Ісая 54-58
Ukrainian Bible
54 Веселися ж, неплідна, яка не родила, співанням утішайся й радій, що мук породільних не мала, бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньої, говорить Господь!
2 Пошир місце намету свого, а завіси наметні помешкань твоїх повитягай, не затримуй! Свої шнури продовж, а кілочки свої позміцняй!
3 Бо праворуч і ліворуч поширишся ти, а насіння твоє одідичать народи, і заселять міста опустошені.
4 Не бійся, бо сорому ти не зазнаєш, і не соромся, бо не будеш застиджена, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам'ятати!...
5 Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий!
6 Бо Господь був покликав тебе, як покинуту жінку й засмучену духом, й як жінку юнацтва Свого, як була ти відкинена, каже твій Бог.
7 На хвильку малу Я тебе був покинув, але з милосердям великим тебе позбираю.
8 У запалі гніву Я сховав був обличчя Своє на хвилину від тебе, та вічною милістю змилуюся над тобою, каже твій Викупитель, Господь.
9 Бо для Мене оце мов ті Ноєві води: як Я присягнув був, що Ноєві води не прийдуть уже над землею, так Я присягнув, щоб на тебе не гніватися й не картати тебе!
10 Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже твій милостивець, Господь.
11 Моя дочко убога та бурею гнана, невтішна, ось каміння твої покладу в малахіті, основи ж твої закладу із сапфірів!
12 І пороблю із рубіну карнізи твої, твої ж брами з каміння карбункула, а всю горожу твою з дорогого каміння.
13 Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм!
14 Будеш міцно поставлена правдою, стань далеко від утиску, бо не боятимешся, і від страху, бо до тебе не зблизиться він.
15 Коли хто чіплятися буде до тебе, то це не від Мене, хто чіплятися буде до тебе, той перед тобою впаде.
16 Отож, Я створив коваля, який дме на огонь із вугілля, і вироблює зброю свого ремесла; і вигубника теж Я створив, який нищить ту зброю.
17 Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш. Це спадщина Господніх рабів, а їхнє оправдання від Мене, говорить Господь!
55 О, всі спрагнені, йдіть до води, а ви, що не маєте срібла, ідіть, купіть живности, й їжте! І йдіть, без срібла купіть живности, і без платні вина й молока!
2 Нащо будете важити срібло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не ситить? Послухайте пильно Мене, й споживайте добро, і нехай розкошує у наситі ваша душа!
3 Нахиліть своє вухо, й до Мене прийдіть, послухайте, й житиме ваша душа! І з Я вами складу заповіта навіки на незмінні Давидові милості.
4 Отож, Його дав Я за свідка народам, за проводиря та владику народам.
5 Тож покличеш народ, що не знаєш його, і той люд, що не знає тебе, і вони поспішаться до тебе, ради Господа, Бога твого, і ради Святого Ізраїлевого, що прославив тебе.
6 Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!
7 Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій свої задуми, і хай до Господа звернеться, і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!
8 Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь.
9 Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки.
10 Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові,
11 так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!
12 Бо з радістю вийдете ви, і з миром проваджені будете. Гори й холми будуть тішитися перед вами співанням, і всі польові дерева будуть плескати в долоні.
13 На місце тернини зросте кипарис, а замість кропиви появиться мирт. І стане усе Господеві на славу, на вічну ознаку, яка не понищиться!
56 Так говорить Господь: Бережіть правосуддя й чиніть справедливість, незабаром бо прийде спасіння Моє, і появиться правда Моя.
2 Блаженна людина, що робить таке, і син людський, що міцно тримається цього, що хоронить суботу, щоб її не безчестити, та береже свою руку, щоб жодного зла не вчинити!
3 І нехай не повість чужинець, який прилучився до Господа, кажучи: Насправді мене відділив від народу Свого Господь, і скопець хай не скаже: Таж я сухе дерево!
4 Бо так каже Господь про скопців, що суботи Мої бережуть, і вибирають завгодне Мені, і що тримаються міцно Мого заповіту:
5 Я їм дам у Своїм домі та в мурах Своїх місце і ймення, що краще воно за синів та дочок, Я дам йому вічне ім'я, яке не понищиться!
6 А тих чужинців, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім'я, щоб бути Йому за рабів, усіх, хто хоронить суботу, щоб її не збезчестити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту,
7 їх спроваджу на гору святую Мою та потішу їх в домі молитви Моєї! Цілопалення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподоби на Моїм жертівнику, бо Мій дім буде названий домом молитви для всіх народів!
8 Слово Господа Бога, що збирає вигнанців Ізраїля: Я ще позбираю до нього, до його зібраних!
9 Польова вся звірино, прибудьте спожити, також лісова вся звірино!
10 Його вартівники всі сліпі, не знають нічого, всі вони пси німі, які гавкати не можуть, мрійники, лежні, що люблять дрімати!
11 І це пси ненажери, що не знають насичення, і це пастирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця до своєї здобичі...
12 Прийдіть но, говорять, візьму я вина, та напою п'янкого нажлуктимось, і буде і цей день, і завтрішній день далеко щедріший!...
57 Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, що від зла забирається праведний з світу!
2 Він відходить із миром; на ложах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.
3 Та наблизьтесь сюди, ви сини чарівниці, насіння чужоложникове та блудниці,
4 над ким розкошуєте ви, над ким розкриваєте рота, висовуєте язика? Хіба ви не діти переступу, насіння брехні,
5 ви, що палитесь пристрастю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що дітей над потоками ріжете, під скельними щілинами?
6 У гладеньких каміннях потоку твій уділ, вони, вони доля твоя! І їм ти лила жертву литу, хлібну жертву приносила! Чи цим Я заспокоєний буду?
7 На горі на високій та висуненій ти поставила ложе своє, і туди ти приходиш приносити жертви.
8 І ти за дверима й одвірком кладеш свого пам'ятника культового, бо ти відступила від Мене, обнажаєшся й входиш, поширюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагледиш.
9 І ти до Молоха з оливою ходиш, і намножуєш масті свої; і посилаєш далеко своїх посланців, і знижаєшся аж до шеолу.
10 Ти змучувалась на численних дорогах своїх, але не казала: Зрікаюсь! Знайшла ти оживлення сили своєї, тому не ослабла.
11 І за ким побивалася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згадала, не клала на серці своєму? Хіба не тому, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?
12 Я виявлю про справедливість твою та про вчинки твої, та вони не поможуть тобі!
13 Як ти будеш кричати, нехай порятує тебе твоя зграя божків. Але вітер усіх їх розвіє, схопить подих; хто ж на Мене надіється, землю вспадкує й гору святую Мою одідичить!
14 І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешкоди з дороги народу Мого!
15 Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!
16 Бож не вічно Я буду судитись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, та й душі, які Я вчинив.
17 Я гнівався був за гріх користолюбства його, та й уразив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого.
18 Я бачив дороги його, і вздоровлю його, і його поведу й дам потіху для нього й для тих, що сумують із ним.
19 Створю Я плід уст: Спокій, спокій далекому та близькому! говорить Господь, і вздоровлю його.
20 А ті несправедливі як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.
21 Для безбожних спокою немає, говорить Господь!
58 Кричи на все горло, не стримуйсь, свій голос повищ, мов у сурму, й об'яви ти народові Моєму про їхній переступ, а домові Якова їхні гріхи!
2 Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права справедливости, жадають наближення Бога:
3 Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того? Отак, у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робітників тиснете!
4 Тож на сварку та заколот постите ви, та щоб кулаком бити нахабно... Тепер ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на височині!
5 Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа?
6 Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?
7 Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного?
8 Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!
9 Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого,
10 і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане,
11 і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають!
12 І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!
13 Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова,
14 тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, бо уста Господні сказали оце!
Исаия 54-58
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Бог поверне додому Свій народ
54 «Радій, безплідна жінко,
навіть якщо не мала ти дітей ніколи!
Співай і веселись, ти не зазнала породіллі мук.
Дітей багато матиме покинута дружина,
їх буде більше, ніж в заміжньої жінки[a]»,—
Господь так обіцяє.
2 Розшир для намету місце,
зроби вхід до намету якомога ширшим.
Доточи мотузки довші до намету
й кілочки ще міцніше укріпи.
3 Тому що ти поширишся праворуч і ліворуч,
твої нащадки здобудуть народи інші,
поселишся в колись залишених містах.
4 Не бійся, не зганьблять тебе,
і мужність не втрачай, бо ніхто не дорікне.
Ти забудеш молодості сором,
не пам’ятатимеш зневаги вдових літ.
5 Бо чоловіком[b] став тобі Творець,
Його ім’я—Господь ваш Всемогутній.
Спаситель[c] твій—Святий Ізраїлю,
Він Богом званий на усій землі.
6 Господь тебе до Себе погукав,
немов покинуту і опечалену дружину,
мов молодичку, чоловіком кинуту.
7 Твій Бог говорить:
«Тебе на самоті лишив Я на короткий час,
але з великою добротою заберу до Себе.
8 На мить обличчя відвернув від тебе Я в пориві гніву,
за вічною прихильністю явлю добро тобі».
Так каже Господь-Визволитель.
Бог завжди любив Свій народ
9 «Як схоже це на Ноєві часи для Мене.
Але ж обіцяв Я,
що Ноєва повінь ніколи більш не вкриє землю.
Тож Я поклявся більш ніколи
ні гніватись, ані карати тебе.
10 Хоч гори можуть рушить зі свого місця,
хоча узвишшя можуть затрястись,
але Моя прихильність лишиться з тобою,
Моя обіцянка про мир, добробут не порушиться ніколи»,—
Господь, Який доброту являє, так сказав.
11 «Невтішне місто, бите бурями—ворожими навалами,
скріплю твоє каміння розчином надійно
і закладу твої основи із сапфірів.
12 З рубінів башти побудую,
брами й мури охоронні зусібіч
коштовним каменем покрию.
13 Господь твоїх дітей навчатиме, як жити,
і матимуть вони благополуччя й мир в країні.
14 Укріпишся ти в правді, звільнися від гноблення,
бо страху ти не матимеш, насилля не зазнаєш,
бо до тебе не докотиться воно.
15 Якщо війною піде хтось на тебе, знай,
не Я його послав.
Хоч хто на тебе нападе,
тобою буде він розбитий.
16 Поглянь, створив Я коваля, який розпалює вогонь вугіллям й виготовляє інструменти для роботи. Створив Я також руйнівника для битви. 17 Але націлена на тебе зброя не матиме успіху, хто свідчить проти тебе, того вину ти доведеш. Така є спадщина Господніх слуг—це їхня перемога[d] від Мене»,—так сказав Господь.
Господь дарує справжню їжу
55 Всі спраглі, йдіть води напитись,
і ви, хто геть грошей не має,
приходьте щось поїсти.
Візьміть вина чи молока—
все задарма, платити не потрібно.
2 Навіщо гроші витрачати на те,
що неїстівне?
Навіщо викидати зароблене на те,
що ситості не дасть.
Мене послухайте уважно,
і їстимете добру їжу, найвишуканіші їства.
3 Прислухайтесь, що Я кажу, і йдіть до Мене,
почуйте, щоб вам життя не втратити навіки.
Угоду з вами Я навічно укладу,
як і Давиду обіцяв Я вірним бути.
4 Поглянь, його зробив Я свідком багатьом народам,
правителем і повелителем племен.
5 Народи, невідомі вам, до себе погукаєте,
вони, хоч і не знають вас, та прибіжать.
Тому що біля вас Господь, ваш Бог,
Святий Ізраїлю, Який вас возвеличив.
6 Шукайте Господа, доки знайти ще можна,
покличте, поки ще близенько Він.
7 Безбожники нехай припинять зло творити,
зловмисникам хай викинуть із голови лихі думки.
До Господа нехай повернуться,
Він дасть їм милосердя.
До Бога хай навернуться,
бо Він пробачить їм провини щедро.
Ніхто не може розуміти Бога
8 Господь каже:
«Мої думки відмінні від ваших,
шляхи, якими йдете ви—то не Мої шляхи.
9 Як небо вище, ніж земля,
так і шляхи Мої вище ваших,
так і думки Мої витають високо над вашими думками.
10 Як падають із неба дощ та сніг,
туди не повертаючись,
аж поки землю не промочать.
Тоді земля змусить паростки зійти,
ще й дати зерно для селянина на поживу.
11 Так і слово Моє, що з уст злітає,
назад не вернеться без результату,
доки не виконає те, що Я бажаю,
не виконає все, що Я послав його зробити.
12 Тож ви підете з радістю, повернетеся з миром.
І гори, й пагорби зірвуться стоголосими піснями,
дерева ж у полях заплещуть у зеленій долоні.
13 Не терни, а кипариси підуть в ріст,
замість колючої шипшини мирт зросте.
І все це буде славу множити Господню,
як вічний знак обіцянки Його, яку не зруйнувати».
Всі народи підуть за Господом
56 Ось що каже Господь:
«Захищайте справедливість і праведно чиніть.
Бо незабаром прийде від Мене спасіння
й відкриється моя рятівна справедливість.
2 Хто й далі чинить правильно,
дотримується суботи й утримується осторонь від зла—
саме той дістане Божого благословення.
3 Чужинець, що повернувся до Господа, хай не каже:
„Господь мене, безперечно, відділить від Свого народу”.
Не повинен і євнух твердити:
„Погляньте, я, як сухе дерево, бо не можу мати дітей.
Я переконаний, що Господь мене не прийме”».
4 Ось що Господь відповідає:
«Деякі євнухи дотримуються Моїх законів про суботу,
роблять те, що тішить Мене,
й дотримуються Моєї угоди[e].
5 Тому Я поставлю для них пам’ятник у стінах храму.
На ньому буде викарбувано їхні імена,
що залишаться навічно[f] й ніколи не забудуться.
Це краще, ніж мати синів та дочок.
6 Деякі чужинці прийдуть до Господа,
щоб служити Йому, любити ім’я Господнє,
бути Його слугами.
Вони не осквернятимуть закон про суботу
й наслідуватимуть Мій Заповіт.
7 Тоді Я їх приведу на Святу гору
й подарую їм радість у Моєму домі молитв.
Їхні жертви всеспалення й інші пожертви
будуть прийняті на Моєму вівтарі.
Мій храм назвуть домом молитви для всіх народів».
8 Ось пророцтво Господа, мого Володаря,
Який збирає вигнанців Ізраїлю:
«Я приєднаю й інших до тих, хто вже зібрався».
Господь закликає всіх служити Йому
9 Всі дикі звірі, всі тварини в лісі,
приходьте й їжте.
10 Ізраїльські охоронці[g]—сліпі,
усі вони пустоголові, нічогісінько не знають.
Усі вони, мов пси німі, що гавкати не вміють,
лежать і мріють; люблять спати.
11 Вони, мов пси голодні,
яких нічим не можна вдовольнити,
вони, мов пастирі без розуміння.
Усі пішли своїм шляхом, всі розбрелися,
шукає кожний щось своє, собі на користь.
12 Вони говорять: «Приходьте, я вина дістану,
давайте пити досхочу п’янкий напій.
А завтра буде схоже на сьогодні,
наллємо знов вина багато».
Ізраїль не йде за Богом
57 Праведники помирають,
але ніхто не журиться за тим.
Зібрали разом вірних Богу, і ніхто з них не розуміє,
що добрих збирають,
щоб захистить від зла, що тут панує.
2 Вони відходять в мир та спокій.
Усі, хто не згинався на цім світі,
знайде спочинок на останнім ложі.
3 Ви ж, відьмине насіння, йдіть сюди,
ви, діти звабників й розпусниць хтивих.
4 Над ким збиткуєтесь і зуби шкірите кому?
Кому язик показуєте ви?[h]
То ж ви—гріховне сім’я,
брехні нащадки молоді.
5 Любовним втіхам віддаєтесь ви серед дубів священних,
під кожним деревом зеленим[i] стрінеш вас.
Ви ріжете в ярах дітей,
вбиваєте в ущелинах гірських.
6 Ви поклоняєтеся гладенькому камінню, що у ріці,
для них вина дещицю ллєте ви в жертву,
для них принесли хлібну жертву.
Та крім того каміння в вас нема нічого.
Чи ви гадаєте, що втіху маю Я з цього?
Ні, мене ці жертви втіхи не дають!
7 Ти своє ложе стелеш на горі високій,
куди піднялися принести жертви.
8 Ви лягаєте у ложе з лжебогами,
та проти Мене гріх справляєте,
кохання їм віддаючи[j].
Від Мене відступились ви, оголились,[k]
та мали справу з лжебогами.
Ви любили їхні ліжка,
та бачили їхню голизну,
заради них покинувши Мене.
9 На себе вилили ви пахощі духмяні і оливу,
як вирішили до Молоха[l] дістатися.
Далеко розіслали ви гінців своїх
шукати собі коханців.
Та ці гріхи зведуть вас до глибин Шеолу.
Треба вірити в Бога, а не в бовванів
10 Стомилися в численних мандрах,
але ніяк сказати не хотіли: «Це безнадійно».
Дістали нової моці й не ослабли.
11 За ким ви побивалися, кого лякались,
що ви Мені брехали і Мене не пам’ятали
і не впускали в серце?
Хіба ж Я не мовчав, чи ж не сховався?
Тому тепер ви страху переді Мною не маєте?
12 Про вашу «доброту» Я розповім, про ваші справи,
але добра вони вам не дадуть.
13 Коли волати будете про допомогу,
нехай рятують вас боввани ваші.
Їх подих вітру вимете, підхопить,
а той, хто порятунку у Мені шукає,
дістане землю і святу Мою гору[m].
Господь спасе Свій народ
14 Хтось скаже: «Побудуйте, побудуйте,
підготуйте дорогу, розчистіть для мого народу шлях».
15 Ось що каже Бог, піднесений високо,
життя Якого вічне, а ім’я—святе:
«Живу Я високо, в святому місці
зі зламаними і сумирними людьми,
щоб дати новий поштовх духу присмирілих,
щоб оживити зламаних людей серця.
16 Не вічно буду звинувачувати Я,
і лютувати буду не завжди,
інакше дух людський зав’яне,
і люди, Мною створені, помруть.
17 Я гнівавсь на користолюбство нечестивців,
тому і покарав їх.
Розлючений, від них Я відвернувся,
але вони однак своїми йшли шляхами.
18 Я бачив ті шляхи, але Я їх зцілю
і поведу, і втішу їх і тих, хто за тими тужить.
19 Тоді слова подяки будуть на устах у них за те,
що дам їм мир, усім—хто біля Мене й хто далеко.
Я їх зцілю». Так сказав Господь.
20 Та лихі люди, мов те бурхливе море,
що не перестає кипіти ні на мить
і хвилями жбурляє мул та піну.
21 «Не буде спокою і миру лиходіям»,—
каже мій Бог.
Народ мусить іти за Богом
58 Кричи щодуху, крик не стримуй,
хай голос твій звучить сурмою.
Народ Мій сповісти про неподобства їхні,
і роду Якова про їхні всі гріхи.
2 Щодня приходять поклонятися Мені,
здається, хочуть осягнуть Мої шляхи.
Немов народ, який живе по правді,
який не відторгнув Господню справедливість.
Вони шукають справедливих рішень,
до Бога прагнуть бути ближче.
3 Люди кажуть: «Навіщо ми постились,
якщо Ти не помітив цього?
Навіщо ми були смиренні,
якщо Ти навіть не довідався про це?»
Але Господь відповідає:
«Послухайте, у дні посту ви робите те,
що вам самим приємно,
несправедливі з усіма своїми рабами.
4 Ви поститесь і водночас заводите суперечки й бійки.
Ваші злісні кулаки роздають стусани навсібіч.
Якби ви хотіли, щоб ваш голос було чути в Небесах,
ви б не постилися так, як тепер.
5 Хіба це той піст, який Я вибрав,
той день, коли треба усмирити себе,
коли треба схиляти голову, як очерет,
підстилати під себе верету,
лягати на розсипаний попіл?
Хіба це можна назвати постом,
днем догоджання Господу?
6 Я віддаю перевагу іншому посту:
скинути кайдани несправедливості,
порвати віжки ярма, звільнити гноблених
і розірвати всі пута.
7 Хіба цей піст не для того,
щоб розділити хліб з голодним
і ввести у дім бездомного жебрака.
Або побачивши голого, дати йому в що вбратися,
й не ховатися від своїх родичів?
8 Тоді засяє вранішньою зіркою твоє світло,
а твої рани загояться враз.
Твоя перемога[n] йтиме перед тобою,
а Слава Господня буде твоїм захистом ззаду.
Треба жити праведно
9 Коли ти покличеш Господа, Він озветься,
ти попросиш допомогти, Він скаже: „Ось Я!”
Якщо ти звільнишся від ярма, що живе в тобі,
перестанеш тикати пальцем
і здіймати інших на кпини.
10 Якщо ти поділишся з голодним
і задовільниш потреби знедолених,
тоді засяє вранішньою зіркою твоє світло,
і морок засяє, мов полуденне сонце.
11 Господь вас постійно направлятиме,
потреби ваші Він задовольнить у посушливих землях
і зміцнить ваші кістки.
Ви будете, як сад, щедро напоєний водою,
як струмок джерельної води,
який ніколи не пересохне.
12 Ти зведеш місто на древніх руїнах,
відбудуєшся на старих підвалинах.
Тебе назвуть „будівничим зруйнованих стін”,
„відбудовником вулиць жилих”.
13 Якщо ви утримаєтеся від мандрівок у суботу,
й не займатиметеся ділами в Мій святий день,
якщо ви назвете суботу чарівною,
якщо назвете святий Господній день шанованим,
якщо ви дотримуватиметесь його,
уникаючи подорожей, справ і зайвих балачок,
14 тоді ви знайдете радість у спілкуванні з Господом.
Я вознесу вас на земні висоти.
Ви знайдете радість, живучи на землі,
яку Я обіцяв вашому предку Якову».
Це мовили уста Господні.
Footnotes
- 54:1 Дітей… жінки Тут йде про відбудову нового Єрусалима, та ізраїльський народ, який повернеться з вигнання.
- 54:5 чоловіком На гебрейській мові слово «чоловік», співзвучне з іменем лжебога «Ваала». Це означає, що Господь живий та істинний, на відміну від лжебога Ваала.
- 54:5 Спаситель Або «Захисник».
- 54:17 перемога Або «благословення».
- 56:4 угоди Як правило, мова йде про «Угоду», яку Бог дав ізраїльтянам через Мойсея. Див.: «угода». Але можливо, у цьому вірші мається на увазі «угода», про яку говориться у Іс. 55:3.
- 56:5 залишаться навічно Або «не будуть відрізані».
- 56:10 охоронці Тобто «пророки».
- 57:4 зуби… показуєте ви Можливо, це є натяк на лжебога «Бела».
- 57:5 Любовним… зеленим Люди поклонялися бовванам, вступаючи в інтимні стосунки, що вважалося, принесе кращі врожаї.
- 57:8 гріх справляєте… віддаючи Або «укладаєте угоди».
- 57:8 оголились Гра слів. Це також може означати «пам’ятник». Див.: Іс. 56:5.
- 57:9 Молох Лжебог. Це слово співзвучне з гебрейським словом «цар».
- 57:13 Моя гора Гора, на якій знаходиться Божий храм в Єрусалимі.
- 58:8 перемога Або «праведність Господня»—одна з форм появи Господа Ізраїльтянам.
Copyright © 2007 by Bible League International