Add parallel Print Page Options

А першого року Кіра, царя перського, щоб сповнилось слово Господнє, проречене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи:

Так говорить Кір, цар перський: Усі земні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наказав мені збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї.

Хто між вами з усього Його народу, нехай буде Бог його з ним, і нехай він іде до Єрусалиму, що в Юдеї, і нехай будує дім Господа, Бога Ізраїлевого. Це той Бог, що в Єрусалимі.

А кожному позосталому по всіх тих містах, хто мешкає там, нехай допоможуть йому люди його місця сріблом, і золотом, і маєтком, і худобою, з добровільною жертвою для дому Божого, що в Єрусалимі.

І повставали голови батьківських родів Юди та Веніямина, і священики, і Левити, аж до всякого, що Бог збудив духа його, щоб піти будувати дім Господа, що в Єрусалимі.

А все їхнє довкілля зміцнило їм руки речами срібними та золотими, маєтком, і худобою, і коштовностями, окрім того, що хто пожертвував був добровільно.

А цар Кір повиносив речі Господнього дому, які забрав був Навуходоносор з Єрусалиму, і дав їх до дому бога свого,

і повиносив їх Кір, цар перський, рукою скарбника Мітредата, а той відрахував їх Шешбаццарові, Юдиному начальникові.

І оце їхнє число: мисок золотих тридцять, мисок срібних тисяча, ножів двадцять і дев'ять,

10 келіхів золотих тридцять, келіхів срібних подвійних чотири сотні й десять, посуду іншого тисяча.

11 Усього золотого й срібного посуду п'ять тисяч і чотири сотні. Усе це завіз Шешбаццар, коли вигнанці верталися з Вавилону до Єрусалиму.

А оце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнання, яких вигнав був Навуходоносор, цар вавилонський, до Вавилону, і вони повернулися до Єрусалиму та Юдеї, кожен до міста свого,

ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сераєю, Реелаєю, Мордехаєм, Білшаном, Міспаром, Біґваєм, Рехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:

синів Пар'ошових дві тисячі сто сімдесят і два,

синів Шефатіїних три сотні сімдесят і два,

синів Арахових сім сотень сімдесят і п'ять,

синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових дві тисячі вісім сотень і дванадцять,

синів Еламових тисяча двісті п'ятдесят і чотири,

синів Заттуєвих дев'ять сотень і сорок і п'ять,

синів Заккеєвих сім сотень і шістдесят,

10 синів Банієвих шість сотень сорок і два,

11 синів Беваєвих шість сотень двадцять і три,

12 синів Азґадових тисяча двісті двадцять і два,

13 синів Адонікамових шість сотень шістдесят і шість,

14 синів Біґваєвих дві тисячі п'ятдесят і шість,

15 синів Адінових чотири сотні п'ятдесят і чотири,

16 синів Атерових, від Єзекії дев'ятдесят і вісім,

17 синів Бецаєвих три сотні двадцять і три,

18 синів Йориних сто й дванадцять,

19 синів Хашумових двісті двадцять і три,

20 синів Ґіббарових дев'ятдесят і п'ять,

21 виходьків з Віфлеєму сто двадцять і три,

22 людей з Нетофи п'ятдесят і шість,

23 людей з Анатоту сто двадцять і вісім,

24 виходьків з Азмавету сорок і два,

25 виходьків з Кір'ят-Аріму, Кефіри та Беероту сім сотень і сорок і три,

26 виходьків з Рами та Ґеви: шість сотень двадцять і один,

27 людей з Міхмасу сто двадцять і два,

28 людей з Бет-Елу та Аю двісті двадцять і три,

29 виходьків з Нево п'ятдесят і два,

30 виходьків з Маґбішу сто п'ятдесят і шість,

31 виходьків з Еламу Другого тисяча двісті п'ятдесят і чотири,

32 виходьків з Харіму три сотні й двадцять,

33 виходьків з Лоду, Хадіду та Оно сім сотень двадцять і п'ять,

34 виходьків з Єрихону три сотні сорок і п'ять,

35 виходьків з Сенаї три тисячі і шість сотень і тридцять.

36 Священиків: синів Єдаєвих з Ісусового дому дев'ять сотень сімдесят і три,

37 синів Іммерових тисяча п'ятдесят і два,

38 синів Пашхурових тисяча двісті сорок і сім,

39 синів Харімових тисяча й сімнадцять.

40 Левитів: синів Ісусових і Кадміїлових, з синів Гадавії сімдесят і чотири.

41 Співаків: синів Асафових сто двадцять і вісім.

42 Синів придверних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих, усіх сто тридцять і дев'ять.

43 Храмових підданців: синів Ціхіних, синів Хасуфіних, синів Таббаотових,

44 синів Керосових, синів Сіагіних, синів Падонових,

45 синів Леваниних, синів Хаґавиних, синів Аккувових,

46 синів Хаґавових, синів Самлаєвих, синів Хананових,

47 синів Ґідделових, синів Ґахарових, синів Реаїних,

48 синів Рецінових, синів Некодиних, синів Ґаззамових,

49 синів Уззиних, синів Пасеахових, синів Бесаєвих,

50 синів Асниних, синів Меунімових, синів Нефусімових,

51 синів Бакбукових, синів Хакуфиних, синів Хархурових,

52 синів Бацлутових, синів Мехідиних, синів Харшиних,

53 синів Баркосових, синів Сісриних, синів Темахових,

54 синів Незіхових, синів Хатіфиних,

55 синів Соломонових рабів: синів Сотаєвих, синів Соферетових, синів Терудиних,

56 Синів Яалиних, синів Дарконових, синів Ґідделових,

57 синів Шефатіїних, синів Хаттілових, синів Похерет-Гаццеваїмових, синів Амієвих,

58 усього цих храмових підданців та синів Соломонових рабів три сотні дев'ятдесят і два.

59 А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддану та Іммеру, та не могли довести роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:

60 синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних шість сотень п'ятдесят і два.

61 І з синів священичих: сини Ховайїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок ґілеадянина Барзіллая, і звався їхнім ім'ям.

62 Вони шукали свого запису родоводу, та не знайшли, і були вони вилучені зо священства,

63 а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до уріму та тумміму.

64 Усього збору разом сорок дві тисячі три сотні шістдесят,

65 окрім їхніх рабів та невільниць, цих було сім тисяч три сотні тридцять і сім; а їхніх співаків та співачок двісті.

66 Їхніх коней було сім сотень тридцять і шість, їхніх мулів двісті сорок і п'ять,

67 їхніх верблюдів чотири сотні тридцять і п'ять, ослів шість тисяч сім сотень і двадцять.

68 А з голів батьківських родів, коли вони прийшли до Господнього дому, що в Єрусалимі, то вони жертвували до Божого дому, щоб поставити його на його становищі.

69 За своєю спроможністю вони дали до скарбу на працю: золота шістдесят одну тисячу дарейків, а срібла п'ять тисяч мін, а священичих убрань сто.

70 І осілися священики й Левити, та з народу, і співаки, і придверні, і храмові підданці по своїх містах, і ввесь Ізраїль по своїх містах.

Кир допомагає полоненим повернутися

У перший рік[a] царювання перського царя Кира, щоб справилося слово Господнє, мовлено пророком Єремією[b], Господь надихнув перського царя Кира написати об’яву і розіслати її по всіх усюдах свого царства. Ось що там мовилося:

«Так каже Кир, цар перський:

„Господь, Бог Небесний, віддав мені всі царства землі й призначив мене побудувати для Нього храм у Єрусалимі, що в Юдеї. Хто з вас належить до Його народу? Хай їхній Господь буде з ними і нехай підуть вони в Єрусалим, що в Юдеї, і збудують храм Господа, Бога Ізраїлю, тобто Бога, який в Єрусалимі. А інші мешканці міст, де ще залишилися ізраїльтяни, мають допомагати їм золотом та сріблом, добром і худобою, а також добровільними пожертвами на храм Господній в Єрусалимі”».

І піднялися старійшини родин Юди та Веніамина, священики та левити—всі, кого Бог надихнув іти будувати храм Господній в Єрусалимі. А сусіди їхні допомагали їм срібними й золотими речами, добром усіляким, худобою та дорогоцінними дарунками, а також різноманітними добровільними пожертвами. А цар Кир виніс посуд храму Господа, який Навуходоносор забрав був з Єрусалима й помістив у храмі своїх лжебогів. Кир, цар перський, передав усе те скарбнику Мітредату, а той зробив реєстр і віддав усе те Шешбацару, юдейському вождю.

Ось перелік того, що було там: золотих полумисків—тридцять, срібних полумисків—одна тисяча, ножів—двадцять дев’ять, 10 золотих кухлів—тридцять, срібних кухлів—чотириста десять, іншого посуду—одна тисяча.

11 Всього було там п’ятдесят чотири тисячі предметів посуду з золота та срібла. Шешбацар привіз усе те добро, коли полонені були повернуті Господом з Вавилона до Єрусалима.

Список тих, хто повернувся з полону

Ось перелік родин у провінціях, які повернулися з полону, куди їх забрав Навуходоносор, цар вавилонський. Вони повернулися до Єрусалима та Юдеї, кожен у своє рідне місто. Вони прийшли з Зерувавелом, Ісусом, Неемією, Сераєю, Реєлаєю, Мордекаєм, Вілшаном, Миспаром, Віґваєм, Регумом та Бааною. Ось кількість людей Ізраїлю:

нащадків Пароша—дві тисячі сто сімдесят два;

нащадків Шефатії—триста сімдесят два;

нащадків Ари—сімсот сімдесят п’ять;

нащадків Пагата моавського, а саме, нащадків Ісуса та Йоава—дві тисячі вісімсот дванадцять;

нащадків Елама—одна тисяча двісті п’ятдесят чотири;

нащадків Затту—дев’ятсот сорок п’ять;

нащадків Заккаї—сімсот шістдесят;

10 нащадків Вані—шістсот сорок два;

11 нащадків Веваї—шістсот двадцять три;

12 нащадків Азґада—одна тисяча двісті двадцять два;

13 нащадків Адонікама—шістсот шістдесят шість;

14 нащадків Віґваї—дві тисячі п’ятдесят шість;

15 нащадків Адіна—чотириста п’ятдесят чотири;

16 нащадків Атера, тобто Езекії—дев’яносто вісім;

17 нащадків Везаї—триста двадцять три;

18 нащадків Йори—сто дванадцять;

19 нащадків Хашума—двісті двадцять три;

20 нащадків Ґіббара—дев’яносто п’ять;

21 мешканців Віфлеєма—сто двадцять три;

22 мешканців Нетофи—п’ятдесят шість;

23 мешканців Анатота—сто двадцять вісім;

24 мешканців Азмавета—сорок два;

25 мешканців Киріат-Єарима, Кефіри та Беерота—сімсот сорок три;

26 мешканців Рами та Ґеви—шістсот двадцять один;

27 мешканців Мікмаша—сто п’ятдесят шість;

28 мешканців Бетела та Аї—двісті двадцять три;

29 мешканців Нево—п’ятдесят два;

30 мешканців Маґвіша—сто п’ятдесят шість;

31 мешканців іншого міста під назвою Елам—одна тисяча двісті п’ятдесят чотири;

32 мешканців Гарима—триста двадцять;

33 мешканців Лода, Гадида і Оно—сімсот двадцять п’ять;

34 мешканців Єрихона—триста сорок п’ять;

35 мешканців Сенаї—три тисячі шістсот тридцять.

36 Священики:

нащадків Єдаї, тобто з родини Ісуса—дев’ятсот сімдесят три;

37 нащадків Іммера—одна тисяча п’ятдесят два;

38 нащадків Пашхура—одна тисяча двісті сорок сім;

39 нащадків Гарима—одна тисяча сімнадцять;

40 Левити:

нащадків Ісуса та Кадміела, з родини Годавії—сімдесят чотири;

41 Співаки:

нащадків Асафа—сто двадцять вісім;

42 Нащадки наглядачів храмової брами:

нащадків Шаллума, Атера, Талмона, Аккува, Гатіта й Шоваї—сто тридцять дев’ять;

43 Служителі храму:

нащадків Зіги, Газуфа, Тавваота;

44 Кероса, Сіаги, Падона;

45 Левани, Хаґаби, Аккува;

46 Хаґаба, Шалмая, Ганана;

47 Ґіддела, Ґагара, Реаї;

48 Рецина, Некоди, Ґаззама;

49 Уззи, Пасеї, Весаї;

50 Асни, Меуніма, Нефузима;

51 Ваквука, Гакуфа, Гаргура;

52 Вазлута, Мегіди, Гарші;

53 Варкоса, Сісери, Теми;

54 Незії та Гатіфи;

55 Нащадки слуг Соломонових:

нащадків Сотаї, Хассоферета, Перуди;

56 Яала, Даркона, Ґіддела;

57 Шефатії, Гаттила, Покерет Хацеваїма та Амі;

58 Всього служителів храму та нащадків Соломонових слуг—триста дев’яносто два.

59 Ці родини прийшли до Єрусалима з міст Тель-Мели, Тель-Гарші, Керува, Аддона та Іммера, але вони не могли довести, що їхні родини належать до Ізраїлю:

60 то були нащадки Делаї, Товії та Некоди—шістсот п’ятдесят два чоловіки.

61 Серед священиків були нащадки:

сини Ховаї, Гаккоза та Барциллая. (Чоловік, який одружився з дочкою Барциллая з Ґілеада, вважався членом цієї родини).

62 Ці люди шукали свої імена в сімейних літописах, але не знайшли їх. Отож вони були виключені зі священицтва. 63 Правитель сказав їм, що вони не можуть їсти святої їжі, доки не з’явиться священик, який випробує їх за допомогою уриму й туммиму.

64 Усього людей було сорок дві тисячі триста шістдесят. 65 А ще ж слуги та служниці, яких було сім тисяч триста тридцять сім. Крім того, двісті співаків: чоловіків та жінок. 66 Мали вони сімсот тридцять шість коней, двісті сорок п’ять мулів, 67 чотириста тридцять п’ять верблюдів та шість тисяч сімсот двадцять віслюків.

68 Як дісталися вони до храму Господнього в Єрусалимі, деякі голови родин зробили добровільні пожертви на будівництво храму Господнього замість зруйнованого. 69 Вони скільки змогли віддали коштовностей на ту роботу: шістдесят одну тисячу драхм[c] золота, п’ять тисяч мін[d] срібла та сто пар вбрання для священиків.

70 Священики, левити, деякі люди, співаки, наглядачі храмових брам, служителі храму оселилися у своїх містах, а інші ізраїльтяни—у своїх.

Footnotes

  1. 1:1 У перший рік Тобто 539-538 рр. до Р. Х.
  2. 1:1 слово Господнє… Єремією Див.: Єр. 25:12-14.
  3. 2:69 шістдесят одну тисячу драхм Приблизно 526 кг.
  4. 2:69 п’ять тисяч мін Приблизно 3450 кг.

Cyrus Helps the Exiles to Return(A)

In the first year of Cyrus king of Persia, in order to fulfill the word of the Lord spoken by Jeremiah,(B) the Lord moved the heart(C) of Cyrus king of Persia to make a proclamation throughout his realm and also to put it in writing:

“This is what Cyrus king of Persia says:

“‘The Lord, the God of heaven, has given me all the kingdoms of the earth and he has appointed(D) me to build(E) a temple for him at Jerusalem in Judah. Any of his people among you may go up to Jerusalem in Judah and build the temple of the Lord, the God of Israel, the God who is in Jerusalem, and may their God be with them. And in any locality where survivors(F) may now be living, the people are to provide them with silver and gold,(G) with goods and livestock, and with freewill offerings(H) for the temple of God(I) in Jerusalem.’”(J)

Then the family heads of Judah and Benjamin,(K) and the priests and Levites—everyone whose heart God had moved(L)—prepared to go up and build the house(M) of the Lord in Jerusalem. All their neighbors assisted them with articles of silver and gold,(N) with goods and livestock, and with valuable gifts, in addition to all the freewill offerings.

Moreover, King Cyrus brought out the articles belonging to the temple of the Lord, which Nebuchadnezzar had carried away from Jerusalem and had placed in the temple of his god.[a](O) Cyrus king of Persia had them brought by Mithredath the treasurer, who counted them out to Sheshbazzar(P) the prince of Judah.

This was the inventory:

gold dishes30
silver dishes1,000
silver pans[b]29
10 gold bowls30
matching silver bowls410
other articles1,000

11 In all, there were 5,400 articles of gold and of silver. Sheshbazzar brought all these along with the exiles when they came up from Babylon to Jerusalem.

The List of the Exiles Who Returned(Q)

Now these are the people of the province who came up from the captivity of the exiles,(R) whom Nebuchadnezzar king of Babylon(S) had taken captive to Babylon (they returned to Jerusalem and Judah, each to their own town,(T) in company with Zerubbabel,(U) Joshua,(V) Nehemiah, Seraiah,(W) Reelaiah, Mordecai, Bilshan, Mispar, Bigvai, Rehum and Baanah):

The list of the men of the people of Israel:

the descendants of Parosh(X)2,172
of Shephatiah372
of Arah775
of Pahath-Moab (through the line of Jeshua and Joab)2,812
of Elam1,254
of Zattu945
of Zakkai760
10 of Bani642
11 of Bebai623
12 of Azgad1,222
13 of Adonikam(Y)666
14 of Bigvai2,056
15 of Adin454
16 of Ater (through Hezekiah)98
17 of Bezai323
18 of Jorah112
19 of Hashum223
20 of Gibbar95
21 the men of Bethlehem(Z)123
22 of Netophah56
23 of Anathoth128
24 of Azmaveth42
25 of Kiriath Jearim,[c] Kephirah and Beeroth743
26 of Ramah(AA) and Geba621
27 of Mikmash122
28 of Bethel and Ai(AB)223
29 of Nebo52
30 of Magbish156
31 of the other Elam1,254
32 of Harim320
33 of Lod, Hadid and Ono725
34 of Jericho(AC)345
35 of Senaah3,630

36 The priests:

the descendants of Jedaiah(AD) (through the family of Jeshua)973
37 of Immer(AE)1,052
38 of Pashhur(AF)1,247
39 of Harim(AG)1,017

40 The Levites:(AH)

the descendants of Jeshua(AI) and Kadmiel (of the line of Hodaviah)74

41 The musicians:(AJ)

the descendants of Asaph128

42 The gatekeepers(AK) of the temple:

the descendants of
Shallum, Ater, Talmon,
Akkub, Hatita and Shobai139

43 The temple servants:(AL)

the descendants of
Ziha, Hasupha, Tabbaoth,
44 Keros, Siaha, Padon,
45 Lebanah, Hagabah, Akkub,
46 Hagab, Shalmai, Hanan,
47 Giddel, Gahar, Reaiah,
48 Rezin, Nekoda, Gazzam,
49 Uzza, Paseah, Besai,
50 Asnah, Meunim, Nephusim,
51 Bakbuk, Hakupha, Harhur,
52 Bazluth, Mehida, Harsha,
53 Barkos, Sisera, Temah,
54 Neziah and Hatipha

55 The descendants of the servants of Solomon:

the descendants of
Sotai, Hassophereth, Peruda,
56 Jaala, Darkon, Giddel,
57 Shephatiah, Hattil,
Pokereth-Hazzebaim and Ami
58 The temple servants(AM) and the descendants of the servants of Solomon392

59 The following came up from the towns of Tel Melah, Tel Harsha, Kerub, Addon and Immer, but they could not show that their families were descended(AN) from Israel:

60 The descendants of
Delaiah, Tobiah and Nekoda652

61 And from among the priests:

The descendants of
Hobaiah, Hakkoz and Barzillai (a man who had married a daughter of Barzillai the Gileadite(AO) and was called by that name).

62 These searched for their family records, but they could not find them and so were excluded from the priesthood(AP) as unclean. 63 The governor ordered them not to eat any of the most sacred food(AQ) until there was a priest ministering with the Urim and Thummim.(AR)

64 The whole company numbered 42,360, 65 besides their 7,337 male and female slaves; and they also had 200 male and female singers.(AS) 66 They had 736 horses,(AT) 245 mules, 67 435 camels and 6,720 donkeys.

68 When they arrived at the house of the Lord in Jerusalem, some of the heads of the families(AU) gave freewill offerings toward the rebuilding of the house of God on its site. 69 According to their ability they gave to the treasury for this work 61,000 darics[d] of gold, 5,000 minas[e] of silver and 100 priestly garments.

70 The priests, the Levites, the musicians, the gatekeepers and the temple servants settled in their own towns, along with some of the other people, and the rest of the Israelites settled in their towns.(AV)

Footnotes

  1. Ezra 1:7 Or gods
  2. Ezra 1:9 The meaning of the Hebrew for this word is uncertain.
  3. Ezra 2:25 See Septuagint (see also Neh. 7:29); Hebrew Kiriath Arim.
  4. Ezra 2:69 That is, about 1,100 pounds or about 500 kilograms
  5. Ezra 2:69 That is, about 3 tons or about 2.8 metric tons

23 Розп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху.

24 Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили...

25 Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.

26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!

27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.

28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!

29 Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.

30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...

31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.

32 Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був.

33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,

34 та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.

35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.

36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!

37 І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.

38 Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.

39 Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.

40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.

41 На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.

42 Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.

Read full chapter

23 Розіп’явши Ісуса, воїни взяли Його одяг і розділили на чотири частини, щоб кожному дісталося. Вони взяли також туніку, але вона була без швів—цільна, зіткана зверху до низу. 24 Тоді вони сказали один одному: «Не будемо її рвати, натомість кинемо жереб, кому вона дістанеться». І збулося сказане у Святому Писанні:

«Вони розділили одяг Мій між собою
    і кинули жереб на Моє вбрання,
    кому воно дістанеться».(A)

Отже, воїни так і зробили.

25 Біля хреста, на якому був розіп’ятий Ісус, стояли Його мати, материна сестра, Клеопова жінка Марія та Марія Маґдалина.

26 Побачивши, що Його матір і учень, якого Він дуже любив, стоять поруч, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син». 27 І учневі: «Це твоя мати». І учень узяв її до себе, і жила вона потім у нього.

Смерть Ісуса

(Мт. 27:45-56; Мк. 15:33-41; Лк. 23:44-49)

28 Після цього Ісус, знаючи, що все вже звершено, і щоб виконати сказане у Святому Писанні, сказав: «Мене мучить спрага»[a]. Так здійснилося сказане у Святому Писанні.

29 Там стояла посудина, повна оцту, і воїни, змочивши губку, настромили її на палицю і піднесли до Ісусових уст. 30 Спробувавши трохи оцту, Ісус мовив: «Звершилося!» Тоді, схиливши голову, Він помер.

31 То була п’ятниця. Щоб не залишати тіла на хрестах на суботу, бо та субота була особливо урочиста, вони попросили Пилата, щоб той наказав перебити розіп’ятим ноги[b] і зняти їх. 32 Тож прийшли воїни, поперебивали ноги спочатку одному, а потім другому з тих двох, котрі були розіп’яті разом з Ісусом.

33 Підійшовши до Ісуса, вони побачили, що Він уже помер і не стали робити цього. 34 Але один воїн, узявши спис, проколов Ісусові бік, і з рани бризнули кров і вода. 35 Те засвідчив той, хто бачив це, і свідчення його істинне. Він знає, що каже правду, щоб ви повірили. 36 І здійснилося те, щоб виконати сказане у Святому Писанні: «Жодна кістка Його не буде поламана»(B). 37 І ще сказано у Святому Писанні: «Вони дивитимуться на Того, Кого прокололи списом»(C).

Поховання Ісуса

(Мт. 27:57-61; Мк. 15:42-47; Лк. 23:50-56)

38 Згодом, Йосип із Ариматеї спитав у Пилата дозволу зняти Ісусове тіло з хреста. Він був учнем Ісуса, але тримав це в таємниці, бо боявся юдеїв. Отримавши дозвіл від Пилата, він пішов і зняв Ісусове тіло. 39 З ним був і Никодим, котрий раніше приходив до Ісуса вночі. Він приніс із собою пахощів: суміш мирра з алое, літрів зі сто[c]. 40 І взявши Ісусове тіло, вони загорнули Його в лляне полотно, змащене пахощами; так ховають за юдейським звичаєм. 41 Поруч із місцем, де розіп’яли Ісуса, був сад, а в саду тому була нова могила, в якій нікого не було поховано. 42 Оскільки була п’ятниця і юдеї готувалися до суботнього свята, та й гробниця була поруч, Ісуса там і поклали.

Read full chapter

Footnotes

  1. 19:28 Мене… спрага Див.: Пс. 21:15; 68:21.
  2. 19:31 перебити… ноги Це робилося для того, щоб в’язні швидше вмирали.
  3. 19:39 літрів зі сто Буквально «100 літра». «Літра», або «римський фунт», дорівнювала 327 гр.

23 When the soldiers crucified Jesus, they took his clothes, dividing them into four shares, one for each of them, with the undergarment remaining. This garment was seamless, woven in one piece from top to bottom.

24 “Let’s not tear it,” they said to one another. “Let’s decide by lot who will get it.”

This happened that the scripture might be fulfilled(A) that said,

“They divided my clothes among them
    and cast lots for my garment.”[a](B)

So this is what the soldiers did.

25 Near the cross(C) of Jesus stood his mother,(D) his mother’s sister, Mary the wife of Clopas, and Mary Magdalene.(E) 26 When Jesus saw his mother(F) there, and the disciple whom he loved(G) standing nearby, he said to her, “Woman,[b] here is your son,” 27 and to the disciple, “Here is your mother.” From that time on, this disciple took her into his home.

The Death of Jesus(H)

28 Later, knowing that everything had now been finished,(I) and so that Scripture would be fulfilled,(J) Jesus said, “I am thirsty.” 29 A jar of wine vinegar(K) was there, so they soaked a sponge in it, put the sponge on a stalk of the hyssop plant, and lifted it to Jesus’ lips. 30 When he had received the drink, Jesus said, “It is finished.”(L) With that, he bowed his head and gave up his spirit.

31 Now it was the day of Preparation,(M) and the next day was to be a special Sabbath. Because the Jewish leaders did not want the bodies left on the crosses(N) during the Sabbath, they asked Pilate to have the legs broken and the bodies taken down. 32 The soldiers therefore came and broke the legs of the first man who had been crucified with Jesus, and then those of the other.(O) 33 But when they came to Jesus and found that he was already dead, they did not break his legs. 34 Instead, one of the soldiers pierced(P) Jesus’ side with a spear, bringing a sudden flow of blood and water.(Q) 35 The man who saw it(R) has given testimony, and his testimony is true.(S) He knows that he tells the truth, and he testifies so that you also may believe. 36 These things happened so that the scripture would be fulfilled:(T) “Not one of his bones will be broken,”[c](U) 37 and, as another scripture says, “They will look on the one they have pierced.”[d](V)

The Burial of Jesus(W)

38 Later, Joseph of Arimathea asked Pilate for the body of Jesus. Now Joseph was a disciple of Jesus, but secretly because he feared the Jewish leaders.(X) With Pilate’s permission, he came and took the body away. 39 He was accompanied by Nicodemus,(Y) the man who earlier had visited Jesus at night. Nicodemus brought a mixture of myrrh and aloes, about seventy-five pounds.[e] 40 Taking Jesus’ body, the two of them wrapped it, with the spices, in strips of linen.(Z) This was in accordance with Jewish burial customs.(AA) 41 At the place where Jesus was crucified, there was a garden, and in the garden a new tomb, in which no one had ever been laid. 42 Because it was the Jewish day of Preparation(AB) and since the tomb was nearby,(AC) they laid Jesus there.

Read full chapter

Footnotes

  1. John 19:24 Psalm 22:18
  2. John 19:26 The Greek for Woman does not denote any disrespect.
  3. John 19:36 Exodus 12:46; Num. 9:12; Psalm 34:20
  4. John 19:37 Zech. 12:10
  5. John 19:39 Or about 34 kilograms