Вихід 7-8
Ukrainian Bible
7 І сказав Господь до Мойсея: Дивись, Я поставив тебе замість Бога для фараона, а твій брат Аарон буде пророк твій.
2 Ти будеш говорити все, що Я накажу тобі, а брат твій Аарон буде говорити фараонові, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів з свого краю.
3 А Я вчиню запеклим фараонове серце, і помножу ознаки мої та чуда мої в єгипетськім краї.
4 І не послухає вас фараон, а Я покладу Свою руку на Єгипет, і виведу війська Свої, народ Мій, синів Ізраїлевих, з єгипетського краю великими присудами.
5 І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли простягну Свою руку на Єгипет і виведу від них Ізраїлевих синів.
6 І вчинив Мойсей та Аарон, як звелів їм Господь, так учинили вони.
7 А Мойсей був віку восьмидесяти літ, а Аарон восьмидесяти і трьох літ, коли вони говорили до фараона.
8 І промовив Господь до Мойсея й до Аарона, говорячи:
9 Коли буде до вас говорити фараон, кажучи: Покажіть своє чудо, то скажеш Ааронові: Візьми свою палицю, та й кинь перед лицем фараоновим, нехай станеться вужем!
10 І ввійшов Мойсей та Аарон до фараона, та й вчинили так, як наказав був Господь. І кинув Аарон палицю свою перед лицем фараона й перед його рабами, і вона стала вужем!
11 І покликав фараон також мудреців та ворожбитів, і вчинили так само й вони, чарівники єгипетські, своїми чарами.
12 І кинули кожен палицю свою, і вони поставали вужами. Та Ааронова палиця проковтнула палиці їхні.
13 Та затверділо фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь.
14 І сказав Господь до Мойсея: Запекле фараонове серце, він відмовив відпустити народ!
15 Піди до фараона рано вранці. Ось він вийде до води, а ти стань навпроти нього на березі Річки. А палицю, що була змінена на вужа, візьмеш у свою руку.
16 І скажеш йому: Господь, Бог євреїв, послав мене до тебе, кажучи: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені на пустині! Та не послухався ти дотепер.
17 Так сказав Господь: По цьому пізнаєш, що Я Господь: Ось я вдарю палицею, що в руці моїй, по воді, що в Річці, і вона зміниться на кров!
18 А риба, що в Річці, погине. І засмердиться Річка, і попомучаться єгиптяни, щоб пити воду з Річки!
19 І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Візьми свою палицю, і простягни свою руку над водою єгиптян, над їхніми річками, над їхніми потоками, і над ставами їхніми, і над кожним водозбором їхнім, і вони стануть кров'ю. І буде кров по всій єгипетській землі, і в посуді дерев'янім, і в каміннім.
20 І Мойсей та Аарон зробили так, як наказав був Господь. І підняв він палицю, та й ударив воду, що в Річці, на очах фараона й на очах його рабів. І змінилася вся вода, що в Річці, на кров!
21 А риби, що в Річці, погинули. І засмерділася Річка, і не могли єгиптяни пити воду з Річки. І була кров у всім єгипетськім краї.
22 І так само зробили єгипетські чарівники своїми чарами. І стало запеклим фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь.
23 І повернувся фараон, і ввійшов до дому свого, і не приклав він свого серця також до цього.
24 І всі єгиптяни копали біля Річки, щоб дістати води до пиття, бо не могли пити води з Річки.
25 І минуло сім день по тому, як Господь ударив Річку.
8 (7-26) І промовив Господь до Мойсея: Іди до фараона, та й скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені.
2 (7-27) А коли ти відмовишся відпустити, то ось Я вдарю ввесь край твій жабами.
3 (7-28) І стане Річка роїти жаби, і вони повиходять, і ввійдуть до твого дому, і до спальної кімнати твоєї, і на ліжко твоє, і до домів рабів твоїх, і до народу твого, і до печей твоїх, і до діжок твоїх.
4 (7-29) І на тебе, і на народ твій, і на всіх рабів твоїх повилазять ці жаби.
5 (8-1) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою руку з палицею своєю на річки, на потоки, і на ставки, і повиводь жаб на єгипетський край.
6 (8-2) І простяг Аарон руку свою на єгипетські води, і вийшла жабня, та й покрила єгипетську землю.
7 (8-3) Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, і вивели жаб на єгипетську землю.
8 (8-4) І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: Благайте Господа, і нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу народ той, і нехай приносять жертви для Господа!
9 (8-5) І сказав Мойсей фараонові: Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, тільки в Річці вони позостануться.
10 (8-6) А той відказав: На завтра. І сказав Мойсей: За словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, як Господь, Бог наш!
11 (8-7) І відійдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і він рабів твоїх, і від народу твого, тільки в Річці вони позостануться.
12 (8-8) І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кликав Мойсей до Господа про ті жаби, що навів був на фараона.
13 (8-9) І зробив Господь за словом Мойсея, і погинули жаби з домів, і з подвір'їв, і з піль.
14 (8-10) І збирали їх цілими купами, і засмерділась земля!
15 (8-11) І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, і не послухався їх, як говорив був Господь.
16 (8-12) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою палицю, та й удар земний порох, і нехай він стане вошами в усьому єгипетському краї!
17 (8-13) І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив земний порох, і він стався вошами на людині й на скотині. Увесь земний порох стався вошами в усьому єгипетському краї.
18 (8-14) І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, та не змогли. І була вошва на людині й на скотині.
19 (8-15) І сказали чарівники фараонові: Це перст Божий! Та серце фараонове було запеклим, і він не послухався їх, як говорив був Господь.
20 (8-16) І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, та й стань перед лицем фараоновим. Ось він піде до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!
21 (8-17) Бо коли ти не відпустиш народу Мого, то ось Я пошлю на тебе, і на слуг твоїх, і на народ твій, і на доми твої рої мух. І єгипетські доми будуть повні мушні, а також земля, на якій вони живуть.
22 (8-18) І відділю того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що Я Господь посеред землі!
23 (8-19) І зроблю Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знамено!
24 (8-20) І зробив Господь так. І найшла численна мушня на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух!
25 (8-21) І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому краї!
26 (8-22) А Мойсей відказав: Не годиться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми приносили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож будемо приносити в жертву огиду для єгиптян на їхніх очах, і вони не вкаменують нас?
27 (8-23) Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесемо жертву Господеві, Богові нашому, як скаже Він нам.
28 (8-24) І сказав фараон: Я відпущу вас, і ви принесете жертву Господеві, Богові вашому на пустині. Тільки далеко не віддаляйтесь, ідучи. Моліться за мене!
29 (8-25) І сказав Мойсей: Ось я виходжу від тебе, і буду благати Господа, і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві.
30 (8-26) І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа.
31 (8-27) І зробив Господь за словом Мойсея, і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зосталося ані однієї.
32 (8-28) А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, і не відпустив він народу того!
Исход 7-8
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Бог призначає Аарона
7 Господь сказав Мойсею: «Дивись, Я зробив так, що ти будеш мов Бог перед фараоном, а Аарон стане твоїм пророком. 2 Ти говоритимеш усе, що Я накажу тобі, Аарон же, твій брат, розмовлятиме з фараоном; тоді він відпустить Ізраїлевих дітей зі своєї землі. 3 Але Я зроблю черствим фараонове серце і примножу знамення Свої та дива в єгипетській землі. 4 Та фараон не слухатиме вас, тож Я простягну руку проти Єгипту і виведу Своїх людей, Ізраїлевих дітей з Єгипетської землі караючи гнобителів судом Всевишнім. 5 Тоді Єгиптяни знатимуть, що Я—Господь, коли Я простягну Свою руку проти них й виведу Ізраїлевих дітей з країни цієї».
6 Мойсей та Аарон зробили так, як Господь їм наказав. 7 Коли це сталося, Мойсеєві було вісімдесят років, а Ааронові вісімдесят три.
Мойсеїв ціпок перетворюється на гадюку
8 І мовив Господь до Мойсея та Аарона: 9 «Коли фараон скаже вам зробити диво, ти скажеш Ааронові: „Візьми свій ціпок і кинь на землю перед фараоновим, щоб він міг стати змієм”».
10 І пішли Мойсей з Аароном до фараона і зробили так, як Господь наказав їм. Аарон кинув на землю свій ціпок перед фараоном і його слугами, і ціпок перетворився на змія. 11 Але фараон покликав своїх мудреців та чаклунів, і єгипетські ворожбити зробили те саме своїми чарами. 12 Кожен із них кинув на землю свій ціпок так, що вони перетворилися на гадюк. Та Ааронів ціпок проковтнув їхні ціпки. 13 Але фараонове серце зачерствіло, і він уже не слухав їх, як і сказав Господь.
Перша кара—вода перетворюється на кров
14 Господь мовив до Мойсея: «Фараонове серце зачерствіло. Він відмовився відпустити народ. 15 Піди до Нілу вранці, коли фараон ітиме до води, стань так, щоб зустрітися з ним на березі. Тоді візьми в руку ціпок, що Я перетворю на змія. 16 Ти скажеш йому: „Господь, Бог євреїв, послав мене до тебе зі словами: „Відпусти народ Божий, щоб він міг служити Мені в пустелі. Чому ти досі не послухався прохань Всевишнього?” 17 Так каже Господь: „Ось як дізнаєшся, що Я—Господь: вдарю ціпком, що в Моїй руці, по воді Ніла, й вода перетвориться на кров. 18 Велика ріка засмердиться, поздихає риба в Нілі і єгиптяни матимуть клопіт, намагаючись пити воду з неї”». 19 Господь сказав Мойсею: «Скажи Ааронові: „Візьми свій ціпок і простягни руку над водами Єгипту: над їхніми річками, струмками та ставками, над усіма водоймищами, щоб вони могли перетворитися на кров, і буде кров по всій Єгипетській землі, а також і в дерев’яному, і в глиняному посуді”».
20 Отже, Мойсей та Аарон зробили так, як Господь їм наказав. І підняв він палицю, і вдарив по воді в Нілі на очах у фараона і його слуг. І вся вода в річці перетворилася на кров. 21 І повиздихала в риба, і засмердівся Ніл, і єгиптяни не могли пити воду з нього. І була кров по всій Єгипетській землі. 22 Та єгипетські чаклуни вчинили те саме своїми чарами, і фараонове серце зачерствіло. Тож він не послухав їх, як і попереджав Господь.
23 І повернувся фараон до свого палацу і не взяв він цього до свого серця. 24 Усі єгиптяни стали копати колодязі коло Нілу, щоб добути води для життя, бо не могли вони більше пити з річки.
Друга кара—жаби
25 Минуло сім днів, як Господь вдарив дубком по Нілу.
8 Господь мовив до Мойсея: «Піди до фараона й скажи йому про те, що говорить Господь: „Відпусти Мій народ, щоб він міг служити мені. 2 А якщо ти відмовишся відпустити їх, то Я нашлю лихо на твою землю жабами. 3 Ніл кишітиме жабами. Вони поналазять до твого палацу і спальні, ліжка і посуду, до осель твого народу і його печей. 4 Жаби будуть повзати по тебе, та всіх твоїх слуг”».
5 Господь мовив до Мойсея: «Скажи Ааронові: „Простягни руку з ціпком над річками, струмками і ставками і наведи жаб на Єгипетську землю”». 6 І простягнув Аарон свою руку над водами єгипетськими, і жаби понаповзали і вкрили Єгипетську землю. 7 Та чаклуни вчинили те саме своїми чарами, вони ще більше навели жаб на фараонову країну. 8 Фараон покликав Мойсея та Аарона і сказав: «Моліться Господу, щоб Він забрав жаб від мене й мого народу. Тоді я напевне відпущу людей, щоб вони змогли принести жертву Господу».
9 Мойсей сказав фараонові: «Скажи мені, будь ласка, коли молитися за тебе, твоїх слуг і твій народ, та покласти край жабам у тебе й твоїх палатах, щоб вони лишилися тільки в Нілі». 10 Той сказав: «Завтра». На те Мойсей відповів: «Як скажеш, але надалі знай, що немає нікого такого, як Господь, наш Бог. 11 Жаби підуть геть від тебе, твоїх будинків, твоїх слуг і твого народу. Вони залишаться тільки в Нілі».
12 Тоді Мойсей та Аарон вийшли від фараона і Мойсей помолився до Господа про жаби, накликані на фараона. 13 І Господь вчинив, як просив Його Мойсей: жаби повиздихали в домах, дворах і на полях. 14 Їх збирали у великі купи, і засмерділася земля. 15 Та коли цар єгипетський побачив, що полегшало, він зачерствив своє серце і не став більше слухати їх, як і казав Господь.
Третя кара—воші
16 Господь мовив до Мойсея: «Скажи Ааронові: „Простягни ціпок і вдар по пороху земному, щоб по всій єгипетській землі він перетворився на воші”». 17 Так вони і вчинили. Аарон простягнув руку з ціпком і вдарив по пороху земному, щоб той перетворився на воші на людях і тваринах. 18 Чаклуни намагалися своїми чарами створити теж саме диво, та не змогли. І були воші на людях і тваринах. 19 Чаклуни сказали фараонові: «Це могутня правиця Божа». Та фараонове серце зачерствіло, і не став він слухати їх, як і казав Господь.
Четверта кара—мухи
20 Господь мовив до Мойсея: «Прокинься рано-вранці і стань перед фараоном, коли він ітиме до води. Скажи йому про те, що каже Господь: „Відпусти Мій народ, щоб він міг служити Мені. 21 Бо якщо не відпустиш Мій народ, то пошлю мух на тебе, твоїх слуг і твій дім. Єгипетські оселі наповняться роями мух, а також і земля, на якій вони є. 22 Але того дня Я відділю Ґошен, де живе Мій народ і там не буде того нашестя мух, щоб ти знав, що Я, Господь, перебуваю у той землі. 23 Я встановлю різницю між Моїм народом і твоїм народом. Завтра це знамення здійсниться”».
24 Господь так і зробив. Сила-силенна мух налетіла на фараонів палац, на оселі його слуг і на всю Єгипетську землю. І була спустошена країна тією силою мух. 25 Тоді, покликавши Мойсея та Аарона, фараон сказав: «Ідіть і приносьте жертву своєму Богові на моїй землі».
26 Та Мойсей відповів: «Так не годиться, адже ми маємо пожертвувати Господу, нашому Богові, те, що огидне єгиптянам. Якщо ж ми приноситимемо в жертву на очах у єгиптян те, що їм огидне, то чи не закидають вони нас камінням? 27 Ми мусимо пройти триденний шлях до пустелі й тоді принести жертву Господу, нашому Богові, як Він наказав нам».
28 Фараон промовив: «Я відпущу вас, і ви зможете принести жертву Господу, вашому Богові, в пустелі, тільки ви не повинні йти далеко. Й помоліться за мене!» 29 Мойсей сказав: «Тільки-но я піду від тебе, я молитимуся Господу, і завтра Він забере те нашестя мух від фараона, його слуг і його народу. Хай тільки фараон не обманює більше, не відпускаючи народ принести жертву Господу».
30 І пішов Мойсей від фараона й помолився Господу. 31 Господь зробив так, як просив Мойсей: Він забрав те нашестя мух від царя єгипетського, його слуг і народу. Жодної не лишилося. 32 Та фараон і цього разу зачерствив своє серце й не відпустив дітей ізраїльських.
Від Матвія 15:1-20
Ukrainian Bible
15 Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:
2 Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.
3 А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?
4 Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.
5 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,
6 то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.
7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:
8 Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!
9 Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...
10 І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!
11 Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.
12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?
13 А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
14 Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...
15 А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.
16 А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?
17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?
18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.
19 Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.
20 Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!
Read full chapter
От Матфея 15:1-20
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Закон Божий—важливіший від правил людських
(Мк. 7:1-23)
15 Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму й запитали Його: 2 «Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не помивши руки?» 3 У відповідь Він сказав: «А чому ви порушуєте Закон Божий заради своїх звичаїв? 4 Адже заповів Господь: „Шануйте своїх батька й матір”(A). А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”(B).
5-6 Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові”,—то такий чоловік уже може не шанувати батьків своєю допомогою. Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню. 7-8 Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів:
„Ці люди шанують Мене на словах,
та їхні серця далеко від Мене.
9 Пошана їхня до Мене—даремна,
бо вчення їхнє—то закони, придумані людьми”».(C)
10 Покликавши людей до Себе, Ісус сказав їм: «Слухайте мене і розумійте! 11 Не те оскверняє людину, що потрапляє до рота, а те, що виходить з рота,—ось що оскверняє[a] її!» 12 Тоді два учні підійшли до Ісуса й кажуть: «Чи зрозумів Ти, що фарисеї образилися на те, що Ти сказав?» 13-14 І відповів Ісус: «Кожна рослина, що не була посаджена Моїм Отцем Небесним, буде вирвана, то ж нехай собі йдуть. Вони сліпці й поводирі сліпців. Та коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть до ями».
15 На те Петро сказав Йому: «Поясни нам значення притчі про те, що оскверняє людину».
16 Ісус мовив: «То ви ще й досі не зрозуміли? 17 Невже ви не знаєте, що все, що потрапляє людині до рота, йде у шлунок, а потім з тіла до відхожого місця? 18 А що виходить з уст, те йде від серця, а саме це й оскверняє людину. 19 Кажу Я це, бо від серця йде все зло: лихі думки, вбивства, перелюби, розпуста, крадіжки, лихослів’я та наклепи. 20 Ось що оскверняє людину. А їсти, не помивши руки,—це не осквернить її».
Read full chapterFootnotes
- 15:11 оскверняє Тобто «робить непридатним для Бога». Також див.: Мт. 15:18.
Copyright © 2007 by Bible League International