Add parallel Print Page Options

34 Наблизьтеся, люди, щоб чути, народи ж, послухайте! Хай почує земля та все те, що на ній, вселенна й нащадки її!

Господній бо гнів на всі люди, а лютість на все їхнє військо: Він їх учинив за закляття, віддав їх на різь!

І їхні побиті розкидані будуть, а з трупів їхніх здійметься сморід, розтопляться гори від їхньої крови...

І небесні світила усі позникають, а небо, як звій книжковий, буде звинене, і всі його зорі попадають, як спадає оте виноградове листя, й як спадає з фіґовниці плід недозрілий!...

Бо на небі напоєний меч Мій, оце він на Едома спускається та на заклятий народ Мій на суд:

меч Господній наповнився кров'ю, став ситий від лою, від крови телят та козлів, від лою баранячих нирок, бо Господу жертва в Боцрі й різанина велика в едомській землі...

І буйволи зійдуть із ними, і телиці з биками, і напоїться кров'ю їхній край і насититься туком їхній порох,

бо це буде день помсти Господньої, рік заплати за заколот проти Сіону!

І переміняться в смолу потоки його, його ж порох у сірку, і смолою палючою стане їхній край...

10 Не погасне вночі ані вдень, дим його підійматися буде повік, з роду в рід опустошений буде, на віки віків не перейде по ньому ніхто.

11 І посяде його пелікан та їжак, і перебуватимуть в ньому сова та ворона, і над ним Він розтягне мірильного шнура спустошення та виска знищення...

12 Не буде шляхетних у ньому, щоб царство там проголосити, і стануть нічим усі князі його.

13 І буде тернина рости по палатах його, кропива й будяччя в твердинях його, і він стане мешканням шакалів, подвір'ям для струсів...

14 І будуть стрічатися там дикі звірі пустинні з гієнами, а польовик буде кликати друга свого; Ліліт тільки там заспокоїться і знайде собі відпочинок!

15 Там кублитись буде скакуча гадюка й складатиме яйця, і висиджувати буде та вигріватиме яйця свої... Там теж яструби будуть збиратись один до одного...

16 Пошукайте у книзі Господній й читайте: Із них не забракне ні одного, не будуть шукати один одного, бо уста Його то вони наказали, а Дух Його Він їх зібрав!

17 І Він кинув для них жеребка, а рука Його шнуром мірильним його поділила для них, і посядуть його аж повік, з роду в рід будуть в нім пробувати!

35 Звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда,

розцвітаючи, буде цвісти та радіти, буде втіха також та співання, бо дана йому буде слава Лівану, пишнота Кармелу й Сарону, вони бачитимуть славу Господа, велич нашого Бога!

Зміцніть руки охлялі, і підкріпіть спотикливі коліна!

Скажіть тим, що вони боязливого серця: Будьте міцні, не лякайтесь! Ось ваш Бог, помста прийде, як Божа відплата, Він прийде й спасе вас!

Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим,

Тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик, бо води в пустині заб'ють джерелом, і потоки в степу!

І місце сухе стане ставом, а спрагнений край збірником вод джерельних; леговище шакалів, в якім спочивали, стане місцем тростини й папірусу.

І буде там бита дорога та путь, і будуть її називати: дорога свята, не ходитиме нею нечистий, і вона буде належати народові його; не заблудить також нерозумний, як буде тією дорогою йти.

Не буде там лева, і дика звірина не піде на неї, не знайдеться там, а будуть ходити лиш викуплені.

10 І Господні викупленці вернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і радість довічна на їхній голові! Веселість та радість осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть!

36 І сталося, чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.

І послав асирійський цар великого чашника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим військом, і він став при водоводі горішнього ставу, на битій дорозі поля Валюшників.

І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцлер.

І сказав їм великий чашник: Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що це за надія, на яку ти надієшся?

Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На кого тепер надієшся, що збунтувався проти мене?

Ось ти надіявся опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього!

А коли ти скажеш мені: Ми надіємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсовував пагірки його та жертівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонятися?

А тепер увійди но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівців.

І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? А ти собі надіявся на Єгипет ради колесниць та верхівців!

10 Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та й знищ його!

11 І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого чашника: Говори до своїх рабів по-арамейському, бо ми розуміємо, і не говори до нас по-юдейському в голос при тих людях, що на мурі.

12 І сказав великий чашник: Чи пан мій послав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу?

13 І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і сказав: Послухайте слів великого царя, царя асирійського!

14 Так сказав цар: Нехай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас!

15 І нехай не запевняє вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асирійського.

16 Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї копанки,

17 аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж, як ваш край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників.

18 Щоб не намовив вас Єзекія, говорячи: Господь порятує нас! Чи врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?

19 Де боги Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарію від моєї руки?

20 Котрий з-поміж усіх богів цих країв урятував свій край від моєї руки, то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?

21 І мовчали вони, і не відповіли ані слова, бо це був наказ царя, що сказав Не відповідайте йому!

22 І прийшов Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з роздертими шатами, до Єзекії, і донесли йому слова великого чашника.

Бог покарає Своїх ворогів

34 Підійдіть ближче, народи, й послухайте!
    О народи, прислухайтесь!
Нехай земля і все суще на ній почує,
    нехай весь світ і все, що в ньому є, чує.
Бо Господь гнівається на всі народи,
    Він злиться на їхні війська.
Він прорік їм повне винищення,
    Він їх послав на погибель.
Тіла убитих будуть викинуті,
    підніметься сморід від їхніх трупів,
    а їхня кров заллє гори.
Немов у сувій скрутиться небо,
    розтануть усі небесні світила,
зів’януть і впадуть зорі,
    як лист засохлий злітає з виноградного куща,
    як зморщується і падає з дерева додолу інжир.
Коли Мій меч в небесах завершить роботу,
    він спуститься на Едом, на людей,
    яких Я прирік на погибель.
У Господа є меч,
    який облитий кров’ю, лосниться лоєм.
То—кров ягнят і козлів,
    то—лій з баранячих[a] нирок.
Господь складе цю пожертву у Боцрі,
    в краї Едомскому буде велика різня.
Повбивають буйволів, телят і диких биків з ними.
    Земля просякне їхньою кров’ю,
    а жир змішається з порохом.

Це ж бо Господь вибрав час для покарання,
    вибрав рік розплати за Сіон.
Ріки Едому перетворяться на смолу,
    його земля буде подібна до палаючої сірки,
    край нагадуватиме киплячу смолу.
10 Вогонь палахкотітиме і вдень, і вночі,
    клуби диму здійматимуться вічно.
З покоління в покоління цей край буде сплюндрованим,
    ніхто ніколи не ходитиме там.
11 Пелікани та їжаки оселяться в тій землі,
    сови та ворони літатимуть над нею.
Господь кине погляд на Едомський край
    і перетворить його на дику пустку.
12 Вельможі і правителі його зникнуть,
    не буде там нічого, що б нагадувало царство.
13 Фортеці поростуть терном,
    кропива й ожина заплетуть твердині міські.
Там знайдуть собі притулок шакали,
    гніздитимуться сови.
14 Здичавілі коти там зустрічатимуть гієн,
    озиватимуться одне до одного дикі козли.
    Знайдуть там притулок і спокій нічні звірі[b].
15 Там кублитимуться змії[c], відкладатимуть яйця,
    висиджуватимуть зміят.
Там паруватимуться стерв’ятники,
    збираючись у зграї.

16 Знайдіть і прочитайте у сувої Господнім про все це,
    ніхто не буде пропущений, кожен матиме пару.
Тому що так повелів Господь,
    Його Дух зібрав їх там.
17 Він кинув жереб і відміряв лінією,
    де кому селитися.
Вони повіки володітимуть землею,
    із роду в рід там житимуть вони.

Бог дасть спочинок Своєму народові

35 Пустеля, посушливий край звеселиться,
    пустеля возрадується і зацвіте.
Ніби крокусами, вона покриється цвітом,
    заграє і заспіває.
І стане такою прекрасною, як ливанські ліси,
    як велична гора Кармел, як долина Шарону.
І буде так, бо люди побачать славу Господню,
    велич нашого Бога.

Зміцніть ослаблені руки, укріпіть коліна.
Скажіть тим, хто боїться:
    «Станьте сильними й не бійтеся! Ось ваш Бог!
На ваших ворогів упаде кара, Господня розплата.
    Він прийде і спасе вас».
І тоді прозріють незрячі й почують глухі.
Кульгаві поскачуть, мов олені,
    а німі заспівають від радості.
Бо прорветься вода в пустелі,
    потечуть струмки в пустиню.
Мари перетворяться на озера,
    а з сухої землі заб’ють ключі.
Там, де знайшли притулок шакали,
    трава стане високим очеретом.
Дорога проляже через ті місця,
    і її назвуть Святою дорогою.
Нечисті люди не ходитимуть нею.
    Безбожники не ступатимуть тим шляхом,
    лиш праведні люди йтимуть ним.
Ні левів, ні інших звірів не буде на ньому,
    а тільки звільнені Богом люди підуть тією дорогою.
10 Повернуться в Сіон звільнені Господом люди з піснями
    й повіки житимуть щасливо.
Їхнє життя буде наповнене радістю й щастям,
    а сум і печаль утечуть від них.

Ассирійська навала

36 На чотирнадцятому році правління Езекії ассирійський цар Сеннахерив напав на всі укріплені міста Юдеї й захопив їх. Ассирійський цар відправив свого воєначальника з великим військом з Лахиша в Єрусалим до царя Езекії. Він зупинився біля водопроводу Верхнього ставка, що по дорозі до поля Пральника. На переговори з воєначальником вийшли Еліаким, син Гилкії, головний управляючий палацу, писар Шевна та літописець Йоа, син Асафа.

Один з воєначальників звернувся до них з такими словами: «Передайте Езекії, що великий цар, цар Ассирії говорить таке:

„Звідки у тебе така впевненість? Невже ви гадаєте, що маєте силу і військовий досвід? Але ж то марні словеса! На кого ви покладаєтесь, що вирішили проти мене повстати? Послухайте, ви покладаєтеся на Єгипет, цю зламану очеретину, цю зламану очеретину, яка простромить руку й ранить кожного, хто спирається на неї. Отакий фараон, єгипетський цар, виявляється всім, хто на нього покладається.

Якщо ви скажете мені: „Ми покладаємося на Господа, нашого Бога”, то хіба це не Його узвишшя й вівтарі знищив Езекія, наказавши Юдеї та Єрусалиму поклонятися Господу перед цим жертовником у Єрусалимі?”

Тож погодьтеся на умови мого володаря, царя Ассирії: я вам дам дві тисячі коней, якщо ви знайдете стільки ж вершників для них. Якщо ви не можете перемогти хоча б одного, бодай найнижчого за чином, слуги мого володаря, то ж чому ви покладаєтеся на Єгипет, його колісниці та вершників?

10 Більше того, хіба ж я виступаю проти цієї землі без згоди Господа? Сам Господь наказав мені виступити проти цієї країни і знищити її».

11 Тоді Еліаким, Шевна та Йоа відповіли воєначальнику: «Розмовляй, будь-ласка, з нами арамійською мовою, ми її розуміємо. Не звертайся до нас гебрейською[d] мовою, адже люди на міських мурах можуть нас почути».

12 На це воєначальник відповів їм: «Хіба володар послав мене говорити лише з вами та вашим володарем? Хіба він не послав мене сказати про все це й людям на мурах, які разом з вами змушені будуть їсти власне лайно й пити власну сечу[e]

13 Тоді воєначальник підвівся і голосно закричав гебрейською мовою:

«Послухайте слова великого царя, царя Ассирії: 14 „Не дайте Езекії ввести себе в оману, бо він не може врятувати вас від моєї руки. 15 Не дозволяйте Езекії намовити вас довіритись Господу, хоч він і запевняє, що Господь неодмінно врятує вас і не дозволить царю Ассирії захопити ваше місто”.

16 Не слухайте Езекії, бо ось що говорить ассирійський цар: „Укладіть зі мною мир і підкоріться мені. Тоді кожен їстиме з власного виноградника і з власної смокви, і кожен питиме зі своєї криниці, 17 доки я не прийду й не заберу вас із собою в країну, що схожа на вашу, де є зерно й молоде вино, на землю хліба й виноградників.

18 Не слухайте Езекію, бо він вводить вас в оману, переконуючи у тому, що Господь вас порятує. Хіба боги інших народів врятували ті землі від царя Ассирії? 19 Де боги Гамата[f] й Арпада[g]? Де боги Сефарваїма[h]? Хіба вони врятували Самарію від моєї руки? 20 Чи якийсь із богів цих країн зміг врятувати від мене свою землю? То як же тоді може Господь врятувати Єрусалим від моєї руки?”»

21 Але мовчали городяни, не прохопилися ні словом, бо цар наказав їм не відповідати.

22 Тоді син Гилкії, Еліаким, який управляв палацом, писар Шевна та літописець Йоа, син Асафа, розірвали свій одяг на знак скорботи, пішли до Езекії й передали йому все, що говорив воєначальник.

Footnotes

  1. 34:6 ягнят, козлів, баранів Можливо, тут йдеться про народ та лідерів Едома.
  2. 34:14 нічні звірі Або «Ліліф, нічний демон».
  3. 34:15 Там… змії Або «там гніздитимуться сови».
  4. 36:11 гебрейською Буквально «юдейською».
  5. 36:12 змушені… сечу Він міркував, що в період облоги голод та спрага змусять людей споживати свої відходи.
  6. 36:19 Гамата Місто в Сирії.
  7. 36:19 Арпада Місто в Сирії.
  8. 36:19 Сефарваїма Місто в Сирії.

Я хочу, щоб ви знали, яку велику боротьбу я маю за вас і за тих, хто в Лаодикії, і за всіх, хто не бачив мого тілесного обличчя.

Хай потішаться їхні серця, у любові поєднані, для всякого багатства повного розуміння, для пізнання таємниці Бога, Христа,

в Якому всі скарби премудрости й пізнання заховані.

А це говорю, щоб ніхто вас не звів фальшивими доводами при суперечці.

Бо хоч тілом я й неприсутній, та духом я з вами, і з радістю бачу ваш порядок та твердість вашої віри в Христа.

Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть,

бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою.

Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом,

бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества.

10 І ви маєте в Нім повноту, а Він Голова всякої влади й начальства.

11 Ви в Ньому були й обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні.

12 Ви були з Ним поховані у хрищенні, у Ньому ви й разом воскресли через віру в силу Бога, що Він з мертвих Його воскресив.

13 І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи,

14 знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті,

15 роззброївши влади й начальства, сміливо їх вивів на посміховисько, перемігши їх на хресті!

16 Тож, хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво, чи за чергове свято, чи за новомісяччя, чи за суботи,

17 бо це тінь майбутнього, а тіло Христове.

18 Нехай вас не зводить ніхто удаваною покорою та службою Анголам, вдаючися до того, чого не бачив, нерозважно надимаючись своїм тілесним розумом,

19 а не тримачись Голови, від Якої все тіло, суглобами й зв'язями з'єднане й зміцнене, росте зростом Божим.

20 Отож, як ви вмерли з Христом для стихій світу, то чого ви, немов ті, хто в світі живе, пристаєте на постанови:

21 не дотикайся, ані їж, ані рухай,

22 бо то все знищиться, як уживати його, за приказами та наукою людською.

23 Воно ж має вид мудрости в самовільній службі й покорі та в знесилюванні тіла, та не має якогось значення, хіба щодо насичення тіла.

Живіть у Христі

Я хочу, щоб ви знали, як напружено я працюю, щоб допомогти вам і всім тим, хто мешкає в Лаодикії, а також й тим, хто не бачив мене особисто. Я роблю це, щоб їхні серця підбадьорилися, об’єдналися через любов і збагатилися впевненістю, яка йде від розуміння. Я хочу, щоб вони ясно зрозуміли таємницю Божу, якою є Христос. У Ньому надійно сховані всі скарби мудрості й пізнання.

Кажу вам це, щоб ніхто не зміг обдурити вас улесливими доказами, які насправді—хибні. Бо, хоч я й відсутній серед вас тілом, та я з вами духом і серцем. Радію я з порядку в житті вашому, і стійкості у вірі вашій в Христа.

Тож прийнявши Христа Ісуса як Господа, живіть у Ньому. Вкорініться в Ньому, збудуйтеся на Ньому, зміцнюйтеся у вірі, якій вас навчили, завжди будьте вдячними Богові.

Стережіться, щоб ніхто не захопив вас пустими й оманливими ідеями, що йдуть від людських традицій та простих понять[a] цього світу, а не від Христа. Бо в Ньому перебуває уся повнота Божества, навіть під час життя на землі, в тілесній формі. 10 Ви набули повноти своєї в Христі, Який є головою всім правителям і всякій владі.

11 В Ньому також здійснено обряд обрізання над вами. Але то не дія, вчинена людськими руками,—ви звільнилися від влади гріховного буття обрізанням Христовим. 12 Це сталося, коли ви були поховані разом з Ним під час хрещення і воскресли також разом із Ним через віру вашу в діяння Всевишнього Бога, Який воскресив Христа з мертвих.

13 Колись ви були мерцями через гріхи свої й через те, що не мали свободи від свого гріховного єства[b], та Бог дарував вам життя разом із Христом і щедро простив гріхи наші. 14 Порушивши закони Господні, ми стали боржниками перед Богом. Та Він скасував весь борг наш, прибивши його цвяхами до хреста. 15 Він обеззброїв правителів і владу духовного світу, та, торжествуючи над ними смертю Своєю, переможно повів за Собою, виставивши їх на привселюдний сором.

Не слідуйте законам людським

16 Нікому не дозволяйте придумувати для вас закони та правила про те, що їсти вам чи пити або яких свят дотримуватись: святкування Новолуння, чи суботи. 17 У минулому, ці речі були лише тінню, ознакою прийдешнього, але нове вчення приходить з Христом.

18 Деякі люди полюбляють удавати себе за тих, хто віддалися покірливості й служінню Ангелам[c]. Вони завжди говорять про те, що їм привиділося в видіннях, та не слухайте їх, коли вони засуджують вас через те, що ви не робите так само. Насправді, вони вихваляються без усякої причини тільки своїм плотським розумом. 19 Вони не слухаються Голови, під чиїм керуванням усе Тіло з’єднане. Завдяки Христу, усі частини тіла піклуються та допомагають одне одному, і все міцніє й росте згідно з задумом Божим.

20 Якщо ви померли з Христом і звільнилися від простих понять світу цього, то чому ж ви коритеся його правилам, наче живете в «миру»: 21 «не бери цього в руки», «не їж того» або «не чіпай цього?» 22 Це є тільки правила і вчення, що створили люди, та усі ці земні закони згинуть після їх використання.

23 Справді, вони можуть здатися мудрими з точки зору вигаданих релігій з їхнім хибним самоприниженням та знесиленням тіла. Але вони нікому не допомагають в протистоянні гріховному єству.

Footnotes

  1. 2:8 простих понять Або «основних правил». Також у 20 вірші.
  2. 2:13 що не мали свободи… єства Буквально «через необрізанність вашої плоті». Див.: «обрізання».
  3. 2:18 служінню Ангелам Або «служінню з Ангелами» (котрих вони бачили у з’явах).