Ісая 32-33
Ukrainian Bible
32 Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям.
2 І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі...
3 І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають!
4 І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно.
5 Не будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний,
6 бо глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого!
7 А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право,
8 а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному.
9 Устаньте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого!
10 Днів багато на рік ви, безтурботні, тремтітимете, бо збір винограду скінчився, а згромадження плоду не прийде!
11 Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах!
12 За принадні поля будуть битися в груди, за виноградник урожайний...
13 На землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому...
14 Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід,
15 аж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс!
16 Тоді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
17 І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки.
18 І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку.
19 І буде падати град на повалений ліс, і знизиться місто в долину...
20 Блаженні ви, сівачі понад всякими водами, що відпускаєте ногу волові й ослові на волю!
33 Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...
2 Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!
3 Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди.
4 І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї.
5 Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.
6 І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.
7 Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру.
8 Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину...
9 Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили...
10 Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!
11 Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере...
12 І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені...
13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!
14 Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу?
15 Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,
16 той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!
17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку.
18 Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти?
19 Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти.
20 Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.
21 Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його.
22 Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе!
23 Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть.
24 І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.
Исаия 32-33
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Справедливість вождів
32 Якщо цар правитиме чесно,
а князі керуватимуть справедливо,
2 тоді кожен із них[a] буде укриттям від бурі,
дахом від дощу, рятівним струмком у пустелі,
широкою тінню скелі у висушеному спекою краї.
3 Тоді не заплющать очей ті, хто може побачити,
й прислухаються ті, хто може почути.
4 Серця гарячкових будуть обачливішими,
уста недорікуватих забалакають чітко й швидко.
5 Дурнів більш не називатимуть шляхетними,
а нечестивців не поважатимуть.
6 Нерозумні[b] говорять дурниці,
та в їхніх головах визрівають лихі замисли:
чинити зло, ображати негідними словами Господа,
віднімати у голодного шмат хліба
й не приховувати води від спраглого.
7 Творити зло—то зброя нечестивця.
Він задумує лихе, прагне ошукати бідних
навіть коли вони справедливо нарікають.
8 Але шляхетні люди мають шляхетні думки
й обстоюють шляхетні вчинки.
Наближаються лихі часи
9 Ви, безтурботні жінки,
встаньте й почуйте, що я кажу.
Послухайте, що я розповім вам, легковажні.
10 Ще й року не мине, як ви будете нажахані,
безтурботні жінки!
Бо зерно не вродить, фрукти не дозріють.
11 Жахайтеся, безтурботні жінки!
Жахайтеся, легковажні!
Зніміть вбрання й вдягніть волосяниці.
12 Бийте себе в груди в горі,
бо немає вже родючих земель й багатих виноградників.
13 Колючками й терном укрилася родюча земля мого народу.
Тужіть за оселями, де веселилися, за щасливим містом.
14 Тому що палац опустіє,
а гамірне місто затихне, бо підуть звідти люди.
Фортеця і сторожова башта перетворяться на печери.
Дикі віслюки облюбують собі ті місця,
бродитимуть там вівці, шукаючи поживи.
15 Так буде до того часу,
доки посланий Богом Дух не зійде до нас.
І тоді пустеля перетвориться на квітучий сад,
і сад буде пишний, як ліс.
16 На цій землі пануватимуть справедливість і добро.
17 Добро принесе процвітання,
а справедливість—спокій і довіру на віки.
18 Народ мій житиме в мирних домівках,
у безпечних оселях, у спокої та мирі.
19 Але до того ліс буде геть знищено,
а місто зруйновано.
20 Благословенні ви, хто сіє насіння при кожному струмку,
хто відпускає худобу й віслюків вільно пастися.
Зло породжує зло
33 Горе тобі, руйнівнику,
якого спустошення не зачепило!
Горе тобі, зраднику, якого ніхто не зрадив.:
Коли ви закінчите спустошувати, вас самих знищать.
Коли ви кінчите зраджувати, вас зрадять.
Тоді всі почнуть благати Бога:
2 «О, Господи, яви нам доброту Свою,
бо ми чекаємо на Тебе!
Дай сили нам щоранку!
Будь порятунком у нелегкий час!
3 Втекли народи, бо могутній голос Твій їх налякав,
розбіглись навкруги, як тільки Ти піднявся».
4 Вашу здобич зберуть, як коників збирають,
як сарана налітає на поживу, так неї накинуться.
5 Господь—величний і живе Він на висоті.
Він сповнює Сіон справедливістю і добротою.
6 Він принесе тобі процвітання.
Він збагатить тебе спасінням, мудрістю і знаннями.
Шанувати Господа—ось той скарб, який Він дарує.
7 Послухай, як гірко плачуть на вулицях сміливці[c].
Посланці миру[d] й спокою тяжко ридають.
8 Дороги опустіли, ніхто не подорожує шляхами.
Укладену Угоду порушили,
свідкам[e] не вірять, нікого не поважають.
9 Земля у жалобі страждає і слабне.
Ливан присоромлений гине.
Долина Шарон схожа на пустелю,
в Башані й Кармелі облетіло листя.
10 Господь говорить:
«Тепер Я піднімусь, тепер Я випростаюсь,
тепер Я вознесусь, та стану найважливішим для людей.
11 Ви займаєтесь нікчемними справами,
що, мов полова й сіно, нічого не варті.
Ваш дух—то вогонь, що пожирає вас.
12 Народи горітимуть,
доки їхні кістки не перетворяться на вапно.
Вони згорять у полум’ї, мов колючки.
13 Почуйте, що Я зробив, ті, хто живе далеко,
й ті, хто поруч, пізнайте Мою силу».
14 Грішники в Сіоні перелякані,
тремтять від страху безбожники.
Вони говорять: «Хіба може хтось із-поміж нас
вижити у цьому всепоглинаючому вогню[f]?
Хіба може хоча б хтось жити поряд
із пожираючим вогнем, що палає вічно?»
15 Люди, які чесно живуть і правдиво говорять,
які не хочуть наживатися, гноблячи інших,
які не беруть хабарів, які затуляють вуха,
щоб не слухати про криваві змови,
й заплющують очі, аби не бачити зла,
16 такі люди житимуть безпечно,
для них знайдеться затишне місце в укріпленнях скелястих.
Їм буде що їсти, не скінчиться у них вода.
17 Ваші очі побачать Царя у всій Його величі,
ви побачите землю, що розкинеться далеко навсібіч.
18 Ви подумки згадуватимете про жах минулий:
«Де той, хто рахував податки?
Де ті, що прийшли із країн далеких,
чий говір нам не був відом?
Де той вивідувач, хто башти перелічив?
Всі згинули безслідно!
19 Ти не побачиш самовдоволених людей,
мову яких не можна зрозуміти,
бо вона надто нерозбірлива й нечітка».
Бог захистить Єрусалим
20 Поглянь на Сіон, місто наших свят.
Твої очі побачать Єрусалим,
мирну оселю, шатро, що не ворухнеться,
бо кілочки не вирвуться з землі
й жодна мотузка не порветься.
21 Бо там Господь могутній буде для нас.
Це буде край річок і широких каналів,
де не ходять човни зі стерном і великі судна.
22 Бо Господь—наш суддя.
Господь—наш законодавець.
Господь—наш цар, він нас спасе.
23 Твої канати ослабли, вороже.
Вони не утримують міцно щоглу
і не напинають вітрило.
Більшість здобичі буде поділено,
так що навіть і кульгавий отримає свою частку у війні.
24 Жоден із мешканців не скаже: «Я хворий».
Народу, що там живе,
забудуться й простяться гріхи його.
До колоссян 1
Ukrainian Bible
1 Павло, із волі Божої апостол Христа Ісуса, і брат Тимофій
2 до святих і вірних братів у Христі, що в Колосах: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого!
3 Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди за вас молячись,
4 прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих
5 через надію, приготовану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові істини Євангелії,
6 що до вас прибула, і на цілому світі плодоносна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді.
7 Отак ви і навчилися від Епафра, улюбленого співробітника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,
8 що й виявив нам про вашу духовну любов.
9 Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізнання волі Його були ви наповнені всякою мудрістю й розумом духовним,
10 щоб ви поводилися належно щодо Господа в усякому догодженні, в усякому доброму ділі приносячи плід і зростаючи в пізнанні Бога,
11 зміцняючись усякою силою за могучістю слави Його для всякої витривалости й довготерпіння з радістю,
12 дякуючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спадщині святих у світлі,
13 що визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина,
14 в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів.
15 Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива.
16 Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено!
17 А Він є перший від усього, і все Ним стоїть.
18 І Він Голова тіла, Церкви. Він початок, первороджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першенство.
19 Бо вгодно було, щоб у Нім перебувала вся повнота,
20 і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то земне, чи то небесне.
21 І вас, що були колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,
22 тепер же примирив смертю в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,
23 якщо тільки пробуваєте в вірі тверді та сталі, і не відпадаєте від надії Євангелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створінню під небом, якій я, Павло, став служителем.
24 Тепер я радію в стражданнях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорботи Христової в тілі своїм за тіло Його, що воно Церква;
25 якій я став служителем за Божим зарядженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже,
26 Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,
27 що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!
28 Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній людині й навчаючи кожну людину всякої мудрости, щоб учинити кожну людину досконалою в Христі.
29 У тому й працюю я, борючися силою Його, яка сильно діє в мені.
К Колоссянам 1
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Вітання колосянам
1 1-2 Павло, волею Божою апостол Христа Ісуса і Тимофій, брат наш, вітають людей Божих в Колосах, братів і сестер наших вірних в Христі. Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого.
Павлова молитва
3 Коли ми молимося, то завжди дякуємо за вас Богові, Отцю Господа нашого Ісуса Христа. 4 Бо чули ми про вашу віру в Христа Ісуса і про вашу любов до всіх людей Божих. 5 Адже все, на що маєте надію, чекає вас на Небі. Ви вперше почули про це через Послання істинне, що є Доброю Звісткою, 6 коли вам про неї проповідували. Та зараз, вона по всьому світу поширюється й приносить плоди. Так було серед вас відтоді, як ви почули про милість Божу і визнали, що вона—істинна. 7 Ви дізналися про це від Епафраса, нашого улюбленого співробітника, вірного слуги Христа заради всіх нас[a]. 8 Він також розповів нам про любов вашу, натхненну Духом Святим.
9 Тому й ми з того дня, як почули про це, не переставали молитися за вас і благати Господа, щоб ви сповнилися пізнання волі Божої, великою мудрістю і духовним розумінням. 10 Щоб ви жили гідно Господа й у всьому догоджали Йому, приносячи плоди в усякому доброму ділі, і зростаючи в пізнанні Бога[b]. 11 Щоб ви зміцнювалися Його великою силою завдяки Його славній могутності, щоб ви могли знести всі турботи з терпінням і радістю.
12 Дякуйте Отцеві, Який дав вам можливість мати частину тієї спадщини, що належить Божим людям, які живуть у світлі. 13-14 Він визволив нас із влади темряви й привів до Царства улюбленого Сина Свого, в Якому ми маємо визволення і прощення гріхів наших.
Споглядаючи Христа, ми бачимо Бога
15 Христос є образом невидимого Бога
і стоїть вище усякого творіння[c].
16 Бо все, як на небі, так і на землі,
видиме й невидиме, трони й держави,
правителі й влада—
все прийшло через Нього
й було створене для Нього.
17 Син існував до всього і раніше за все,
і все існує завдяки Йому.
18 Він—Голова тіла, церкви.
Він—джерело, початок усього.
Він був першим, Хто воскрес із мертвих[d],
щоб стати першим[e] скрізь і у всьому.
19 Адже Бог, у всій повноті Своїй, сподобав Христа,
щоб жити в Ньому.
20 І через Ісуса Він знову поєднав у Собі все:
і земне, і Небесне.
Бог досяг миру через кров,
пролиту Христом на хресті.
21 Колись ви були чужими Богові, ви були ворогами Його через думки свої та лихі вчинки. 22 Тепер Христос примирив вас з Богом в Своєму Тілі, через Свою смерть, щоб постали ви перед Богом святими, непорочними й невинними. 23 І Він зробить це, якщо ви залишитесь непохитними й твердими у вірі своїй, якщо не відвернетеся від надії, дарованої вам Доброю Звісткою, яку ви чули. Ця Добра Звістка проповідувалася всім, хто живе на землі, і слугою якої я, Павло, став.
Павлові страждання заради Церкви
24 Я з радістю приймаю заради вас страждання, та готовий пройти через все те, що Христос ще мусить вистраждати, за Його Тіло, що є церквою. 25 Я став одним з її служителів, бо був уповноважений Богом. Це було мені даровано заради вашого блага, щоб у всій повноті проповідувати Послання Боже. 26 Це Послання—таємниця, яка була схована віками для поколінь, а зараз відкрилася Богом для Його людей святих.
27 Господь відкрив Своєму народу, яким славним багатством є ця істина. Ця таємна істина, яка була призначена для всіх людей, полягає в тому, що Христос живе поміж вас, і є вашою надією на те, що розділите ви славу Божу. 28 Тож ми продовжуємо проповідувати Христа, переконуючи і навчаючи кожного з усією нашою мудрістю, щоб представити Богові усіх людей досконалими[f] у Христі. 29 Заради цієї мети я й працюю, борючись з усім запалом, який Христос дає мені силою Своєю.
Footnotes
- 1:7 нас У багатьох древньогрецьких рукописах: «вас».
- 1:10 зростаючи в пізнанні Бога Або «щоб ваше пізнання Бога допомогло вам робити різноманітні добрі вчинки у вашому житті».
- 1:15 стоїть вище усякого творіння Буквально «первісток усякого творіння».
- 1:18 Хто воскрес із мертвих Буквально «первісток, воскреслий із мертвих».
- 1:18 першим Або «найважливішим».
- 1:28 досконалими Або «духовно зрілими».
Copyright © 2007 by Bible League International