Землі коліна Симеонового

19 Другий жереб випав родам коліна Симеонового. Їхня спадщина була серед земель людей Юдиних. ² Дістались їм такі міста: Беершеба (або Шеба), Молада, ³ Хазар-Шуал, Бала, Езем, ⁴ Елтолад, Бетул, Хорма, ⁵ Зиклаґ, Бет-Маркабот, Хазар-Суса, ⁶ Бет-Лебаот та Шарубен—тринадцять міст і довколишні села.

⁷ Коліну Симеоновому дісталися також такі міста: Аїн, Риммон, Етер і Ашан—чотири міста з довколишніми угіддями. ⁸ І всі села навкруги цих міст аж до Баалат-Беера (Рами в Неґеві). Такою була спадщина нащадків Симеона. ⁹ Оскільки наділ Юдиних синів був значно більшим, аніж вони потребували, то частину їхньої землі було віддано синам коліна Симеонового. Отож нащадки Симеона одержали спадщину посеред Юдиного наділу.

Землі коліна Завулонового

¹⁰ Третій жереб випав синам коліна Завулонового. Кордони їхньої спадщини тяглися аж до Сариду. ¹¹ Їхні кордони піднімаються на захід і далі до Марали й доходять до Дабешета, а потім до потоку, що на сході Йокнеама. ¹² Від Сариду кордон іде у зворотньому напрямку на схід сонця до межі Кислоф-Тавора, а тоді вздовж потоку до Даберата, і потім сягає Яфії. ¹³ Звідти він повертає на схід до Ґат-Гефера, Ет-Казина і йде вздовж потоку до Риммона, а потім завертає до Неа. ¹⁴ Далі кордон огинає Ханнатон із півночі і закінчується в долині Іфта Ель.

¹⁵ Кордон охоплював Каттаф, Шимрон, Нагалал та Віфлеєм—дванадцять міст і навколишні села. ¹⁶ Такі були землі, що дісталися родам коліна Завулонового—ці міста з довколишніми селами.

Землі коліна Іссаханового

¹⁷ Четвертий жереб випав родам коліна Іссаха́ра. ¹⁸ До їхніх земель належали: Єзреел, Кесуллот, Шунем, ¹⁹ Хафараїм, Шион, Анагарат, ²⁰ Раббит, Кишион, Евез, ²¹ Ремет, Ен-Ганним, Ен-Хадда та Бет-Пазез.

²² Цей кордон межує з Тавором, Шахазумою та Бет-Шемешем і закінчується біля річки Йордан, охоплюючи шістнадцять міст із довколишніми селами. ²³ Такими були землі, що дісталися родам коліна Іссаха́ра—міста й навколишні села.

Землі коліна Ашерового

²⁴ П’ятий жереб випав родам коліна Ашерового. ²⁵ Їхні кордони охоплювали: Хелкат, Халі, Бетен, Ахшаф, ²⁶ Алламмелех, Амад та Мишал.

На заході кордон межує з Кармелем та Шихор Либнатом. ²⁷ Кордон повертає на схід сонця до Бет-Даґона, потім торкається Завулонових земель та долини Іфта Ель, іде на північ до Бет-Емека та Неєла і простягається на півночі до Кабула. ²⁸ Далі Авдон^[a], Регов, Хаммон та Кана, аж до Великого Сидона. ²⁹ Кордон повертає до Рами й до укріпленого міста Тира, звідти—до Госи й закінчується біля моря. Належали їм і землі Махалаба, Ахзива, ³⁰ Умми, Афека, Регова. Двадцять два міста з навколишніми селами.

³¹ Такі були землі, дані родам коліна Ашера—ці міста та довколишні села.

Землі коліна Нафталі

³² Шостий жереб випав родам коліна Нафталі. ³³ Їхні землі простяглися від Хелефа, від священного дуба у Цаананнімі, від Адамі-Некеба, Ябнеела до Лаккума і закінчувалася біля Йордану. ³⁴ Кордон повертає на захід поблизу Азноф-Тавора і звідти йде до Хуккока, межує на півдні з Завулоном, на заході—з Ашером, на сході—з Йорданом. ³⁵ Укріпленими були такі міста: Зиддим, Зер, Гаммат, Раккат, Кіннерет, ³⁶ Адама, Рама, Хазор, ³⁷ Кедеш, Едреї, Ен-Хазор, ³⁸ Ірон, Миґдал-Ель, Хорем, Бет-Анат і Бет-Шемеш—дев’ятнадцять міст і навколишні села.

³⁹ Такою була спадщина сімей коліна Нафталі—міста з довколишніми селами.

Землі коліна Данового

⁴⁰ Сьомий жереб випав родам коліна Данового. ⁴¹ До їхніх земель входили: Зора, Ештаол, Ір-Шемеш, ⁴² Шаалабин, Айжалон, Ітла, ⁴³ Елон, Тимна, Екрон, ⁴⁴ Елтеке, Ґівветон, Баалат, ⁴⁵ Єгуд, Бене-Берак, Ґат-Риммон, ⁴⁶ Ме-Яркон, Раккон, та землі довкола Йоппи.

⁴⁷ Коли сини Данові втратили свої землі, то виступили вони проти Лешема^[b] й захопили його, мешканців винищили, забрали майно й оселилися там, перейменувавши місто на честь свого прабатька Дана^[c].

⁴⁸ Така спадщина дісталася родам коліна Данового—всі ці міста й довколишні села.

Землі Ісусові

⁴⁹ Коли закінчився розподіл земельної спадщини і визначені були кордони, ізраїльтяни дали наділ на своїй землі й Ісусу, сину Навина.

⁵⁰ Як Господь і наказував, вони дали йому місто, яке він сам вибрав: Тимнат Серу й гори Ефраїма. Він відбудував місто й оселився в ньому.

⁵¹ Отакими були наділи спадщини, що їх священик Елеазар, Ісус Навин та старійшини родів ізраїльських колін за жеребом розподілили у Шило, перед Господом при вході до намету зібрання. Так закінчився розподіл землі.

Міста-схованки

20 Тоді Господь звелів Ісусу: ² «Скажи ізраїльтянам: „Вибирайте собі міста-схованки, як я наказував вам через Мойсея. ³ Це для того, щоб як хтось ненавмисне чи помилково когось уб’є, то міг би туди втекти. Ці міста будуть місцем схованки від месника за кров убитого. ⁴ Утікач має стати перед входом у місто й пояснити старійшинам того міста, що сталося. А вони мусять дозволити йому ввійти в місто й надати місце проживання серед них. ⁵ А якщо месник за кров убитого переслідує вбивцю, то старійшини не повинні видавати його, бо він ненавмисне убив ближнього свого і не мав ненависті до нього. ⁶ Він має лишатися в місті, доки не стане перед зібранням на суд, і до смерті верховного священика. Тоді тільки він може повернутися до свого рідного міста й у дім свій, звідки він утік”».

⁷ Отож вони визначили міста-схованки: Кедеш у Ґалилеї в горах Нафталі, Сихем у горах Ефраїма та Киріат-Арва (тобто Хеврон) у горах Юдиних. ⁸ По другий бік Йордану, на схід від Єрихона, вибрали вони Везер у пустелі, що належала коліну Рувимовому, Рамот-Ґілеад, що на землі Ґадовій, Ґолан у Башані, на землях Манассієвих.

⁹ Ці міста призначені були для всіх ізраїльтян та чужинців, що жили серед них. Якщо хтось когось ненавмисне вб’є, може туди втекти, щоб кревники не могли помститися йому, доки не стане він на суд перед зібранням.

Міста та пасовиська для Левитів

21 Голови родин Левитів пішли до священика Елеазара, Ісуса Навина та голів ізраїльських колін. ² Вони звернулися до них у місті Шило в землі Ханаанській: «Господь через Мойсея звелів надати нам міста та пасовиська для нашої худоби». ³ Отож, згідно з велінням Божим, ізраїльтяни віддали левитам ці міста й пасовиська у спадщину.

⁴ Перший наділ за жеребом випав сім’ям Когата. Ті левити, що були нащадками священика Аарона, одержали за жеребом тринадцять міст, які належали колінам Юди, Симеона та Веніамина.

⁵ Інші когатії одержали десять міст, що належали колінам Ефраїма, Дана та половині коліна Манассії.

⁶ Ґершоновим нащадкам випало за жеребом тринадцять міст від сімей колін Іссаха́ра, Ашери, Нафталі та половини коліна Манассії в Башані.

⁷ Нащадкам Мерарі, за їхніми родами, дісталося дванадцять міст від колін Рувима, Ґада та Завулона.

⁸ Ці міста та пасовиська ізраїльтяни розподілили за жеребом серед левитів як Господь велів через Мойсея.

⁹ Ось назви міст, відданих від коліна Юдиного та Симеонового. ¹⁰ Перший жереб випав нащадкам Аароновим, одній з родин когатіїв, яка належала до левитів. ¹¹ Вони віддали їм Киріат-Арву (Арва був батьком Анака), тобто Хеврон, що в горах Юдиних, разом із пасовиськами. ¹² Але поля й села цієї землі було віддано у спадщину Калеву, сину Єфунне. ¹³ Нащадкам священика Аарона вони віддали Хеврон, що був містом-схованкою для вбивць, разом із пасовиськами, Ливну з пасовиськами, ¹⁴ Яттір з пасовиськами, Ештемоа з пасовиськами, ¹⁵ Холон із пасовиськами, Девір із пасовиськами, ¹⁶ Аїн із пасовиськами, Ютту з пасовиськами і Бет-Шемеш із пасовиськами—усього дев’ять міст від цих двох колін.

¹⁷ А від коліна Веніаминового—Ґівеон із пасовиськами, Ґеву з пасовиськами, ¹⁸ Анатот із пасовиськами та Алмон із пасовиськами—усього чотири міста. ¹⁹ Усіх міст, що належали нащадкам Аарона, священикам, було тринадцять із довколишніми пасовиськами.

²⁰ Міста ж які за жеребом дісталися решті сімей Когата—левитам, були від коліна Ефраїмового. ²¹ Їм віддали міста-схованки: Сихем із пасовиськами, що в Ефраїмових горах, Ґезер із пасовиськами, ²² Кибзаїм із пасовиськами та Бет-Горон із пасовиськами—усього чотири міста.

²³ А від коліна Данового—Елтеке з пасовиськами, Ґіббетон із пасовиськами, ²⁴ Айжалон із пасовиськами та Ґат-Риммон із пасовиськами—усього чотири міста.

²⁵ А від половини коліна Манассії—Таанах із пасовиськами та Ґат-Риммон з пасовиськами—усього два міста.

²⁶ Усі ці десять міст із пасовиськами були віддані решті родин Когата.

²⁷ Нащадкам Ґершона, одній з родин левитів, було віддано такі міста. Від половини коліна Манассії: Ґолан у Башані (місто-схованку) із пасовиськами та Бе Ештеру з пасовиськами—усього два міста.

²⁸ Від коліна Іссаха́ра: Кишион із пасовиськами, Даберат із пасовиськами, ²⁹ Ярмут із пасовиськами та Ен-Ганним—усього чотири міста з пасовиськами.

³⁰ Від коліна Ашера: Мишал із пасовиськами, Авдон із пасовиськами, ³¹ Хелкат із пасовиськами та Регов з пасовиськами—усього чотири міста.

³² А від коліна Нафталі: Кедеш у Ґалилеї (місто-схованка) із пасовиськами, Хаммот-Дор із пасовиськами та Картан із пасовиськами—усього три міста.

³³ Всього ж родини ґершонітів одержали тринадцять міст із пасовиськами.

³⁴ Родинам Мерарі (решті Левитів) було віддано такі землі. Від коліна Завулона: Йокнеам і Карта з пасовиськами, ³⁵ Димна з пасовиськами та Нагалал із пасовиськами—усього чотири міста. ³⁶ Від коліна Рувима: Везер із пасовиськами, Ягаз із пасовиськами, ³⁷ Кедемот із пасовиськами та Мефаат із пасовиськами—усього чотири міста. ³⁸ Від коліна Ґада: Рамот-Ґілеад (місто-схованка) із пасовиськами, Маганаїм із пасовиськами, ³⁹ Хешбон із пасовиськами та Язер із пасовиськами—разом чотири міста.

⁴⁰ Усього родинам Мерарі (решті левитів) за жеребом дісталося дванадцять міст із пасовиськами.

⁴¹ Загалом на землях ізраїльтян левитам було віддано сорок вісім міст із пасовиськами. ⁴² Довкола кожного з цих міст були свої пасовиська. Ото такі були міста.

⁴³ Так Господь віддав Ізраїлю всі землі, які й обіцяв їхнім предкам. І вони успадкували їх і оселилися там. ⁴⁴ Господь дав їм безпеку з усіх боків, як і обіцяв їхнім предкам. Ніхто з ворогів не міг протистояти їм. Господь віддав усіх ворогів їм у руки. ⁴⁵ Все добро, що Господь обіцяв народу Ізраїля було виконане. Все здійснилося.

²⁵ Мешкав тоді в Єрусалимі чоловік на ймення Симеон. Був він людиною праведною й побожною. Він чекав, коли Господь прийде, та порятує Ізраїль, і Святий Дух був з ним. ²⁶ То Дух Святий відкрив йому, що він не спізнає смерті, доки не побачить на власні очі Господнього Христа. ^27-28 Осяяний Духом, прийшов Симеон у храм, і коли батьки внесли малого Ісуса, щоб зробити все для Нього згідно з традицією Закону, Симеон узяв Дитину на руки, й благословив Бога мовивши:

³³ Батько й мати були вражені тим, що було сказане про їхнього Сина. ^34-35 Симеон благословив їх сказавши Марії, Ісусовій матері: «Він призначений багатьох в Ізраїлі піднести або скинути додолу, Він покликаний бути знаменням, яке люди відкинуть, і потаємні думки багатьох людей відкриються, та це буде так боляче тобі, неначе меч пронизає серце твоє».

Пророчиця Анна

^36-37 У той самий час пророчиця Анна, дочка Фануїлова з роду Ашера, знаходилася у храмі. Вона була дуже стара. Сім років прожила вона з чоловіком після одруження, а потім вдовувала аж до вісімдесятичотирирічного віку. Не відлучаючись із храму, день і ніч вона постом і молитвами служила Господу. ³⁸ Анна підійшла до Ісусових батьків саме тоді, коли вони розмовляли з Симеоном. Вона подякувала Богові й розповіла про Ісуса всім, хто чекав визволення Єрусалиму.

³⁹ Коли Йосип та Марія виконали все, що вимагалося Законом Господнім, вони повернулися до Ґалилеї, у своє рідне місто Назарет. ⁴⁰ А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому.

Подорож дванадцятирічного Ісуса до Єрусалиму

⁴¹ Щороку батьки Його вирушали до Єрусалиму на свято Пасхи. ⁴² Подалися вони, як завжди, й того року, коли Ісусові сповнилося дванадцять. ⁴³ Як скінчилося свято, батьки верталися додому, а Хлопчик Ісус лишився в Єрусалимі, хоч батьки не знали про те. ⁴⁴ Цілий день вони йшли, вважаючи, що Він десь тут, у гурті. Потім почали шукати Його серед своїх родичів та друзів. ⁴⁵ І, не знайшовши, повернулися до Єрусалиму, сподіваючись знайти Його там.

⁴⁶ І так сталося, що знайшли вони Його аж через три дні у храмі. Ісус сидів серед учителів, слухав їхню науку й ставив їм запитання. ⁴⁷ І всі, хто чули Його, були здивовані Його розумінням та відповідями.

⁴⁸ Побачивши Його, батьки були вражені, а Його мати звернулася до Нього: «Дитино, чому Ти зробив з нами таке? Твій батько і я страшенно переживали, розшукуючи Тебе». ⁴⁹ А Він відповів: «Чому ви шукали Мене? Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого?»^{[b] 50} Та вони не зрозуміли цієї відповіді.

⁵¹ Тоді Ісус повернувся із ними до Назарета, і Він слухався їх. Та Його мати зберігала все це в своїм серці. ⁵² Тож Ісус зростав мудрістю, статурою та ласкою Божою і людською.