Єремія 22-23
Ukrainian Bible
22 Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,
2 та й промовиш: Послухай Господнього слова, о царю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та народ твій, що входите в брами оці.
3 Так говорить Господь: Чиніть правосуддя та правду, і рятуйте грабованого від руки гнобителя, чужинця ж, сироту та вдову не гнобіть, не грабуйте, і крови невинної не проливайте на місці цьому!
4 Бо коли оце слово насправді ви виконаєте, то ходитимуть брамами дому оцього царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити будуть колесницями й кіньми, він і раб його та народ його.
5 А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою говорить Господь: руїною станеться дім цей!
6 Бо так промовляє Господь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеад, щит Лівану, та поправді кажу Я, тебе оберну на пустиню, на міста незаселені!
7 І приготую на тебе отих, що руйнують людину та зброю її, і вони твої кедри добірні зітнуть і їх повкидають в огонь!
8 І люди численні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одного: Защо Господь зробив так цьому місту великому?
9 І відкажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.
10 Не плачте за вмерлим, і не жалкуйте за ним, але плакати плачте за тим, хто відходить в полон, бо вже не повернеться, і не побачить землі, де він народився...
11 Бо так промовляє Господь до Шаллума, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосії, свого батька, що вийшов із місця цього: Він сюди вже не вернеться!
12 Бо помре він у місці, куди його полонили, Краю ж цього не побачить уже...
13 Горе тому, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімнати безправ'ям, хто каже своєму ближньому працювати даремно, і платні його йому не дає,
14 що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімнати широкі! І вікна собі повирубує, й криє кедриною, і малює червоною фарбою.
15 Чи ти зацарюєш тому, що в кедрах ти мешкаєш? Чи ж твій батько не їв та не пив? І коли правосуддя та правду чинив він, тоді було добре йому,
16 він розсуджував справу нужденного й бідного, й тоді добре було! Чи не це Мене знати? говорить Господь.
17 Хіба твої очі та серце твоє не обернені тільки на користь свою, та щоб проливати кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?...
18 Тому так промовляє Господь про Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: О мій брате! й О сестро! Не будуть за ним голосити: О пане й О величносте його!
19 Поховають його, немов того осла, волочачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму...
20 Зійди на Ливан та й кричи, і в Башані свій голос подай, і кричи з Аваріму, бо понищені всі твої друзі...
21 Говорив Я тобі в час гаразду твого, але ти казала: Не слухатиму! Це дорога твоя від юнацтва твого, бо не слухалась ти Мого голосу...
22 Усіх твоїх пастирів буря розкидає, а коханці твої підуть до полону, справді, тоді посоромлена та побентежена будеш за все своє зло!...
23 О ти, що сидиш на Ливані, що кублишся в кедрах, як ти будеш стогнати, як болі й дрижання на тебе спадуть, мов на ту породіллю!
24 Як живий Я, говорить Господь, коли б був Конія, син Єгоякимів, цар Юдин, печаткою-перснем на правій руці Моїй, справді Я й звідти тебе зірву!
25 І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і в руку халдеїв...
26 І кину тебе й твою матір, яка породила тебе, до іншого краю, де ви не зродились, і там ви повмираєте!
27 А до Краю, куди вони прагнуть душею своєю вернутись, туди не повернуться!
28 Чи муж цей, Конія, це глиняний посуд, погорджений та розпорошений? Хіба він посудина та непотрібна? Чом відкинені він та насіння його, та й закинені в землю, якої не знають?
29 О Краю, мій Краю, о Краю, послухай Господнього слова:
30 Так говорить Господь: Запишіть людину оцю самітною, мужем, якому не буде щаститись у днях його, бо нікому з насіння його не пощаститься сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!
23 Горе пастирям тим, що розгублюють та розганяють отару Мого пасовиська, говорить Господь!
2 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про пастирів тих, що пасуть Мій народ: Ви отару Мою розпорошили й їх розігнали, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Господь!
3 А Я позбираю останок отари Своєї зо всіх тих країв, куди Я їх повиганяв був, і їх поверну на пасовиська їхні, і вони порозплоджуються та розмножаться.
4 І над ними поставлю Я пастирів тих, які пастимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загублені, каже Господь!
5 Ось дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарює, і буде Він мудрий, і правосуддя та правду в Краю запровадить.
6 За днів Його Юда спасеться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Ймення, яким Його кликати будуть: Господь праведність наша.
7 Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського,
8 а тільки: Як живий Господь, що вивів і випровадив насіння дому Ізраїлевого з північного краю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганяв! І осядуть вони на своїй землі.
9 Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпочуть всі кості мої, я став, як п'яний, як той муж, що по ньому вино перейшло, через Господа й ради святих Його слів...
10 Бо земля перелюбниками стала повна, бо через прокляття потрапила в жалобу земля, повисихали в степах пасовиська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила це кривда...
11 Бо й пророк та священик грішать, їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Господь.
12 Тому буде для них їхня дорога, мов сковзанка в темряві, вони будуть попхнені й впадуть через неї, бо зло Я спроваджу на них року навіщення їх, говорить Господь...
13 А в тих самарійських пророків Я бачив безглуздя, вони пророкували Ваалом собі, і вчинили блудячим народ Мій, Ізраїля!
14 А в єрусалимських пророків Я бачив гидоту: перелюбство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з свого зла не вернувся... Всі вони Мені стали, немов той Содом, а мешканці його, як Гомора...
15 Тому так промовляє Господь Саваот про пророків оцих: Ось Я їх полином нагодую, і водою отруйною їх напою, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!
16 Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророкують, вони роблять безглуздими вас, висловлюють привиди серця свого, а не слово з уст Господніх.
17 Вони справді говорять до тих, що Мене ображають: Господь говорив: Мир вам буде! А кожному, хто ходить в упертості серця свого, говорять вони: Зло не прийде на вас!
18 А хто ж то стояв на таємній Господній нараді, і бачив та чув Його слово? Хто до слова Його прислухався й почув?
19 Ось буря Господня, як лютість, виходить, а вихор крутливий на голову несправедливих впаде...
20 Гнів Господній не вернеться, поки не зробить, і поки не виконає Він замірів серця Свого; наприкінці днів зрозумієте добре все це!
21 Цих пророків Я не посилав, вони побігли самі, Я їм не говорив, та вони пророкують.
22 А якби в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б народові Моєму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учинків.
23 Чи Я Бог тільки зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека?
24 Якщо заховається хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже Господь.
25 Я чув, що говорять пророки, що Йменням Моїм пророкують неправду й говорять: Мені снилося, снилось мені!...
26 Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують оману свого серця?
27 Вони замишляють зробити, щоб народ Мій забув Моє Ймення, їхніми снами, які один одному розповідають, як через Ваала забули були їхні батьки Моє Ймення.
28 Той пророк, що йому снився сон, нехай розповідає про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, що соломі до збіжжя? говорить Господь.
29 Хіба слово Моє не таке, як огонь, говорить Господь, і як молот, що скелю розлупує?
30 Тому то ось Я на пророків, говорить Господь, що слова Мої крадуть один від одного.
31 Ось Я на пророків, говорить Господь, що вживають свого язика, але кажуть: Це мова Господня!
32 Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, говорить Господь, вони розповідають про них та впроваджують в блуд Мій народ своєю неправдою й глумом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти не поможуть народові цьому, говорить Господь....
33 А коли запитає тебе цей народ, чи пророк, чи священик, говорячи: Яке то Господнє пророцтво? то скажеш до них: Ви тягар, і Я вас поскидаю, говорить Господь.
34 А пророка й священика та той народ, який скаже: Господній тягар, то Я мужа того й його дім покараю!
35 Отак скажете ви один одному й кожен до брата свого: Що Господь відповів, й що Господь говорив?
36 А про Господній тягар не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара, і ви перекрутили б слова Бога Живого, Господа Саваота, нашого Бога.
37 Так пророкові скажеш: Що Господь тобі відповів, і Що Господь говорив?
38 Якщо ж будете ви говорити: Господній тягар, тому так промовляє Господь: За те, що ви кажете слово оце: Господній тягар, хоч Я посилав до вас, кажучи: Не говоріте Господній тягар,
39 тому конче Я вас підійму, немов тягара, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батькам, від Свого лиця...
40 І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!...
Иеремия 22-23
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Суд над царями
22 Ось що Господь каже: «Іди до палацу царя юдейського й промов там слово це. 2 Ти скажеш: „Слухай слово Господа, царю юдейський, ти, що сидиш на престолі Давидовім, слуги і люди твої, що проходять крізь брами ці”. 3 Ось що Господь каже: „Робіть що праведне і справедливе: рятуйте пограбованого від руки гнобителя, не кривдіть, не чиніть зла чужинцю, сироті, ані вдові, не проливайте безвинної крові у місці цьому. 4 Якщо сумлінно будете виконувати те, що Я кажу вам, тоді царі, які сидітимуть на престолі Давидовім, і далі проходитимуть крізь брами палацу єрусалимського: верхи на конях і колісницях, разом із вельможами й слугами. 5 Але якщо не будете слухати слово це, Собою клянуся, що цей палац буде зруйновано”». Так каже Господь.
6 Мовлю так, бо Господь каже про палац юдейського царя:
«Ти, наче, ліс ґілеадський для Мене,
немов вершина гір Ливанських,
однак тебе пустелею безлюдною зроблю.
7 Нашлю на твій палац руйнівників,
зі зброєю своєю буде кожен.
Вони величні кедрові колони порубають,
і вкинуть у вогонь.
8 Багато народів пройде цим містом, питаючи одне одного: „Чому Господь зробив таке із цим великим містом?” 9 І відповідатимуть їм: „Бо ці люди відцуралися Заповіту Всевишнього, їхнього Бога. Іншим богам вклонялися і служили вони”».
Суд над Йоагазом
10 Не плачте за померлим царем[a],
не побивайтеся за ним.
За тим плачте гірко, хто іде із міста,
бо він уже не повернеться сюди,
Йоагаз не побачить більше рідної землі.
11 Бо ось що Господь сказав про Шаллума[b], сина Йосії, царя юдейського, який посів місце батька свого. Він із цього місця вийшов, та більше сюди не повернеться. 12 Помре він там, куди його в неволю заслано, і більш ніколи не побачить Єрусалима землі.
Суд над Єгоякимом
13 Горе тому, хто свій палац несправедливістю будує[c],
свої світлиці надбудовує беззаконням,
хто змушує ближнього служить задурно,
не платячи йому зароблених грошей.
14 Єгояким каже: «Я собі збудую
палац великий із просторими світлицями».
Він вікна прорубує,
стіни кедром обшиває і червоним фарбує.
15 «Чи величі додасть тобі великий кедр?
Твій батько мав удосталь їжі і пиття.
Чинив він те, що справедливе й чесне,
тож і у нього все було гаразд.
16 За скривджених і бідних він завжди був,
тож і у нього все було гаразд.
„Чи ж це не означає „знать Мене”?»—
Господь каже.
17 Ти ж дбаєш тільки про неправедну наживу,
про те, як би невинну кров пролить,
як би пригнобити і знищити невинних.
18 Тож ось що Господь Бог каже
про Єгоякима, сина Йосії, царя Юдеї:
«Люди Юдеї не тужитимуть за ним:
„В печалі я, о брате мій!”
Чи „О горе, сестро моя!”
І не тужитимуть: „О горе, володарю!”
Чи „Горе, ваша величність!”
19 Немов осла іздохлого його поховають,
витягнуть за браму єрусалимську і кинуть.
20 Ти піднімись, Юдеє, на Ливанські гори
і так гукни, щоб голос твій почули у Башані.
Кричи на кручах Авариму[d],
бо всіх, кого любила ти, розбито.
21 Юдеє, Я попереджав тебе про небезпеку,
та ти відказала: „Слухати не буду!”
Така ж у тебе звичка з юних літ,
ти голосу Мого не слухалась ніколи.
22 Вітер віднесе всіх пастухів твоїх,
всі, хто тебе любили, підуть у полон,
тоді ти будеш зганьблена й принижена
за нечестивість свою.
23 О царю Єгоякиме,
ти мешкаєш в палаці з кедра дебелого,
немов в землі Ливанській.
Гадаєш марно, що в небезпеці життя твоє,
але стогнатимеш ти, коли настане біль,
немов той біль, що в жінки при пологах».
Суд над Єгояхином
24 «Так само правда, як і те, що Я живу,—каже Господь,—навіть якби подоба Єгояхина[e], сина Єгоякима, царя Юдеї, був перснем на Моїй правиці, навіть тоді б Я його зірвав з пальця. 25 Я віддам тебе у руки тих, хто смерті твоєї хоче, тим, кого боїшся ти: Навуходоносору, царю вавилонському та халдеям. 26 Я викину тебе і матір твою в чужу землю, де ви не народились, там й помрете. 27 Єгояхине, не бачити тобі одвіку землі рідної, хоч як не прагнула б душа повернення.
28 Єгояхин—нікчемний битий глечик!
Він нікому не потрібний посуд!
Чому ж тоді буде відкинуто його
й нащадків його в землю, якої вони не знають?
29 О земле, земле, земле!
Слухай слово Господа!»
30 Ось що Всевишній каже:
«Запам’ятайте чоловіка цього як бездітного,
як такого, що успіхів не мав усе своє життя,
бо жоден з його роду
не сидітиме на престолі Давидовім
і не царюватиме в Юдеї».
Суд над пастирями неправедними
23 «Горе пастухам[f], що занедбують і розгонять овець стада Мого»,—каже Господь. 2 Тож ось що Господь Бог Ізраїлю каже про пастухів, що народ мій пасуть: «Ви розігнали овець Моїх і вигнали їх, про них не дбаючи. Тож Я тепер вам відплачу за все те зло, що наробили ви»,—каже Господь. 3 «Я позбираю рештки стада Мого з усіх земель, куди Я повиганяв їх, і поверну назад на пасовисько їхнє, щоб плодилися й множилися вони. 4 Поставлю Я над ними пастухів і тоді вівці не будуть більше боятися, ані лякатися, і жодна більше не загубиться»,—каже Господь.
Праведний «Парост»
5 «Час настає,—каже Господь,—
коли Я вирощу з коліна Давидова праведний „Парост”—
Царя, Який мудро царюватиме,
Який справедливість і праведність чинитиме в цім краю.
6 За Його царювання врятовано буде Юдею,
й Ізраїль житиме в безпеці, та ось ім’я його:
Господь—Наша Перемога[g]».
7 Господь продовжує: «Ось час надходить, коли народ ізраїльський більше не казатиме: „Клянусь Всевишнім, що вивів синів Ізраїлю з землі Єгипетської”. 8 Натомість казатимуть: „Клянусь Господом, що вивів їх із землі північної, куди Він вигнав непокірних. І повернуться вони знов на землю праотців”».
Суд над брехливими пророками
9 Скажи пророкам:
«Серце моє розбито в грудях,
усі кістки мої тремтять.
Я, Єремія, сп’янів від слів святих Всевишнього Господа мого.
10 Адже розпусників доволі у Юдеї,
навіть земля стенає від прокляття:
пасовиська у степу повисихали,
на пустелю перетворилися вони.
Пророки ці ідуть шляхом брехні,
і сила їхня—в кривді».
11 «Адже пророки і священики—безбожні.
І навіть у Моєму храмі
Я нечестивість їхню бачу»,—каже Господь.
12 «Тож їхня путь для них слизькою стане.
У темряву їх виженуть, і там вони впадуть,
бо лихо наведу на них в той рік,
коли Я покараю їх»,—каже Господь.
13 «Серед пророків самарійських[h] таку гидоту бачив Я:
пророцтво іменем Ваала вони творили й
зводили на манівці народ Мій.
14 І серед пророків єрусалимських жахливе бачив Я:
брехали одне одному,
перелюб чинили і зміцнювали нечестивих,
аби ніхто не відвертався від гріха свого.
Усі вони для Мене, мов Содом,
та мешканці його, немов Ґоморра.—
15 Всемогутній Господь каже про тих пророків.—
Я їх полин примушу їсти й пити отруйну воду,
бо нечестивість розповзлась по всьому краю
від пророків єрусалимських».
16 Ось що Всемогутній Господь каже:
«Не слухайте слів тих пророків,
що пророкують вам, то все брехня!
Вони вам кажуть про видіння свої власні,
ті з’яви не від Господа прийшли.
17 Вони все кажуть тим, хто зневажає Мене,
що Господь подарує їм мир.
А всі, хто Моїй волі вперто чинить опір,
повторюють: „Вас не спіткає лихо”.
18 Та хто з них стояв у Господа на раді[i]?
Хто Бога бачив і слово Його чув?
Хто дослухався до настанов Його й почув? Ніхто!
19 Ось йде Господня кара, наче буря,
ось вихор люті, що на грішні голови впаде.
20 Гнів Господа не відвернеться,
доки своєї Він не досягне мети,
доки не здійснить задуму Свого.
А як це трапиться, ви всі збагнете,
чому усе це мало статись.
21 Пророків Я не посилав, але вони прибігли.
Не говорив Я з ними, та все ж
вони пророкували ім’ям Моїм.
22 Якби вони були на раді в Мене,
то Господа слова несли б до Якова народу.
Тоді б вони дітей Моїх відвернули
від їхньої дороги злої, від нечестивих вчинків їх».
23 «Я—Господь, Я завжди поруч,—
Всевишній каже,—Я з вами рядом на віки».
24 «Якщо ховається у потайних місцях людина,
хіба її вже не побачу Я?—Всевишній питає.—
Чи Мною не заповнені земля і небо?»
Так говорить Господь: 25 «Я чув, що ті пророки говорили, яку неправду пророкують Моїм ім’ям. Вони кажуть: „Я бачив сон! Я бачив сон!”[j] 26 Як довго будуть ці пророки брехати і дітей Моїх вводити в оману? 27 Вони вважають, що через ті сни, які вони переказують, народ ізраїльський забуде ім’я Господнє. Сподіваються вони, що Мій народ забуде Всевишнього так само, як батьки їхні забули Бога свого й вклонялися Ваалу. 28 Солома—не зерно, а всі ці сни не йдуть від Мене. Якщо чоловік, що бачив сон, розповідає його, це гаразд, але пророк, який має Моє слово, хай промовляє його правдиво». 29 «Хіба слово Моє не вогонь?—Каже Господь.—Не молот, що скелю в порох кришить?»
30 «Через те Я проти пророків,—каже Господь,—які одне в одного крадуть слова Мої. 31 Я проти пророків, що розпускають язики, щоб виголосити якесь пророцтво лживе». 32 «Я проти тих, хто пророкує сни облудні,—мовить Господь.—Вони оповідають їх, щоб своєю зухвалою брехнею збити з пантелику народ Мій. Я їх не посилав і не велів їм говорити. Та, насправді, вони не принесли ніякої користі людям Ізраїлю». Так каже Господь.
Сумні вісті
33 «Якщо цей народ, пророк, чи священик спитає: „Що таке оракул[k] Господній?”—тоді ти їм скажеш: „Ви—той тягар! Я відштовхну вас”»,—Всевишній каже. 34 «Якщо пророк священик, чи люди скажуть: „Я маю оракул Господній”,—Я покараю того чоловіка і його дім. 35 Ось що кажіть одне одному: „Що відповів Господь? Що Господь сказав?” 36 Та не згадуйте оракула Господнього, бо ви перекручуєте слова живого Бога, Всемогутнього Господа нашого. 37 Ось що в пророкові спитаєш: „Що Всевишній тобі відповів? Що Господь сказав?” 38 Але якщо ви спитаєте: „Який тягар був тобі від Господа?”—тоді ось що Господь каже: „Оскільки ви сказали, що пророцтво Господа—це тягар, та Я заповідав вам не казати цього, 39 тож Я неминуче забуду вас, відкину геть від Себе: вас і місто те Єрусалим, що Я дав вам і батькам вашим. 40 Я наведу на вас вічну наругу й непозбутню ганьбу”».
Footnotes
- 22:10 за померлим царем Це натяк на Йосію, якого щойно було вбито фараоном Неко у 609 р. до Р. Х. Див.: 2 Цар. 23:29-30. Його наступник Йоагаз (Шаллум) потрапив до єгипетського полону—це Той, хто з міста йде.
- 22:11 Шаллума Або «Йоагаза».
- 22:13 тому… будує Тут ідеться про царя Єгоякима, який правив у 609-598 рр. до Р. Х.
- 22:20 на кручах Авариму Гори на схід від північного Ізраїлю.
- 22:24 Єгояхина У гебрейському тексті—«Єхонія». «Єхонія» було інше ім’я «Єгояхина». Також див.: Єр. 22:28 та 37:1.
- 23:1 пастухам Тобто «царям Юдеї».
- 23:6 Господь… Перемога Це звучить подібно до імені «Седекія», що означає «Справедливість Господа», але тут йдеться про іншого царя.
- 23:13 Самарія Столиця північного Ізраїля, винищене Господом за численні гріхи.
- 23:18 у Господа на раді У Старому Заповіті йдеться про Господа—Верховного на раді Небесних Ангелів. Див.: 1 Цар. 22:19-23; Іс. 6:1-8; Йов 1-2 частини.
- 23:25 Я бачив сон Сон вважали посередником, через якого Бог посилав слово Своєму пророку.
- 23:33 оракул Слово «оракул» гебрейською означає також «тягар».
До Тита 1
Ukrainian Bible
1 Павло, раб Божий, а апостол Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і пізнанні правди, що за благочестям,
2 в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необманливий Бог,
3 і часу свого з'явив Слово Своє в проповіданні, що доручене було мені з наказу Спасителя нашого Бога,
4 до Тита, щирого сина за спільною вірою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!
5 Я для того тебе полишив був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів,
6 коли хто бездоганний, муж єдиної дружини, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухняність.
7 Бо єпископ мусить бути бездоганний, як Божий доморядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий,
8 але гостинний до приходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стриманий,
9 що тримається вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних.
10 Багато бо є неслухняних, марнословців, зводників, особливо ж з обрізаних,
11 їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного.
12 Сказав один з них, їхній власний пророк: Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!...
13 Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були,
14 і на юдейські байки не вважали, ані на накази людей, що від правди відвертаються.
15 Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління.
16 Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.
К Титу 1
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Привітання
1 Вітання від Павла, слуги Божого й апостола Ісуса Христа. Мене було послано поширювати віру Богом обраних людей і сприяти повному пізнанню істини, що пов’язана з відданим служінням Богові, 2 і таким чином дати обраним Богом людям надію на вічне життя. Бог, Який не обманює, пообіцяв вічне життя ще до початку часів. 3 У належний час Він відкрив Слово Своє в проповіді, дорученій мені наказом Бога, нашого Спасителя.
4 Пишу я до Тита, мого істинного сина у нашій спільній вірі. Благодать і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Спасителя нашого.
Титова праця на Криті
5 Я залишив тебе на Криті ось для чого: щоб ти довів до пуття незакінчене і настановив старійшин у всіх містах, як я тобі наказував. 6 Треба поставити людей цілком бездоганних, які мають лиш одну жінку[a] і діти яких також повинні вірити[b], і не повинні бути звинуваченими в розпусті й непокорі. 7 Старійшина[c], як той, кому довірена Божа робота, мусить бути бездоганним, незухвалим, врівноваженим, не повинен бути п’яницею, запальним або корисливим. 8 Він повинен бути гостинним, розсудливим, має любити все добре, жити праведно, бути побожним, мусить володіти собою. 9 Він має твердо дотримуватися правдивого Послання, якого його навчали, щоб заохочувати людей істинним[d] Словом Божим і спростовувати хибні вчення.
10 Це дуже важливо, оскільки є багато заколотників, які верзуть нісенітниці і вводять в оману інших. Я кажу особливо про віруючих-юдеїв[e]. 11 Їх необхідно змусити замовкнути. Вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не повинні навчати. І роблять це для того, щоб домогтися вигоди нечесним шляхом!
12 Один із їхніх пророків сказав:
«Критяни—завжди брехуни,
злі й ледачі ненажери».
13 Це правда. Отже, завжди суворо докоряйте їм, щоб вони стали здоровими в своїй вірі, 14 і більше не звертали уваги на юдейські міфи чи на заповіді тих, хто відвернувся від істини.
15 Для чистих усе чисте, а для заплямованих гріхом і невіруючих немає нічого чистого. Їхній розум і сумління опоганені. 16 Вони твердять, що знають Бога, та вчинками своїми зрікаються Його. Вони гидкі й непокірливі, й довели, що неспроможні ні на які добрі діла.
Footnotes
- 1:6 мають лиш одну жінку Або «вірні у шлюбі».
- 1:6 повинні вірити Це може перекладатися як «надійні» або «вірні Господу». Також Див.: 1 Тим. 3:4.
- 1:7 Старійшина Буквально «опікун». Див.: «старійшина (Новий Заповіт)».
- 1:9 істинним Буквально «здоровим». Також Тит. 2:1.
- 1:10 віруючих-юдеїв Буквально «обрізаних». Див.: Дії 11:2; Гал. 2:12.
Copyright © 2007 by Bible League International