Add parallel Print Page Options

Жалобна пісня над Єгиптом

30 Слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, пророкуй і скажи, що Господь Бог говорить:

„Голосіть і причитайте: „Що то за день!
    Страшна година настає!”
Бо день вже близько:
    день Господній, день хмарний,
    час страшного суду багатьох народів.
Прийде меч на Єгипет,
    і великий страх охопить Куш[a].
Військо Вавилона захопить народ Єгипту у полон
    і зруйнує підвалини його”.

Багато народів підписали мірний договір з Єгиптом: Ефіопія і Лівія, Луд і вся Аравія, Куш і народ Заповіту[b], але всі вони поляжуть від меча!»

Ось що Господь Бог говорить:
«Впадуть союзники Єгипту,
    і сила гордості його занепаде.
Від Миґдола до Асуана
    вони поляжуть від меча».
    Так сказав Господь Бог:
«Спустошення на них чекає
    серед пустельних земель лежатимуть їхні міста
    серед зруйнованих земель.
Тоді вони знатимуть, що Я Господь,
    коли Я вогонь напущу на Єгипет,
    коли всіх помічників його буде розбито.

Того дня вийдуть від Мене посланці на кораблях, щоб посіяти страх в Ефіопії. Зараз Ефіопія почуває себе у безпеці, але у день покарання Єгипту вона буде трястися від жаху. Цей день вже настає».

10 Ось що Господь Бог говорить:
«Я покладу край багатолюдності Єгипту
    рукою Навуходоносора, царя Вавилону.
11 Він і військо його—
    найлютіші поміж усіх народів.
Вони прийдуть, щоб винищити край,
    і піднесуть мечі свої на Єгипет,
    і сповнять землю вбитими.
12 Я висушу потоки Нілу
    й продам цю землю лихим людям.
Руками чужинців спустошу я землю й усе в ній.
    Я, Господь, сказав це».

Бовванів буде знищено

13 Ось що Господь Бог говорить:
«Я знищу бовванів,
    зруйную скульптури у Мемфісі.
Не буде більше князя у Єгипті,
    і Я посію страх по всій землі.
14 Я спустошу Патрос,
    запалю Зоан, і покараю Но.
15 Я виллю лють Мою на Син,
    єгипетську твердиню,
    і вигублю багатолюдність Но.
16 Я запалю Єгипет:
    від жаху й болю корчитися буде Син.
Но візьмуть штурмом,
    а Мемфіс порине в розпач.
17 Юнаки із Она й Півесета[c]
    поляжуть від меча,
    й загарбникам дістануться міста.
18 Потьмариться день у Тапанесі,
    коли я зламаю ярмо Єгипту;
    там гордій силі його настане кінець.
Накриють його хмари,
    й дочок його в неволю поженуть.
19 Тож покараю Я людей Єгипту,
    і знатимуть вони, що Я—Господь».

Єгипет назавжди втратить силу

20 Одинадцятого року, першого місяця, на сьомий день вигнання[d] слово Господа дійшло до мене: 21 «Сину людський, зламав я руку (силу) фараонові, царю Єгипту. Її не було перев’язано, не було накладено шину, щоб стала вона дужою достатньо, щоб тримати меч». 22 Через те ось що Господь Бог говорить: «Я проти фараона, царя Єгипту. Я зламаю обидві його руки: здорову разом із поламаною—і меч випаде з його руки. 23 Я розсію Єгиптян поміж народами й розкидаю їх по світу. 24 Я зміцню руки царя Вавилона і вкладу Мій меч у руку його, а руки фараона зламаю, і він стогнатиме перед ним, мов смертельно поранений. 25 Я зміцню руки царя Вавилона, а руки фараона впадуть безсило. Тоді вони знатимуть, що Я Господь, коли я вкладу меч Свій у руку царя Вавилона, і він підніме його на Єгипет. 26 Я розсію Єгиптян поміж народами й розкидаю їх по світу. Тоді вони знатимуть, що Я—Господь».

Ливанський кедр

31 Одинадцятого року, третього місяця у перший день вигнання слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, скажи фараонові, царю Єгипту і його народу:

„Чию велич можна порівняти з твоєю?
Ассирія колись була кедром ливанським,
    із гіллям рясним, що затіняло ліс;
    сягнистий, він вивищувавсь над хмарами.
Плекали води його велич,
    глибини давали йому висоту.
Потоки в підніжжі його струмували
    і розтікались до інших дерев.
Тож вигнався він вище всіх дерев у полі,
    з розлогим гіллям, з кроною густою,
    адже води завжди було удосталь.
Гніздилися птахи небесні в його гіллі,
    під ним плодились звірі польові,
    у затінку його великі народи селились.
Він був величний красою і буйнолистий,
    адже коріння сягало підземних вод.
Кедри Бога в саду Едемськім
    не могли з ним змагатися гіллям.
Навіть платани не могли зрівнятись
    з його листям.
В Божім саду не було йому рівних дерев!
Я дав йому вроду і силу гілля
    на заздрість деревам Едема
    у Бога в саду”».

10 Тож ось що Господь Бог говорить: «Я дозволив йому вирости над іншими деревами, та він запишався висотою своєю. 11 За те Я віддав його земному володарю, щоб чинив з ним по гріхах його. Я відштовхнув його від себе. 12 І найлютіші чужих народів зрубали його й покинули. Гілля його попадало по всіх горах і долинах, віття його поламане лежало по всіх яругах краю. Всі народи землі вийшли з тіні його й покинули її. 13 Всі птахи небесні повсідалися на поваленому стовбурі, й усі звірі польові були серед віття його.

14 Тож більш ніякі дерева при воді не сягали так гордо в небо, вивищуючись над листям інших. Більше ніякі добре зрошені дерева ніколи не досягнуть височини такої. Всі вони приречені на смерть, на підземний край, разом із смертними синами людськими, чий шлях веде до цвинтарної ями».

15 Ось що Господь Бог говорить: «Того дня, як зійшов він у Шеол, Я тугу випустив. Жалобою Я вкрив глибокі води, спинив потоки. Ливан я смутком огорнув, і всі дерева польові зав’яли. 16 Я змусив усі народи здригнутися від звуку падіння його, коли зіпхнув Я його вниз, у Шеол разом із тими, чий шлях веде до ями. Тоді всі дерева Едему, найдобірніші й найкращі в Ливані, всі дерева, добре зрошені, упокоїлися в глибині підземній. 17 Ті, хто жив у тіні його, союзники його поміж народами, також пішли в могилу разом із ним, приєдналися до тих, хто поліг від меча.

18 Яке із дерев Едему може зрівнятися з тобою, о Єгипет, пишнотою й величчям? Однак тобі також шлях до глибин підземних разом із деревами Едему. Лежатимеш ти серед них, необрізаних чужинців, разом із тими, хто поліг від меча. Це фараон і всі його юрмиська». Так проголошує Господь Бог.

Жалобна пісня над Фараоном

32 Двадцятого року дванадцятого місяця в перший день вигнання[e] слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, заведи жалобну пісню над фараоном, царем Єгипту і скажи йому:

„Вважаєш ти себе левом між народами,
    але насправді, ти немов морська потвора,
    що борсається у воді.
Ногами ти каламутиш воду,
    й замулюєш єгипетські річки”».

Ось що Господь Бог говорить:

«Разом із багатьма людьми
    накину Я на тебе сіті,
    й тенетами Моїми вони витягнуть тебе.
Та опісля, Я кину тебе на землю,
    жбурну у чисте поле.
Я пущу усіх птахів небесних
    усістись на тобі.
Я дам усім звірям земним
    насититись тобою.
Порозкидаю твоє м’ясо по горах,
    долини сповню рештками твоїми.
Твоєю кров’ю Я позрошую поля до самих гір,
    останками твоїми позаповнюю яруги.
Коли настане твій кінець,
    Я вкрию темрявою небо й погашу зірки.
Я сонце хмарою закрию,
    і місяць перестане світить.
Я затемню яскраві світила
    в небі над тобою.
Я темрявою вкрию твою землю».

Так проголошує Господь Бог: «Тривогу Я внесу в серця людей численних, як винищу тебе поміж народами, між землями, яких ти навіть і не знаєш. 10 Багато народів змушу я жахнутись, й царі тремтітимуть від жаху через тебе, як перед ними Я змахну Своїм мечем. І в день твого падіння кожен з них тремтітиме щомиті за своє життя».

11 Бо ось що Господь Бог говорить: «Меч царя Вавилону занесений буде на тебе. 12 Я юрмища твої примушу впасти під ударами мечей людей могутніх, найлютіших з-поміж всіх народів. Вони зламають пиху Єгипту, понищать численний люд його. 13 Вигублю Я всіх звірів при великих водах, не скаламутить більше їх ні нога людини, ні копито звіра. 14 Тоді дам Я спокій водам його примушу потоки його поволі текти, мов олія. Так проголошує Господь Бог. 15 Коли Єгипет Я спустошу, зітру з лиця землі усе, що є на ній, Я переб’ю усіх, хто жив там, тоді вони збагнуть, що Я Господь, Володар їх. 16 Оце жалобна пісня, що співатимуть над Єгиптом. Над ним та народами його дочки народів (міста) співатимуть її». Так проголошує Господь Бог.

Єгипет буде зруйнований

17 Дванадцятого року на п’ятнадцятий день місяця вигнання, слово Господа дійшло до мене: 18 «Сину людський, голоси за юрмищами Єгипту, і віддай землі глибокій і її саму, й дочок народів могутніх, разом із тими, чий шлях веде до ями цвинтарної. 19 Єгипет, чи гарніша ти за інших? Іди у глибоку землю, де лежати тобі серед необрізаних чужинців.

20 Єгипет піде туди, де загиблі юрмища лежать, вона зійде у могилу разом із ворогом її. 21 Найдужчі з наймогутніших зійшли в Шеол і лежать там разом з необрізаними, посічені мечем. З глибини вони звертаються до Єгипту та союзників її.

22-23 Там Ассирія, оточена могилами всіх своїх вбитих, хто поліг від меча. Усі, хто сіяв жах на землі живих, убиті, від меча полягли.

24 Там і Елам з усім його народом довкруги його домовини. Всі вони вбиті, від меча полягли. Усі, хто сіяв жах на землі живих, зійшли необрізані в підземелля. Вкриті вони ганьбою так само, як і ті, хто зійшов у могилу. 25 Влаштовано ложе для нього серед побитих, серед усіх його юрмищ, які оточують домовину його. Всі вони необрізані, всі полягли від меча. Сіяли вони жах на землі живих, тепер покриті ганьбою, як і ті, хто зійшов у яму; покладено їх серед убитих.

26 Мешех і Тувал там із усіма їхніми арміями довкола домовин їхніх. Усі вони необрізані, полягли від меча за те, що сіяли жах у країні живих. 27 Чи ж не лежати їм разом з іншими необрізаними воїнами, що полягли, зійшли в могилу зі своєю бойовою зброєю і чиї мечі покладено їм у головах? Їхні гріхи вирізьблені на кістках їхніх, бо ж сіяли вони жах по всій землі серед живих. 28 Тебе теж, о фараоне, буде подолано, й лежатимеш ти серед необрізаних разом із тими, хто поліг від меча.

29 Там і Едом, царі його й усі його князі і, попри силу їхню, покладено їх разом із тими, хто поліг від меча. Лежать вони з необрізаними, із тими, хто пішов у яму могильну.

30 Всі князі півночі й усі сидоняни там. Зійшли вони в підземелля побиті, в неславі, незважаючи на жах, що сіяла міць їхня. Лежать вони необрізані разом із тими, хто поліг від меча. І вкриті вони ганьбою, як і ті, чий шлях веде до ями цвинтарної».

31 «Фараон і все його військо втішаться, побачивши всіх тих, хто поліг від меча.—Так проголошує Господь Бог.— 32 За те, що сіяв жах на землі живих, фараон і всі його юрмища буде покладено серед необрізаних, із тими, хто поліг від меча». Так проголошує Господь Бог.

Footnotes

  1. 30:4 Куш Або «Ефіопія».
  2. 30:5 народ Заповіту Йдеться про «Ізраїль».
  3. 30:17 Она… Півесета Єгипетські міста.
  4. 30:20 одинадцятого… вигнання Тобто улітку 587 р. до Р. Х.
  5. 32:1 двадцятого… вигнання Тобто навесні 585 р. до Р. Х.

Не повторюймо гріхів

Ісус витерпів тілесні страждання, тож озбройтеся й ви такими самими думками, які мав Христос. Бо той, хто виніс фізичні страждання, перестає грішити. Решту свого земного життя присвятить не тілесним бажанням, а виконанню волі Божої. Досить довго ви прожили як ті безбожники в розпусті, хіті, пияцтві, гулянках й огидному поклонінні бовванам.

Тепер ваші так звані «друзі» дивуються тому, що ви більше не живете розпусно разом з ними, і тому вони зводять на вас наклепи. Але ж згодом, вони відповідатимуть за свої вчинки перед Богом, Котрий готовий судити і живих, і мертвих. Ось воління Боже: Добра Звістка проповідуватиметься людям ще до їх смерті, щоб вони могли отримати нове життя через Духа[a].

Служіть одне одному

Наближається час, коли всьому настане кінець. Тож будьте розсудливі й стримані, це допоможе вам у молитвах ваших. Але найголовніше за все—любіть одне одного палкою любов’ю, бо щира любов допомагає людям прощати багато гріхів. Будьте гостинні одне до одного без нарікань. 10 Кожен із вас, залежно від того дару, що він отримав від Бога, має використати його для служіння ближньому як добрий розпорядник милості Господньої, виявленої вам у найрізноманітніших її проявах. 11 Хто має дар проповідування, має говорити словами Бога; хто отримав дар служіння, нехай служить з силою, яку дав Всевишній, щоб усім цим вознести хвалу Богу через Ісуса Христа. Слава і влада Йому на віки вічні! Амінь.

Християнське довготерпіння

12 Любі друзі, не дивуйтеся тим тяжким стражданням, які випали на вас, щоб випробувати вашу віру. Не ставтеся до них як до чогось несподіваного. 13 Навпаки, радійте, що ви прилучаєтеся до страждань Христових, бо будете ви радіти й веселитися, коли Він явить славу Свою. 14 Якщо вас принижують і ображають за те, що ви послідовники Христа, то вважайте те благословенням, бо славний Дух Божий із вами. 15 Нехай ніхто з вас не страждає тому, що він вбивця злодій, чи злочинець або як людина, яка втручається в чужі справи. 16 Та якщо хтось страждає як послідовник Христа, то нехай не соромиться, а прославляє Бога, бо носить він ім’я Його.

17 Ось настає час суду Божого і розпочнеться він з Божої сім’ї. І якщо він починається з нас, що ж тоді станеться з тими, хто не підкоряється Євангелії Божій?

18 І якщо праведній людині важко спастися,
    то що ж буде з грішником?(A)

19 Отож ті, хто страждають з волі Божої, мусять і надалі творити добро і покластися на волю Творця, Якому можна вірити.

Footnotes

  1. 4:6 через Духа Або «у Дусі», тобто у духовному або Небесному Царстві.