Ісая 59-63
Ukrainian Bible
59 Ото ж бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати, і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути,
2 бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув,
3 бо ваші долоні заплямлені кров'ю, ваші ж пальці беззаконням, уста ваші говорять неправду, язик ваш белькоче лихе!
4 Немає нікого, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто судився б поправді, кожен надію кладе не марноту й говорить неправду, вагітніє бідою й породжує злочин!
5 Висиджують яйця гадючі та тчуть павутиння: хто з'їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого гадина вийде...
6 Нитки їхні не стануть одежею, і виробами своїми вони не покриються: їхні діла діла кривди, і в їхніх руках чин насильства...
7 Їхні ноги біжать на лихе, і спішать проливати невинну кров, їхні думки думки кривдні, руїна й погибіль на їхніх дорогах!
8 Дороги спокою не знають, і правосуддя немає на їхніх стежках, вони покрутили собі свої стежки, і кожен, хто нею ступає, не знає спокою.
9 Тому віддалилося право від нас, і не сягає до нас справедливість! чекаємо світла, та ось темнота, чекаємо сяйва та й у темнощах ходимо!
10 Ми мацаємо, мов невидющі, за стіну, навпомацки ходимо, мов ті безокі; спотикаємося ми опівдні, немов би смерком, між здоровими ми, як померлі!...
11 Усі ми ревемо, як ведмеді, і мов голуби ті постійно воркочемо, чекаємо права й немає, спасіння й від нас віддалилось воно...
12 Бо помножились наші переступи перед Тобою, і свідкують на нас гріхи наші, бо з нами переступи наші, а наші провини ми знаємо їх!
13 Ми зраджували й говорили неправду на Господа, і повідступали від нашого Бога, казали про утиск та відступ, вагітніли й видумували з свого серця слова неправдиві...
14 І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти,
15 і істина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований... І це бачить Господь, і лихе в Його очах, що права нема!
16 І Він бачив, що немає нікого, і дивувавсь, що немає заступника... Та рамено Його Йому допомогло, і Його справедливість підперла Його,
17 і Він зодягнув справедливість, як панцер, а шолома спасіння на Свою голову, і зодягнув шати помсти, як одяг, і покрився горливістю, мов би плащем!
18 Надолужить Він гнівом Своїм ворогам згідно з учинками їхніми, Своїм супротивним заплатою, островам надолужить заплату.
19 І будуть боятися Ймення Господнього з заходу, а слави Його зо схід сонця, бо прийде, як річка рвучка, вітер Господній її пожене,
20 і прийде Викупитель Сіонові й тим, хто вернувся із прогріху в Якові, каже Господь.
21 А Я ось із ними умова Моя, говорить Господь: Мій Дух, який на тобі, та слова Мої, що поклав Я до уст твоїх, не уступлять вони з твоїх уст, і з уст нащадків твоїх, і з уст нащадків потомства твого, говорить Господь, відтепер й аж навіки!
60 Уставай, світися, Єрусалиме, бо прийшло твоє світло, а слава Господня над тобою засяла!
2 Бо темрява землю вкриває, а морок народи, та сяє Господь над тобою, і слава Його над тобою з'являється!
3 І підуть народи за світлом твоїм, а царі за ясністю сяйва твого.
4 Здійми свої очі навколо й побач: усі вони зібрані, і до тебе ідуть; сини твої йдуть іздалека, а дочок твоїх на руках он несуть!
5 Побачиш тоді і роз'яснишся ти, сполохнеться й поширшає серце твоє, бо звернеться морське багатство до тебе, і прийде до тебе багатство народів!
6 Безліч верблюдів закриє тебе, молоді ті верблюди з Мідіяну й Ефи, усі вони прийдуть із Шеви, носитимуть золото й ладан та хвали Господні звіщатимуть.
7 Всі отари кедарські зберуться до тебе, барани невайотські послужать тобі, вони підуть усі на Мій вівтар, як жертва приємна, і Я прославлю дім слави Своєї!
8 Хто вони, що летять, як та хмара, і немов голуби до своїх голубників?
9 Бо до Мене збираються мореплавці, і найперше пливуть кораблі із Таршішу, щоб привести синів твоїх здалека, з ними їхнє срібло та їхнє золото для Імені Господа, Бога твого, і для Святого Ізраїля, Він бо прославив тебе.
10 І мури твої побудують чужинці, а їхні царі тобі будуть служити, бо в запалі гніву Свого Я був уразив тебе, а в Своїм уподобанні змилуюся над тобою!
11 І будуть постійно відкритими брами твої, ані вдень, ні вночі не замкнуться вони, щоб приносити до тебе багатство народів, і їхні царі щоб були припроваджені.
12 Бо погинуть народ та те царство, що не схочуть служити тобі, і ці народи понищені будуть зовсім!
13 Слава ліванська прибуде до тебе, кипарис, сосна й бук будуть разом, щоб приоздобити місце святині Моєї, і місце ніг Своїх Я пошаную.
14 І зігнуті прийдуть до тебе сини твоїх кривдників, і кланятись будуть до стіп твоїх ніг усі ненависники, і тебе будуть кликати: Місто Господнє, Сіон Святого Ізраїлевого!
15 За те, що була ти покинута та осоружна, о дочко Сіону, і через тебе ніхто не ходив, то вчиню тебе славою вічною, радістю з роду в рід!
16 І будеш ти ссати молоко із народів, і груди царів будеш ссати, і пізнаєш, що Я то Господь, твій Спаситель, а твій Викупитель Потужний Яковів!
17 Замість міді впроваджу Я золото, і замість заліза впроваджу срібло, і замість дерева мідь, а замість каміння залізо, і дозором твоїм зроблю мир, твоїми ж начальниками справедливість!
18 В твоїм краї не буде вже чуте насилля, руїна й спустошення в межах твоїх, і назвеш свої мури спасінням, а брами свої похвалою!
19 Удень сонце не буде тобі вже за світло, і не буде світити тобі місяць за сяйво, бо буде тобі вічним світлом Господь, а твій Бог за окрасу твою!
20 Не зайде вже сонце твоє, і місяць твій вже не сховається, бо буде тобі вічним світлом Господь, і дні жалоби твоєї покінчаться!
21 А народ твій усі справедливі вони, землю вспадкують навіки, парость Моїх саджанців, чин Моїх рук на прославлення!
22 Цей малий стане тисячею, і наймолодший народом міцним! Я, Господь, цього часу оце приспішу!
61 Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю,
2 щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі,
3 щоб радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радости замість жалоби, одежу хвали замість темного духа! І будуть їх звати дубами праведности, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь!
4 І вони забудують руїни відвічні, відбудують спустошення давні і відновлять міста поруйновані, з роду в рід попустошені.
5 І встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями!
6 І будуть вас кликати: Господні, священики будуть казати на вас: слуги нашого Бога! Ви будете їсти багатство народів, і їхньою славою будете славитись.
7 За ваш сором подвійний і за ганьбу та смуток, ваш уділ, тому то посядуть вони в своїм краї подвійне, радість вічна їм буде!
8 Бо Господь Я, і правосуддя кохаю, і ненавиджу розбій та кривду, і дам їм заплату за чин їхній поправді, і з ними складу заповіта довічного!
9 І буде насіння їхнє знане між людами, і між народами їхні нащадки, усі, хто бачити їх буде, пізнають їх, що вони те насіння, яке благословив був Господь!
10 Я радісно буду втішатися Господом, нехай звеселиться душа моя Богом моїм, бо Він зодягнув мене в шату спасіння, і в одежу праведности мене вбрав, немов молодому, поклав Він на мене вінця, і мов молоду, приоздобив красою мене!
11 Бо так як земля та виводить рослинність свою, й як насіння своє родить сад, так Господь Бог учинить, що виросте правда й хвала перед усіма народами!
62 Не буду мовчати я ради Сіону, і ради Єрусалиму не буду спокійний, аж поки не вийде, як сяйво, його справедливість, а спасіння його як горючий світильник!
2 І побачать народи твою справедливість, а славу твою всі царі, і йменням новим будуть звати тебе, що уста Господні докладно означать його.
3 І ти станеш короною слави в Господній руці й діядемою царства в долоні Бога свого!
4 Вже не скажуть на тебе покинута, а на край твій не будуть казати вже пустиня, бо тебе будуть кликати в ній моя втіха, а край твій заміжня, бо Господь пожадає тебе, і твій край буде взятий за жінку!
5 Як юнак бере панну за жінку, так з тобою одружиться Сам Будівничий, і як тішиться той молодий нареченою, так радітиме Бог твій тобою!
6 На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть,
7 і перед Ним не вмовкайте, аж поки не зміцнить, і аж поки не вчинить Він Єрусалима за славу Свою на землі!
8 Господь присягнув був Своєю правицею й потужним раменом Своїм: Направду, не дам уже збіжжя твого ворогам твоїм, і пити не будуть чужинці твого виноградного соку, що ти працював біля нього!
9 Бо ті, хто збирає його, будуть їсти його та й хвалитимуть Господа, і ті, хто громадить його, будуть пити його на подвір'ях святині Моєї!
10 Проходьте, проходьте ви брамами, чистьте дорогу народові! Будуйте дорогу, будуйте дорогу, дорогу ту биту, очистьте від каменя, підійміть над народами прапора!
11 Ось звіщає Господь аж до краю землі: Розкажіте сіонській дочці: Ось приходить Спасіння твоє, ось із Ним нагорода Його, і заплата Його перед Ним!
12 І будуть їх звати народом святим, викупленцями Господа, а на тебе закличуть жадана, незалишене місто!
63 Хто це гряде із Едому, у шатах червоних із Боцри? Хто Той пишний в убранні Своїм, що в величі сили Своєї врочисто гряде? Це Я, що говорить у правді, що владний спасати!
2 Чого то червона одежа Твоя, а шати Твої як у того, хто топче в чавилі?
3 Сам один Я чавило топтав, і не було із народів зо Мною нікого! І Я топтав їх у гніві Своїм, і чавив їх у люті Своїй, і бризкав їх сік на одежу Мою, і Я поплямив всі шати Свої...
4 Бо день помсти у серці Моїм, і надійшов рік Мого викуплення!
5 Я дививсь, але помічника не було, і дивувавсь, бо підпори Мені бракувало, та рамено Моє Мені допомогло, а Мій гнів він підтримав Мене!
6 І топтав Я народи у гніві Своїм, і ламав їх у люті Своїй, і вилив на землю їхню кров!
7 Буду згадувати ласки Господні, Господні хвали за все те, що вчинив нам Господь, за велике добро те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!
8 І сказав: Вони справді народ Мій, сини, що неправди не кажуть, і став Він для них за Спасителя.
9 В усякому утиску їхньому тісно було і Йому, і Ангол обличчя Його їх спасав. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він викупив їх, і їх підніс і носив їх усі дні в давнину.
10 Та стали вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили, і Він обернувся на ворога їм, Він Сам воював проти них...
11 Тоді то народ Його згадає дні давні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із пастирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?
12 Що Він по правиці Мойсея провадив рамено величчя Свого, що Він перед ними розділював воду, щоб зробити Собі вічне Ім'я?
13 Що провадив безоднями їх, як коня на пустині, і вони не спіткнулись?
14 Як сходить у долину худоба, так їх Дух Господній водив до спочинку, так і Ти вів народ Свій, щоб зробити Собі славне Ім'я!
15 Поглянь із небес і побач із мешкання святині Своєї та слави Своєї: Де горливість Твоя та Твої могутні чини? Де велике число милосердя Твого та ласки Твоєї, що супроти мене затрималися?
16 Тільки Ти наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізнає! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я Твоє: наш Викупитель!
17 Нащо, Господи, Ти попустив, що ми блудимо з доріг Твоїх, нащо робиш твердим наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племен спадку Свого!
18 Спадщину займав час короткий святий Твій народ, противники наші святиню Твою потоптали!
19 Ми стали такими, немов би відвіку Ти не панував був над нами, немов би не кликалося Твоє Ймення над нами!
Исаия 59-63
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Лихі люди мусять змінити своє життя
59 Послухайте, у Господа достатньо сил,
щоб врятувати вас.
Він почує вас, коли просите в Нього допомоги.
2 Але ваші гріхи стали поміж вами й Богом.
Ваші гріхи сховали Його обличчя від вас,
і Він не чує вас.
3 Бо руки ваші заплямовані кров’ю, а пальці—виною,
ваші уста плетуть брехню,
а язики бурмочуть щось лихе.
4 Ніхто не звинувачує правдиво,
ніхто не виправдовується чесно,
добиваючись правди.
Усі покладаються на облудні докази, всі брешуть.
Вони вагітніють лихом і народжують зло.
5 Вони народжують зло,
немов гадюка кладе яйця.
Хто ці яйця їсть, той вмирає,
бо з розбитих яєць виповзають отруйні змії.
Вони брехню, неначе павутиння тчуть.
6 Павутиння обману цих людей—не одяг,
вони не зможуть приховатися за облудними намірами.
Вони чинять зло,
чинять насильство власноруч.
7 Ноги несуть їх до злих вчинків,
вони квапливо вбивають невинних людей.
Їхні наміри кривдні.
Хоч би де вони з’являлися,
всюди приносять розруху й руїну.
8 Вони не знають шляхів до миру,
на їхніх життєвих стежках немає справедливості.
Вони зробили свої шляхи плутаними,
а тому кожен, хто стає на такий шлях,
не знатиме миру й спокою.
Гріх Ізраїлю
9 Тому від нас далеко милосердя Бога,
спасіння не дійде до нас від Нього.
На світло ми чекаємо, та живемо в пітьмі,
ми хочемо яскраве світло бачить,
а мусимо іти крізь темряву густу.
10 У пошуках дороги, попідтинню, як сліпі,
йдемо і ми, незрячі, все шукаєм шлях.
Ми спотикаємось опівдні, наче уночі,
мов мертві падаєм до долу.
11 Ревемо, як ведмеді, стогнемо,
знесилившись, мов голуби.
Чекаєм справедливості, її ж немає,
чекаєм на спасіння, а воно не йде.
12 Багато чим перед Тобою завинили,
гріхи засвідчують провини наші,
свого беззаконня ми свідомі.
13 Повстали проти Господа і зрадили у вірі,
від Бога відвернулися,
натомість все теревенили про гноблення й непослух,
плели брехню, що виношена у серцях.
14 Ми справедливість відштовхнули,
ми праведність прогнали,
на вулицях ледь шкутильгає правда,
а чесності закритий вхід у місто.
15 Немає правди, всіх,
хто не приймає зла, грабують.
Господь побачив це й засумував,
бо справедливості немає.
16 Помітив Він, що не лишилося нікого,
хто б кинувся допомогти. Він прогнівився.
Тоді здобув Він перемогу силою власною,
і власна доброта Йому підтримкою була.
17 Господь у лати доброти вдягнувся,
шолом спасіння укріпив на голові,
накинув шати справедливості,
ще й мантією великої любові[a] обгорнувся.
18 Він ворогам відплатить, як годиться:
своїм неприятелям—гнівом,
покаранням—ворогам,
відплатить тим, хто заслужив в краях далеких.
19 Тому на заході почнуть від страху шанувати ім’я Господнє,
на сході поважати стануть Його славу.
Він прийде, як ріка нестримна,
яку несе Господній вітер.
20 Так каже Господь: «Визволитель[b] прийде в Сіон,
до тих із роду Якова,
хто відвернувсь від лиходійства».
21 Господь каже: «Я укладу з ними Угоду. Мій Дух, що з вами живе, і Мої слова, які Я вклав у ваші уста, ніколи не залишать ні вас, ні ваших дітей, ні дітей ваших дітей відтепер і повіки». Так звелів Господь.
Бог наближається
60 «О Єрусалиме, підведись,
засяй,[c] твоє Світло прийшло!
Слава Господня зійшла над тобою.
2 Ще над землею темрява висить,
народи ще пітьма вкриває.
Та вже Господь сіяє над тобою,
і Його слава над тобою зійде.
3 Народи на Твоє зійдуться світло,
царів приманить сяйво Твого сонцесходу.
4 Зір відведи й поглянь навколо,
вони збираються, вже йдуть—
це здалека сини твої крокують,
а дочок няньки на руках несуть.
5 Тоді побачиш їх і просіяєш,
заб’ється серце радісно і сильно.
Скарби заморські прийдуть до тебе,
до тебе потечуть багатства із країв чужих.
6 Стада верблюдів по землі пройдуть.
Це будуть каравани з Мидіана й Ефи,
і з Шеби молоді верблюди прийдуть,
нав’ючені скарбами золотими й запашним курінням.
Вславлятимуть ім’я Господнє люди.
7 Зберуть тобі усіх овець Кедара.
Усіх баранів невайотських приженуть,
щоб прислужитися Тобі.
На вівтарі Моєму Я прийму їх, як пожертву,
і славним я зроблю Свій храм.
8 Хто всі оті, що линуть, наче хмари,
летять, як голуби до гнізд своїх?
9 То ж справді ждуть Мене краї далекі,
а кораблі Таршиша—перші з-поміж них.
Вони чекають, щоб привезти здалеку дітей твоїх
із їхніми скарбами: золотом і сріблом,
в ім’я Господнє, Бога вашого, святого Ізраїлю,
тому що Він тебе прославив.
10 Сини чужинців відбудують твої стіни,
а їхні царі служитимуть тобі.
Це трапиться тому, що в гніві Я тебе скарав,
але у милості Своїй тобі Я милосердя подарую.
11 Завжди відчинені твої ворота будуть,
не зачинятимуться ні удень, ні уночі,
щоб тобі зносили свої скарби народів,
щоб вводили туди чужих царів.
12 А той народ чи царство,
що не служитимуть тобі,
згинуть, будуть вигублені вщент.
13 Усе найкраще з Ливана буде віддано тобі:
Мій храм[d] прикрасять його кедри, сосни й кипариси.
І Я прославлю місце те,
де спочиватимуть Мої стопи.
14 Нащадки тих, хто тебе гнобив,
схилятимуться перед тобою,
всі, хто ненавидів тебе, поклоняться тобі у ноги.
Вони назвуть тебе Господнім містом,
Сіоном, що належить Святому Ізраїлю.
Новий Ізраїль—земля миру
15 Не будеш більше ти самотнім,
не будуть більше ненавидіти тебе і обминати,
зроблю тебе Я гордістю навіки,
ти радість даруватимеш нащадкам.
16 І сосатимеш ти молоко народів,
ти питимеш з грудей царів[e].
Тоді знатимеш ти, що Я, Господь, твій Визволитель,
Визволитель твій, Бог Якова Могутній.
17 Я замість бронзи золото тобі віддам,
замість заліза срібло принесу.
Я дерево на бронзу заміню,
замість каміння Я залізо дам.
Я дорікну твоїм наглядачем,
тож мир і справедливість будуть правити тобою.
18 Насильству місця на твоїй землі не буде,
в твоїх кордонах не буде розрухи й руїни.
Назвеш ти свої стіни „Порятунком”,
а брами називатимеш „Хвалою”.
19 Не сонце вдень світитиме тобі,
не місяць уночі сіяти буде,
Господь для тебе вічним сяйвом стане,
Твій Бог твоєю буде славою завжди.
20 Це твоє сонце вже ніколи не зайде,
ніхто не забере у тебе місяць,
Господь для тебе вічним сяйвом буде,
скінчаться дні усіх твоїх турбот.
21 І весь народ твій матиме добробут,
він землю населятиме завжди.
Вони—то паростки, які Я посадив,[f]
зростив Я їх Своїми руками.
22 Бо Я—Господь. Коли надійде час,
Я швидко все влаштую»,—мовить так Господь.
Господнє послання про волю
61 Зійшов на мене Дух Господній,
бо Господь, мій Володар, помазав мене.
Він послав мене,
щоб бідним сповістити радісну новину
й зцілити розбиті серця,
оголосити полоненим жадану свободу,
а в’язнів визволити з каземату.
2 Господь мене послав, щоб я оголосив той час,
коли Він виявить Свою доброту,
коли Бог скарає лиходіїв,
щоб утішити засмучених,
3 щоб подбати про сумний народ у Сіоні,
та підготовити його для святкування.
Я подарую йому корону замість суму,
оливу щастя замість жалоби,
щоб забрати їхній смуток
і замінити його святковими шатами.
Цей народ називати «деревами порятунку»,
«славетним пагінням Господнім».
4 Вони піднімуть із руїн міста,
відновлять усе, сплюндроване колись.
Вони відбудують зруйновані міста,
що лежали в руїнах протягом поколінь.
5 Вороги прийдуть та працюватимуть на вас:
пасти ваших овець, а на полях й виноградниках
працюватимуть їхні діти.
6 Вас називатимуть священиками Господніми,
слугами нашого Бога.
Багатство всіх народів вас годувати буде й тішити,
і ви будете пишатися тими скарбами.
7 Замість сорому матиме Мій народ усього вдвоє,
замість зневаги—подвійну радість.
Частка його на його землі буде подвійною;
навіки буде він щасливий.
8 Тому що Я, Господь, люблю справедливість,
ненавиджу грабіжництво й кривду.
Я буду справедливим і дам їм нагороду,
яку заслужили, і укладу з ними повічний Заповіт.
9 Нащадків їхніх знатимуть народи,
про їхніх дітей весь рід людський гомонітиме.
Хто бачитиме їх, признає відразу,
що то народ, благословенний Господом.
Слуга Господній несе спасіння
10 Мене зробив Господь щасливим,
усе єство моє щасливе завдяки Всевишньому.
Мов нареченого Він мене у шати спасіння вбрав,
мов наречену Він одягнув мене в правдивість.
11 Подібно як земля дає рослині силу,
як сад насіння спокушає прорости.
Так само і Господь Володар
дасть праведності й славі вкорінитися поміж людей.
Новий Єрусалим—місто добра
62 Люблю Сіон, тож я продовжу говорить до неї.
Люблю Єрусалим, тож я невпинно
промовлятиме про неї.
Я говоритиму аж доки її перемога не засяє, мов світанок,
а її спасіння[g], мов ясний світильник.
2 Всі племена тоді побачать твою доброту,
царі всі твою славу осягнуть.
Тебе назвуть новим ім’ям,
що сам Господь його надасть.
3 Господь пишатиметься тобою,
в Його руках станеш ти вінцем прекрасним.
4 Ніхто тебе не називатиме забутим Богом краєм,
не називатимуть пустелею цей край.
Та вас назвуть народом, любим Богу,
а землю зватимуть нареченою Господньою,
бо у тобі Господь знаходить втіху,
бо край Йому належатиме, як дружина.
5 Немов юнак, який до шлюбу просить юнку,
так Відбудовник скріпить з вами шлюб.
Мов наречений, з нареченою щасливий,
так Бог радітиме із вас.
6 Поставив варту[h] Я на єрусалимських мурах.
Щодень, щоночі не змовкатиме сторожа,
буде молитиметься вона за вас.
І ви, хто Господеві молиться,
собі спочинку не давайте.
7 В молитві не давайте собі спочинку,
поки Єрусалим з руїн Господь не підніме,
земною славою[i] її не зробить.
8 Господь правицею клянеться,
могутню руку піднімає:
«Ніколи більш не дам зерна твого
на їжу ворогам твоїм.
Чужинці не пізнають смак вина п’янкого, молодого,
яке дісталося тобі таким трудом.
9 Хто врожаї збирає, той із хлібом буде
і славитиме Господа,
хто виноград збирає, питиме вино
на Моєму святому подвір’ї».
10 Проходьте, проходьте у брами міські,
дорогу звільніть для народу.
Будуйте, розчистіть дорогу, каміння зберіть,
здійміть корогву, щоб бачили народи.
11 Послухайте, Господь оголосив на всі кутки землі:
«Скажіть дочці Сіону, що скоро визволення вже прийде.
Погляньте-но, Його відплата—в Нього,
несе Він вам винагороду».
12 Їх називатимуть святим народом,
народом, викупленим[j] Господом.
Тебе, Сіоне, наречуть «Богом Врятованим»,
«Богом Благословенним».
Господь судить Свій народ
63 «Хто йде із Едома,
хто з Боцри в червоне убраний?
Хто виступає так потужно у прекрасних шатах?
Це Я, Господь, про перемогу сповіщаю,
це Я, Хто має силу врятувати вас»,—мовить Господь.
2 Чому червоний колір на Твоїм убранні?
Чом одяг в плямах, наче в винороба?
3 Він відповідає: «Один з давильним пресом Я справлявся,
ніхто з народів не допомагав.
Ходив по них Я в гніві, чавив їх у люті.
Ці плями на вбранні—то їхній сік[k].
4 Бо Я призначив день для покарання,
і рік настав, коли народ Мій треба визволяти.
5 Дивився Я, але не мав підмоги.
Я здивований, але ніхто не допоміг.
Мої лиш сили привели до перемоги,
Мій гнів Мені підтримкою служив.
6 Топтав народи Я у гніві, лютуючи, Я їх зломив,
проливши їхню кров[l] на землю».
Господь був добрий до Свого народу
7 Я вам повідаю про доброту Господню,
про справи, за які Його оспівавути слід.
Я повідаю про все, що нам Господь зробив:
милосердя й доброту до роду Ізраїля,
які Він виявив, піклуючись про нас.
8 Сказав Господь: «Це справді Мій народ,
це Мої діти незрадливі».
Так їм Господь рятівником у всіх нещастях став.
9 В негоді їх Господь не кинув,
любов’ю й милосердям їх спасав,
Сам янгола спасіння їм послав на порятунок.
Впродовж віків завжди підносив їх,
й до місця порятунку приносив,
так буде й до кінця часів.
10 Та збунтувалися вони і засмутили Дух Його святий,
так ворогом їм став Господь,
й почав боротись з ними.
11 Тоді Його народ згадав давно минулі дні,
часи Мойсея.
Де Той, Хто їх по морю вивів,
із пастухами Свого стада?
Де Той, Хто в Мойсея втілив Дух Святий?
12 Де Той, Хто вів Мойсея Своєю правицею,
Своєю чудесною владою?
Де Той, Хто води розділив перед народом,
щоби навік прославити Своє ім’я?
13 Де Той, Хто їх провів через глибокі води,
не давши їм спіткнутися, немов коню в пустелі?
14 Мов тій худобі, що спускається в долину,
так нам подарував спочинок Дух Господній.
Здобув Собі навічно славу Ти,
безпечно так провівши Свій народ.
15 Поглянь з небес, на землю подивися,
кинь погляд зі Свого святого і славного дому.
Де зник вогонь палкий любові й сили,
де співчуття і милосердя?
Чому ховаєш ти від мене Свою любов велику?
16 Ти—наш Отець, якщо нас не признає Авраам,
якщо не визнає нас Ізраїль.
Ти, Господи, наш Батько,
Твоє ім’я віддавна—Визволитель наш.
17 Чому Ти, Господи, дозволив нам зійти з шляхів Твоїх,
чом скам’янив серця, що вже Тебе не боїмося?
Заради слуг Твоїх вернись,
заради племен, які Твоїм є спадком.
18 Невдовзі нас, народ Твій,
вороги прогнали з землі, що Ти у спадок дав,
і потоптали вороги Твій храм.
19 Ми довго так жили,
як ніби Ти не правиш нами,
так начебто не звали нас Твоїм ім’ям.
Notas al pie
- 59:17 любові Це гебрейське слово означає «любов», «гнів», «ненависть», «ревнощі» тощо.
- 59:20 Визволитель Буквально «той, сплачує викуп за свободу раба».
- 60:1 засяй Або «Моє світло».
- 60:13 храм Буквально «святиню».
- 60:16 питимеш… царів Мається на увазі те, Ізраїль вип’є або забере собі скарби інших земель, багатства інших царів.
- 60:21 Вони… посадив Див.: Іс. 4:1 та 5:7.
- 62:1 спасіння Або «благословення».
- 62:6 варту Тобто «пророків».
- 62:7 поки… славою Тобто «містом, яке поважають всі народи землі».
- 62:12 викупленим Або «врятованим».
- 63:3 сік Або «міцний напій», чи «кров».
- 63:6 кров Або «міцний напій», чи «силу».
Copyright © 2007 by Bible League International