Осія 1-4
Ukrainian Bible
1 Слово Господнє, що було до Осії, Беерового сина, за днів Уззійї, Йотама, Ахаза, Єзекії, Юдиних царів, та за днів Єровоама, Йоашового сина, Ізраїлевого царя.
2 Початок того, що Господь говорив через Осію. І сказав Господь до Осії: Іди, візьми собі жінку блудливу, і вона породить дітей блуду, бо сильно блудодіє цей Край, відступивши від Господа.
3 І він пішов, і взяв Ґомер, дочку Дівлаїма, і вона зачала, і породила йому сина.
4 І сказав Господь до нього: Назви ім'я йому Їзреел, бо ще трохи, і покараю кров Їзреелу на домі Єгу, і вчиню кінець царству Ізраїлевого дому.
5 І станеться того дня, і Я зламаю Ізраїлевого лука в долині Їзреел.
6 І зачала вона ще, і породила дочку. І сказав Він йому: Назви ім'я їй Ло-Рухама, бо більше Я вже не змилуюся над Ізраїлевим домом, бо вже більше не прощу Я їм.
7 А над Юдиним домом Я змилуюся, і допоможу їм через Господа, їхнього Бога, але не допоможу їм ані луком, ані мечем, ані війною, кіньми чи верхівцями.
8 І відлучила вона Ло-Рухаму, і зачала знову, і породила сина.
9 А Він сказав: Назви ім'я йому Ло-Аммі, бо ви не народ Мій, і Я не буду ваш!
10 (2-1) І буде число Ізраїлевих синів, як морський пісок, що його не можна ані зміряти, ані злічити. І станеться, замість того, що говориться їм: Ви не народ Мій, буде їм сказано: Ви сини Бога Живого.
11 (2-2) І будуть зібрані разом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одного голову, і повиходять з землі, бо великий день Їзреелу.
2 (2-3) Скажіть своїм братам: Народ Мій, а своїм сестрам: Помилувана.
2 (2-4) Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій перелюб,
3 (2-5) щоб Я не роздягнув її до нага, і не поставив її такою, як у день її народження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху землю, і не забив її спрагою.
4 (2-6) Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блуду,
5 (2-7) бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.
6 (2-8) Тому то ось Я вкрию твою дорогу тернями, і обгороджу її огорожею, і стежок своїх не знайде вона.
7 (2-9) І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.
8 (2-10) А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.
9 (2-11) Тому то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.
10 (2-12) А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.
11 (2-13) І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.
12 (2-14) І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники. А Я оберну їх на ліс, і їх пожере польова звірина!
13 (2-15) І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздоблювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.
14 (2-16) Тому то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.
15 (2-17) І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.
16 (2-18) І станеться, того дня говорить Господь ти кликатимеш: Чоловіче мій, і не будеш більше кликати Мене: Мій ваале.
17 (2-19) І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.
18 (2-20) І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.
19 (2-21) І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов'ю.
20 (2-22) І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.
21 (2-23) І станеться того дня, Я почую, говорить Господь, почую небо, а воно почує землю,
22 (2-24) а земля задоволить збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольнять Їзреела.
23 (2-25) І обсію її Собі на землі, і змилуюся над Ло-Рухамою, і скажу до Ло-Амі: Ти народ Мій, а він скаже: Мій Боже!
3 І сказав Господь мені ще: Іди, покохай жінку, кохану приятелем, але перелюбну, подібно, як любить Господь Ізраїлевих синів, а вони звертаються до інших богів, і кохаються у виноградних коржиках.
2 І я купив її собі за п'ятнадцять шеклів срібла й хомер ячменю та летех ячменю.
3 І сказав я до неї: Сиди довгі дні в мене, не будь блудлива, і не будь нічия, також і я буду такий до тебе.
4 Бо Ізраїлеві сини будуть сидіти довгі дні без царя та без князя, і без жертви та без камінного стовпа, і без ефода та без домашніх божків.
5 Потому Ізраїлеві сини навернуться, і будуть шукати Господа, Бога свого, та царя свого Давида, і за останніх днів з тремтінням обернуться до Господа та до Його добра.
4 Послухайте слова Господнього, Ізраїлеві сини, бо Господь має прю із мешканцями земними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізнання.
2 Клянуть та неправду говорять, і вбивають та крадуть, і чинять перелюб, поставали насильниками, а кров доторкається крови.
3 Тому то в жалобу земля упаде, і стане нещасним усякий мешканець на ній з польовою звіриною й з птаством небесним, і також морські риби погинуть.
4 Та тільки ніхто хай не свариться, і хай не плямує ніхто! А народ Мій як суперечник з священиком.
5 І спіткнешся ти вдень, і спіткнеться з тобою й пророк уночі, і знищу Я матір твою!
6 Погине народ Мій за те, що не має знання: тому, що знання ти відкинув, відкину й тебе, щоб не був ти для Мене священиком. А тому, що забув ти Закон свого Бога, забуду синів твоїх й Я!
7 Що більше розмножуються, то більше грішать проти Мене. Їхню славу зміню Я на ганьбу!
8 Вони жертву за прогріх народу Мого їдять, і до провини його свою душу схиляють.
9 І буде священикові, як і народові, і дороги його навіщу Я на нім, і йому відплачу згідно вчинків його.
10 І вони будуть їсти, але не наситяться, чинитимуть блуд, та не розмножаться, бо покинули дбати про Господа.
11 Блуд і вино та сік виноградний володіють їхнім серцем.
12 Народ Мій допитується в свого дерева, і об'являє йому його палиця, бо дух блудодійства заводить до блуду, і вони заблудили від Бога свого.
13 На верховинах гірських вони жертви приносять, і кадять на взгір'ях під дубом, і тополею та теребінтом, бо хороша їхня тінь, тому ваші дочки блудливими стали, а ваші невістки вчиняють перелюб.
14 Та не покараю ще ваших дочок, що вони блудодіють, та ваших невісток, що чинять перелюб, як відходять вони з блудодійками і жертви приносять з розпусницями. А народ без знання загибає!
15 Якщо ти блудливий, Ізраїлю, нехай Юда не буде провинний! І не ходіть до Ґілґалу, і не приходьте до Бет-Авену, і не присягайте: Як живий Господь!
16 Бо Ізраїль зробився упертий, немов та уперта корова. Та тепер Господь пастиме їх, як вівцю на привіллі!
17 Прилучивсь до бовванів Єфрем, покинь ти його!
18 Збір п'яниць звироднілих учинився розпусним, їхні провідники покохали нечистість.
19 Вітер їх похапає на крила свої, і вони посоромляться жертов своїх.
Осия 1-4
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Господнє послання Осії
1 Ось слово Господа, що було Осії, синові Веері за царювання Уззії, Йотама, Агаза, Езекії,[a] царів Юдеї, та за часів правління Єровоама[b], сина Йоаша, царя Ізраїлю.
2 Коли Господь, почавши говорити через Осію, сказав йому: «Іди й одружися з розпусницею[c] й дітей прийми від розпусти її. Бо земля й люди в ній повернулися спиною до Всевишнього й, невірні Господу, чинять розпусту».
Народження Єзреела
3 Тож Осія пішов і одружився з Ґомер, дочкою Дивлаїма. І завагітніла вона, й народила йому сина. 4 Господь сказав йому: «Назви його Єзреел[d], бо невдовзі Я покараю дім Єгу[e] за кров, що він пролив у долині Єзреел. Тоді Я покладу край царюванню дому[f] Ізраїлю. 5 Того дня Я зламаю лук Ізраїлю в долині Єзреел».
Народження Ло-Ругами
6 Після того завагітніла Ґомер знову і народила дочку. Сказав Господь Осії: «Назви її Ло-Ругама[g], бо Я більше не буду милостивий до дому Ізраїля, і нічого йому не прощу. 7 Але Я буду милостивий до дому Юди і врятую його не луком чи списом, чи кіньми бойовими, ані вершниками, а Своєю силою[h]».
Народження Ло-Аммі
8 Після того, як Ґомер відлучила Ло-Ругаму, вона завагітніла й народила ще одного сина. 9 І Господь сказав: «Назви його Ло-Аммі[i], бо ви—не Мій народ, і Я не буду вашим Богом».
Господь звертається до народу ізраїльського
10 Але ізраїльтяни будуть численні, немов морський пісок, який ні зміряти, ні полічити не можна. І в тому місці, де їм сказано було: «Ви—не Мій народ». Буде їм сказано: «Ви—діти Бога живого». 11 І дітей Юди та дітей Ізраїля буде зібрано разом. І призначать вони собі одного голову, бо земля буде занадто мала для цього народу[j]. Який великий буде день Єзреела!
2 Скажіть братам своїм: «Ви—народ Мій» і сестрам своїм: «Ви—любі мої»[k].
Господь звертається до народу Ізраїля
2 «Звинувачуйте матір вашу[l],
бо вона не дружина Мені більше,
а Я більше не чоловік їй!
Але вона мусить припинити розпусту
і позбутися коханців[m] з-поміж грудей її.
3 А якщо вона не припинить,
то Я роздягну її й виставлю голу,
як у той день, коли народилася вона.
Я перетворю її на пустку, зроблю її,
мов суха земля, і спрагою вб’ю її.
4 Я не змилосерджуся над дітьми її,
бо вони діти розпусти.
5 Бо мати їхня повією була,
та ганьбою вкрила себе!
Вона казала: „Піду я за коханцями[n] своїми,
хто дає мені хліб і воду, вовну і льон, олію й напої”.
6 Тож перекрию шляхи її непролазними тернами
й зведу мур навколо неї,
щоб не знайшла вона не своїх стежок.
7 Хоча вона й женеться за своїми коханцями,
та не дожене, хоч вона й шукає їх, та не знайде.
Тоді вона промовить:
„Повернусь я до свого першого чоловіка (Господа),
бо тоді було мені ліпше, ніж зараз”.
8 Але вона не знала,
що то Я давав їй зерно, молоде вино й олію.
Я примножував для неї срібло й золото,
з яких вони поробили бовванів Ваала.
9 Тож повернусь Я і заберу геть зерно в жнива,
і Моє молоде вино, як буде готове.
І заберу Я вовну й льон, який дав,
щоб вона прикрила голизну свою.
10 А тепер виставлю Я весь сором її перед очима коханців її.
Жоден не зможе врятувати її від влади[o] Моєї.
11 Я припиню її веселі свята,
відзначення нового місяця, суботи, всі врочистості[p].
12 Я спустошу лози її та смоковниці,
про які вона казала: „Це подарунки,
що їх мені давали мої коханці”.
Я оберну їх на ліс,
і звірі дикі пожеруть їх».
13 «Я покараю її за всі ті дні,
що вона спалювала запашне куріння,
поклоняючись лжебогам[q], коли,
прикрасивши себе каблучками та оздобами,
вона ходила за коханцями своїми,
а Мене забула,—каже Господь.—
14 Тому Я заманю її, заведу в пустелю
і там говоритиму до її серця.
15 Розіб’ю там для неї виноградники,
і стане долина Ахор[r] дверима надії.
І вона відповість Мені там, як відповідала,
коли була молода, коли виходила з землі Єгипетської».
16 Господь говорить:
«Того дня ти зватимеш мене: „Мій чоловік”,—
і більше не зватимеш мене „Володар мій”[s].
17 Я зітру з уст їхніх імена ваалів,
і ніколи більше не згадають їхнього імені.
18 Укладу Я тоді Угоду для них
з дикими звірями й небесними птахами,
і з плазунами земними.
Я лук і меч, і зброю знищу, зітру їх з лиця землі.
Так Я зроблю, щоб вони лежали в мирі.
19 Навічно Я тебе візьму за Себе,
згідно з праведністю й справедливістю,
у відданості й милосерді.
20 І візьму Я тебе за себе з вірністю,
і ти істинно пізнаєш Господа».
21 Господь говорить:
«Того дня Я говоритиму небесам,
та вони відповідатимуть
землі проливним дощем.
22 Земля ж дасть життя збіжжю
і молодому вину, й олії прегарній,
і вони відгукнуться Єзреелові.
23 І посаджу Я Ізраїль у цій землі для Себе.
Я змилосерджуся над Ло-Ругамою[t]
й Ло-Аммові[u] скажу: „Ти—Мій народ”,
а Він відповість: „А Ти—мій Бог”».
Осія викупає Ґомер із рабства
3 Тоді Господь знову промовив до мене: «У Гомер є багато коханців, але ти повинен любити її як перелюбку, оскільки Господь любить дітей Ізраїля, хоч вони й навернулися до інших богів і полюбляють печиво з родзинками[v], що принесли їм у пожертву».
2 Я купив Гомер собі за п’ятнадцять шекелів[w] та гомер і летек[x] ячменю. 3 Я їй сказав: «Ти мусиш зі мною жити довго, і розпустою займатися не повинна. Більше ні за кого ти не вийдеш заміж, я тобі буду чоловіком». 4 Бо саме так тривалий час сини Ізраїлю житимуть без царя й провідника, без пожертви, без пам’ятного стовпа й без ефоду[y], і без домашніх богів. 5 Після цього сини Ізраїлю повернуться й шукатимуть Господа їхнього Бога і Давида, царя їхнього. І наприкінці днів вони наблизяться зі страхом до Господа і Його доброти.
Господь—розгніваний на Ізраїль
4 Діти Ізраїля, почуйте слово Всевишнього, бо Господь висуває звинувачення проти мешканців краю:
«Немає відданості, ні послуху,
ні знання Бога в землі Ізраїльській.
2 Є прокляття, брехня, вбивства,
крадіжки та перелюб, і ллється кров.
3 Ось тому весь край стогне,
а люди стають немічними.
Дикі звіри, птахи небесні й,
навіть риби морські зникають[z].
4 Нехай ніхто не звинувачує,
нехай ніхто не сперечається,
бо, священику, проти тебе звинувачення Мої[aa].
5 І спотикатимешся ти вдень,
і пророки спотикатимуться з тобою вночі,
і матір твою погублю Я.
6 Народ Мій загине через брак знань,
і за те, що ти відмовився від знань,
не дозволю Я тобі бути Моїм священиком.
Забув ти закон Бога твого,
тож і Я забуду дітей твоїх.
7 Що більше їх ставало,
то дужче грішили вони проти Мене,
тож Я заміню їхню славу на ганьбу.
8 Вони живляться гріхами народу Мого,
ненажерливі вони на провини його.
9 Та буде зі священиком те саме, що й з народом:
Я кожному дам те, на що він заслуговує,
Я відплачу кожному за вчинки його.
10 І їстимуть вони, та не наситяться,
і розпустою будуть займатися,
та не матимуть дітей[ab].
Бо зневажили вони Господа,
щоб зберегти розпусту свою.
11 Вино, міцні напої й перелюб відбирають розум.
12 Народ Мій до дерев звертається з запитаннями,
гадаючи, що їм палиця відповість,
бо дух розпусти зводить їх з пуття,
в розпусті відступилися вони від Бога свого.
13 На верхівках гір вони приносять жертви
й на пагорбах вони спалюють запашне куріння.
Займаються цим під дубом, під тополею, під берестом,
бо вони прохолодну тінь дають.
Тому ж бо й дочки твої блудливі,
а невістки твої перелюб чинять.
14 Я не виню дочок ваших за те, що вони розпусні,
чи невісток ваших за те, що вони чинять перелюб.
Натомість покараю тих,
хто злигався з розпусницями,
й тих, хто приносить жертви з храмовими повіями.
Тож народ, який не розуміє, загине.
Ганебні гріхи Ізраїлю
15 Ізраїлю, коли розпутний ти,
не роби винним народ Юдеї.
Не входьте до Ґілґала,
не піднімайтеся до Бет-Авена
і не присягайтеся: „Як Господь живий…”
16 Всевишній благословив їх благами численними,
та пасе їх, немов овець на пасовиську.
Та Ізраїль упертий, як та вперта телиця,
що неодночасно збігає зі стада.
17 Ефраїм злигався з бовванами,
тож лишіть його самого.
18 Він бунтівник і п’яниця.
Вони розпусні, вони кохаються в безсоромній ганьбі[ac].
19 Вони пішли до тих бовванів, шукаючи притулок,
та затуманився їхній розум,
тож знеславлено їх буде за їхні пожертви[ad]».
Footnotes
- 1:1 Уззії… Езекії Уззія, Йотам, Агаз, Езекія—нащадки Даниїла, які царювали в Юдеї між 800-700 рр. до Р. Х.
- 1:1 Єровоама Єровоам правив десятьма північними колінами у той же час що й Уззія правив Юдеєю. Див.: 2 Царств 14-20.
- 1:2 розпусницею Ті люди, котрі віддавалися розпусним розвагам за гроші або ті, хто не вірять в Бога, або більш не слідують Його вченню. Це символ, що Осія приймає життя з розпусною людиною, як і Господь приймає невірний народ ізраїльський.
- 1:4 Єзреел У перекладі означає «Бог насаджує сім’я».
- 1:4 дім Єгу Царський дім Ізраїлю. Див.: 2 Царів 9-10.
- 1:4 дім Або «народ», чи «царська родина».
- 1:6 Ло-Ругама З гебрейської це означає «Та, яку не жаліють» або «Нелюба».
- 1:7 Своєю силою Або «силою Господа Бога їхнього».
- 1:9 Ло-Аммі З гебрейської це означає «Не мій народ».
- 1:11 бо земля… народу Буквально «і вийдуть вони із краю».
- 2:1 Ви… мої Гра слів. Див.: посилання до 1:6.
- 2:2 матір вашу Мається на увазі «народ Ізраїлю».
- 2:2 коханців Тобто «лжебогів».
- 2:5 за коханцями Тобто іншими богами. Осія вдається до аналогії з повією, щоб описати, як Ізраїль поклонявся іншим богам.
- 2:10 від влади Буквально «від руки».
- 2:11 врочистості Йдеться про релігійні свята, встановлені Богом. Їх не було скасовувано, бо люди дякували лжебогам у ті дні, які були призначені Богом.
- 2:13 лжебогам Буквально «Ваалам».
- 2:15 Ахор З гебрейсьскої це слово означає «неприємності» або «турботи».
- 2:16 Мій чоловік… Володар мій Ці слова вживалися жінками Ізраїлю при зверненні до чоловіків. Однак «володар» (ваал) також є ім’ям ханаанського бога. Осія теж вживає цей термін, щоб звинуватити ізраїльтян у поклонінні лжебогу Ваалу.
- 2:23 Ло-Ругама З гебрейської це означає «Та, яку не жаліють» або «Нелюба».
- 2:23 Ло-Аммі З гебрейської це означає «Не мій народ».
- 3:1 печиво з родзинками Ймовірно, що це було типове приношення лжебогам. Можливо, його їли ті, хто приносили пожертви.
- 3:2 п’ятнадцять шекелів Приблизно 172,5 гр.
- 3:2 гомер і летек Міра об’єму, приблизно 231 л.
- 3:4 стовпа… ефоду За тих часів люди встановлювали кам’яні стовпи, щоб визначити святе місце. Ефод—частина вбрання священика.
- 4:3 зникають Або «вмирають».
- 4:4 священику… Мої Або «Люди твої звинувачують священиків».
- 4:10 розпустою… дітей Релігійні ритуали поклоніння лжебогам включали в себе сексуальні контакти зі священиками.
- 4:18 кохаються… ганьбі Очевидно, тут ідеться про горезвісних бовванів.
- 4:19 знеславлено… пожертви Або «їх наче тим вихором знесе». У древньогебрейських рукописах значення цього речення незрозуміле.
Об'явлення 1
Ukrainian Bible
1 Об'явлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати Своїм рабам, що незабаром статися має. І Він показав, і послав Своїм Анголом рабові Своєму Іванові,
2 який свідчив про Слово Боже, і про свідчення Ісуса Христа, і про все, що він бачив.
3 Блаженний, хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та додержує написане в ньому, час бо близький!
4 Іван до семи Церков, що в Азії: благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти; і від семи духів, що перед престолом Його,
5 та від Ісуса Христа, а Він Свідок вірний, Первенець з мертвих і Владика земних царів. Йому, що нас полюбив і кров'ю Своєю обмив нас від наших гріхів,
6 що вчинив нас царями, священиками Богові й Отцеві Своєму, Тому слава та сила на вічні віки! Амінь.
7 Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним. Так, амінь!
8 Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель!
9 Я, Іван, ваш брат і спільник у біді, і в царстві, і в терпінні в Ісусі, був на острові, що зветься Патмос, за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа.
10 Я був у дусі Господнього дня, і почув за собою голос гучний, немов сурми,
11 який говорив: Що бачиш, напиши те до книги, і пошли до сімох Церков: до Ефесу, і до Смірни, і до Пергаму, і до Тіятирів, і до Сард, і до Філядельфії, і до Лаодикії.
12 І я оглянувся, щоб побачити голос, що говорив зо мною. І, оглянувшись, я побачив сім свічників золотих;
13 а посеред семи свічників Подібного до Людського Сина, одягненого в довгу одежу і підперезаного по грудях золотим поясом.
14 А Його голова та волосся білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його немов полум'я огняне.
15 А ноги Його подібні до міді, розпалені, наче в печі; а голос Його немов шум великої води.
16 І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй.
17 І коли я побачив Його, то до ніг Йому впав, немов мертвий. І поклав Він на мене правицю Свою та й промовив мені: Не лякайся! Я Перший і Останній,
18 і Живий. І був Я мертвий, а ось Я Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від аду.
19 Отже, напиши, що ти бачив, і що є, і що має бути по цьому!
20 Таємниця семи зір, що бачив ти їх на правиці Моїй, і семи свічників золотих: сім зір, то Анголи семи Церков, а сім свічників, що ти бачив, то сім Церков.
Откровение 1
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Вступ
1 Одкровення[a] Ісуса Христа було дано Йому Богом, щоб показати слугам Своїм, що має статися незабаром. Христос сповістив про це Свого слугу Іоана, пославши до нього Свого Ангела. 2 Іоан свідчить про все, що бачив. Це істинне Послання Бога і свідчення Ісуса Христа. 3 Блаженний той, хто читає і слухає слова цього пророцтва і дотримується написаного, бо час близький.
Послання Христа церквам
4 Від Іоана, семи церквам, розташованим у провінції Азія.
Благодать і мир вам від Того, Хто є, завжди був і має прийти, та від семи духів, які знаходяться перед престолом Його, 5 і від Ісуса Христа, вірного Свідка, першого, Хто був відроджений із мертвих, від Володаря над земними царями.
Ісус любить нас, і Своєю кров’ю звільнив нас від наших гріхів. 6 Він об’єднав нас у Своєму Царстві й зробив нас священиками, які служать Богу, Його Отцю. Слава і сила Йому навіки! Амінь.
7 Слухайте, Христос прийде із хмарами і кожен побачить Його, навіть ті, хто прокололи Його[b]. Всі народи землі голоситимуть за Ним. Дійсно, усе станеться саме так! Амінь.
8 «Я—Альфа і Омеґа[c],—говорить Господь Бог,—Той, Хто є, був і має прийти. Я—Всемогутній».
Одкровення на острові Патмос
9 Я, Іоан, брат ваш в Ісусі, та спільник ваш у стражданнях, царстві й довготерпінні. Мене було зіслано на острів Патмос за те, що я проповідував Слово Боже і свідчив про Ісуса Христа. 10 В Господній День заволодів мною Дух, і почув я за собою гучний голос, ніби сурми заграли. 11 І голос цей мовив: «Запиши в книгу те, що ти бачиш, і пошли до семи церков: Ефеса, Смирни, Перґи, Тіатира, Сарда, Філадельфії та Лаодикії».
12 Я озирнувся, щоб побачити, що то за голос говорить до мене. І, обернувшись, побачив сім золотих світильників. 13 Поміж світильників був хтось такий, подібний до Сина Людського. Вбраний Він був у довгий одяг, а на грудях мав золотий перев’яз. 14 Голова й волосся Його були геть білі, як біла вовна, чи як сніг, а очі, як полум’я вогню. 15 Ноги Його були немовби з бронзи, розжареної у плавильній печі. Голос Його був гучний, немов водоспад. 16 Сім зірок Він тримав у правиці, а з уст Його виходив двосічний меч. Обличчя Його сяяло, немов сонце, коли воно найясніше.
17 Тільки-но побачив я Його, то впав до ніг Його, як мертвий. Тоді поклав Він на мене свою правицю й сказав: «Не бійся! Я—Перший і Останній. 18 Я Той, Хто живе. Я був мертвим, але ось Я живий на віки вічні. Я маю ключі від смерті й від царства мертвих[d]. 19 Отож напиши про все, що ти бачив, про те, що є, і про те, що буде. 20 Ось тобі пояснення таємниці семи зірок, які ти бачиш у правиці Моїй, і семи золотих світильників. Сім зірок—це Ангели семи церков, а сім світильників—це сім церков».
Copyright © 2007 by Bible League International