Añadir traducción en paralelo Imprimir Opciones de la página

17 Пророцтво про Дамаск. Ось Дамаск вилучається з міст, і стається, як купа руїн.

Покинені будуть міста Ароеру, для черід вони будуть, і ті будуть лежати, і не буде кому їх сполошити...

Заникне твердиня з Єфрема, і царство з Дамаску, і решта Араму будуть, як слава синів Ізраїля, говорить Господь Саваот!

І станеться в день той, слава Якова знидіє, і вихудне товщ його тіла.

І буде, немов би жнець збирає збіжжя, а рамено його жне колосся; і буде, немов би збирають колосся в долині Рефаїм.

І на ньому зостануться залишки з плодів, як при оббиванні оливки: дві-три ягідки на верховітті, чотири-п'ять на галузках плідної деревини, говорить Господь, Бог Ізраїлів.

Того дня зверне людина зір до свого Творця, а очі її на Святого Ізраїлевого дивитися будуть.

І не буде звертатись людина до жертівників, чину рук своїх, і не буде дивитись на те, що зробили були її пальці, ні на ашери, ані на стовпи на честь сонця.

Того дня її сильні міста будуть, мов ті опустілі місця лісу та верхів'я гір, що їх позоставлено перед синами Ізраїля, і руїною станеться те.

10 Бо забула ти, дочко Ізраїля, Бога спасіння свого, і не пам'ятала про Скелю сили своєї. Тому то садиш розсадника приємного, і пересаджуєш туди чужу виноградину.

11 Того дня, як садила, ти обгородила його, і про посів свій подбала, щоб рано зацвіло. Але жниво минулося в день слабости невигойного болю!...

12 Біда, рев численних народів, гуркочуть, як гуркіт морів, і галас племен, вони галасують, як гуркіт міцної води.

13 Галасують племена, як гуркіт міцної води, та Він їм погрозить, і кожен далеко втече, і буде гнаний, немов та полова на горах за вітром, і мов перед вихром перекотиполе...

14 Як вечір насуне то й жах ось, поки ранок настане не буде його. Це талан наших грабівників, і це доля дерилюдів наших!...

18 Горе тобі, дзвінкокрилий ти краю, що з другого боку річок етіопських,

що морем послів посилаєш на човнах папірусових по поверхні води! Ідіть, скороходні посли, до народу високого й блискучезбройного, до народу страшного віддавна й аж досі, до люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали.

Усі мешканці всесвіту, що на землі пробуваєте, дивіться, коли піднесеться прапор на горах, слухайте, чи не затрублять у ріг.

Бо Господь так промовив до мене: Я буду спокійний, і буду дивитися з місця Свого пробування, як тепло те при світлі ясному, як та хмара роси в спеку жнив!

Бо перед жнивами, як скінчиться цвіт, недозріле ж усе стане зрілими грознами, то Він зріже серпами галуззя м'які, а галузки, що стеляться, повідкидає, повідрубує Він.

Будуть вони позоставлені разом для хижого птаха гірського й звірини земної, і літо над ним проведе хижий птах, і вся земна звірина над ним перезимує.

Того часу принесений буде дарунок для Господа Саваота від народу високого й блискучезбройного, і від народу страшного віддавна й аж досі, від люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали, до місця Ймення Господа Саваота на Сіонській горі.

19 Пророцтво про Єгипет. Ось на хмарі легенькій несеться Господь і прибуде в Єгипет, і затремтять перед лицем Його боввани Єгипту, і серце Єгипту розтане посеред нього.

І підбурю єгиптянина на єгиптянина, і будуть точити війну кожен з братом своїм, і кожен із ближнім своїм, місто з містом, а царство із царством.

І Єгипет на дусі поникне в своєму нутрі, а раду його Я поплутаю, і вони будуть питати бовванів своїх, і заклиначів духів та духів померлих і своїх ворожбитів.

І віддам Я Єгипет у руку жорстокого пана, і цар лютий над ним запанує, говорить Господь, Господь Саваот!

І зникне із Моря вода, і висохне Річка, та й стане суха.

І засмердяться річки та нужденними стануть, і повисихають притоки Єгипту, пов'яне комиш та очерет.

Луги над рікою, над берегом річки, і все, що при річці посіяне, повисихає, розвіється все, і не буде його.

І заплачуть рибалки, і будуть ридати всі ті, що гачка закидають до річки, а ті, що розтягують невід на воду, стратять надію.

А ті, що працюють при чесанім льоні та тчуть полотно, засоромляться.

10 І будуть основи Єгипту розбиті, всі ж працюючі за плату на дусі впадуть.

11 Дійсно, вельможі Цоану безумні, і нерозумною стала рада мудрих фараонових радників. І як фараонові скажете: Я син мудреців, я син давніх царів?

12 Де ж вони, де твої мудреці? І хай розкажуть тобі й хай пізнають, що порадив Господь Саваот на Єгипет.

13 Стали немудрі вельможі Цоану, вельможі Мемфісу обманені, учинили блудячим Єгипет головніші з племен його.

14 Господь влив у нього дух одуру, і вони вчинили блудячим Єгипет в усякому чині його, як блудить п'яниця в блювоті своїй...

15 І Єгипет не матиме діла, що вміли б вчинити його голова або хвіст, пальмова галузка чи очеретина.

16 Того дня стане Єгипет, немов ті жінки, і тремтітиме, і буде лякатись помаху руки Господа Саваота, що Він нею над ним помахає.

17 І стане юдейська земля для Єгипту за пострах: кожен, кому пригадають про неї, злякається перед задумом Господа Саваота, якого повзяв Він на нього.

18 Того дня буде п'ять міст в єгипетськім краї, що говоритимуть ханаанською мовою й присягатимуть Господом Саваотом. Одне буде зватися Ір-Гахерес.

19 Того дня серед краю єгипетського буде жертівник Господу, і стовп при границі його Господеві.

20 І він буде в єгипетськім краї ознакою й свідком для Господа Саваота, коли будуть взивати до Господа перед гнобителями, то пошле їм спасителя та оборонця, який їх спасе.

21 І стане знаний Господь для Єгипту, і того дня познають єгиптяни Господа, і будуть служити жертвою й жертвою хлібною, і присягнуть обітницю Господеві, і виповнять.

22 І вразить єгиптян Господь, буде бити їх та лікувати, і до Господа звернуться, і Він дасться їм ублагати Себе, і їх вилікує.

23 Того дня буде бита дорога з Єгипту в Асирію, і прийдуть асирійці до єгиптян, а єгиптяни до асирійців, і будуть служити єгиптяни з асирійцями Господеві.

24 Того дня буде Ізраїль третім краєм побіч Єгипту й Асирії, благословенням серед землі,

25 бо Господь Саваот його поблагословив та й сказав: Благословенний народ мій Єгипет, і Ашшур, чин Моїх рук, та Ізраїль, спадщина Моя!

Пророцтво про Сирію

17 Ось послання[a] про Дамаск:

«Послухайте, Дамаск не буде містом скоро,
    в руїни перетворяться його будівлі.
Міста Ароера[b] спорожніють назавжди,
    на пасовиська для отар вони придатні будуть.
Дріматимуть стада там мирно,
    злякати їх ніхто не зможе.
Укріплень більш не буде в Ефраїмі,
    ніхто не буде правити Дамаском.
Народ, який вцілів в Арамі[c],
    в немилість попаде, як і ізраїльський народ.—
    Господь сказав так Всемогутній.—
У ті часи величність Якова пощезне,
    розтринькають усе його багатство».

«Це буде схоже на те, як женці збирають збіжжя, коли їхні руки підхоплюють колоски, або ж нагадуватиме, як у Рефаїмовій долині[d] збирають хліб у жнива. Або ж коли трусять оливу так, що кілька оливок на ній залишиться: зо дві чи зо три на найвищих гілках, а може, чотири-п’ять на родючих гілках. Таке ж саме трапиться й з цими містами»,—ось що говорить Господь Бог Ізраїлю.

І тоді люди підведуть очі до Бога, свого Творця, їхні очі побачать Святого Ізраїлю. Вони не підуть до вівтарів, які зробили власними руками, і не повернуться вони до того, що виліпили їхні пальці: до своїх садів поклоніння[e] та вівтарів, де кадитиме ладан. У ті часи їхні укріплені міста стануть спустошені, а гори—такими, якими вони були до того, як туди прийшли ізраїльтяни. Усе лежатиме в руїні.

10 Бо ти забув про Бога, Який тебе спасає.
Ти не закарбував собі, що Бог тебе захищає,
    що Він є твоєю Скелею.
Ти посадиш прекрасні рослини,
    ти похвалятимешся заморськими лозами,
11 бо садиш їх, дбаєш, щоб зростали;
    коли ти вранці сієш їх, даєш їм цвісти.
Але коли прийде пора врожаю, ти його не знімеш,
    бо накинеться на лози згубна хвороба,
    невиліковна болячка їх знищить.

12 О, як шумлять народи!
    Вони гримлять, немов морський прибій!
О, як ревуть народи!
    Вони, немов могутні хвилі, гуркотять!
13 Рокочуть народи, мов штормові хвилі,
    але нагримає Бог на них, й вони втечуть далеко.
Вони немов полова, що її за вітром носить,
    чи перекотиполе, що чимдуж біжить за вітровієм.
14 В нічну годину жахом огортають,
    під ранок їх уже нема.
Ось що чекає тих, хто хоче нас пограбувати,
    хто наміряється багатство наше захопить.

Пророцтво про Ефіопію

18 Подивіться на країну, наповнену дзижчанням крилатих комах, землю за далекими ефіопськими річками, що посилає гінців через море в очеретяних човнах.

Гінці, швидкіше поспішайте
    до високих людей з виголеними щоками.
Поспішіть до цього народу,
    якого всі навкруги бояться,
до цього могутньої роду,
    який перемагає всіх інших
    і чиї землі порізані річками.
Усі мешканці світу! Вся людність на землі!
    Чекайте, коли затріпоче прапор над пагорбами!
    Наслухайте, коли заспіває сурма!

Бо Господь сказав мені:
    «Спокійно спостерігатиму звідси, з Моєї Оселі[f],
як під час тремтливої спеки сонячного дня,
    як під час задушливої спеки жнивного дня.
І от іще до жнивної пори, коли опадає цвіт,
    іще до того, як з квіток виростуть налиті соком грона,
розлоге галуззя обрізане буде ножами,
    а паростки посічені.
Виноградники дістануться
    хижим птахам та дикому звіру.
Влітку хазяйнуватимуть там хижі птахи,
    а взимку шукатимуть поживу там дикі звірі».

Тоді Господу Всемогутньому піднесуть дарунки високорослі й ніжношкірі люди—могутній народ, що перемагає інші народи і земля якого посічена ріками, у те місце імені Господа Всемогутнього, що зветься горою Сіон.

Пророцтво про Єгипет

19 Ось послання[g] про Єгипет.

Погляньте, Господь наближається до Єгипту
    на швидкоплинній хмарині.
Затремтять від страху боввани єгипетські,
    а люди єгипетські втратять мужність.

Господь говорить: «Я зроблю так,
    що єгиптяни підуть одне на одного.
Піде брат на брата, сусід воюватиме з сусідом,
    міста битимуться з містами,
    царства винищуватимуть царства.
Єгиптяни занепадуть духом,
    Я зруйную їхні наміри.
І почнуть вони звертатися за порадою
    до бовванів та чарівників, віщунів та гадалок,
    та їхні поради будуть нікчемні».
Володар, Господь Всемогутній, говорить:
    «Я віддам Єгипет у руки жорстокого володаря,
    могутній цар буде ними правити».

Пересохнуть води в морі,
    випарується й висохне Ніл.
Канали смердітимуть,
    потоки Єгипту поступово пересохнуть,
    зігниють усі водорості.
Все, що росло вздовж берегів Ніла,
    все, насаджене по берегах ріки Ніл, висохне,
    розвіється за вітром і щезне.
Рибалки сумуватимуть, ридатимуть усі,
    хто гачки закинув у Ніл, заслабнуть усі,
    хто сіті по річці розставляв.
У розпачі будуть усі,
    хто тче полотно й чеше льон.
10 Впадуть основи водосховищ,
    засумують ті, хто заробляв собі на життя,
    доглядаючи за ними.

11 Які нерозумні управителі Зоана[h]!
    Мудрі дорадники фараона дають недоречні поради.
Як можете ви говорити фараону:
    «Я—мудрець, нащадок древніх царів?»
12 Де твої мудреці, Єгипте?
    Нехай вони довідаються й розкажуть тобі,
    що Господь Всемогутній задумав з Єгиптом зробити.
13 Правителі Зоана стали дурнями,
    володарів Мемфіса[i] ввели в оману.
    Завели Єгипет на манівці князі єгипетських племен.
14 Господь замакітрив голови їхнім правителям.
І вони повели Єгипет манівцями,
    немов ті п’яниці, що ледь на ногах тримаються,
    ковзаючись у своєму блювотинні.
15 Ніхто нічого вже не зможе зробити для Єгипту,
    хоч би ким він був: головою чи хвостом,
    пальмою чи очеретом[j].

16 Єгипет буде тоді, мов ті жінки, яких легко злякати. 17 Господь Всемогутній занесе руку для покарання, і затремтить Єгипет, бо земля Юди принесе в Єгипет жах. При одній згадці про Юду всі тремтітимуть від страху через те, що Господь Всемогутній задумав з Єгиптом вчинити. 18 П’ять міст говоритимуть тоді ханаанською мовою[k], і пообіцяють вони йти за Господом Всемогутнім. Одне з тих міст зватиметься «Містом руїни»[l].

19 У ті часи у центрі єгипетської землі стоятиме вівтар Господу, а на кордоні Єгипту—пам’ятник на честь Господа. 20 Це буде знаменням, свідченням для Господа Всемогутнього в Єгипті. Коли єгиптяни звернуться до Господа по допомогу, захист від гнобителів, Він їм пошле спасителя, захистить і порятує. 21 Господь стане знаним у Єгипті, Єгипет у ту пору пізнає Господа й почне поклонятися Йому, приносячи пожертви й дари, складаючи обітниці[m] й дотримуючись їх.

22 Господь покарає Єгипет, а потім простить, і єгиптяни повернуться до Господа. Він відгукнеться на їхні молитви і зцілить їх. 23 На той час люди прокладуть дорогу від Єгипту до Ассирії. Ассирійці ходитимуть у Єгипет, а ті—в Ассирію. І будуть обидва народи працювати разом[n].

24 Тоді Ізраїль приєднається до Єгипту й Ассирії. Це буде благословенням для землі. 25 Господь Всемогутній благословить їх і скаже: «Благословенний ти, народе Єгипту й Ассирії, творіння рук Моїх, Ізраїлю, мій спадок».

Notas al pie

  1. 17:1 послання Або «тягар».
  2. 17:2 Ароер Місцевість у Арамі.
  3. 17:3 в Арамі Інша назва Сирії.
  4. 17:5 Рефаїмова долина Долина на південному заході від Єрусалима.
  5. 17:8 сади поклоніння Тобто «сади, у яких люди вшановували лжебогів».
  6. 18:4 Оселі Можливо, мова йде про храм в Єрусалимі.
  7. 19:1 послання Або «тягар».
  8. 19:11 Зоан Місто в Єгипті. Також див.: Іс. 19:13.
  9. 19:13 Мемфіс Місто в Єгипті.
  10. 19:15 головою… очеретом Див.: Іс. 9:14-15.
  11. 19:18 ханаанською мовою Або «гебрейською мовою».
  12. 19:18 Містом руїни Або «Містом Сонця». Тут гебрейською мовою гра слів.
  13. 19:21 обітниці Див.: Лев. 22:18-24.
  14. 19:23 І будуть… разом Або «Єгипет буде служити Ассирії».

17 Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня.

18 І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом,

19 розмовляючи поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,

20 дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в Ім'я Господа нашого Ісуса Христа,

21 корячися один одному у Христовім страху.

22 Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві,

23 бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!

24 І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому.

25 Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,

26 щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові,

27 щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!

28 Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе.

29 Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,

30 бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його!

31 Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом.

32 Ця таємниця велика, а я говорю про Христа та про Церкву!

33 Отже, нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чоловіка!

Read full chapter

17 Не будьте нерозсудливими, намагайтеся пізнати волю Господа.

18 Не впивайтеся вином, бо це приводить до розпусти[a]. Краще сповнюйтеся Духом. 19 Спілкуйтеся між собою псалмами, гімнами й духовними піснями. Співайте й складайте в серцях своїх мелодію, прославляючи Господа. 20 Дякуйте завжди й за все Богу, Отцю нашому, в ім’я Господа нашого Ісуса Христа.

Жінки й чоловіки

21 Підкоряйтеся одне одному, шануючи Христа. 22 Жінки, підкоряйтеся чоловікам своїм, як Господу. 23 Бо чоловік—голова над жінкою своєю, як Христос—голова над церквою. Ісус Христос—Спаситель церкви, тіла Свого. 24 Але як церква кориться Христу, так і жінка мусить коритися чоловікові у всьому.

25 Чоловіки, любіть жінок своїх, як Христос полюбив Свою церкву, та віддав Себе за неї в жертву. 26 Він зробив це, щоб освятити її для служіння Богу, очистивши її словом Доброї Звістки і обмивши в воді, 27 щоб поставити Собі церкву як наречену: сяйливу, бездоганну, без будь-яких недоліків, святу й невинну.

28 Чоловіки так повинні любити жінок своїх, як вони люблять тіла свої. Хто любить жінку свою, той любить себе самого. 29 Бо немає таких, хто ненавидить тіло своє. Кожен годує його й піклується про нього, як Христос—про церкву, 30 бо ми всі—частини Тіла Його. 31 Так сказано у Святому Писанні: «Тож чоловік залишить своїх батька й матір і з’єднається зі своєю жінкою, і вони стануть одним тілом»(A). 32 Ця велика таємниця дуже важлива, і я кажу це про Христа й церкву. 33 Проте кожен має любити свою дружину, як він любить себе самого, а жінка повинна поважати свого чоловіка.

Read full chapter

Notas al pie

  1. 5:18 приводить до розпусти Або «руйнує життя».