Ісус Навин 13-15
Ukrainian Bible
13 А Ісус постарівся й увійшов у дні. І сказав Господь до нього: Ти постарівся та ввійшов у дні, а Краю позостається ще дуже багато, щоб посісти його.
2 Оце позосталий Край: усі округи филистимські, і ввесь Ґешурей,
3 від Шіхору, що навпроти Єгипту, і аж до границі Екрону на північ, що до ханаанеянина залічений, п'ять филистимських князів: аззатський, ашдодський, ашкелонський, ґаттійський і екронський, та аввеї.
4 Від півдня вся ханаанська земля та Меара, що сидонська, аж до Афеки, аж до аморейської границі,
5 і ґівлейська земля, і ввесь Ливан на схід сонця від Баал-Ґаду під горою Гермон аж до входу до Хамату.
6 Усіх мешканців гір від Ливану аж до Місрефот-Маїму, усіх сидонян, Я повиганяю їх перед Ізраїлевими синами. Тільки поділи її жеребком на спадок Ізраїлеві, як Я наказав був тобі.
7 А тепер поділи цей Край на спадок дев'яти племенам та половині племени Манасіїному.
8 Разом із ним Рувимові та Ґадові взяли свій спадок що дав їм Мойсей по той бік Йордану на схід, як дав їм Мойсей, раб Господній,
9 від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і місто, що серед тієї долини, і вся медевська рівнина аж до Дівону,
10 і всі міста Сигона, царя аморейського, що царював у Хешбоні, аж до границі Аммонових синів,
11 і Ґілеад, і границя ґешурейська та маахейська, і вся гора Гермон, і ввесь Башан аж до Салхи,
12 усе царство Оґа в Башані, що царював в Аштароті та в Едреї, він позостався з останку рефаїв, а Мойсей повбивав їх та повиганяв їх.
13 І не вигнали Ізраїлеві сини ґешуреянина, і маахатеянина, і сидів Ґешур та Маахат серед Ізраїля, і так є аж до цього дня.
14 Тільки Левієвому племені не дав він спадку, огняні жертви Господа, Бога Ізраїля, то спадок його, як Я говорив був йому.
15 І дав Мойсей племені Рувимових синів спадок за їхніми родами.
16 І була їм границя від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і місто, що серед тієї долини, і вся рівнина при Медеві,
17 Хешбон і всі міста його, що на рівнині, Дівон, і Бамот-Баал, і Бет-Баал-Меон,
18 і Ягца, і Кедемот, і Мефаат,
19 і Кір'ятаїм, і Сівма, і Церет-Гашшахар на горі Емеку,
20 і Бет-Пеор, і узбіччя Пісґі, і Бет-Гаєшімот,
21 і всі міста рівнини, і все царство Сигона, царя аморейського, що царював у Хешбоні, що Мойсей убив його та мідіянських начальників: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, сигонових князів, мешканців того краю.
22 А Валаама, Беорового сина, чарівника, Ізраїлеві сини забили мечем серед інших, яких вони побили.
23 І була границя Рувимових синів: Йордан і границя. Це спадок Рувимових синів за їхніми родами, їхні міста та їхні оселі.
24 І дав Мойсей Ґадовому племені, синам Ґада за їхніми родами,
25 і була їм границя: Язер, і всі ґілеадські міста, і половина краю аммонових синів аж до Ароеру, що навпроти Рабби,
26 А з Хешбону аж до Рамат Гамміцпі й Бетоніму, а від Маханаїму аж до границі Девіру,
27 і в долині Бет-Гараму, і Бет-Німра, і Суккот, і Цафон, останок царства Сигона, царя хешбонського, Йордан і границя аж до кінця озера Кіннерет по тім боці Йордану на схід.
28 Це спадок Ґадових синів за їхніми родами, міста та їхні оселі.
29 І дав Мойсей половині племени Манасіїного, і воно було половині племени Манасіїних синів за їхніми родами.
30 І була їхня границя від Манахаїму, увесь Башан, усе царство Оґа, царя башанського, і всі села Яіру, що в Башані, шістдесят міст.
31 А половина Ґілеаду, і Аштарот, і Едрея, міста Оґового царства в Башані, синам Махіра, Манасіїного сина, половині синів Махіра за їхніми родами.
32 Оце те, що Мойсей дав на спадок в моавських степах по тім боці Йордану на схід.
33 А Левієвому племені Мойсей не дав спадку, Господь, Бог Ізраїлів, Він їхній спадок, як говорив їм.
14 А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському Краї, що дали їм на спадок священик Елеазар, і Ісус, син Навинів, та голови батьків племен Ізраїлевих синів.
2 Жеребком приділили їхній спадок, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племенам і половині племени.
3 Бо дав Мойсей насліддя двох племен, та половини племени по той бік Йордану, а Левитам спадку не дав серед них.
4 Бо Йосипових синів було двоє поколінь, Манасія та Єфрем, а Левитам не дали спадку в Краю, а тільки міста на оселення та їхні пасовиська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.
5 Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили Край.
6 І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Калев, син Єфуннеїв, кеназзеянин: Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.
7 Я був віку сорока літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа вивідати той Край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.
8 А мої браття, що ходили зо мною, знесилили були серце народу, а я обставав за Господом, Богом моїм.
9 І присягнув Мойсей того дня, говорячи: Поправді кажу, той Край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спадок тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обставав за Господом, Богом моїм.
10 А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.
11 Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і виходити, і приходити.
12 А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там велетні та великі укріплені міста. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь.
13 І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хеврон за спадок.
14 Тому став Хеврон Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзеянинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обставав за Господом, Богом Ізраїля.
15 А ім'я Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між велетнів був найбільший чоловік. А Край заспокоївся від війни.
15 І був жеребок для племени Юдиних синів за їхніми родами: до едомської границі пустиня Цін, на південь від теманського краю.
2 І була їм південна границя від кінця Солоного моря, від затоки, зверненої на південь.
3 І йде вона на південь від Маале-Акраббіму, і переходить до Ціну, і підіймається з півдня, від Кадеш-Барнеа й переходить до Хецрону, і підіймається до Аддару й обертається до Кар до Каркаї.
4 І переходить вона до Адмону, і йде до єгипетського потоку, і границя закінчується на захід. Це буде для вас південна границя.
5 А границя на схід Солоне море аж до кінця Йордану. А границя у бік півночі: від морської затоки з кінця Йордану,
6 і підіймається границя до Бет-Хоґли й переходить на північ від Бет-Гаарови; і підіймається та границя до Евен-Боган-Бен-Рувена.
7 І підіймається та границя від ахорської долини, а на півночі звертається до Ґілґалу, що навпроти Маале-Адумміму, що на південь від потоку. І переходить та границя до Ме-Ен-Шемешу, і закінчується при Ен-Роґелі.
8 І підіймається та границя до Ґе-Бен-Гінному побіч євусеянина з півдня, це Єрусалим. І підіймається та границя до верхів'я гори, що навпроти Ґе-Гінному на захід, що в кінці Емек-Рефаіму на північ.
9 І біжить та границя від верхів'я гори до джерела Ме-Нефтоаху, і йде до міст гори Ефрону; і біжить та границя до Баали, це Кір'ят-Єарім.
10 І обертається та границя з Баали на захід до гори Сеїр, і переходить до плеча гори Єарім з півночі, це Кесалон; і сходить до Бет-Шемешу й переходить до Тімни.
11 І йде та границя по край Екрону на північ, і біжить та границя до Шіккарону, і переходить до гори Баали, і йде до Явнеїлу. І границя закінчується при заході.
12 А західня границя до Великого моря. А границя ця границя Юдиних синів навколо за їхніми родами.
13 А Калеву, синові Єфуннеєвому, він дав частку серед Юдиних синів, за Господнім наказом до Ісуса, Кір'ят-Арби, батька велетнів, воно Хеврон.
14 І Калев повиганяв звідти трьох велетнів: Шешая, і Ахімана, і Талмая, уроджених велетнів.
15 І пішов він звідти до девірських мешканців, а ім'я Девіра давніше Кір'ят-Сефер.
16 І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому дочку мою Ахсу за жінку.
17 І здобув його Отніїл, син Кеназів, брат Калевів. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.
18 І сталося, коли вона відходила, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?
19 І вона сказала: Дай мені дар благословення! Бо ти дав мені землю суху, то даси мені це й водні джерела. І він дав їй Ґуллот горішній та Ґуллот долішній.
20 Оце спадок племени Юдиних синів за їхніми родами.
21 І були ті міста від краю племени Юдиних синів до едомської границі на півдні: Кавцеїл, і Едер, і Яґур,
22 і Кіна, і Дімона, і Ад'ада,
23 і Кедеш, і Хацор, і Їтнан,
24 Зіф, і Телем, і Беалот,
25 і Хацор-Хадатта, і Керійот-Хецрон, це Хацор,
26 Амам, і Шема, і Молада,
27 і Хацор-Ґадда, і Хешмон, і Бет-Пелет,
28 і Хацар-Шуал, і Беер-Шева, і Бізйотея,
29 Баала, і Ійїм, і Ецем,
30 і Елтолад, і Хесіл, і Хорма,
31 і Ціклаґ, і Мадманна, і Сансанна,
32 і Леваот, і Шілхім, і Аїн, і Ріммон. Усіх міст двадцять і дев'ять та їхні оселі.
33 На Шефалі: Ештаол, і Цор'а, і Ашна,
34 і Заноах, і Ен-Ґаннім, Таппуах і Гаенам,
35 Ярмут, і Адуллам, Сохо й Азека,
36 і Шаараїм, і Адітаїм, і Ґедера, і Ґедеротаїм, чотирнадцять міст та їхні оселі.
37 Ценан, і Хадаша, і Міґдал-Ґад,
38 і Діл'ан, і Міцпе, і Йоктеїл,
39 Лахіш, і Боцкат, і Еґлон,
40 і Каббон, і Лахмас, і Кітліш,
41 і Ґедерот, Бет-Даґон, і Наама, і Маккеда, шістнадцять міст та їхні оселі.
42 Лівна, і Етер, і Ашан,
43 і Ївтах, і Ашна, і Неців,
44 і Кеіла, і Ахзів, і Мареша, дев'ять міст та їхні оселі.
45 Екрон і підлеглі міста його та оселі його.
46 Від Екрону й до моря усе, що при Ашдоді та їхні оселі.
47 Ашдод, підлеглі міста його та оселі його; Азза, підлеглі міста її та оселі її до єгипетського потоку, і море Велике, і границя.
48 І на горах: Шамір, і Яттір, і Сохо,
49 і Данна, і Кір'ят-Санна, він Девір,
50 і Анав, і Ештемо, і Анім,
51 і Ґошен, і Холон, і Ґіло, одинадцять міст та їхні оселі.
52 Арав, і Дума, і Еш'ан,
53 і Янім, і Бет-Таппуах, і Афека,
54 і Хумта, і Кір'ят-Арба, це Хеврон, і Ціор, дев'ять міст та їхні оселі.
55 Маон, Кармел, і Зіф, і Юта,
56 Їзреїл, і Йокдеам, і Заноах,
57 Каїн, Ґів'а, і Тімна, десять міст та їхні оселі.
58 Халхул, Бет-Цур, і Ґедор,
59 і Маарат, і Бет-Анот, і Елтекон, шість міст та їхні оселі.
60 Кір'ят-Баал, він Кір'ят-Єарім, і Рабба, двоє міст та їхні оселі.
61 На пустині: Бет-Гаарава, Міддін, і Сехаха,
62 і Нівшан, і Ір-Гаммелах, і Ен-Ґеді, шість міст та їхні оселі.
63 А євусеян, мешканців Єрусалиму, Юдини сини не могли їх вигнати, і осів Євусеянин із Юдиними синами в Єрусалимі, і так є аж до цього дня,
Иисус Навин 13-15
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Про землі, ще не завойовані
13 Коли Ісус постарів, Господь сказав йому: «Ти вже в дуже похилому віці, а чимало земель іще не завойовано. 2-4 Ще лишились такі землі: весь край филистимлян, уся Ґешуритська земля, від річки Шихор, що на сході Єгипту, до кордону з Екроном на півночі. А ще землі п’яти правителів филистимських у Ґазі, Ашдоді, Ашкелоні, Ґаті та Екроні, а також землі Аввіма на півдні. Також слід завоювати всі землі Ханаанські та Меару, що належить сидонянам, аж до Афеку, до самого кордону з аморійцями. 5 І ще землі ґеваліїв, і весь Ливан на схід від Ваал-Ґазу, що біля підніжжя гори Хермон, аж до фортеці Лебо-Гамат.
Розподіл земель
6 Усіх мешканців Сидона, що живуть у горах від Ливану до Місрефот-Маїму, Я сам змушу залишити землі перед синами Ізраїлю. Тільки розподіли землю у спадок, як Я наказував тобі. 7 Отож поділи цю землю і віддай у володіння дев’яти колінам і половині коліна Манассіїного». 8 Отож половина коліна Манассіїного, Рувимові й Ґадові успадкували землю, що її Мойсей, слуга Господній, дав їм на східному боці ріки Йордан. 9 То були землі від Ароера, що тягнеться вздовж ріки Арнон, і міста посеред долини, і все плато Медева аж до Дівона. 10 То були також усі міста, де правив цар аморійський Сихон. А царював він у Хешбоні аж до кордону з аммонійцями. 11 То були й землі в Ґілеаді, в краях ґешуритському та маакейському, гора Хермон увесь Башан і Салха. 12 Туди входило і все царство Оґа в Башані, який правив в Аштароті та Едреї і був одним з останніх рефаїв. Мойсей підкорив цей народ і забрав їхні землі. 13 Але ізраїльтяни не прогнали ґешурійців і маакатійців. Вони і понині живуть поміж ізраїльтян.
14 А коліну Левія Мойсей не дав землі. Але, як обіцяв, віддав їм усі офіри, що їх приносили Господу Богу Ізраїлю на вогні.
Рувимова частка
15 Мойсей наділяв землею коліно Рувимове, родину за родиною. 16 Їм дісталася земля, що простяглася від Ароера вздовж ріки Арнон, місто посеред долини, і вся рівнина при Медеві. 17-19 Сюди ж належав і Хешбон і всі невеличкі міста на рівнині: Дівон, Бамот-Ваал, Бет-Ваал-Меон, Ягаз, Кедемот, Мефаат, Киріатаїм, Сівма, Церет Шахар, що на узвишші долини. 20 Рувимові відійшли Бет-Пеор, що на схилах Пізґи, і Бет-Єшимот. 21 То були всі міста на рівнині і все царство Сихона, царя аморійського, який правив у Хешбоні. Мойсей розгромив його, як і мидіанських правителів: Евія, Рекема, Зура, Гура та Реву—князів Сихона, які жили на цій землі. 22 Ізраїльтяни разом із іншими вбили й провидця Валаама, сина Беора. 23 Отже, кордонами рувимців були береги ріки Йордан. Ці землі були віддані Рувимовим родинам разом із усіма містами й угіддями.
Ґадова частка
24 Також кожному роду коліна Ґадового було надано землю. 25-26 Їм дісталася земля Язера, усі міста Ґілеада й половина земель аммонійців, аж до Ароера, що на схід від Равви, й від Хешбона до Рамат-Міцпи та Бетоніма, і від Маганаїма до землі Девіра. 27 І ще в долині Бет-Арам, Бет-Німра, Суккот і Цафон, решта царства Сихона, царя Хешбона, на східному боці ріки Йордан та її береги, аж до берегів Ґалилейського озера. 28 Така спадщина була віддана родинам Ґада з усіма містами та угіддями.
Частка Манассієва
29 Мойсей наділив землею і половину коліна Манассієвого, згідно його родам. 30 Їм належали землі від Маганаїма, через увесь Башан, усе царство Оґа, царя башанського та всі поселення Яїра у Башані, всього шістдесят міст. 31 Їм відійшла й половина Ґілеада, Аштарот і Едреї, міста царства Оґа в Башані. Усі ці землі були віддані нащадкам Макіра, сина Манассії, половині синів макірієвих за їхніми родами. 32 Оце ті землі, що їх роздав Мойсей у спадщину на рівнинах Моаву, по той бік Йордану, на схід від Єрихона. 33 Та не наділив Мойсей спадщиною коліно Левія. Сам Господь Бог Ізраїля став їх спадщиною, як він і обіцяв їм.
Розподіл земель, що на захід від Йордану
14 Ось землі, одержані ізраїльтянами у спадщину на землі Ханаану, які священик Елеазар і Ісус, син Навина, та старійшини родів Ізраїлю розподілили між ними. 2 Розподіл відбувався за жеребом між дев’ятьма колінами та половиною коліна Манассієвого, як і повелів був Господь через Мойсея. 3 Оскільки Мойсей по той бік Йордану віддав землі у спадщину двом колінам: Рувимову та Ґадову і півколіну Манассієвому—а левитам не дав ніякого наділу. 4 Від Йосипа пішло два коліна: Манассієве та Ефраїмове—а левити не одержали у спадщину ніякої землі, крім міст, де вони могли жити, та прилеглих пасовиськ для їхніх стад і отар.
5 Ізраїльтяни зробили саме так, як звелів Господь Мойсею. Вони розподілили землі.
Частка Калева
6 Якось до Ісуса у Ґілґал прийшли люди з коліна Юдиного, і Калев, син кенизіта Єфунне, сказав йому: «Ти знаєш, що Господь сказав Мойсею, людині Божій[a], про тебе і про мене у Кадеш-Барнеа. 7 Мені було сорок років, коли Мойсей, слуга Господа, послав мене з Кадеш-Барнеа розвідати землі. Повернувшись, я щиросердо про все доповів. 8 Але інші, хто ходив зі мною, залякували народ своїми розповідями. Я ж цілком вірив Господу, Богу своєму. 9 Того дня Мойсей пообіцяв мені: „Без сумніву, земля, яку ти розвідав, належатиме тобі й нащадкам твоїм назавжди, бо ти справді вірний Господу моєму Богу”.
10 І ось подивися: Господь зберіг мені життя, як і сказав, ще на сорок п’ять років відтоді, як Господь сказав це Мойсею, доки ізраїльтяни блукали пустелею. І тепер я тут, і мені вісімдесят п’ять років. 11 Я й зараз у силі, як і тоді, коли Мойсей посилав мене в розвідку. Моя сила й сьогодні та ж сама, що й тоді, я можу вирушити в бій і повернутися. 12 Тож віддай мені тепер той гірський край, що його обіцяв мені того дня Господь. Бо ти чув тоді, що анакійці живуть там, і в них великі укріплені міста. Та як Господь буде зі мною, я вижену їх звідти, як Господь і обіцяв».
13 Тож Ісус благословив його і віддав Хеврон у володіння Калеву, сину Єфунне. 14 Отож, Хеврон і сьогодні належить Калеву, сину кенизіта Єфунне і його нащадкам, бо він вірив і підкорявся Господу Богу Ізраїлю. 15 (Раніше Хеврон називався Киріат-Арва, на честь видатного чоловіка з роду анакійців, якого звали Арва). Тоді на цій землі запанував мир.
Землі коліна Юдиного
15 Земля, яку, за жеребом, розділили між собою роди коліна Юдиного, простягалася на південь до кордону Едома, аж до пустелі Сін на самому півдні. 2 То південний кордон Юдиних земель тягнувся від південної затоки Мертвого моря. 3 Він сягав перевала Скорпіона[b], огинав Сін, тягнувся на південь до Кадеш-Барнеа, далі йшов через Хезрон до Аддара і звертав до Карки. 4 Південний кордон простягнувся через Азмон, вздовж Єгипетського потоку і виходив до Середземного моря.
5 Східним кордоном було Мертве море аж до гирла ріки Йордан.
А на півночі він ішов від морської затоки у гирлі ріки Йордан і тягнувся до Бет-Хоґли. 6 Кордон проходив на північ від Бет-Арави, сягала аж каменя Вогана, Рувимового сина. 7 Далі він ішов від долини Ахор до Девіра, а потім повертав на північ до Ґілґала, що навпроти Адуммимського узвишшя, на південь від потоку, далі тягнувся до Ен-Шемешу й закінчувався в Ен-Роґелі.
8 Звідти кордон ішов долиною Бен-Гінном з півдня до схилів євуситських, тобто до Єрусалима. Далі кордон піднімався на вершину пагорба, що у західній частині долини Гінном, і на північному краї долини Рефаїм. 9 З пагорба кордон спускався до джерела «Води Нефтоа», а потім долиною до міст, що при горі Ефрон. Звідти кордон звертав до Ваали, тобто Киріат-Єариму. 10 Від Ваали кордон повертав на захід до гори Сеїр і тягнувся до північного схилу гори Ярим, тобто Кесалон, і знову збігав донизу, до Бет-Шемешу, а далі йшов до Тимни. 11 Потім кордон простував долиною до північного схилу Екрона, а звідти звертав до Шіккерону, тягнувся до гори Ваал і доходив до Ябнеела. Закінчувався він аж біля Середземного моря.
12 Західним кордоном був берег Середземного моря. Такі були кордони земель коліна Юдиного та його родів.
Ісус наділяє Калева
13 Ісус, як звелів йому Господь, наділив землею Калева, сина Єфунне, поміж родів Юди. Ісус віддав Калеву Киріат-Арву, тобто Хеврон. (Арва був нащадком Анака). 14 А Калев вигнав звідти трьох синів Анака: Шешая, Агімана й Талмая, нащадків Анакових. 15 Далі він пішов проти людей, що мешкали в Девірі. (Раніше Девір мав назву Киріат-Сефер). 16 Тоді Калев сказав: «За того, хто нападе на Киріат-Сефер і захопить його, я віддам свою дочку Ахсу».
17 Отніел, син Кеназа, Калевого брата, захопив місто, і Калев віддав заміж за нього свою дочку Ахсу. 18 Коли вона приїхала до Отніела, свого чоловіка, він намовив її піти й попросити в її батька землі. Як злазила вона з віслюка, Калев запитав її: «Чого ти хочеш?» 19 Вона відповіла: «Зроби мені милостивий дарунок. Бо раз віддав ти мені засушливу пустелю Неґев, то дай також і джерела». Отож Калев віддав їй верхні та нижні джерела.
Перелік земель коліна Юдиного
20 Ось землі коліна Юдиного за родами його.
21 Усі ці міста належать синам коліна Юди біля кордону з Едомом, У Неґеві:
Кавзеел, Едер, Яґур, 22 Кіна, Димона, Адада, 23 Кедеш, Хазор, Іфнан, 24 Зиф, Телем, Беалот, 25 Хазор-Хадатта, Керіот-Хезрон (тобто Хазор), 26 Амам, Шема, Молада, 27 Хазар-Ґадда, Хешмон, Бет-Пелет, 28 Хазар-Шуал, Беершеба, Бизіофія, 29 Ваала, Їм, Езем, 30 Елтолад, Кезил, Хорма, 31 Зиклаґ, Мадманна, Сансанна, 32 Лебаот, Шилхім, Аїн та Риммон. Усього двадцять дев’ять міст із довколишніми селами.
33 А також міста на західному поділлі:
Ештаол, Зора, Ашна, 34 Заноа, Ен-Ганним, Таппуа, Енам, 35 Ярмут, Адуллам, Соко, Азека, 36 Шаараїм, Адітаїм та Ґедера (Ґедеротаїм)—чотирнадцять міст із довколишніми селами.
37 Ці міста також належали синам коліна Юди:
Зена, Хадаша, Миґдал-Ґад, 38 Дилеан, Міцпа, Йоктеел, 39 Лахиш, Бозкат, Еґлон, 40 Каббон, Лахмас, Китлиш, 41 Ґедерот, Бет-Даґон, Наама і Маккеда—шістнадцять міст із довколишніми селами.
42 Ливна, Етер, Ашан, 43 Іфта, Ашна і Незів, 44 Кейла, Ахзив, і Мареша—дев’ять міст із довколишніми селами. 45 Юдиному коліну дісталося також місто Екрон із своїми містами та селами. 46 А також на захід від Екрона, всі міста та села коло Ашдода. 47 Їм відійшов і Ашдод зі своїми містами та селами, Ґаза з довколишніми містами та селами—аж до ріки Єгипетської—та узбережжя Середземного моря.
48 У горах вони одержали:
Шамір, Яттір, Соко, 49 Данна, Киріат-Санна (тобто Девір), 50 Анав, Ештемо, Анім, 51 Ґошен, Холон, Ґіло—одинадцять міст і довколишні села.
52 Юдиному коліну дісталися також:
Арав, Дума, Ешан, 53 Янім, Бет-Таппуа, Афека, 54 Хумта, Киріат-Арва (тобто Хеврон) та Зіор—дев’ять міст і довколишні села.
55 Коліно Юдине одержало також міста:
Маон, Кармел, Зиф, Ютту, 56 Єзреел, Йокдеам, Заноа, 57 Каїн, Ґівеа, Тимна—десять міст разом з довколишніми селами.
58 Дісталися Юдиному коліну такі міста:
Халхул, Бет-Зур, Ґедор, 59 Маарат, Бет-Анот і Елтекон—шість міст й прилеглі села.
60 І ще Киріат-Ваал (тобто Киріат-Єарим) і Равва—два міста й прилеглі села.
61 У пустелі вони отримали:
Бет-Араву, Миддін, Секаху, 62 Нібшан, Соляне Місто й Ен-Ґеді—шість міст і прилеглі села.
63 Та не змогли люди Юдиного коліна вигнати євуситів, що мешкали в Єрусалимі. Тож євусити живуть і понині між людьми Юдиного коліна в Єрусалимі.
Від Луки 1:57-80
Ukrainian Bible
57 А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.
58 І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.
59 І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.
60 І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!
61 А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!
62 І кивали до батька його, як хотів би назвати його?
63 Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.
67 Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69 Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,
70 як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,
71 що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73 що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,
74 щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,
77 щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.
Read full chapter
От Луки 1:57-80
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Народження Іоана Хрестителя
57 Для Єлизавети прийшов час пологів, і вона народила сина. 58 Сусіди й родичі почули, що Бог подарував їй велику милість, і раділи разом з нею. 59 І сталося так, що коли малому сповнилося вісім днів, вони прийшли зробити йому обрізання, й хотіли назвати його Захарією, як і батька. 60 Але мати хлопчика заперечила: «Ні. Йому належить зватися Іоаном». 61 Гості їй кажуть: «Але ж нікого в вашому роду так не звали». 62 Знаками вони почали питати батька, яке ім’я хоче він дати синові. 63 Захарія попросив табличку й написав на ній: «Його звати Іоан». Усі були здивовані.
64 Тієї ж миті уста Захарії розімкнулися, язик розв’язався, і він заговорив, славлячи Бога. 65 І тоді страх охопив сусідів, і по всій гірській країні Юдеї обговорювалися ці справи. 66 Кожен, хто чув про те, дивувався й замислювався: «Ким буде це дитя?» Бо ж очевидно було, що сила Господня з ним.
Пророцтво Захарії
67 А батько його, Захарія, сповнився Духом Святим і прорік:
68 «Хай буде благословен Господь, Бог Ізраїлю,
бо прийшов Він, щоб допомогти
народові Своєму і дати йому волю.
69 І Він прислав нам могутнього Спасителя
з дому слуги Свого Давида,
70 як і обіцяв устами святих пророків,
які жили в давнину.
71 Він обіцяв порятувати нас від ворогів наших
і від влади всіх, хто нас ненавидить,
72 аби виявити милість нашим предкам
і пам’ять про Свій святий Заповіт[a],
73 про клятву, яку Він приніс нашому
предкові Аврааму:
74 визволити нас з-під влади ворогів наших
і дозволити нам служити Йому без страху,
75 а лише зі святістю й праведністю перед Ним
у всі дні життя нашого.
76 Ти, дитино, будеш названий „пророком Всевишнього”,
оскільки прийдеш перед Господом,
аби приготувати шлях Йому
77 і сказати людям Його,
що вони будуть спасенні
через відпущення гріхів їхніх.
78 Через велике милосердя нашого Бога
новий день[b] засяє на нас з висоти,
79 щоб освітити тих,
хто живе під чорною тінню смерті,
і щоб направити стопи наші на шлях миру».
80 Хлопчик ріс і міцнів у дусі. Він лишався в безлюдних місцях, доки не надійде йому час постати перед людьми Ізраїлю.
Read full chapterCopyright © 2007 by Bible League International