Add parallel Print Page Options

50 Так говорить Господь: Де вашої матері лист розводовий, з яким Я її відпустив? Або хто є з Моїх боргувальників, якому Я вас був продав? Тож за ваші провини ви продані, і за ваші гріхи ваша мати відпущена.

Чому то нікого немає, коли Я приходжу, і не відповідає ніхто, коли кличу? Чи рука Моя справді короткою стала, щоб викупляти, і хіба рятувати нема в Мені сили? Таж докором Своїм Я висушую море, обертаю ріки в пустиню, їхня риба гниє без води й умирає із прагнення!

Небеса зодягаю Я в темряву, і покриттям їхнім верету чиню.

Господь Бог Мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити словом змученого, Він щоранку пробуджує, збуджує вухо Мені, щоб слухати, мов учні.

Господь Бог відкрив вухо Мені, й Я не став неслухняним, назад не відступив.

Підставив Я спину Свою тим, хто б'є, а щоки Свої щипачам, обличчя Свого не сховав від ганьби й плювання.

Але Господь Бог допоможе Мені, тому не соромлюся Я, тому Я зробив був обличчя Своє, немов кремінь, і знаю, що не буду застиджений Я.

Близько Той, Хто Мене всправедливлює, хто ж стане зо Мною на прю? Станьмо разом, хто Мій супротивник? Хай до Мене підійде!

Отож, Господь Бог допоможе Мені, хто ж отой, що признає Мене винуватим?

10 Хто між вами лякається Господа і голос Його Отрока слухає? Хто ходить у темряві, світла ж немає йому, хай надіється він на Господнє Ім'я, і хай на Бога свого опирається!

11 Тож усі, що огонь ви запалюєте, що огненними стрілами ви поузброювані, ходіть у жарі свого огню та в стрілах огненних, які розпалили! З Моєї руки оце станеться вам, і ви будете в муках лежати!

51 Почуйте Мене, хто женеться за правдою, хто пошукує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви витесані, і на каменоломню, з якої ви видовбані.

Гляньте на Авраама, батька свого, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одного його Я покликав, але благословив був його та розмножив його.

Бо Сіона Господь потішає, всі руїни його потішає, й обертає пустині його на Еден, його ж степ на Господній садок! Пробуватимуть в ньому утіха та радість, хвала й пісноспіви.

Послухай Мене, Мій народе, і візьми до вух, ти племено Моє, бо вийде від Мене Закон, а Своє правосуддя поставлю за світло народам!

Близька правда Моя: вийде спасіння Моє, а рамена Мої будуть суд видавати народам. Острови будуть мати надію на Мене і сподівання свої покладуть на рамено Моє.

Здійміть свої очі до неба, і погляньте на землю додолу! Бо небо, як дим, продереться, а земля розпадеться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, погинуть, спасіння ж Моє буде вічне, а правда Моя не зламається!

Почуйте Мене, знавці правди, народе, що в серці його Мій Закон: Не бійтеся людської ганьби та їхніх образ не лякайтесь,

бо поточить їх міль, мов одежу, й як вовну, черва їх зжере, а правда Моя буде вічна, і спасіння моє з роду в рід!

Збудися, збудись, зодягнися у силу, рамено Господнє! Збудися, як у давнину, як за покоління віків! Хіба це не ти Рагава зрубало, крокодила здіравило?

10 Хіба це не ти море висушило, води безодні великої, що морську глибину вчинило дорогою, щоб викуплені перейшли?

11 Отак визволенці Господні повернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть!

12 Я, Я ваш Той Утішитель! Хто ж то ти, що боїшся людини смертельної й людського сина, що до трави він подібний?

13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напнув небеса Він та землю заклав, і завжди щоденно лякаєшся гніву гнобителя, що готовий тебе погубити. Але де той гнобителів гнів?

14 Закутий в кайдани небавом розв'язаний буде, і не помре він у ямі, і не забракне йому його хліба.

15 Бо Я Господь, Бог твій, що збурює море, й ревуть його хвілі, Господь Саваот Йому Ймення!

16 І кладу Я слова Свої в уста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напнути та землю закласти, і сказати Сіонові: Ти Мій народ!

17 Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої випила ти келіх гніву Його, чашу-келіха одуру випила, вицідила...

18 Зо всіх тих синів, що вона породила, нікого нема, хто б провадив її; зо всіх тих синів, яких виховала, нікого нема, хто б підтримав її...

19 Ці дві речі спіткали тебе, але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, хто розважить тебе?

20 Синове твої повмлівали, лежали на розі всіх вулиць, мов олень у тенетах, повні гніву Господнього, крику Бога твого...

21 Тому то послухай оцього, убога й сп'яніла, але не з вина:

22 Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за народ Свій стає: Ось келіха одуру Я забираю з твоєї руки, чашу-келіха гніву Мого, більше пити його вже не будеш!

23 І дам Я його в руку тих, що гнобили тебе, що вони до твоєї душі говорили: Схились, і по тобі ми перейдемо! І поклала ти спину свою, немов землю, й як вулицю для перехожих...

52 Збудися, збудись, зодягнися, Сіоне, у силу свою, зодягнися у щати пишноти своєї, о Єрусалиме, о місто святе, бо вже необрізаний та занечищений більше не ввійде до тебе!

Обтруси з себе порох, устань та сідай, Єрусалиме! Розв'яжи пута шиї своєї, о бранко, о дочко Сіону!

Бо Господь каже так: Задармо були ви попродані, тому будете викуплені не за срібло.

Бо так Господь Бог промовляє: До Єгипту зійшов був народ Мій впочатку, щоб мешкати там, а Ашшур за ніщо його тиснув.

А тепер що Мені тут, говорить Господь, коли взятий даремно народ Мій? Шаліють володарі їхні, говорить Господь, і постійно ввесь день Моє Ймення зневажене...

Тому Моє Ймення пізнає народ Мій, тому того дня він пізнає, що Я то Отой, що говорить: Ось Я!

Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: Царює твій Бог!

Слухай, твої сторожі зняли голос, укупі співають, бо бачать вони око-в-око, коли до Сіону Господь повертається.

Радійте, співайте сумісно, о єрусалимські руїни, бо народа Свого Господь звеселив, викупив Єрусалима!

10 Господь обнажив на очах усіх народів святеє рамено Своє, і спасіння від нашого Бога побачать всі кінці землі!

11 Уступіться, вступіться та вийдіть ізвідти, нечистого не доторкайтеся, вийдіть з середини його, очистьтеся ви, що носите посуд Господній!

12 Бо не в поспіху вийдете і не навтеки ви підете, бо піде Господь перед вами, за вами ж Ізраїлів Бог.

13 Ось стане розумне робити Мій Отрок, підійметься й буде повищений, і височенним Він стане!

14 Як багато-хто Ним дивувались, такий то був змінений образ Його, що й не був людиною, а вигляд Його, що й не був сином людським!

15 так Він здивує численних народів, царі свої уста замкнуть перед Ним, бо побачать, про що не говорено їм, і зрозуміють, чого не чували вони!...

Кара ізраїльтянам—за їхні гріхи

50 Господь говорить: «О народе Ізраїлю!
    Ти думаєш, що Я розлучився
    й вигнав твою матір (Єрусалим)?
Де ж посвідка про те, що Я розлучився з нею?
    Чи кредиторам Я віддав вас як заклад?
О ні, вас продано за ваші всі гріхи,
    а матір вашу вислано ваші вчинки.
Чому нікого не зустрів, коли Я йшов до тебе?
    Чому ніхто не відізвавсь, коли Я кликав?
Хіба Моя рука коротка, щоб дістати вас і врятувати?
    Хіба не маю досить сил, щоб визволити вас?
Коли звелю Я, море висихає,
    коли захочу, то ріки обезводню на пустелю,
    вся риба зігниє без води, помре від спраги.
Я одягаю небеса у темінь,
    волосяницю жалобну накидаю на небозвід.

Божі слуги справді залежать від Бога

Господь, мій Володар, навчив мене,
    що слід казати цим понурим людям,
щоб знав я,
    як підтримати і втішити слабкого.
Щоранку Він будить мене і повчає,
    як учня, який мусить уважно слухати.
Господь, мій Володар, відкрив мені вуха,
    і я не пішов проти Нього,
    не повернувся до Нього спиною.
Я підставив спину тим, хто б’є мене,
    а щоки тим, хто скуб мою бороду.
Я не сховав обличчя,
    коли мене ображали й обпльовували.
Господь, мій Володар, допомагає мені,
    тому й не зачепили мене людські кривди.
Я буду непохитний, бо переконаний,
    що Він мене в тяжку годину не полишить.
Вже близько Той,
    Хто проголосить мою безневинність.
Той, хто мене звинувачує, нехай прийде до мене,
    підемо разом до суду тоді, щоб нас розсудили.
Погляньте, Господь, мій Володар, допомагає мені.
    Хто скаже, що я винний?
    Усі ці люди згинуть, як одяг, поточений міллю.

10 Хто з вас шанує Господа
    і підкоряється його слузі?
Усі, хто блукає в пітьмі, без світла,
    мусять довіритися Господу,
    покластися на свого Бога.
11 Послухайте, всі, хто розпалює вогонь
    і засвічує смолоскипи[a].
Ходіть у полум’ї вашого вогнища,
    серед смолоскипів, які ви самі запалили[b].
Ось що з вами буде від руки Моєї:
    ви сконаєте в муках[c]».

Ізраїль мусить бути подібним до Авраама

51 Ось слово Господа:
    «Послухайте Мене, хто прагне жити як належить,
    усі, хто звертається до Господа по допомогу.
Подумайте про Авраама, батька вашого,
    „скелю”, від якої відкололись.
Подумайте про Сарру, яка вас народила.
    Авраам був самотній, коли Я покликав його,
    але Я благословив його і послав йому багато дітей.
Господь втішить зруйновану країну та Сіон.
    Пустища Він зробить квітучими, немов сади Едема,
    пустелі стануть схожими на Господні сади.
Люди заживуть у щасті й радощах.
    Вдячні Господу, вони оспівуватимуть Його в піснях.

Народе Мій, Мене послухай,
    прислухайся, що Я скажу!
Я вчення людям дам Своє,
    Мої закони принесуть народам світло!
Моя звитяга близько вже,
    Мій порятунок наближається невідворотно,
    рукою власною почну судить людей.
На Мою силу покладаються далекі береги
    і ждуть Моєї влади.
До неба очі підведіть
    й на землю гляньте під ногами.
Розтануть, наче дим, небеса,
    і зноситься земля, немов старе вбрання,
    а ті, хто мешкає на ній, помруть.
Але немає меж спасінню справедливому Моєму.
Послухайте Мене усі, хто знає, що є правота,
    в чийому серці Мій закон живе.
Не бійтеся того, що лиходії скажуть,
    образи їхні не беріть до серця близько.
Бо міль поточить їх, як одяг, як вовну, черви їх зжеруть.
    Але Мій справедливий порятунок переживе віки,
    Моє спасіння в поколіннях відізветься». Так говорить Господь.

Рука Божа спасе людей

Прокинься й підведись!
    Могутня стань, руко[d] Господня.
Повстань, як у старі часи, як у віки минулі.
    Чи то не ти Рагава[e] порубала на шматки,
    чудовисько морське проткнула наскрізь?
10 Чи то не ти, хто осушив морські глибини,
    безодню водну по краплині позбирав?
А чи не ти шляхи проклала крізь товщі вод,
    щоби люди, порятовані тобою, могли пройти?
11 Тому люди, Господом врятовані, повернуться додому,
    і на горі Сіон почнуться щастя співи.
Їх щастя безкінечне увінчає, мов корона,
    й настануть тоді щастя й радість,
    і згинуть сум і страх.

12 Господь говорить: «Я єдиний Я вас втішити умію.
    Чому боятися людини мусиш, яка помре,
    котра так само смертна, як трава?
13 Хто ти, що Господа, творця свого забув,
    забув Того, хто небеса розкинув і землю сотворив?
Хто ти, що цілий день тремтиш від страху,
    лякаючись гніву гнобителів,
    що намір мають знищити тебе?
Куди ж поділась лють усіх, хто тебе гнобив?
    Де ті, хто намагався знищити тебе?
    Погинули вони!

14 Звільнять знедолених, їх випустять на волю,
    вони в темниці не загинуть.
    Для них завжди знайдеться хліб.

15 Я—Господь, твій Бог,
    Який на морі хвилі з ревом котить».
    Господь Всемогутній—ось ймення Його.

16 Свої думки Я вклав в твої уста, мій служе,
    сховав тебе у затінку руки Моєї.
Я скористаюся тобою, щоби створити нові небеса,
    та землі підвалини закласти.
    Ти навчиш Ізраїль бути вірним народом Моїм.

Бог покарав Ізраїль

17 Прокинься, збудись, піднімися, Єрусалиме,
    якому випало з руки Господньої прийняти
    і випити чашу гніву Божого до дна.
Її ти випив і ні краплі не лишив.
    Достатньо там було, щоб захитався ти безсило.

18 Немає нікого, хто б повів Єрусалим,
    жоден з народжених нею дітей не годен на це.
    Жоден з вихованих нею синів не очолить її[f].
19 Два нещастя на тебе звалилося:
    руйнування й спустошення, голод і вбивства.
    Хто тужитиме за тобою? Хто втішить тебе?
20 Заслабли твої діти.
Вони лежать на розі кожної вулиці,
    мов ті антилопи в сітях,
    охоплені Господнім гнівом, Божим докором.
Та Бог карав їх до тих пір,
    доки не в силах вже були виносити страждань.

21 Тому вислухайте Мене всі, хто постраждав,
    хто сп’янів, але не від вина,
    а від отрути смертельної.
22 Господь, ваш Володар, ваш Бог,
    Який захищає Свій народ, ось що вам каже:
«Погляньте, Я взяв з ваших
    рук чашу смертельної отрути,
    що змушує людей заточитися.
Ви вже не питимете з цієї чаші,
    чаші Мого гніву.
23 Я віддам її в руки тим, хто змусив вас страждати,
    хто наказав вам: „Падайте додолу,
    щоб ми потопталися по ваших тілах”.
Ви зрівняли свої спини з землею,
    а вони топталися по них, як наче йшли по вулиці».

Ізраїль буде врятовано

52 Прокинься, збудися, Сіоне,
    вдягнися у силу свою.
Вберися у шати прекрасні,
    Єрусалиме, місто святе.
    Нечисті чужинці[g] більше не ввійдуть у брами твої.
Зведись на ноги, пил останній обтруси,
    Єрусалиме полонений.
Ослабне зашморг на шиї своїй,
    полонена дочко Сіону.
Господь говорить: «Тебе віддали задарма,
    і звільнять тебе без срібла».

Ось що Господь, мій Володар каже:
«Колись Мій народ пішов у Єгипет,
    щоб жити там чужинцем.
    Та потім Ассирія пограбувала Мій народ».
«А що Я бачу тепер?—Говорить Господь.—
    Мій народ забрали задарма.
Ті, хто править ним, збиткуються з нього.
    Цілий день богохулять,
    зневажаючи Моє ім’я.
Тому Моє ймення знатиме Мій народ.
    Через це у належний час вони знатимуть,
    що це Я кажу: „Ось Я”[h]».

Яке то диво, чекати появи жаданого посланця на горі,
    що несе їм добру новину,
    що спасіння проголосить.
Він Сіону повідомить:
    «Ваш Бог—то Цар!»

Послухайте! Сторожа[i] ваша галас підняла,
    хай вибухає дружна пісня щастя.
Вони на власні очі бачать,
    що на Сіон вертається Господь.

Руїни Єрусалима!
    Веселу пісню нашу підхопіть!
Тому що дав Господь утіху Своїм людям,
    Він визволив Єрусалим.
10 Перед очима всіх народів,
    привселюдно Господь святу силу проявив.
Тепер в усіх кінцях землі
    побачать всі спасіння, що наш Бог несе.

11 Ідіть, ідіть, залиште Вавилон,
    нечистого нічого не чіпайте.
Виходьте звідти, очищайтесь усі,
    хто посуд Господа несе.
12 Ви вийдете із міста неквапливо,
    не будете поспішати, мов той втікач,
адже попереду Господь йтиме,
    й позаду Бог Ізраїлю охороняти буде вас[j].

Стражденний слуга Божий

13 Мовить Господь: «Погляньте, Мій слуга матиме талан[k].
    Його поважатимуть і високо шануватимуть.
14 Як багато людей були вражені,
    побачивши спотворену зовнішність його і постать,
    що й людиною її важко визнати.
15 Як багато народів будуть зачудовані,
    а царі оніміють від подиву.
Бо вони побачать те, про що їм не сказали,
    і осягнуть те, про що не чули».

Footnotes

  1. 50:11 смолоскипи Або «ті, хто хоче жити своїм життям».
  2. 50:11 серед… запалили Тобто «живіть своїм життям».
  3. 50:11 ви… муках Або «ви згинете у вогнищі свого ж багаття».
  4. 51:9 руко Тобто «сила».
  5. 51:9 Рагав Морська потвора. Див.: «Рагав».
  6. 51:18 її Гебрейською мовою слово «Єрусалим» мало жіночий рід.
  7. 52:1 Нечисті чужинці Або «Ті необрізані».
  8. 52:6 Ось Я Або «Ягве». Див.: «Ягве». Див.: Вих. 3:13-17.
  9. 52:8 Сторожа Тобто «Пророки».
  10. 52:12 позаду… охороняти буде вас Також див.: Вих. 14:19-20.
  11. 52:13 матиме талан Або «він сповниться мудрості».

А про часи та про пори, брати, не потрібно писати до вас,

бо самі ви докладно те знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі.

Бо коли говоритимуть: Мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!

А ви, браття, не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій.

Бо ви всі сини світла й сини дня. Не належимо ми ночі, ні темряві.

Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі!

Ті бо, що сплять сплять уночі, а ті, що напиваються вночі напиваються.

А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшися в броню віри й любови, та в шолом надії спасіння,

бо Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христом,

10 що помер був за нас, щоб, чи пильнуємо ми чи спимо, укупі з Ним ми жили.

11 Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного, як і чините ви!

12 Благаємо ж, браття, ми вас, шануйте тих, що працюють між вами, і в вас старшинують у Господі, і навчають вас вони,

13 і в великій любові їх майте за їхню працю. Між собою заховуйте мир!

14 Благаємо ж, браття, ми вас: напоумляйте непорядних, потішайте малодушних, підтримуйте слабих, усім довготерпіть!

15 Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх!

16 Завжди радійте!

17 Безперестанку моліться!

18 Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі.

19 Духа не вгашайте!

20 Не гордуйте пророцтвами!

21 Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!

22 Стережіться лихого в усякому вигляді!

23 А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа!

24 Вірний Той, Хто вас кличе, Він і вчинить оте!

25 Браття, моліться за нас!

26 Привітайте всю браттю святим поцілунком!

27 Заклинаю вас Господом, цього листа прочитати перед усіма братами!

28 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами. Амінь!

Готуйтеся до пришестя Господнього

Немає потреби писати вам, брати і сестри, про часи і строки. Ви самі добре знаєте, що День, коли повернеться Господь, прийде несподівано, мов злодій уночі. Люди казатимуть: «Усе мирно і спокійно». І тоді зненацька настигне їх загибель, немов муки вагітної жінки. Й ніхто з них не уникне смерті!

Але ви, брати і сестри, не перебуваєте в темряві, та той День не застане вас зненацька, немов злодій. Бо всі ви належите світлу і дню. Ми не належимо ні ночі, ані темряві. Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо і маймо самовладання. Бо ті, хто сплять—сплять уночі, і хто п’є—впивається вночі. Та оскільки ми належимо дню, то матимемо самовладання. Вберемося ж у панцир віри й любові та в шолом надії на спасіння.

Бог вибрав нас не для того, щоб терпіли ми гнів Його, а щоб ми дістали спасіння через Господа нашого Ісуса Христа. 10 Він помер за нас, щоб ми, чи живемо, чи вмерли вже, коли Він прийде, змогли жити разом із Ним. 11 Тож підбадьорюйте і зміцнюйте духовно одне одного, як ви вже це й робите.

Останні настанови й вітання

12 Але благаємо вас, брати і сестри, шануйте тих послідовників Господніх, хто тяжко трудиться серед вас, навчаючи і піклуючись про вас. 13 Любіть їх і ставтеся до них з якнайбільшою повагою за їхню працю.

Живіть у мирі між собою. 14 Ми благаємо вас, браття: наставляйте на розум ледарів, втішайте малодушних, допомагайте слабким. Будьте терплячі з усіма.

15 Пильнуйте, щоб ніхто не платив злом за зло, та завжди намагайтеся робити добро одне одному і всім людям.

16 Будьте завжди радісні. 17 Постійно моліться. 18 Дякуйте Богові при всіх обставинах, бо саме так Господь хоче, щоб ви жили в Христі Ісусі.

19 Не давайте згаснути[a] Духові Святому. 20 Не ставтеся з презирством до пророцтва, 21 але ж зробіть звичкою для себе все перевіряти, щоб бути певними у тому, що те чи інше йде від Бога. Тримайтеся добра, 22 та стережіться всілякого зла.

23 І нехай сам Бог, Джерело миру, зробить вас чистими і відданими Йому. Нехай усе єство ваше—дух, душа і тіло будуть збережені непорочними до приходу Господа нашого Ісуса Христа. 24 Бо Той, Хто покликав вас, здійснить це. Йому можна довіритися.

25 Браття і сестри, просимо, моліться й за нас. 26 Вітайте всіх братів святим поцілунком[b]. 27 Заклинаю вас Господом прочитати цього листа всім братам. 28 Нехай благодать Господа нашого Ісуса Христа буде з вами.

Footnotes

  1. 5:19 Не давайте згаснути Або «не припиняте праці».
  2. 5:26 святим поцілунком Або «особливим вітанням».