Єзекіїль 11-13
Ukrainian Bible
11 І підійняв мене Дух, і привів мене до східньої брами Господнього дому, що обернена на схід. І ось при вході до брам двадцять і п'ять чоловіка, а серед них бачив я Яазанію, сина Аззурового, та Пелатію, сина Бенаїного, князів народу.
2 І сказав Він до мене: Сину людський, оце ті люди, що задумують кривду, і радять злу раду в цьому місті,
3 що говорять: Не скоро будувати доми. Воно казан, а ми м'ясо.
4 Тому пророкуй на них, пророкуй, сину людський!
5 І зійшов на мене Дух Господній, та й до мене сказав: Скажи: Так говорить Господь: Отак кажете, доме Ізраїлів, і заміри вашого духа Я знаю їх.
6 Ви намножили своїх забитих у цьому місті, і наповнили його вулиці трупами.
7 Тому так говорить Господь Бог: Ваші забиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м'ясо, а воно той казан. Та Я випроваджу вас із нього!
8 Ви боїтеся меча і меча наведу Я на вас, говорить Господь Бог.
9 І випроваджу вас із нього, і дам вас у руку чужих, і зроблю між вами присуди!
10 Від меча ви попадаєте; на границі Ізраїля розсуджу вас, і ви пізнаєте, що Я то Господь!
11 Воно не буде вам казаном, і ви не станете в ньому м'ясом. При границі Ізраїля розсуджу вас!
12 І пізнаєте ви, що Я Господь, бо за уставами Його ви не ходили, а постанов Моїх не виконували, але виконували за постановами тих народів, що навколо вас.
13 І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав сильним голосом та й сказав: О Господи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим останком!...
14 І було мені слово Господнє таке:
15 Сину людський, брати твої, брати твої мужі рідні тобі, а ввесь Ізраїлів дім увесь той, що до них говорили мешканці Єрусалиму: Віддаліться від Господа, нам даний цей Край на володіння,
16 тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддалив їх поміж народи, і хоч розпорошив їх по краях, проте буду для них хоч малою святинею в тих краях, куди вони ввійшли.
17 Тому скажи: Так говорить Господь Бог: І позбираю Я вас із народів, зберу з тих країв, серед яких ви розпорошені, і дам вам Ізраїлеву землю.
18 І вони ввійдуть туди, і викинуть з неї усі мерзоти її та всі гидоти її.
19 І дам їм одне серце, і нового духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м'яса,
20 щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом!
21 А щодо тих, що їхнє серце ходить за гидотами своїми та мерзотами своїми, то поверну їхню дорогу на їхню голову, говорить Господь Бог...
22 І попідіймали Херувими крила свої, а колеса при них, і слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.
23 І піднялася слава Господня з-над середини міста, і стала на горі, що зо сходу міста.
24 І дух підніс мене, і ввів мене в Халдею до полонян у видінні, Духом Божим. І підійнялося від мене те видіння, яке я бачив.
25 І я говорив до полонян усі Господні слова, які Він наказав був мені.
12 І було мені слово Господнє таке:
2 Сину людський, ти живеш серед дому ворохобного, вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають вуха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохобний.
3 А ти, сину людський, пороби собі речі для мандрівки, і йди на вигнання вдень на їхніх очах, і підеш на вигнання з свого місця до іншого місця на їхніх очах, може побачать вони, що вони дім ворохобности.
4 І повиносиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх очах, а ти вийдеш увечорі на їхніх очах, як виходять вигнанці.
5 На їхніх очах пробий собі дірку в стіні, і повиносиш нею.
6 На їхніх очах на рамені повиносиш, винесеш потемки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе знаком для Ізраїлевого дому.
7 І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повиносив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, потемки повиносив, на рамені носив на їхніх очах.
8 А ранком було мені слово Господнє таке:
9 Сину людський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохобности: Що ти робиш?
10 Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.
11 Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зроблено їм, підуть на вигнання в полон!
12 А той начальник, що серед них, на рамені буде нести потемки й вийде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очима.
13 І розтягну на нього сітку Свою, і він буде схоплений в пастку Мою, і відведу його до Вавилону, до халдейського краю, та його він не побачить, і там помре.
14 А все, що навколо нього, його помічники та всі війська його, розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча...
15 І пізнають вони, що Я Господь, коли розвію їх поміж народами та розпорошу їх по країнах!
16 А нечисленних з них людей збережу від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповідали про свої гидоти серед народів, куди поприходять. І вони пізнають, що Я Господь!
17 І було мені слово Господнє таке:
18 Сину людський, їж свій хліб у дрижанні, а воду свою пий у тремтінні та в журбі.
19 І скажеш до народу цього Краю: Так говорить Господь Бог на мешканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпінні, бо спустошів їхній Край від своєї повні за насилля всіх, що мешкають у ньому.
20 І поруйнуються населені міста, а Край стане спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!
21 І було мені слово Господнє таке:
22 Сину людський, що це в вас за приповістка така в Ізраїлевій землі: Продовжаться дні, і зникне всіляке видіння?
23 Тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Припиню Я цю приповістку, і більше не будуть її приповісткувати в Ізраїлі, але говори їм: Наблизилися оті дні й слово всякого видіння.
24 Бо не буде вже жодного марного видіння та підлесливого чарування в Ізраїлевім домі.
25 Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно здійснене, не відтягнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохобности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог.
26 І було мені слово Господнє таке:
27 Сину людський, ось говорить Ізраїлів дім: Те видіння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи він пророкує.
28 Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтягнуться вже всі слова Мої, яке слово говоритиму, те буде виконане, говорить Господь Бог!
13 І було мені слово Господнє таке:
2 Сину людський, пророкуй на Ізраїлевих пророків, що пророкують, і скажи пророкам, що провіщають із власного серця: Послухайте Господнього слова!
3 Так говорить Господь Бог: Горе на пророків безумних, що ходять за своїм духом та за тим, чого не бачили!
4 Твої пророки, Ізраїлю, як ті лисиці в руїнах!
5 Не ввійшли ви в проломи, і не загородили загороди над Ізраїлевим домом, щоб стати на бій Господнього дня.
6 Вони бачать марноту та фальшиве чарування, говорячи: Говорить Господь, а Господь не посилав їх, та вони мають надію, що сповниться слово.
7 Хіба ж не марне видіння ви бачили, і не фальшиве чарування ви говорили? А ви кажете: Говорить Господь, а Я не говорив!
8 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви говорите марноту, і бачите лжу, тому ось Я проти вас, говорить Господь Бог.
9 І буде рука Моя проти пророків, що бачать марноту й чарують ілжею. Вони не будуть на раді народу Мого, і в перепису Ізраїлевого дому не будуть записані, і до землі Ізраїлевої не ввійдуть. І пізнаєте ви, що Я Господь Бог!
10 Саме за те, що вони впровадили народ Мій у помилку, говорячи мир, а миру нема. І він будує мура, а вони тинкують його будьяким тинком.
11 Скажи до тих, що тинкують будьяким тинком, що мур упаде. Буде дощ заливний, і ви, каміння великого граду, впадете, і вітер бурхливий розвалить мура.
12 І ось стіна впаде. Чи ж не скажуть вам: Де той тинк, яким ви тинкували?
13 Тому так говорить Господь Бог: Я вчиню, що бурхливий вітер валитиме в лютості Моїй, і буде дощ заливний в Моїм гніві, і каміння великого граду в лютості на вигублення.
14 І розіб'ю Я ту стіну, яку ви обтинкували будьяким тинком, і повалю її до землі, й оголиться підвалина її, і впаде, і ви загинете в середині його, Єрусалима, і пізнаєте, що Я Господь!
15 І докінчу Я лютість Свою на стіні та на тих, що тинкують її якимбудь тинком, і скажу вам: Немає стіни та її тинкувальників,
16 Ізраїлевих пророків, що пророкували на Єрусалим і бачили для нього видіння миру, та немає миру, говорить Господь!
17 А ти, сину людський, зверни своє обличчя до дочок свого народу, що пророкують з власного серця, і пророкуй на них,
18 та й скажи: Так говорить Господь Бог: Горе тим, що шиють чародійні обв'язки на суглоби рук, і роблять хустки на голову всякого зросту, щоб ловити душі. Невже, ловлячи душі Мого народу, ви свої душі спасете?
19 І ви безчестите Мене в Мого народу за жмені ячменю та за кришки хліба, забиваючи душі, що не повинні б умирати, та лишаючи при житті душі, що не повинні б жити, своїми обманами Моєму народові, що слухають лжу.
20 Тому так говорить Господь Бог: Ось Я проти ваших чародійних обв'язок, ув які ви ловите душі. І позриваю їх із ваших рамен, і повипускаю ті душі, ті душі, що ви ловите, щоб були вільні, як птахи.
21 І позриваю ваші хустки, і врятую народ Свій з вашої руки, і не будуть вони вже в вашій руці за здобич, і пізнаєте ви, що Я Господь.
22 За те, що ви лжею заподіяли біль серцю праведного, хоч Я не зробив йому болю, і за те, що ви зміцнюєте руки безбожного, щоб він не відвернувся від своєї злої дороги, щоб спасти його при житті,
23 тому більш не будете бачити марноти та не будете віщувати, і Я врятую народ Свій з вашої руки, і ви пізнаєте, що Я Господь!
Иезекииль 11-13
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Кара вождям Ізраїлю
11 Потім Дух[a] підняв мене вгору і приніс до східної брами храму Господнього. Там, біля входу було двадцять п’ять чоловік, та між ними я побачив деяких вождів народу: Яазанію, сина Аззура, та Пелатію, сина Бенаї. 2 Господь сказав мені: «Сину людський, це ті люди, що замислюють лихе і дають нечестиві поради в цьому місті. 3 Вони кажуть: „Чи не настане невдовзі час знову ставити будинки? Ми в цьому місті, мов м’ясо в казані”. 4 Ось чому пророкуй проти них, пророкуй, сину людський».
5 Тоді Дух Господа зійшов на мене і велів мені сказати, що Господь говорить: «Хоч би що ви казали, о доме Ізраїлю, але я знаю що у вас на думці. 6 Ви вбили багато людей у цьому місті й наповнили його вулиці мертвими. 7 Через те ось що говорить Господь Бог: „Тіла, що ви повикидали, то є м’ясо, а це місто—казан, але він (Навуходоносор) прийде, та забере вас з нього. 8 Ви боїтеся меча, та саме меч Я спрямую на вас”».
Так проголошує Господь Бог: 9 «Я випроводжу Вас із міста й віддам до рук чужинців. Я покараю вас. 10 Ви поляжете від меча, і творитиму Я суд над вами на кордонах Ізраїлю. Тоді ви збагнете, що Я—Господь. 11 Так, це місто стане казаном для вас, ані ви м’ясом у ньому. Я творитиму суд над вами на кордонах Ізраїлю. 12 І знатимете ви, що я Господь, бо ви не дотримувалися моїх заповідей не виконували моїх законів, а підкорилися звичкам довколишніх народів». 13 Зараз, коли я пророкую, Пелатія, син Бенаї помер. Тож я впав долілиць і скрикнув голосно: «О, Господи Боже! Невже ти знищиш остаточно залишки Ізраїлю?»
14 І знову слово Господа дійшло до мене: 15 «Сину людський, пам’ятай твоїх братів, народ ізраїльський. Їх виженуто[b] було з рідної країни, та Я їх до землі своєї поверну. Але зараз люди Єрусалима кажуть: „Тримайтеся далеко від Господа! Цю землю віддано нам у наше володіння!”»
Обіцянка повернення Ізраїлю
16 Через те скажи, що говорить Господь Бог: «Хоч Я й заслав їх далеко між поганами й розкидав по різних країнах, а все ж таки Я ще недовго буду для них святинею в країнах, куди вони пішли. 17 Через те скажи, що Господь Бог так говорить: „Я зберу вас з-поміж народів і приведу назад із країн, де вас порозкидано, і Я віддам вам землю Ізраїльську знову. 18 Вони повернуться туди і заберуть геть усі бридкі зображення, мерзенних бовванів.
19 Я дам їм єдине серце і вкладу в них новий дух[c]; Я заберу з їхніх тіл кам’яні серця і дам їм серце з плоті. 20 Тоді вони дотримуватимуться Моїх заповідей і старанно виконуватимуть Мої закони. Вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом. 21 А щодо тих, чиї серця прикипіли до тих бридких зображень та мерзенних бовванів, то я оберну на їхні голови те, що вони наробили”». Так проголошує Господь Бог.
22 Тоді Херувими з колесами розкинули свої крила і слава Бога Ізраїлю перебувала над ними. 23 Слава Господня знялася з-посеред міста і зупинилася над горою на схід[d] від нього. 24 Дух підняв мене вгору й відніс у з’яві до вигнанців у Вавилон, а після цього залишив мене. Потім з’ява, яку я, бачив зникла. 25 І я розповів вигнанцям усе, що Господь показав мені.
Віщування про вигнання
12 Слово Господа дійшло до мене: 2 «Сину людський, ти живеш серед бунтівного народу. Вони мають очі, щоб бачити, але не бачать, і вуха, щоб чути, але не чують, бо вони—непокірний народ. 3 Через те, сину людський, поскладай свої пожитки для вигнання і серед ясного дня, на їхніх очах, вибирайся та йди з того місця, де ти був, в інше. Можливо, вони зрозуміють, хоча вони й бунтівний дім. 4 Ясним днем, на їхніх очах, винеси свої пожитки, складені для вигнання. Тоді ввечері, на їхніх очах, вийди, як ті, що йдуть у вигнання. 5 На їхніх очах, пробий стіну й витягни свої речі крізь пролам. 6 Поклади їх на плечі на їхніх очах і винеси в темряву. Закрий своє обличчя так, щоб ти не міг бачити землю, бо я зробив тебе знаком для дому Ізраїлю».
7 Тож я зробив так, як мені наказано. Ясним днем я виніс свої речі, спаковані для вигнання. Тоді ввечері я прорив стіну руками, витяг мої пожитки в темряві і, несучи їх на плечах, пішов геть на їхніх очах.
8 Вранці слово Господа дійшло до мене: 9 «Сину чоловічий чи не питав тебе цей бунтівний дім Ізраїлю про те, що робиш ти? 10 Скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Це віщування щодо князя Єрусалима і всього дому Ізраїлю, хоч би хто там є”. 11 Скажи їм: „Я—знак для вас. Як я зробив, так буде зроблено і з ними. Вони підуть у вигнання як полонені. 12 Князь серед них покладе свої речі собі на плече в темряві й піде, і для того, щоб він пройшов, у стіні буде вирито пролам. Він закриє своє обличчя, щоб люди не впізнали його, та через те не бачитиме землю. 13 Я розставлю на нього тенета і його буде зловлено в Мою пастку. Я відведу його до Вавилона, землі халдеїв, але він не побачить її[e]. 14 Я розпорошу на всі вітри всіх тих, хто навколо нього: його помічників та його військо—і Я переслідуватиму їх з оголеним мечем. 15 Вони збагнуть, що Я Господь, коли я розсію їх серед поган і порозкидаю по країнах. 16 Але я збережу кількох із них від меча, голодомору та чуми, щоб серед народів, куди вони підуть, вони могли визнати всі свої мерзотні звичаї. Тоді вони знатимуть, що Я—Господь”».
17 Слово Господа дійшло до мене: 18 «Сину людський, тремти, коли ти будеш їсти їжу і здригайся від жаху коли п’єш воду. 19 Скажи людям краю: „Ось що Господь Бог говорить про тих, хто мешкає в Єрусалимі та в землі Ізраїльській: „Вони споживатимуть свою їжу у тривозі й питимуть свою воду в розпачі, бо все в країні їхній буде знищено через насильство тих, хто живе там. 20 Нині людні міста лежатимуть спустошені, і земля буде занедбана. Тоді всі узнаєте що Я—Господь”».
21 Слово Господа дійшло до мене: 22 «Сину людський, що то за прислів’я що ви мали в землі Ізраїльській:
Не збудуться ведіння пророцькі,
лихо нескоро прийде к нам».
23 Скажи їм, що Господь Бог так говорить: «Я збираюся покласти край цьому прислів’ю, вони більше не повторюватимуть його в Ізраїлі. Скажи їм:
Наблизилися дні, коли кожна з’ява збудеться,
та лихо прийде до кожного у хату».
24 «Бо не буде більше ніяких хибних з’яв чи облудливих віщувань серед народу ізраїльського. 25 Я, Господь, говоритиму те, що волію, і воно виповнюватиметься без зволікань. Бо за твоїх днів, о, доме бунтівний, Я виповню все, хоч би що Я сказав»,—проголошує Господь Бог.
26 Слово Господа дійшло до мене: 27 «Сину людський, дім Ізраїлю говорить, що з’ява, яку він бачить, збудеться через багато років, і він пророкує про далеке майбутнє. 28 Тож скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Жодне з Моїх слів не буде більше відкладене, хоч би що Я сказав, виповниться”». Так проголошує Господь Бог.
Засудження лжепророків
13 Слово Господа надійшло до мене: 2 «Сину людський, говори до пророків Ізраїля, які зараз пророкують. Скажи тим, хто віщує із своєї власної уяви, щоб слухали вони слово Господа, 3 бо Господь Бог так говорить: „Горе нечестивим пророкам, що слідують за своїм власним духом і нічого не бачать! 4 Твої пророки, Ізраїлю, мов лиси серед руїн. 5 Ти не поставив солдат до проломів у мурах, не побудував стіни, щоб захистити рід ізраїльський. Тож коли прийде день покарання Господнього, ти потерпаєш поразку в битві.
6 Їхні з’яви облудні, і їхні віщування—брехня. Вони кажуть: „Господь проголошує”,—коли Господь не посилав їх. Однак вони чекають, щоб їхні слова виповнилися. 7 Чи не облудні з’яви бачили ви і чи не брехливі віщування промовляли, коли казали: „Господь проголошує”,—хоч Я й не говорив? 8 Через те ось що Господь Бог говорить, що через ваші облудні слова й брехливі з’яви буду Я проти вас”».
Так проголошує Господь Бог: 9 «Моя кара впаде на пророків, що бачать облудні з’яви й промовляють брехливі віщування. Вони не будуть у зібранні Мого народу, їх не внесуть у список дому Ізраїлю, ані ввійдуть вони в землю Ізраїльську. Тоді ви знатимете що Я—Господь Бог. 10 Тому що вони збили мій народ з пуття, кажучи: „Мир панує усюди”,—коли немає миру. Людям треба зводити стіни, щоб укріпити місто, а вони, замість того, тільки тоненько штукатурять її[f].
11 Тож скажи тим, хто штукатурить її, що Я нашлю кам’яний град і лютий дощ (ворожі армії); вітри налетять і здійметься вихор шалений, й тоді вона впаде. 12 Коли стінка розвалиться, чи не запитають Вас люди: „Де ж той тиньк, яким ви вкрили її?”»
13 Через те ось що Господь Бог говорить: «У гніві я дам волю шаленому вітру. У гніві моєму кам’яний град і пасма дощу впадуть із руйнівною люттю. 14 Я знесу стіну, яку ви вкрили тиньком, і зрівняю з землею так, що підмурок оголиться. Коли місто впаде, ви загинете в ньому. І ви збагнете, що Я—Господь. 15 Тож Я виллю свою лють на стіну й на тих, хто вкрив її тиньком. Я скажу вам: „Стіни немає і немає також тих, хто білив її. 16 Немає тих пророків Ізраїлю, що пророкували Єрусалиму і бачили з’яви про мир для нього, коли миру не було”». Так проголошує Господь Бог.
17 Господь сказав: «Тепер, сину людський, повернись обличчям до дочок твого народу, що пророкують із своєї власної уяви. Пророкуй проти них і 18 скажи їм те, що Господь Бог говорить: „Горе тим жінкам, що шиють чародійні талісмани на всі свої зап’ястки і роблять хустки на свої голови для того, щоб ловити в тенета чоловіків. Чи ви вловлюватимете в тенета людей мого народу, аби врятувати свої власні? 19 Ви навчаєте їх не шанувати Мене, та за кілька пригорщів ячменю і кришки хліба, ви настроюєте народ Мій проти Мене. Брешучи Моєму народові, який слухає брехню, ви вбили тих, кому не слід було вмирати, і пощадили тих, кому не слід жити”».
20 Через те ось що Господь Бог говорить: «Я проти ваших чародійних талісманів, за допомогою яких ви ловите в тенета людей, як птахів. Я повириваю їх із ваших рук; Я звільню людей, яких ви вловили в тенета, ніби птахів.
21 Я порозриваю ваші покривала і врятую мій народ із ваших рук. Більше вони не будуть здобиччю вашої влади. Тоді ви збагнете, що Я—Господь Бог. 22 Бо пророки завдають глибокого суму праведникам своєю брехнею, а Я не хочу засмучувати праведників. Ви підбурюєте нечестивих не звертати з їхнього грішного шляху і так врятувати свої життя. 23 Через те більше вам не бачити облудних з’яв і не займатися віщуванням. Я врятую Мій народ від ваших рук, і тоді ви зрозумієте, що Я—Господь».
Footnotes
- 11:1 Дух Або «вітер». Також див.: Ез. 11:24.
- 11:15 виженуто Гра слів. Древньогебрейською це слово співзвучне зі словом «викуплено».
- 11:19 дух Або «вітер».
- 11:23 гора на схід Тобто «Оливна гора».
- 12:13 побачить її Ворог виколе йому очі, тож він не побачить тієї землі.
- 13:10 тоненько… її З гебрейської мови це також можна перекласти ще й як «стіна впаде». Також див.: Ез. 13:14.
Якова 1
Ukrainian Bible
1 Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!
2 Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,
3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
4 А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.
5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.
6 Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
7 Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.
8 Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.
9 А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,
10 а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,
11 бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!
12 Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
13 Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
14 Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.
15 Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
16 Не обманюйтесь, брати мої любі!
17 Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.
19 Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.
20 Бо гнів людський не чинить правди Божої.
21 Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
22 Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.
23 Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,
24 бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.
25 А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!
26 Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!
27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.
Иакова 1
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Вітання
1 Вітання від Якова, слуги Всевишнього Бога і Господа Ісуса Христа, всім Божим людям[a], розпорошеним по світу!
Про віру і мудрість
2 Брати і сестри мої, вважайте для себе за радість велику, коли на долю вашу випадають різні випробування. 3 Бо ви ж знаєте, що віра, проходячи через випробування, народжує терпіння. 4 Нехай ваше терпіння якнайкраще себе виявляє у всьому, що ви робите. Тож ви зможете стати досконалими й довершеними, щоб нічого вам не бракувало.
5 Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому. 6 Але треба просити з вірою і без сумнівів. Той, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку ганяє і носить вітер. 7 Нехай така людина й не сподівається щось дістати від Господа, 8 бо вона думає про різні справи одночасно і ніколи не може вирішити, що їй далі робити.
Про справжнє багатство
9 Якщо віруючий бідний, нехай пишається з того, що Бог дав йому духовне багатство[b]. 10 А багатий нехай пишається з приниження свого, бо дні його минуть[c], наче дика квітка. 11 Як сонце сходить і спека настає, квітка в’яне, цвіт її опадає, і краса зникає, так само й багатий загине разом зі справами своїми.
Випробування не йдуть від Бога
12 Щаслива та людина, яка стоїть перед спокусами і залишається непохитною, бо як подолає їх, то дістане вінець життя вічного, якого Бог обіцяв тим, хто любить Його. 13 Ніхто у спокусі не повинен казати: «Це мене Бог спокушає». Бог не має нічого спільного зі злом. Він ніколи нікого не спокушає. 14 Спокушають людину її ж власні бажання, які зваблюють і затягують її. 15 Тоді бажання породжують гріх, а гріх, як утвердиться, породжує смерть.
16 Брати і сестри мої любі, не дозволяйте обдурювати себе. 17 Кожен добрий і довершений дар приходить згори, від Отця, Який створив усі світила небесні. Бог є постійним і незмінним. 18 Він назвав нас дітьми Своїми в Посланні істинному, щоб стали ми найважливішими з усіх Його створінь.
19 Пам’ятайте це, брати і сестри мої: намагайтеся більше слухати, ніж говорити, і не піддавайтеся гніву. 20 Гнів людський стоїть на заваді життю праведному, якого вимагає Бог.
Виконавці Божого Слова
21 Отож відкиньте усіляку нечистоту й зло в своєму житті, яких так багато. Прийміть покірливо вчення Боже, що посіяне в серцях ваших і може спасти душі ваші.
22 Виконуйте Слово Боже, а не лише слухайте Його, бо інакше ви обдурюєте самі себе. 23 Хто тільки слухає Слово Боже, та не виконує його, той подібний до людини, яка дивиться на своє відображення в дзеркалі. 24 Вона пильно дивиться на себе, а як відійде, тієї ж миті забуде, як виглядає. 25 Досконалий Закон Божий несе свободу людям. І той, хто уважно вивчає його й живе згідно з ним, хто втілює його в своє життя, а не просто, вислухавши, забуває, той неодмінно отримає благословення Боже.
Справжня побожність
26 Якщо хтось вважає себе побожним, та не вгамовує язика свого, він лише обманює себе. Побожність цієї людини нічого не варта. 27 Побожність же, чиста й непорочна перед Богом і Отцем, виявляється в піклуванні про вдів та сиріт, які знаходяться в скруті, та у збереженні себе самого у чистоті від лихого світу.
Copyright © 2007 by Bible League International