Бытие 25-26

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Авраамові нащадки від Кетури

25 Авраам одружився знову і взяв собі жінку на ім’я Кетура. ² Вона народила йому Зимрана, Йокшана, Медана, Мидіана, Ішбака та Шуа. ³ Йокшан був батьком Шеби й Дадана. Нащадками Дедана були люди Ашура^[a], летуші та леуми. ⁴ Мидіан мав синів Ефу, Ефера, Ханоха, Авіда і Елдаа. Усі вони були нащадками Кетури.

Смерть Авраама

⁵ І віддав Авраам усе, що мав, Ісааку. ⁶ Він також роздав подарунки синам своїх наложниць, і ще за свого життя відіслав їх від свого сина Ісаака у східні землі^[b].

⁷ Прожив Авраам сто сімдесят п’ять років. ⁸ Авраам зітхнув востаннє й помер у доброму старому віці, після довгого щасливого життя і приєднався до свого народу^[c]. ⁹ Авраамові сини Ісаак та Ізмаїл поховали його в печері Махпела на полі, що належало Ефронові, Зогаровому синові, хиттитові, на схід від Мамре. ¹⁰ То було поле, що його Авраам придбав у хиттитів. Там і поховали його разом з жінкою Саррою.

¹¹ Після Авраамової смерті Бог благословив сина його Ісаака. Ісаак оселився поблизу Беер-Лахай-Роя.

Ізмаїлові нащадки

¹² Ось родовід Ізмаїла, сина Авраама і єгиптянки Аґар, Сарриної служниці. ¹³ Такі були імена його синів в порядку їх народження: первістком Ізмаїла був Невайот, за ним Кедар, Авдеел, Мівсам, ¹⁴ Мішма, Дума, Масса, ¹⁵ Хадад, Тема, Єтур, Нафис та Кедема.

¹⁶ Оце сини Ізмаїла, їхні імена, за їхніми селищами й поселеннями. І кожен з дванадцяти став князем у своєму племені.

¹⁷ Проживши сто тридцять сім років, Ізмаїл помер і приєднався до свого народу. ¹⁸ Ізмаїлові нащадки розселилися від Хавіли до Шура, що на схід від Єгипту по шляху до Ассирії, і часто нападали на своїх сусідів, нащадків братів Ізмаїлових^[d].

Ісаакова сім’я

¹⁹ Ось родовід Ісаака, Авраамового сина. Авраам був Ісааковим батьком. ²⁰ Коли Ісаакові було сорок років, він узяв собі жінку Ревекку, дочку арамеянина Бетуїла арамійського з Паддан-Арама, сестру Лавана арамійського. ²¹ Ісаак молився Господу за свою жінку, оскільки вона була неплідна. Господь почув його молитви і його Ревекка завагітніла.

²² Діти штовхалися у неї в животі. І вона питала: «Що це зі мною?» Тоді пішла вона спитатися в Господа. ²³ І мовив їй Господь:

²⁴ Коли час прийшов, Ревекка народила близнят, двох хлопчиків. ²⁵ Перший народився геть червоний і шкіра його була вкрита волоссям, то й нарекли його Ісавом^[e]. ²⁶ За ним народився його брат, міцно тримаючись своєю ручкою за Ісавову п’яту. Його нарекли Яковом^[f]. Ісаакові той час було шістдесят років.

²⁷ Хлопчики виросли. Ісав став вправним мисливцем і любив блукати в степу. Яків був тихим, домашнім чоловіком. ²⁸ Ісаак полюбив Ісава, бо до вподоби йому була дичина, яку той приносив. Та Ревекка любила Якова.

²⁹ Якось, коли Яків готував поїсти, Ісав прийшов з полювання виснажений. ³⁰ Ісав і каже Якову: «Дай мені отій червоній страви, бо я виснажений». Через це його називали Едомом^[g].

³¹ Та Яків відповів йому: «Продай мені спочатку своє первородство»^[h].

³² Ісав відповів: «Поглянь, я помираю з голоду. Що мені право первородства!» ³³ Але Яків наполягав: «Спершу присягни, що поступишся мені своїм первородством!» Тож Ісав присягнув і продав Якову своє право первородства. ³⁴ Тоді Яків дав Ісаву хліба і юшки. Той поїв, попив, а потім устав та й вийшов геть, показавши тим, який він байдужий до свого первородства.

Господнє одкровення Ісааку

26 Настав голод, ще й не такий, як був за життя Авраама. Тож пішов Ісаак до Авімелеха, царя филистимського, в Ґерар.

² Господь явився йому і промовив: «Не ходи до Єгипту. Лишайся на землі, яку Я вкажу тобі. ³ Живи на цій землі чужинцем, а Я буду з тобою і благословлю тебе, бо Я віддам тобі й твоїм нащадкам усі ці землі. І виконаю Я тоді клятву, якою присягнув твоєму батькові Аврааму. ⁴ І примножу Я рід твій, і твоїх нащадків буде, як тих зірок у небі. Я віддам їм усі ці землі, і всі народи на землі благословенні будуть через твоїх нащадків. ⁵ Я зроблю так за те, що Авраам, твій батько, слухав Моє слово і робив так, як Я велів. Він дотримувався Моїх заповідей, законів, Мого вчення».

⁶ Тож Ісаак залишився в Ґерарі.

Пригода з Ревеккою в Ґерарі

⁷ Місцеві чоловіки почали розпитувати його про жінку. Ісаак їм відповідав: «Це моя сестра». Він боявся казати, що вона його дружина, думаючи: «Ревекка дуже вродлива, і чоловіки можуть убити мене, щоб заволодіти нею».

⁸ Ісаак уже жив там довгий час. От одного разу Авімелех, цар филистимський, глянув у вікно і побачив, як Ісаак тішиться зі своєю жінкою Ревеккою. ⁹ Авімелех покликав Ісаака й каже: «Вона твоя жінка! Як же ти міг сказати, що вона твоя сестра?»

Ісаак йому відповів: «Я боявся, що загину через неї».

¹⁰ Тоді Авімелех сказав: «Що ж ти зробив з нами? Адже будь-хто з чоловіків міг лягти з твоєю жінкою, і кара тоді впала б на нас». ¹¹ І дав тоді Авімелех своєму народові такий наказ: «Якщо хтось торкнеться пальцем цього чоловіка чи його жінки, того покарано буде на смерть».

Ісаак стає багатим

¹² Того року Ісаак посіяв хліб на тій землі й зібрав гарний врожай. Господь благословив його. ¹³ Й Ісаак розбагатів. Він усе багатів і багатів, аж доки не став дуже багатий. ¹⁴ У нього було багато овець, великої худоби, рабів, і филистимляни почали заздрити йому. ¹⁵ Вони позасипали землею всі криниці, що викопали ще слуги Ісаакового батька, Авраама. ¹⁶ І сказав тоді Авімелех Ісаакові: «Йди геть від нас, бо став ти значно дужчий за нас».

Вигнання Ісаака

¹⁷ Ісаак пішов звідти. Він поставив свої намети в долині Ґерар і став там жити. ¹⁸ Він знову повідкопував криниці, що їх було вирито ще за життя його батька Авраама. Бо то филистимляни позасипали їх землею після смерті Авраама. І назвав їх Ісаак так само, як і його батько називав.

¹⁹ Ісаакові слуги, копаючи в долині, знайшли живе джерело. ²⁰ Але ґерарські пастухи почали сперечатися із Ісааковими, кажучи: «Це наша вода». І назвав тоді Ісаак ту криницю Есек^[i], оскільки вони сварилися з ним.

²¹ Тоді Ісаакові слуги викопали ще одну криницю. Та місцеві жителі знову почали сваритися за неї. І назвав тоді Ісаак цю криницю Сітна^[j].

²² Ісаак пішов звідти й викопав ще одну криницю. І ніхто вже не сварився за неї. І назвав тоді її Ісаак Реговот^[k], сказавши: «Нарешті Господь дав і нам простір. Тож будемо множитися й жити на цій землі».

Угода з Авімелехом

²³ Ісаак пішов звідти до Беершеби. ²⁴ Тієї ночі Господь явився йому і мовив: «Я Бог твого батька Авраама. Не бійся нічого, бо Я з тобою. Я благословлю тебе і зроблю твій рід численним в ім’я Авраама, Мого слуги».

²⁵ Ісаак спорудив там вівтар, покликав ім’я Господа й поставив свої намети поруч. А слуги його викопали криницю. ²⁶ Прийшов тоді до нього з Ґерара Авімелех зі своїм радником Ахуззатом, а також із воєначальником Фіколом. ²⁷ Ісак спитав їх: «Чого ви до мене прийшли? Ви ж мене ненавидите, ви ж вигнали мене зі своєї землі».

²⁸ А вони відповідають: «Тепер ми ясно бачимо, що Господь з тобою. То ми й подумали, чому б нам не поклястися один перед одним і не укласти Угоду з тобою. ²⁹ Обіцяй, що не заподієш лиха нам, як і ми не заподіяли тобі. Нічого, крім добра, не вчинили ми тобі, лиш відіслали з миром. І тепер тебе Господь благословив».

³⁰ То Ісаак влаштував для них гостину, і вони їли й пили. ³¹ Вранці вони повставали раненько й дали обіцянку один одному. Ісаак відіслав їх, і ті пішли собі з миром. ³² Того ж дня Ісаакові слуги прийшли до нього й сповістили, що вони викопали криницю, словами: «Ми знайшли воду!» ³³ І назвав Ісаак ту криницю Шеба^[l]. Тому й місто зветься Беершебою дотепер.

Одруження Ісава

³⁴ Коли Ісаву було сорок років, він одружився з Юдит, дочкою хиттита Беері та Басемат, дочки хиттита Елона. ³⁵ І стали вони джерелом гіркоти для Ісаака й Ревекки.