Буття 4-6
Ukrainian Bible
4 І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.
2 А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.
3 І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
4 А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
5 а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.
6 І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
7 Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
8 І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.
9 І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?
10 І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
11 А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.
12 Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.
13 І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.
14 Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб'є мене.
15 І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
16 І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.
17 І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я тому містові, як ім'я свого сина: Енох.
18 І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.
19 І взяв собі Ламех дві жінки, ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла.
20 І породила Ада Явала, він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду.
21 А ймення брата його Ювал, він був батьком усім, хто держить у руках гусла й сопілку.
22 А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Ноема.
23 І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою,
24 і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех у сімдесятеро й семеро!
25 І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.
26 А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
5 Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.
2 Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
3 І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
4 І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ. І породив він синів і дочок.
5 А всіх Адамових днів було, які жив, дев'ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він.
6 І жив Сиф сто літ і п'ять літ, та й породив він Еноша.
7 І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок.
8 А були всі дні Сифові дев'ять сотень літ і дванадцять літ.
9 І жив Енош дев'ятдесят літ, та й породив він Кенана.
10 І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
11 А були всі Еношеві дні дев'ять сотень літ і п'ять літ. Та й помер він.
12 І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалал'їла.
13 І жив Кенан по тому, як породив Магалал'їла, вісім сотень літ і сорок літ. І породив він синів та дочок.
14 А всіх Кенанових днів було дев'ять сотень літ і дев'ять літ. Та й помер він.
15 І жив Магалал'їл шістдесят літ і п'ять літ, та й породив він Яреда.
16 І жив Магалал'їл по тому, як Яреда породив, вісім сотень літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
17 А були всі дні Магалал'їлові вісім сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. Та й помер він.
18 І жив Яред сто літ і шістдесят і два роки, та й породив він Еноха.
19 І жив Яред по тому, як породив він Еноха, вісім сотень літ. І породив він синів та дочок.
20 А були всі Яредові дні дев'ять сотень літ і шістдесят і два роки. Та й помер він.
21 І жив Енох шістдесят і п'ять літ, та й породив Метушалаха.
22 І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
23 А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ.
24 І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог.
25 І жив Метушалах сто літ і сімдесят і сім літ, та й Ламеха породив.
26 І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень літ і вісімдесят і два роки. І породив він синів та дочок.
27 А всіх Метушалахових днів було дев'ять сотень літ і шістдесят і дев'ять літ. Та й помер він.
28 І жив Ламех сто літ і вісімдесят і два роки, та й сина породив,
29 ім'я йому назвав: Ной, говорячи: Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв.
30 І жив Ламех по тому, як Ноя породив, п'ять сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. І породив він синів та дочок.
31 А всіх Ламехових днів було сім сотень літ і сімдесят і сім літ. Та й помер він.
32 І був Ной віку п'ять сотень літ, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета.
6 І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки.
2 І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.
3 І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ.
4 За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку.
5 І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.
6 І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
7 І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив.
8 Але Ной знайшов милість у Господніх очах.
9 Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.
10 І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета.
11 І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.
12 І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.
13 І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
14 Зроби собі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсередини та ізнадвору.
15 І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.
16 Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.
17 А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!
18 І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою.
19 І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.
20 Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.
21 А ти набери собі з кожної їжі, що вона на споживання, і буде для тебе й для них на поживу.
22 І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він.
Бытие 4-6
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Перша сім’я
4 Адам пізнав свою жінку Єву. Вона завагітніла й народила Каїна. «Я створила[a] чоловіка з допомогою Господа!»—сказала Єва. 2 Після цього вона народила Каїнового брата Авеля, який став пастухом. Каїн же став землеробом.
Вбивство Авеля
3 Через деякий час Каїн приніс у дар Господу частину врожаю, що він виростив. 4 Авель також приніс у дар найжирніші шматки первонародженої вівці. І Господь прихильно прийняв Авеля та його дар. 5 Але Господь не прийняв Каїна і його пожертву. Тож Каїн розлютився і був дуже похмурий. 6 І спитав Господь Каїна: «Чому ти розлютився! Чому такий незадоволений? 7 Якщо чинитимеш добро, то чи ж не прощу Я тебе? Якщо ж не чинитимеш добре, то гріх—під дверима. Він жадає тебе, але ти мусиш керувати ним».
8 Тоді Каїн мовив до свого брата Авеля: «Ходімо в поле»[b]. Коли ж прийшли вони в поле, Каїн кинувся на свого брата Авеля і вбив його.
9 Тоді Господь запитав Каїна: «Де твій брат?» А той відповів: «Хіба це мій обов’язок стежити за братом своїм?» 10 Тоді Господь сказав: «Що ж ти наробив! Кров брата твого волає до Мене з-під землі. 11 І тепер ти будеш проклятий і вигнаний з землі, що розверзлась і прийняла кров твого брата з рук твоїх. 12 Як поратимеш землю, то вона вже не даватиме тобі врожаю. І бути тобі бездомним блукальцем на цій землі».
13 Каїн відповів Господу: «Кара моя більша, ніж знести можу. 14 Ось ти мене женеш сьогодні з цієї землі, і я буду закритий від Тебе. Я буду бездомним блукальцем на землі. Тож кожен, хто знайде мене, зможе вбити».
15 І сказав Господь Каїнові: «Ось чому покарання того, хто вб’є тебе, буде всемеро більшим». І поставив Господь печать на Каїнові, щоб не міг той, хто знайде його, вбити.
Каїнові нащадки
16 І пішов тоді Каїн від Господа й поселився на землі, що звалася Нод[c],—на схід від Едема. 17 Каїн пізнав свою дружину. Вона завагітніла й народила Еноха. У той час Каїн будував місто. Він назвав його Енох, іменем свого сина. 18 У Еноха був син Ірад. Ірад мав сина Мегуяїла. Мегуяїл мав сина Мефусаїла. Мефусаїл мав сина Ламеха.
19 Ламех мав двох жінок. Одну звали Ада, другу—Цилла. 20 Ада народила Явала, від якого пішли люди, що живуть у наметах і займаються тваринництвом. 21 Він мав брата Ювал, від якого пішли ті, хто грає на флейті та арфі. 22 Цилла народила Тувал-Каїна, від якого пішли ті, хто кує мідь та залізо. Сестрою Тувал-Каїна була Наама.
23 Ламех мовив до своїх жінок:
«Адо й Цилло, почуйте голос мій!
Жінки Ламехові, послухайте, що я скажу.
Я чоловіка вбив, який мене штовхнув.
Я молодого хлопця вбив, який мене ударив.
24 Якщо за вбивство Каїна
повернеться усемеро,
то за убивство Ламеха воздасться
у сімдесят семеро тяжче».
У Адама і Єви народжується ще один син
25 Адам іще раз пізнав свою жінку Єву, й вона народила сина, якого вони назвали Сеф[d], бо Єва сказала: «Бог дав мені ще одного сина замість Авеля, якого вбив Каїн». 26 Сеф також мав сина і назвав його Еношем. У цей час люди почали поклонятися Господу[e].
Від Адама до Ноя
5 Ось список Адамових нащадків. Коли Бог створив людей, він створив їх за Своєю подобою. 2 Створивши чоловіка й жінку і благословивши їх, Він назвав їх «людьми»[f], коли створив їх. 3 Коли Адамові було сто тридцять років, народився в нього ще один син, який був за образом його й подобою. І Адам назвав його Сефом. 4 Після народження Сефа Адам жив вісімсот років. І мав він іще синів і дочок. 5 Тож проживши загалом дев’ятсот тридцять років, Адам помер.
6 Коли Сефові було сто п’ять років, у нього народився син. І назвали його Еношем. 7 Після народження Еноша Сеф жив вісімсот сім років. І мав він іще синів і дочок. 8 Тож проживши дев’ятсот дванадцять років, Сеф помер.
9 Коли Еношу було дев’яносто років, у нього народився син. І назвали його Кенаном. 10 Після народження Кенана Енош жив вісімсот п’ятнадцять років. І мав він іще синів і дочок. 11 Тож проживши дев’ятсот п’ять років, Енош помер.
12 Коли Кенану було сімдесят років, у нього народився син. І назвали його Магалалелом. 13 Після народження Магалалела Кенан жив вісімсот сорок років. І мав він іще синів і дочок. 14 Тож проживши дев’ятсот десять років, Кенан помер.
15 Коли Магалалелу було шістдесят п’ять років, у нього народився син. І назвали його Яредом. 16 Після народження Яреда Магалалел жив вісімсот тридцять років і мав він іще синів і дочок. 17 Тож проживши вісімсот дев’яносто п’ять років, Магалалел помер.
18 Коли Яреду було сто шістдесят два роки, у нього народився син. І назвали його Енохом. 19 Після народження Еноха Яред прожив вісімсот років і мав іще синів і дочок. 20 Тож проживши дев’ятсот шістдесят два роки, Яред помер.
21 Енохові було шістдесят п’ять років, коли в нього народився син, І назвали його Мефусаїлом. 22 Після народження Мефусаїла Енох жив у згоді з Богом[g] триста років. І мав він іще синів і дочок. 23 Енох прожив усього триста шістдесят п’ять років. 24 Тож ходив Енох із Богом і раптом зник, бо забрав його Бог.
25 Мефусаїлові було сто вісімдесят сім років, коли в нього народився син. І назвали його Ламехом. 26 Після його народження Мефусаїл жив сімсот вісімдесят два роки і мав він іще синів і дочок. 27 Тож проживши дев’ятсот шістдесят дев’ять років, Мефусаїл помер.
28 Ламеху було сто вісімдесят два роки, коли в нього народився син. 29 І назвали його Ноєм[h]. І мовив тоді Ламех: «Ми тяжко трудимося на землі, що її Бог прокляв. Нехай цей син принесе нам спочинок». 30 Після народження Ноя Ламех жив п’ятсот дев’яносто п’ять років, і мав він іще синів і дочок. 31 Отже, проживши сімсот сімдесят сім років, він помер.
32 Проживши п’ятсот років, Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета.
Зло людське
6 Людей ставало все більше й більше на землі. І було багато в них дочок. 2 Побачили сини Божі[i], що ті вродливими були, та й почали брати з ними шлюб, хто яку вподобав. 3 І мовив тоді Господь: «Дух Мій не завжди перебуватиме в людях[j], бо тіла їхні тлінні. І житимуть вони лише сто двадцять років».
4 Сини Божі пізнали людських жінок, а ті народили їм дітей. В ті часи (і пізніше) на землі жили нефілими[k] Вони були воїнами давніх часів, славетними людьми. 5 Господь побачив, що люди на землі сповнені зла, що думають лише про лихе. 6 І пошкодував Бог, що створив людей на землі. І засмутився Він у серці Своєму. 7 І промовив тоді Господь: «Я зітру з лиця землі людей, яких створив. Я знищу не тільки всіх людей і всіх тварин, але й усе, що плазує по землі та всіх птахів небесних. Я так шкодую, що створив їх». 8 Але Ной здобув ласку в очах Господа.
Ной
9 Ось родовід Ноїв. Ной був чоловік праведний і бездоганний серед усіх людей свого часу. Він жив у згоді з Богом і наслідував Його у всьому. 10 Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета.
11 І зіпсувалася земля в очах Божих. Запанувало на ній насильство. 12 Поглянув Бог на землю. Вона була загублена людьми, які занапастили й життя свої.
13 І мовив Бог Ноєві: «Я вирішив покласти край усьому живому за те, що люди залили землю насильством. Я знищу землю.
14 Змайструй собі ковчег із кипарису. Зроби приміщення в ньому і просмоли його ззовні та зсередини. 15 Завдовжки він має бути триста ліктів[l], завширшки—п’ятдесят ліктів[m], а заввишки—тридцять ліктів[n]. 16 Зроби під дахом вікно в лікоть, а збоку—двері. Зроби також три палуби: нижню, середню й верхню. 17 Я збираюся затопити водою землю, щоб сталася велетенська повінь, і знищити все живе, що є під небом. Усе на землі загине. 18 У нас же з тобою буде особлива домовленість. Ти зайдеш у ковчег зі своїми синами й з дружиною своєю, і з жінками синів своїх. 19 І мусиш узяти з собою по парі всього живого на землі, щоб вони вижили з тобою. Вони мають бути чоловічої та жіночої статі. 20 По парі кожного виду птахів, звірів і плазунів різних прийдуть до тебе, щоб ти зберіг їх живими. 21 Візьми з собою кожного роду їжі, щоб було і для тебе, і для всіх».
22 Ной зробив так, як звелів йому Бог.
Footnotes
- 4:1 створила Гебрейською мовою слово «кана», тобто «створила», співзвучне з іменем Каїн.
- 4:8 Ходімо в поле Цих слів немає в древньоєврейському тексті, але вони є в давніх самарійських, грецьких та сирійських перекладах.
- 4:16 Нод Нод означає «блукання» або «мандри».
- 4:25 Сеф Це ім’я звучить як древньоєврейське слово «давати».
- 4:26 Господь Або «Ягве». Див.: «Ягве».
- 5:2 людьми З гебрейської мови це слово перекладається як «Адам» або «людство».
- 5:22 жив у згоді з Богом Буквально «йшов з Богом». Також див.: Бут. 3:8, 5:24 та 6:9.
- 5:29 Ной Гебрейською мовою це ім’я звучить подібно до слова «втіха» або «відпочинок».
- 6:2 сини Божі Тобто «Ангели» або «царі». Також див.: Йов 1:6, 2:1.
- 6:3 Дух Мій… в людях Значення цього слова в гебрейській мові точно не відоме й не визначене. Можливі такі варіанти: «судити» («Дух Мій не вічно судитиме людей»); «непокоїти» («Люди не вічно непокоїтимуть Дух Мій»); «сперечатися» («Дух Мій не вічно сперечатиметься з людьми»).
- 6:4 нефілими Слово «нефілими», тобто люди, що жили до потопу, подібне до гебрейського слова «ті, що впали», хоча значення й непевне. Давньогрецькі й латинські перекладачі перекладали це слово, як «велетні», оскільки в наступних книгах Біблії нефілимів описано як великих і дужих людей. Див.: Числа, 13:33.
- 6:15 триста ліктів Приблизно 150 м.
- 6:15 п’ятдесят ліктів Приблизно 25 м.
- 6:15 тридцять ліктів Приблизно 15 м.
Від Матвія 2
Ukrainian Bible
2 Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу,
2 і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.
3 І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.
4 І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись?
5 Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:
6 І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.
7 Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря.
8 І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому.
9 Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.
10 А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.
11 І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну.
12 А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі.
13 Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити.
14 І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту.
15 І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого.
16 Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав.
17 Тоді справдилось те, що сказав Єремія пророк, промовляючи:
18 Чути голос у Рамі, плач і ридання та голосіння велике: Рахиль плаче за дітьми своїми, і не дається розважити себе, бо нема їх...
19 Коли ж Ірод умер, ось Ангол Господній з'явився в Єгипті вві сні Йосипові, та й промовив:
20 Уставай, візьми Дитятко та матір Його, та йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, хто шукав був душу Дитини.
21 І він устав, узяв Дитятко та матір Його, і прийшов у землю Ізраїлеву.
22 Та прочувши, що царює в Юдеї Архелай, замість Ірода, батька свого, побоявся піти туди він. А вві сні остережений, відійшов до країв галілейських.
23 А прибувши, оселився у місті, на ім'я Назарет, щоб збулося пророками сказане, що Він Назарянин буде званий.
От Матфея 2
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Мудреці поклоняються Ісусові
2 Ісус народився в юдейському місті Віфлеємі за царювання Ірода. Згодом до Єрусалиму прийшли мудреці зі Сходу. 2 Вони спитали: «Де новонароджений Цар юдейський? Ми прагнемо знати, бо бачили Його зірку, коли вона зійшла. Ми прийшли поклонитися Йому». 3 Почувши про це, цар Ірод дуже стривожився, а разом з ним і всі мешканці Єрусалиму. 4 Він зібрав усіх головних священиків та книжників юдейських і запитав їх, де має народитися Христос. 5 Вони сказали йому: «У Віфлеємі, в Юдеї, бо ось що написано пророком:
6 „Ти, Віфлеєме, що в землі Юди,
дуже важливе серед міст юдейських,
бо з тебе вийде Правитель,
Який буде пастирем народу Мого—Ізраїлю”».(A)
7 Тоді Ірод покликав мудреців, щоб зустрітися таємно, і точно з’ясував у них, коли зійшла зірка. 8 Пославши їх до Віфлеєма, він звелів: «Ідіть і добре розпитайте про Дитя, а коли знайдете, то сповістіть мене, щоб я теж міг піти й поклонитися Йому».
9 Вони вислухали царя та й пішли, і зірка, схід якої вони бачили, йшла поперед них, доки не зупинилася над місцем, де була Дитина. 10 Коли мудреці побачили те, велика радість охопила їх. 11 Вони ввійшли до оселі й побачили Дитину з Марією, Його матір’ю. Вони впали долілиць перед Ним, щоб поклонитися Немовляті. Тоді, відкривши свої скарбниці, піднесли Йому дарунки: золото, ладан та мирро.
12 Оскільки Бог з’явився їм вві сні й попередив, щоб не поверталися до Ірода, вони рушили до своєї землі іншим шляхом.
Втеча до Єгипту
13 Після того, як мудреці вирушили в путь, Ангел Господній з’явився Йосипу вві сні й сказав: «Вставай, візьми Дитину та Його матір і тікайте до Єгипту. Залишайтеся там, поки Я не скажу, що небезпека пройшла та можна повертатися, бо Ірод шукатиме Дитя, щоб убити Його». 14 Йосип встав, узяв Дитя та матір Його вночі та й пішов до Єгипту. 15 І він залишався там аж до смерті Іродової, щоб збулося сказане Богом, Який устами пророка провіщав: «Я покликав Свого Сина з Єгипту»(B).
Вбивство дітей
16 Коли Ірод побачив, що мудреці його обманули, то дуже розлютився й наказав повбивати у Віфлеємі та його околицях усіх дворічних і молодших за віком хлопчиків. (Визначивши вік з того, про що розповіли йому мудреці). 17 Тоді справдилося те, що було мовлено вустами пророка Єремії:
18 «В Рамі було чути звуки ридань та голосіння.
То Рахиль плакала за дітьми своїми,
незважаючи на втішання,
бо не було вже дітей її на світі».(C)
Йосип та Марія повертаються з Єгипту
19-20 По смерті Ірода Ангел Господній з’явився Йосипу вві сні в Єгипті й мовив: «Вставай, візьми Дитя та Його матір і йди в землю Ізраїльську, бо вмерли ті, хто прагнув відняти життя Дитини».
21 І він встав й, взявши Хлопчика та Його матір, вирушив до землі Ізраїльської. 22 Однак почувши, що в Юдеї замість батька—Ірода, царює син його Архелай, Йосип побоявся йти туди. Однак, попереджений вві сні, він покинув Єгипет і подався до Ґалилейської землі. 23 Прибувши туди, він оселився у місті Назареті, аби збулося пророками сказане, що назвуть Його[a] Назарянином[b].
Copyright © 2007 by Bible League International