Єзекіїль 30-32
Ukrainian Bible
30 І було мені слово Господнє таке:
2 Сину людський, пророкуй, і скажеш: Так говорить Господь Бог: Голосіть Ой! цього дня!
3 Бо близький день, і близький день Господній, день хмарний, настає час народів!
4 І прийде меч на Єгипет, і буде тремтіння в Етіопії, коли будуть падати забиті в Єгипті, і заберуть багатство його, і будуть розбиті основи його.
5 Куш, і Пут, і Луд, і ввесь помішаний народ, і Кув, і сини землі заповіту попадають з ними від меча.
6 Так говорить Господь: І попадають підпори Єгипту, і так упаде гординя сили його, від Міґдолу аж до Севене, від меча попадають у ньому, говорить Господь Бог.
7 І буде він спустошений серед попустошених країв, а міста його будуть серед міст поруйнованих.
8 І пізнають вони, що Я Господь, коли Я дам огонь на Єгипет, і будуть поторощені всі, хто йому помагає.
9 Того дня повиходять посланці з-перед Мого лиця на кораблях, щоб налякати безпечну Етіопію, і буде через них жах, як у день Єгипту, бо це ось надходить!
10 Так говорить Господь Бог: І Я зроблю кінець єгипетському многолюдству рукою Навуходоносора, вавилонського царя.
11 Він та народ його з ним, насильники людів, будуть спроваджені знищити землю, і вони повитягують мечі свої на Єгипет, і наповнять край побитими!
12 І оберну Я річки на суходіл, і передам землю в руку злочинців, і спустошу край та все, що в ньому, рукою чужих. Я, Господь, це сказав!
13 Так говорить Господь Бог: І повигублюю божків, і зроблю кінець бовванам з Нофу, і не буде вже князів в єгипетському краї, і дам пострах на єгипетську землю.
14 І Патрос спустошу, і дам огонь у Цоан, і буду виконувати присуди в Но.
15 І виллю Я гнів Свій на Сіна, твердиню єгипетську, і витну многолюдство Но.
16 І пошлю Я огонь на Єгипет, сильно буде корчитись Сін, а Но буде проламаний, а на Ноф нападуть вороги вдень.
17 Юнаки Авену та Пі-Весету попадають від меча, а інші підуть у полон.
18 А в Тахпанхесі потемніє день, коли Я ламатиму там єгипетські ярма, і скінчиться в ньому пиха сили його. Самого його хмара закриє, а його дочки підуть у полон...
19 І буду виконувати присуди над Єгиптом, і вони пізнають, що Я Господь!
20 І сталося, за одинадцятого року, першого місяця, сьомого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
21 Сину людський, Я зламав рамено фараона, єгипетського царя, і ось воно не буде перев'язане, щоб дати ліки, щоб покласти пов'язку, щоб обвинути його, і щоб зміцнити його вхопитися за меча.
22 Тому так говорить Господь Бог: Ось Я на фараона, єгипетського царя, і поламаю рамена його, те дуже та те зламане, і викину меча з його руки.
23 І розпорошу Єгипет серед народів, і порозсипаю їх по краях.
24 І зміцню рамена вавилонського царя, і дам меча Свого в його руку, і зламаю Я фараонові рамена, і він буде стогнати стогоном проколеного перед ним.
25 І зміцню Я рамена вавилонського царя, а фараонові рамена опадуть. І пізнають вони, що Я Господь, коли Я дам Свого меча в руку вавилонського царя, і простягну його на єгипетську землю.
26 І розпорошу Єгипет серед народів, і порозсипаю їх по краях. І пізнають вони, що Я Господь!
31 І сталося за одинадцятого року, третього місяця, першого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
2 Сину людський, скажи фараонові, цареві єгипетському, та до його многолюдства: До кого ти вподоблюєшся в своїй величі?
3 Ось Ашшур, кедр на Ливані, з прекрасними галузками, з тінистою гущавиною, і високорослий, і аж між хмарами буде верховіття його.
4 Води його виховали, безодня його викохала, він річки свої попровадив навколо свого насадження, а канали свої посилав до всіх дерев польових.
5 Тому його зріст став вищий від усіх польових дерев, і помножилися галузки його, і від великої води його віття повидовжувалось, коли вигнався він.
6 В його віттях кублилося все птаство небесне, а під його галузками родилася всяка польова звірина, а в його тіні сиділи всі численні народи.
7 І був він уродливий висотою свого зросту, довготою галузок своїх, бо його корінь був при великих водах.
8 Кедри в Божому садку не були рівні йому, кипариси не були подібні до галузок його, а платани не були, як його віття. Жодне дерево в Божому садку не було подібне до нього красою своєю!
9 Я оздобив його ряснотою галузок його, і йому заздрили всі еденські дерева, що в Божому садку.
10 Тому так сказав Господь Бог: За те, що ти повищився зростом, і дав верховіття своє аж між хмари, і повищилося серце його, коли він став високим,
11 то дай його в руку сильного з народів, він конче зробить йому за його беззаконня, за це Я вигнав його!
12 І витяли його чужі, насильники народів, і повідкидали його. На гори й на всі долини попадали галузки його, і було поламане віття його по всіх потоках землі, а всі народи землі повиходили з тіні його й покинули його.
13 Над його руїнами пробувало все небесне птаство, а при галуззях його була всяка польова звірина,
14 щоб не повищувалися своїм зростом усі дерева при воді, і не давали свого верховіття поміж хмари, і не ставали у своїй величі сильні між ними, що п'ють воду, бо всі вони віддані смерті до підземного краю серед людських синів, до тих, хто сходить до могили.
15 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли він зійшов до шеолу, учинив Я жалобу, закрив над ними безодню, затримав його річки, і була стримана велика вода, і затемнив над ним Лівана, а всі польові дерева помліли над ним.
16 Від гуку упадку його Я вчинив тремтячими народи, коли Я знизив його до шеолу з тими, що сходять до гробу. І потішилися в підземному краї всі еденські дерева, добірне та добре Ливанське, всі, що п'ють воду.
17 Також вони зійшли з ними до шеолу, до побитих мечем, що сиділи, як його помічники, в його тіні серед народів.
18 До кого став ти так подібний у славі та в великості серед еденських дерев? І будеш ти знижений з еденськими деревами до підземного краю, посеред необрізанців будеш лежати з пробитими мечем. Це фараон та все многолюдство його, говорить Господь Бог.
32 І сталося за дванадцятого року, дванадцятого місяця, третього дня місяця, було мені слово Господнє таке:
2 Сину людський, здійми пісню жалобную на фараона, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчукові з народів подібний ти був, а тепер ти мов морська потвора, виприскуєш воду по ріках своїх, і скаламучуєш воду ногами своїми, болотиш ти їхні річки!
3 Отак Господь Бог промовляє: Але сітку Свою розтягну Я на тебе через збори численних народів, і тебе Своїм неводом витягну!
4 І викину зразу на землю тебе, і кину тебе Я на поле широке, і над тобою спочине всяке птаство небесне, і тобою насичу звірину всієї землі...
5 І дам твоє м'ясо на гори, а трупом твоїм Я долини наповню...
6 І землю, де пливаєш ти, аж до гір напою її кров'ю твоєю, тобою наповняться річища...
7 А коли Я тебе погашу, то небо закрию, а зорі його позатемнюю, сонце хмарою вкрию його, а місяць не буде світити свого світла...
8 Всі світила, що світять на небі, позатемнюю їх над тобою, і дам темноту понад краєм твоїм, говорить Господь Бог!
9 І занепокою Я серце численних народів, коли вість рознесу про руїну твою між народами аж до країв, яких ти не знав.
10 І остовпіють численні народи з-за тебе, а їхні царі затремтять через тебе в страху, як буду махати мечем Своїм Я перед їхнім обличчям, і тремтітиме кожен щохвилі за душу свою в дні упадку твого...
11 Бо так Господь Бог промовляє: Меч царя вавилонського прийде на тебе!
12 Мечами хоробрих Я порозкидаю твоє многолюдство. Усі вони насильники народів, і гордість Єгипту понищать вони, і все многолюдство його буде вигублене...
13 І вигублю ввесь його скот при водах великих, і не буде вже їх каламутити людська нога, і копито скотини не буде вже їх каламутити.
14 Тоді їхні води очищу, а їхні річки попроваджу, неначе оливу, говорить Господь Бог.
15 Коли оберну Я єгипетський край на спустошення, і край опустошений буде від усього, що в нім, коли Я поб'ю всіх тих, що замешкують в ньому, то пізнають вони, що Я то Господь!...
16 Оце пісня жалобна, і будуть жалобно співати її, дочки народів будуть співати жалобно її, про Єгипет та про все многолюдство його будуть жалобно співати її, говорить Господь Бог.
17 І сталося за дванадцятого року, п'ятнадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
18 Сину людський, жалобно заголоси про многолюдство Єгипту, і скинь його, його та дочок потужних народів до підземного краю із тими, хто сходить в могилу!
19 Від кого ти став приємніший? Зійди й покладись з необрізанцями!
20 Попадають серед пробитих мечем, меч даний на те, із ним ляжуть його всі народи...
21 Будуть йому говорити сильніші з хоробрих з-посеред шеолу із помічниками: Посходили, полягали ці необрізанці, побиті мечем:
22 Там Ашшур і всі збори його, навколо нього гроби його, всі побиті вони, від меча всі попадали,
23 що були його гроби найглибше в могилі, і був його полк біля гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що ширили жах по краю живих...
24 Там Елам та ввесь натовп його коло гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що зійшли необрізанцями до підземного краю, що ширили жах свій по краю живих, і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу...
25 Дали йому ложе посеред побитих зо всім многолюдством його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу, посеред побитих покладений він...
26 Там Мешех, Тувал та все многолюдство його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих...
27 І не будуть лежати із лицарями, що попадали із необрізанців, що зійшли до шеолу з військовим знаряддям своїм, і поклали свої мечі під свої голови, і їхня провина на їхніх костях, бо жах перед лицарями був у краї живих,
28 а ти розпорошений між необрізанцями, і поляжеш із тими, хто побитий мечем...
29 Там Едом, і царі його, і князі всі його, що при всій своїй силі були зложені з побитими мечами, вони ляжуть з необрізанцями та з тими, хто сходить в могилу...
30 Там північні князі, всі вони й всі сидоняни, що посходили разом з побитими, хоч був жах від їхньої міці, були посоромлені, і полягали вони, необрізанці, з побитими мечем, і свою ганьбу понесли із тими, хто сходить в могилу...
31 Фараон їх побачить, і потішиться всім многолюдством своїм, мечем побитий фараон та все його військо, говорить Господь Бог!...
32 Бо поширю Я жах Свій на землю живих, і буде покладений серед необрізанців з побитими мечем фараон та усе многолюдство його, говорить Господь Бог!
Иезекииль 30-32
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Жалобна пісня над Єгиптом
30 Слово Господа дійшло до мене: 2 «Сину людський, пророкуй і скажи, що Господь Бог говорить:
„Голосіть і причитайте: „Що то за день!
Страшна година настає!”
3 Бо день вже близько:
день Господній, день хмарний,
час страшного суду багатьох народів.
4 Прийде меч на Єгипет,
і великий страх охопить Куш[a].
Військо Вавилона захопить народ Єгипту у полон
і зруйнує підвалини його”.
5 Багато народів підписали мірний договір з Єгиптом: Ефіопія і Лівія, Луд і вся Аравія, Куш і народ Заповіту[b], але всі вони поляжуть від меча!»
6 Ось що Господь Бог говорить:
«Впадуть союзники Єгипту,
і сила гордості його занепаде.
Від Миґдола до Асуана
вони поляжуть від меча».
Так сказав Господь Бог:
7 «Спустошення на них чекає
серед пустельних земель лежатимуть їхні міста
серед зруйнованих земель.
8 Тоді вони знатимуть, що Я Господь,
коли Я вогонь напущу на Єгипет,
коли всіх помічників його буде розбито.
9 Того дня вийдуть від Мене посланці на кораблях, щоб посіяти страх в Ефіопії. Зараз Ефіопія почуває себе у безпеці, але у день покарання Єгипту вона буде трястися від жаху. Цей день вже настає».
10 Ось що Господь Бог говорить:
«Я покладу край багатолюдності Єгипту
рукою Навуходоносора, царя Вавилону.
11 Він і військо його—
найлютіші поміж усіх народів.
Вони прийдуть, щоб винищити край,
і піднесуть мечі свої на Єгипет,
і сповнять землю вбитими.
12 Я висушу потоки Нілу
й продам цю землю лихим людям.
Руками чужинців спустошу я землю й усе в ній.
Я, Господь, сказав це».
Бовванів буде знищено
13 Ось що Господь Бог говорить:
«Я знищу бовванів,
зруйную скульптури у Мемфісі.
Не буде більше князя у Єгипті,
і Я посію страх по всій землі.
14 Я спустошу Патрос,
запалю Зоан, і покараю Но.
15 Я виллю лють Мою на Син,
єгипетську твердиню,
і вигублю багатолюдність Но.
16 Я запалю Єгипет:
від жаху й болю корчитися буде Син.
Но візьмуть штурмом,
а Мемфіс порине в розпач.
17 Юнаки із Она й Півесета[c]
поляжуть від меча,
й загарбникам дістануться міста.
18 Потьмариться день у Тапанесі,
коли я зламаю ярмо Єгипту;
там гордій силі його настане кінець.
Накриють його хмари,
й дочок його в неволю поженуть.
19 Тож покараю Я людей Єгипту,
і знатимуть вони, що Я—Господь».
Єгипет назавжди втратить силу
20 Одинадцятого року, першого місяця, на сьомий день вигнання[d] слово Господа дійшло до мене: 21 «Сину людський, зламав я руку (силу) фараонові, царю Єгипту. Її не було перев’язано, не було накладено шину, щоб стала вона дужою достатньо, щоб тримати меч». 22 Через те ось що Господь Бог говорить: «Я проти фараона, царя Єгипту. Я зламаю обидві його руки: здорову разом із поламаною—і меч випаде з його руки. 23 Я розсію Єгиптян поміж народами й розкидаю їх по світу. 24 Я зміцню руки царя Вавилона і вкладу Мій меч у руку його, а руки фараона зламаю, і він стогнатиме перед ним, мов смертельно поранений. 25 Я зміцню руки царя Вавилона, а руки фараона впадуть безсило. Тоді вони знатимуть, що Я Господь, коли я вкладу меч Свій у руку царя Вавилона, і він підніме його на Єгипет. 26 Я розсію Єгиптян поміж народами й розкидаю їх по світу. Тоді вони знатимуть, що Я—Господь».
Ливанський кедр
31 Одинадцятого року, третього місяця у перший день вигнання слово Господа дійшло до мене: 2 «Сину людський, скажи фараонові, царю Єгипту і його народу:
„Чию велич можна порівняти з твоєю?
3 Ассирія колись була кедром ливанським,
із гіллям рясним, що затіняло ліс;
сягнистий, він вивищувавсь над хмарами.
4 Плекали води його велич,
глибини давали йому висоту.
Потоки в підніжжі його струмували
і розтікались до інших дерев.
5 Тож вигнався він вище всіх дерев у полі,
з розлогим гіллям, з кроною густою,
адже води завжди було удосталь.
6 Гніздилися птахи небесні в його гіллі,
під ним плодились звірі польові,
у затінку його великі народи селились.
7 Він був величний красою і буйнолистий,
адже коріння сягало підземних вод.
8 Кедри Бога в саду Едемськім
не могли з ним змагатися гіллям.
Навіть платани не могли зрівнятись
з його листям.
В Божім саду не було йому рівних дерев!
9 Я дав йому вроду і силу гілля
на заздрість деревам Едема
у Бога в саду”».
10 Тож ось що Господь Бог говорить: «Я дозволив йому вирости над іншими деревами, та він запишався висотою своєю. 11 За те Я віддав його земному володарю, щоб чинив з ним по гріхах його. Я відштовхнув його від себе. 12 І найлютіші чужих народів зрубали його й покинули. Гілля його попадало по всіх горах і долинах, віття його поламане лежало по всіх яругах краю. Всі народи землі вийшли з тіні його й покинули її. 13 Всі птахи небесні повсідалися на поваленому стовбурі, й усі звірі польові були серед віття його.
14 Тож більш ніякі дерева при воді не сягали так гордо в небо, вивищуючись над листям інших. Більше ніякі добре зрошені дерева ніколи не досягнуть височини такої. Всі вони приречені на смерть, на підземний край, разом із смертними синами людськими, чий шлях веде до цвинтарної ями».
15 Ось що Господь Бог говорить: «Того дня, як зійшов він у Шеол, Я тугу випустив. Жалобою Я вкрив глибокі води, спинив потоки. Ливан я смутком огорнув, і всі дерева польові зав’яли. 16 Я змусив усі народи здригнутися від звуку падіння його, коли зіпхнув Я його вниз, у Шеол разом із тими, чий шлях веде до ями. Тоді всі дерева Едему, найдобірніші й найкращі в Ливані, всі дерева, добре зрошені, упокоїлися в глибині підземній. 17 Ті, хто жив у тіні його, союзники його поміж народами, також пішли в могилу разом із ним, приєдналися до тих, хто поліг від меча.
18 Яке із дерев Едему може зрівнятися з тобою, о Єгипет, пишнотою й величчям? Однак тобі також шлях до глибин підземних разом із деревами Едему. Лежатимеш ти серед них, необрізаних чужинців, разом із тими, хто поліг від меча. Це фараон і всі його юрмиська». Так проголошує Господь Бог.
Жалобна пісня над Фараоном
32 Двадцятого року дванадцятого місяця в перший день вигнання[e] слово Господа дійшло до мене: 2 «Сину людський, заведи жалобну пісню над фараоном, царем Єгипту і скажи йому:
„Вважаєш ти себе левом між народами,
але насправді, ти немов морська потвора,
що борсається у воді.
Ногами ти каламутиш воду,
й замулюєш єгипетські річки”».
3 Ось що Господь Бог говорить:
«Разом із багатьма людьми
накину Я на тебе сіті,
й тенетами Моїми вони витягнуть тебе.
4 Та опісля, Я кину тебе на землю,
жбурну у чисте поле.
Я пущу усіх птахів небесних
усістись на тобі.
Я дам усім звірям земним
насититись тобою.
5 Порозкидаю твоє м’ясо по горах,
долини сповню рештками твоїми.
6 Твоєю кров’ю Я позрошую поля до самих гір,
останками твоїми позаповнюю яруги.
7 Коли настане твій кінець,
Я вкрию темрявою небо й погашу зірки.
Я сонце хмарою закрию,
і місяць перестане світить.
8 Я затемню яскраві світила
в небі над тобою.
Я темрявою вкрию твою землю».
Так проголошує Господь Бог: 9 «Тривогу Я внесу в серця людей численних, як винищу тебе поміж народами, між землями, яких ти навіть і не знаєш. 10 Багато народів змушу я жахнутись, й царі тремтітимуть від жаху через тебе, як перед ними Я змахну Своїм мечем. І в день твого падіння кожен з них тремтітиме щомиті за своє життя».
11 Бо ось що Господь Бог говорить: «Меч царя Вавилону занесений буде на тебе. 12 Я юрмища твої примушу впасти під ударами мечей людей могутніх, найлютіших з-поміж всіх народів. Вони зламають пиху Єгипту, понищать численний люд його. 13 Вигублю Я всіх звірів при великих водах, не скаламутить більше їх ні нога людини, ні копито звіра. 14 Тоді дам Я спокій водам його примушу потоки його поволі текти, мов олія. Так проголошує Господь Бог. 15 Коли Єгипет Я спустошу, зітру з лиця землі усе, що є на ній, Я переб’ю усіх, хто жив там, тоді вони збагнуть, що Я Господь, Володар їх. 16 Оце жалобна пісня, що співатимуть над Єгиптом. Над ним та народами його дочки народів (міста) співатимуть її». Так проголошує Господь Бог.
Єгипет буде зруйнований
17 Дванадцятого року на п’ятнадцятий день місяця вигнання, слово Господа дійшло до мене: 18 «Сину людський, голоси за юрмищами Єгипту, і віддай землі глибокій і її саму, й дочок народів могутніх, разом із тими, чий шлях веде до ями цвинтарної. 19 Єгипет, чи гарніша ти за інших? Іди у глибоку землю, де лежати тобі серед необрізаних чужинців.
20 Єгипет піде туди, де загиблі юрмища лежать, вона зійде у могилу разом із ворогом її. 21 Найдужчі з наймогутніших зійшли в Шеол і лежать там разом з необрізаними, посічені мечем. З глибини вони звертаються до Єгипту та союзників її.
22-23 Там Ассирія, оточена могилами всіх своїх вбитих, хто поліг від меча. Усі, хто сіяв жах на землі живих, убиті, від меча полягли.
24 Там і Елам з усім його народом довкруги його домовини. Всі вони вбиті, від меча полягли. Усі, хто сіяв жах на землі живих, зійшли необрізані в підземелля. Вкриті вони ганьбою так само, як і ті, хто зійшов у могилу. 25 Влаштовано ложе для нього серед побитих, серед усіх його юрмищ, які оточують домовину його. Всі вони необрізані, всі полягли від меча. Сіяли вони жах на землі живих, тепер покриті ганьбою, як і ті, хто зійшов у яму; покладено їх серед убитих.
26 Мешех і Тувал там із усіма їхніми арміями довкола домовин їхніх. Усі вони необрізані, полягли від меча за те, що сіяли жах у країні живих. 27 Чи ж не лежати їм разом з іншими необрізаними воїнами, що полягли, зійшли в могилу зі своєю бойовою зброєю і чиї мечі покладено їм у головах? Їхні гріхи вирізьблені на кістках їхніх, бо ж сіяли вони жах по всій землі серед живих. 28 Тебе теж, о фараоне, буде подолано, й лежатимеш ти серед необрізаних разом із тими, хто поліг від меча.
29 Там і Едом, царі його й усі його князі і, попри силу їхню, покладено їх разом із тими, хто поліг від меча. Лежать вони з необрізаними, із тими, хто пішов у яму могильну.
30 Всі князі півночі й усі сидоняни там. Зійшли вони в підземелля побиті, в неславі, незважаючи на жах, що сіяла міць їхня. Лежать вони необрізані разом із тими, хто поліг від меча. І вкриті вони ганьбою, як і ті, чий шлях веде до ями цвинтарної».
31 «Фараон і все його військо втішаться, побачивши всіх тих, хто поліг від меча.—Так проголошує Господь Бог.— 32 За те, що сіяв жах на землі живих, фараон і всі його юрмища буде покладено серед необрізаних, із тими, хто поліг від меча». Так проголошує Господь Бог.
1 Петра 4
Ukrainian Bible
4 Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити,
2 щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі.
3 Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піяцтві, у гулянках, у піятиках, у беззаконних ідолослужбах.
4 Вони з того дивуються, що ви разом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають.
5 Вони дадуть відповідь Тому, Хто судитиме живих та мертвих!
6 Бо на те й мертвим звіщувано Євангелію, щоб вони прийняли суд по-людському тілом, але жили по-Божому духом.
7 Кінець же всьому наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах!
8 Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів!
9 Будьте гостинні один до одного без нехоті!
10 Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті.
11 Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь.
12 Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немов би чужому випадку для вас.
13 Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з'явленні слави Його раділи ви й звеселялись.
14 Коли ж вас ганьблять за Христове Ім'я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий.
15 Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохобник,
16 а коли як християнин, то нехай не соромиться він, але хай прославляє Бога за те.
17 Бо час уже суд розпочати від Божого дому; а коли він почнеться перше з нас, то який кінець тих, хто противиться Божій Євангелії?
18 А коли праведний ледве спасеться, то безбожний та грішний де зможе з'явитись?
19 Тому й ті, хто з Божої волі страждає, нехай душі свої віддадуть в доброчинстві Йому, як Створителю вірному.
1-е Петра 4
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Не повторюймо гріхів
4 Ісус витерпів тілесні страждання, тож озбройтеся й ви такими самими думками, які мав Христос. Бо той, хто виніс фізичні страждання, перестає грішити. 2 Решту свого земного життя присвятить не тілесним бажанням, а виконанню волі Божої. 3 Досить довго ви прожили як ті безбожники в розпусті, хіті, пияцтві, гулянках й огидному поклонінні бовванам.
4 Тепер ваші так звані «друзі» дивуються тому, що ви більше не живете розпусно разом з ними, і тому вони зводять на вас наклепи. 5 Але ж згодом, вони відповідатимуть за свої вчинки перед Богом, Котрий готовий судити і живих, і мертвих. 6 Ось воління Боже: Добра Звістка проповідуватиметься людям ще до їх смерті, щоб вони могли отримати нове життя через Духа[a].
Служіть одне одному
7 Наближається час, коли всьому настане кінець. Тож будьте розсудливі й стримані, це допоможе вам у молитвах ваших. 8 Але найголовніше за все—любіть одне одного палкою любов’ю, бо щира любов допомагає людям прощати багато гріхів. 9 Будьте гостинні одне до одного без нарікань. 10 Кожен із вас, залежно від того дару, що він отримав від Бога, має використати його для служіння ближньому як добрий розпорядник милості Господньої, виявленої вам у найрізноманітніших її проявах. 11 Хто має дар проповідування, має говорити словами Бога; хто отримав дар служіння, нехай служить з силою, яку дав Всевишній, щоб усім цим вознести хвалу Богу через Ісуса Христа. Слава і влада Йому на віки вічні! Амінь.
Християнське довготерпіння
12 Любі друзі, не дивуйтеся тим тяжким стражданням, які випали на вас, щоб випробувати вашу віру. Не ставтеся до них як до чогось несподіваного. 13 Навпаки, радійте, що ви прилучаєтеся до страждань Христових, бо будете ви радіти й веселитися, коли Він явить славу Свою. 14 Якщо вас принижують і ображають за те, що ви послідовники Христа, то вважайте те благословенням, бо славний Дух Божий із вами. 15 Нехай ніхто з вас не страждає тому, що він вбивця злодій, чи злочинець або як людина, яка втручається в чужі справи. 16 Та якщо хтось страждає як послідовник Христа, то нехай не соромиться, а прославляє Бога, бо носить він ім’я Його.
17 Ось настає час суду Божого і розпочнеться він з Божої сім’ї. І якщо він починається з нас, що ж тоді станеться з тими, хто не підкоряється Євангелії Божій?
18 І якщо праведній людині важко спастися,
то що ж буде з грішником?(A)
19 Отож ті, хто страждають з волі Божої, мусять і надалі творити добро і покластися на волю Творця, Якому можна вірити.
Notas al pie
- 4:6 через Духа Або «у Дусі», тобто у духовному або Небесному Царстві.
Copyright © 2007 by Bible League International