Єзекіїль 24-26
Ukrainian Bible
24 А за дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця було мені слово Господнє таке:
2 Сину людський, напиши собі ім'я цього дня, цього самого дня, бо вавилонський цар саме цього дня наступив на Єрусалим.
3 І розкажи притчу на дім ворохобности, та й скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Пристав ти котла, пристав та й налий води в нього.
4 Повкладай його кусні до нього, усякий добрий кусок, стегно та лопатку, наповни кістками добірними.
5 Візьми добірніше з отари, розклади під ним дрова, звари його кусні, і щоб у ньому зварилися кості його.
6 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогубному, котлові, що іржа його в ньому, і що його іржа не сходить із нього! Кусок за куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде жеребок!
7 Кров бо його серед нього, він на голу скелю її помістив, не вилив на землю її, щоб порохом вкрити її.
8 Щоб лютість підійняти, щоб помститися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була.
9 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогубному, збільшу огнище й Я!
10 Підклади дров, розпали цей огонь, довари м'ясо, і вилий росіл, а кості хай спалені будуть.
11 І постав його порожнім на вугілля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпалилась, і щоб розтопилась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла.
12 Увесь труд надармо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа, в огонь його з його іржею!
13 У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчистишся, аж поки Я не заспокою Свою лютість на тобі.
14 Я, Господь, це казав, і надійде воно! І зроблю, не звільню, і не змилуюся, за твоїми дорогами та за твоїми ділами засудять тебе, це Господь Бог промовляє!
15 І було мені слово Господнє таке:
16 Сину людський, ось Я візьму від тебе несподіваним ударом утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза твоя.
17 Стогни собі тихо, жалоби по померлих не роби, прикрасу голови своєї обвий на себе, а взуття своє взуй на ноги свої, і не закривай вусів, і не їж жалобного хліба.
18 І говорив я до народу рано, а ввечері померла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені.
19 І сказав мені той народ: Чи не розповіси нам, що це нам таке, що ти робиш?
20 І я їм сказав: Було мені слово Господнє таке:
21 Скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: Ось Я збезчещу святиню Мою, опору вашої сили, утіху ваших очей та любе вашій душі. А ваші сини та ваші дочки, що ви покинули їх, попадають від меча...
22 І ви зробите, як зробив я: вусів не закриєте, і хліба жалобного не будете їсти...
23 А прикраси ваші будуть на ваших головах, і взуття ваше на ваших ногах, не будете голосити, і не будете плакати, а будете сохнути через свої гріхи, і будете стогнати один до одного...
24 І стане Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, будете робити і ви. І коли те прийде, то пізнаєте ви, що Я Господь Бог.
25 А ти, сину людський, того дня, коли візьму від них їхню силу, радість пишноти їхньої, утіху очей їхніх, прагнення їхньої душі, їхніх синів та дочок їхніх,
26 того дня прийде до тебе врятований, щоб сповістити про це в твої вуха.
27 Цього дня відкриються твої уста разом з цим урятованим, і будеш говорити, і не будеш уже німий, і станеш для них знаком. І пізнають, що Я Господь!
25 І було мені слово Господнє таке:
2 Сину людський, зверни своє обличчя до Аммонових синів, і пророкуй на них.
3 І скажеш Аммоновим синам: Послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог: За те, що ти говориш Ага! про Мою святиню, бо вона збезчещена, і про Ізраїлеву землю, бо спустошена, і про Юдин дім, бо пішов у полон,
4 тому ось Я дам тебе синам сходу на спадок, і поставлять вони в тебе шатра свої, і зроблять у тебе місця свого пробування. Вони будуть їсти твій плід, і вони будуть пити твоє молоко.
5 І дам я Раббу на стайню для верблюдів, а Аммонових синів на лігво отари, і ви пізнаєте, що Я Господь!
6 Бо так Господь Бог промовляє: За твоє плескання рукою, і твоє тупотіння ногою, і що в душі тішишся ти всією своєю погордою до Ізраїлевої землі,
7 тому ось Я витягну Свою руку на тебе, і дам тебе на здобич для народів, і витну тебе з народів, і вигублю тебе з країв, знищу тебе, і пізнаєш, що Я Господь!
8 Так сказав Господь Бог: За те, що Моав та Сеїр говорять: Ось Юдин дім як усі народи,
9 тому ось Я відкрию Моавове збіччя від міст, від його міст, від його кінця, пишноту землі: Бен-Гаєшімот, Баал-Меон аж до Кір'ятаїму.
10 Я дам його на спадок для синів сходу разом з синами Аммоновими, щоб не згадувались Аммонові сини серед народів.
11 А над Моавом зроблю присуди, і пізнають вони, що Я Господь!
12 Так говорить Господь Бог: За те, що Едом мстився мстою над Юдиним домом, і тяжко грішили, через те, що мстилися над ними,
13 тому так говорить Господь Бог: І витягну Я руку Свою на Едома, і витну з нього людину й скотину, і вчиню його руїною, від Теману й аж до Дедану вони попадають від меча!
14 І дам Я Свою помсту над Едомом у руку Мого народу Ізраїля, і вчиню в Едомі за гнівом Своїм, за лютістю Своєю, і зазнають вони Моєї помсти, говорить Господь Бог!
15 Так говорить Господь Бог: За те, що филистимляни чинили в помсті, і мстилися мстою через погорду в душі, щоб нищити в вічній ненависті,
16 тому так говорить Господь Бог: Ось Я витягну Свою руку на филистимлян, і витну керетян, і вигублю останок морського берега,
17 і вчиню над ними жорстокі помсти лютими карами. І пізнають вони, що Я Господь, коли Я вчиню Свою помсту серед них!
26 І сталося одинадцятого року, першого дня місяця, було слово Господнє до мене таке:
2 Сину людський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: Ага! зламалися це двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений,
3 тому так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму на тебе багато народів, як море підіймає свої хвилі...
4 І понищать вони мури Тиру, і повалять башти його, і вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю...
5 Він буде серед моря місцем розтягнення неводу, бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і стане він за здобич для народів,
6 а його дочки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я Господь!
7 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спроваджу до Тиру Навуходоносора, вавилонського царя, з півночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівцями, і з ними натовп, і численний народ.
8 Він позабиває на полі дочок твоїх мечем, і зробить на тебе башту, і насипле на тебе вала, і поставить проти тебе щита...
9 І дасть муролома на мури твої, і порозбиває мечами своїми він башти твої!
10 Від надміру коней його закриє тебе їхня курява, від цокоту вершника, колеса та колесниці затремтять твої мури, як буде він входити в брами твої, як входять до міста з розламаним муром...
11 Копитами коней своїх він потопче усі твої вулиці, позабиває мечем твій народ, і на землю попадають пам'ятники твоєї могутности...
12 І вони розграбують багатство твоє, і пограбують товари твої, і порозвалюють мури твої, і порозбивають доми твої пишні, а каміння твоє, і дерева твої, і навіть твій порох вони поскидають у воду!...
13 І Я припиню розлягання пісень твоїх, і бренькіт гусел твоїх більше чутий не буде...
14 І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтягнення сітки, і більше не будеш збудований, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє!
15 Отак Господь Бог промовляє до Тиру: Чи ж від шуму падіння твого, коли будуть стогнати ранені, коли забиватимуть посеред тебе, не затремтять острови?
16 І всі князі моря посходять із тронів своїх, і поздіймають вони свої мантії, і постягають свої кольорові одежі, і зодягнуться страхом, посідають на землю, і будуть тремтіти щохвилі, і стовпом постають над тобою...
17 І пісню жалобну про тебе вони заспівають, і скажуть тобі: Як загинуло ти, як одірване ти від морів, славне місто, що сильним на морі було, воно й його мешканці, що наводили страх свій на всіх його мешканців!
18 Тепер затремтять острови в дні упадку твого, і жахнуться всі ті острови, що на морі, твоєю загубою...
19 Бо так Господь Бог промовляє: Коли Я тебе оберну на спустошене місто, немов ті міста, що вони не замешкані, коли підійму Я безодню на тебе, і велика вода тебе вкриє,
20 то знижу тебе разом з тими, що сходять в могилу, до предавнього люду, і в підземній землі осаджу я тебе, як руїни відвічні, із тими, що сходять в могилу, щоб ізнову ти не заселився, і в країні живих більш не жив!...
21 За пострах тебе учиню, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, та вже більше не знайдуть навіки, говорить оце Господь Бог!
Иезекииль 24-26
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Казан і м’ясо
24 Дев’ятого року, десятого місяця, на десятий день[a] виходу, слово Господа дійшло до мене: 2 «Сину людський, запиши це число, цю саму дату, бо саме в цей день цар Вавилону оточив Єрусалим. 3 Розкажи цьому бунтівному дому притчу, яку Господь Бог говорить:
„Постав казан на вогонь,
постав і наповни водою.
4 Поклади в нього м’яса шматки
всі добірні шматки: стегно й лопатку.
Наповни його найкращими кістками.
5 Візьми добірних овець із отари.
Склади під казаном дрова.
Вари ті шматки м’яса,
вари їх, доки навіть кістки не упріють”.
6 Бо ось що Господь Бог говорить:
„Горе місту кровопролиття Єрусалиму,
немов казанові, вкритому зараз іржею,
який вичистити неможна!
Тож витягни м’ясо шматок за шматком,
але не дозволяй священикам їсте це м’ясо,
тому що вкрито воно іржею.
7 Бо кров, що пролито у місті,
лишається на ній.
Він вилив її на голу скелю,
не на землю, де б укрив її порох[b].
8 Щоб розбурхати гнів
і помститися за смерть невинних.
Я вилив її кров на голу скелю,
щоб не припорошилася вона”.
9 Тож ось що Господь Бог говорить:
„Горе місту кровопролиття!
Складу Я високо дрова
для вогнища великого.
10 Тож поклади дров під казаном
і запали вогонь.
Звари добре м’ясо, приправлене прянощами,[c]
і хай кістки зімліють.
11 Тоді постав порожній казан на вуглини,
хай стоїть, доки не розжариться,
доки мідь[d] його не засвітиться,
щоб бруд у ньому розтопився
і щоб іржа вигоріла.
12 Та марні всі зусилля народу Єрусалима,
бо плями іржі нічім не змити.
Тільки полум’я покарання
виведе гидотні плями.
13 Я намагавсь очистити тебе
від бруду твого гріха,
а ти від своєї нечистоти не очищалася і не очистишся,
аж доки Я не зжену Свій гнів на тобі”».
14 Я, Господь Бог, так сказав: «Час діяти настав для Мене, Я не відступлюсь, не змилуюсь, не подарую. Тебе судитимуть за твоєю поведінкою та вчинками твоїми». Так проголошує Господь Бог.
Дружина Езекиїла помирає
15 Слово Господа дійшло до мене: 16 «Сину людський, ти дуже кохаєш свою дружину, та Я єдиним ударом заберу її, втіху очей твоїх. Однак не тужи, не плач, не проливай сліз. 17 Тихо стогни, не сумуй за мертвою. Не розвивай свій тюрбан, не знімай сандалії на, не ховай вуса й не їж жалобних страв».
18 Тож я поговорив з людьми вранці, а ввечері дружина моя померла. Наступного ранку я зробив, як мені було наказано. 19 Тоді люди спитали мене: «Чи не скажеш ти нам, яке відношення до нас має все це?»
20 Тож я сказав їм, що слово Господа дійшло до мене: 21 «Скажи дому Ізраїлю, що Господь Бог говорить: „Я спаплюжу святиню Свою, твердиню, якою ви пишалися, втіху очей ваших, предмет любові вашої. І сини та дочки ваші, яких ви залишили за собою, поляжуть від меча”. 22 І ви робитимете так, як я зробив. Ви не закриватимете вуса свої, не їстимете жалобних страв, не сумуватиме. 23 Ви не скидатимете тюрбани свої з голів, ані сандалії з ніг, не журитиметеся й не плакатимете, а будете сохнути за свої гріхи і стогнатимете самі з собою. 24 Езекиїл буде вам знаком: робіть так, як він зробив. Коли це станеться, ви знатимете, що Я Господь Бог.
25 А ти, сину людський, того дня, коли я заберу їхню твердиню, їхню радість і славу, втіху очей їхніх, бажання серця їхнього (Єрусалим), а також їхніх синів і дочок, 26 того дня втікач прийде розповісти тобі цю новину. 27 І тієї миті уста твої відкриються, ти говоритимеш із ним і більше не мовчатимеш. Тож ти будеш знаком для них, і вони знатимуть, що Я—Господь».
Пророцтво про Аммон
25 Слово Господа дійшло до мене: 2 «Сину людський, повернись проти аммонійців і пророкуй проти них. 3 Скажи їм, щоб вони почули слово Господа Бога, бо ось що Господь Бог говорить: „За те, що ти, зловтішався над моєю святинею, коли її було сплюндровано, і над землею Ізраїля, коли її спустошували, і над народом юдейським, коли пішов він у полон, 4 за те Я віддам тебе народу Сходу в неволю. Вони розташують свої табори й поставлять свої намети серед тебе; вони їстимуть твої плоди і питимуть твоє молоко. 5 Я зроблю Равву пасовиськом для верблюдів, а Аммон—кошарою для овець. Тоді ти знатимеш, що Я Господь Бог”».
6 Бо ось що Господь Бог говорить: «Аммонійці, ви плескали у долоні й тупотіли ногами, радіючи з усією злобою серця свого загибелі землі Ізраїльської. 7 За те Я покараю вас. Ви станете здобиччю на війні. Я винищу вас з-поміж народів, і вигублю з-поміж земель. Я зруйную вас, і ви знатиме, що Я Господь».
Пророцтво про Моав і Сеїр
8 Ось що Господь Бог говорить: «Моав та Сеїр[e] сказали: „Погляньте, дім Ізраїлю став, як усі інші народи”. 9 За те я залишу беззахисним край Моаву, його прикордонні міста: Бет-Єшимот, Ваал-Меон та Киріатаїм—славу цієї землі. 10 Я віддам Моав разом із аммонійцями у володіння народам Сходу, щоб не було й згадки поміж народами про аммонійців. 11 Я покараю Моав. Тоді вони знатимуть, що Я Господь».
Пророцтво щодо Едома
12 Ось що Господь Бог говорить: «Едом помстився дому Ізраїля й дуже завинив цим». 13 Через те ось що Господь Бог говорить: «Я простягну Мою руку проти Едома і повбиваю його людей і худобу. Я спустошу його від Темана до Дедана—всі вони поляжуть від меча. 14 Я відплачу Едому рукою мого народу ізраїльського. Вони обійдуться з Едомом згідно з Моїм гнівом та Моєю люттю, вони знатимуть помсту Мою». Так проголошує Господь Бог.
Пророцтво щодо филистимлян
15 Ось що Господь Бог говорить: «Филистимляни вдавалися до помсти і мстилися з люттю в серцях і з довічною ворожнечею намагалися вигубити юдеїв». 16 За те ось що Господь Бог говорить: «От Я підніму руку на филистимлян, і винищу керетян і вигублю тих, хто лишилися на узбережжі. 17 Я довершу велику помсту їм і покараю їх у гніві Своєму. Тоді вони знатимуть, що я—Господь, коли я відплачу їм».
Пророцтво щодо Тира
26 На одинадцятий рік вигнання, першого дня місяця[f] слово Господа дійшло до мене: 2 «Сину людський, Тир сказав на Єрусалим: „Ура! Розбито браму народів і двері її навстіж відчинено мені. Тепер, коли лежить він у руїнах, я зберу багато коштовних речей!” 3 Через те ось що Господь Бог говорить: „Я проти тебе, о Тире, і Я приведу на тебе багато народів, вони набігатимуть, наче хвилі морські. 4 Зруйнують вони мури Тира й повалять башти його. Я вимету порох з його каміння й зроблю з нього голу скелю. 5 Він стане місцем серед моря, щоб розстеляти рибальські сіті, бо Я так сказав. Так проголошує Господь Бог. І стане він здобиччю для народів. 6 Дочки її[g] на суходолі спустошені будуть мечем. Тоді вони дізнаються, що Я Господь”».
Навуходоносор спустошить Тир
7 Бо ось що Господь Бог говорить: «Із півночі ось я нашлю проти Тира Навуходоносора, царя Вавилону, царя царів, із кіньми та колісницями, з вершниками та великим військом. 8 Він спустошить мечем твої дочки на суходолі, він встановить проти тебе пересувні башти для облоги, нагорне вали аж до мурів твоїх і підніме щити проти тебе. 9 Він спрямує удари таранів своїх на твої мури й зруйнує башти твої своїми сокирами.
10 Коней в нього така сила, що вкриють вони тебе пилюкою. Мури твої затремтять від тупоту бойових коней, возів та колісниць, коли ввійде він у брами твої, як люди входять у місто крізь проламані мури. 11 Копита коней його потопчуть усі твої вулиці, мечі посічуть людей, і могутні колони твої впадуть на землю. 12 Пограбують вони багатства твої і заберуть як здобич товари, зламають вони мури твої і зруйнують прекрасні будинки, поскидають твої кам’яні та дерев’яні будівлі в море.
13 Я покладу край твоїм голосним пісням, і музика арф твоїх більш не лунатиме. 14 Я зроблю тебе голою скелею, і станеш ти місцем, де розстеляють рибальські сіті. Ніколи тебе не відбудують, бо Я, Господь, це сказав». Так проголошує Господь Бог.
Усі народи сумуватимуть за Тиром
15 Ось що говорить Господь Бог Тиру: «Чи не здригнуться береги від звуку твого падіння, коли поранені стогнатимуть і різанина запанує серед тебе? 16 Тоді всі князі узбережжя посходять зі своїх тронів, відкладуть шати свої і знімуть гаптований одяг. Вбрані у жах, сидітимуть вони на землі і тремтітимуть, налякані твоїм падінням.
17 Тоді заведуть над тобою жалобну пісню і мовлять тобі:
„Тире, як же тебе зруйновано,
о місто прославлене[h]?
Заморські народи подорожували з далекої землі,
щоб жити в твоїх стінах[i].
Ти було твердинею на морі,
ти і люди твої наводили жах на усіх,
хто жив на суші.
18 Тепер, у день падіння твого,
тремтять узбережжя;
острови у морі
нажахані загибеллю твоєю”».
19 Ось що Господь Бог говорить: «Коли Я зроблю тебе безлюдним містом і океанські глибини потоплять тебе, коли його глибокі води морські вкриють тебе, 20 тоді штовхну Я тебе під землю разом із тими, кому дорога до цвинтарної ями, до людей, які жили колись. І жити тобі під землею як віковічній руїні, разом із тими, хто зійшов до домовини. І не повернешся ти і не посядеш місця на землі живих. 21 Зроблю тебе жахом для всіх, і не стане більше тебе. Шукатимуть тебе, але ніколи не знайдуть». Так проголошує Господь Бог.
Footnotes
- 24:1 Дев’ятого… день Очевидно, йдеться про 15 січня 588 року до Р. Х. Того дня вавилонський цар Навуходоносор почав наступ на Єрусалим.
- 24:7 вилив… порох Закон Мойсея навчав, що коли хтось вбивав тварину для їжі, то він мусив вилити кров на землю, та укрити її порохом. Див.: Лев. 17:1-16 та Повт. Закону 12:1-25. Це було ознакою того, що життя тварини поверталося Господу. Якщо ж цього не траплялося, то це вважалося вбивством. Див.: Бут. 4:10, Йов 15:18 та Іс. 26:21.
- 24:10 приправлене прянощами У древньогебрейських рукописах значення цього словосполучення незрозуміле.
- 24:11 мідь Або «брудні плями».
- 25:8 Сеїр Тобто «Едом».
- 26:1 На одинадцятий… місяця Тобто, можливо, влітку 587 р. до Р. Х. Див.: 2 Цар. 25:3.
- 26:6 Дочки її Йдеться про довколишні містечка.
- 26:17 о місто прославлене Або «люди ридали по тобі».
- 26:17 Заморські… стінах Або «народи вже довго жили в твоїх стінах».
1 Петра 2
Ukrainian Bible
2 Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
2 і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,
3 якщо ви спробували, що добрий Господь.
4 Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.
5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.
6 Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!
7 Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,
8 і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.
9 Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,
10 колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!
11 Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.
12 Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.
13 Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,
14 чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.
15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,
16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.
17 Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
18 Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.
19 Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.
20 Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!
21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.
22 Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!
23 Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.
24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.
25 Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.
1-е Петра 2
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Камінь наріжний
2 Позбавимося ж усілякої злоби, обману, лицемірства, заздрощів, різного роду наклепів та обмов. 2 Як новонароджені немовлята, котрі потребують молоко, прагніть чистої духовної їжі, щоб від неї зростати для спасіння. 3 Бо тепер «ви пізнали Господню доброту».
4 Прийдіть до Господа Ісуса, Живого Каменя[a], не прийнятого людьми, але обраного й дорогоцінного Богу. 5 І ви самі, неначе живе каміння, з якого Бог будує духовний храм[b], щоб ви стали святим священицтвом і приносили духовні пожертви, приємні Богу через Ісуса Христа. 6 У Святому Писанні є такі слова:
«Дивіться, камінь Я кладу наріжний на Сіоні,
дорогоцінний, вибраний.
І той, хто вірує у нього, не зганьбиться».(A)
7 І цінний він для вас, хто вірує, а для невіруючих:
«Камінь, який будівельники відкинули,
став каменем наріжним».(B)
8 Для невіруючих він:
«Камінь, об який спіткаються люди і падають».(C)
Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.
9 Ви ж люди вибрані, Царські священики, святий народ[c], який належить Богу. Ви призначені сповіщати людям про великі вчинки Того, Хто покликав вас із темряви гріха у прекрасне Світло Своє.
10 Колись ви не були людьми Божими,
а тепер ви—люди, які належать Богу.
Колись ви не знали милості Божої,
а зараз ви отримали її[d].
Живіть для Бога
11 Любі друзі, я закликаю вас як чужинців і мандрівників у цьому світі, не піддаватися бажанням тілесним, що ворогують із душею вашою. 12 Живіть і поводьтеся серед поган, як належить. Хоч вони й звинувачуватимуть вас як грішників, але згодом, побачивши діла ваші добрі, вони прославлять Бога в День пришестя Його.
Будьте покірливі владі
13 Коріться всім людським владам[e] заради Господа. 14 Коріться цареві як верховній владі і намісникам, яких він призначив, щоб карати тих, хто чинить зло, і нагороджувати тих, хто чинить добро. 15 Бо воля Божа в тому, щоб, творячи добро, ви змушували мовчати невігласів і нерозумних. 16 Живіть як люди вільні, але ж не використовуйте волю свою, як прикриття, щоб чинити зло. Живіть як слуги Божі. 17 Шануйте всіх і кожного, любіть родину людей Божих. Шануйте Бога, та поважайте царя.
Раби, наслідуйте прикладу Христа
18 Раби, підкоряйтеся з повною пошаною господарям своїм, не тільки добрим і м’яким, але й суворим. 19 То приємно Богу, коли людина стійко переносить незаслужені страждання і біль, завжди думаючи про Нього. 20 Чому ж ви всі чекаєте хвали, коли страждаєте за свою ж провину? Але якщо вас покарано за добро і ви з терпимістю знесли покарання, то саме це Богу до вподоби. 21 До цього ви покликані Богом, бо Христос страждав за вас. Він залишив нам приклад, тож ми мусимо йти Його слідами:
22 «На Ньому не було гріха,
і не було в устах Його обману».(D)
23 Коли Ісуса зневажали, Він не відповідав зневагою. Коли Він страждав, то не погрожував, а ввірявся Судді праведному. 24 Він Сам ніс гріхи наші тілом Своїм на хрест, щоб ми могли вмерти для гріха і жити для праведності. Нас зцілено Його ранами. 25 Бо були ви, немов вівці заблудлі, а тепер ви повернулися до Пастиря і Захисника душ ваших.
Footnotes
- 2:4 Живий Камінь Найважливіше каміння в Божому духовному храмі (Його люди).
- 2:5 храм Буквально «оселя», тобто Божа оселя—місце, де народ Божий поклоняєтся Йому. У цьому вірші мається на увазі, що суспільність усіх віруючих є духовним храмом, де живе Бог.
- 2:9 святий народ Божі люди називалися святими тому, що вони очищені через кров Христа і належать лише Богу.
- 2:10 Колись ви… отримали її Див.: Ос. 2:23.
- 2:13 всім людським владам Буквально «всім створінням людським», тобто правителям, владі, уряду, президенту тощо.
Copyright © 2007 by Bible League International