Añadir traducción en paralelo Imprimir Opciones de la página

26 На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, кажучи:

Так говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що приходять на поклін до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, не вбав ані слова.

Може почують вони, і вернуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке думаю вчинити їм через злі їхні вчинки!

І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не будете прислухуватися до Мене, щоб ходити за Законом Моїм, якого Я дав вам,

щоб прислухуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слухали ви,

то вчиню з оцим домом, як з Шіло, а місто це дам на прокляття для всіх народів землі...

І чули священики, і пророки, і ввесь народ Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.

І сталося, як Єремія закінчив говорити все, що наказав був Господь сказати до всього народу, то схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: Ти конче помреш!

Нащо пророкував ти Господнім Ім'ям, кажучи: Як Шіло, буде дім цей, а місто це буде зруйноване, так що не буде в ньому мешканця? І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.

10 І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царського дому до дому Господнього, і сіли при вході до нової Господньої брами.

11 І сказали священики та пророки до князів та до всього народу, говорячи: Присуд смерти цьому чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми вухами!

12 І сказав Єремія до всіх князів і до всього народу, говорячи: Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова, що ви чули.

13 А тепер поліпшіть ваші дороги та ваші чини, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.

14 А я ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших очах!

15 Тільки справді пізнаєте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спровадите на себе й на це місто та на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші вуха всі ці слова.

16 І сказали князі та ввесь народ до священиків та до пророків: Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'ям Господа, нашого Бога!

17 І встали люди зо старших Краю, і сказали до всього збору народу, говорячи:

18 Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всього юдейського народу, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, заораний буде, а Єрусалим за румовища стане, а гора цього храму підгірками лісу...

19 Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не злагодив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?

20 І також пророкував був Господнім Ім'ям один чоловік, Урійя, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього Краю всі ті слова, як Єремія.

21 І почув був слова його цар Єгояким, і всі лицарі його та всі князі; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік прийшов до Єгипту.

22 І послав цар Єгояким людей до Єгипту, Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.

23 І вони вивели Урійю з Єгипту, і привели його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробів простих людей...

24 Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку народу забити його.

27 На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юди, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:

Так сказав був до мене Господь: Зроби собі поворозки та ярма, і надінь їх на шию свою.

І пошлеш їх до царя Едому, і до царя Моаву, і до царя синів Аммону, і до царя Тиру, і до царя Сидону через послів, що приходять до Єрусалиму до Седекії, царя Юдиного.

І накажеш їм, щоб до своїх володарів говорили: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Так скажете вашим володарям:

Я вчинив землю й людину, і скотину, що на поверхні землі, Своєю силою великою та витягненим раменом Своїм, і дав її тому, хто сподобався в очах Моїх.

А тепер Я віддав усі ці землі в руку Навуходоносора, царя вавилонського, раба Мого, а також польову звірину дав Я йому, щоб служила йому.

І будуть служити всі народи йому та синові його, і синові сина його, аж поки не прийде час також його власному краєві, і поневолять його численні народи та великі царі.

І станеться, той народ і те царство, що не будуть служити йому, Навуходоносорові, цареві вавилонському, і того, хто не дасть шиї своєї в ярмо вавилонського царя, покараю Я народ цей мечем, і голодом, і заразою, говорить Господь, аж поки не зроблю їм кінця рукою його!

А ви не прислухайтесь до ваших пророків, і до ваших ворожбитів, і до ваших сновидців, і до ваших знахарів, і до ваших чарівників, що говорять до вас, кажучи: Не служіть вавилонському цареві!

10 Бо вони пророкують вам неправду, щоб віддалити вас з вашої землі, і Я вас вижену, і ви погинете.

11 А народ, що вкладе свою шию в ярмо вавилонського царя й буде служити йому, то залишу його на його землі, говорить Господь, і він буде її обробляти, і буде сидіти на ній.

12 І до Седекії, царя Юдиного, говорив Я згідно з усіма цими словами, кажучи: Вкладіть ваші шиї в ярмо вавилонського царя, і служіть йому та його народові, і будете жити.

13 Пощо помрете ти та народ твій від меча, голоду та моровиці, як говорив був Господь про той люд, що не буде служити вавилонському цареві?

14 І не прислухуйтеся до слів пророків, що кажуть до вас, говорячи: Не будете служити вавилонському цареві, бо неправду вони вам пророкують.

15 Бо Я не посилав їх, говорить Господь, і вони пророкують неправду в Ім'я Моє, щоб Я вигнав вас, і погинете ви та пророки, що вам те пророкують!...

16 А до священиків та до всього цього народу говорив я, кажучи: Так говорить Господь: Не прислухуйтеся до слів ваших пророків, що пророкують вам, кажучи: Ось тепер незабаром вертається з Вавилону посуд Господнього дому, бо лжу вони пророкують.

17 Не прислухуйтеся до них, служіть цареві вавилонському, то будете жити, нащо буде це місто руїною?

18 А якщо вони пророки, і якщо слово Господнє з ними, нехай же просять вони Господа Саваота, щоб не перейшов посуд, позосталий в Господньому домі, і в домі царя Юди, і в Єрусалимі до Вавилону.

19 Бо так промовляє Господь Саваот про стовпи, і про море, і про підстави, і про решту посуду, позосталого в цьому місті,

20 що не забрав їх Навуходоносор, цар вавилонський, коли виганяв був в неволю Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, з Єрусалиму до Вавилону, та всіх шляхетних Юди та Єрусалиму.

21 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про посуд, позосталий в Господньому домі та в домі царя Юди та Єрусалиму:

22 До Вавилону буде він спроваджений, і там пробуватиме аж до дня Моїх відвідин їх, говорить Господь, тоді випроваджу його, і верну його до цього місця...

28 І сталося того року на початку царювання Седекії, царя Юди, четвертого року, п'ятого місяця, сказав до мене Ананія, син Аззурів, пророк, що з Ґів'ону, у Господньому домі, на очах священиків та всього народу, говорячи:

Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Зламаю ярмо царя вавилонського!

За два роки часу Я верну до цього місця ввесь посуд Господнього дому, що забрав був Навуходоносор, цар вавилонський, з цього місця, і спровадив його до Вавилону.

І Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, і всіх Юдиних вигнанців, що прийшли до Вавилону, Я верну до цього місця, говорить Господь, бо зламаю ярмо царя вавилонського!

І говорив пророк Єремія до пророка Ананії на очах священиків і на очах усього народу, що стояли в Господньому домі.

І сказав пророк Єремія: Амінь! Нехай так зробить Господь, нехай виконає Господь слова твої, що ти пророкував про поворот посуду Господнього дому та всього вигнання в неволю з Вавилону до цього місця.

Тільки послухай це слово, що я говорю в вуха твої та в вуха всього народу:

Ті пророки, що від віків були передо мною і перед тобою, пророкували про численні краї та про царства великі, про війни, і про голод та про моровицю.

Пророк, що пророкує про мир, коли справдиться слово пророче, буде пізнаний цей пророк, що його справді послав Господь.

10 І взяв пророк Ананія ярмо з шиї пророка Єремії, і поламав його.

11 І сказав Ананія на очах усього народу, говорячи: Так говорить Господь: Отак поламаю ярмо Навуходоносора, царя вавилонського, за два роки часу, з шиї всіх народів! І пішов пророк Єремія своєю дорогою.

12 І було слово Господнє до Єремії по тому, як пророк Ананія поламав ярмо з шиї пророка Єремії, говорячи:

13 Іди, і скажеш до Ананії, говорячи: Так говорить Господь: Ти поламав дерев'яне ярмо, але Я зроблю замість нього ярмо залізне.

14 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Я дав на шию всіх цих народів залізне ярмо, щоб вони служили Навуходоносорові, цареві вавилонському, і вони будуть служити йому, і навіть польову звірину віддам Я йому!

15 І сказав пророк Єремія до пророка Ананії: Послухай же, Ананіє: Не посилав тебе Господь, але ти доводиш, що народ цей довіряє неправді.

16 Тому так промовляє Господь: Ось Я викидаю тебе з поверхні землі, цього року ти помреш, бо про відступство від Господа говорив ти!...

17 І помер пророк Ананія того року сьомого місяця...

29 А оце слова листа, якого пророк Єремія послав з Єрусалиму до залишку старших, і до священиків, і до пророків, і до всього народу, що його вигнав Навуходоносор з Єрусалиму до Вавилону, в неволю,

по виході царя Єхонії й матері царя та евнухів, князів Юди та Єрусалиму, і майстрів та слюсарів Єрусалиму,

через Ел'асу, Шафанового сина, та Ґемарію, сина Хілкійїного, яких послав Седекія, цар Юди, до Навуходоносора, царя вавилонського, до Вавилону, говорячи:

Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, до всього вигнання в неволю, що Я вигнав з Єрусалиму до Вавилону:

Будуйте доми, і осядьте, і засадіть садки, і споживайте їхній плід!

Поберіть жінок, і зродіть синів та дочок, і візьміть для ваших синів жінок, а свої дочки віддайте людям, і нехай вони породять синів та дочок, і помножтеся там, і не малійте!

І дбайте про спокій міста, куди Я вас вигнав, і моліться за нього до Господа, бо в спокої його буде і ваш спокій.

Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Нехай не зводять вас ваші пророки, що серед вас, та ваші чарівники, і не прислухуйтеся до ваших снів, що вам сняться.

Бо лжу вони вам пророкують Ім'ям Моїм, Я їх не посилав, говорить Господь.

10 Бо так промовляє Господь: По сповненні семидесяти літ Вавилону Я до вас завітаю, і справджу Своє добре слово про вас, щоб вернути вас до цього місця.

11 Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію.

12 І ви кликатимете до Мене, і підете, і будете молитися Мені, а Я буду прислуховуватися до вас.

13 І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем.

14 І Я дамся вам знайти Себе, говорить Господь, і верну вас, і зберу вас зо всіх народів та зо всіх місць, куди Я вигнав був вас, говорить Господь, верну вас до того місця, звідки вас Я був вигнав.

15 Якщо ви кажете: Господь поставив нам пророків і в Вавилоні,

16 то так говорить Господь до царя, що сидить на Давидовому троні, та до всього народу, що сидить у цьому місті, до ваших братів, що не вийшли з вами на вигнання:

17 Так говорить Господь Саваот: Ось Я пошлю на вас меча, голод та моровицю, і дам їх, як обридливі фіґи, яких не їдять через їхню непридатність.

18 І буду гнатися за ними мечем, голодом та моровицею, і дам їх на пострах для всіх земних царств, на прокляття, і на остовпіння, і на посміховище, і на ганьбу серед усіх народів, куди Я їх був повиганяв,

19 за те, що не слухалися слів Моїх, говорить Господь, що посилав Я до них рабів Моїх пророків, рано та пізно, та не слухали ви, говорить Господь.

20 А ви, все вигнання, що послав Я з Єрусалиму до Вавилону, послухайте слова Господнього:

21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про Ахава, сина Колаїного, і про Седекію, сина Маасеїного, що неправду пророкують вам Моїм Ім'ям: Ось Я віддам їх у руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він повбиває їх на ваших очах!

22 І візьметься від них прокляття для всього Юдиного вигнання, що в Вавилоні, говорячи: Нехай учинить тебе Господь, як Седекію та як Ахава, яких вавилонський цар пік на огні,

23 за те, що вони зробили огиду в Ізраїлі, і перелюб чинили з жінками своїх ближніх, і говорили ложне слово Ім'ям Моїм, чого Я не звелів їм, а Я відаю це, і Я свідок цьому, говорить Господь.

24 А до Шемаї нехеламітянина скажеш, говорячи:

25 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: За те, що ти своїм ім'ям посилав листи до всього народу, що в Єрусалимі, і до священика Цефанії, Маасеїного сина, і до всіх священиків, говорячи:

26 Господь тебе дав за священика замість священика Єгояди, щоб бути наглядачем у Господньому домі для кожного чоловіка, що божевільний і що вдає пророка, і даси його до в'язниці, а на шию кайдани надінеш.

27 А тепер, чому ти не скартав Єремію з Анатоту, що вдає з себе пророка?

28 Бо він послав до нас, до Вавилону, говорячи: Довге воно, вигнання! Будуйте доми, і осядьте, і засадіть садки, і споживайте їхній плід!

29 І священик Цефанія прочитав цього листа вголос пророкові Єремії.

30 І було слово Господнє до Єремії, говорячи:

31 Пошли всьому вигнанню, говорячи: Так говорить Господь про нехеламітянина Шемаю: За те, що вам пророкував Шемая, хоч Я не посилав його, і зробив, щоб ви надіялись на неправду,

32 тому так промовляє Господь: Ось Я покараю нехеламітянина Шемаю та насіння його: не буде в нього нікого, хто сидів би серед цього народу, і не побачить він добра, яке Я зроблю для народу Свого, говорить Господь, бо про відступство від Господа говорив він!

Єремія в небезпеці

26 На початку царювання Єгоякима, сина Йосії, царя юдейського,[a] таке слово було від Господа. Ось що Всевишній сказав: «Стань на подвір’ї оселі Господньої і промов до людей, що приходять з міст юдейських до храму молитися, цю звістку, що Я наказую тобі. Не пропусти жодного слова. Може, послухаються вони, і кожен з них зверне з лихого путі свого. Тоді це розчулить Мене, і не наведу Я те лихо, яке задумав їм вчинити за нечестивість вчинків їхніх.

Тож ти скажеш їм про те, що Господь мовить: „Якщо ви Бога не послухаєте й не житимете за законом Моїм, що настановив Я вам, якщо не будете слухати слова Моїх слуг-пророків, яких раз-у-раз Я посилаю вам, тоді зроблю Я з домом цим те ж, що зробив з Шило[b] й перетворю це місто на прокляття для всіх народів землі”».

Священики, пророки, й увесь народ чули, як Єремія промовляв ці слова у храмі Господньому. Коли ж він закінчив говорити все, що Господь йому звелів промовити, тоді священики й пророки, і люди всі схопили його зі словами: «Смерть тобі! Чому ти пророкуєш ім’ям Господа і кажеш: „З домом цим буде те ж, що й з Шило, й мешканців міста цього буде вигублено?”» І весь народ з’юрмився навколо Єремії в храмі Господньому.

10 Вельможі юдейські почули ці звинувачення, вийшли з палацу й подалися до храму Господнього. І сіли вони при вході до Нової брами, яка вела до храму. 11 Священики й пророки сказали вельможам і народу всьому: «Цього чоловіка приречено до смерті, бо пророкував він проти міста цього. Ви чули те на власні вуха».

12 Тоді Єремія сказав усім вельможам і народу всьому: «Господь послав мене пророкувати дому й місту цьому всі слова, що ви чули. 13 Тож виправте путі і вчинки ваші, коріться Всевишньому Богу вашому. Господь змилосердиться й відведе те лихо, що прорік вам. 14 Але я у руках ваших. Робіть зі мною, що вам здається добрим і справедливим. 15 Однак мусите знати напевне: якщо мене ви вб’єте, тоді кров невинного буде на вас і на цьому місті, і на мешканцях його, бо й справді Господь мене послав до вас вкласти всі ці слова у вуха ваші».

16 І вельможі, й народ увесь сказали священикам та пророкам: «Цей чоловік не заслуговує на смерть, бо він промовляв до нас іменем Господа». 17 Деякі мужі, дехто із старійшин цієї землі підвелися й промовили до всього зібрання: 18 «Михей з Морешета[c] пророкував за часів Езекії. І він сказав усьому народу юдейському: „Ось що Господь Всемогутній каже:

„Бути Сіону розораним полем,
    а Єрусалиму—руїною,
    а храмовій горі—узвишшям[d] у лісі”.(A)

19 Хіба ж Езекія, цар юдейський, разом з усіма юдеями вбив його? Хіба він не боявся Господа й не шукав Його прихильності? Та Всевишній змилосердився й відвів лихо, на яке Він їх прирік. Тож ми робимо велику шкоду душам своїм”».

20 Був також іще один чоловік, який пророкував іменем Господа,—Урія, син Шемаї, з Киріат-Єарима. Він пророкував проти міста цього й проти цього краю і казав те ж саме, що й Єремія. 21 Цар Єгояким, всі воїни і всі вельможі чули слова його. Він намагався вбити Урію, але він почув про те і втік, опинившись в Єгипті. 22 Та цар Єгояким послав людей до Єгипту: Елнатана, сина Акбора, та декого з ним. 23 Вони повернули Урію з Єгипту й привели до царя Єгоякима. Той наказав стратити його й тіло кинути на бідняцький цвинтар.

24 Але Агікам, син Шафана, захистив Єремію, тож його не видали народу і не вбили.

Господь робить Навуходоносор царем

27 На четвертому році царювання Седекії,[e] сина Йосії, царя юдейського, слово було Єремії від Господа. Ось що Всевишній сказав мені: «Зроби собі ярмо з ремінців та брусків і почепи собі на шию. І пошли до царя едомського, моавського, аммонійського, тирського й сидонського через послів, що приходять до Єрусалима, до Седекії, царя юдейського.

Накажи їм передати своїм володарям: „Ось що каже Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю: „Я створив землю, людей і тварин, що на земній поверхні, Своєю силою великою і простертою правицею, і Я її надав тому, кому забажаю. А зараз Я віддав усі ці землі в руки Навуходоносора, царя вавилонського, слуги Мого. Я навіть звірів польових примусив йому служили. Всі народи служитимуть йому, сину і онуку його, доки не настане час, коли сам Вавилон й землю його підкорять багато народів і царів великих”».

«Та якщо десь є народ, що не служить Навуходоносору, царю вавилонському, і не підкоряється йому, то Я покараю цей народ мечем, голодом, і чумою,—каже Господь,—доки до останнього не винещу я їх. Тож не слухайте пророків, віщунів і сновидців ваших. Не слухайте ворожбитів і знахарів, що кажуть вам: „Ви не служитимете царю вавилонському”. 10 Бо пророцтва їхні—брехливі. Вони і є причина, з якої вас виженуть із землі вашої. Я повикидаю вас, і ви загинете в країні далекій.

11 Але народу, який підставить шию під ярмо вавилонське, дам Я спокій на його землі. Люди ці житимуть на цій землі і оброблятимуть її».

12 І я промовив ці слова Седекії, царю юдейському: «Підстав шию під ярмо царя вавилонського, служи йому та народу його й живіть у мирі. 13 Навіщо тобі й твоєму народові гинути від меча, голоду й чуми, що їх Господь пообіцяв наслати на будь-яке коліно, яке не служитиме царю вавилонському?

14 Не слухайте тих пророків, що кажуть: „Ви не будете служити царю вавилонському”,—бо ті, хто пророкує вам таке, брешуть». 15 «Кажу так, бо Я не посилав їх,—каже Господь,—вони облудно брешуть, захищаючись іменем Моїм. Тому Я й вижену вас, і ви загинете разом із лжебогами, які пророкували вам!»

16 А священикам і всьому народу юдейському я (Єремія) сказав про те, що каже Господь: «Не слухайте своїх пророків, що кажуть вам: „Посуд храму Господнього незабаром повернеться з Вавилона”. Пророцтво їхнє—брехливе. 17 Не слухайте їх, служіть царю Вавилона й будете жити. Нікому не потрібно, щоб це місто стало пусткою. 18 Якщо ж вони й насправді пророки, і якщо слово Господа Всемогутнього із ними, то хай ублагають Бога Всеблагого, щоб решту посуду з храму Господнього та з палат царя юдейського, та з Єрусалима не було забрано до Вавилона».

19 Бо ось що Господь Всемогутній каже про стовпи і про бронзове Море, і про поставці, і про решту посуду,[f] що залишились іще в храмі живого Бога. 20 Це те, що Навуходоносор, цар вавилонський, не взяв, коли з Єрусалима брав у полон до Вавилона Єгояхина, сина Єгоякима, царя юдейського, а також і всіх вельмож Юдеї та Єрусалима. 21 Бо ось що Всемогутній Бог Ізраїлю каже про посуд, що лишився в храмі Господньому і в палатах царя юдейського та в Єрусалимі: 22 «Їх вивезуть до Вавилона, і будуть вони там аж до того дня, коли за ними Я прибуду, їх заберу і поверну на їхнє місце». Так каже Господь.

Лжепророк Хананія

28 Того ж року на початку царювання Седекії, царя юдейського, на четвертий рік[g], п’ятий місяць Хананія, син Аззура, пророк із Ґівеона, говорив зі мною в храмі Господньому в присутності священиків та всього народу. Він сказав: «Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „Я зламаю ярмо царя вавилонського. Через два роки я поверну сюди весь посуд храму Господнього, що Навуходоносор, цар вавилонський, забрав звідси й переніс до Вавилона. Я також поверну сюди Єгояхина, сина Єгоякима, царя Юдеї і всіх вигнанців з ізраїлевих, що пішли до Вавилона, бо Я ламаю ярмо царя вавилонського”». Так каже Господь.

Тоді пророк Єремія сказав пророку Хананії в присутності священиків і всього народу, що стояв у храмі Господньому. І сказав пророк Єремія: «Хай так буде! Хай Господь вчинить так, як ти сказав і виконає слова, що ти прорік, і поверне сюди з Вавилона посуд храму Господнього і усіх тих, кого було забрано в полон. Але послухай те, що я кажу тобі й усьому народу. Пророків, що були до мене й до тебе з давніх-давен, пророкували проти багатьох земель і проти царств великих, провіщаючи війну, нещастя й чуму. Пророка, що сповіщає про мир й слова його збуваються, визнають як пророка, якого справді Господь послав».

10 Тоді Хананія, знявши з шиї пророка Єремії ярмо, зламав його. 11 І сказав Хананія при всьому народі: «Ось що Господь каже: „Отак через два роки Я скину ярмо Навуходоносора, царя вавилонського, з шиї народів усіх”». Почувши це, пророк Єремія пішов своїм шляхом.

12 Тоді Слово Господа було Єремії після того, як пророк Хананія зламав ярмо на шиї пророка Єремії. Він сказав: 13 «Піди й скажи Хананії, що каже Господь: „Ти зламав ярмо дерев’яне, але натомість отримаєш ярмо залізне”». 14 Так каже Господь Всемогутній Бог Ізраїлю: «Я накладу ярмо залізне на шию всіх цих народів, щоби примусити їх служити Навуходоносору, царю вавилонському, і вони служитимуть йому. Навіть звірів диких, і тих Я віддам йому».

15 Тоді пророк Єремія сказав пророку Хананії: «Послухай, Хананіє, Господь тебе не посилав, ти призвів цей народ неправді вірити. 16 Через те ось що Господь каже: „Вишлю Я тебе з землі цієї. Цього ж року ти помреш, бо всупереч Господу ти говориш”».

17 Пророк Хананія помер сьомого місяця того ж року.

Послання до полонених у Вавилоні

29 Ось слова з сувою, що пророк Єремія послав з Єрусалима до старійшин, що лишилися у вигнанні, до священиків та пророків і до всіх людей, кого Навуходоносор вигнав з Єрусалима у заслання до Вавилона. Це було після того, як цар Єгояхин вийшов з Єрусалима разом із царицею-матір’ю й царедворцями, й вельможами Юдеї та Єрусалима, з ремісниками й золотих справ майстрами. Єремія послав цей сувій через Еласа, сина Шафана, та Ґемарію, сина Гилкії, яких Седекія, цар юдейський послав у Вавилон до Навуходоносора, царя вавилонського. Там мовилося:

Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже до всіх тих, кого виведено було з Єрусалима до Вавилона: «Будуйте оселі й живіть у них, саджайте сади, споживайте плоди їхні. Беріть собі дружин і народіть синів і дочок. Беріть дружин для синів ваших і віддавайте заміж дочок ваших, і нехай вони теж родять дітей. Множтеся там, а не зменшуйтеся. Дбайте про благо міста того, куди Я вас вислав, і моліться Господу за нього, бо якщо в ньому пануватиме мир, то мир буде й вашій оселі. Бо ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „Не давайте обдурити себе вашим пророкам, що між вами, і вашим віщунам. Не слухайте тих снів, що сняться їм. Вони ім’ям Моїм пророкують вам неправду. Я їх не посилав!”» Так каже Господь.

10 Кажу так, бо ось що Господь мовить: «Коли могутності Вавилона виповниться сімдесят років, Я прийду до вас і виконаю обіцянку, що дав вам повернути вас до Єрусалима. 11 Бо знаю Я всі задуми Свої щодо вас, задуми щодо процвітання вашого, а не лиха, щоб дати вам майбутнє і надію. 12 Ви звертатиметеся до Мене, ви прийдете й молитиметеся Мені, та Я вас слухатиму. 13 Ви будете шукати Мене і знайдете, якщо будете шукати від усього серця. 14 Я дозволю вам знайти Мене. Я відпущу вас із полону, зберу з усіх місць, куди повиганяв вас. Я поверну вас туди, звідки вигнав». Так каже Господь.

15 Ви можете сказати: «Господь для нас у Вавилоні підніс пророків». 16 Але ось що Господь каже царю, що сидить на престолі Давидовім, і усім людям, що мешкають у місті цьому,—братам вашим, що не пішли з вами у полон. 17 Ось що Господь Всемогутній каже: «Ось я нашлю на них меч, голод і чуму, я їх зроблю подібними до тих бридких фіґ, що їх не можна їсти, бо такі вони препогані. 18 Я переслідуватиму їх мечем, голодом і чумою й зроблю їх жахом для всіх царств на землі, прокляттям і руїною, тим, що зневажають і ганьблять серед усіх народів, куди Я їх повиганяв. 19 Бо вони не слухають слів Моїх, які Я постійно шлю їм через Моїх слуг-пророків. 20 Почуйте слово Господа, ви, вигнанці з Єрусалима до Вавилона».

21 Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже про Агава, сина Колаї, та про Седекію, сина Маасії, що пророкують вам брехню від Мого імені: «Ось Я віддам їх у руки Навуходоносора, царя вавилонського. І він повбиває їх на очах у вас. 22 І для всіх вигнанців з Юдеї, які зараз у Вавилоні, приживеться прокльон: „Хай Господь зробить те ж саме, що й Седекії та Агаву, яких цар Вавилона у вогні спалив”. 23 Кажу це, тому що ті два пророки грішили поміж людей Ізраїля: вони перелюб чинили з жінками сусідів своїх і Моїм іменем промовляли слова брехливі, яких Я їм не велів казати. Мені відомо це, бо Сам є свідком цього». Так каже Господь.

Лжепророк Шемая

24 Скажіть Шемаї з Негелама: 25 «Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „Ти послав листи від свого імені до всіх людей у Єрусалимі й до священика Софонії, сина Маасії, та до інших священиків зі словами: 26 Господь зробив тебе священиком замість священика Єгояди, щоб став ти наглядачем у храмі Господнім. Кожного, хто поводиться як божевільний і пророкує, ти маєш забити в колодки. 27 То чому ж ти не заарештував Єремію з Анатота, що за пророка видає себе? 28 Бо він послав нам у Вавилон таке послання: „Ви житимете там довго. Будуйте оселі й живіть, саджайте сади й споживайте їхні плоди”».

29 Тоді священик Софонія прочитав цей лист пророку Єремії. 30 І слово Господа дійшло до Єремії. Всевишній сказав: 31 «Пошли цей лист усім вигнанцям: „Ось що Господь каже про Шемаю з Негелама: „Шемая пророкував вам, хоч Я його й не посилав, і призвів вас до того, що ви повірили у брехню”». 32 Тож ось що Господь каже: «Я покараю Шемаю з Негелама й нащадків його. Не матиме він нікого, хто лишився б жити серед народу цього, не побачить він добра, що зроблю Я народу Своєму, бо він людей повчав усупереч Всевишньому іти». Так каже Господь.

Notas al pie

  1. 26:1 На початку… юдейського Приблизно у 609 р. до Р. Х.
  2. 26:6 Шило Місто, де ковчег перебував за часів Елі. Див.: 1 Сам. 2-4, Єр. 7:12-14.
  3. 26:18 Михей з Морешета Йдеться про автора пророцької книги, що також входить до Старого Заповіту.
  4. 26:18 узвишшям Такі узвишшя правили за невеликі святилища лжебогів, яких було багато по всій країні.
  5. 27:1 На четвертому році… Седекії У древньогебрейському тексті—«На початку царювання Єгоякима». Можливо, це була помилка при переписуванні, бо у 3 вірші говориться про Седекію, а у Єр. 28:1 міститься «той рік», тобто 4 рік правління Седекії (594-593 рр. до Р. Х.).
  6. 27:19 стовпи… посуду Див.: 1 Цар. 7:23-37.
  7. 28:1 на четвертий рік Тобто у 594-593 рр. до Р. Х.