Осія 5-8
Ukrainian Bible
5 Послухайте цього, священики, і почуйте, Ізраїлів доме, а ви, царський доме, візьміть до вух, бо вам буде суд, бо ви для Міцпи були пасткою й сіткою, розтягненою на Фавор.
2 І глибоко вгрузли в розпусті вони, та Я поплямую всіх їх.
3 Я знаю Єфрема, а Ізраїль не схований передо Мною, бо тепер блудодійним, Єфреме, ти став, занечистивсь Ізраїль.
4 Не дають їхні вчинки вернутись до Бога, бо дух блудодійства в середині їхній, і не відають Господа.
5 І гордість Ізраїлева засвідчиться перед обличчям його. А Ізраїль й Єфрем упадуть за провину свою, також Юда із ними впаде.
6 З своєю отарою та з своєю худобою вони Господа підуть шукати, але не знайдуть, Він від них віддалився.
7 Вони зрадили Господа, бо породили сторонніх дітей, тепер їх пожере молодик разом із частками їхнього поля.
8 Засурміте у рога в Ґів'ї, сурмою в Рамі, закричіть у Бет-Авені за тобою, Веніямине!
9 В день картання Єфрем за спустошення стане; поміж племенами Ізраїля Я завідомив про певне.
10 Стали зверхники Юди, мов ті, що межу переносять, на них виллю, як воду, Свій гнів!
11 Єфрем став пригноблений, судом розбитий, бо він намагався ходити за марнотою.
12 І Я буду, як міль, для Єфрема, і мов та гнилизна для дому Юди.
13 І побачив Єфрем свою хворість, а Юда свого чиряка, і Єфрем відійшов до Ашшура і послав до царя до великого. Та він вилікувати вас не зможе, і не вигоїть вам чиряка!
14 Бо Я немов лев для Єфрема, і немов той левчук дому Юди. Я, Я розшматую й піду, і ніхто не врятує!
15 Піду, повернуся до місця Свого, аж поки провини своєї вони не признають, і не стануть шукати Мого лиця. Та в утиску будуть шукати Мене!
6 Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував і нас вилікує, ударив і нас перев'яже!
2 Оживить він нас до двох день, а третього дня нас поставить, і будемо жити ми перед обличчям Його.
3 І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Міцно поставлений прихід Його, мов зірниці, і Він прийде до нас, немов дощ, немов дощ весняний, що напоює землю.
4 Що, Єфреме, зроблю Я тобі, що зроблю тобі, Юдо? Бо ваша любов, немов хмара поранку, і мов та роса, що зникає уранці,
5 тому Я тесав їх пророками, позабивав їх прореченням уст Своїх, і суд Мій, як світло те, вийде.
6 Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання більше від цілопалень.
7 Вони заповіта Мого порушили, мов той Адам, вони там Мене зрадили.
8 Ґілеад, місто злочинців, повне кривавих слідів.
9 І як той розбишака чигає, так ватага священиків на дорозі в Сихем учиняють розбій, бо злочин учиняють вони.
10 У домі Ізраїля бачу жахливе, там блуд у Єфрема, занечистивсь Ізраїль.
11 Також, Юдо, для тебе жнива приготовлені, як Я долю народу Свого поверну!
7 Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарії, бо роблять вони неправдиве, і злодій приходить, грабує на вулиці банда.
2 І не думають в серці своєму, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. Тепер їхні вчинки ось їх оточили і перед обличчям Моїм поставали.
3 Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обманами зверхників.
4 Усі вони чинять перелюб, мов піч, яку пекар розпалює, що напалювати перестає, як тісто замісить та вкисне воно.
5 У святковий день нашого царя похворіли князі від жару вина, і він простяг до насмішників руку свою.
6 Бо їхнє нутро, як піч, у них палає їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ранок горить, як палючий огонь.
7 Вони всі гарячі, як піч, і суддів своїх пожирають. Усі царі їхні попадали, між ними нікого нема, хто б кликав до Мене.
8 Змішався Єфрем із народами, Єфрем став млинцем, що печеться неперевернений.
9 Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й волосся посивіло в нього, а того він не знає.
10 І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не вертаються, і не шукають Його у всім цім.
11 А Єфрем став, як голуб, нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.
12 Як підуть вони, розтягну Свою сітку над ними, стягну їх додолу, мов птаство небесне, за злобою їхньою Я їх караю.
13 Горе їм, бо від Мене вони відійшли, погуба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.
14 І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ложах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.
15 А Я їх картав, їхні рамена зміцняв, а вони зло на Мене задумують...
16 Вони навертаються, та не до Всевишнього, стали, немов той обманливий лук... Упадуть від меча їхні князі за гордість свого язика, це їхня наруга в єгипетськім краї!
8 Рога до уст своїх, та й засурми: на дім Божий спадає неначе орел, бо переступили вони заповіта Мого, і на Закона Мого повстали.
2 До Мене взивають вони: Мій Боже, познали Тебе ми, Ізраїлю!
3 Покинув Ізраїль добро, ворог його пожене!
4 Вони ставлять царя, але не від Мене, вони князя ставлять, але Я не знаю! Вони з срібла свого та із золота свого божків наробили собі, щоб загинути,
5 відкинув теля твоє Я, Самаріє! Мій гнів запалився на них, аж доки не можуть вони від провини очиститись?
6 Бо й воно від Ізраїля. Зробив його майстер, і воно то не Бог, бо теля самарійське на кавалки обернеться.
7 А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її.
8 Ізраїль проковтнений, став між народами він як та річ, що до неї немає замилування.
9 Бо вони відійшли до Ашшуру, як дикий осел, що самітний собі, а Єфрем за любов дає дари любовні.
10 І хоч вони здобувають прихильників серед поганів, Я їх позбираю тепер, і незабаром вони перестануть помазувати царя, і князів.
11 Бо жертівників був намножив Єфрем, щоб грішити, на провину йому стали ці жертівники!
12 Я можу йому написати Закон Свій хоч тисячу разів, як чуже пораховане буде!
13 Вони ж жертви кохають, ріжуть м'ясо й їдять, та Господь не вподобує їх. Тепер Він згадає про їхню провину та їхні гріхи покарає, вони до Єгипту повернуться!
14 Ізраїль забув про свого Творця та й будує палати, а Юда намножив твердинні міста, та пошлю Я огонь на його ці міста, і пожере він палати його!
Осия 5-8
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Провідники ведуть Ізраїль та Юдею до гріха
5 Священики, почуйте це!
Прислухайся, доме[a] Ізраїлю!
Доме царський, слухай,
бо проти вас цей присуд,
тому що визнано вас винними.
Бо ви були пасткою у Міцпі[b],
тенетами, напнутими на Таворі[c].
2 Ви скоїли багато гріхів,[d]
і Я покараю всіх вас.
3 Я знаю Ефраїм,
Ізраїль не прихований від Мене.
Я знаю, Ефраїме,
що ти займаєшся розпустою,
що Ізраїль нечистий.
4 Вчинки їхні не дають їм повернутися до Бога їхнього.
Справді, просякнуті вони розпустою
й Господа не знають.
5 Пиха Ізраїлю буде свідчити проти нього[e].
Ізраїль і Ефраїм спіткнуться через провини свої,
Юдея також спіткнеться разом із ними.
6 Вони підуть з отарами та чередою[f] своєю шукати Господа,
але не знайдуть, бо Він відвернувся від них.
7 Невірні були вони Господу,
бо породили байстрюків.
Тепер же Він на Новий Місяць пожере їх разом з тим,
що їм належить[g].
Пророцтво про зруйнування Ізраїлю
8 Трубіть у ріг в Ґівеа!
Сурміть у сурму в Рамі[h]!
Вигукуйте у Бет-Авені:
«Веніамине, вони за спиною у тебе!»
9 Приречено до зруйнування Ефраїм
у день, як Я прийду карати.
Поміж ізраїльських колін Я показав це ясно.
10 Юдейські вельможі, мов ті, що межу переносять.
Я лють Свою виллю на них, наче воду.
11 Ефраїма пригноблено, роздавлено,
немов ті ґрона у давильні,
бо знався залюбки з гидотою[i].
12 Зруйную Ефраїма так, як точить міль тканину,
зруйную дім Юдеї, як іржа з’їдає крицю.
13 Коли побачив Ефраїм свою хворобу,
побачила Юдея свою рану,
пішов в Ассирію по допомогу Ефраїм,
послав по неї до великого царя.
Однак він не спроможний лікувати,
не зцілить він тебе від ран твоїх.
14 Бо кинусь Я, мов лев, на Ефраїма,
Я на Юдею кинусь, наче юний лев,
Я роздеру їх, віднесу до Себе,
щоб там пожерти їх,
і нікому спасти їх буде.
15 Я повернусь додому, а вони, зганьблені,
благатимуть Мене, щоб їх простив.
Коли в біді, вони Мене шукають ревно.
Повернімося до Господа!
6 Ходім повернемось до Господа.
Хоч Він пошматував, Він зцілить нас,
хоч Він і вдарив нас, Він перев’яже наші рани.
2 Він знову оживить нас за два дні,
на третій день підвестись нас примусить.
Тоді ми житимемо в присутності Його.
3 Невпинно будем прагнути пізнати Господа,
як і світанок має в певний час постати з ночі,
так Він прийде до нас, як дощ,
як злива весняна, що землю напуває.
Народ не має віри
4 Господь говорить:
«Ефраїме, що з тобою вдіять?
Що вдіяти з тобою, о Юдеє?
Вся вірність ваша, мов туман ранковий,
мов вранішня роса, яка зникає хутко.
5 Тому Я через пророків дав їм закон.
Я їх убив наказами Своїми.
Та всі ці рішення—праведні,
наче світло, бездоганні вони.
6 Бо вірності Я прагну, а не жертви,
пізнання Бога прагну, а не всеспалень.
7 Вони ж порушили Угоду, як Адам,[j]
де заколот вчинили проти Мене.
8 А Ґілеад—то місто тих, хто чинить зло,
то місто, кров’ю заплямоване.
9 Мов зграя злодіїв, що в засідці сидить,
священики убивства коять на шляху в Сихем.
Кажу Я так, бо в них лихі діла.
10 У домі[k] Ізраїлю бачив Я страшне:
розпусту Ефраїма,[l] опоганений Ізраїль.
11 Юдея, прийде той час,
коли відновлено талан для народу твого[m].
Це трапиться,
коли Я поверну народ Мій із неволі[n]».
7 Коли зцілю Ізраїль Я,
відкриється провина Ефраїма.
Тоді люди дізнаються про злі діла (брехню),
що кояться в Самарії,
де грабіжники ошукують людей,
і зграї злодіїв по вулицях грабують.
2 І не замисляться й на мить,
що їхнє зло Я пам’ятаю.
Вони в полоні своїх вчинків,
вони переді Мною.
3 Свого царя своїми злочинами тішать,
вельмож своїх брехнею (лжебогами) потішають.
4 Пекар ставить тісто в піч,
тож не розводить багаття.
Та народ ізраїльський веде себе інакше:
постійно вуглі ворушить, та жару підбавляє.
5 На Цареві свята[o] вони все жару підбавляють,
влаштовуючи п’яні гульбища.
Вельможі п’яніють від вина,
та п’ють вони із богохульцями разом.
6 Вони замислюють лихе,
серця розпалюючи, наче піч.
Мов жаром невтомним,
палають змовами серця,
та ніч усю горить жага до грішних справ,
та вранці з новою силою палає.
7 Усі вони мов піч гарячі,
аж пожирають правителів своїх.
Пали їхні всі царі,
не звернеться до Мене жоден у молитвах.
Ізраїль не знає, яка руїна чекає на нього
8 Ефраїм[p] з народами змішався.
Він, мов млинець, що підгорів з одного боку,
бо не перевертали його вчасно.
9 Чужинці зжерли його силу,
а він й не знає про те нічого.
Він сивиною вкритий,
та про те не має й гадки.
10 Ізраїлева пиха свідчить проти нього ж.
Вони не повертаються до Господа, до свого Бога,
і не шукають Бога навіть нині,
коли халепа та біда усюди.
11 Немов пуста і безголова горлиця той Ефраїм.
Вони Єгипет кликали, пішли за поміччю до Ассирії.
12 Якщо підуть вони за поміччю до інших народів,
то розкину Я на них тенета.
Їх скину вниз, немов птахів небесних,
Я покараю їх за їхні зібрання та змови[q],
коли шукатимуть допомоги у поган, а не у Мене.
13 Тож горе їм, бо геть пішли від Мене;
спустошення—ось їхня доля,
бо зрадили вони Мене.
Я б сповна їм усе віддав,
але ж вони про Мене брешуть.
14 Не звернуться вони до Мене щиро,
тільки голосять у своїх ліжках.
І ріжуть одне одного, благаючи,
щоб Я дав їм збіжжя й молоде вино,
та насправді, вони ж бо відвернулися від Мене.
15 Хоча Я їх навчав, зміцнив їх,
вони все проти Мене замишляли.
16 Як повертаються до того, хто не Бог,
вони, немов отой зрадливий бумеранг,
не повертаються до Мене[r].
Вельможі, які пишалися своєю силою,
від меча впадуть через свої безчесні язики,
з них насміхатимуться у Єгипетському краї.
Поклоніння бовванам веде до загибелі
8 Сурму свою приклади до уст та сповісти тривогу,
орел над домом Господа кружляє,
бо вони зламали Мою Угоду й Закон Мій.
2 Вони до Мене звертаються:
«Мій Боже, ми, Ізраїль, знаємо Тебе».
3 Ізраїль відштовхнув добро,
тож ворог переслідує його.
4 Вони призначили царів, яких не обирав Я,
вельмож собі обрали без схвалення Мого.
Із золота й срібла свого
вони собі бовванів наробили,
тож і відштовхну Я їх.
5 Самаріє, зі зневагою тельця твого відкинув Він,[s]
Господь палає гнівом проти них.
Допоки будуть вони нездатні очиститися?
6 Бо ізраїльський ремісник виготовив їх, а не Бог.
Тельця Самарії напевно розбито буде на шматки.
7 Вони сіють вітер і пожнуть бурю.
Посіяне ними зійде,
та не матиме колосся й хліба не вродить.
Навіть якщо й дасть трохи хліба,
він дістанеться чужинцям.
8 Ізраїль знищено, покинутий він між народів,
як спорожнілий глечик.
9 Ефраїм затявся, що піде до «коханок»[t] своїх,
він, мов той осел, що йде куди захоче,
пішов до Ассирії.
10 Ізраїль коханок навіть понаймали між народів!
Тепер же Я зберу народ цей весь докупи.
Вони уже нездужають від дані,
яку дають царю й його вельможам.
Ізраїль забув Бога й поклонився бовванам
11 Хоч Ефраїм жертовників намножив,
аби позбутися своїх гріхів,
але вони жертовниками стали,
щоб саме гріх чинити там.
12 Хоч Я і написав йому Свої закони,
він їх сприймає, як чужинське щось.
13 Мої дари вони приносили у жертву[u]
й пожертвуване м’ясо їли.
Господь їх не приймає!
Тепер Він пригадає всі провини їхні,
і покарає їх за всі гріхи.
Вони повернуться в неволю до Єгипту.
14 Адже забув Ізраїль, хто створив його.
Він звів собі палаци пишні,
Юдея наплодила міст укріплених собі.
Та Я вогонь нашлю на ті міста,
він пожере твердині їхні.
Footnotes
- 5:1 доме Або «народе», чи «царська родина». Також див.: Ос. 5:14.
- 5:1 Міцпа Гора в Ізраїлі. Народ поклонявся бовванам на багатьох пагорбах та горах.
- 5:1 Тавор Гора в Ізраїлі.
- 5:2 Ви скоїли багато гріхів У древньогебрейських рукописах значення цього вірша незрозуміле.
- 5:5 проти нього Буквально «проти його обличчя».
- 5:6 підуть… чередою Очевидно, це означає, що вони принесуть багато жертв.
- 5:7 що їм належить На свято Нового Місяця, родини приймали священну їжу, яка присвячувалася миру і злагоді. Але тому що народ відвернувся від Господа, ці свята принесуть ще більше страждань, ніж злагоди.
- 5:8 Ґівеа, Рама Гори на кордоні між Ізраїлем та Юдеєю.
- 5:11 гидотою Тобто «ідолами».
- 6:7 порушили… Адам Або «зламали Заповіт, як і інші із людей». Див.: Буття 3.
- 6:10 дім Або «народ», чи «царська родина».
- 6:10 розпусту Ефраїма Або «Мого народу».
- 6:11 коли… твого Або «Я поверну народ Мій з полону».
- 6:11 поверну… неволі Або «дам народу кращу долю».
- 7:5 Цареві свята Особливий день, який святкує кожного року смерть та відродження одного з лжебогів. Це також день, коли святкується новий рік правління Царя.
- 7:8 Ефраїм Тут «Північне царство Ізраїлю».
- 7:12 зібрання та змови Або «угоди».
- 7:16 Як повертаються… Мене Або «вони повернули, але не вгору», чи «вони повернулися, але до тих, хто не є богами (бовванів)».
- 8:5 Самаріє… відкинув Він Народ встановив тельця в Дані і Бетелі й поклонявся йому, хоча Бог не дозволяв людям цього робити. Див.: 1 Цар. 12:26-30.
- 8:9 коханок Тобто «бовванів».
- 8:13 Мої дари… жертву У древньогебрейських рукописах значення цього речення незрозуміле.
Об'явлення 2
Ukrainian Bible
2 До Ангола Церкви в Ефесі напиши: Оце каже Той, Хто тримає сім зір у правиці Своїй, Хто ходить серед семи свічників золотих:
2 Я знаю діла твої, і працю твою, і твою терпеливість, і що не можеш терпіти лихих, і випробував тих, хто себе називає апостолами, але ними не є, і знайшов, що фальшиві вони.
3 І ти маєш терпіння, і працював для Ймення Мого, але не знемігся.
4 Але маю на тебе, що ти покинув свою першу любов.
5 Отож, пам'ятай, звідки ти впав, і покайся, і вчинки давніші роби. Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і зрушу твого свічника з його місця, якщо не покаєшся.
6 Але маєш оце, що ненавидиш учинки Николаїтів, яких і Я ненавиджу.
7 Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти від дерева життя, яке в раю Божім.
8 А до Ангола Церкви в Смірні напиши: Оце каже Перший й Останній, що був мертвий й ожив:
9 Я знаю діла твої, і біду, і убозтво, але ти багатий, і зневагу тих, що говорять про себе, ніби юдеї вони, та ними не є, але вони зборище сатани.
10 Не бійся того, що маєш страждати! Ось диявол вкидатиме декого з вас до в'язниць, щоб вас випробувати. І будете мати біду десять день. Будь вірний до смерти, і Я тобі дам вінця життя!
11 Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможець не буде пошкоджений від другої смерти.
12 А до Ангола Церкви в Пергамі напиши: Оце каже Той, що має меча обосічного:
13 Я знаю діла твої, і що де ти живеш, там престол сатани. І тримаєш ти Ймення Моє, і ти не відкинувся від віри Моєї навіть за днів, коли в вас, де живе сатана, був убитий Антипа, свідок Мій вірний.
14 Але трохи Я маю на тебе, бо маєш там тих, хто тримається науки Валаама, що навчав був Балака покласти спотикання перед синами Ізраїля, щоб їли ідольські жертви й розпусту чинили.
15 Так маєш і ти таких, що тримаються науки Николаїтської так само.
16 Тож покайся! Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і воюватиму з ними мечем Своїх уст.
17 Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто, тільки той, хто приймає його.
18 І до Ангола Церкви в Тіятирах напиши: Оце каже Син Божий, що має очі Свої, як полум'я огняне, а ноги Його подібні до міді:
19 Я знаю діла твої, і любов, і віру, і службу, і твою терпеливість, і останні вчинки твої, що більші за перші.
20 Але маю на тебе, що жінці Єзавелі, яка каже, ніби вона пророкиня, ти попускаєш навчати та зводити рабів Моїх, чинити розпусту та їсти ідольські жертви.
21 І Я дав був їй часу, щоб покаялася, та вона не схотіла покаятися в розпусті своїй.
22 Ось Я кину її на ложе, а тих, що чинять із нею розпусту, у велику біду, коли тільки в учинках своїх не покаються,
23 а діти її поб'ю смертю. І пізнають усі Церкви, що Я Той, Хто нирки й серця вивіряє, і Я кожному з вас дам за вчинками вашими.
24 А вам, та іншим, що в Тіятирах, що не мають науки цієї, і як кажуть не розуміють так званих глибин сатани, кажу: не накладу на вас іншого тягару,
25 тільки те, що ви маєте, тримайте, аж поки прийду.
26 А переможцеві, і тому, хто аж до кінця додержує Мої вчинки, Я дам йому владу над поганами,
27 і буде пасти їх залізним жезлом; вони, немов глиняний посуд, покрушаться, як і Я одержав владу від Свого Отця,
28 і дам Я йому зорю досвітню.
29 Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!
Откровение 2
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Послання до Ефеської церкви
2 Напиши Ангелу Ефеської церкви:
Ось що говорить тобі Той, Хто тримає сім зірок у Своїй правиці й ходить між семи золотими світильниками:
2 «Я знаю вчинки твої, твою тяжку працю і довготерпіння, та що терпіти не можеш лихих людей. Знаю Я, що ти випробувала тих, хто називав себе апостолами, але насправді ними не були, і довідалась, що вони брехуни. 3 Я знаю твоє терпіння, і що ти пережила заради Мене, але то не виснажило тебе.
4 Та ось що Я маю на докір тобі: ти відмовилася від любові, яка була в тобі від початку. 5 Отож пам’ятай, з якої висоти ти впала. Покайся і роби те, що робила від початку. А як не зробиш цього, то Я прийду й заберу твій світильник з його місця. 6 Але є й те, де ти маєш рацію: ти ненавидиш вчинки николаїтів[a]. Я теж їх ненавиджу.
7 Хто має вуха, нехай почує, що Дух говорить церквам. Усім, хто переможе, Я дам право їсти плоди з дерева життя. А дерево це—в Божому раю».
Послання до церкви у Смирні
8 Напиши Ангелу церкви у Смирні:
Ось що говорить до тебе Перший і Останній, Хто прийняв смерть і повернувся до життя:
9 «Я знаю про твої турботи і знаю, що ти бідна, але насправді ти багата! Я знаю, що дехто лихословить проти тебе. Ті люди кажуть, що вони юдеї, але вони не є істинними юдеями. Вони—люди[b], які належать сатані. 10 Не бійся нічого, що тобі доведеться перестраджати. Диявол кине декого з вас до в’язниці, щоб випробувати вас. Ти будеш страждати десять днів. Але будь стійкою у вірі, навіть якщо доведеться померти, і Я дам тобі вінець життя.
11 Хто має вуха, нехай чує, що Дух промовляє церквам: той, хто переможе, не зазнає шкоди від другої смерті».
Послання до Перґамської церкви
12 Напиши Ангелу Перґамської церкви:
Ось, що говорить Той, Хто має двосічний меч:
13 «Я знаю, що живеш ти там, де престол сатани. Я також знаю, що дотримуєшся ти ймення Мого і не відмовилася від Моєї віри навіть у ті дні, коли Антипа, Мій вірний свідок[c], був убитий у твоєму місті, де живе сатана.
14 Однак Я дещо маю і на докір тобі: є там серед вас люди, які наслідують „вчення Валаама”. Того Валаама, який навчив Валака звабити людей Ізраїлю на гріх: вони їли м’ясо, пожертвуване бовванам, і чинили розпусту. 15 Такі люди є й серед вас. Вони наслідують вчення николаїтів. 16 Покайтеся ж! Бо Я скоро прийду до вас і битимуся з тими людьми мечем Моїх уст.
17 Хто має вуха, нехай слухає, що Дух промовляє церквам: тому, хто переможе, буде від Мене „прихована манна”. І дам я тому білий камінь, а на камені тому буде написане нове ім’я, якого ніхто не знатиме, крім того, хто одержить його».
Послання Ісуса до церкви в Фіатирі
18 Напиши до Ангела Фіатирської церкви:
Це говорить Син Божий, Той, в Кого очі блищать, як полум’я, а ноги, немов із блискучої бронзи:
19 «Я знаю про діла твої, любов, віру, служіння, й про твоє довготерпіння. Я знаю те, що ти робила останнім часом,—більше, ніж те, що робила спочатку.
20 Але ось що маю на докір тобі: ти надто багато дозволяєш цій жінці Єзавелі[d], яка називає себе пророчицею. Своїм ученням вона зводить слуг Моїх з путі істинного. Вони чинять розпусту й їдять їжу, яка була принесена в пожертву бовванам. 21 Я дав їй час, аби покаялась, але вона не хоче каятися в своїй розпусті.
22 Отож готовий Я вже кинути її на ложе муки, а тих, хто грішив із нею, віддати на великі страждання, якщо не покаяться вони в злодіяннях, які з нею чинили. 23 Я повбиваю її послідовників, і тоді всі церкви дізнаються, що Я є Той, Хто знає людські думки й почуття. Я відплачу кожному з вас за діла ваші.
24 А тепер є у Мене дещо для решти із вас у Фіатирі, хто не наслідує цього вчення і хто не засвоїв так званих сатанинських „глибинних таємниць”. На вас Я більше не накладатиму ніякого іншого тягаря. 25 Але тримайтеся тієї істини, що маєте, доки Я не прийду.
26 Тим, хто переможе й буде послідовно до кінця виконувати Мою волю, Я дам владу над народами. 27 І керуватимуть вони народами залізним жезлом, і розіб’ють їх на дрібні черепки, мов глиняні горщики[e]. 28 Вони отримають таку ж саму владу, яку Я одержав від Отця Свого, і дам Я їм досвітню зорю. 29 Той хто має вуха, нехай почує, що Дух промовляє церквам!»
Footnotes
Copyright © 2007 by Bible League International