Засудження ідолопоклонців

14 Кілька старійшин Ізраїлю прийшли до мене й посідали переді мною. ² Тоді слово Господа дійшло до мене: ³ «Сину людський, ці мужі прийшли просити тебе спитати поради в Бога, та все ще тримають бовванів у себе. До сих пір вони вклоняються лжебогам, тож навіщо ці грішники питаються поради в Мене? Чи можу Я взагалі дозволити їм звертатися до Мене з запитаннями? Звичайно ж, ні! ⁴ Через те говори з ними і скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Коли хтось із ізраїльтян прийде до пророка й питатиме його поради, то Я, Бог, відповідатиму на запитання ті, навіть якщо той тримається негідних бовванів. Я говоритиму незважаючи на їх брудних лжебогів. ⁵ Я зроблю це, щоб відібрати назад серця народу ізраїльського, який весь покинув Мене заради бовванів”.

⁶ Через те скажи дому Ізраїлю, що Господь Бог так говорить: „Покайтеся! Відверніться від ваших бовванів і відмовтеся від своїх мерзотних звичок! ⁷ Коли хтось із ізраїльтян чи хтось з чужинців, що живуть в Ізраїлі, цуратиметься Мене, впустить бовванів у своє серце і поставить огидний камінь спотикання перед своїм обличчям, а по тому йде до пророка, щоб звернутися до Мене з запитаннями, Я, Господь, відповідатиму йому Сам. ⁸ Я поверну Своє обличчя проти цього чоловіка і зроблю його прикладом та притчею во язицех; Я викореню його з-поміж Мого народу. Тоді ви знатимете, що Я—Господь.

⁹ І якщо пророк на стільки недолугий, що дає поради заміть Мене, то Я відкрию йому його дурість. Я простягну Свою руку проти нього й винищу його з-поміж Мого народу ізраїльського. ¹⁰ Вони нестимуть свою провину: пророк буде так само винний, як і той, хто з ним радиться. ¹¹ Тоді народ Ізраїлю більше не відвертатиметься від мене, ані поганитиметься всіма своїми гріхами. Він буде Моїм народом, а Я буду їхнім Богом”». Так проголошує Господь Бог.

Кара—неминуча

¹² Слово Господа дійшло до мене: ¹³ «Сину людський, якщо якась країна грішить проти Мене, Я протягну руку проти неї, щоб понищити запаси їжі в ній і наслати на неї голодомор, і вбити її людей та їхню худобу, ¹⁴ то навіть якби ці троє: Ной, Даниїл та Йов були у тій країні—вони б змогли своєю праведністю врятувати тільки самих себе». Так проголошує Господь Бог.

¹⁵ Господь сказав: «Або Я нашлю диких звірів на цю країну, і вони лишать її бездітною і вона стане така спустошена, що ніхто не зможе пройти нею через звірів тих. ¹⁶ То так само правда, як Моє існування. Навіть якби ці троє були в тій країні, вони не змогли б урятувати своїх власних синів та дочок. Лише самі врятувалися б, але земля стала б безлюдна. Так проголошує Господь Бог.

¹⁷ Або я спрямую меч проти цієї країни і скажу: „Хай меч пройде через цю землю”,—і повбиваю її людей та їхню худобу. ¹⁸ То так само правда, як те, що я живу, навіть якби ці троє були у ній, вони б не змогли врятувати своїх власних синів і дочок. Лише самі вони врятувалися б. Так проголошує Господь Бог.

¹⁹ Або пошлю Я чуму на цю землю і виллю Мою лють на неї через кровопролиття, вбиваючи її людей та їхню худобу. ²⁰ То так само правда, як те, що Я живу, навіть якби Ной, Даниїл та Йов були в ній, вони б не змогли врятувати ні сина, ані дочку. Вони врятували б лише самих себе завдяки своїй праведності». Так проголошує Всевишній.

²¹ То ось що говорить Господь Бог: «Наскільки гірше буде, як Я пошлю проти Єрусалима мої чотири найстрашніші кари: меч, голодомор, диких звірів і чуму—щоб вбити його людей та їхню худобу! ²² Однак дехто там виживе, ті сини та дочки, яких буде виведено з нього, прийдуть до тебе, і коли ти побачиш їхню поведінку і їхні вчинки огидні, ти втішишся щодо того нещастя, яке Я приніс до Єрусалима. ²³ Ти втішишся, коли побачиш їхню поведінку та їхні вчинки, бо ти знатимеш, що Я не зробив нічого даремно». Так проголошує Господь Бог.

Єрусалим—суха лоза

15 Слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, чим виноградна лоза^[a] краща за гілку будь-якого з дерев у лісі? ³ Хіба беруть з неї хоч коли деревину, щоб зробити щось корисне? Чи роблять з неї кілки, щоб вішати речі? ⁴ І після того, як її кинуть у вогонь як паливо, і вогонь обпалить обидва кінці і обвуглить середину, хіба вона придатна на щось? ⁵ Якщо вона не годилася ні на що, коли була ціла, то наскільки менше з неї можна зробити корисного, коли вже вогонь обпалив її і вона обвуглилась!

⁶ Через те ось що говорить Господь Бог: „Так само, як Я віддав виноградну лозу разом з іншими деревами у лісі на паливо для вогню, так Я поведусь і з людьми, що живуть у Єрусалимі. ⁷ Я поверну проти них Своє обличчя. Хоча вони й вийшли з вогню, однак вогонь пожере їх. І коли Я поверну Своє обличчя проти них, ви знатимете, що Я—Господь. ⁸ Я зроблю землю безлюдною, бо вони були невірні”». Так проголошує Господь Бог.

Полюбіть ближнього свого

2 Любі брати і сестри мої, тримайтеся віри в нашого славного Господа Ісуса Христа. Не ставтеся до одних людей краще, ніж до інших. ² Скажімо, прийдуть на ваше зібрання людина в гарному вбранні та з золотим перснем і бідна людина у зношеному одязі. ³ Якщо ви виявите особливу увагу тому, хто в пишному вбранні і скажете: «Сідай тут, на гарному місці», а до бідного: «Стій там» або «Сідай біля ніг моїх»,— ⁴ чи не є свідченням того, що ви поділяєте людей на більш і менш важливих? Таким чином, ви стаєте непобожним суддею з лихими думками.

⁵ Слухайте ж, любі брати і сестри мої! Чи не вибрав Бог бідних цього світу бути багатими вірою й спадкоємцями Царства, яке Бог обіцяв тим, хто любить Його? ⁶ А ви зневажили убогих! Та хіба ж не багаті пригноблюють вас? Хіба не вони тягнуть вас до суду? ⁷ І хіба не вони паплюжать добре ім’я Христа, котре було дано вам?

⁸ Якщо ви справді виконуєте царський Закон, що записаний у Святому Писанні: «Люби ближнього^[a] свого, як себе самого»^(A),—то чините праведно. ⁹ Та коли ви щось робите, зважаючи на особу, ви чините гріх, і будете покарані як порушники Закону. ¹⁰ Бо хто дотримується Закону в цілому, але порушує його в чомусь одному, той вважатиметься порушником усього Закону. ¹¹ Всевишній, Який заповідав: «Не чини перелюбу»^(B), також сказав: «Не вбивай»^(C). Отож, якщо не чиниш перелюбу, але вбиваєш, то ти є порушником усього Закону.

¹² Говори і дій як людина, яку судитимуть за Законом, що дає свободу. ¹³ Бо суд Божий буде безжалісним до того, хто не виявляв милосердя. Проте милосердний не боятиметься суду.

Віра й добрі справи

¹⁴ Брати і сестри мої, яка з того користь, коли людина стверджує, що має віру, але нічого не робить на підтвердження тієї віри? Хіба може така віра спасти? ¹⁵ Скажімо, брат або сестра мають потребу в одязі або їжі повсякденній, ¹⁶ а хтось із вас їм каже: «Я сподіваюсь, що ти в теплі і маєш, що їсти. Іди собі з миром!»—але не дасть необхідного. Чи буде з цього користь? ¹⁷ Так само й віра: якщо вона не супроводжується вчинками, то сама по собі вона мертва.

¹⁸ Хтось може сказати: «У тебе віра, а в мене вчинки. Але кажу вам: без справ неможна довести, що ви маєте віру, а я виявляю свою віру у добрих вчинках своїх. ¹⁹ Ти віриш, що Бог єдиний? Добре! Але навіть демони вірять у це і тремтять від страху».

²⁰ Нерозумний! Ти хочеш доказів того, що віра без діл мертва? ²¹ Хіба предок наш Авраам не був виправданий Богом за вчинки свої, коли приносив у жертву свого сина Ісаака? ²² Як бачите, віра сприяла вчинкам його і ставала довершеною завдяки ділам. ²³ Отак здійснилося сказане у Святому Писанні: «Авраам вірив у Бога, й ця віра була зарахована йому у праведність»^(D), і тому Авраам був названий другом Бога^(E). ²⁴ Отож ви бачите, що людину перед Богом виправдовують її вчинки, а не сама лише віра.

²⁵ І так само хіба не була розпусниця Рааб виправдана перед Богом за свої вчинки, коли надала притулок шпигунам і допомогла їм утекти іншою дорогою?^{[b] 26} Ось чому, як тіло мертве без духу, так і віра мертва без діла!