Єремія 32-33
Ukrainian Bible
32 Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, це вісімнадцятий рік Навуходоносора.
2 А тоді військо вавилонського царя облягало Єрусалим, а пророк Єремія був ув'язнений в подвір'ї в'язниці, що була при домі царя Юдиного,
3 що ув'язнив його Седекія, цар Юдин, говорячи: Нащо ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я видам це місто в руку вавилонського царя, і він здобуде його...
4 А Седекія, цар Юдин, не втече від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя, і будуть говорити уста його з його устами, а очі його будуть бачити очі його...
5 І заведе він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відвідаю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощаститься вам...
6 А Єремія відказав: Було мені слово Господнє таке:
7 Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дядька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне право купити.
8 І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подвір'я в'язниці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спадщини й твій викуп, купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє.
9 І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім шеклів срібла.
10 А написав я купчу, і запечатав, і засвідчив свідками, та й зважив срібло вагою.
11 І взяв я купчого листа запечатаного, за законом та уставами, і відкритого.
12 І дав я купчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.
13 І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:
14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього купчого листа, і запечатаного, і того листа відкритого, і даси його в глиняний посуд, щоб заховались на довгий час.
15 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми та поля й виноградники в цьому Краї!
16 І молився я до Господа потому, як дав був купчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:
17 О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю потужною силою та Своїм витягненим раменом, нічого для Тебе нема неможливого!
18 Милість Ти тисячам чиниш, і за провину батьків після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могутній, Господь Саваот Йому Ймення!
19 Великий в пораді й могутній у чинах, що очі Твої відкриті на всі дороги людських синів, щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів,
20 що знаки та чуда чинив Ти в єгипетськім краї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між народом, і зробив Собі Ймення, як цього дня!
21 І Ти вивів народ Свій Ізраїля з краю єгипетського знаками та чудами, і рукою потужною, і раменом витягненим та страхом великим.
22 І дав Ти їм Край цей, який їхнім батькам заприсяг був, щоб дати їм Край цей, що тече молоком він та медом.
23 І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Законом Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спіткало їх все оце лихо...
24 Ось доходять до міста вали, щоб здобути його, й місто віддане буде у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і моровицю... І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.
25 А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срібло, і засвідч купівлю свідками. ось місто віддане буде у руку халдеїв...
26 І було Господнє слово до Єремії, говорячи:
27 Ось Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?
28 Тому так промовляє Господь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він здобуде його!
29 І прийдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпалять це місто огнем, та й спалять його й ті доми, що приносились жертви Ваалові на їхніх дахах, і лилися литі жертви для інших богів, щоб Мене прогнівити...
30 Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиняли на очах Моїх від юнацтва свого, сини бо Ізраїлеві лиш гнівили Мене чином рук своїх, каже Господь...
31 Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лютість Мою з того дня, як його збудували, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця
32 за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учинили, щоб гнівити Мене, вони, їхні царі, князі, їхні священики й їхні пророки, і юдеяни й мешканці Єрусалиму...
33 І вони обернулись до Мене потилицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, та не слухалися, щоб прийняти науку...
34 І поклали гидоти свої в тому храмі, в якому Ім'я Моє кликалося, щоб його занечистити...
35 І побудували жертовні пагірки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь переводити синів своїх та своїх дочок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не входило в серце Мені, щоб чинити ту гидоту, щоб уводити Юду у гріх.
36 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно віддане буде у руку царя вавилонського мечем, і голодом, і моровицею:
37 Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди вигнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересердям, і верну їх до місця цього, і посаджу їх безпечно,
38 і вони Мені стануть народом, а Я буду їм Богом!
39 І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро собі й синам їхнім по них.
40 І складу з ними вічного заповіта, що не відвернуся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!
41 І буду Я тішитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.
42 Бо так промовляє Господь: Як спровадив був Я все велике це зло на народ цей, так спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них!
43 І купуватимуть поле в цім Краї, про якого ви кажете: Він спустошення, так що немає людини й скотини, він відданий в руку халдеїв.
44 І будуть вони купувати поля за срібло, і писати про це у листі, й запечатувати, і свідчити свідками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірських, і в містах долішніх, і в містах південних, бо верну їх із полону, говорить Господь!
33 І було Єремії Господнє слово вдруге, коли він ще замкнений був на подвір'ї в'язниці, говорячи:
2 Так говорить Господь, що чинить оце, Господь, що вформовує це, щоб поставити міцно оце, Господь Його Ймення:
3 Покликуй до Мене і тобі відповім, і тобі розповім про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш!
4 Бо так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про доми цього міста й про доми царів Юди, що їх поруйновано на оборонні вали,
5 приходять вони воювати з халдеями, щоб доми понаповнювати людськими трупами, що вразив Я гнівом Своїм та люттю Своєю, і сховав Я від міста оцього обличчя Своє за все їхнє зло:
6 Ось Я йому вирощу шкурку на рані, й дам ліки, та їх уздоровлю, і відкрию багатство спокою та правди для них!
7 І Я поверну долю Юди, і долю Ізраїля, і їх розбудую, немов напочатку.
8 І очищу Я їх з їхньої провини всілякої, що нагрішили Мені, і пробачу всі їхні провини, якими нагрішили Мені, та відпали від Мене.
9 І Єрусалим Мені стане за радісне ймення, за хвалу та пишноту всім людям землі, що почують про все те добро, що зробив Я для них! І вони полякаються та затремтять через все те добро та ввесь спокій, який Я для нього вчинив!
10 Так говорить Господь: Ще буде почутий на місці оцьому, про яке ви говорите: Воно поруйноване, так що немає людини й немає скотини, у містах Юди й на вулицях Єрусалиму, спустошених так, що немає людини, й немає мешканця, й немає скотини,
11 радісний голос та голос веселий, голос молодого та голос молодої, голос тих, що говорять: Хваліть Господа Саваота, бо добрий Господь, бо навіки Його милосердя! що жертву хвали до Господнього дому приносять, бо Я поверну долю Краю цього, як було напочатку, говорить Господь!
12 Так говорить Господь Саваот: Ще буде на місці оцьому спустошеному, що немає нічого воно від людини та аж до скотини, та по містах його всіх ще буде пасовисько для пастухів, куди приведуть вони череду на відпочинок!
13 У містах у горішніх, у містах долішніх, і в південних містах, і в Веніяминовому краї, і в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних ще проходитиме череда через руки рахуючого, говорить Господь!
14 Ось дні настають, говорить Господь, і Я виповню добре те слово, що Я провіщав про Ізраїлів дім і про дім Юдин:
15 тими днями та часу того Я Давидові зрощу Пагінця справедливости, Він буде чинити на землі правосуддя та правду!
16 Юда буде спасений в тих днях, а Єрусалим буде жити безпечно, і його будуть кликати так: Господь наша правда!
17 Бо так промовляє Господь: Нема переводу Давидовим мужам, що мають сидіти на троні дому Ізраїлевого,
18 і нема переводу в Левитів священиків перед обличчям Моїм тому мужеві, що буде приносити цілопалення, і спалювати хлібну жертву, і приносити жертву всі дні!
19 І було слово Господа до Єремії таке:
20 Так говорить Господь: Якщо знищите ви заповіта Мого щодо дня та Мого заповіта щодо ночі, щоб не було дня та ночі в їхньому часі,
21 то знищений буде також заповіт Мій з Давидом, рабом Моїм, щоб він сина не мав, який не царював би на троні його, і з Левитами-священиками, слугами Моїми!
22 І як незчисленні ті зорі небесні, а морський пісок незміренний, так помножу насіння Давида, Мого раба, та Левитів, що служать Мені!
23 І було слово Господа до Єремії таке:
24 Хіба ж ти не завважив, як народ цей казав був, говорячи: Обидва ті роди, яких Господь вибрав, відкинув Він їх? І народом Моїм вони нехтують, наче б не був він уже перед ними народом.
25 Так говорить Господь: Якщо заповіта Мого щодо дня та щодо ночі нема, якщо Я уставів для неба й землі не поклав,
26 то відкину й насіння Якова та раба Мого Давида, щоб не брати володарів із насіння його для насіння Авраама, Ісака та Якова... Та не буде того, бо верну їхню долю, й помилую їх!
Иеремия 32-33
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Єремія купує поле
32 Ось слово, що було Єремії від Господа на десятому році правління Седекії[a], царя Юдеї. То був вісімнадцятий рік царювання Навуходоносора. 2 Тоді військо царя вавилонського облягло Єрусалим, а пророка Єремію ув’язнили в тюремному дворі в палаці царя Юдеї. 3 Седекія, цар Юдеї ув’язнив його, кажучи: «Чому ти так пророкуєш? Ти кажеш, що Господь віддасть це місто в руки царя Вавилона, який його й захопить.
4 Та Седекія, цар Юдеї, не уникне рук вавилонських, бо його напевно віддадуть у руки царя Вавилона, й розмовлятиме з ним віч-на-віч і побачить його на власні очі. 5 Він поведе Седекію до Вавилона, й перебуватиме він там, доки Я не покараю його, бо ви воюватимете з вавилонянами, але вам не пощастить». Так каже Господь.
6 І сказав Єремія: «Слово Господа було мені. 7 Ганамел, син Шаллума, дядько твій, прийде до тебе. Він скаже: „Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш право викупу, щоб придбати його[b]”».
8 Тож Ганамел, син дядьки мого, прийшов до мене на подвір’я в’язниці, саме так, як про це сказав Господь. Він сказав: «Купи моє поле, що в Анатоті, у Веніаминовій землі, бо ти маєш право спадкування й викупу». Тож я впевнився, що то було слово Господа.
9 І купив я поле у Ганамела, сина дядьки мого, що було в Анатоті, й заплатив за нього сімнадцять шекелів[c] срібла. 10 Я записав це на сувої й запечатав. І уклав я Угоду й сплатив гроші. 11 Тоді я взяв Угоду про купівлю, запечатаний примірник, що містив настанови й умови, і незапечатаний, 12 й віддав їх Варуху, сину Нерії, сину Масеї, у присутності Ганамела, дядьки мого, і в присутності свідків, що підписали Угоду про купівлю, на очах у всіх юдеїв, що сиділи на тюремному подвір’ї.
13 І наказав я Варухові у присутності їхній: 14 «Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „Візьми ці документи, цю Угоду про купівлю: запечатаний примірник і цей незапечатаний і поклади їх у глиняну посудину, щоб вони могли там зберігатися довгий час”. 15 Бо ось що Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю каже: „Мій народ знову купуватиме будинки й поля, й виноградники в землі цій”».
16 І молився я Господу після того, як віддав Угоду про купівлю Варуху, сину Нерії:
17 «О Господи Боже! Ти небо й землю сотворив великою Своєю силою й простертою правицею. Нічого неможливого немає для Тебе. 18 Ти Той, Хто виказує любов до тисяч і воздає синам за злочини батьків їхніх. Ти величний Бог і могутній, чиє ім’я—Господь Всемогутній. 19 Наміри Твої—величні, діла—потужні. Очі Твої стежать за всіма вчинками людськими, щоб дати кожному за поведінку його і згідно з плодами його діянь. 20 Ти, хто творив знамення й чудеса в землі Єгипетській і далі робиш це по сьогодні. І в Ізраїлі, й серед будь-яких народів Ти звеличив ім’я Своє, що вшановується й нині. 21 Ти вивів народ наш ізраїльський з Єгипту зі знаменнями й чудесами, силою рук Своїх зробив ти це. Твоя сила—незбагненна.
22 Ти дав їм землю цю, яку присягнувся батькам їхнім віддати, землю, що тече молоком і медом. 23 Діти Ізраїлю прийшли і взяли її собі у власність, але вони не слухалися Тебе й не дотримувалися Твоїх законів, які звелів Ти їм виконувати. Тож Ти наслав на них усе це лихо.
24 Поглянь, облогові вежі навколо Єрусалима, щоб захопити його. Місто віддано до рук вавилонян, які воюють проти нього мечем, голодом і чумою. Те, що сказав Ти, сповнилося! 25 Ти, Господи Боже, сказав мені: „Купи собі поле за срібло, і хай ця угода буде при свідках”. Однак місто переходить до рук вавилонян, тож навіщо я ці втратив гроші».
26 Слово Господа було Єремії: 27 «Я—Господь Бог усього живого. Чи є для Мене щось занадто складне?» 28 Тож ось що Господь каже: «Я віддам це місто у руки вавилонян, у руки Навуходоносора, царя вавилонського, и він захопить його. 29 Прийдуть вавилоняни, що воюють проти міста, й підпалять його. Вони спалять його і ті будинки, що на дахах їхніх люди воскурювали запашне куріння Ваалу та возливали ливні жертви богам іншим і тим розгнівали Мене. 30 Бо народ Ізраїлю та Юдеї і справді змолоду те чинив, що Я вважаю за гидоту, тому сини Ізраїля й розгнівали Мене своїми вчинками.
31 Справді, Я був страшенно розлючений цим містом від того дня, як його побудували, й донині. Я мушу розвалити вщент його геть з очей 32 за все лихо синів Ізраїля та Юди, яке вони скоїли, щоб роздратувати Мене: вони, царі, князі, священики та пророки їхні, всі мужі Юдеї й мешканці Єрусалима.
33 Спиною повернулися ізраїльтяни та юдеї до Мене, та не питали допомоги. Хоч Я їх раз-у-раз навчав, вони науку Мою не сприймали. 34 Вони поставили своїх мерзотних бовванів у храмі, що носить ім’я Моє, і осквернили його.
35 Вони спорудили узвишшя Ваалу в долині Бен-Гінном[d], щоб приносити в жертву Молоху синів і дочок своїх, чого Я ніколи не наказував їм робити. Мені й на думку ніколи не спадала, що вони на те спроможні. Це й призвело Юдею до гріха».
36 Ви кажете: «Єрусалим буде відданий в руки царя Вавилону мечем, голодомором і чумою». Але Господь Бог народу ізраїльського каже: 37 «Я позбираю їх докупи з усіх земель, куди повиганяв їх у гніві Своєму й люті Своїй. Я поверну їх до цього місця й дам їм жити в безпеці. 38 Вони будуть Моїм народом, а Я—їхнім Богом. 39 Я дам їм одне серце й одну мету, так щоб вони і їхні діти завжди покорялися Мені.
40 Я укладу вічну Угоду з народами Ізраїлю та Юдеї, від якої не відвернуся ніколи. Я буду творити їм добро і в серця їхні вкладу повагу до Мене, тож ніколи й вони від Господа не відвернуться. 41 Я буду радий добро для них творити й насаджу їх у цій землі від усього Свого серця і від усієї Своєї душі».
42 Бо ось що Господь каже: «Так само, як Я наслав усі ті великі страждання на цей народ, так Я пошлю на них усе благо, що обіцяв їм. 43 Ви кажете: „Країна спустошена, не живе там ні людина, ні тварина, вавилоняни захопили її”. Та згодом люди знову купуватимуть поля в цій землі. 44 Поля купуватимуть за срібло, угоди записуватимуть і прикладатимуть печатку, і свідків братимуть у землі Веніаминовій та по околицях Єрусалима, і в містах Юдеї, і в горах, у містах Шефелу[e] й у містах Негеву, бо Я їх поверну з неволі». Каже так Господь.
Господня обітниця
33 І було Єремії слово Господа вдруге, коли він усе ще був ув’язнений на храмовому подвір’ї. 2 Ось що Господь каже: «Господь—це Той, Хто створив небо і землю, Той, Хто надав форми й утвердив її. Господь—ім’я Його! 3 Юдея, звернись до Мене, і Я відповім тобі. Я розповім тобі великі й незбагнені речі, яких ти не знаєш. 4 Бо ось що Господь Бог Ізраїлю каже про будинки міста цього й про палаци царів Юдеї, які зруйновано було, щоб зробити облогові укріплення: 5 „Вавилоняни йдуть воювати проти міста[f]. Вони наповнять його тілами тих людей, яких Я повбивав у гніві й люті. Я відвернувся від міста цього за все те лихо, що накоїли вони”.
6 Я принесу їм ліки й зцілення, відкрию їм мир і безпеку. 7 Я поверну полонених в Юдею та Ізраїль, Я відбудую все так, як було спершу. 8 Очищу Я їх від гріхів усіх, які проти Мене скоїли, прощу все зло, яким ображали Мене. 9 І тоді відомим стане це місце, як місто, що радість, хвалу і славу дає Мені перед усіма народами землі, які почують про все добро, що роблю їм. Вони злякаються і затремтять від усього добра і миру, що Я роблю для Єрусалима».
10 Ось що Господь каже: «Ви кажете, що місто спустошене, без людей і тварин». Та знайте, що по міста Юдеї й вулиці Єрусалима, почують знову 11 звуки співу й веселощів, і голос молодого й молодої, й голос тих, хто мовить: «Славте Господа Всемогутнього, бо Господь—це благо, Його любов—назавжди! Це знову буде чутно від тих, що приносять жертви дяки в дім Господній. Так станеться, бо Я поверну те, що було забрано з краю, і поновлю все, як спершу це було». Так каже Господь.
12 Ось що Господь каже: «У цім спустошенім місці, без людини й тварини, і також по всіх містах знову будуть люди, знову будуть пасовиська, щоб отари спочивали. 13 По містах гірської країни, на західному підгір’ї, й по містах Неґеву, у землі Веніамина, й по містах Юдеї знову будуть вівці, що ходитимуть під рукою пастухів, хто їх рахують».
Божий (добрий) парост
14 «Надходять дні,—Господь каже,—коли Я виконаю обіцянку, що дав Ізраїлю й народу Юдеї. 15 У ті дні вирощу Я з коліна Давидова праведний парост. І правитиме він у країні добром і справедливістю. 16 Тоді Юдею врятовано буде, і Єрусалим житиме в безпеці. І ось як зватимуть його „Господь—наш звитяжець”[g]».
17 Бо ось що Господь каже: «Ніколи в Давида не переведеться потомок, що сидітиме на царському престолі дому Ізраїля. 18 Та й у священиків-левитів не переведеться муж, що стоятиме переді Мною і приноситиме Мені жертви всеспалення, воскурюватиме офіри й щодня приноситиме пожертви».
19 Слово Господа було Єремії. 20 Ось що Господь каже: «Якщо зможете ви скасувати Угоду Мою з днем і ніччю, щоб вони не наставали у призначений час, 21 тоді Угоду Мою зі слугою Моїм Давидом, щоб не було в нього сина, який би царював на престолі його, і Угоду Мою зі слугами Моїми священиками-левитами буде скасовано. 22 Так само як військо Небесне незліченне, як пісок морський неміряний, так Я примножу нащадків слуги Мого Давида й левитів, що служать йому».
23 Слово Господа було Єремії: 24 «Хіба ти не чув, що ці люди кажуть: „Колись два роди Господь обрав: Ізраїль та Юдею, а зараз Він відштовхнув їх, та не приймає їх як Свій народ”».
25 Ось що Господь каже: «Якби Моя угода з днем і ніччю не виконувалася, якби Я не визначив законів щодо неба й землі, 26 можливо б тоді відштовхнув Я нащадків Якова й слуги Мого Давида й не брав би з його синів тих, хто править нащадками Авраама, Ісаака та Якова, бо поверну Я народ їхній, що забраний був у полон, і змилосерджуся над ним».
Notas al pie
- 32:1 на десятому… Седекії Це був 588-587 рр. до Р. Х., у якому Навуходоносор зруйнував Єрусалим.
- 32:7 бо ти… його Закон визначає, що коли чоловік продає частину власності, його найближчі родичі мають привілей купувати цю власність перші. Мета цього—утримати майно у власності великої родини. Ця практика звалася «викуп».
- 32:9 сімнадцять шекелів Приблизно 195,5 гр.
- 32:35 долина Бен-Гінном Або «геєна»—долина на південь від Єрусалима, де ізраїльтяни приносили своїх дітей у жертву лжебогам.
- 32:44 Шефел Західний район підніжжя гір, 12-15 км вглиб країни від Середземного моря.
- 33:5 Вавилоняни… міста Древньогебрейський текст неясний.
- 33:16 наш звитяжець Або «Наша справедливість».
До євреїв 1
Ukrainian Bible
1 Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,
2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.
3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.
4 Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я.
5 Кому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!
6 І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.
7 А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами.
8 А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.
9 Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.
10 І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.
11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.
12 Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!
13 Кому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
14 Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?
К Евреям 1
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Господь говорив до нас через Свого Сина
1 У минулому Бог багато разів і різними способами спілкувався з нашими предками через пророків. 2 Та цими останніми днями Він знову говорив до нас через Сина Свого, Якому призначив у спадок усе суще. Та й весь світ Бог створив через Сина Свого. 3 Він—сяйво Божої слави і точна подоба сутності Божої. Все на світі тримається через могутнє Слово Сина Божого. Він дав людям очищення від гріхів і за те посів Своє місце по праву руку[a] від Всевишнього на небесах. 4 Він був набагато величніший за Ангелів, так само, як і ім’я, що Він успадкував, є вищим від їхніх імен.
5 Бо до кого з Ангелів Бог звертався коли з такими словами:
«Ти Син Мій,
сьогодні Я став Твоїм Отцем».(A)
Або про кого з Ангелів говорив Він таке:
«Я буду Батьком Йому,
а Він стане Моїм Сином?»(B)
6 Та й знову ж таки: коли Бог приніс Свого Первістка в світ[b], Він сказав:
«Хай усі Ангели Божі вклоняються Йому»[c].
7 А про Ангелів Бог сказав:
8 Разом з тим про Сина сказано так:
«Престол Твій, Боже,
то є Твій престол на віки вічні.
Закони праведності—
то закони Твого царства.
9 Бо праведність Ти цінував завжди
й завжди ненавидів Ти кривду.
Тож Бог, Твій Бог Тебе обдарував
такою великою благодаттю,
як більш нікого з-поміж Твоїх побратимів».(D)
10 І ще:
«Спочатку, Господи,
Ти заклав землі основу,
і небо—також плід Твоїх зусиль.
11 Колись настане їм кінець,
а Ти залишишся навічно;
вони геть зносяться, немов старе вбрання.
12 Ти згорнеш їх, мов плащ,
й тоді заміниш шатами новими.
А Ти—ніколи не міняєшся,
і нема кінця Твоїм рокам».(E)
13 До кого з Ангелів Бог звертався з такими словами:
14 Ангели є духами, які служать Богу. Він посилає їх на допомогу тим, кому призначено здобути спасіння.
Notas al pie
- 1:3 по праву руку Місце шани та влади.
- 1:6 світ Можливо, мова йде про світ, у який народився Христос (див.: Лк. 2:1-14), або той світ, у якому Ісус буде царем після Свого воскресіння. Див.: Євр. 2:5 та Фил. 2:9-11.
- 1:6 Хай… вклоняються Йому Грецькі та юдейські рукописи із міста Кумрана містили ці слова.
- 1:7 вітрами Або «духами».
- 1:13 доки… Твоїх Або «підкорю Твоїй владі».
Copyright © 2007 by Bible League International