Add parallel Print Page Options

Бо Господь ось, Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору: усяку підпору від хліба, і всяку підпору води,

лицаря та вояка, суддю та пророка, і чарівника та старого,

п'ятдесятника та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілого,

і за правителів дам юнаків, і дітваки запанують над ними!

І буде чавити народ один одного, і кожен свого ближнього! Повстане хлопчак на старого, а легковажений на поважаного...

Бо схопить брат брата свого в домі батька свого та й скаже: Ти маєш одежу, то будь нашим правителем, і під рукою твоєю хай буде руїна оця!

Того дня він підійме свій голос та й скаже: Не буду я рани обв'язувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні одягу, не настановляйте мене за правителя люду!

Бо рухнув Єрусалим, і впала Юдея, бо їхній язик та їхній чин проти Господа, щоб упертими бути очам Його слави...

Проти них свідчить вираз лиця їхнього, а гріх свій вони виявляють, немов той Содом, не перечать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!

10 Скажіте про праведного: Буде добре йому, бо вони споживуть плід учинків своїх.

11 Та горе безбожному, зле, бо йому буде зроблений чин його рук!

12 Народ Мій, дітиська його утискають, а жінки мають гору над ним... Народе ти Мій, твої провідники вчинили блудячим тебе, і дорогу стежок твоїх сплутали!

13 Господь став на прю, і стоїть, щоб судити народи.

14 Господь іде на суд, щоб судитись з старшими народу Свого та з вождями його: Ви виноградника знищили, грабунок з убогого в ваших домах!

15 Що це сталося вам, що народ Мій ви гнобите та утискаєте вбогих? Так говорить Господь, Бог Саваот.

16 І промовив Господь: Зате, що дочки Сіонські загорділи, і ходять витягненошиї, і моргають очима, і все ходять дрібними крочками, і дзвонять спряжками на ногах своїх,

17 тому вчинить Господь тім'я Сіонських дочок паршивим, і їхній сором обнажить Господь!...

18 Того дня поскидає Господь окрасу спряжок на їхніх ногах, і чільця, і місяці,

19 сережки, нараменники, і серпанки,

20 і завої, і ланцюжки на ногах, і пояски, і пляшечки з пахощами, і чарівничі привіски,

21 персні, і сережки носові,

22 чудові убрання, і окриття, і намітки та торби,

23 дзеркала й льняні хитони та турбани, і прозорі покривала.

24 І станеться, замість бальзаму сморід буде, і замість пояса шнур, а замість мистецько укладених кучерів лисина, і замість хитона цінного верета з паском, а замість краси спаленина!

25 Попадають мужі твої від меча, а лицарство твоє на війні,

26 і будуть стогнати та плакати ворота її, і буде спустошена, й сяде на землю Сіонська дочка...

І того дня сім жінок схоплять мужа одного, говорячи: Ми будемо їсти свій хліб, і зодягатимем одіж свою, тільки йменням твоїм хай нас кличуть, забери ти наш сором!

Того дня буде парость Господня красою та славою, плід же земний величністю та пишнотою для врятованих із Ізраїля.

І буде зосталий в Сіоні й полишений в Єрусалимі, святим буде зватися він, кожен, хто жити записаний в Єрусалимі,

коли нечистоту Господь змиє з сіонських дочок, а кров Єрусалиму сполоще з-посеред його духом права та духом очищення.

І створить Господь над усяким житлом на Сіонській горі та над місцем зібрання удень хмару, вночі ж дим і блиск огню полум'яного, бо над всякою славою буде покрова...

І буде шатро удень тінню від спеки, і захистом та укриттям від негоди й дощу!

Треба вірити в Бога

Зрозумій усе, що я кажу тобі:

Володар, Господь Усемогутній,
    збирається відняти все,
    на чому тримаються Єрусалим та Юдея:
    всі хлібні припаси, всі припаси води.
Він забере усіх героїв та воїнів, суддів,
    пророків, віщунів та старійшин.
Він відніме полководців та правителів,
    радників, мудрих майстрів та чарівників.
Господь говорив:
    «Я зроблю хлопчаків їхніми правителями,
    ними правитимуть вередливі хлопчиська.
Люди гнобитимуть одне одного,
    кожен знущатиметься з сусіди.
Молодь збиткуватиметься зі старших,
    прості люди не поважатимуть знатних».
Хтось ухопиться навіть за брата свого
    в батьковім домі і запропонує:
«Ти маєш гарне вбрання, тож прав нами,
    і ці руїни будуть під твоєю владою».
Але той відповість: «Я не можу допомогти нічим,
    бо немає ні їжі, ні одягу в мене,
    не призначай мене старшим над людьми».
Тому що спіткнувся Єрусалим, і Юдея упала.
    Тому що всі їхні слова и справи йдуть проти Господа,
    вони повстають проти величі Бога.
І все так й станеться,
    бо очі Всевишнього бачать всі хтиві вчинки їхні.
Вирази їхнього обличчя свідчать про вину,
    а вони ще й привертають до свого гріха увагу,
    як жителі Содома, а не ховають його.
Горе їм, бо накликали на себе біду!

10 Скажіть праведним, що у них все буде гаразд,
    адже вони пожинатимуть плоди своїх трудів.
11 А неправедним буде зле, їх спіткає нещастя.
    Наздожене їх розплата за все те, що вони вдіяли.
12 Правителі, недосвідчені, як діти, керуватимуть ним,
    вожді, слабкі, мов жінки, правитимуть ним.
Народе Мій, твої вожді ввели тебе в оману,
    повели не тим шляхом, яким ти маєш іти.

Господь судитиме Свій народ

13 Господь піднімається, щоб розсудити,
    Він встає судити Свій народ.
14 Господь починає судитися зі старійшинами
    та правителями Свого народу.
«Ви спалили виноградник.
    Пограбували бідних і стягли добро їхнє у свої оселі.
15 Навіщо ви ображаєте Мій народ?
    Навіщо штовхаєте бідних лицем у багно?»—
    Володар, Господь Усемогутній до них звернувся.
16 Сказав Господь: «Жінки Сіону загордилися,
    зверхньо на всіх дивляться, стріляють очима,
    видзвонюють ланцюжками на щиколотках,
    дрібочучи ногами».
17 Господь зробить лисими голови дочок Сіону,
    відкриє їхні чола.

18 А ще Господь забере прикраси, якими вони похваляються: ланцюжки на щиколотках, намиста у вигляді сонця та місяця, 19 сережки, браслети, чадри, 20 пов’язки на голови, ланцюжки, пояси, пляшечки парфумів та амулети, 21 перстні з печатками та кільця в ніс, 22 тонкі шати, накидки, шалі та гаманці, 23 люстерка, полотняні плаття, тюрбани та довгі покривала.

24 Замість парфумів розіллється сморід,
    а замість чудового паска затягнеться мотузка,
замість майстерно укладеного волосся з’явиться лисина[a],
    а замість тонких шат—жалобне вбрання.
І справді, замість краси—печать ганьби.
25 Твої чоловіки впадуть від меча,
    а воїни твої загинуть у боях.
26 Голосіння й печаль буде чути при міській брамі Сіону,
    і Єрусалим буде схожим на жінку,
    що сидить на землі, прибита горем,
    бо в неї забрали все.

Життя для врятованих

Того дня семеро жінок вхоплять одного чоловіка і скажуть: «Ми їстимемо власний хліб й носитимемо власний одяг, тільки одружися з нами й дозволь нам носити твоє ім’я. Зніми з нас ганьбу».

Того дня виросте паросток Господа[b] і стане гарним та славним, і плід землі буде гордістю та славою тих, хто уціліє на землі Ізраїлю. Ті, кого залишили в Сіоні, і ті, хто лишився в Єрусалимі, назвуться святими. Святими стануть усі, кого Бог вирішив залишити в живих у Єрусалимі.

Коли Господь змиє бруд із дочок Сіону[c] та відмиє криваву провину Єрусалима духом справедливості та духом вогню, тоді Господь створить над кожною частиною гори Сіон і над кожним місцем зібрань хмарку вдень і дим та яскраву заграву полум’я вночі[d]. Справді, кожен[e] чоловік в Єрусалимі буде під покровом. Буде покров, який дасть тінь від спеки вдень і надійно захистить від бурі та дощу.

Footnotes

  1. 3:24 замість… лисина Тобто «вони стануть рабами».
  2. 4:2 паросток Господа Можливо, мова йде про «Юдею», «Месію» або «майбутнього царя».
  3. 4:4 дочок Сіону Можливо, це були маленькі міста навкруги Єрусалима або жінки, які там мешкали.
  4. 4:5 хмарку… вночі Так Господь показував ізраїльтянам, що Він був зі Своїм народом.
  5. 4:5 кожен Буквально «слава» або «душа». Див.: Пс. 16:9.

Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!

Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.

Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює.

Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!

Бо кожен нестиме свій власний тягар!

А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.

Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!

Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.

А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.

10 Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!

11 Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою!

12 Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового.

13 Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом.

14 А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу.

15 Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове.

16 А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них, і на Ізраїля Божого!

17 Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!...

18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амінь.

Допомагаймо одне одному

Браття і сестри, якщо хтось впаде в гріх, то ви, слідуючи Духові, маєте повернути його на шлях праведний. Але робіть це лагідно і пильнуйте себе, бо також можете бути спокушені. Допомагайте одне одному долати життєві перешкоди, і так ви виконуватиме Закон Христовий. Якщо дехто сповнений відчуттям своєї важливості, і через те не бажає так робити, той тільки обманює себе. Кожен має сам бути суддею своїх вчинків, і тоді він зможе пишатися своїми досягненнями, не порівнюючи себе ні з ким. Бо кожен має нести відповідальність за виконання своїх власних обов’язків.

Творімо добро всім людям

Той, кого навчають Послання Божого, мусить ділитись усіляким добром з учителем своїм. Не обманюйте себе. Бога перехитрувати не можна, бо що посієш, те й пожнеш. Хто сіє на полі своєї гріховної натури, той пожне руїну. А хто сіє на полі Духа, той пожне від Духа вічне життя.

Творімо ж добро невтомно, і пожнемо тоді вчасно, якщо не знесилимося й не відступимо. 10 Тож, маючи таку нагоду, творімо добро всім людям, а особливо, нашим братам по вірі.

Павло закінчує своє послання

11 Погляньте, якими великими літерами я власноручно пишу вам це послання. 12 Всі ті, хто прагнуть справити добре враження на свій народ, намагаються примусити вас зробити обрізання. Та роблять вони це лише для того, щоб уникнути переслідувань за хрест[a] Христовий. 13 Адже навіть ті, хто робить обрізання, самі не дотримуються Закону, а лише від вас цього вимагають. І все це для того, щоб похвалитися, що ви підкорилися їм.

14 Я ж не буду вихвалятися ніколи й нічим, окрім хреста Господа нашого Ісуса Христа! Через той Хрест весь світ був розіп’ятий[b] для мене, а я був розіп’ятий для світу. 15 Бо ні обрізання, ні необрізання не мають ніякого значення. Що справді важливе—це нове створіння[c] Боже. 16 Отже, нехай буде мир і милість, всім тим, хто дотримується цього правила, тобто Божому Ізраїлю[d].

17 І нарешті я прошу, щоб ніхто більше не обтяжував мене нічим, бо я вже ношу на тілі своєму рани[e], які є свідченням того, що я належу Христу.

18 Нехай благодать Господа нашого Ісуса Христа буде з духом вашим, брати і сестри мої! Амінь.

Footnotes

  1. 6:12 хрест Павло використовує цей термін у значенні «Доброї Звістки». Через хрест або смерть Христову, Господь врятував народ Свій від загибелі. Див.: також у 14 вірші.
  2. 6:14 розіп’ятий Або «вмер».
  3. 6:15 нове створіння Або «нове життя».
  4. 6:16 Божому Ізраїлю Або «усьому народу Божому».
  5. 6:17 ношу… рани Або «шрами від батогів», бо люди намагалися зупинити Павла у його діяльності.