуйтеся Моїх законів, пам’ятайте Мої настанови й виконуйте їх, щоб жити вам безпечно на своїй землі. 19 І земля даватиме свої плоди, і ви їстимете досхочу, і житимете на ній безпечно.
20 Якщо ж спитаєте: „Що ми їстимемо сьомого року, якщо не сіятимемо й не збиратимемо врожаю?”— 21 то Я дам вам Своє благословення на шостий рік і земля вродить врожай, якого вистачить на три роки. 22 Як будете сіяти на восьмий рік, то ще їстимете зі старого врожаю аж до дев’ятого року, поки не достигне новий врожай.
Закони про володіння землею
23 Землю не можна продавати назавжди, бо земля належить Мені. Ви ж лише чужинці й подорожні, що живуть у Мене. 24 По всій країні, що володієте нею, ви мусите давати можливість викупу землі. 25 Якщо хтось із братів твоїх зубожіє й продасть частину своєї землі, то його близький родич мусить прийти й викупити те, що той продав. 26 Якщо він не має близьких родичів, але сам знайде достатньо грошей, щоб викупити землю самому, 27 тоді нехай порахує роки відтоді, як продав її, і поверне решту тому, кому він продав її, і тоді повернеться на свою землю. 28 Але якщо не спроможеться рука його на ті кошти, щоб повернути землю, то продане ним залишиться в руках того, хто купив, аж до ювілейного року. В Ювілейний рік землю буде звільнено, і він повернеться до своєї власності.
29 Якщо хтось продасть дім в обнесеному муром місті, то викупити його зможе в межах одного року після продажу. Він має право викупу протягом року. Його право на відшкодування обмежується цим терміном. 30 Якщо до кінця року будинок не викуплено, то цей будинок в обнесеному муром місті перейде в постійну власність того, хто купив його, а також його нащадків і в Ювілейний рік не звільниться. 31 Житло в поселеннях, що не мають муру, вважається нарівні з земельним наділом. Його можна викупати, і воно звільнятиметься в Ювілейний рік.
32 Щодо міст левитів, то в містах, що належать їм, левити завжди можуть викупити свій дім. 33 Якщо хтось із левитів не викупить свій дім, то дім, що продано в місті, звільниться в Ювілейний рік, бо житло в містах левитів—це їхня власність серед дітей Ізраїлю. 34 Та землю навколо їхніх міст продавати не можна, оскільки вона у вічному їхньому володінні.
Закони для рабовласників
35 Якщо брат твій зубожіє і не зможе утримувати себе, допоможи йому, як чужинцю й перехожому, щоб він міг жити в тебе. 36 Ти не повинен мати з нього зиску, побійся Бога, щоб брат твій міг жити з тобою. 37 Не бери відсотків з грошей, що позичаєш, і хліб йому давай не заради вигоди. 38 Я є Господь Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб віддати вам землю Ханаанську і щоб бути вашим Богом.
39 Якщо брат твій зубожіє і продасться тобі, то не примушуй його працювати, як раба. 40 Нехай він буде в тебе за наймита, як чужинець живе в тебе; і служитиме він тобі аж до Ювілейного року. 41 Тоді нехай іде від тебе, він і діти його, і нехай повертаються до своєї землі, до власності своїх пращурів. 42 Бо вони—Мої раби. Я вивів їх із землі Єгипетської. Вони не повинні бути продані в неволю. 43 Не будь жорстоким до цієї людини, побійся Бога свого.
44 І нехай твій раб і рабиня будуть з навколишніх народів. Купуйте рабів і рабинь із них. 45 Можеш також купувати дітей чужинців, які живуть у вас або з їхніх родин, що народились у вашій землі. Вони стануть твоєю власністю, 46 і зможеш передавати їх у спадщину своїм дітям після себе, як власність на віки. Вони можуть стати вашими рабами. Але не будьте жорстокими до братів своїх, до будь-кого з дітей Ізраїлю.
47 Якщо чужинець або поселенець, що живе у тебе, збагатіє, а брат твій поруч зубожіє і продасться чужинцю або поселенцю, що живуть серед вас або комусь із роду чужинця, 48 то після того, як його продано, його можна буде викупити. Хтось із братів може його викупити. 49 Чи його дядько, чи двоюрідний брат можуть викупити його, або хтось із близьких родичів з його родини можуть викупити його. Можливо, й сам він, зібравши грошей, зможе звільнитися.
50 Він мусить разом із тим, хто купив його, порахувати роки з того часу, як продався, до Ювілейного року, і вартість його звільнення буде відповідною до кількості років. Він мусить бути наймитом. 51 І якщо ще багато років залишилося, то відповідно до цього та ціни за нього він мусить повернути вартість свого звільнення. 52 Якщо ж мало років залишилося до Ювілейного року, то він мусить заплатити за своє звільнення залежно від часу, що залишився. 53 І житиме він у чужинця всі ці роки як наймит. І чужинець не повинен бути жорстоким до нього в очах твоїх.
54 Але якщо він не викупиться сам у той чи інший спосіб, то він і діти його стануть вільними в Ювілейний рік. 55 І це через те, що діти Ізраїлю—Мої раби. Вони—Мої раби, Я вивів їх із землі Єгипетської. Я—Господь Бог ваш”.
Footnotes
- 25:13 своєї власності Земля в Ізраїлі належала родині або роду. Дозволялося продавати свою землю, але в Ювілейний рік вона знову ставала власністю родини, якій вона спершу належала.
Від Марка 1:23-45
Ukrainian Bible
23 І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав,
24 і сказав: Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий.
25 Ісус же йому заказав: Замовчи, і вийди з нього!
26 І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучним, вийшов із нього.
27 І жахнулися всі, аж питали вони один одного, кажучи: Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть духам нечистим наказує Він, і вони Його слухають.
28 І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галілейській країні.
29 І вийшли вони із синагоги небавом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Симонового й Андрієвого.
30 А теща Симонова лежала в гарячці; і зараз сказали про неї Йому.
31 І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, і гарячка покинула ту, і вона зачала прислуговувати їм.
32 А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали приносити до Нього недужих усіх та біснуватих.
33 І все місто зібралося перед дверима.
34 І Він уздоровив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох демонів повиганяв. А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його.
35 А над ранком, як дуже ще темно було, уставши, Він вийшов і пішов у місце самітне, і там молився.
36 А Симон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.
37 І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: Усі шукають Тебе.
38 А Він промовляє до них: Ходім в інше місце, до сіл та околишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов.
39 І пішов, і проповідував в їхніх синагогах по всій Галілеї. І демонів Він виганяв.
40 І приходить до Нього прокажений, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: Коли хочеш, Ти можеш очистити мене!
41 І змилосердився Він, простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: Хочу, будь чистий!
42 І проказа зійшла з нього хвилі тієї, і чистим він став.
43 А Він, погрозивши йому, зараз вислав його,
44 і йому наказав: Гляди, не оповідай нічого нікому. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, що Мойсей заповів, їм на свідоцтво.
45 А він, вийшовши, став багато оповідати й говорити про подію, так що Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебував віддалік по самітних місцях. І сходилися звідусюди до Нього.
Read full chapter
От Марка 1:23-45
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
23 У той час, коли Ісус знаходився в синагозі, там був присутній чоловік, одержимий нечистим духом. Раптом він закричав: 24 «Що Тобі треба від нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов, щоб знищити нас? Я знаю, хто Ти! Ти—Божий Святий!»
25 Та Ісус суворо наказав йому: «Вгамуйся й вийди з нього». 26 Тут нечистий почав колотити чоловіка, а потім з криком дух вийшов з нього. 27 Подив охопив усіх присутніх та вони почали питати одне одного: «Що трапилося? Цей Чоловік владно проповідує нове вчення! Він навіть злим духам владно наказує, і ті слухаються Його!» 28 Чутка про Нього хутко поширилася по всій Ґалилеї.
Зцілення багатьох
(Мт. 8:14-17; Лк. 4:38-41)
29 Ісус та всі учні Його залишили синагогу й попрямували до оселі Симона і Андрія. Яків й Іоан пішли разом з ними. 30 Симонова теща лежала в лихоманці, тож люди розповіли про неї Ісусу. 31 Ісус підійшов до неї, взяв її за руку й допоміг підвестися. Лихоманка залишила жінку й вона почала прислуговувати їм.
32 Коли настав вечір, після заходу сонця, до Нього привели багатьох хворих і одержимих нечистим. 33 Усе місто зібралося під дверима. 34 Багатьох недужих на різні хвороби Він зцілив, і з багатьох вигнав демонів. Та говорити тим нечистим духам Ісус не дозволяв, бо вони знали, хто Він такий[a].
Ісус вирушає в інші міста
(Лк. 4:42-44)
35 Рано-вранці, до схід сонця, Ісус залишив оселю, усамітнився в безлюдному місці й там молився. 36-37 Симон і ті, хто були з ним, пішли шукати Ісуса й, знайшовши Його, звернулися до Нього: «Всі Тебе шукають». 38 Але Ісус відповів їм: «Нам потрібно йти до інших міст, щоб Я міг проповідувати Божу вість і там, бо саме для цього Я й прийшов». 39 Так Він мандрував Ґалилеєю, проповідуючи в синагогах та виганяючи демонів.
Зцілення прокаженого
(Мт. 8:1-4; Лк. 5:12-16)
40 Одного разу прийшов до Ісуса прокажений і, впавши долілиць перед Ним, благав: «Якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене». 41 Перейнявшись милосердям[b], Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!» 42 Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він став чистим. 43 Ісус відіслав його, суворо застерігши при тому: 44 «Дивися ж, нікому не кажи про те, що Я для тебе зробив, а піди й покажися священику[c], та принеси пожертву за своє очищення, як наказував Мойсей[d]. Це й буде свідченням твого одужання».
45 Але той чоловік пішов і почав повсюди розповідати про те, як Ісус зцілив його хворобу. Через те Ісус більше не міг відкрито ввійти у місто, та залишався в безлюдних місцях, але ж люди приходили до Нього звідусіль.
Read full chapterFootnotes
- 1:34 хто Він такий Тобто демони знали, що Ісус був Христом, Сином Божим.
- 1:41 Перейнявшись милосердям У більшості найкращих древньогрецьких та латинських текстів: «Ці слова розгнівали Ісуса». Деякі дослідники вважають цей варіант оригінальним.
- 1:44 а піди… священику За Законом Мойсея тільки священик вирішував, зцілилася людина від хвороби чи ні.
- 1:44 як наказував Мойсей Див.: Лев. 14:1-32.
Copyright © 2007 by Bible League International