Add parallel Print Page Options

47 І він вернув мене до дверей храму, аж ось виходить вода з-під порога храму на схід, бо перед того храму на схід. А вода сходила здолу, з правого боку храму, з півдня від жертівника.

І він випровадив мене в напрямі брами на північ, і провів мене навколо зовнішньою дорогою до зовнішньої брами, дорогою, зверненою на схід; і ось вода виприскувала з правого боку.

І вийшов цей чоловік на схід, а шнур був у його руці, і він відміряв тисячу ліктів, і перепровадив мене водою, водою по кістки.

І відміряв ще тисячу, і перепровадив мене водою, водою по коліна; і відміряв ще тисячу, і перепровадив мене водою по стегна.

І відміряв він ще тисячу, і був потік, якого я не міг перейти, бо стала великою та вода на пливання, потік, що був неперехідний.

І сказав він мені: Чи ти бачив це, сину людський? І повів мене, і вернув мене на берег цього потоку.

А коли я вернувся, то ось на березі потоку дуже багато дерев з цього й з того боку.

І сказав він до мене: Ця вода виходить до східньої округи, і сходить на степ, і сходить до моря, до води солоної, і вздоровиться вода.

І станеться, всяка жива душа, що роїться скрізь, куди приходить той потік, буде жити, і буде дуже багато риби, бо ввійшла туди та вода, і буде вздоровлена, і буде жити все, куди пройде той потік.

10 І станеться, стануть при ньому рибаки від Ен-Ґеді й аж до Ен-Еґлаїму; вода буде місцем розтягнення неводу, їхня риба буде за родом своїм, як риба Великого моря, дуже численна.

11 Його ж багна та калюжі його не будуть уздоровлені, на сіль вони дані.

12 А над потоком виросте на його березі з цього й з того боку всяке дерево їстивне; не опаде його листя, і не перестане плід його, кожного місяця буде давати первоплоди, бо вода його вона зо святині виходить, і буде плід його на їжу, а його листя на лік.

13 Так говорить Господь Бог: Оце границя, що ви посядете собі цю землю для дванадцяти Ізраїлевих племен; Йосип матиме два уділи.

14 І посядете її як один, так і другий, бо, прирікаючи, підняв Я був руку Свою дати її вашим батькам, і припаде цей Край вам у спадщину.

15 А оце границя Краю: на північному кінці від Великого моря напрямець до Хетлону, як іти до Цедаду,

16 Хамат, Берота, Сівраїм, що між границею Дамаску та між границею Хамату, середущий Хацар, що при границі Хаврану.

17 І буде границя від моря: Хацар-Енон, границя Дамаску на північ, і границя Хамату. Це північний кінець.

18 А східній кінець, з-між Хаврану та з-між Дамаску, і з-між Ґілеаду та з-між Ізраїлевого краю Йордан; від границі аж до східнього моря відміряєте. Це східній кінець.

19 А південний кінець, на південь: від Тамару аж до води Мерівот-Кадешу, потоку, до Великого моря. Це південний кінець, на південь.

20 А західній кінець Велике море, від границі аж навпроти того, де йти на Хамат. Це західній кінець.

21 І поділите цю землю собі, Ізраїлевим племенам.

22 І станеться, поділите її жеребком на спадок собі та чужинцям, що мешкають серед вас, що породили синів серед вас, і стануть вам, як тубільці між синами Ізраїлевими; з вами вони кинуть жеребка про спадок серед Ізраїлевих племен.

23 І станеться, у тому племені, де мешкатиме з ним той чужинець, там дасте його спадок, говорить Господь Бог.

48 А оце імена племен: Від північного кінця по боці дороги до Хетлону, де йти до Хамату, Хацар-Енан, на границі Дамаску на північ, по боці Хамату, і будуть вони йому від східнього кінця аж до моря, один уділ Данові.

А при границі Дана від східнього кінця й аж до кінця західнього, один уділ Ассирові.

А при границі Ассира від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Нефталимові.

А при границі Нефталима від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Манасії.

А при границі Манасії від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Єфремові.

А при границі Єфрема від східнього кінця й аж до кінця західнього, один уділ Рувимові.

А при границі Рувима від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Юді.

А при границі Юди від східнього кінця аж до кінця західнього буде те приношення, що ви принесете, ділянка на двадцять і п'ять тисяч завшир, а завдовж як одна з частин племен зо східнього кінця аж до кінця західнього, і буде в ній святиня.

Те приношення, що принесете Господеві, ділянка буде завдовж двадцять і п'ять тисяч, а завшир двадцять тисяч.

10 А святе приношення буде для оцих: ділянка священикам на північ двадцять і п'ять тисяч, а на захід завшир десять тисяч, а на схід завшир десять тисяч, а на південь завдовж двадцять і п'ять тисяч, і Господня святиня буде серед того.

11 Священиками, посвяченим із синів Садока, що виконували Мою сторожу, що не блукали блуканиною Ізраїлевих синів, як блукали Левити,

12 то буде їм приношення з приношення цієї землі, найсвятіша святість, при границі Левитів.

13 А Левити відповідно границі священиків, ділянка їм на двадцять і п'ять тисяч завдовж, а завшир десять тисяч, уся довжина двадцять і п'ять тисяч, а ширина десять тисяч.

14 І вони не продадуть із цього, і не виміняють, і первоплід землі ні до кого не перейде, бо це святість для Господа.

15 А ділянка на п'ять тисяч завширшки й на двадцять і п'ять тисяч завдовжки призначається на оселення й на пасовиська, а саме те місто буде всередині.

16 А оце розміри його: північний край чотири тисячі й п'ять сотень, і південний край чотири тисячі й п'ять сотень, і від східнього краю чотири тисячі й п'ять сотень, а західній край чотири тисячі й п'ять сотень.

17 І буде пасовисько для міста, на північ двісті й п'ятдесят, і на південь двісті й п'ятдесят, і на схід двісті й п'ятдесят, і на захід двісті й п'ятдесят.

18 А позостале на довжину навпроти святого приношення десять тисяч на схід і десять тисяч на захід, і буде воно навпроти святого приношення, і буде плід його на хліб робітникам міста.

19 А робітники міста будуть оброблювати його зо всіх Ізраїлевих племен.

20 Усе приношення ділянка на двадцять і п'ять тисяч завдовж і на двадцять і п'ять тисяч завшир, чотирикутнє, і піднесене святе приношення понад володіння міста.

21 А позостале для князя, з цього й з того боку святого приношення та володіння міста перед тими двадцятьма й п'ятьма тисячами приношення аж до границі на схід та на захід, навпроти тих двадцяти й п'яти тисяч аж до границі на захід, навпроти частин племен, це князеві, і буде святе приношення, а святиня дому серед них.

22 А з володіння Левитів і з володіння міста серед того, що буде князеві, між границею Юди й між границею Веніямина, буде це князеві.

23 А решта племен від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Веніяминові.

24 А при границі Веніямина від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Симеонові.

25 А при границі Симеона від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Іссахарові.

26 А при границі Іссахара від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Завулонові.

27 А при границі Завулона від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Ґадові.

28 А при границі Ґада до границі південної, на півдні, то буде границя від Тамару до води Меріват-Кадешу, потоку, до Великого моря.

29 Оце Край, що поділите жеребком у спадок Ізраїлевим племенам, і це їхні уділи, говорить Господь Бог.

30 А оце виходи міста: з північного кінця чотири тисячі й п'ять сотень міри.

31 А міські брами на імена Ізраїлевих племен, три брамі на північ: одна брама Рувимова, одна брама Юдина, одна брама Левієва.

32 А при східньому кінці чотири тисячі й п'ять сотень, а брам троє: одна брама Йосипова, одна брама Веніяминова, одна брама Данова.

33 І південний край чотири тисячі й п'ять сотень міри, а брам троє: одна брама Симеонова, одна брама Іссахарова, одна брама Завулонова.

34 Західній кінець чотири тисячі й п'ятьсот, три їхні брамі: одна брама Ґадова, одна брама Ассирова, одна брама Нефталимова.

35 Навколо вісімнадцять тисяч. А ім'я міста з того дня: Тут Господь.

Ріка, що тече від храму

47 Чоловік привів мене назад до входу в храм і побачив я воду, що витікала з-під порогу храму на схід (бо храм звернений був на схід). Вода текла з-під південної сторони храму, південніше жертовника. Тоді він вивів мене крізь північні ворота й повів до зовнішніх воріт, звернених на схід, а вода втікала з південної сторони.

Чоловік пішов на схід із вимірювальною мотузкою в руці. Він відміряв тисячу ліктів[a], а тоді перевів мене через воду, якої було по кісточки. Відміряв він іще одну тисячу ліктів і перевів мене через воду, якої було по коліна. Відміряв він іще одну тисячу ліктів і перевів мене через воду, яка була до пояса. Відміряв він іще одну тисячу, але тепер то вже була ріка, яку я не міг перейти, бо вода піднялась і була вже досить глибока, щоб плисти. То була ріка, яку ніхто не міг перейти. І спитав він мене: «Сину людський, чи бачиш ти це?» Тоді привів він мене знову до берега ріки.

Прийшовши туди, побачив я дуже багато дерев на кожному березі ріки. І сказав він мені: «Вода ця тече на схід, до Арави. Потім тече далі і впадає в Мертве Море, аж у Мертвому морі стає чистою. Безліч живих істот оселиться скрізь, хоч би де протікав цей потік. Буде там і багато риби, бо ріка ця зробить солону воду прісною, тож де ріка тече, все житиме. 10 Рибалки стоятимуть вздовж берега. Від Ен-Ґеді до Ен-Еґлаїма вони ставитимуть сіті. Риби буде дуже багато, як у Середземному морі. 11 Але болота й драглисті береги не стануть чистими, їх лишать на сіль. 12 Різноманітні плодові дерева ростимуть по обох берегах ріки. Листя їхнє не в’янутиме, не падатимуть плоди їхні. Щомісяця вони родитимуть, оскільки вода з храму тече до них. Плоди їхні підуть на поживу їжу, а листя—на ліки».

Розподіл землі між родами

13 Ось що Господь Бог говорить: «Це—межі, по яких ви мусите поділити земельну спадщину між дванадцятьма колінами Ізраїлю, враховуючи дві частини для Йосипа. 14 Ви мусите поділити їх рівно між ними, бо Я поклявся з піднятою рукою дати її вашим батькам. Земля ця стала вашою спадщиною. 15 Ось кордони вашої землі: на півночі вона проляже від Середземного моря Гетлонським шляхом, де дорога повертає на Гамат і далі на Цедад. 16 Потім на Берот і Сибраїм (що лежить на кордоні між Дамаском та Гаматом), аж до Гацер-Гаттікона, що на кордоні Гаврану. 17 Кордон проляже від моря до Гацар-Енана, вздовж північної границі Дамаска, по кордону Гамата на півночі. Це буде північний кордон.

18 На сході кордон ітиме між Гавраном та Дамаском, уздовж Йордану між Ґілеадом та землею Ізраїльською, до Східного моря й аж до Тамара. Це буде східний кордон.

19 На півдні він ітиме від Тамара аж до оазису Меріва-Кадеш, тоді вздовж потоку Єгипетського до Середземного моря. Це буде південний кордон.

20 На Заході Середземне море буде кордоном аж до місцевості навпроти Лебо-Гамата. Це буде західний кордон.

21 Ви мусите поділити цю землю між собою за колінами Ізраїлю. 22 Ви мусите розподілити спадщину для себе й для чужинців, що оселилися серед вас і мають дітей. Ви мусите вважати їх за уродженців Ізраїлю, і разом із вами їх треба наділити спадщиною серед колін Ізраїлю. 23 Хоч би в якому коліні перебував чужинець, там і дайте йому спадщину його». Так проголошує Господь Бог.

Розподіл землі

48 «Оці землі належали колінам ізраїльським: на північному кордоні Дан матиме одну частину; вона йтиме по Гетлонській дорозі до Гаматського входу. Гацар-Енана та північний кордон Дамаска поруч із Гаматом буде частиною кордону від східного краю до західного. Ашер матиме одну частину; вона межуватиму з землею Дана зі сходу на захід. Нафталі матиме одну частину; вони межуватиме з землею Ашеровою із сходу на захід. Манассія матиме одну частину; вона межуватиме з землею Нафталі зі сходу на захід. Ефраїм матиме одну частину; вона межуватиме з землею Манассієвою зі сходу на захід. Рувим матиме одну частину; вона межуватиме з землею Ефраїма зі сходу на захід. Юда матиме одне частину; вона межуватиме з землею Рувимовою зі сходу на захід. Поруч з землею Юдиною зі сходу на захід буде земля, що ви мусите подарувати, як особливий дар. Матиме вона ширину в двадцять п’ять тисяч ліктів[b], а довжина її зі сходу на захід буде такою ж, як і в усіх колін. В середині її буде храм.

Цю землю ви посвятите Господу. Буде вона двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки і двадцять тисяч ліктів[c] завширшки. 10 Цю землю буде поділено між священиками (левитами). Буде вона двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки по північній стороні, десять тисяч ліктів завширшки по західній стороні, десять тисяч ліктів завширшки по східній стороні й двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки по південній стороні. В центрі її буде храм Господній. 11 Ця земля для священиків, освячених синів Задока, що були вірні в служінні Мені й не відступили, як левити, коли ізраїльтяни відвернулися від Мене. 12 Це буде особливий дар їм—найсвятіша частина, що межує з землею левитів.

13 Разом із землею священиків, левити матимуть наділ у двадцять п’ять тисяч ліктів завширшки. Довжина загалом буде двадцять п’ять тисяч ліктів, а ширина—десять тисяч ліктів. 14 Вони не мають права ні продавати, ані обмінювати її. Це найкраща з земель, і не повинна вона переходити до інших рук, бо свята вона для Господа.

Частка міської власності

15 Земля, що залишилася після того, як левити й священики отримали свою частку: п’ять тисяч ліктів[d] завширшки і двадцять п’ять тисяч ліктів[e] завдовжки—яка відводилася для загального користування міста: для будинків і пасовиська. Місто буде в центрі її. 16 Воно матиме такі розміри: північна сторона чотири з половиною тисячі ліктів[f], південна сторона також чотири з половиною тисячі ліктів, східна сторона чотири з половиною тисячі ліктів, і західна сторона чотири з половиною тисячі ліктів. 17 Пасовисько для міста буде на двісті п’ятдесят ліктів[g] на північ, двісті п’ятдесят ліктів на південь, двісті п’ятдесят ліктів на схід і двісті п’ятдесят ліктів на захід. 18 Решта цієї землі, що межує зі священною частиною по всій довжині її, становитиме десять тисяч ліктів на східній стороні й десять тисяч ліктів на західній. Те, що родитиме вона, харчуватиме робітників у місті. 19 Робітники з міста, що оброблятимуть її, приходитимуть із усіх колін Ізраїлю.

20 Вся ця особлива частина буде квадратом зі стороною в двадцять п’ять тисяч ліктів. Його слід залишити для священиків, для левитів і для міста—рівними частинами.

21 Що лишилося між священною землею та власністю міста, належатиме володарю. Ця земля простягатиметься від східної межі священної землі на схід двадцять п’ять тисяч ліктів до східного кордону і з західної сторони також на двадцять п’ять тисяч ліктів до західного кордону. Обидва ці клапті землі, що тягнуться вздовж землі, яка належить колінам ізраїльським, належатимуть царю, а священна частина з храмом буде посередині їх.

22 Тож власність левитів і власність міста лежатиме в центрі землі, що належить царю. Царева земля лежатиме між кордоном Юдеї та Веніаминової спадщини.

23 Щодо решти колін: Веніамин матиме одну частину; вона простягатиметься від східного кордону до західного.

24 Симеон матиме одну частину; вона межуватиме з землею Веніаминової від сходу до заходу.

25 Іссаха́р матиме одну частину; вона межуватиме з землею Симеоновою від сходу до заходу.

26 Завулон матиме одну частину; вона межуватиме з землею Іссаха́ровою від сходу до заходу.

27 Ґад матиме одну частину; вона межуватиме з землею Завулоновою від сходу до заходу. 28 Південний кордон Ґада пролягатиме від Тамара до вод Меріва Кадеш, тоді вздовж Єгипетського потоку і вздовж Середземного моря.

29 Це земля, яку ви мусите поділити як спадщину між колінами ізраїльськими, і такі будуть наділи їхні»,—проголошує Господь Бог.

Ворота міста

30 А ось входи міста, починаючи з північної сторони, що були чотири з половиною тисячі ліктів завдовжки. 31 Брами міста називатимуться за колінами Ізраїлю. Троє брам на північній стороні будуть Рувимова, Юдина та Левієва.

32 На східній стороні, що була чотири з половиною тисячі ліктів завдовжки,—три брами: Йосипова, Веніаминова й Данова.

33 На південній стороні, що були чотири з половиною тисячі ліктів завдовжки,—три брами: Симеонова, Іссаха́рова й Завулонова.

34 На західній стороні, що була чотири з половиною тисячі ліктів завдовжки,—три брами: Ґадова, Ашерова й брама Нафталі.

35 Всього навколо міста буде вісімнадцять тисяч ліктів[h]. І назва міста віднині й надалі буде: «Господь Тут»[i].

Footnotes

  1. 47:3 тисячу ліктів Приблизно 500 м. Також див.: Ез. 47:4, 5.
  2. 48:8 двадцять п’ять тисяч ліктів Приблизно 12,5 км.
  3. 48:9 двадцять тисяч ліктів Приблизно 10 км. У більшості древньогрецьких перекладів—«двадцять п’ять тисяч ліктів». У древньогебрейських рукописах—«десять тисяч ліктів», але див.: Ез. 45:1 та Ез. 48:13.
  4. 48:15 п’ять тисяч ліктів Приблизно 2,5 км.
  5. 48:15 двадцять п’ять тисяч ліктів Приблизно 12,5 км.
  6. 48:16 чотири з половиною тисячі ліктів Приблизно 2,25 км.
  7. 48:17 двісті п’ятдесят ліктів Приблизно 125 м.
  8. 48:35 вісімнадцять тисяч ліктів Приблизно 9 км.
  9. 48:35 Господь Тут На гебрейській мові ця фраза співзвучна з назвою міста «Єрусалим».

Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав.

Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з'явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є.

І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.

Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня.

І ви знаєте, що Він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема.

Кожен, хто в Нім пробуває, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його, і не пізнав Його.

Діточки, хай ніхто вас не зводить! Хто чинить правду, той праведний, як праведний Він!

Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з'явився Син Божий, щоб знищити справи диявола.

Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога народжений він.

10 Цим пізнаються діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто праведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!

11 Бо це та звістка, яку від початку ви чули, щоб любили один одного,

12 не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його праведні.

13 Не дивуйтеся, браття мої, коли світ вас ненавидить!

14 Ми знаємо, що ми перейшли від смерти в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті.

15 Кожен, хто ненавидить брата свого, той душогуб. А ви знаєте, що жаден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б.

16 Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів!

17 А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?

18 Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою!

19 Із цього довідуємось, що ми з правди, і впокорюєм наші серця перед Ним,

20 бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та відає все!

21 Улюблені, коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,

22 і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.

23 І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім'я Сина Його Ісуса Христа, і щоб любили один одного, як Він нам заповідь дав!

24 А хто Його заповіді береже, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнаємо це з того Духа, що Він нам Його дав.

Ми—Божі діти

Подумайте, яку велику любов виявив до нас Отець, щоб могли ми називатися дітьми Божими! І ми справді діти Божі! Тому світ і не знає нас, бо не признав і Його. Любі друзі, тепер ми діти Божі, та ще невідомо, ким ми станемо у майбутньому. Але ж ми знаємо, що коли Христос з’явиться знову, ми будемо подібні до Нього, бо ми побачимо Його таким, який Він є! Кожен, хто надіється на Христа, очищає себе так само, як і Він чистий.

Кожен, хто грішить, порушує Закон Божий, бо гріх—це порушення Закону. Ви знаєте, що Христос прийшов, аби забрати людські гріхи, сам же Він—безгрішний. Кожен, хто живе у Христі, не може продовжувати грішити, а як хто й продовжує грішити, то значить, що він ніколи не бачив і не знав Його.

Любі діти! Не давайте себе обманювати. Той, хто живе праведно,—праведний, як Христос. Той же, хто продовжує грішити, належить дияволу, бо диявол грішив від самого початку. На те й з’явився Син Божий, щоб зруйнувати зроблене дияволом.

Той, хто став дитям Божим, більше не живе у гріху, бо нове життя, дане Богом[a], залишається в цій людині. І вже не може він продовжувати грішити, бо став дитям Божим. 10 Ось як розпізнати, хто є дітьми Божими, а хто дияволовими: кожен, хто не живе праведно і не любить братів і сестер своїх, до Бога не належить.

Любіть ближнього

11 Таким є зміст послання, яке ви чули від самого початку,—любіть одне одного. 12 Не вподібнюйтесь Каїну, який належав лукавому і вбив свого брата. За що ж він убив його? Бо вчинки його були лихі, а братові—праведні.

13 Браття і сестри, не дивуйтеся, якщо світ ненавидить вас. 14 Ми знаємо, що перейшли від смерті до життя, бо любимо братів і сестер своїх. Той, хто не любить, залишається мертвим. 15 Хто ненавидить віруючого брата свого—вбивця[b], а ви знаєте, що жоден убивця не матиме вічного життя в собі.

16 Отак пізнали ми, що справжня любов—завдяки Христу, Який віддав Своє життя за нас. Нам також належить віддати життя своє за братів і сестер наших. 17 Якщо хтось має статки і бачить, що віруючий брат його у нужді, але не має до нього співчуття, то як можна сказати, що любов Божа живе в ньому? 18 Любі діти! Любов наша повинна бути не тільки словами й розмовами, а й вчинками, що виявляють справжню любов.

19 І так ми впевнюємося, що належимо до правди. Саме так ми заспокоюємо наші серця перед Богом, 20 коли серця наші засуджують нас[c]. Це тому, що Бог величніший за наші серця і знає все.

21 Любі друзі, якщо серця наші нас не засуджують, то ми без страху наблизимося до Бога. 22 І ми одержуємо від Всевишнього все, про що просимо, бо виконуємо заповіді Його і діємо догідно Богу. 23 Ось, що Він нам заповідав: щоб вірували ми в ім’я Сина Його Ісуса Христа і любили одне одного, як Він наказував нам. 24 Той хто живе згідно з заповідями Божими, живе в Ньому, і Бог живе у такій людині. Ми знаємо, що Бог живе в нас завдяки Духу, який Він дарував нам.

Footnotes

  1. 3:9 нове… Богом Або «Його насіння».
  2. 3:15 Хто ненавидить… вбивця У цьому вірші Ісус застерігає віруючих не ненавидіти інших, бо ненависть дорівнює вбивству. Також див.: Мт. 5:21-26.
  3. 3:20 засуджують нас Або «наше серце змушує відчувати провину».