Ісая 23-25
Ukrainian Bible
23 Пророцтво про Тир. Голосіть, кораблі Таршішу, бо Тир поруйнований: без домів і без входу з кіттейського краю... Так було їм відкрито.
2 Замовчіте, мешканці надмор'я! Сидонські купці, які морем пливуть, тебе переповнили.
3 І насіння Шіхору у водах великих, жниво Ріки то набуток його, і народам він став за торговицю.
4 Соромся, Сидоне, сказало бо море, морська твердиня, говорячи: я не терпіла з породу та не породила, і не виховала юнаків, і дівчат я не викохала.
5 Коли до Єгипту ця звістка прибуде, вони затремтять, як на звістку про Тир.
6 Перейдіть до Таршішу, ридайте, мешканці надмор'я!
7 Чи це ваше місто веселе, що початок його з давен-давна? Його ноги несуть його в далечину оселитися.
8 Хто це постановив був про Тир, що корони давав, що князями бували купці його, а його торговці на землі були в шані?
9 Господь Саваот це призначив, щоб збезчестити пиху всякій славі, щоб усіх славних землі злегковажити.
10 Перейди ти свій край, мов Ріка, дочко Таршішу, вже нема перепони
11 Свою руку простяг Він на море, і царства затряс! Господь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати,
12 і сказав: Не будеш ти більше радіти, збезчещена дівчино, дочко Сидону! Уставай, перейди до Кіттіму, але й там ти спочинку не матимеш.
13 Це земля ханаанська: на ніщо обернувсь цей народ, Ашшур для пустинних звірів влаштував був її. Вони збудували тут башти вартові, і палаци її повалили, у руїну її обернули.
14 Голосіть, кораблі Таршішу, бо спустошена ваша твердиня!
15 І станеться в день той, Тир буде забутий на сімдесят літ, як дні панування одного царя. По семидесяти літах станеться Тирові, як у тій пісні блудниці:
16 Візьми гусла, і пройдися по місті, забута блуднице! Приємно заграй, багато пісень заспівай, щоб тебе пригадали!
17 І буде, як сімдесят літ покінчиться, згадає про Тира Господь, і знову він братиме плату за блудодійство, і чинитиме блуд з усіма царствами світу на поверхні землі.
18 І стане набуток його та прибуток його із торгівлі Господеві присвяченим. Не буде збиратися він і не буде ховатись, бо набуток його буде тим, хто сидітиме перед обличчям Господнім, щоб їсти досита та мати розкішну одежу.
24 Ось Господь нищить землю й пустошить її, й обертає поверхню її, а мешканців її розпорошує.
2 І стане священик як і народ, а пан немов раб, пані, як невільниця її, продавець немов той покупець, боргувальник немов винуватець, віритель як довжник.
3 Земля буде дощенту зруйнована та пограбована вся, бо це слово Господь проказав,
4 засумує, зів'яне земля, ослабіє й зів'яне вселенна, ослабіють вельможі народу землі...
5 Й осквернилась земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили, зламали вони заповіта відвічного...
6 Тому землю прокляття поїло, й одержали кару мешканці її, тому то згоріли мешканці землі, і небагато людей позосталося...
7 Сумує вино молоде, виноградина в'яне, усі радісносерді зідхають,
8 спинилися радощі бубнів, галас веселунів перестав, затихла потіха від гусел!
9 При пісні вина вже не п'ють, став гірким п'янкий напій для тих, хто його попиває...
10 Зруйноване місто спустошене, всі доми позамикані, щоб не ввійти...
11 На вулицях крик за вином, усяка радість померкла, веселість землі на вигнання пішла,
12 позосталося в місті спустошення, і розбита на звалище брама...
13 Бо так буде посеред землі, посеред народів, як при оббиванні оливки, немов при визбируванні, коли збір винограду скінчився.
14 Свій голос підіймуть і будуть радіти, через величність Господню викрикувати голосно будуть від моря.
15 Тому Господа славте на сході, на морських островах Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого!
16 Ми чуємо співи від краю землі: Слава Праведному! Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно!
17 Страх і яма та пастка на тебе, мешканче землі!
18 І станеться, той, хто втікатиме від крику жаху, до ями впаде, хто ж із ями виходить, буде схоплений в пастку, бо відкриті розтвори згори, а підстави землі затремтіли...
19 Земля поруйнована зовсім, земля поторощена, вся земля захиталась...
20 Захиталась земля, немов п'яний, і рухається, мов нічліжний курінь, і вчинився над нею тяжким її гріх, і впала вона, й більш не встане!
21 І станеться в день той, Господь навістить військо висоти на висоті, і земних царів на землі,
22 і будуть зібрані разом, мов в'язні до ями, й у в'язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть навіщені!
23 Місяць тоді засоромиться та застидається сонце, бо Господь Саваот зацарював на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старішими слава Його!
25 Господи, Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!
2 Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто руїною, чужинецький палац перестав бути містом, навіки не буде воно відбудоване!
3 Тому буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе,
4 бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну!
5 Як спекоту в пустині, Ти крики чужинців приборкав; як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглушить.
6 І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.
7 І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами.
8 Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.
9 І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!
10 Бо Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома витоптується у гноївці,
11 і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук.
12 А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю їх кине, у порох!
Исаия 23-25
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Пророцтво про Ливан
23 Ось послання[a] про Тир:
«Журіться, кораблі Таршиша,
зруйновано ж бо вашу гавань»,—
так говорили тим, хто плив з Киттиму.
2 Мовчіть, усі, хто мешкає на острові,
кого купці Сидона збагатили,
що морем плавали.
3 Зерно з Шихора доставляли суднами на острів.
Врожаї Нільських заплав давали прибутки Тиру,
він став торговим центром для народів.
4 Ганьба Сидону, морській твердині,
говорить глибина морська[b]:
«Пологових я мук не зазнавала,
народжувати дітей мені не довелось,
ні юнаків не виростила, ні дівчат».
5 Коли Єгипту досягне ця новина про Тир,
зажуряться усі, затужать тяжко.
6 Вертайте у Таршиш.
Ридайте усі, хто на березі тім поселився.
7 Невже це те саме веселе і радісне місто,
що виросло з давніх-давен в цьому місці?
Люди його розбрелися по цілому світу[c].
8 Хто це замислив проти Тира, що роздає корони?
Його торговці—то князі,
його купців шанують всюди.
9 Господь Всемогутній замислив таке учинити:
змести цю славетну гординю з землі,
принизити всіх пошанованих в світі мужів.
10 Перейди свою землю, мов Ніл.
Дочко Таршиша, вже нема перешкоди!
У гавань не зайдуть вже ваші кораблі.
11 Господь простяг над містом Свою руку
і змусив цілі царства затремтіти.
Віддав наказ Господь про Ханаан,
звелів його фортеці зруйнувати.
12 Господь промовив:
«Ти зруйнована ущент,
сидонська дочко[d] цнотлива,
скінчилися веселощі твої.
Ну ж бо, вставай, до Кіпру йди,
немає спокою тобі і там також».
13 Поглянь на вавилонян!
Вони, не ассирійці, знищили Сидон.
Вони надумали для диких звірів Тир залишить.
Набудували башти, аби місто захопити,
змели палаци, обернули їх в руїни.
14 Ридайте, кораблі Таршиша,
фортеця (Тир) ваша знищена уже.
15 Про Тир забудуть аж на сімдесят років—на життя цареве. Як підійде до кінця сімдесятий рік, з Тиром станеться те ж, що і в тій пісні про повію:
16 «Візьми у руки гуслі, пройдися містом,
розпуснице забута.
Грай добре і повторюй пісню знов і знов.
Нагадуй всім про себе, щоб не забували».
17 Як наближатиметься до кінця сімдесятий рік, Господь згадає про Тир. Тир знову торгуватиме і стане таким, як та розпусниця для всіх царств світу. 18 Його багатства й прибутки будуть присвячені Господу, їх не будуть приховувати, накопичувати, ці прибутки віддаватимуть усім, хто шанує Господа і служить Йому. І ті матимуть добру їжу і гарне вбрання.
Бог покарає Ізраїль
24 Погляньте! Господь має намір знищити,
спустошити цю землю, змінити її поверхню
й вигнати всіх, хто на ній живе.
2 Перед цим лихом усі будуть рівні:
люди і священики, раби і хазяїни,
рабиня і володарка, покупець і продавець,
боржник і гендляр.
3 Землю буде вщент спустошено й сплюндровано,
бо так звелів Господь.
4 Потріскалася земля, весь світ вичавлений,
небо й те страждає разом з людьми земними.
5 Люди споганили й отруїли землю,
бо відступили від Божої науки,
не пішли шляхом Божого Закону
й порушили вічний Заповіт.
6 Тому прокляття поглинає землю,
а всі, хто на ній живе, страждають за провини.
Ось чому мешканці її згинуть; уціліє лиш дехто.
7 Молоде вино вичавлене на лозу.
Усі, хто раніше веселився, журяться.
8 Вщухла радість тимпанів,
замовк щасливий гамір, замовкли звуки лір.
9 Ніхто не співає пісень, запиваючи вином.
Прогіркло пиво для тих, хто його п’є.
10 Місто хаосу розбите,
не зайдеш у жодну оселю.
11 На вулицях галасують, шукаючи вино,
а веселощі стали неспокоєм,
радість стерта з лиця землі.
12 Місто лишилося спустошене,
брама, й та розбита вщент.
13 Під час збирання врожаю трусять
з дерева оливного маслини,
але декілька плодів все ж залишаються на гілках.
Так само й трапиться і з цією країною.
14 Ті, хто лишиться в живих, піднесуть свій голос,
і радісно співатимуть.
Повсюди люди гукатимуть про чудотворність Бога.
15 Отож вшановуйте Його на сході,
звеличуйте ім’я Господнє, Бога Ізраїлю,
далекі береги.
16 Ми чули звідусіль, з усіх кінців землі,
лунали співи: «Славімо праведність Його!»
Але я мовив: «Досить, достатньо з мені!
Бо зрадники нападають на людей й калічать їх!»
17 На всіх, хто мешкає у цій країні,
сум’яття жде, смертна яма й лови.
18 Хто в розпачі, нажаханий украй,
втікатиме з країни, втрапить в яму.
Хто з неї вилізе, потрапить в пастку.
Адже відчиняться небесні вікна,
й земні основи затремтять.
19 Земля геть розбита,
земля геть потрощена,
земля в пропасниці тремтить.
20 Земля, мов пияк злиденний, тіпається,
хитається, немов старенька хата,
гріхи її гнітять так тяжко,
звалилася вона, і вже їй не звестися ніколи.
21 Небесним силам теж тоді Господня кара буде,
правителі земні її спізнають.
22 Зберуть їх разом, наче в’язнів в казематі,
зачинять у в’язниці,[e] й через багато днів скарають.
23 Зніяковіє місяць, сонце засоромиться,
тому що правитиме Господь Своєю славою, як цар,
на очах старійшин у Єрусалимі, на горі Сіон.
Хвала Господу
25 Господь—мій Бог!
Тебе шаную я і прославляю Твоє ймення.
Ти сотворив немислимі дива,
все, що задумав Ти колись, збулося.
2 Так, з міста Ти зліпив каміння купу.
З укріпленого міста Ти зробив руїну,
палац чужинців—вже не місто,
воно не відбудується ніколи.
3 Тому Тебе народи найсильніші шанувати будуть,
боятимуться кривдники тебе.
4 Адже для бідних служиш Ти притулком,
притулком для нужденних, що в біді.
Завжди зігріється у Господі злиденний,
Ти—затишок від вітрів штормових.
Ти—затінок від спеки,
бо подих кривдника, мов шторм для стін,
5 немов пустельна спека.
Ти змовкнуть змусив хижаків-чужинців.
Як спеку неблаганну хмари тінь гамує,
так переможну пісню ворога Ти зупинив.
Господній бенкет
6 На цій горі Господь Усемогутній
збере усі народи на банкет,
там буде ніжне м’ясо й вишукані вина.
7 Зараз покров, що «смертю» зветься,
накриває всі народи.
8 Він знищить смерть навіки[f].
Господь, Володар мій,
на кожному обличчі витре сльози.
Він звільнить землю від ганьби Свого народу.
Отак пообіцяв Господь.
Величальна пісня
9 І скажуть люди: «Гляньте, ось Господь наш!
Його чекали ми, і Він прийшов нас рятувати.
Це—наш Господь, на Нього ми чекали!
Давайте ж веселиться і радіти, коли Він нас рятує».
10 Господь цю гору захистить,
але Моав[g] Він розтовче, немов солому,
що втоптана у гній.
11 Немов пловець, що розкидає руки у воді,
щоб вигребти, так і Моав захоче врятуватись,
та пиху і брехню його на дно Він пустить.
12 Високі стіни захисні зруйнує Він,
зрівняє із землею, перетворить в порох.
Footnotes
- 23:1 послання Або «тягар».
- 23:4 морській твердині… морська Тобто «Тир».
- 23:7 Люди… світу Або «люди з усього світу прийшли, щоб оселитися у цьому місті».
- 23:12 сидонська дочко Тобто «місто Сидон».
- 24:22 казематі… в’язниці Можливо, тут йдеться про «Шеол». Див.: «Шеол».
- 25:8 Він знищить смерть навіки У деяких грецьких рукописах: «Але перемога проковтне смерть».
- 25:10 Моав Ця назва співзвучна до гебрейського слова «ворог».
До филип'ян 1
Ukrainian Bible
1 Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах, з єпископами та дияконами:
2 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
3 Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас,
4 і завжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню я молитву з радощами,
5 за участь вашу в Євангелії від першого дня аж дотепер.
6 Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.
7 Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті.
8 Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній любові Христа Ісуса.
9 І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні,
10 щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня,
11 наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.
12 Бажаю ж я, браття, щоб відали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Євангелії,
13 бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа.
14 А багато братів у Господі через кайдани мої посміліли та ще більше відважилися Слово Боже звіщати безстрашно.
15 Одні, правда, і через заздрощі та колотнечу, другі ж із доброї волі Христа проповідують;
16 а інші з любови, знаючи, що я поставлений на оборону Євангелії;
17 а інші через підступ звіщають Христа нещиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх.
18 Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й буду радіти.
19 Бо знаю, що це буде мені на спасіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,
20 через чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою сміливістю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.
21 Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання.
22 А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати.
23 Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.
24 А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.
25 І оце знаю певно, що залишусь я, і пробуватиму з вами всіма вам на користь та на радощі в вірі,
26 щоб ваша хвала через мене примножилася в Христі Ісусі, коли знову прийду я до вас.
27 Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську,
28 і ні в чому не боячися противників; це їм доказ загибелі, вам же спасіння. А це від Бога!
29 Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,
30 маючи таку саму боротьбу, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.
К Филиппийцам 1
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Вітання филип’янам
1 Павло і Тимофій, слуги Ісуса Христа, шлють вітання всім вам, Божим людям в Ісусі Христі, які живуть у Филипах разом зі старійшинами[a] і особливими слугами вашими. 2 Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого Господа Ісуса Христа.
Павлова молитва
3 Щоразу дякую я своєму Богові, згадуючи про вас. 4 Кожна моя молитва за всіх вас сповнена радості. 5 Адже ви допомагали мені проповідувати Добру Звістку від найпершого дня й донині. 6 Я певний у тому, що Господь, Який розпочав благодійну справу серед вас, продовжуватиме її аж до того дня, коли Христос прийде знову й завершить її.
7 Мені так і належить думати про вас, бо ви дуже близькі серцю моєму. І не лише у в’язниці, а й коли я захищаю й непохитно утверджую Добру Звістку, ви завжди були спільниками моїми у милості Божій. 8 І Бог мені свідок, що я дуже сильно хочу бачити вас, бо люблю усіх вас любов’ю Ісуса Христа.
9 Ось молитва моя за вас:
Щоб любов ваша все більше зростала разом із знанням і розумінням. 10 Молюся я, щоб ви повсякчас були спроможні розрізняти важливе від нікчемного, і завжди могли вибрати найкраще, й залишатися чистими і бездоганними до Дня приходу Христового; 11 щоб ви з допомогою Ісуса Христа сповнилися плодами праведності на славу і хвалу Божу.
Павлові випробування допомагають у праці Господній
12 Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що все, що сталося зі мною, сприяло поширенню Доброї Звістки. 13 Бо вся сторожа палацу та всі інші дізналися, що причиною мого ув’язнення є те, що я служу Христу. 14 До того ж, через моє ув’язнення більшість братів у Господі підбадьорилася. Вони проповідують Слово Боже більш відверто і без страху.
15 Це правда, що дехто з них проповідує Христа через заздрість і суперечки. Та інші—завдяки своїй добрій волі. 16 Такі люди роблять це через свою любов, бо знають, що Бог поставив мене захищати Добру Звістку. 17 Інші ж говорять про Христа через своє егоїстичне честолюбство і нещиро, бо думають, що зможуть зробити мені прикрість, поки я ув’язнений.
18 Та яке це має значення? Важливо те, що так або інакше, з корисливих міркувань чи щиро, проголошують Христа, а те мені на радість. Це тішитиме мене і надалі. 19 Адже знаю я, що матиму визволення[b] завдяки вашим молитвам і допомозі від Духа Ісуса Христа. 20 Моє ревне чекання і надія, що я не буду посоромлений нічим, а з усією своєю сміливістю, як завжди, і особливо тепер, вихвалятиму Христа у тілі своєму—байдуже, чи житиму я, чи помру. 21 Бо життя для мене—це Христос, а смерть—надбання[c].
22 Якщо ж і надалі житиму я в цьому тілі, то продовжуватиму свою працю в ім’я Господнє. Отже, не знаю, що мені вибрати. 23 Мені важко зробити вибір. Інколи, я маю бажання піти з цього життя і бути з Христом, бо було б це значно краще для мене. 24 Але ж вам необхідно, щоб я залишався жити. 25 І оскільки я переконаний в цьому, то знаю, що залишатимуся тут і буду з вами всіма заради вашого духовного розвитку і втіхи, що йдуть від віри. 26 Коли я знову до вас прийду, ви пишатиметеся тим, що Ісус Христос зробив, допомагаючи мені.
27 Але у всякому разі живіть так, щоб життя ваше приносило шану Добрій Звістці про Христа. Тоді, будучи разом з вами, чи далеко від вас, зможу почути, що ви стійко, з єдиним серцем і душею боретеся за віру, яка проголошена в Добрій Звістці. 28 Не лякайтеся тих, хто проти вас. Ваша мужність є доказом від Бога, що всі вороги ваші будуть знищені, а ви—врятовані. 29 Бо привілей, дарований вам—не лише вірити в Христа, але також і страждати за Нього. 30 Ви вступили в ту ж саму боротьбу, в яку, як ви бачили, було втягнуто й мене. Тож вам необхідно пройти через усі ті труднощі, що випали й на мою долю.
Copyright © 2007 by Bible League International