Add parallel Print Page Options

Пророцтво про Ливан

23 Ось послання[a] про Тир:

«Журіться, кораблі Таршиша,
    зруйновано ж бо вашу гавань»,—
    так говорили тим, хто плив з Киттиму.

Мовчіть, усі, хто мешкає на острові,
    кого купці Сидона збагатили,
    що морем плавали.
Зерно з Шихора доставляли суднами на острів.
    Врожаї Нільських заплав давали прибутки Тиру,
    він став торговим центром для народів.

Ганьба Сидону, морській твердині,
    говорить глибина морська[b]:
«Пологових я мук не зазнавала,
    народжувати дітей мені не довелось,
    ні юнаків не виростила, ні дівчат».

Коли Єгипту досягне ця новина про Тир,
    зажуряться усі, затужать тяжко.
Вертайте у Таршиш.
    Ридайте усі, хто на березі тім поселився.
Невже це те саме веселе і радісне місто,
    що виросло з давніх-давен в цьому місці?
    Люди його розбрелися по цілому світу[c].
Хто це замислив проти Тира, що роздає корони?
    Його торговці—то князі,
    його купців шанують всюди.
Господь Всемогутній замислив таке учинити:
    змести цю славетну гординю з землі,
    принизити всіх пошанованих в світі мужів.
10 Перейди свою землю, мов Ніл.
    Дочко Таршиша, вже нема перешкоди!
    У гавань не зайдуть вже ваші кораблі.
11 Господь простяг над містом Свою руку
    і змусив цілі царства затремтіти.
Віддав наказ Господь про Ханаан,
    звелів його фортеці зруйнувати.
12 Господь промовив:
    «Ти зруйнована ущент,
    сидонська дочко[d] цнотлива,
    скінчилися веселощі твої.
Ну ж бо, вставай, до Кіпру йди,
    немає спокою тобі і там також».
13 Поглянь на вавилонян!
Вони, не ассирійці, знищили Сидон.
    Вони надумали для диких звірів Тир залишить.
Набудували башти, аби місто захопити,
    змели палаци, обернули їх в руїни.
14 Ридайте, кораблі Таршиша,
    фортеця (Тир) ваша знищена уже.

15 Про Тир забудуть аж на сімдесят років—на життя цареве. Як підійде до кінця сімдесятий рік, з Тиром станеться те ж, що і в тій пісні про повію:

16 «Візьми у руки гуслі, пройдися містом,
    розпуснице забута.
Грай добре і повторюй пісню знов і знов.
    Нагадуй всім про себе, щоб не забували».

17 Як наближатиметься до кінця сімдесятий рік, Господь згадає про Тир. Тир знову торгуватиме і стане таким, як та розпусниця для всіх царств світу. 18 Його багатства й прибутки будуть присвячені Господу, їх не будуть приховувати, накопичувати, ці прибутки віддаватимуть усім, хто шанує Господа і служить Йому. І ті матимуть добру їжу і гарне вбрання.

Бог покарає Ізраїль

24 Погляньте! Господь має намір знищити,
    спустошити цю землю, змінити її поверхню
    й вигнати всіх, хто на ній живе.
Перед цим лихом усі будуть рівні:
    люди і священики, раби і хазяїни,
    рабиня і володарка, покупець і продавець,
    боржник і гендляр.
Землю буде вщент спустошено й сплюндровано,
    бо так звелів Господь.
Потріскалася земля, весь світ вичавлений,
    небо й те страждає разом з людьми земними.
Люди споганили й отруїли землю,
    бо відступили від Божої науки,
    не пішли шляхом Божого Закону
    й порушили вічний Заповіт.
Тому прокляття поглинає землю,
    а всі, хто на ній живе, страждають за провини.
    Ось чому мешканці її згинуть; уціліє лиш дехто.
Молоде вино вичавлене на лозу.
    Усі, хто раніше веселився, журяться.
Вщухла радість тимпанів,
    замовк щасливий гамір, замовкли звуки лір.
Ніхто не співає пісень, запиваючи вином.
    Прогіркло пиво для тих, хто його п’є.
10 Місто хаосу розбите,
    не зайдеш у жодну оселю.
11 На вулицях галасують, шукаючи вино,
    а веселощі стали неспокоєм,
    радість стерта з лиця землі.
12 Місто лишилося спустошене,
    брама, й та розбита вщент.

13 Під час збирання врожаю трусять
    з дерева оливного маслини,
    але декілька плодів все ж залишаються на гілках.
Так само й трапиться і з цією країною.
14 Ті, хто лишиться в живих, піднесуть свій голос,
    і радісно співатимуть.
    Повсюди люди гукатимуть про чудотворність Бога.
15 Отож вшановуйте Його на сході,
    звеличуйте ім’я Господнє, Бога Ізраїлю,
    далекі береги.
16 Ми чули звідусіль, з усіх кінців землі,
    лунали співи: «Славімо праведність Його!»

Але я мовив: «Досить, достатньо з мені!
    Бо зрадники нападають на людей й калічать їх!»

17 На всіх, хто мешкає у цій країні,
    сум’яття жде, смертна яма й лови.
18 Хто в розпачі, нажаханий украй,
    втікатиме з країни, втрапить в яму.
Хто з неї вилізе, потрапить в пастку.
Адже відчиняться небесні вікна,
    й земні основи затремтять.
19 Земля геть розбита,
    земля геть потрощена,
    земля в пропасниці тремтить.
20 Земля, мов пияк злиденний, тіпається,
    хитається, немов старенька хата,
    гріхи її гнітять так тяжко,
    звалилася вона, і вже їй не звестися ніколи.
21 Небесним силам теж тоді Господня кара буде,
    правителі земні її спізнають.
22 Зберуть їх разом, наче в’язнів в казематі,
    зачинять у в’язниці,[e] й через багато днів скарають.
23 Зніяковіє місяць, сонце засоромиться,
    тому що правитиме Господь Своєю славою, як цар,
    на очах старійшин у Єрусалимі, на горі Сіон.

Хвала Господу

25 Господь—мій Бог!
    Тебе шаную я і прославляю Твоє ймення.
Ти сотворив немислимі дива,
    все, що задумав Ти колись, збулося.
Так, з міста Ти зліпив каміння купу.
З укріпленого міста Ти зробив руїну,
    палац чужинців—вже не місто,
    воно не відбудується ніколи.
Тому Тебе народи найсильніші шанувати будуть,
    боятимуться кривдники тебе.
Адже для бідних служиш Ти притулком,
    притулком для нужденних, що в біді.
Завжди зігріється у Господі злиденний,
    Ти—затишок від вітрів штормових.
Ти—затінок від спеки,
    бо подих кривдника, мов шторм для стін,
    немов пустельна спека.
Ти змовкнуть змусив хижаків-чужинців.
    Як спеку неблаганну хмари тінь гамує,
    так переможну пісню ворога Ти зупинив.

Господній бенкет

На цій горі Господь Усемогутній
    збере усі народи на банкет,
    там буде ніжне м’ясо й вишукані вина.
Зараз покров, що «смертю» зветься,
    накриває всі народи.
Він знищить смерть навіки[f].
    Господь, Володар мій,
    на кожному обличчі витре сльози.
Він звільнить землю від ганьби Свого народу.
    Отак пообіцяв Господь.

Величальна пісня

І скажуть люди: «Гляньте, ось Господь наш!
    Його чекали ми, і Він прийшов нас рятувати.
Це—наш Господь, на Нього ми чекали!
    Давайте ж веселиться і радіти, коли Він нас рятує».
10 Господь цю гору захистить,
    але Моав[g] Він розтовче, немов солому,
    що втоптана у гній.
11 Немов пловець, що розкидає руки у воді,
    щоб вигребти, так і Моав захоче врятуватись,
    та пиху і брехню його на дно Він пустить.
12 Високі стіни захисні зруйнує Він,
    зрівняє із землею, перетворить в порох.

Footnotes

  1. 23:1 послання Або «тягар».
  2. 23:4 морській твердині… морська Тобто «Тир».
  3. 23:7 Люди… світу Або «люди з усього світу прийшли, щоб оселитися у цьому місті».
  4. 23:12 сидонська дочко Тобто «місто Сидон».
  5. 24:22 казематі… в’язниці Можливо, тут йдеться про «Шеол». Див.: «Шеол».
  6. 25:8 Він знищить смерть навіки У деяких грецьких рукописах: «Але перемога проковтне смерть».
  7. 25:10 Моав Ця назва співзвучна до гебрейського слова «ворог».

Вітання филип’янам

Павло і Тимофій, слуги Ісуса Христа, шлють вітання всім вам, Божим людям в Ісусі Христі, які живуть у Филипах разом зі старійшинами[a] і особливими слугами вашими. Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого Господа Ісуса Христа.

Павлова молитва

Щоразу дякую я своєму Богові, згадуючи про вас. Кожна моя молитва за всіх вас сповнена радості. Адже ви допомагали мені проповідувати Добру Звістку від найпершого дня й донині. Я певний у тому, що Господь, Який розпочав благодійну справу серед вас, продовжуватиме її аж до того дня, коли Христос прийде знову й завершить її.

Мені так і належить думати про вас, бо ви дуже близькі серцю моєму. І не лише у в’язниці, а й коли я захищаю й непохитно утверджую Добру Звістку, ви завжди були спільниками моїми у милості Божій. І Бог мені свідок, що я дуже сильно хочу бачити вас, бо люблю усіх вас любов’ю Ісуса Христа.

Ось молитва моя за вас:

Щоб любов ваша все більше зростала разом із знанням і розумінням. 10 Молюся я, щоб ви повсякчас були спроможні розрізняти важливе від нікчемного, і завжди могли вибрати найкраще, й залишатися чистими і бездоганними до Дня приходу Христового; 11 щоб ви з допомогою Ісуса Христа сповнилися плодами праведності на славу і хвалу Божу.

Павлові випробування допомагають у праці Господній

12 Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що все, що сталося зі мною, сприяло поширенню Доброї Звістки. 13 Бо вся сторожа палацу та всі інші дізналися, що причиною мого ув’язнення є те, що я служу Христу. 14 До того ж, через моє ув’язнення більшість братів у Господі підбадьорилася. Вони проповідують Слово Боже більш відверто і без страху.

15 Це правда, що дехто з них проповідує Христа через заздрість і суперечки. Та інші—завдяки своїй добрій волі. 16 Такі люди роблять це через свою любов, бо знають, що Бог поставив мене захищати Добру Звістку. 17 Інші ж говорять про Христа через своє егоїстичне честолюбство і нещиро, бо думають, що зможуть зробити мені прикрість, поки я ув’язнений.

18 Та яке це має значення? Важливо те, що так або інакше, з корисливих міркувань чи щиро, проголошують Христа, а те мені на радість. Це тішитиме мене і надалі. 19 Адже знаю я, що матиму визволення[b] завдяки вашим молитвам і допомозі від Духа Ісуса Христа. 20 Моє ревне чекання і надія, що я не буду посоромлений нічим, а з усією своєю сміливістю, як завжди, і особливо тепер, вихвалятиму Христа у тілі своєму—байдуже, чи житиму я, чи помру. 21 Бо життя для мене—це Христос, а смерть—надбання[c].

22 Якщо ж і надалі житиму я в цьому тілі, то продовжуватиму свою працю в ім’я Господнє. Отже, не знаю, що мені вибрати. 23 Мені важко зробити вибір. Інколи, я маю бажання піти з цього життя і бути з Христом, бо було б це значно краще для мене. 24 Але ж вам необхідно, щоб я залишався жити. 25 І оскільки я переконаний в цьому, то знаю, що залишатимуся тут і буду з вами всіма заради вашого духовного розвитку і втіхи, що йдуть від віри. 26 Коли я знову до вас прийду, ви пишатиметеся тим, що Ісус Христос зробив, допомагаючи мені.

27 Але у всякому разі живіть так, щоб життя ваше приносило шану Добрій Звістці про Христа. Тоді, будучи разом з вами, чи далеко від вас, зможу почути, що ви стійко, з єдиним серцем і душею боретеся за віру, яка проголошена в Добрій Звістці. 28 Не лякайтеся тих, хто проти вас. Ваша мужність є доказом від Бога, що всі вороги ваші будуть знищені, а ви—врятовані. 29 Бо привілей, дарований вам—не лише вірити в Христа, але також і страждати за Нього. 30 Ви вступили в ту ж саму боротьбу, в яку, як ви бачили, було втягнуто й мене. Тож вам необхідно пройти через усі ті труднощі, що випали й на мою долю.

Footnotes

  1. 1:1 старійшини З грецької «єпископи», та перекладається як «опікуни».
  2. 1:19 визволення Або «спасіння».
  3. 1:21 смерть… надбання Павло має на увазі, що смерть зблизить його з Христом.