Add parallel Print Page Options

42 І він вивів мене до зовнішнього подвір'я дорогою в напрямі на північ, і ввів мене до кімнат, що навпроти відгородженої площі, і що навпроти будівлі на північ.

Навпроти завдовжки сто ліктів, вхід північний, а завширшки п'ятдесят ліктів.

Навпроти двадцять ліктів, що у внутрішньому подвір'ї, і навпроти викладеної підлоги, що в зовнішньому подвір'ї, ґалерія до переду ґалерії на три поверхи.

А перед кімнатами був хід на десять ліктів ширини до внутрішнього подвір'я, дорогою ста ліктів, а виходи їхні на північ.

А горішні кімнати були коротші, бо ґалерії забирали від них більше місця, ніж з долішніх та з середніх тієї будівлі.

Бо вони були триповерхові, і не було в них стовпів, як стовпи подвір'я, тому вони були вужчі від долішніх та від середніх на землі.

А мур, що назовні навпроти кімнат, у напрямі зовнішнього подвір'я, до переду кімнат довжина його п'ятдесят ліктів.

Бо довжина тих кімнат, що в зовнішнього подвір'я, п'ятдесят ліктів, і ось на переді храму сто ліктів.

А під тими кімнатами хід від сходу, коли входити до них з зовнішнього подвір'я.

10 По ширині муру подвір'я в напрямі на схід до переду вільного місця й до переду будівлі кімнати.

11 А дорога перед ними як вид кімнат, що в напрямі на північ; яка довжина, така ширина їхня, а всі виходи були за їхніми способами та за їхніми виходами.

12 І як входи кімнат, що в напрямі півдня, такий був вхід на початку дороги, дороги перед відповідним муром у напрямі на схід, коли йти до них.

13 І сказав він мені: Кімнати північні і кімнати південні, що на переді вільного місця, це кімнати священні, де їдять священики, що наближуються до Господа, найсвятіше, там складають найсвятіше, і жертву хлібну, і жертву за гріх, і жертву за провину, бо це місце святе.

14 Коли священики ввійдуть, то не сміють виходити зо святині до зовнішнього подвір'я, і мають там складати свої шати, в яких служать, бо вони святощі. І зодягнуть вони інші шати, і тоді тільки можуть зближатися до того, що належить народові.

15 І скінчив він вимірювання внутрішнього храму, і випровадив мене в напрямі брами, що перед її в напрямі на схід, і зміряв те кругом навколо.

16 Він зміряв мірничою палицею східній бік, п'ять сотень палиць мірничою палицею навколо.

17 Зміряв північний бік, п'ять сотень палиць мірничною палицею навколо.

18 Зміряв південний бік, п'ять сотень палиць мірничою палицею.

19 Обернувся до західнього боку, наміряв п'ять сотень палиць мірничою палицею.

20 На чотири сторони відміряв те. Мало воно мур кругом навколо, завдовжки п'ять сотень, і завширшки п'ять сотень, щоб відділити між святим та звичайним.

43 І попровадив мене до брами, до брами, що звернена в напрямі сходу.

І ось слава Ізраїлевого Бога йшла в напрямі від сходу, а голос Його був, як шум великої води, а земля засвітилася від слави Його!

І вид був такий же, як я бачив: як те видиво, що я бачив, коли я приходив руйнувати місто, і види були, як той вид, що я бачив при річці Кевар. І впав я на обличчя своє!

І слава Господня ввійшла в храм у напрямі брами, що перед її в напрямі сходу!

І підняв мене Дух, і впровадив мене до внутрішнього подвір'я, і ось слава Господня наповнила храм!

І почув я Промовляючого до мене з храму, а той муж стояв при мені.

І сказав Він мені: Сину людський, це місце престолу Мого, і місце стіп Моїх ніг, де Я буду перебувати навіки посеред Ізраїлевих синів, не занечистить уже Ізраїлів дім святе Ім'я Моє, вони та їхні царі розпустою своєю та трупами їхніх царів при їхньому вмиранні!

Вони ставили свого порога при Моєму порозі, і свої одвірки при одвірках Моїх, так що тільки стіна була між Мною та між ними, і вони занечистили святе Ім'я Моє своїми гидотами, яких наробили, і Я вигубив їх у Своїм гніві...

Тепер нехай вони віддалять від Мене розпусту свою та трупи своїх царів, і Я буду пробувати між ними навіки.

10 Ти, сину людський, об'яви Ізраїлевому домові про цей храм, і вони посоромляться від своїх провин, і зміряють міру.

11 А якщо вони засоромляться від усього, чого наробили, то виясни їм вигляд храму, і план його, і виходи його та його входи, і всі устави його, і всі начерки його, і всі закони його, і напиши це на очах їх, і нехай вони стережуть усякий начерк його, і всі устави його, і нехай вони роблять їх!

12 Оце закон храму: на вершині гори вся границя його кругом навколо має бути Святеє Святих. Ось це закон храму.

13 А оце міри жертівника ліктями, лікоть це лікоть та долоня. І основа жертівника лікоть, і лікоть завширшки, а його границя до його краю навколо одна п'ядь, і це задня сторона жертівника.

14 А від основи на землі аж до долішнього обкладу жертівника два лікті, а завширшки один лікоть, а від малого відступу жертівника аж до великого чотири лікті, а завширшки лікоть.

15 А жертівник чотири лікті високий, а від жертівника й вище чотири роги.

16 А огнище дванадцять ліктів завдовжки на дванадцять завширшки, чотирикутнє при чотирьох своїх боках.

17 А долішній обклад чотирнадцять ліктів завдовжки на чотирнадцять завширшки при чотирьох боках її, а границя навколо нього півліктя, а основа його лікоть навколо, а сходи його звернені на схід.

18 І сказав Він мені: Сину людський, так говорить Господь Бог: Оце устави жертівника на день, коли він буде зроблений, щоб приносити на ньому цілопалення, і кропити на нього кров.

19 І даси священикам-Левитам, що вони з Садокового насіння, що наближуються до Мене, говорить Господь Бог, щоб служили Мені, молодого бика з великої худоби на жертву за гріх.

20 І візьмеш з його крови, і покропи на чотири його роги й до чотирьох кутів оправи та до границі навколо, і очисти його та освяти його.

21 І візьмеш бика тієї жертви за гріх, і спалять його на означеному місці храму назовні святині.

22 А другого дня принесеш у жертву козла безвадного на жертву за гріх, і очистять жертівника, як очистили биком.

23 А коли покінчиш очищати, принесеш у жертву молодого бика з великої худоби, безвадного, і безвадного барана з отари.

24 І приведи їх перед Господнє лице, і кинуть священики на них сіль, і принесуть їх цілопаленням для Господа.

25 Сім день будеш приготовляти козла жертви за гріх на кожен день, і молодого бика з великої худоби, і барана з отари, безвадних приготовлять.

26 Сім день будуть очищати того жертівника, і очистять його, і освятять його.

27 І скінчаться ті дні, і станеться, восьмого дня й далі приготовлять священики на жертівнику ваші цілопалення та ваші жертви мирні, і вподобаю Собі вас, говорить Господь Бог!

44 І вернув мене в напрямі брами зовнішньої святині, що обернена на схід, а вона замкнена.

І сказав мені Господь: Брама ця буде замкнена, не буде відчинена, і ніхто не ввійде в неї, бо в неї ввійшов Господь, Бог Ізраїлів, і вона буде замкнена.

Князь, сам князь буде сидіти в ній, щоб їсти хліб перед Господнім лицем; сіньми брами він увійде, і сіньми вийде.

І випровадив мене в напрямі північної брами до переду храму, і побачив я, аж ось слава Господня наповнила Господній дім! І впав я на обличчя своє...

І сказав мені Господь: Сину людський, зверни своє серце, і побач своїми очима, а своїми вухами послухай усе, що Я говоритиму з тобою щодо всіх постанов Господнього дому, і щодо всяких законів його, і звернеш своє серце до входу того храму в усіх виходах святині.

І скажеш до ворохобників, до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Досить вам усіх ваших гидот, Ізраїлів доме,

що ви вводили чужинців, необрізаносердих та необрізанотілих, щоб були в Моїй святині, щоб зневажити його, Мій храм, коли приносили Мій хліб, лій та кров, і, крім усіх ваших гидот, зламали Мого заповіта.

І ви не несли сторожі святощів Моїх, але поставили їх собі за сторожів Моєї варти в Моїй святині.

Так говорить Господь Бог: Кожен чужинець, необрізаносердий та необрізанотілий не ввійде до Моєї святині; це і про всякого чужинця, що живе серед Ізраїлевих синів.

10 І навіть Левити, що були віддалилися від Мене, коли блукав Ізраїль, що були зблудили від Мене за своїми божками, і вони понесуть кару за свою вину,

11 і будуть вони в святині Моїй служити сторожами при брамах храму, і обслуговувати храм, вони будуть приносити цілопалення й жертву народові, і вони будуть ставати перед ними, щоб служити їм.

12 За те, що вони служили їм перед їхніми бовванами, і стали для Ізраїлевого дому за спотикання на провину, тому підняв Я Свою руку на них, говорить Господь Бог, і вони понесуть провину свою!

13 І вони не підійдуть до Мене, щоб бути священиками Мені, і щоб підходити до всіх святощів Моїх, до Святого Святих, і будуть носити ганьбу свою та гидоти свої, які наробили...

14 І дам Я їх сторожами варти храму щодо всієї його праці, і щодо всього, що робиться в ньому.

15 А священики-Левити, Садокові сини, що несли сторожу Моєї святині, коли Ізраїлеві сини зблудили були від Мене, вони наблизяться до Мене на службу Мені, і будуть стояти перед Моїм лицем, щоб приносити Мені лій та кров, говорить Господь Бог.

16 Вони ввійдуть до Моєї святині, і вони наблизяться до Мого столу на службу Мені, і будуть нести Мої сторожі.

17 І станеться, коли вони входитимуть до брами внутрішнього подвір'я, то зодягатимуть льняну одіж, і не ввійде на них вовна, коли вони служитимуть у брамах внутрішнього подвір'я та назовні.

18 Льняні завої будуть на їхній голові, а льняна спідня одежа буде на їхніх стегнах; не будуть оперізуватися тим, що викликає піт.

19 А коли вони будуть виходити до зовнішнього подвір'я, до народу, здійматимуть шати свої, в яких служили, і поскладають їх у священних кімнатах, і зодягнуть іншу одежу, щоб своїми священними шатами не торкатися народу.

20 А голови своєї вони не будуть голити, і волосся не запустять, конче будуть стригти волосся своє.

21 І вина не будуть пити кожен із священиків, коли мають входити до внутрішнього подвір'я.

22 А вдів та розвідок не братимуть собі за жінок, а братимуть тільки дівчат із насіння Ізраїлевого дому, та вдову, що буде вдовою по священикові.

23 А народ Мій будуть вони навчати розрізняти між святим та звичайним, і зроблять їх знаючими різницю між нечистим та чистим.

24 А в суперечці вони стануть, щоб судити, правосуддям Моїм розсудять її, і будуть стерегти Закони Мої, і устави Мої при всіх святах Моїх, і суботи Мої будуть святити!

25 І до мертвої людини не підійдуть, щоб не занечистити себе, а тільки ради батька й матері, і ради сина, і дочки, і ради брата й сестри, що не належала чоловікові, занечистяться.

26 А по його очищенні прирахують йому ще сім день.

27 А того дня, коли він входить до святині, до внутрішнього подвір'я, щоб служити в святині, він принесе свою жертву за гріх, говорить Господь Бог.

28 І оце буде їм за спадщину: Я їхня спадщина, а володіння не дасте їм в Ізраїлі, Я їхнє володіння!

29 Жертву хлібну, і жертву за гріх, і жертву за провину, оце будуть вони їсти, і все закляте в Ізраїлі буде їхнє.

30 І перше з усяких первонароджених зо всього, і всякі приношення всього зо всіх ваших приношень буде священикам, і початок ваших діж дасте священикові, щоб він поклав благословення на вашому домі.

31 Усякого падла та пошматованого з птаства та скотини священики не будуть їсти.

Приміщення для священиків

42 Тоді повів мене чоловік на північ, на зовнішнє подвір’я, і привів до приміщень навпроти храмового двору зовнішнього муру на північному боці. Будівля, двері якої дивилися на північ, була сто ліктів[a] завдовжки і п’ятдесят ліктів[b] завширшки. Вздовж стін тієї споруди йшли галереї в три яруси, що дивилися одна на одну. Між внутрішнім подвір’ям та помостом зовнішнього подвір’я була відстань у двадцять ліктів[c]. Перед приміщенням був внутрішній перехід десять ліктів[d] завширшки і сто ліктів завдовжки. Двері його були звернені на північ.

Верхні приміщення були вужчі, ніж приміщення нижнього та середнього поверхів будівлі, бо галереї віднімали в них місце. Приміщення йшли в три яруси, верхні не мали колон як ті, що виходили на подвір’я, тож вони мали меншу площу, ніж приміщення нижнього та середнього поверхів.

Зовнішня стіна була паралельна приміщенням і зовнішньому двору. Вона тяглася вздовж приміщень на п’ятдесят ліктів. Якщо ряд приміщень з боку зовнішнього двору був п’ятдесят ліктів завдовжки, то ряд з боку до святилища був сто ліктів завдовжки. 9-10 Вхід був під приміщеннями східної сторони, щоб люди заходили з зовнішнього двору в самому початку стіни. Зі східного боку по зовнішній стіні йшли приміщення. 11 Перед ними був прохід, мали вони такий самий вигляд, як приміщення з північного боку; вони мали таку ж саму довжину й ширину, таке саме планування. 12 Двері в південних приміщеннях було розташовано так само, як і в північних. При початку переходу були двері, що вели на схід, паралельно стіні. Через них можна було потрапити до кімнат.

13 І сказав мені той чоловік: «Північні й південні приміщення звернені до закритого двору—святі. Це кімнати, де священики, наближені до Господа, споживатимуть пресвяті пожертви. Там вони приноситимуть найсвятіші пожертви: підношення за зерно, гріх, та провину, бо це—святе місце. 14 Тільки-но вийшовши зі святого місця, священики не повинні виходити в зовнішнє подвір’я доки не залишать вбрання своє, в якому правили службу, бо воно святе. Вони мусять вбратися в інший одяг, перш ніж наблизяться до місць, відведених для людей».

Зовнішнє подвір’я

15 Закінчивши вимірювати всередині храмової площі, він вивів мене через східну браму, й почав вимірювати її ззовні. 16 Зміряв він вимірювальною тичкою східну сторону. Вона становила п’ятсот ліктів[e]. 17 Зміряв він північну сторону. Вона становила п’ятсот ліктів за вимірювальною тичкою. 18 Зміряв він південну сторону. Вона становила п’ятсот ліктів за вимірювальною тичкою. 19 Тоді перейшов він на західну сторону й виміряв її. Вона становила п’ятсот ліктів за вимірювальною тичкою. 20 Тож зміряв він мур з усіх чотирьох сторін. Він був п’ятсот ліктів завдовжки і п’ятсот ліктів завширшки. Цей мур відокремлював святу частину храму від несвятої.

Господу жити серед Його народу

43 Тоді чоловік привів мене до воріт, звернених на схід. І побачив я славу Бога Ізраїлю, що надходила зі сходу. Голос його був, мов рев хвиль, і земля випромінювала славу його. З’ява, що я бачив, була подібна до тієї, що я бачив біля каналу Кевар, коли прийшов Він, щоб зруйнувати місто. Я впав долиць. Слава Господа ввійшла в храм крізь браму, звернену на схід.

Тоді Дух[f] підняв мене й переніс у внутрішнє подвір’я, і слава Господа сповнила храм. Стоячи біля чоловіка, я почув, як хтось промовляє до мене з-середини храму. Той голос сказав: «Сину людський, це місце престолу Мого, місце для стіп Моїх ніг. Тут Я житиму серед ізраїльтян повік. Дім Ізраїлю ніколи більше не осквернятиму Моє святе ім’я, ні самі вони, ні царі їхні, своєю розпустою або похованням трупів царів своїх у святому місці. Вони поставили свій поріг при Моєму порозі: одвірки свої при Моїх одвірках—лиш стіна була між Мною та ними. Вони ганьбили Моє ім’я святе своїми мерзенними звичками. Тож Я вигубив їх у гніві. Тепер же вони заберуть від Мене розпусту свою і неживі подоби царів своїх і Я житиму серед них повік. 10 Сину людський, змалюй храм, який бачив у з’яві, народу ізраїльському, щоб соромно їм стало гріхів їхніх, хай вони обміркують планування храму. 11 І якщо їм соромно за те, що вони чинили, дай їм знати, як влаштовано храм: його устрій, виходи і входи, всі установи його й закони. Запиши це для них, щоб вони могли йти за цим планом і дотримуватися всіх настанов.

12 Це закон храму: весь навколишній простір на вершині гори буде пресвятим місцем. Такій закон про храм.

Жертовник

13 Ось розміри жертовника в довгих ліктях, цей лікоть містить лікоть[g] і долоню[h]. Жолоб його в лікоть глибиною і лікоть завширшки, а обід—одну п’ядь[i] по всьому краю. А ось висота жертовника: 14 від землі вгору до нижнього краю—два лікті[j] заввишки і лікоть завширшки, а від меншого виступу вгору до більшого виступу—чотири лікті[k] заввишки й лікоть завширшки. 15 Вогнище жертовника—чотири лікті заввишки, чотири роги кути над вогнищем, що нагадували роги. 16 Вогнище жертовника було квадратне: дванадцять ліктів[l] завдовжки, дванадцять ліктів завширшки. 17 Верхній виступ також квадратний, чотирнадцять ліктів[m] завдовжки і чотирнадцять завширшки, із ободом у півліктя[n] і жолобом у лікоть по колу. Сходи жертовника звернені на схід».

18 І сказав той чоловік мені: «Сину людський, ось що Господь Бог говорить: „Оце будуть правила для принесення пожертви, для пожертви всеспалення та скроплення кров’ю жертовника, коли збудують його. 19 Ти мусиш дати молодого бика як жертву за гріх священикам, які є левитами з роду Задока, що приступають до Мене, щоб служити. Так проголошує Господь Бог. 20 Ти мусиш взяти крові бика й помазати її на чотири роги жертовника і на чотири кути верхнього виступу і навколо ободу, і так очистиш вівтар і зробиш спокуту. 21 Мусиш взяти бика як жертву за гріх і спалити його в належній частині храмової площі за межами святилища. 22 На другий день принесеш козла без вади як жертву за гріх, і вівтар треба очистити, так само, як його очищали биком. 23 Коли скінчиш очищати його, ти мусиш принести молодого бичка й барана з отари, обох без вад.

24 Тобі необхідно принести їх перед Господом і священики повинні кинути (скропити) на них солі і принести їх у жертву як жертву всеспалення Господу. 25 Сім днів даватимеш по козлу щоденно як жертву за гріх; даси також молодого бичка й барана із отари, обох без вад. 26 Сім днів вони мусять робити спокуту за вівтар і очищати його. В такий спосіб його буде освячено. 27 Після тих семи днів, починаючи із восьмого й далі, священики мусять принести ваші жертви всеспалення й мирні пожертви на вівтарі. Тільки тоді прийму Я вас”». Так проголошує Господь Бог.

Зовнішні ворота

44 Тоді чоловік привів мене назад, до зовнішньої брами святилища, тієї, що звернена на схід. Вона була зачинена. Господь сказав мені: «Ця брама мусить лишатися зачинена. Її не можна відчиняти, та ніхто не може входити через неї. Вона мусять лишатися зачинена через те, що Господь, Бог Ізраїлю, зайшов через неї. Лиш цар—єдиний, хто може сидіти в брамі й споживати їжу в присутності Господа. Він мусить заходити через ґанок брами й тим же шляхом виходити».

Святість храму

Тоді чоловік привів мене через північну браму до фасаду храму. Глянув я і побачив славу Господа, що сповнювала храм Господній. І впав я долілиць. Господь сказав мені: «Сину людський, дивись пильно, слухай уважно і затям усе, що кажу Я тобі щодо правил храму Господа. Зверни увагу на вхід до храму й усі виходи святилища. Скажи бунтівному дому Ізраїлю, що Господь Бог говорить: „Облиш свої мерзенні звички, доме Ізраїлю! Ви приводили чужинців до храму Мого. А вони ж не були обрізані ні в душі[o], ані на тілі. Вони оскверняли храм Мій, поки ви приносили мені їжу, жир та кров. Ви порушили Заповіт Мій. Замість того, щоб виконувати обов’язок свій щодо святинь Моїх, ви поставили чужинців доглядати храм Мій”».

Ось що Господь Бог говорить: «Жоден чужинець необрізаний ні в душі, ні на тілі не повинен заходити до храму Мого, навіть з-поміж тих чужинців, що живуть серед синів Ізраїля. 10 Левити ж, які віддалилися від Мене, коли Ізраїль збився з путі й пішов манівцями за бовванами своїми, відповідатимуть за гріхи свої. 11 Вони обрані були служити у храмі Моєму, охороняючи брами, забиваючи худобу на жертви всеспалення та інші жертви. Їх було обрано служити людям і для людей. 12 Але за те, що служили вони їм при бовванах їхніх і призвели дім Ізраїлю до гріха, поклявся Я з піднятою рукою, що мусять вони відповідати за гріх свій». Так проголошує Господь Бог.

13 «Вони не наблизяться до Мене, правлячи службу як священики, не торкнуться вони будь-якої зі святинь Моїх, ані найсвятіших пожертв; нести їм ганьбу за мерзенні вчинки їхні. 14 Однак призначу Я їх служити в храмі й виконувати різноманітні роботи, що мають робитися в ньому.

15 Всі священики належать до коліна Левитів, але тільки нащадки Задока служили храму Моєму, коли ізраїльтяни відвернулися від Мене. Тож вони й наблизяться до Мене й служитимуть Мені. Вони стоятимуть переді Мною, приноситимуть Мені пожертви жиру та крові,—проголошує Господь Бог.— 16 Тільки вони входитимуть до святилища мого; тільки вони зможуть наблизитися до столу Мого, щоб служити переді Мною і правити службу Мою. 17 Коли входитимуть в браму внутрішнього двору, вони мусять бути вбрані в лляний одяг. Вони не повинні носити жодного вовняного вбрання під час служби при брамі внутрішнього двору чи всередині храму. 18 Вони мусять носити лляні завої на головах і лляну білизну. Вони не повинні носити нічого, що б спричинило спітніння. 19 Коли виходитимуть вони у зовнішній двір, де є люди, мусять знімати одяг, у якому правили службу, й залишати його в священних приміщеннях. А виходити вони мусять в іншому вбранні, щоб не давати людям торкатися свого священного вбрання.

20 Вони не повинні голити голови, ані відпускати довге волосся[p]. Їм належить тримати волосся на головах підстриженим. 21 Жоден священик не повинен пити вина, перед тим, як входить до внутрішнього подвір’я. 22 Вони не повинні одружуватися з удовицями або розлученими жінками. Вони можуть брати за жінок тільки дівчат ізраїльського походження або священицьких удів.

23 Вони мусять навчати народ Мій різниці між святим і повсякденним, показуючи людям, як розрізняти нечисте й чисте. 24 У кожній суперечці священики мусять бути за судей і вирішувати суперечку згідно з Моїм Законом. Вони мусять дотримуватися законів Моїх, настанов Моїх щодо всіх Моїх свят, і мусять вони свято дотримуватися субот Моїх. 25 Священик не повинен оскверняти себе наближенням до померлого. Однак якщо померлий був батьком його або матір’ю, сином чи дочкою, братом чи незаміжньою сестрою, тоді він може осквернити себе. 26 Після очищення він повинен чекати сім днів. 27 Того дня, коли він заходить на внутрішнє подвір’я храму, щоб служити в святилищі, він сам мусить принести жертву за гріх».

Так проголошує Господь Бог: 28 «Я—єдина спадщина, яку мають священики. Ти не повинен нічого не давати їм у володіння в Ізраїлі. Я буду володінням їхнім. 29 Вони їстимуть хлібні жертви, жертви за гріх і за провину. І все в Ізраїлі, посвячене Господу,[q] належатиме їм. 30 Найкращі з усіх першоплодів, усі дари особливі належатимуть священикам. Ти мусиш дати їм першу частку своєї їжі, першу частку зеленого борошна, щоб благословення зійшло на дім твій. 31 Священик не повинен нічого їсти: ні птаха ні тварини, знайдених мертвими чи роздертих дикими звірами».

Footnotes

  1. 42:2 сто ліктів Приблизно 50 м.
  2. 42:2 п’ятдесят ліктів Приблизно 25 м.
  3. 42:3 двадцять ліктів Приблизно 10 м.
  4. 42:4 десять ліктів Приблизно 5 м.
  5. 42:16 п’ятсот ліктів Приблизно 250 м.
  6. 43:5 Дух Або «Вітер» чи «дух».
  7. 43:13 лікоть Один лікоть дорівнював приблизно 50 см.
  8. 43:13 долоню Приблизно 7 см.
  9. 43:13 п’ядь Приблизно 23 см.
  10. 43:14 два лікті Приблизно 1 м.
  11. 43:14 чотири лікті Приблизно 2 м.
  12. 43:16 дванадцять ліктів Приблизно 6 м.
  13. 43:17 чотирнадцять ліктів Приблизно 7 м.
  14. 43:17 півліктя Приблизно 25 см.
  15. 44:7 обрізані… душі Тобто «не слідували Мені». Також див.: Ез. 44:9.
  16. 44:20 Вони… волосся Це було ознакою суму, та священики завжди повинні були випромінювати радість, тому що вони служать Богу.
  17. 44:29 посвячене Господу Тобто «усе те, що було пожертвуване Богу та що неможна викупити». Див.: Лев. 27:28-29.

Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про Слово життя,

а життя з'явилось, і ми бачили, і свідчимо, і звіщаємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й з'явилося нам,

що ми бачили й чули про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами. Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом.

А це пишемо вам, щоб повна була ваша радість!

А це звістка, що ми її чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Нім жадної темряви!

Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним, а ходимо в темряві, то неправду говоримо й правди не чинимо!

Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха.

Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!

Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.

10 А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас!

Слово Життя

Про те, що було споконвіку, про що ми самі чули, свідками чого ми були, що бачили на власні очі й чого торкалися власними руками, про Слово[a] Життя ми свідчимо. Той, Хто є Життям з’явився нам і ми бачили Його й зараз свідчимо про Нього. Тепер ми сповіщаємо про Вічне Життя, яке було з Отцем, і було явлене нам. Ми бачили й чули Його і тепер сповіщаємо про Нього і вам, щоб ви також мали спільність[b] із нами. А наша спільність—з Отцем і Його Сином Ісусом Христом. Отож і пишемо ми про це, щоб радість наша[c] була повною!

Бог прощає гріхи наші

Ось Послання, яке ми почули від Ісуса Христа і сповіщаємо вам: «Бог є Світло, і темряви в Ньому немає зовсім». Якщо ж ми говоримо, що прилучилися до Бога, але й продовжуємо жити в темряві гріха, то обманюємо самі себе й не наслідуємо істини. Але якщо ми живемо в Світлі та праведності, як і Він живе у Світлі, то маємо спільність одне з одним, а кров Ісуса, Сина Божого, очищає нас від усіх гріхів.

Якщо ж ми стверджуємо, що не маємо гріха, то обдурюємо самі себе. Це означає, що немає в нас правди. Якщо ж ми визнаємо свої гріхи, то Всевишній, справедливий і праведний, прощає їх і очищає нас від усієї неправедності. 10 Якщо ж ми кажемо, що ми не чинили гріха, то робимо з Нього брехуна, і Послання Його—не в наших серцях[d].

Footnotes

  1. 1:1 Слово З грецької «логос»: будь-який засіб зв’язку або повідомлення інформації. У цьому випадку воно означає «Христос», через Якого Господь сповістив світові про Себе.
  2. 1:3 спільність Це може означати «єдність у Святому Дусі» або «єднання усіх віруючих через Святий Дух». Також у 7 вірші.
  3. 1:4 Отож… наша Деякі грецькі рукописи дають тут слово «ваша».
  4. 1:10 не в наших серцях Або «ми не приймаємо Його істинного вчення».