Add parallel Print Page Options

Це з’ява, що була Ісаї, сину Амоса, про Юдею та Єрусалим за тих часів, коли юдейськими царями були Уззія, Йотам, Агаз та Езекія.

Бог звинувачує людей

Почуйте, небеса, послухай, земле, бо Господь сказав:

«Підняв дітей на ноги Я і їх зростив,
    повстали ж діти проти Мене.
Знає віл свого господаря, і знає віслюк, де має ясла,
    та Ізраїль Мене не знає, не розуміє Мій народ».

Як то жахливо! Ізраїль—грішний народ,
    це люд, придавлений виною.
Це покоління лиходіїв, це діти-руйнівники[a].
    Вони зневажають Святого Ізраїлю,
    вони відвернулися від Нього.

Навіщо вам, щоб вас били знову?
    Ви й далі будете повставати?
    Хворі всі ваші голови й недужі всі ваші серця!
Не маєте ви нічого здорового:
    від стоп до маківки—самі лише синці,
    виразки та свіжі рани, з яких сочиться кров.
Не промили й не перев’язали їх
    і не змастили їх оливою, щоб загоїти.
Країну вашу сплюндровано, міста спалено.
    Чужинці паплюжать вашу землю на ваших же очах.
    Її спустошено, мов землю, захоплену ворогами.

Тільки дочка Сіону[b] лишилася,
    мов курінь сторожа на винограднику,
    мов хижа на огірковому полі,
    мов місто, обложене ворогами.
Якби Всемогутній Господь
    не дозволив кільком нашим людям вижити,
    то нас би знищили вщент, як Содом і Ґоморру.

Бог прагне істинного служіння

10 Вислухайте звістку Господню, ви, правителі Содома!
    Прислухайся до Слова Божого, народе Ґоморри[c]!
11 Господь говорить: «Навіщо ви
    й далі приносите Мені нескінченні пожертви?
Досить з Мене ваших спалених баранів та жиру ваших биків.
    Мене не тішить кров биків, овець та кіз.
12 Хто просить вас тупцювати на подвір’ї Мого храму,
    коли приходите на зустріч зі Мною?
13 Не приносьте більше непотрібних пожертв,
    а запашне куріння мені огидне.
Мені бридкі ваші Новолуння, суботи, зібрання, які ви скликаєте.
    Я ненавиджу святі сходини, що відгонять гріхом.
14 Моє єство проймається ненавистю
    до ваших святкувань Новолуння та щорічних свят.
Тяжким тягарем вони обернулися для Мене;
    Я втомився нести цей тягар.
15 Коли ви здіймаєте в молитві руки,
    Я відвертаю лице від вас.
Навіть якщо ви примножите свої молитви,
    Я не прислухаюсь до вас,
    тому що руки ваші заплямовані кров’ю.
16 Умийтеся, очистіться, відмовтеся від лихих вчинків,
    сховайте їх подалі від Моїх очей,
    й перестаньте чинити зло.
17 Навчіться творити добро,
    будьте справедливими з іншими людьми.
Навчайте людей творити добро тим,
    хто збиткується з інших.
    Дбайте про сиріт, захищайте вдів».

18 Господь говорить:
    «Приходьте, давайте посперечаємося.
Якщо гріхи ваші яскраво-червоні,
    вони можуть побіліти, мов сніг.
Якщо вони темно-червоні,
    то можуть вибілитись, мов та вовна.
19 Якщо ви послухаєтесь і упокоритесь,
    будете споживати все добре на землі.
20 Якщо ж відмовитеся слухатись
    і підете проти Мене, меч пожере вас».
Так сказав Сам Господь.

Невірність Єрусалима

21 Місто, яке було вірним,
    перетворилося на розпусницю!
Єрусалим був справедливим містом,
    жила там праведність, а тепер—убивці.
22 Твоє срібло перетворилося на шлак;
    вино твоє розбавлене водою.
23 Твої правителі—заколотники,
    які водяться зі злодіями.
Усі вони люблять хабарі
    й полюють на подарунки.
Не захищають вони прав сирітських,
    і ніколи вони не послухають справу вдовину.
24 Ось чому Володар, Господь Всесильний,
    Могутній Ізраїльський говорить:
«Вороги Мої не будуть більше Мене турбувати,
    Я покараю супротивників Моїх.
25 Я поверну проти тебе руку
    і лугом виведу всі шлаки й викоріню все нечисте.
26 Я поверну таких суддів, яких ти спершу мав,
    і радників таких, як ти мав раніше.
    Тоді тебе назвуть „Праведним і Вірним містом”.

27 Сіон буде викуплений справедливістю,
    а хто повернеться до Господа,
    буде врятований праведністю.
28 Але відступники й грішники будуть знищені,
    й ті, хто від Господа відвернувся, пощезнуть.

29 Вам буде соромно за ті дуби,
    що їм ви поклонялися Ви пошкодуєте,
    що вибрали для вшанування сади[d].
30 Бо самі станете схожими на дуби з засохлим листям,
    на сад, що вмирає без води.
31 Найдужчі дерева стануть мов хмиз сухий,
    а справи їхні, мов іскорки,
    з яких розгориться вогнище.
І разом вони палатимуть,
    і нікому буде той вогонь загасити».

Прийдуть остатні дні

Це послання про Юдею та Єрусалим, яке побачив Ісая, син Амоса.

Настануть дні[e], коли гора,
    на якій встановлено храм Господній,
    стане найвищою з-поміж усіх гір.
Нескінченними потоками сюди
    будуть сходитися люди всіх народів.
Чимало люду прийде й скаже:
    «Ходім, зійдемо на Господню гору,
    до дому Бога Якова.
Всевишній нас навчить Свого шляху,
    щоб ми ходили тільки-но Його путями[f]».

Вчення Боже із Сіону вийде,
    а слово Господа—з Єрусалима по всьому світу.
Тоді Господь судитиме всі племена та всі народи.
Вони перекують мечі свої на рала,
    а списи—на серпи, щоб жати жито.
Народи припинять воювати між собою.
    Люди ніколи більше не будуть готуватися до війни.

Доме Якова, ходімо, слідуймо вченню Господа.
    Господи, Ти покинув свій народ, дім Якова.
Земля його повна чаклунів зі Сходу
    й провісників майбутнього,
як то є серед филистимлян;
    аж занадто багато там чужинців[g].
Наповнилася їхня земля сріблом, золотом—
    неміряні багатства їхні.
Повна їхня земля кіньми,
    і не злічити їхні колісниці.
Наставлено бовванів по їхньому краю.
Вони б’ють поклони тим,
    кого витесали їхні ж руки,
    кого обробили їхні ж пальці.
Тому люди упокорені, кожного принижено.
    Господи, не прощай їх!

Страх чатує на ворогів Божих

10 Іди сховайся у печерах серед скель,
    забийся в нору в землі,
    щоб не устрашитися Господа, величі Його сили.
11 Пихаті будуть присоромлені,
    а зарозумілі будуть упосліджені.
    Лише Господь буде вивищуватися над усіма в той день.

12 Бо Господь Усемогутній вибрав день,
    коли всіх пихатих і бундючних,
    усіх, хто поводить себе зверхньо,
    Він поставить на місце.
13 Він упослідить усіх гордовитих,
    які підносяться так високо,
    як ливанські кедри й дуби Башана.
14 Хай навіть вони задаються як високі гори й узвишшя,
15     висотні вежі й укріплені мури,
16     немов усі кораблі Таршиша та інші чудові судна.
17 Людську пиху буде збито,
    погордливі схиляться низько.
Єдиний Господь піднесеться того дня над усіма,
18     а боввани згинуть.

19 Ховайтеся у шпарках серед скель
    і в розламах земних подалі від страху Господнього
та його величної сили,
    коли Він встане, щоб земля затремтіла.
20 Того дня люди повикидають кротам
    і кажанам срібних та золотих бовванів,
    яких вони зробили для поклоніння.
21 І сховаються в печерах та розщелинах серед скель,
    подалі від страху Господнього та його величної сили,
    коли Він встане, щоб земля затремтіла.

22 Не покладайся на людей.
    На них чекає смерть, то чого ж вони варті?

Треба вірити в Бога

Зрозумій усе, що я кажу тобі:

Володар, Господь Усемогутній,
    збирається відняти все,
    на чому тримаються Єрусалим та Юдея:
    всі хлібні припаси, всі припаси води.
Він забере усіх героїв та воїнів, суддів,
    пророків, віщунів та старійшин.
Він відніме полководців та правителів,
    радників, мудрих майстрів та чарівників.
Господь говорив:
    «Я зроблю хлопчаків їхніми правителями,
    ними правитимуть вередливі хлопчиська.
Люди гнобитимуть одне одного,
    кожен знущатиметься з сусіди.
Молодь збиткуватиметься зі старших,
    прості люди не поважатимуть знатних».
Хтось ухопиться навіть за брата свого
    в батьковім домі і запропонує:
«Ти маєш гарне вбрання, тож прав нами,
    і ці руїни будуть під твоєю владою».
Але той відповість: «Я не можу допомогти нічим,
    бо немає ні їжі, ні одягу в мене,
    не призначай мене старшим над людьми».
Тому що спіткнувся Єрусалим, і Юдея упала.
    Тому що всі їхні слова и справи йдуть проти Господа,
    вони повстають проти величі Бога.
І все так й станеться,
    бо очі Всевишнього бачать всі хтиві вчинки їхні.
Вирази їхнього обличчя свідчать про вину,
    а вони ще й привертають до свого гріха увагу,
    як жителі Содома, а не ховають його.
Горе їм, бо накликали на себе біду!

10 Скажіть праведним, що у них все буде гаразд,
    адже вони пожинатимуть плоди своїх трудів.
11 А неправедним буде зле, їх спіткає нещастя.
    Наздожене їх розплата за все те, що вони вдіяли.
12 Правителі, недосвідчені, як діти, керуватимуть ним,
    вожді, слабкі, мов жінки, правитимуть ним.
Народе Мій, твої вожді ввели тебе в оману,
    повели не тим шляхом, яким ти маєш іти.

Господь судитиме Свій народ

13 Господь піднімається, щоб розсудити,
    Він встає судити Свій народ.
14 Господь починає судитися зі старійшинами
    та правителями Свого народу.
«Ви спалили виноградник.
    Пограбували бідних і стягли добро їхнє у свої оселі.
15 Навіщо ви ображаєте Мій народ?
    Навіщо штовхаєте бідних лицем у багно?»—
    Володар, Господь Усемогутній до них звернувся.
16 Сказав Господь: «Жінки Сіону загордилися,
    зверхньо на всіх дивляться, стріляють очима,
    видзвонюють ланцюжками на щиколотках,
    дрібочучи ногами».
17 Господь зробить лисими голови дочок Сіону,
    відкриє їхні чола.

18 А ще Господь забере прикраси, якими вони похваляються: ланцюжки на щиколотках, намиста у вигляді сонця та місяця, 19 сережки, браслети, чадри, 20 пов’язки на голови, ланцюжки, пояси, пляшечки парфумів та амулети, 21 перстні з печатками та кільця в ніс, 22 тонкі шати, накидки, шалі та гаманці, 23 люстерка, полотняні плаття, тюрбани та довгі покривала.

24 Замість парфумів розіллється сморід,
    а замість чудового паска затягнеться мотузка,
замість майстерно укладеного волосся з’явиться лисина[h],
    а замість тонких шат—жалобне вбрання.
І справді, замість краси—печать ганьби.
25 Твої чоловіки впадуть від меча,
    а воїни твої загинуть у боях.
26 Голосіння й печаль буде чути при міській брамі Сіону,
    і Єрусалим буде схожим на жінку,
    що сидить на землі, прибита горем,
    бо в неї забрали все.

Життя для врятованих

Того дня семеро жінок вхоплять одного чоловіка і скажуть: «Ми їстимемо власний хліб й носитимемо власний одяг, тільки одружися з нами й дозволь нам носити твоє ім’я. Зніми з нас ганьбу».

Того дня виросте паросток Господа[i] і стане гарним та славним, і плід землі буде гордістю та славою тих, хто уціліє на землі Ізраїлю. Ті, кого залишили в Сіоні, і ті, хто лишився в Єрусалимі, назвуться святими. Святими стануть усі, кого Бог вирішив залишити в живих у Єрусалимі.

Коли Господь змиє бруд із дочок Сіону[j] та відмиє криваву провину Єрусалима духом справедливості та духом вогню, тоді Господь створить над кожною частиною гори Сіон і над кожним місцем зібрань хмарку вдень і дим та яскраву заграву полум’я вночі[k]. Справді, кожен[l] чоловік в Єрусалимі буде під покровом. Буде покров, який дасть тінь від спеки вдень і надійно захистить від бурі та дощу.

Footnotes

  1. 1:4 Це покоління… діти-руйнівники Або «Вони—руйнівні діти злих батьків».
  2. 1:8 дочка Сіону Тобто «Єрусалим».
  3. 1:10 правителі Содома… Ґоморри Тобто «правителі Юдеї».
  4. 1:29 для вшанування сади Тобто «сади, у яких люди вшановували лжебогів».
  5. 2:2 Настануть дні Буквально «В останні дні».
  6. 2:3 ходити… путями Або «щоб ми могли підкорятися Йому».
  7. 2:6 аж занадто… чужинців Або «Вони тиснуть руки чужинцям».
  8. 3:24 замість… лисина Тобто «вони стануть рабами».
  9. 4:2 паросток Господа Можливо, мова йде про «Юдею», «Месію» або «майбутнього царя».
  10. 4:4 дочок Сіону Можливо, це були маленькі міста навкруги Єрусалима або жінки, які там мешкали.
  11. 4:5 хмарку… вночі Так Господь показував ізраїльтянам, що Він був зі Своїм народом.
  12. 4:5 кожен Буквально «слава» або «душа». Див.: Пс. 16:9.