Font Size
Єремія 42-45
Ukrainian Bible
Єремія 42-45
Ukrainian Bible
42 І підійшли всі військові зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь народ від малого й аж до великого,
2 та й сказали до пророка Єремії: Нехай упаде наше благання перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залишилося нас мало з багатьох, як бачать твої очі нас...
3 І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми підемо, та те діло, яке ми зробимо.
4 І промовив до них пророк Єремія: Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу вам, нічого не затаю від вас.
5 А вони сказали до Єремії: Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.
6 Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли будемо слухатися голосу Господа, Бога нашого.
7 І сталося з кінцем десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.
8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військових зверхників, що були з ним, та ввесь народ від малого й аж до великого,
9 та й сказав до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше благання перед Його лице:
10 Якщо ви будете сидіти в цьому Краї, то збудую вас, а не розіб'ю, і засаджу вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.
11 Не бійтеся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, говорить Господь, бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!
12 І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він верне вас до вашої землі.
13 А якщо ви скажете: Не будемо сидіти в цьому Краї, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,
14 кажучи: Ні, ми підемо до єгипетського краю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми, і на хліб не будемо голодні, і там будемо сидіти,
15 то тому послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеруєте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і ввійдете, щоб чужинцями замешкати там,
16 то станеться: той меч, що ви боїтеся його, досягне вас там, ув єгипетськім краї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, і там ви повмираєте...
17 І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від моровиці, і жоден з них не позостанеться й не втече через те зло, що Я спроваджу на них...
18 Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на мешканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви прийдете до Єгипту, і будете там на клятьбу, і на застрашення, і на прокляття, і на ганьбу, і ви вже не побачите цього місця...
19 Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!
20 Бо ви зблудилися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, і ми зробимо.
21 І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.
22 А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужинцями...
43 І сталося, як Єремія скінчив говорити до всього народу всі слова Господа, Бога їхнього, всі ті слова, з якими послав його до них Господь, Бог їхній,
2 то сказав Азарія, син Гошаїн, і Йоханан, син Кареахів, та всі бундючні люди, кажучи до Єремії: Брехню ти говориш! Не послав тебе Господь, Бог наш, сказати: Не входьте до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там,
3 то тебе намовив проти нас Барух, син Нерійїн, щоб віддати нас у руку халдеїв, щоб повбивати нас, і щоб вигнати нас до Вавилону...
4 І не послухався Йоханан, син Кареахів, і всі військові зверхники та ввесь народ Господнього голосу, щоб сидіти в Юдиному краї.
5 І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники всю Юдину решту, що вернулися від усіх народів, куди були вигнані, щоб замешкати в Юдиному краї,
6 мужчин та жінок, і дітей та царських дочок, і всяку душу, що Невузар'адан, начальник царської сторожі, позоставив був із Ґедалією, сином Ахікама, сина Шафанового, і з пророком Єремією та з Барухом, сином Нерійїним,
7 і прийшли до єгипетського краю, бо не послухалися Господнього голосу, і прийшли до Тахпанхесу.
8 І було слово Господнє до Єремії в Тахпанхесі таке:
9 Візьми в свою руку великі каміння, і сховай їх у глині на цегляному майдані, що при вході до фараонового дому в Тахпанхесі, на очах юдейських людей.
10 І скажеш до них: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я пошлю й візьму Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і поставлю його трона над тими каміннями, що Я поховав, і він своє царське шатро розтягне над ними.
11 І він прийде, і вдарить єгипетський край: що призначене на смерть піде на смерть, а що до полону до полону, а що на меча піде на меча...
12 І підпалю огонь у домах єгипетських богів, і він попалить їх, і забере їх у полон, і він очистить єгипетський край, як чистить пастух свою одіж, і вийде звідти в спокої...
13 І він поламає посвячені стовпи Бет-Шемеша, що в єгипетському краї, а доми єгипетських богів попалить огнем.
44 Слово, що було до Єремії про всіх юдеїв, що сиділи в єгипетському краї, що сиділи в Міґдолі, і в Тахпанхесі, і в Нофі, і в краю Патрос, говорячи:
2 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ви бачили все те зло, що Я спровадив на Єрусалим та на всі Юдині міста, і ось вони цього дня руїна, і немає в них мешканця...
3 Це через їхнє зло, яке вони зробили, щоб гнівити Мене, ходячи кадити, служити іншим богам, яких не знали ані вони, ані ви, ані ваші батьки.
4 І посилав Я до вас усіх Моїх рабів пророків, рано та пізно, кажучи: Не робіть цієї обридливої речі, яку Я зненавидив!
5 Та не слухали вони, і не нахилили уха свого, щоб відвернутися від свого зла, щоб не кадити іншим богам.
6 І вилилась лютість Моя та Мій гнів, і запалав він в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму, і стали вони руїною та пустинею, як бачите цього дня...
7 А тепер так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Нащо ви робите велике зло своїм душам, вигублюючи собі чоловіка та жінку, дитину й немовля з-серед Юди, щоб не залишилася вам решта?
8 Нащо ви робите, щоб гнівити Мене чинами рук своїх, щоб кадити іншим богам в єгипетському краї, куди ви прийшли чужинцями замешкати там, щоб погубити себе, і щоб стати прокляттям та ганьбою серед усіх людів землі?
9 Чи забули ви зло ваших батьків, та зло Юдиних царів, і зло жінок його, і зло ваше та зло ваших жінок, що наробили в Юдиному краї та на вулицях Єрусалиму?
10 Не були вони впокорені аж до цього дня, і не бояться, і не ходять Законом Моїм та Моїми уставами, що Я дав вам та вашим батькам.
11 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я зверну обличчя Своє на вас вам на зло, щоб викоренити всього Юду!
12 І візьму Я залишок Юди, що звернули обличчя своє на мандрівку в єгипетський край, щоб чужинцями замешкати там, і погинуть усі в єгипетському краї, попадають від меча та від голоду, погинуть від малого й аж до великого, повмирають від меча та від голоду, і стануть клятьбою, застрашенням, і прокляттям та ганьбою...
13 І покараю замешкалих в єгипетському краї, як покарав Я Єрусалим, мечем, голодом та моровицею...
14 І не буде втікача та врятованих із решти Юди, що прийшли чужинцями замешкати там в єгипетському краї, щоб вернутися до Юдиного краю, куди вони бажають усією душею своєю вернутися й оселитися там. Але не вернуться вони, хіба тільки поодинокі втікачі!
15 І відповіли Єремії всі ті люди, що знали, що їхні жінки кадять іншим богам, і всі ті жінки, що стояли там, великий збір, і ввесь народ, що сидів в єгипетському краї в Патросі, говорячи:
16 Щодо слова, що ти говорив до нас Господнім Ім'ям, ми не слухаємо тебе.
17 Бо напевно виконаємо кожне те слово, що виходить із наших уст, щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки наші, царі наші та зверхники наші в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму. І насичувалися ми хлібом, і було нам добре, а зла ми не бачили.
18 А відколи перестали ми кадити небесній цариці й лити ій литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду!
19 А коли ми кадимо небесній цариці й приносимо їй литі жертви, то хіба без відома наших чоловіків ми робимо для неї жертовні калачі з її зображенням, і ллємо їй литі жертви?
20 І сказав Єремія до всього народу, до чоловіків та до жінок, та до всього народу, що відповідали йому таке, говорячи:
21 Хіба не кадило, яке кадили в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму ви та ваші батьки, ваші царі та зверхники ваші й народ цього краю, хіба не згадав це Господь, і не ввійшло воно до серця Його?
22 І не зміг Господь більше знести зла ваших чинів, та ті гидоти, що ви наробили, тому став ваш Край руїною, і застрашенням та прокляттям, так що немає мешканця, як бачите цього дня...
23 За те, що кадили ви, і що грішили Господеві, і не слухалися Господнього голосу, і не ходили Законом Його й Його правом та свідоцтвами Його, тому спіткало вас оце зло, як бачите цього дня.
24 І сказав Єремія до всього народу та до всіх жінок: Послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що в єгипетському краї!
25 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Ви та ваші жінки говорили своїми устами й своїми руками виконували, кажучи: Конче виконаємо свої присяги, що ми присягали кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, тому напевно здійсніте ваші присяги, і конче виконайте обітниці ваші.
26 Тому то послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що сидиш в єгипетському краї: Ось Я присягнув великим Своїм Ім'ям, говорить Господь, що не буде вже Ім'я Моє кликатися устами жодного юдеянина, кажучи: Живий Господь Бог! у всьому єгипетському краї.
27 Ось Я пильную вас на зло, а не на добро, і загине кожен юдеянин, що в єгипетському краї, від меча та від голоду, аж до їх скону.
28 А врятовані від меча вернуться з єгипетського краю до краю Юдиного нечисленними. І пізнає ввесь останок Юди, що прийшли до єгипетського краю чужинцями замешкати там, чиє слово виконається: Моє чи їхнє?
29 А оце вам той знак, говорить Господь, що Я відвідаю вас у цьому місці, щоб ви пізнали, що конче справдяться Мої слова на вас на зло.
30 Так говорить Господь: Ось Я видам фараона Хофру, єгипетського царя, в руку його ворогів та в руку тих, що шукають душі його, як дав Я Седекію, Юдиного царя, у руку Навуходоносора, вавилонського царя, його ворога, що шукав душі його!
45 Слово, що говорив пророк Єремія до Баруха, Нерійїного сина, коли той писав ці слова в книзі з Єреміїних уст, за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, кажучи:
2 Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про тебе, Баруху:
3 Ти сказав був: Ой горе мені, бо додав Господь смутку до болю мого! Я змучивсь зідханням своїм, і не знайшов відпочинку!
4 Так скажеш йому: Так говорить Господь: Ось Я поруйную, що Я збудував, а що Я насадив, те Я вирву, також усю землю Свою.
5 А ти ось шукаєш для себе великого. Не шукай, бо ось Я наведу зло на кожне тіло, говорить Господь, а тобі дам душу твою за здобич на всіх тих місцях, де ти будеш ходити!
Иеремия 42-45
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Иеремия 42-45
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
42 Усі воєначальники, разом з Йохананом, сином Кареа, й Єзанією, сином Гошаї, та усіма людьми від малого до великого, прийшли 2 і сказали пророку Єремії: «Хай прохання наше дійде до тебе. Молись Господу Богу нашому за нас всіх, хто лишився, бо колись нас було багато, а стало мало, як сам ти бачиш. 3 Хай Господь Бог твій вкаже, куди нам іти і що робити».
4 Пророк Єремія відповів їм: «Я вас почув, я помолюся Господу вашому Богу, як ви бажаєте. І все, що Господь скаже, я розповім вам, не приховавши нічого».
5 Тоді вони сказали Єремії: «Нехай Господь буде надійним і правдивим свідком проти нас, якщо не зробимо ми все, що Господь твій Бог через тебе накаже робити. 6 Чи до вподоби, чи не до вподоби буде це, ми слухатимемо Господа, до Якого тебе посилаємо, що добре нам було, коли ми Господа нашого Бога слухатимемося».
7 Через десять днів слово Господа було Єремії. 8 І покликав він Йоханана, сина Кареа, і всіх воєначальників, що з ним були, і всіх людей від мала до велика. 9 Він сказав: «Ось що Господь, Бог Ізраїлю, каже, до Якого ви мене послали, щоб передати прохання ваше: 10 „Якщо й справді ви лишитесь жити на цій землі, то Я вас відбудую, а не повалю, Я насаджу вас, а не повириваю, бо Я буду добрішим через усі нещастя, що накликав на вас. 11 Не бійтеся царя вавилонського, якого зараз боїтеся”». «Не бійтеся його,—Господь каже,—бо Я з вами, щоб рятувати вас, щоб визволити з рук його. 12 Я буду милосердним і він змилосердиться над вами і поверне вас на землю вашу. 13 Однак якщо ви скажете: „Не житимемо ми на цій землі”,—і не послухаєте Господа Бога вашого, 14 а також скажете: „Ні, ми підемо жити в землю єгипетську, де не побачимо війни, й не почуємо голосу бойової сурми, й не голодуватимемо, дозволь нам жити там”. 15 Якщо таке бажання ваше, то почуй слово Господа, народе Юдеї, що лишився». Ось що Господь каже: «Якщо й справді вирішили ви йти до Єгипту й підете туди жити чужинцями, 16 тоді той меч, якого ви так боїтеся, там, у землі Єгипетській, вас наздожене. І голод, що вас так лякає, піде за вами слідом у Єгипет. І там ви помрете. 17 Всі люди, що вирішили піти в Єгипет і жити там чужинцями, від меча поляжуть або від голоду, або від чуми. Жоден не врятується й не втече від страшного лиха, яке нашлю Я на них». 18 Бо ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Так само, як Мій гнів і лють Моя вилилися на мешканців Єрусалима, так гнів Мій виллється на вас, коли ви підете до Єгипту. Ви станете прокляттям і жахом, наругою і посміховиськом, і ніколи більше не побачите Юдеї».
19 Господь каже вам, решткам Юдеї: «Не ходіть до Єгипту. Запам’ятайте добре, що нині Я вас застеріг». 20 Ви тяжко помилилися, коли послали мене до Господа, Бога вашого, зі словами: «Помолися за нас Господу нашому Богу. Скажи нам усе, що Господь наш Бог каже, і ми це зробимо». 21 Сьогодні ж я сказав вам, але ви не послухалися Господа вашого Бога, і нічого того, що Він послав мене вам переповісти. 22 Тож тепер знайте, що загините ви чи від меча, чи від голоду, чи від чуми в місці тому, куди надумали йти, щоб жити чужинцями.
43 Коли Єремія скінчив переказувати людям усі слова Господа їхнього Бога: все, що Господь їхній Бог передав їм 2 —Азарія, син Гошаї, та Йоханан, син Кареа, і всі інші люди, що закликали до непокори, сказали: «Ти брешеш! Господь Бог наш не посилав тебе до нас, кажучи: „Не ходіть до Єгипту, щоб жити чужинцями!” 3 То Варух, син Нерії, нацьковує тебе на нас, щоб видати нас вавилонянам, щоб нас убили чи заслали до Вавилона».
4 Тож Йоханан, син Кареа, і всі воєначальники, і всі люди не послухали Господнього наказу лишитися в Юдеї. 5 Йоханан, син Кареа, і усі воєначальники взяли решту юдеїв, що повернулися в землю Юдеї з усіх народів, серед яких їх порозкидано було,— 6 всіх чоловіків, жінок, дітей, і синів царя, кожного, кого Невузарадан, начальник варти при Ґедалії, синові Агікама, сина Шафана, лишив разом із пророком Єремією та Варухом, сином Нерії. 7 Тож вони прийшли до землі Єгипетської, бо не послухалися Господа. І дійшли аж до Тапанеса[a].
8 І слово Господа було Єремії в Тапанесі: 9 «Візьми в руку велике каміння і на очах у євреїв зарий у глиняну долівку коло входу в дім фараона в Тапанесі. 10 Тоді скажи їм: „Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „Я пошлю по слугу Мого Навуходоносора, царя вавилонського. Я його престол поставлю над отим камінням, що зарив, і він напне свій царський намет над ним.
11 Він прийде й нападе на землю єгипетську: вбивати, брати в полон, карати—хто на що заслуговує. 12 Навуходоносор запалить багаття у домах єгипетських богів, спаливши або захопивши їх. Як пастух чистить свій одяг від бруду, так само і він вичистить усю землю єгипетську і спокійно лишить її. 13 Він порозбиває кам’яні стовпи в домі бога Сонця[b], що в землі Єгипетській, і віддасть вогню дома богів Єгипту”».
Лихо за бовванів
44 Це слово було Єремії щодо євреїв, які жили в Єгипті: в Миґдолі, Тапанесі й Мемфісі, та у південному Єгипті. 2 Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Ви бачили все те лихо, що Я наслав на Єрусалим та всі міста Юдеї. Нині лежать вони спустошені, й ніхто в них не живе 3 через те лихо, що Я вчинив. Вони Мене дратували тим, що воскурювали ладан і молилися іншим богам, яких ви й батьки ваші не знали. 4 Я знову й знову посилав до вас пророків, слуг Моїх, вони казали: „Не робіть цієї гидоти, яку Я ненавиджу”. 5 Але не слухали вони Мене, уваги не звертали, не кидали погані, що коїли. І особливо не кидали вони кадити ладан іншим богам. 6 Тож Я страшенно розлютився на міста Юдеї й вулиці Єрусалима. І стали вони руїнами й пустками сьогодні».
7 Тож ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Навіщо ви на себе накликаєте таке велике лихо, розділяючи чоловіка й жінку з Юдеї, дитину й немовля, не лишаючи собі нащадка? 8 Навіщо розлючуєте Мене ділами рук своїх? Навіщо кадите ладан іншим богам у землі Єгипетській, де збираєтеся жити чужинцями? Ви вигубите себе самі, й станете прокляттям і наругою серед усіх народів на землі. 9 Ви забули все зло батьків своїх і зло царів Юдеї, і своє зло, і зло жінок своїх, все зло, що накоїли в землі юдейській та по вулицях Єрусалима. 10 І досі вони не скорилися. Вони не мають страху переді Мною, не живуть за Моїм законом і настановами Моїми, що Я поклав перед вами й вашими батьками».
11 Тож ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Я вирішив вас покарати й вигубити всіх юдеїв. 12 Я тих візьму, що лишилися в Юдеї й вирішили піти в землю єгипетську і жити там чужинцями—всі вони помруть у землі Єгипетській. Вони поляжуть від меча або від голоду—загинуть усі, від мала до велика. І будуть їх згадувати в прокляттях, як приклад повного зруйнування, як насмішку, як засудження. 13 Я покараю тих, хто мешкає в Єгипті так само, як я покарав Єрусалим: мечем, голодом і чумою. 14 І ніхто не врятується й не втече з решти юдеїв, що збираються жити чужинцями в Єгипті, ніхто не повернеться до Юдеї з тих, хто прагне повернутися й жити там, лиш кілька втікачів».
15 Багато чоловіків знали, що жінки юдейські приходили на велике зібрання, та кадили ладан іншим богам, але не зупиняли їх. Тож всі чоловіки, що жили в південному Єгипті, казали Єремії так: 16 «Ми не послухаємося слова, що ти нам сказав ім’ям Господа. 17 Натомість ми будемо робити все те, що ми обіцяли, курити ладан цариці небесній і приносити їй ливні жертви так само, як робили ми й батьки наші, й царі наші, й князі наші в містах Юдеї і на вулицях Єрусалима, коли мали ми багато їжі й не знали лиха. 18 Відтоді, як ми припинили кадити ладан цариці небесній й приносити їй ливні жертви, ми потерпаємо невдачі у всьому. Нас вигублено мечем і голодом».
19 І мовили жінки[c]: «Коли ми кадили ладан цариці небесній, коли приносили ливні жертви, хіба ж не знали наші чоловіки, що ми пекли коржі з її обличчям?»
20 Тоді Єремія сказав усьому народу: чоловікам і жінкам, і всім людям, що йому відповідали: 21 «Хіба ж Господь не пам’ятає і не думає про те, що ви кадили ладан у містах Юдеї і по вулицях Єрусалима, і ви, й батьки ваші, і царі ваші, і князі ваші, й усі люди краю? 22 Господь не може більше терпіти лихі ваші вчинки й гидоту, що накоїли ви. Тож і стала земля ваша безлюдною, нікчемною та проклятою, як зараз. 23 Через те, що ви кадили ладан й грішили перед Господом і не слухались Господа, і не ходили за Його законами, та наказами й настановами Його, тому й маєте зараз це нещастя».
24 Тоді Єремія сказав усьому народу, в тому числі жінкам: «Усі люди Юдеї в Єгипті, послухайте слово Господа. 25 Ось що Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю, каже: „Ви й жінки ваші виявили своїми діями те, що обіцяли, коли казали, що безумовно виконаєте ту клятву, якою присягнули курити ладан цариці небесній і приносити їй ливні жертви. Отож промовляйте клятви свої і виконуйте те, у чому клялися!”»
26 Однак почуйте слово Господа, уся юдея, що живе в Єгипті. «Я присягнувсь Своїм великим іменем,—каже Господь,—що ніхто з юдеїв ніде в Єгипті більше вже ніколи не присягатиметься іменем Моїм. 27 Я наглядатиму за ними пильно, вам на погибель, а не на добро. Усі люди Юдеї в Єгипті поляжуть від меча або голоду, аж доки нікого більше не зостанеться. 28 Лиш декілька з них від меча врятуються і повернуться до Юдеї з Єгипту. І тоді всі рештки юдеїв, що пішли жити до Єгипту дізнаються, чиє слово справдиться—Моє чи їхнє».
29 «Це буде для вас знаком,—каже Господь,—що Я караю вас в Єгипті, щоб знали ви: слова Мої про лихо здійсняться напевне».
30 Ось що Господь каже: «Ось віддам я фараона Хофру, царя єгипетського, в руки ворогів його, в руки тих, хто прагне його вбити. Так само, як я віддав Седекію, царя Юдеї, в руки Навуходоносора, царя вавилонського, ворога його, який хотів його вбити».
Послання Варухові
45 Ось що пророк Єремія сказав Варухові, сину Нерії, коли той написав ці слова в сувої з уст Єремії на четвертому році царювання Єгоякима[d], сина Йосії, царя Юдеї: 2 «Ось що Господь Бог Ізраїлю каже про тебе, Варуху. 3 Ти сказав: „Горе мені! Бо Господь додав мені смутку до болю мого. Я знесилений стогоном, і немає мені спочинку”».
4 Господь каже, щоб я сказав йому таке: «Те, що збудував я, те Я зруйную; те, що насадив Я, викореню по всій землі. 5 Чи ж шукатимеш для себе чогось великого? Не шукай, бо ось пошлю Я нещастя на все живе. Але хоч би де ти йшов, Я дам тобі порятунок». Так каже Господь.
Jeremiah 42-45
New International Version
Jeremiah 42-45
New International Version
42 Then all the army officers, including Johanan(A) son of Kareah and Jezaniah[a] son of Hoshaiah,(B) and all the people from the least to the greatest(C) approached 2 Jeremiah the prophet and said to him, “Please hear our petition and pray(D) to the Lord your God for this entire remnant.(E) For as you now see, though we were once many, now only a few(F) are left. 3 Pray that the Lord your God will tell us where we should go and what we should do.”(G)
4 “I have heard you,” replied Jeremiah the prophet. “I will certainly pray(H) to the Lord your God as you have requested; I will tell(I) you everything the Lord says and will keep nothing back from you.”(J)
5 Then they said to Jeremiah, “May the Lord be a true(K) and faithful(L) witness(M) against us if we do not act in accordance with everything the Lord your God sends you to tell us. 6 Whether it is favorable or unfavorable, we will obey the Lord our God, to whom we are sending you, so that it will go well(N) with us, for we will obey(O) the Lord our God.”
7 Ten days later the word of the Lord came to Jeremiah. 8 So he called together Johanan son of Kareah and all the army officers(P) who were with him and all the people from the least to the greatest.(Q) 9 He said to them, “This is what the Lord, the God of Israel, to whom you sent me to present your petition,(R) says:(S) 10 ‘If you stay in this land,(T) I will build(U) you up and not tear you down; I will plant(V) you and not uproot you,(W) for I have relented concerning the disaster I have inflicted on you.(X) 11 Do not be afraid of the king of Babylon,(Y) whom you now fear.(Z) Do not be afraid of him, declares the Lord, for I am with you and will save(AA) you and deliver you from his hands.(AB) 12 I will show you compassion(AC) so that he will have compassion on you and restore you to your land.’(AD)
13 “However, if you say, ‘We will not stay in this land,’ and so disobey(AE) the Lord your God, 14 and if you say, ‘No, we will go and live in Egypt,(AF) where we will not see war or hear the trumpet(AG) or be hungry for bread,’(AH) 15 then hear the word of the Lord,(AI) you remnant of Judah. This is what the Lord Almighty, the God of Israel, says: ‘If you are determined to go to Egypt and you do go to settle there, 16 then the sword(AJ) you fear(AK) will overtake you there, and the famine(AL) you dread will follow you into Egypt, and there you will die.(AM) 17 Indeed, all who are determined to go to Egypt to settle there will die by the sword, famine and plague;(AN) not one of them will survive or escape the disaster I will bring on them.’ 18 This is what the Lord Almighty, the God of Israel, says: ‘As my anger and wrath(AO) have been poured out on those who lived in Jerusalem,(AP) so will my wrath be poured out on you when you go to Egypt. You will be a curse[b](AQ) and an object of horror,(AR) a curse[c] and an object of reproach;(AS) you will never see this place again.’(AT)
19 “Remnant(AU) of Judah, the Lord has told you, ‘Do not go to Egypt.’(AV) Be sure of this: I warn you today 20 that you made a fatal mistake when you sent me to the Lord your God and said, ‘Pray to the Lord our God for us; tell us everything he says and we will do it.’(AW) 21 I have told you today, but you still have not obeyed the Lord your God in all he sent me to tell you.(AX) 22 So now, be sure of this: You will die by the sword, famine(AY) and plague(AZ) in the place where you want to go to settle.”(BA)
43 When Jeremiah had finished telling the people all the words of the Lord their God—everything the Lord had sent him to tell them(BB)— 2 Azariah son of Hoshaiah(BC) and Johanan(BD) son of Kareah and all the arrogant(BE) men said to Jeremiah, “You are lying!(BF) The Lord our God has not sent you to say, ‘You must not go to Egypt to settle there.’(BG) 3 But Baruch(BH) son of Neriah is inciting you against us to hand us over to the Babylonians,[d] so they may kill us or carry us into exile to Babylon.”(BI)
4 So Johanan son of Kareah and all the army officers and all the people(BJ) disobeyed the Lord’s command(BK) to stay in the land of Judah.(BL) 5 Instead, Johanan son of Kareah and all the army officers led away all the remnant of Judah who had come back to live in the land of Judah from all the nations where they had been scattered.(BM) 6 They also led away all those whom Nebuzaradan commander of the imperial guard had left with Gedaliah son of Ahikam, the son of Shaphan—the men, the women,(BN) the children and the king’s daughters. And they took Jeremiah the prophet and Baruch(BO) son of Neriah along with them. 7 So they entered Egypt(BP) in disobedience to the Lord and went as far as Tahpanhes.(BQ)
8 In Tahpanhes(BR) the word of the Lord came to Jeremiah: 9 “While the Jews are watching, take some large stones(BS) with you and bury them in clay in the brick(BT) pavement at the entrance to Pharaoh’s palace(BU) in Tahpanhes. 10 Then say to them, ‘This is what the Lord Almighty, the God of Israel, says: I will send for my servant(BV) Nebuchadnezzar(BW) king of Babylon, and I will set his throne(BX) over these stones I have buried here; he will spread his royal canopy(BY) above them. 11 He will come and attack Egypt,(BZ) bringing death(CA) to those destined(CB) for death, captivity to those destined for captivity,(CC) and the sword to those destined for the sword.(CD) 12 He will set fire(CE) to the temples(CF) of the gods(CG) of Egypt; he will burn their temples and take their gods captive.(CH) As a shepherd picks(CI) his garment clean of lice, so he will pick Egypt clean and depart. 13 There in the temple of the sun[e](CJ) in Egypt he will demolish the sacred pillars(CK) and will burn down the temples of the gods of Egypt.’”
Disaster Because of Idolatry
44 This word came to Jeremiah concerning all the Jews living in Lower Egypt(CL)—in Migdol,(CM) Tahpanhes(CN) and Memphis(CO)—and in Upper Egypt:(CP) 2 “This is what the Lord Almighty, the God of Israel, says: You saw the great disaster(CQ) I brought on Jerusalem and on all the towns of Judah.(CR) Today they lie deserted and in ruins(CS) 3 because of the evil(CT) they have done. They aroused my anger(CU) by burning incense(CV) to and worshiping other gods(CW) that neither they nor you nor your ancestors(CX) ever knew. 4 Again and again(CY) I sent my servants the prophets,(CZ) who said, ‘Do not do this detestable(DA) thing that I hate!’ 5 But they did not listen or pay attention;(DB) they did not turn from their wickedness(DC) or stop burning incense(DD) to other gods.(DE) 6 Therefore, my fierce anger was poured out;(DF) it raged against the towns of Judah and the streets of Jerusalem and made them the desolate ruins(DG) they are today.
7 “Now this is what the Lord God Almighty, the God of Israel, says: Why bring such great disaster(DH) on yourselves by cutting off from Judah the men and women,(DI) the children and infants, and so leave yourselves without a remnant?(DJ) 8 Why arouse my anger with what your hands have made,(DK) burning incense(DL) to other gods in Egypt,(DM) where you have come to live?(DN) You will destroy yourselves and make yourselves a curse[f] and an object of reproach(DO) among all the nations on earth. 9 Have you forgotten the wickedness committed by your ancestors(DP) and by the kings(DQ) and queens(DR) of Judah and the wickedness committed by you and your wives(DS) in the land of Judah and the streets of Jerusalem?(DT) 10 To this day they have not humbled(DU) themselves or shown reverence,(DV) nor have they followed my law(DW) and the decrees(DX) I set before you and your ancestors.(DY)
11 “Therefore this is what the Lord Almighty,(DZ) the God of Israel, says: I am determined to bring disaster(EA) on you and to destroy all Judah. 12 I will take away the remnant(EB) of Judah who were determined to go to Egypt to settle there. They will all perish in Egypt; they will fall by the sword or die from famine. From the least to the greatest,(EC) they will die by sword or famine.(ED) They will become a curse and an object of horror, a curse and an object of reproach.(EE) 13 I will punish(EF) those who live in Egypt with the sword,(EG) famine and plague,(EH) as I punished Jerusalem. 14 None of the remnant of Judah who have gone to live in Egypt will escape or survive to return to the land of Judah, to which they long to return and live; none will return except a few fugitives.”(EI)
15 Then all the men who knew that their wives(EJ) were burning incense(EK) to other gods, along with all the women(EL) who were present—a large assembly—and all the people living in Lower and Upper Egypt,(EM) said to Jeremiah, 16 “We will not listen(EN) to the message you have spoken to us in the name of the Lord!(EO) 17 We will certainly do everything we said we would:(EP) We will burn incense(EQ) to the Queen of Heaven(ER) and will pour out drink offerings to her just as we and our ancestors, our kings and our officials(ES) did in the towns of Judah and in the streets of Jerusalem.(ET) At that time we had plenty of food(EU) and were well off and suffered no harm.(EV) 18 But ever since we stopped burning incense to the Queen of Heaven and pouring out drink offerings(EW) to her, we have had nothing and have been perishing by sword and famine.(EX)”
19 The women added, “When we burned incense(EY) to the Queen of Heaven(EZ) and poured out drink offerings to her, did not our husbands(FA) know that we were making cakes(FB) impressed with her image(FC) and pouring out drink offerings to her?”
20 Then Jeremiah said to all the people, both men and women, who were answering him, 21 “Did not the Lord remember(FD) and call to mind the incense(FE) burned in the towns of Judah and the streets of Jerusalem(FF) by you and your ancestors,(FG) your kings and your officials and the people of the land?(FH) 22 When the Lord could no longer endure(FI) your wicked actions and the detestable things you did, your land became a curse(FJ) and a desolate waste(FK) without inhabitants, as it is today.(FL) 23 Because you have burned incense and have sinned against the Lord and have not obeyed him or followed(FM) his law or his decrees(FN) or his stipulations, this disaster(FO) has come upon you, as you now see.”(FP)
24 Then Jeremiah said to all the people, including the women,(FQ) “Hear the word of the Lord, all you people of Judah in Egypt.(FR) 25 This is what the Lord Almighty, the God of Israel, says: You and your wives(FS) have done what you said you would do when you promised, ‘We will certainly carry out the vows we made to burn incense and pour out drink offerings to the Queen of Heaven.’(FT)
“Go ahead then, do what you promised! Keep your vows!(FU) 26 But hear the word of the Lord, all you Jews living in Egypt:(FV) ‘I swear(FW) by my great name,’ says the Lord, ‘that no one from Judah living anywhere in Egypt will ever again invoke my name or swear, “As surely as the Sovereign(FX) Lord lives.”(FY) 27 For I am watching(FZ) over them for harm,(GA) not for good; the Jews in Egypt will perish(GB) by sword and famine(GC) until they are all destroyed.(GD) 28 Those who escape the sword(GE) and return to the land of Judah from Egypt will be very few.(GF) Then the whole remnant(GG) of Judah who came to live in Egypt will know whose word will stand(GH)—mine or theirs.(GI)
29 “‘This will be the sign(GJ) to you that I will punish(GK) you in this place,’ declares the Lord, ‘so that you will know that my threats of harm against you will surely stand.’(GL) 30 This is what the Lord says: ‘I am going to deliver Pharaoh(GM) Hophra king of Egypt into the hands of his enemies who want to kill him, just as I gave Zedekiah(GN) king of Judah into the hands of Nebuchadnezzar king of Babylon, the enemy who wanted to kill him.’”(GO)
A Message to Baruch
45 When Baruch(GP) son of Neriah(GQ) wrote on a scroll(GR) the words Jeremiah the prophet dictated in the fourth year of Jehoiakim(GS) son of Josiah king of Judah, Jeremiah said this to Baruch: 2 “This is what the Lord, the God of Israel, says to you, Baruch: 3 You said, ‘Woe(GT) to me! The Lord has added sorrow(GU) to my pain;(GV) I am worn out with groaning(GW) and find no rest.’(GX) 4 But the Lord has told me to say to you, ‘This is what the Lord says: I will overthrow what I have built and uproot(GY) what I have planted,(GZ) throughout the earth.(HA) 5 Should you then seek great(HB) things for yourself? Do not seek them.(HC) For I will bring disaster(HD) on all people,(HE) declares the Lord, but wherever you go I will let you escape(HF) with your life.’”(HG)
Footnotes
- Jeremiah 42:1 Hebrew; Septuagint (see also 43:2) Azariah
- Jeremiah 42:18 That is, your name will be used in cursing (see 29:22); or, others will see that you are cursed.
- Jeremiah 42:18 That is, your name will be used in cursing (see 29:22); or, others will see that you are cursed.
- Jeremiah 43:3 Or Chaldeans
- Jeremiah 43:13 Or in Heliopolis
- Jeremiah 44:8 That is, your name will be used in cursing (see 29:22); or, others will see that you are cursed; also in verse 12; similarly in verse 22.
Ukrainian Bible (UKR)
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)
Copyright © 2007 by Bible League International
New International Version (NIV) 
Holy Bible, New International Version®, NIV® Copyright ©1973, 1978, 1984, 2011 by Biblica, Inc.® Used by permission. All rights reserved worldwide.
NIV Reverse Interlinear Bible: English to Hebrew and English to Greek. Copyright © 2019 by Zondervan.