Буття 16-17
Ukrainian Bible
16 А Сара, Аврамова жінка, не родила йому. І в неї була єгиптянка невільниця, а ймення їй Аґар.
2 І сказала Сара Аврамові: Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, може від неї одержу я сина. І послухався Аврам голосу Сари.
3 І взяла Сара, Аврамова жінка, єгиптянку Аґар, свою невільницю, по десяти літах перебування Аврамового в землі ханаанській, і дала її Аврамові, чоловікові своєму, за жінку.
4 І він увійшов до Аґари, і вона зачала. Як вона ж побачила, що зачала, то стала легковажити господиню свою.
5 І сказала Сара Аврамові: Моя кривда на тобі! Я дала була свою невільницю до лоня твого, а як вона побачила, що зачала, то стала легковажити мене. Нехай розсудить Господь поміж мною та поміж тобою!
6 І промовив Аврам до Сари: Таж невільниця твоя в руці твоїй! Зроби їй те, що вгодне в очах твоїх. І Сара гнобила її. І втекла Аґар від обличчя її.
7 І знайшов її Ангол Господній біля джерела води на пустині, біля джерела на дорозі до Шур,
8 і сказав: Аґаро, Сарина невільнице, звідки ж то прийшла ти, і куди ти йдеш? Та відказала: Я втікаю від обличчя Сари, пані моєї.
9 А Ангол Господній промовив до неї: Вернися до пані своєї, і терпи під руками її!
10 І Ангол Господній промовив до неї: Сильно розмножу потомство твоє, і через безліч буде воно незліченне.
11 І Ангол Господній до неї сказав: Ось ти зачала, і сина породиш, і назвеш ім'я йому Ізмаїл, бо прислухавсь Господь до твоєї недолі.
12 А він буде як дикий осел між людьми, рука його на всіх, а рука всіх на нього. І буде він жити при всіх своїх браттях.
13 І назвала вона Ймення Господа, що мовив до неї: Ти Бог видіння! Бо сказала вона: Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене?
14 Тому джерело було назване Джерело Живого, Хто бачить мене, воно поміж Кадешем та поміж Баредом.
15 І вродила Аґар Аврамові сина, а Аврам назвав ім'я свого сина, що вродила Аґар: Ізмаїл.
16 А Аврам був віку восьмидесяти літ і шести літ, коли Аґар вродила була Аврамові Ізмаїла.
17 І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!
2 І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе.
3 І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:
4 Я, ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох народів.
5 І не буде вже кликатись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраам, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.
6 І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.
7 І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для нащадків твоїх по тобі.
8 І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, і Я буду їм Богом.
9 І сказав Авраамові Бог: А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твої по тобі в їхніх поколіннях.
10 То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі буде обрізаний у вас.
11 І будете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.
12 А кожен чоловічої статі восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з потомства твого.
13 Щодо обрізання, нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.
14 А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєї крайньої плоті, то стята буде душа та з народу свого, він зірвав заповіта Мого!
15 І сказав Авраамові Бог: Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я їй: Сарра.
16 І поблагословлю Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї народи, і царі народів будуть із неї.
17 І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?
18 А до Бога сказав Авраам: Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!
19 Бог же сказав: Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім'я йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для нащадків його по нім.
20 А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим народом учиню Я його.
21 А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року.
22 І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.
23 І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої статі з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.
24 А Авраам був віку дев'ятидесяти й дев'яти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.
25 А Ізмаїл був віку тринадцяти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.
26 Того самого дня був обрізаний Авраам та Ізмаїл, син його.
27 І всі мужі дому його, народжені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, були обрізані з ним.
Бытие 16-17
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Служниця Аґар
16 Аврамова дружина Сара не народила йому дітей. Та була у Сари рабиня-єгиптянка, яку звали Аґар. 2 І сказала Сара Авраму: «Ти знаєш, Господь не дав мені мати дітей. Увійди до моєї рабині. Можливо, матиму дитину через неї». Аврам послухався Сару.
3 І сталося це, коли Аврам прожив у землі Ханаанській вже десять років. Якраз тоді Сара і взяла собі рабиню-єгиптянку Аґар і віддала її Аврамові. 4 І ввійшов Аврам до Аґар, і завагітніла вона. Зрозумівши, що завагітніла, Аґар почала зневажати свою господиню. 5 І сказала Сара Аврамові: «Моє лихо—на тобі. Я сама віддала її тобі. Тепер, коли вона завагітніла, то ще менше поважає мене. Нехай же Господь розсудить, хто з нас з тобою правий».
6 На те Аврам відповів: «Послухай, Саро! Вона твоя служниця, а ти її господиня. Роби з нею, що хочеш». Сара стала жорстокою до Аґар і та втекла від неї.
Аґар у пустелі. Ізмаїл, Аврамів син
7 Ангел Господній знайшов Аґар у пустелі біля джерела, що на шляху до Шура. 8 Ангел спитав її: «Аґар, рабине Сарина, звідки ти прийшла? І куди йдеш?» Вона відповіла: «Я втікаю від своєї господині Сари».
9 Тоді Ангел Господній і каже: «Повертайся до своєї господині й підкорися їй». 10 І ще сказав Ангел Господній: «Я незмірно примножу нащадків твоїх. Тож їх буде стільки, що не злічити».
11 І ще раз мовив до неї Ангел Господній:
«Зараз ти вагітна, і згодом народиш сина;
назви його Ізмаїлом[a],
оскільки Господь почув твої страждання.
12 Син твій буде як дикий осел.
Він буде проти всіх, і всі будуть проти нього[b].
І житиме він у незгоді зі всіма своїми братами[c]».
13 І назвала Аґар Господа, Який говорив з нею, новим іменем. «Ти—Ель-Рой[d]». Бо сказала вона: «Чи й справді я побачила Того, Хто бачить мене?»
14 І назвали те джерело Беер-Лахай-Рой[e]. Воно й досі там між Кадешем і Вередом. 15 Аґар народила Аврамові сина, й Аврам назвав сина, народженого Аґар, Ізмаїлом. 16 Аврамові сповнилося вісімдесят шість років, коли Аґар народила йому Ізмаїла.
Обрізання на свідчення Угоди
17 Коли Аврамові сповнилося дев’яносто дев’ять років, Господь явився йому й мовив: «Я—Бог Усемогутній (Ель Шадай). Якщо ти слухатимешся Мене і будеш бездоганним, 2 Я укладу Угоду між нами й примножу твій рід, зробивши його великим».
3 Тоді впав Аврам долілиць, і мовив Бог до нього: 4 «Ось моя угода з тобою. Ти станеш батьком багатьох народів. 5 Не зватимешся ти більше Аврамом[f]. Твоїм іменем буде Авраам[g], оскільки Я зроблю тебе батьком багатьох народів. 6 Я зроблю тебе життєдайним, бо від тебе візьмуть початок багато народів і багато царів. 7 Тож укладаю Угоду між Мною і тобою, і твоїми нащадками після тебе з покоління в покоління. Це буде вічна угода. Я буду Богом для тебе і для твоїх нащадків після тебе. 8 Я віддаю тобі й усім твоїм майбутнім поколінням землю, по якій ти мандруєш, всю землю Ханаанську. І то буде навічно, а Я буду їхнім Богом».
9 І ще сказав Бог Авраму: «Ти й усі твої нащадки в усі часи дотримуватиметеся нашої Угоди. 10 Це моя угода, якої ви мусите слухатися. Це угода між Мною і всіма вашими наступними поколіннями: кожен чоловік має бути обрізаний. 11 Ви мусите обрізати крайню плоть, і це буде доказом того, що ви приймаєте цю Угоду між Мною і вами. 12 В усіх ваших поколіннях кожному хлопчику, лиш йому виповниться вісім днів, слід буде зробити обрізання. Усім народженим у вашому домі, і всім придбаним за гроші у чужинця, слід робити обрізання. Навіть якщо він і не з вашого роду. 13 Як раби, народжені у вашому домі, так і ті, яких придбали за гроші, мають бути обрізані. І таким чином ваша плоть матиме печатку Моєї вічної Угоди. 14 Усякого необрізаного чоловіка слід вигнати з-поміж його народу[h], бо він порушив Мою Угоду».
Ісаак—обіцяний Богом син
15 Бог сказав Аврааму: «Твоя жінка не зватиметься вже Сарою[i]. Її ім’я тепер буде Сарра[j]. 16 Я благословлю її, Я дам тобі сина від неї. Я благословлю її, і вона стане матір’ю народів. І царям цих народів дасть вона життя».
17 Авраам упав долілиць, щоб показати повагу до Бога, але про себе розсміявся, думаючи: «Чи народиться дитина від столітнього діда? Чи може дев’яностолітня Сарра народити?» 18 Авраам тоді сказав Богові: «Я сподіваюсь, Ізмаїл матиме прихильність Твою».
19 Бог відповів: «Ні. Твоя дружина Сарра народить тобі сина, і назвеш ті його Ісааком[k]. Я укладу з ним і з його нащадками Мою Угоду. І вона буде навік. 20 Я чув твоє слово про Ізмаїла Я благословлю його. Я дам йому багато дітей. Він стане батьком дванадцятьох князів. І рід його стане великим народом. 21 Але Угоду Я укладу з Ісааком, якого Сарра народить тобі в цей час наступного року».
22 І коли Бог скінчив промовляти, то зник з очей Авраамових, повернувшись на Небо. 23 Тоді Авраам узяв свого сина Ізмаїла, всіх рабів, народжених у нього в домі, чи куплених за його гроші, зібрав усіх чоловіків і молодих хлопців і того ж дня усіх обрізав, як Бог звелів.
24 Авраамові сповнилося дев’яносто дев’ять років, коли йому зробили обрізання. 25 Авраамовому сину Ізмаїлу було тринадцять, коли йому зробили обрізання. 26 Аврааму і його сину Ізмаїлу зробили обрізання в один день. 27 Усі чоловіки Авраамового дому, всі раби, що народилися в його домі чи були куплені в чужинців, були обрізані разом з Авраамом.
Footnotes
- 16:11 Ізмаїлом Ізмаїл означає «Бог чує».
- 16:12 Він буде… проти нього Також можливий переклад: «Він буде зі всіма, і всі будуть з ним».
- 16:12 у незгоді… братами Також можливий переклад: «Поруч зі всіма своїми братами» або «замість усіх своїх братів».
- 16:13 Ель-Рой Ель-Рой означає «Бог, Який бачить».
- 16:14 Беер-Лахай-Рой Беер-Лахай-рой означає «Джерело Живого, який бачить мене».
- 17:5 Аврамом Аврам означає «шановний батько».
- 17:5 Авраам Авраам означає «батько багатьох».
- 17:14 Усякого… народу Мається на увазі, що такого чоловіка слід ізолювати від родини, позбавити його спадщини. Це також може означати, що Бог може спричинити його передчасну смерть або позбавити його дітей і нащадків.
- 17:15 Сарою Сара в перекладі з арамійської мови означає «княжна».
- 17:15 Сарра Сарра в перекладі з гебрейської означає «княжна».
- 17:19 Ісааком Ім’я Ісаак означає «Він сміється».
Від Матвія 5:27-48
Ukrainian Bible
27 Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.
28 А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.
29 Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.
30 І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.
31 Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.
32 А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.
33 Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.
34 А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;
35 ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
36 не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.
37 Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.
38 Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.
39 А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.
40 А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.
41 А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.
42 Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.
43 Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.
44 А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?
47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?
48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
Read full chapter
От Матфея 5:27-48
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Повчання Ісуса про перелюб
27 «Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”(A). 28 Та кажу Я вам, що кожен, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці. 29 Якщо праве око примушує тебе на гріх, вирви його та кинь геть, бо ліпше позбутися однієї частини тіла, ніж усе тіло кинути до пекла. 30 І якщо правиця веде тебе до гріха, одрубай її та кинь геть, бо ліпше позбутися однієї частини тіла, ніж усе тіло загубити у пеклі».
Повчання Ісуса про розлучення
(Мт. 19:9; Мк. 10:11-12; Лк. 16:18)
31 «І сказано: „Той, хто бере розлучення з жінкою своєю, має дати їй розвідного листа”(B). 32 Та кажу Я вам, що існує тільки єдина підстава для чоловіка розлучитися зі своєю дружиною: через її розпусту. Той, хто одружується з тією розлученою, сам грішить перелюбом».
Повчання Ісуса про клятву
33 «Ви чули також, що було наказано нашим предкам: „Не порушуй клятву, а дотримуйся клятви, даної Господу”[a]. 34 Та кажу Я вам: не кляніться взагалі: ні небом, бо це—престол Божий, 35 ні Землею, бо це—підніжжя стіп Божих. Також, не кляніться ні Єрусалимом, бо це—місто великого Царя, 36 ні головою своєю, бо не зможете ви зробити жодної волосини ні білою, ані чорною. 37 Якщо ви хочете сказати: „Так”, то й кажіть: „Так”. Якщо ж: „Ні”, то й кажіть: „Ні”. Все, що поза цим—від лукавого».
Не чиніть опір злу
(Лк. 6:29-30)
38 «Ви чули, що сказано: „Око за око, зуб за зуб”(C). 39 Та кажу Я вам: Не чиніть опір злому чоловікові. Якщо хтось вдарить вас по правій щоці, то підставте йому і ліву. 40 Якщо хто схоче судитися з вами й забере вашу сорочку, то віддайте йому й плащ. 41 Якщо римський солдат примушуватиме[b] вас пройти з ним один кілометр, йдіть з ним два. 42 Коли хтось у вас просить, то дайте йому, а хто хоче позичити, не відмовляйте».
Любіть ворогів ваших
(Лк. 6:27-28, 32-36)
43 «Ви чули, що сказано: „Люби ближнього свого і ненавидь ворога”(D). 44-45 Та кажу Я вам: „Любіть ворогів своїх, моліться за тих, хто переслідує вас, щоб ви могли стати дітьми вашого Отця Небесного. Він примушує сонце сходити для злих і добрих й посилає дощ на праведних і неправедних.
46 Бо якщо ви любите лише тих, хто любить вас, то яку винагороду ви матимете? Чи не так чинять збирачі податків? 47 Якщо ви вітаєте лише братів своїх, то що особливого в цьому? Чи не так чинять погани?[c] 48 Тому будьте досконалими, такими, як Отець ваш Небесний”».
Read full chapterCopyright © 2007 by Bible League International