Add parallel Print Page Options

35 І було мені слово Господнє таке:

Сину людський, зверни своє обличчя до гори Сеїр, і пророкуй на неї

та й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, горо Сеїре, і витягну руку Свою на тебе, й оберну тебе на спустошення та на сплюндрування.

Міста твої оберну на руїну, а ти будеш спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!

За те, що ти маєш вічну ворожнечу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінцевої,

тому як живий Я, говорить Господь Бог, на кров оберну тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти зненавиділа, то кров буде гнати тебе!

Оберну Я гору Сеїр на спустошення та на сплюндрування, і витну з неї того, хто йде та вертається.

І наповню його гори трупами його! Згір'я твої й долини твої та всі твої річища, побиті мечем попадають у них!

На вічні руїни оберну Я тебе, а міста твої не заселяться, і пізнаєте ви, що Я Господь!

10 За те, що ти кажеш: Два ці народи, і два ці краї будуть мої, і ми посядемо те, де Господь був,

11 тому, як живий Я, говорить Господь Бог, зроблю Я за гнівом твоїм та за заздрістю твоєю, які ти робив із своєї ненависти до них, і вони пізнають Мене, коли буду судити тебе.

12 І пізнаєш ти, що Я Господь, чув усі образи твої, які ти казав на Ізраїлеві гори, говорячи: Вони опустошілі, дані нам на їжу!

13 І ви величалися проти Мене своїми устами, і збільшували проти Мене слова свої, Я це чув!

14 Так говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню її тобі спустошенням!

15 Як радієш ти зо спадку Ізраїлевого дому через те, що опустошіло воно, так зроблю Я й тобі. Спустошенням станеш, горо Сеїре, та ввесь Едом, увесь він, і пізнають вони, що Я Господь!

36 А ти, сину людський, пророкуй на Ізраїлеві гори, та й скажеш: Ізраїлеві гори, послухайте слова Господнього!

Так говорить Господь Бог: За те, що ворог говорить на вас Ага! і вічні пагірки стали вам за спадщину,

тому пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог: За те, що пустошено й топтано вас знавкола, щоб були ви спадком для останку народів, і були ви взяті на кінчик язика й на балаканину народу,

тому, Ізраїлеві гори, послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог до гір та до згір'їв, до річищ та до долин, і до спустошілих руїн, і до опущених міст, що стали за здобич та за посміховисько для решти тих народів, що навколо.

Так говорить Господь Бог: Поправді кажу, що огнем Своєї ревности говорив Я на решту тих народів та на ввесь Едом, що взяли собі Мій Край за спадок у радості всього серця, у погорді душі, щоб вигнати його на здобич.

Тому пророкуй на Ізраїлеву землю, та й скажеш до гір, до згір'їв, до річищ та до долин: Так говорить Господь Бог: Ось Я говорив у ревності Своїй та в гніві Своїм за те, що ви носили ганьбу народів.

Тому так говорить Господь Бог: Прирікаючи, Я підняв Свою руку, що ті люди, які навколо вас, вони понесуть свою ганьбу!

А ви, Ізраїлеві гори, розпустіть ваше віття, і будете приносити плід свій для Мого народу Ізраїля, бо вони зблизилися, щоб прийти.

Бо ось Я прийду до вас, і звернуся до вас, і ви будете оброблені та обсіяні.

10 І розмножу на вас людину, увесь Ізраїлів дім, усього його, і будуть заселені ці міста, а руїни будуть забудовані.

11 І розмножу на вас людину та скотину, і вони помножаться та розплодяться, і позаселюю вас, як за вашої давнини, і буду чинити вам краще, як за ваших початків, і ви пізнаєте, що Я Господь!

12 І попроваджу на вас людину, мій народ Ізраїлів, і вони посядуть тебе, і станеш ти їм на спадок, і не будеш уже більше позбавляти їх дітей.

13 Так говорить Господь Бог: За те, що говорять про вас: Ти їси людину, і позбавляєш народ свій дітей,

14 тому ти не будеш уже їсти людини, і більше не позбавиш свій народ дітей, говорить Господь Бог!

15 І не почуєш уже ти більше ганьби від поган, і наруги народів не будеш більше носити, і не вчиниш більше, щоб народ твій спотикався, говорить Господь Бог!

16 І було мені слово Господнє таке:

17 Сину людський, Ізраїлів дім вони жили на землі своїй, та й занечистили її своєю дорогою та своїми вчинками, як нечистість жінки в час нечистоти її стала їхня дорога перед Моїм лицем!

18 І вилив Я гнів Свій на них за ту кров, яку вилили вони на землю, та бовванами своїми занечистили її.

19 І розсіяв Я їх серед народів, і вони були розпорошені по країнах. За їхньою дорогою та за їхніми вчинками розсудив Я їх.

20 І коли прийшли вони до тих народів, куди поприходили, то зневажили святе Моє Ймення, коли стали до них говорити: Вони народ Господа, та з землі Його повиходили!

21 І змилувався Я над Своїм святим Ім'ям, що його зневажив Ізраїлів дім серед народів, куди вони поприходили.

22 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Не для вас Я роблю це, Ізраїлів доме, а тільки для святого Свого Ймення, яке ви зневажили серед народів, куди ви поприходили.

23 І освячу Я велике Ім'я Своє, зневажене серед народів, що ви зневажили серед них, і пізнають ті люди, що Я Господь, говорить Господь Бог, коли Я покажу Свою святість серед вас на їхніх очах.

24 І візьму вас із тих народів, і позбираю вас зо всіх країв, і приведу вас до вашої землі.

25 І покроплю вас чистою водою, і станете чисті; зо всіх ваших нечистот і зо всіх ваших бовванів очищу вас.

26 І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті.

27 І духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати.

28 І ви будете сидіти в Краю, якого Я дав вашим батькам, і будете Мені народом, а Я буду вам Богом!

29 І спасу вас від усіх ваших нечистот, і покличу збіжжя, і помножу його, і не дам на вас голоду.

30 І намножу плід дерева та врожай поля, щоб ви більше не набиралися сорому через голод між народами.

31 І згадаєте ви про ваші дороги лихі та про ваші вчинки, що не добрі, і будете бридитися самих себе за свої провини та за гидоти свої.

32 Не для вас Я це робитиму, говорить Господь Бог, нехай буде це вам відоме! Зашарійтеся та посоромтеся ваших доріг, Ізраїлів доме!

33 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я очищу вас зо всіх ваших провин, то позаселюю ці міста, і будуть забудовані руїни.

34 А спустошена земля буде оброблювана за те, що була спустошенням на очах кожного перехожого.

35 І скажуть: Цей опустошілий Край став як той еденський садок, а ці міста, повалені й попустошені та поруйновані, тепер укріплені та замешкані!

36 І пізнають народи, які зостануться навколо вас, що Я, Господь, забудував поруйноване, засадив спустошіле. Я, Господь, говорив це і зробив!

37 Так говорить Господь Бог: Ще на це прихилюся до Ізраїлевого дому, щоб зробити їм: помножу їх, як людську отару!

38 Як освячена отара, як отара Єрусалиму в його свята, такі будуть ці поруйновані міста, повні отари людської, і пізнають вони, що Я Господь!

Пророцтво про Едом

35 Слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, повернись обличчям до гори Сеїр, пророкуй проти неї. Скажи їй, що Господь Бог говорить:

„Я проти тебе, гора Сеїре,
    Я підведу руку Свою на тебе
    і зроблю з тебе безлюдну пустелю.
Перетворю Я міста твої на руїну і спустошу тебе,
    тоді ти знатимеш, що Я—Господь.

Ти завжди була проти дітей Моїх і віддавала дітей Ізраїлю мечу в лиху годину, в часи найбільших його страждань. Отож так само правда, як те, що Я є”».

Так проголошує Господь Бог: «Я видам тебе на кровопролиття, і смерть переслідуватиме тебе. Оскільки ти ненавидиш кровопролиття, смерть переслідуватиме тебе. Зроблю Я гору Сеїр безлюдною пустелею і вигублю на ній усіх, хто йтиме до гори, і всіх, хто повертатиметься з неї. Вкрию Я гори твої мертвими, які від меча полягли, впадуть вони на узвишшя твої і долини твої, і у всі ущелини твої. Зроблю я тебе безлюдною назавжди, міста твої не будуть більше заселені. Тоді ти знатимеш, що Я—Господь.

10 Ти кажеш: „Я буду володіти цими двома народами: Ізраїлем та Юдеєю”. Та Я, Господь, із ними був. 11 Через те так само правда, як те, що Я є, Я поведуся з тобою відповідно до гніву твого та ревнощів твоїх, що виявив ти в ненависті своїй до них, і Мій народ упізнає Мене, коли Я судитиму тебе. 12 Тоді ти знатимеш, що Я, Господь, чув усі зневажливі слова, сказані тобою проти гір ізраїльських. Ти казав: „Вони лежать спустошені, їх віддано нам на здобич”. 13 Ваші уста вимовляли багато зухвалих слів проти Мене і Я те чув».

14 Ось що Господь Бог говорить: «Вся земля зрадіє, коли Я зроблю тебе пустелею. 15 За те, що раділа ти, коли спадщина дому Ізраїлю стала пустелею, ось як Я поведуся з тобою: ти будеш пустелею, о гора Сеїре, ти і весь Едом. Тоді ти знатимеш, що Я—Господь».

Пророцтво про гори ізраїльські

36 Сину людський, пророкуй про гори ізраїльські і скажи їм, щоб вони почули слова Господа. Ось що Господь Бог говорить: «Ворог сказав про тебе: „Ура! Стародавні висоти[a] стали нашим володінням”. Через те пророкуй і скажи, що Господь Бог говорить: „Вони спустошували й переслідували тебе з усіх боків, так що став ти належати всім, про тебе лихословили й пліткували злі люди”. За це, о гори Ізраїлю, почуйте слово Господа Бога. Ось що Господь Бог говорить горам і узвишшям, ущелинам і долинам, безлюдним руїнам і спустошеним містам, пограбованим і висміяним рештою народів, що живуть довкола них. Ось що Господь Бог говорить: „У вогні Моїх ревнощів Я підніс голос проти решти народів і проти Едому, бо зі злою втіхою в серцях зробили вони землю Мою своїм володінням, щоб грабувати й плюндрувати її”».

Тож пророкуй щодо землі Ізраїлю і скажи горам і пагорбам, ущелинам і долинам, що Господь Бог говорить: «Я промовляю в ревнивій люті через те, що зазнали ви наругу від народів. Через те ось що Господь Бог говорить: „Присягаюся з піднятою рукою, що навколишні народи теж зазнають наруги. А ви, гори Ізраїлю, дасте нове гілля та плоди моєму народу ізраїльському, бо вже скоро повернеться він додому. Я турбуюся про вас, Я дивлюсь на вас; люди Мої оратимуть вас і засіватимуть. 10 Я примножу людей у вас, весь дім Ізраїлю житиме тут. Міста будуть заселені, а руїни відбудовані. 11 Я збільшу кількість людей та тварин у вас, і будуть вони плодитися й множитися. Я оселю людей у вас, як колись, і дам вам процвітання ти більше, ніж раніше. Тоді ви знатимете, що Я Господь. 12 Так, Я приведу до вас Мій народ ізраїльський. Вони володітимуть вами і будете ви спадщиною їхньою; ніколи більше ви не позбудетеся дітей їхніх”».

13 Ось що Господь Бог говорить: «Оскільки вам кажуть, що ви пожираєте людей і позбавляєте народ свій дітей його, 14 то ви більше не пожиратимете людей, не зробите народ свій бездітним. Так проголошує Господь Бог. 15 Більше не змушуватиму Я вас слухати кепкування народів, більше не зазнаватимете ви наруги від них, більше не дам упасти народу вашому». Так проголошує Господь Бог.

Господь захистить Своє добре ім’я

16 Слово Господа дійшло до мене: 17 «Сину людський, коли народ Ізраїлю жив на своїй власній землі, ганьбив він її звичаями та вчинками своїми. Звичаї їхні подібні були до щомісячної жіночої нечистоти в очах Моїх. 18 Тож Я вилив лють Свою на них за те, що вони кров пролили в цій землі, що осквернили її бовванами своїми. 19 Я розкидав їх поміж народами і розвіяв по країнах. Я судив їх за звичаї їхні та вчинки. 20 І хоч куди б пішли вони поміж народами, неславили вони Моє ім’я святе, бо про них сказано: „Що то за Господь, що навіть Його народ залишив землю Божу?”

21 Я захищу Своє ім’я святе, яке дім Ізраїлю знеславлює поміж народами, де живе. 22 Тож скажи дому Ізраїлю, що Господь Бог говорить: „Не заради тебе, о доме Ізраїлю, намірився Я все це зробити, а заради Свого Імені святого, яке ганьбив ти поміж народами, до яких пішов. 23 Я виявлю святість Мого імені великого, що його ви зганьбили поміж народами, імені, що його ви знеславлювали поміж ними. Тоді народи знатимуть, що Я—Господь, коли через вас явлю Себе святим в очах їхніх”».

Так проголошує Всевишній Бог: 24 «Я заберу Я вас з-поміж народів, Я позбираю вас із усіх країн і приведу назад у вашу власну землю. 25 Я скроплю вас чистою водою, і будете ви чисті. Я очищу вас від усього вашого бруду і від усіх бовванів ваших. 26 Я вкладу в вас новий розум і дам вам новий дух. Я заберу геть ваше кам’яне серце і дам вам серце з плоті. 27 Я вкладу Мій Дух у вас,[b] навчу вас сумлінно дотримуватися законів й настанов Моїх. 28 Ви житимете на землі, яку Я дав пращурам вашим, і ви будете народом Моїм, а Я буду Богом вашим.

29 Я врятую вас від усієї нечистоти вашої, Я пошлю вам багатий врожай, і не дам напасти на вас голодомору. 30 Я збільшу плоди на деревах і врожай на полях, щоб ви більше не зазнавали наруги поміж народами через голодомор. 31 Тоді згадаєте ви свої лихі звичаї та нечестиві вчинки й гидуватимете самі собою за гріхи й мерзенні звички ваші. 32 Я хочу, щоб знали ви, що Я роблю це не заради вас, а заради імені Мого, Неслава та ганьба вам за поведінку вашу, о доме Ізраїлю». Так проголошує Господь Бог.

33 Ось що Господь Бог говорить: «У той день, коли очищу Я вас від усіх гріхів ваших, Я поновлю міста ваші, руїни ваші відбудовані будуть. 34 Люди оброблятимуть сплюндровану землю, та не лежатиме вона спустошена перед очима всіх, хто проходить нею. 35 Вони скажуть: „Земля ця, що лежала занедбана, стала мов сад Едема. Міста, що лежали в руїнах, спустошені й зруйновані, зміцніли й заселилися”.

36 Тоді народи, що лишилися довкола вас, знатимуть, що Я, Господь, відбудував зруйноване і засадив спустошене. Я, Господь, так сказав, і я зроблю це».

37 Ось що Господь Бог говорить: «Іще раз Я зважу на благання дому Ізраїлю й зроблю це для них: Я зроблю народ його таким численним, як вівці. 38 Таким численним, як отари для пожертв в Єрусалимі під час призначених свят. Тож зруйновані міста й руїни знову будуть заповнені отарами людей. Тоді вони знатимуть, що Я—Господь».

Footnotes

  1. 36:2 Стародавні висоти Місця поклоніння лжебогам. Див.: «узвишшя».
  2. 36:27 Я вкладу… вас Або «Я зроблю так, щоб Мій дух жив серед вас».

Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:

благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!

Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.

Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.

Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,

а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,

а в благочесті братерство, а в братерстві любов.

Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.

А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.

10 Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.

11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.

12 Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді.

13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,

14 знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені.

15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті.

16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі.

17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!

18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.

19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,

20 бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.

21 Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.

Вітання

Вітання від Симона Петра, слуги і апостола Ісуса Христа, до тих, хто одержав ту ж дорогоцінну віру, що й ми від Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа, праведного і справедливого.

Нехай мир і благодать збільшуються в вас через пізнання Бога та Ісуса, нашого Господа.

Все від Бога

Все, що потрібно нам для духовного життя і служіння Богу, було дано Ісусом, Який має силу Божу. Ми отримали ті дари, бо знаємо Того, Хто покликав нас славою і добротою. І завдяки тій славі й доброті Своїй, Він дав нам обіцяні дорогоцінні й великі дари, щоб змогли ми стати подібними Самому Богу, та уникнути духовного тління, яке панує у світі через лихі людські бажання.

Тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до віри вашої доброчинність, а до доброчинності—знання. Щоб до знань ви змогли додати стриманість, а до стриманості—терпіння, а до терпіння—побожність. Щоб до побожності ви змогли додати братолюбство, а до братолюбства—любов. І якщо все це у вас є і примножується, то дієво й плідно ви досягнете повного розуміння нашого Господа Ісуса Христа. А хто не має цього, той сліпий, бо не бачить того благословення, яке отримав від Бога. Він забув, що був очищений від гріхів своїх минулих.

10 Тому, брати і сестри, намагайтеся знову й знову доводити, що ви справді покликані й обрані Богом. Бо якщо ви йдете цим шляхом, то ніколи не спіткнутися вам і не впасти. 11 І будете ви жаданим гостем у вічному Царстві Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. 12 Ось чому я завжди буду нагадувати вам про все це, навіть якщо ви знаєте і утвердилися в правді, що відкрилася вам. 13 Я вважаю справедливим повсякчас нагадувати вам про це, поки живу я на цій землі. 14 Адже знаю я, що скоро залишу тіло своє, як відкрив мені Господь наш Ісус Христос. 15 Отже, я буду робити все від мене залежне, щоб навіть після того, як покину я цей світ, ви про все це завжди пам’ятали.

Свідки Христової слави

16 Ми спиралися не на хитромудрі людські історії, коли сповіщали вам про силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Ми самі були свідками Його величі. 17 Христос одержав честь і славу від Бога-Отця. До Нього злинув голос великого й славного Бога, котрий мовив: «Це Син Мій улюблений, Якого Я вподобав». 18 Ми теж чули цей голос, який лунав з небес у той час, коли ми були з Ним на Святій горі[a].

19 Ми вважаємо послання пророків найнадійнішими. Ви правильно робите, коли звертаєтеся до них, бо вони подібні до світла, що розганяє темряву, аж доки не прийде світання і ранкова зірка не засяє у серцях ваших. 20 Найголовніше, що маєте ви зрозуміти,—це те, що жодне з пророцтв у Святому Писанні не було вигадане самими пророками. 21 Бо ніяке пророцтво не прийшло з волі людини. Ні, люди, натхнені Святим Духом, висловлювали послання Божі.

Footnotes

  1. 1:17-18 Див.: Мт. 17:1-8; Мк. 9:2-8; Лк. 9:28-36.