Єзекіїль 8-10
Ukrainian Bible
8 І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своєму домі, а Юдині старші сиділи передо мною, то впала там на мене рука Господа Бога.
2 І побачив я, аж ось подоба, на вигляд чоловіка: від виду стегон його й додолу огонь, а від стегон його й догори на вигляд сяйва, ніби палаюча мідь.
3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих видіннях, до входу внутрішньої брами, зверненої на північ, де місце перебування ідола, що викликує заздрість.
4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!
5 І сказав Він до мене: Сину людський, зведи очі свої в напрямі на північ! І звів я очі свої в напрямі на північ, аж ось з півночі, від брами жертівника, був той ідол заздрости при вході.
6 І сказав Він до мене: Сину людський, чи ти бачиш, що вони роблять! Це великі гидоти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддалитися від Моєї святині! Та ти знову побачиш іще більші гидоти.
7 І привів мене до входу подвір'я, і побачив я, аж ось дірка в стіні!
8 І сказав Він мені: Сину людський, прокопай дірку в стіні! І прокопав я в стіні, аж ось вхід!
9 І сказав Він до мене: Увійди, і побач ті злі гидоти, які вони роблять отут!
10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна та огидливої звірини, і всякі божки Ізраїлевого дому, накреслені на стіні навколо кругом...
11 А сімдесят чоловіка зо старших Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кадильницю, і підіймалися пахощі з хмари кадила.
12 І сказав Він до мене: Чи бачив ти, сину людський, що роблять Ізраїлеві старші в темноті, кожен у кімнатах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей Край...
13 І сказав Він до мене: Ти знову побачиш ще більші гидоти, які вони роблять.
14 І Він запровадив мене до входу до брами Господнього дому що на півночі, аж ось там сидять жінки, що оплакували Таммуза.
15 І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Ти знову побачиш гидоти ще більші від цих!
16 І Він запровадив мене до внутрішнього подвір'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притвором та між жертівником, було біля двадцяти й п'яти чоловіка: спини їхні до Господнього храму, а їхні обличчя на схід, і вони кланялися до сходу, до сонця.
17 І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони наповнили Край насильством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галузки при носі своїм.
18 Тому то й Я зроблю з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кликати сильним голосом в вуха Мої, та Я їх не почую!...
9 І кликнув Він в уші мої сильним голосом, кажучи: Наблизьте карателів міста, і кожен нехай має в своїй руці свої нищівні знаряддя.
2 І ось прийшли шість чоловіка з дороги горішньої брами, що звернена на північ, і кожен мав у своїй руці свої знаряддя розбивання, а серед них один чоловік був одягнений в льняне, а писарський каламар був при стегнах його. І вони прийшли, і стали при мідяному жертівнику.
3 А слава Ізраїлевого Бога піднялася з-над Херувима, що була над ним, до порога дому. І закликав Він чоловіка, одягненого в льняне, що писарський каламар був при стегнах його.
4 І сказав Господь до нього: Перейди серединою міста, серединою Єрусалиму, і зроби знака на чолах людей, що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться в його середині.
5 А до інших Він сказав при мені: Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не змилуйтеся!
6 Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете; а зачнете від Моєї святині... І зачали вони від тих старих людей, що були перед домом.
7 І сказав Він до них: Занечистіть цей дім, і наповніть подвір'я трупами, і вийдіть! І вони повиходили, і вбивали в місті.
8 І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кликав та казав: О Господи, Боже, чи Ти вигубиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?
9 І сказав Він до мене: Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля наповнена душогубствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить...
10 І також Я, не змилосердиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню дорогу Я дам на їхню голову!
11 І ось чоловік, одягнений в льняне, що каламар був при стегнах його, приніс відповідь, кажучи: Я зробив, як мені наказав Ти!
10 І побачив я, аж ось на небозводі, що на голові Херувимів, було щось, як камінь сапфір, на вигляд подоби трону бачилося на них.
2 І Він промовив до того чоловіка, одягненого в льняне, та й сказав: Увійди поміж колеса під Херувимом, і наповни свої жмені вуглинами огню з-поміж Херувимів, і кинь на місто! І він увійшов перед моїми очима.
3 А Херувими стояли з правого боку дому, коли входив чоловік, і хмара наповнила внутрішнє подвір'я.
4 І піднялася слава Господня з-над Херувима на поріг дому, і наповнився дім хмарою, а подвір'я наповнилося сяйвом Господньої слави.
5 А шум крил Херувимів був чутий аж до зовнішнього подвір'я, як голос Бога Всемогутнього, коли Він говорить.
6 І сталося, коли Він наказав чоловікові, одягненому в льняне, кажучи: Візьми огонь поміж колесами з-під Херувимів, то той прийшов і став при колесі.
7 І Херувим простягнув свою руку з-поміж Херувимів до огню, що поміж Херувимами, і взяв, і дав до жмені одягненого в льняне, а той узяв і вийшов.
8 І показалася в Херувимів подоба людської руки під їхніми крилами.
9 І я побачив, аж ось чотири колесі при Херувимах, по одному колесі при кожному Херувимі, а вид тих колес, ніби вигляд каменя хризоліта.
10 А їхній вигляд подоба одна чотирьом їм, як коли б колесо було в колесі.
11 В ході своїй вони йшли на чотири свої боки, не оберталися в ході своїй, бо до того місця, куди обернеться голова, за нею йшли вони, не оберталися в ході своїй.
12 А все їхнє тіло, і їхня спина, і їхні руки, і їхні крила, і ті колеса були повні очей навколо, всі чотири мали колеса.
13 А ці колеса були кликані при мені Ґалґал.
14 А в кожного чотири обличчі: обличчя одного обличчя Херувима, обличчя другого обличчя людини, а третій обличчя лева, а четвертий обличчя орла.
15 І піднялися ті Херувими. Це та жива істота, яку я бачив на річці Кевар.
16 А коли йшли ті Херувими, то йшли й ті колеса при них, а коли ті Херувими підіймають свої крила, щоб знятись із землі, не відвертаються також ті колеса від них.
17 Коли ті ставали, ставали й вони, а коли ті підіймалися, підіймалися й вони, бо в них був дух живої істоти.
18 І вийшла слава Господня з-над порога дому, і стала над Херувимами.
19 І підняли Херувими свої крила, і знялися з землі на моїх очах, коли вони йшли, а ті колеса побіч них, і стали при вході до східньої брами Господнього дому, а слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.
20 Це та жива істота, яку я бачив під Богом Ізраїлевим над річкою Кевар. І я пізнав, що це Херувими.
21 У кожного було по чотири обличчі, у кожного чотири крилі, а під їхніми крилами подоба людських рук.
22 А подоба їхнього обличчя це ті обличчя, які я бачив над річкою Кевар, їхній вигляд та вони самі. Кожен ішов просто вперед.
Иезекииль 8-10
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Поклоніння бовванам у храмі
8 На шостий рік, у шостому місяці, на п’ятий день,[a] коли я сидів у своєму домі й старшини юдейські сиділи переді мною, рука Господа Бога опустилася на мене. 2 Я подивився й побачив постать, схожу на людську. Від того, що здавалося її попереком, і вниз вона була ніби вогонь, а звідти вгору його вигляд був такий блискучий, мов сяючий метал[b]. 3 Постать простягнула те, що було подібне до руки, і взяла мене за волосся. Дух[c] підняв мене вгору і у видіннях Божих він приніс мене до Єрусалима, до входу в північну браму внутрішнього подвір’я, де стояв бовван, що збуджує ревнощі Господні. 4 І там переді мною була слава Бога Ізраїлю, як у тій з’яві, що я бачив у долині біля каналу Кевар.
5 І сказав Він мені: «Сину людський, поглянь на північ». Я підвів очі на північ і побачив на північ від брами вівтар боввана ревнощів. 6 І Він сказав мені: «Сину людський, чи бачиш ти, що вони роблять? Таку мерзоту чинить дім Ізраїля, щоб вижити Мене з Моєї ж святині! Але ти побачиш дещо значно мерзенніше».
7 І він привів мене до входу на подвір’я. Я подивився й побачив пролам у мурі. 8 Він сказав мені: «Сину людський, розрий мур». Тож я прорив ще трохи і побачив там двері. 9 І сказав він мені: «Ввійди й подивись на ту мерзоту, що вони тут чинять». 10 Тож я зайшов, подивися й побачив змальованих по всіх стінах усіляких гадів і мерзенних тварюк, і різноманітних бовванів дому Ізраїлю. 11 Перед ними стояли сімдесят старійшин дому Ізраїлю, і Яазанія син Шафана стояв серед них. Кожен в руці мав кадильницю і легка хмарка запашного куріння линула вгору.
12 Він сказав мені: «Сину людський, чи бачив ти, що старійшини дому Ізраїлю роблять у темряві, кожен у потайному місці з зображенням боввана?» Вони кажуть: «Господь нас не бачить. Господь покинув землю».
13 І ще Він сказав: «Ходімо зі мною і ти побачиш, як вони виробляють іще гірші мерзоти. 14 Тоді він привів мене до входу у північну браму дому Господа, і я пробачив жінок, що сиділи там, голосячи по Таммузу[d]. 15 Він сказав мені: „Чи бачиш ти це, сину людський? Ти побачиш іще гірші мерзоти, ніж ця”».
16 Тоді він привів мене у внутрішній двір дому Господа, і там, при вході до храму між притвором та вівтарем, було близько двадцяти п’яти чоловік. Спинами до храму Господнього, обличчям на схід, вони низько вклонялися сонцю.
17 Він сказав мені: «Чи ти бачиш це, сину людський? Чи повсякденна це справа для дому Юдиного чинити цю мерзоту, якою вони зайняті тут? Чи мусять вони також наповнити землю насильством і постійно пробуджувати мій гнів? Дивись, вони навіть проколюють собі носи![e] 18 Ось чому Я покажу їм Свій гнів. Я дивитимуся на них без співчуття і не помилую їх. Хоча вони й кричатимуть мені у вуха, Я не слухатиму їх».
Смерть ідолопоклонців
9 І почув я, як Він голосно вигукнув: «Приведи сюди відповідальних за покарання міста, кожного з його руйнівною зброєю в руках[f]». 2 І я пробачив шість чоловік, що наближалися від верхньої брами, зверненої на північ, кожен із смертоносною зброєю у руці. З ними був чоловік, одягнений у полотняний одяг[g], із писарським приладдям при боці. Вони підійшли й зупинилися поряд з бронзовим вівтарем.
3 Тепер слава Бога Ізраїлю піднялася з-над Херувима, над яким вона перебувала, і перенеслася до порогу храму. Тоді Господь звернувся до чоловіка у полотняному вбранні, що мав писарське приладдя при боці. 4 Він сказав йому: «Пройди по всьому Єрусалиму і постав знак на чолах тих, хто сумує та тужить через усю мерзоту, що чиниться в місті».
5 А іншим він сказав, і я це чув: «Ідіть за ним по місту і вбивайте без милосердя і співчуття. 6 Забивайте на смерть старих чоловіків та молодих хлопців, дівчат, жінок та дітей, але не чіпайте жодного, хто має знак на чолі. Починайте з моєї святині». Тож вони почали зі старійшин, що були перед храмом. 7 Тоді він сказав їм: «Оскверніть храм і наповніть тілами вбитих подвір’я. Ідіть!» Тож вони пішли й почали вбивства по всьому місту. 8 Поки вони вбивали, я лежав долілиць вигукуючи: «О, Господи Боже! Невже ти збираєшся винищити всю решту Ізраїлю в цьому виливі своєї люті на Єрусалим?»
9 Він відповів мені: «Цей гріх дому Ізраїля та Юди неймовірно великий; земля залита кров’ю, і місто повне кривди. Вони кажуть: „Господь покинув землю. Господь не бачить”. 10 Тож Я дивитимуся на них без співчуття і милосердя, але поверну на їхні голови те, що вони накоїли». 11 Тоді чоловік у полотняному вбранні з писарським приладдям при боці прозвітував такими словами: «Я зробив так, як Ти наказав».
Слава йде від храму
10 Я подивися й побачив щось подібне до престолу з сапфіру над простором, що був над головами Херувимів. 2 Господь сказав чоловікові в полотняному вбранні[h]: «Іди поміж коліс під Херувимами. Набери повні жмені розжареного вугілля з-під Херувимів і розкидай його по місту». Тож він пройшов повз мене. 3 Херувими саме стояли праворуч[i] від храму, коли чоловік увійшов і хмара оповила внутрішнє подвір’я. 4 Тоді Слава Господа піднялася з-понад Херувимів і перенеслася до порогу храму. Хмара наповнила храм, і подвір’я було сповнене сяйвом слави Господа.
5 Звук Херувимових крил долітав аж до зовнішнього подвір’я, як голос Всемогутнього Бога, коли Він говорить. 6 Коли Господь звелів чоловікові в полотняному вбранні: «Візьми вогонь з-поміж коліс, з-поміж Херувимів»,—чоловік увійшов і зупинився поряд з колесами. 7 Тоді один з Херувимів простягнув руку до вогню, що був між ними. Він узяв трохи вогню й поклав у руки чоловіка в полотняному вбранні, а той узяв вогонь і вийшов.
8 Під крилами в Херувимів можна було побачити щось таке, що нагадувало руки людини. 9 Я подивився й побачив поряд з Херувимами чотири колеса, по одному біля кожного з Херувимів; колеса виблискували, мов хризоліт. 10 На вигляд усі чотири були подібні: кожне, мов колесо, що перетинає інше. 11 Коли вони рухалися, то йшли в будь-якому з чотирьох напрямків, куди Херувими поверталися; колеса не оберталися, коли Херувими йшли. Вони йшли в будь-якому напрямку, куди була повернена голова і, йдучи, не оберталися. 12 Всі тіла кожного з них: їхні спини, руки, крила—були вкриті очима, як і їхні четверо коліс. 13 Я чув на власні вуха, що колеса називалися «вихором»[j]. 14 Кожен із Херувимів мав чотири обличчя: одне обличчя—бика[k], друге—людини, третє—лева, і четверте—орла. 15 І Херувими піднялися вгору. Це були ті живі істоти, яких я бачив біля каналу Кевар[l]. 16 Коли Херувими рухалися, колеса при них рухалися, і коли Херувими розгорнули крила, щоб злетіти з землі, колеса лишалися при них. 17 Коли Херувими стояли спокійно, вони теж стояли спокійно, і коли Херувими здіймалися вгору, вони здіймалися разом з ними, бо вітер[m] був у колесах.
18 Тоді слава Господа відійшла від порогу храму і стала над Херувимами. 19 Херувими розгорнули крила і знялися з землі на моїх очах. І коли вони летіли, колеса лишалися при них. Вони зупинилися біля входу до східної брами дому Божого і слава Бога Ізраїлю була над ними. 20 Це були живі істоти, яких я бачив під Богом Ізраїлю біля каналу Кевар, і я зрозумів, що то були Херувими. 21 Кожен мав чотири обличчя і чотири крила, а під їхніми крилами було щось схоже на руки людини. 22 Їхні обличчя мали той самий вигляд, що й ті, які я бачив біля каналу Кевар. Кожен ішов прямо вперед.
Notas al pie
- 8:1 на шостий рік… п’ятий день Тобто восени 592 р. до Р. Х.
- 8:2 сяючий метал Або «мідь», «сплав золота та срібла» чи «янтар».
- 8:3 Дух Або «вітер».
- 8:14 Таммузу Поганський бог весняної рослинності. Вважалося, що коли цей бог помер, його жінка Іштар, намагаючись повернути йому життя, попросила усіх плакати та лементувати за ним.
- 8:17 проколюють собі носи Тобто вірять у забобони. Спотворення власного тіла суворо заборонялося Мойсеєвим Законом.
- 9:1 кожного… в руках Древньогебрейською це речення та Ез. 8:11—однакові.
- 9:2 одягнений… одяг Як правило, священики носили такий одяг.
- 10:2 в полотняному вбранні Як правило, священики носили такий одяг.
- 10:3 праворуч Або «на південь».
- 10:13 вихором Або «проміжок між колесами».
- 10:14 обличчя… бика Див.: Ез. 1:10.
- 10:15 бачив… Кевар Див.: Ез. 1.
- 10:17 вітер Або «дух живих істот».
До євреїв 13
Ukrainian Bible
13 Братолюбство нехай пробуває між вами!
2 Не забувайте любови до приходнів, бо деякі нею, навіть не відаючи, гостинно були прийняли Анголів.
3 Пам'ятайте про в'язнів, немов із ними були б ви пов'язані, про тих, хто страждає, як такі, що й самі ви знаходитесь в тілі.
4 Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників та перелюбів судитиме Бог.
5 Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!
6 Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?
7 Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру.
8 Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!
9 Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благодаттю, а не стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними ходив.
10 Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить,
11 бо котрих звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо палиться поза табором,
12 тому то Ісус, щоб кров'ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою.
13 Тож виходьмо до Нього поза табір, і наругу Його понесімо,
14 бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього!
15 Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять.
16 Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові.
17 Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне.
18 Моліться за нас, бо надіємося, що ми маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому поводитись.
19 А надто прошу це робити, щоб швидше до вас мене вернено.
20 Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса,
21 нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь.
22 Благаю ж вас, браття, прийміть слово потіхи, бо коротко я написав вам.
23 Знайте, що наш брат Тимофій вже випущений, і я з ним; коли незабаром він прийде, я вас побачу.
24 Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії.
25 Благодать зо всіма вами! Амінь.
К Евреям 13
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
13 Тож любить одне одного як брати і сестри у Христі. 2 Ніколи не забувайте про гостинність, адже дехто був гостинний до Ангелів, навіть не впізнавши їх.
3 Пам’ятайте про ув’язнених так, ніби ви ув’язнені разом з ними. Пам’ятайте про тих, хто страждає, розуміючи, що й ви самі можете зазнати таких страждань.
4 Шануйте шлюб; сімейне ложе мусить бути непорочним. Бо розпусників і перелюбців Бог засудить.
5 Не зв’язуйте своє життя з любов’ю до грошей, задовольняйтеся тим, що маєте. Адже Бог сказав: «Я вас ніколи не залишу. Від вас ніколи не відмовлюсь».(A) 6 Тож ми можемо впевнено сказати:
«Господь—моя підтримка;
Я не боятимусь нічого.
Що люди можуть мені заподіяти?»(B)
7 Пам’ятайте наставників своїх, які навчили вас Слову Божому. Зважайте на те, як жили і померли вони, та наслідуйте віру їхню. 8 Ісус Христос—незмінний вчора, сьогодні й завжди.
9 Не дозволяйте збити себе з путі різним непевним ученням. Шукаючи духовні сили, покладайтеся тільки на Божу милість, а не на правила про їжу. Ніхто ніколи не мав вигоди, підтримуючи ті закони.
10 Ми маємо жертовник[a], з якого не мають права їсти ті, хто служить у святому наметі. 11 Юдейські первосвященики беруть кров забитих тварин до Святеє Святих[b]. Вони приносять її в жертву за гріхи, а туші спалюють за табором. 12 Так і Ісус страждав за міською брамою, щоб дати Своїм людям святість через Свою кров. 13 Ось чому ходімо до Нього за межі табору, й розділимо Його зганьблену долю. 14 Бо у нас тут немає вічного міста, ми тільки шукаємо прийдешнє місто.
15 Тож через Ісуса повинні постійно приносити пожертву Господу, тобто хвалу з уст наших, що визнають Його Ім’я. 16 І не забуваймо творити добро й ділитися тим, що маємо, з іншими, бо такі жертви милі Богу.
17 Слухайте наставників своїх, тому що вони відповідальні за ваш духовний ріст. Коріться їм, щоб вони могли виконувати свою справу з радістю й без гірких зітхань, бо це корисне для вас.
18 Продовжуйте молитися за нас. Ми впевнені у своєї праці, бо з чистим сумлінням робимо усе, що є найкращім. 19 Особливо ж благаю вас молитися, щоб Бог швидше повернув мене до вас.
20-21 Хай Бог миру, Який, через кров Нового Заповіту, воскресив з мертвих великого Пастиря стада Божого, нашого Господа Ісуса, знарядить вас усім добрим, щоб ви могли здійснити Його волю: зробити усе, що приємне для Нього, через Ісуса Христа, Якому нехай буде слава навічно. Амінь.
22 Благаю вас, брати і сестри, прийняти з терпінням моє послання підтримки. Зрештою, це короткий лист. 23 Я хочу, щоб ви знали, що брат наш Тимофій[c] звільнений з в’язниці. Якщо він встигне прибути, то ми з ним будемо разом, коли я побачу вас. 24 Передавайте наші вітання всім вашим наставникам і всім Божим людям. Шлють вам вітання ваші браття з Італії. 25 Хай милість Божа буде з вами всіма.
Copyright © 2007 by Bible League International