¹² Хто той мудрець, що може зрозуміти це? І той, до кого промовляв Господь, нехай пояснить, чому цей край зруйновано, спустошено, немов пустелю, де ніхто не ходить.

¹³ Господь каже так: «Бо відцуралися діти Юдини Мого Закону, що Я його поставив перед ними. Вони не слухались того, що Я казав, й не діяли, як вимагав Закон. ¹⁴ Натомість вперто йшли своїм шляхом, йшли за Вааловими бовванами, як їхні пращури їх навчили». ¹⁵ Тож ось що Всевишній Господь Бог Ізраїлю каже: «Я змушу цей народ полин гіркий їсти, примушу їх отруту пити. ¹⁶ І Я розсію їх поміж народів тих, що ні вони, ані батьки не знали їхні. Пошлю Я гострий меч на них, поки не вигублю їх вщент».

²⁵ «Ось настають дні,—Господь каже,—коли Я покараю кожного, хто хоч і обрізаний, але необрізаний у серці своєму. ²⁶ Єгипет і Юдея, і Едом, і аммонійці, Моав, і всі, люди, які не належать до дітей Ізраїлю^[b], хто живе в пустелі: всі народи—необрізані по плоті, а всі ізраїльтяни—необрізані в серці своїм^[c]».

Господь і боввани

10 Почуйте слово, що Господь сказав вам, доме Ізраїля. ² Ось що Він каже:

Надходить день руїни

Порушення Угоди

11 Це послання було Єремії від Господа. ² Почуйте слова Заповіту цього: «Скажи їх людям Юдеї та мешканцям Єрусалима». ³ Скажи їм: «Ось, що Господь Бог Ізраїлю каже: „Проклятий той, хто не слухає Заповіту цього. ⁴ Його Я дав батькам вашим, коли виводив їх із землі Єгипетської, з печі залізної. Сказав Я їм: „Слухайте Мене і робіть те, що наказую вам. Тоді ви будете Моїм народом, а Я—Богом вашим”».

⁵ Я сказав так, щоб здійснилася клятва, якою присягнувсь Я батькам вашим: дати землю їм, що точиться молоком і медом, як воно і нині є. І відповів я, Єремія: «Хай так і буде, Господи».

⁶ Тоді Господь сказав до мене: «Оголоси це по містах Юдеї й на вулицях Єрусалима: „Почуйте слова Заповіту цього і виконуйте їх. ⁷ Бо справді я попереджав батьків ваших невтомно від того дня, як вивів їх із землі Єгипетської, аж донині. Щодня Я попереджав їх: „Підкоритеся волі Моїй!” ⁸ Але ж не слухали вони Мене, жили вперто в затятості лихих сердець своїх. Тож Я навів на них усе згадане у Заповіті, як і наказував, та все ж вони уваги не звертали”».

⁹ Тоді Господь сказав мені: «Викрито змову між людьми Юдеї та мешканцями Єрусалима. ¹⁰ Вони повернулися до злочинів, що їхні батьки чинили, зреклися слова Мого. Й пішли вони за іншими богами, щоб їм служити. Дім Ізраїлю й дім Юди порушили Угоду Мою, що Я уклав з батьками їхніми».

¹¹ Тож ось що Господь каже: «Наведу на них кару, якої неможна буде уникнути. Вони молитимуть Мене, та Я не слухатиму. ¹² Тоді міста Юдеї та мешканці Єрусалима підуть і благатимуть богів, яким вони спалюють запашне куріння, але ті не врятують їх від страждань. ¹³ Бо в тебе, Юдо, в кожному місті бог, на кожній вулиці Єрусалима—інший вівтар. Ті вівтарі зведені для ганьби—для воскурення ладану Ваалу.

¹⁴ А щодо тебе, Єреміє, не молися за людей цих, не промовляй за них ні благання, ані молитви, бо не слухатиму Я, коли звертатимуться до Мене в стражданнях своїх.

Змова проти Єремії

¹⁸ Господь дав мені знати, що люди Анатота^[k] чинили зговір проти мене і я довідався, що вони зговорилися проти мене. ¹⁹ До цього я був немов покірливе ягня, що на заріз ведуть; не знав я, що змовилися вони проти мене. Вони сказали: «Давайте дерево з плодами знищимо, хай пам’ять про нього згине». ²⁰ Але Господь Всемогутній, суддя справедливий, знавець людських бажань, людських сердець, дай мені побачити Твою відплату їм, бо справу свою я Тобі віддав.

²¹ Тож ось що Господь каже про людей Анатота, які прагнуть тебе вбити, повторюючи: «Якщо ж ти перестанеш пророкувати ім’ям Господа, тоді не вб’єм тебе». ²² Тож ось що Всемогутній Господь каже: «Я покараю їх, молоді загинуть у бою, сини їхні й дочки загинуть від голоду. ²³ Нікого з них не лишиться, бо напущу Я кару на людей Анатота».

Раби й пани

6 Усім рабам, які працюють під тяжким ярмом невіруючих панів, слід вважати володарів своїх гідними усілякої пошани, щоб не ганьбити ім’я Боже і вчення наше. ² Ті ж раби, які мають хазяїв віруючих, не повинні зневажати їх, бо вони—брати у вірі. Їм слід служити ще завзятіше, оскільки ті, на кого вони працюють—брати у вірі, яких вони повинні любити.

Наставляй і навчай людей чинити так!

Хибні вчення та істинні багатства

³ Якщо деякі люди навчають інакше і не згодні з благотворними вченнями Господа нашого Ісуса Христа і з ученням про істинне служіння Богові, ⁴ то вони—самовдоволені і нічого не розуміють. Вони мають хвору пристрасть до суперечок і словоблудства, від яких виникають заздрість, сварки, наклепи, лукаві підозри ⁵ і постійна колотнеча поміж людьми. Вони спантеличені й позбавлені істини, та вважають, що служіння Богові—це шлях до наживи.

⁶ Звісно, служіння Богові й насправді є великим багатством, але тільки коли воно приносить задоволення людині від того, що вона вже має. ⁷ Бо ми нічого не принесли в цей світ, і то зрозуміло, що нічого не заберемо з собою. ⁸ Маючи що поїсти і в що вбратися, будемо щасливими з цього. ⁹ Хто хоче збагатитися, потрапляє у пастку спокуси й безлічі безглуздих та шкідливих бажань, які штовхають людей на лихо й загибель. ¹⁰ Бо любов до грошей—корінь усілякого зла. Деякі люди у своєму потягу до них відійшли від справжньої віри й завдали собі багато горя і болю.

Про що не варто забувати

¹¹ Ти ж, чоловіче Божий, уникай усього цього. Веди праведне життя і борись за служіння Богу, за віру, любов, довготерпіння й лагідність. ¹² Борися що є сили, щоб не втратити віри своєї. Виграй змагання за вічне життя, до якого ти був покликаний прийнявши Ісуса Христа—чудову істину, про яку ти відкрито свідчив багатьом людям.

¹³ Я наказую тобі перед Богом, Який дає життя всьому, і перед Ісусом Христом, Який свідчив про ту ж саму чудову істину перед Понтієм Пилатом: ¹⁴ бездоганно і чисто виконуй те, що тобі наказано, аж поки не прийде Господь наш Ісус Христос. ¹⁵ Бог відкриє нам це у належний час. Він—благословенний і єдиний Господар, Цар царів і Володар володарів. ¹⁶ Він єдиний має безсмертя. Він живе у світлі недосяжному. Його ніхто не бачив і не може побачити. Честь Йому і влада вічна! Амінь.

¹⁷ Наказуй багатим у цьому світі, щоб не були пихатими, щоб покладали свої надії не на багатство (воно таке нестійке), а на Бога, Який щедро забезпечує нас усім для нашого задоволення. ¹⁸ Наказуй їм творити добро й збагачуватися цим, бути щедрими й охоче ділитися тим, що вони мають. ¹⁹ Цим вони складуть собі скарб Небесний—добру основу для майбутнього, щоб одержати істинне життя.

²⁰ Тимофію! Бережи все те, що довірено тобі Господом. Уникай безбожних порожніх балачок, та так званих «істин», що брехливо називаються «знанням». ²¹ Бо дехто прийняв його і через те відійшов від віри нашої.

Нехай благодать Божа буде з усіма вами.