Естер 6-10
Ukrainian Bible
6 Тієї ночі втік був сон від царя, і він сказав принести Книгу пам'яток, Хроніки, і вони читалися перед обличчям царським.
2 І знайдене було написане, що Мордехай доніс на Біґдана та Тереша, двох царських евнухів, зо сторожів порога, що задумували були простягнути руку на царя Ахашвероша.
3 І сказав цар: Яка честь та гідність зроблена Мордехаєві за це? І сказали цареві отроки, що прислуговували йому: Нічого йому не зроблено...
4 І спитав цар: Хто на подвір'ї? А Гаман прийшов на зовнішнє подвір'я царського дому, щоб сказати цареві повісити Мордехая на тій шибениці, яку приготовив для нього.
5 І сказали отроки царя до нього: Ось Гаман стоїть на подвір'ї. І сказав цар: Нехай увійде!
6 І Гаман увійшов, а цар йому сказав: Що зробити з чоловіком, якому цар хоче чести? І подумав Гаман у серці своїм: Кому ж цар зажадає вчинити честь більше, як мені?
7 І відповів Гаман цареві: Тому чоловікові, якому цар жадає чести,
8 нехай принесуть цареву одежу, яку цар зодягав, та коня, що цар їздив на ньому, і щоб була дана царська корона на його голову.
9 І дати цю одежу та цього коня на руку котрогось із старших князів царевих. І нехай зодягнуть того чоловіка, якому цар жадає чести, і нехай возять його на коні на міській площі, і нехай кличуть перед ним: Так робиться мужеві, якому цар жадає чести!
10 І сказав цар до Гамана: Поспіши, візьми одежу та коня, як казав ти, і зроби так юдеєві Мордехаєві, що сидить у царській брамі. Не пропусти нічого зо всього, що ти говорив!
11 І взяв Гаман одежу та коня, і зодягнув Мордехая, і возив його на міській площі, і кричав перед ним: Так робиться мужеві, якому цар жадає чести!
12 І вернувся Мордехай до царської брами, а Гаман поспішив до дому свого сумний та закривши голову...
13 І розповів Гаман жінці своїй Зереші та всім приятелям своїм усе, що спіткало його. І сказали йому мудреці його та жінка його Зереш: Якщо з юдейського насіння Мордехай, перед яким зачав ти падати, то не переможеш його, бо дійсно впадеш перед ним!...
14 Ще вони говорили з ним, а евнухи царські прибули й поспішили відвести Гамана на гостину, яку зробила Естер.
7 І прийшов цар та Гаман на гостину цариці Естер.
2 І сказав цар до Естери також другого дня при питті вина: Яке жадання твоє? І буде тобі дане. І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде зроблено!
3 І відповіла цариця Естер та й сказала: Якщо знайшла я ласку в очах твоїх, о царю, і якщо це цареві вгодне, нехай буде дане мені життя моє на жадання моє, а народ мій на прохання моє!
4 Бо продані ми, я та народ мій, на вигублення, на забій та на погибіль... Та коли б ми були продані на рабів та на невільниць, мовчала б я, бо цей утиск був би не вартий царевого занепокоєння...
5 Тоді сказав цар Ахашверош, і повів до цариці Естери: Хто то він, і де той, що його серце наповнило його відвагою чинити так?
6 І сказала Естер: Ненависник та ворог це злий Гаман! І Гаман перелякався перед обличчям царя та цариці...
7 А цар у своїй лютості устав від гостини, і вийшов до палацового саду. А Гаман став просити царицю Естер за життя своє, бо побачив, що загрожує йому лихо від царя...
8 І цар вернувся з палацового саду до дому пиття вина, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була Естер. І цар сказав: Чи хочеш також збезчестити царицю в мене в домі? Як тільки це слово вийшло з царевих уст, то закрили Гаманове обличчя...
9 І сказав Харвона, один з евнухів перед царевим обличчям: Та ось шибениця, яку зробив Гаман для Мордехая, що говорив добре на царя, яка стоїть у Гамановому домі, висока на п'ятдесят ліктів. І сказав цар: Повісьте його на ній!
10 І повісили Гамана на шибениці, яку він приготовив був для Мордехая, а лютість царева втихла...
8 Того дня цар Ахашверош віддав цариці Естері дім Гамана, ненависника юдеїв, а Мордехай став перед цареве обличчя, бо Естер виявила, хто він для неї.
2 І зняв цар свого персня, що забрав від Гамана, та й дав його Мордехаєві, а Естер настановила Мордехая над Гамановим домом.
3 І Естер далі говорила перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та благала його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та задуми його, які задумував був на юдеїв...
4 І простягнув цар до Естери золоте берло, а Естер устала й стала перед царевим обличчям,
5 та й сказала: Якщо це цареві вгодне, й якщо знайшла я ласку перед обличчям його, і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в очах його, нехай буде написано, щоб були повернені ті листи задумів аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, що написав був повигублювати юдеїв, які є в царевих округах.
6 Бо як я могла б дивитися на лихо, що спіткає народ мій, і як я могла б дивитися на загибіль роду свого?
7 І сказав цар Ахашверош до цариці Естери та до юдеянина Мордехая: Ось я дав Естері дім Гамана, а його повісили на шибениці за те, що простяг був руку свою на юдеїв.
8 А ви пишіть до юдеїв, як добре в ваших очах, в імені царя, і припечатайте царським перснем, бо листа, що був написаний в імені царя та був припечатаний царським перснем, не можна відмінити.
9 І були покликані царські писарі того часу, місяця третього, він місяць сіван, двадцять і третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордехай, до юдеїв, і до сатрапів, і намісників, і зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, сто й двадцять і сім округ, і до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмом та їхньою мовою.
10 І понаписував він листи в імені царя Ахашвероша, і поприпечатував перснем царським, і послав через гінців на конях, які їздять на державних конях, конях баских,
11 що цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті, зібратися й стати за своє життя, вигубити, забити та погубити всяке військо народу та округи, що ненавидять їх, дітей та жінок, а здобич по них розграбувати,
12 одного дня по всіх округах царя Ахашвероша, тринадцятого дня дванадцятого місяця, він місяць адар.
13 Відпис цього листа щоб був виданий, як закон, у кожній окрузі, посланий був відкритий для всіх народів, і щоб юдеї були готові на той день помститися на своїх ворогах.
14 Гінці, що поїхали верхи на швидких конях, вийшли, приспішені та пігнані царським словом. А цей наказ був даний у замку Сузи.
15 А Мордехай вийшов з-перед царевого обличчя в царській одежі, блакитній та білій, а на ньому велика золота корона та віссонний і пурпуровий завій. І місто Сузи раділо та тішилося!
16 Юдеям було тоді світло, і радість, і веселість, і честь!
17 І в кожній окрузі та в кожному місті, куди досягає слово царя та закон його, була юдеям радість та веселість, бенкет та свято! І багато-хто з народів краю стали юдеями, бо на них напав страх перед юдеям.
9 А дванадцятого місяця, він місяць адар, тринадцятого дня в ньому, коли наказ царя та закон його мали бути виконані, дня, коли вороги юдеїв сподівалися запанувати над ними, повернулося те так, що вони, юдеї, запанували над ненависниками своїми,
2 зібралися юдеї в своїх містах по всіх округах царя Ахашвероша, щоб простягнути руку на тих, що задумували їм лихо, та ніхто не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі народи.
3 А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і виконавці царської праці підтримували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм.
4 Бо Мордехай став великим у царському домі, а вістка про нього покотилась по всіх округах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс.
5 І били юдеї всіх своїх ворогів, побиваючи мечем, і забиваючи та вигублюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею.
6 А в замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ять сотень чоловіка,
7 і Паршандату, і Далфона, і Аспату,
8 і Пората, і Адалію, і Арідата,
9 і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата,
10 десятьох синів Гамана, Гаммедатового сина, ненависника юдеїв, забили, а на грабунок не простягли своєї руки.
11 Того дня число забитих у замку Сузи прийшло перед цареве обличчя.
12 І сказав цар до цариці Естери: У замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих округ? І яке жадання твоє? І буде тобі вволене. І яке ще прохання твоє? І буде зроблене.
13 І відповіла Естер: Якщо це цареві вгодне, нехай буде дане юдеям, що в Сузах, також узавтра вчинити за законом цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на шибениці.
14 І сказав цар, щоб було зроблено так, і був даний закон у Сузах, а десятьох Гаманових синів повісили.
15 І зібралися юдеї, що в Сузах, також чотирнадцятого дня місяця адар, і вибили в Сузах три сотні чоловіка, а на грабунок не простягли своєї руки.
16 А решта юдеїв, що жили по царських округах, зібралися та й стали до бою за своє життя, і відпочили від ворогів своїх. І позабивали вони між своїми ненависниками сімдесят і п'ять тисяч, а на грабунок не простягли своєї руки.
17 Це було тринадцятого дня місяця адара, а чотирнадцятого в ньому настав мир, і зробили його днем гостини та радости.
18 А юдеї, що в Сузах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирнадцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, і зробили його днем гостини та радости.
19 Тому то юдеї неогороджених селищ, що сидять по неогороджених містах, роблять чотирнадцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посилання дарунків один одному.
20 А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи до всіх юдеїв, що по всіх округах царя Ахашвероша, до близьких та далеких,
21 щоб вони постановили святкувати чотирнадцятий день місяця адара та п'ятнадцятий день у ньому кожного року,
22 які ті дні, коли юдеї відпочили від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум обернувся на радість, жалоба на свято, щоб зробити їх днями гостини та радости, і посилання дарунків один одному та дарунків убогим.
23 І прийняли юдеї це, що зачали робити, і про що написав їм Мордехай,
24 що аґаґ'янин Гаман, син Гаммедатів, ненависник усіх юдеїв, замишляв був на юдеїв, щоб вигубити їх, і кидав пура, цебто жеребка, на збентеження їх та на згубу їхню.
25 Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя він наказав листом: Нехай обернеться його злий задум, якого він задумав був на юдеїв, на його голову! І повісили його та синів його на шибениці.
26 Тому то й назвали ці дні: Пурім, від імени пур. Тому то згідно зо всіма словами цього листа, і що вони бачили про це й що трапилося з ними,
27 юдеї постановили й прийняли на себе й на нащадків своїх, та на всіх, хто поєднається з ними, і не відступлять, але щоб святкувати два ті дні кожного року згідно з написаним про них та згідно з їхнім часом.
28 А дні ці мають споминатися та святкуватися в кожному поколінні, у кожному роді, у кожній окрузі, у кожному місті. А ці дні, Пурім, не минуться між юдеями, а пам'ять про них не скінчиться з їхнього насіння.
29 І написала цариця Естер, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домаганням другий раз про те, щоб виконувати цього листа про Пурім.
30 І порозсилав він листи до всіх юдеїв, до ста й двадцяти й семи округ Ахашверошового царства, зо словами миру та правди,
31 щоб вони виконували ті дні Пурім у їх означених часах, як постановив про них юдеянин Мордехай та цариця Естер, і як вони самі постановили на себе та на нащадків своїх приписи постів та їхнього голосіння.
32 А Естерин наказ ствердив ці приписи про Пурім, і було це записане в книгу.
10 І наклав цар Ахашверош данину на землю та на морські острови.
2 А ввесь чин його сили та його лицарських діл, і виразний опис величности Мордехая, що звеличив його цар, ось вони описані в Книзі Хронік царів мідійських та перських.
3 Бо юдеянин Мордехай був другий по царі Ахашвероші, і великий для юдеїв, і милий для багатьох братів своїх, який шукав добра для народу свого й говорив мир! для всіх нащадків своїх.
Есфирь 6-10
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Вшанування Мордекая
6 Тієї ночі цар не міг заснути. Він наказав слугам принести книгу Хронік Царів, і вони читали її Артасерксу. 2 І як дійшли до записів про те, як Мордекай сповістив про змову проти царя Артасеркса двох царських євнухів з вартових брами Біґтани й Тереша, 3 цар спитав: «Яку шану й винагороду дістав за це Мордекай?» Та слуги відповіли: «Для нього нічого не було зроблено».
4 Цар спитав: «Хто зараз стоїть у дворі?» А якраз Гаман вийшов на подвір’я царського палацу, щоб поговорити з царем, щоб повісити Мордекая на шибениці, яку він йому спорудив.: 5 І слуги царя сказали йому: «Гаман якраз стоїть на подвір’ї». Цар мовив: «Хай він зайде».
6 Гаман зайшов. І цар звернувся до нього: «Що б таке зробити людині, яку б цар хотів вшанувати?» Гаман собі подумав: «То кого ж би цар хотів вшанувати, як не мене?» 7 Отож відповів він цареві: «Для того, кого цар хоче вшанувати, зробіть таке: 8 нехай принесуть царське вбрання, яке сам цар вдягає, і коня, на якому сам цар верхи їздить, і нехай вінець йому на голову одягнуть. 9 Одяг і коня нехай тримає найпочесніший придворний. Нехай вдягнуть того чоловіка, якого цар хоче вшанувати, і нехай він верхи проїде міською площею. І нехай той, хто йтиме поперед нього, вигукує: „Отакі почесті для людини, яку хоче вшанувати цар”».
10 І цар сказав Гаману: «Мерщій візьми царське вбрання й коня, точнісінько як ти сказав, і зроби це для єврея Мордекая, який сидить біля царської брами. Та щоб нічого не упустив із того, як сказав».
11 Отож узяв Гаман вбрання і коня й одягнув Мордекая, і проїхав той верхи міською площею, а Гаман перед ним вигукував: «Отакі почесті для людини, яку цар хоче вшанувати».
12 Після того Мордекай повернувся до царської брами, а Гаман поспішив додому, і ридав, покривши голову. 13 Тоді Гаман розповів про все, що сталося, своїй дружині Зереш та друзям. Його мудрі дорадники та жінка Зереш сказали йому: «Якщо Мордекай, перед яким ти схилився, один з юдеїв, то тобі його не перемогти. Натомість він тебе переможе».
14 Вони все ще розмовляли, коли прийшли царські євнухи. Вони поспішили забрати Гамана на бенкет, що влаштувала Естер.
Страта Гамана
7 Отож цар і Гаман пішли на бенкет до цариці Естер. 2 І цар сказав Естер: «Це другий день, як ми п’ємо вино. Хоч яке було б твоє прохання, царице Естер, воно буде виконане. Навіть якщо забажаєш півцарства, то отримаєш».
3 На те цариця Естер відповіла: «Якщо така милість твоя до мене, о царю, якщо твоя ласка, то нехай життя моє буде віддане мені, це моє прохання, та життя мого народу—моєму народу. 4 Бо я і мій народ віддані на знищення, вбивство і винищення. Таке моє бажання. І якби були ми запродані, як раби й рабині, я б мовчала, бо цим не варто було б турбувати царя».
5 Цар Артасеркс спитав Естер: «Хто він? Де той, хто міг таке замислити?» 6 І сказала йому Естер: «Цей недруг і ворог—підлий Гаман». І затремтів Гаман перед царем і царицею. 7 Тоді цар страшенно розлютився, залишив келих і вийшов у сад, а Гаман стояв і молив царицю Естер за своє життя, бо розумів, що кара царя буде сповна.
8 Коли цар повернувся з саду знову до бенкетної зали, Гаман лежав долілиць біля дивана Естер. І цар сказав: «Невже він навіть і царицю буде ґвалтувати, коли я в домі?» Не встиг цар мовити ті слова, як Гамана вже вбили[a]. 9 Тоді Харбона, один із царських євнухів, сказав: «Якраз і шибениця стоїть у Гамана біля дому, п’ятдесят ліктів[b] заввишки, Гаман приготував її для Мордекая, чоловіка, що попередив царя». І сказав цар: «Гамана там повісити». 10 Отож повісили Гамана на тій самій шибениці, яку він приготував для Мордекая. І гнів царський вгамувався.
Царський наказ допомогти євреям
8 Того ж дня цар Артаксеркс віддав цариці Естер маєток Гамана, ворога євреїв. Цар наблизив до себе Мордекая, бо Естер розповіла йому, що Мордекай її родич. 2 І передав цар перстень з печаткою Мордекаю, а Естер призначила Мордекая відповідальним за маєток Гамана.
3 Естер впала до царевих колін і знову звернулася до царя. Вона плакала й благала милості його, аби відвернути зло Гамана аґаґійського, ту змову, що плів він проти євреїв. 4 І цар простягнув до Естер золоте берло, і підвелася Естер, і встала перед царем.
5 Тоді вона мовила: «Якщо ласка царя, і я знайшла милість у тебе, і якщо моє прохання справедливе в очах царя, і він добрий до мене, то нехай відізвані будуть ті листи, що є змовою Гамана, сина Гаммедата аґаґійського, в яких Гаман наказав винищити євреїв по всіх царських провінціях. 6 Бо як я можу витримати, коли бачу, яке лихо спіткало мій народ? Як я можу пережити, коли бачу винищення свого роду?»
7 Цар Артасеркс сказав цариці Естер і єврею Мордекаю: «Я віддав маєток Гамана Естер, а його повісили на шибениці, бо замислив він повбивати євреїв. 8 Тепер ви напишете до євреїв, що ви вважаєте за потрібне, від імені царя. І скріпите царською печаткою, бо наказ, писаний від імені царя й запечатаний царською печаткою, не може бути змінено».
9 Тоді ж покликали царських писарів. І було то на третій місяць, місяць Сиван, двадцять третього дня. І новий наказ було написано, такий, як звелів Мордекай, до євреїв, до сатрапів, до правителів і вельмож у провінціях від Індії до Ефіопії, до ста двадцяти семи провінцій: до кожної провінції її писемністю, і до кожного народу його мовою, і до євреїв їх письмом та їхньою мовою. 10 І писав Мордекай той наказ від царського імені й запечатував царським перснем з печаткою. І розіслав він листи гінцями, і помчали вони верхи на найкращих конях з царської стайні.
11 Ось що згідно з царським наказом дозволялося євреям по всіх містах:
«Збиратися й захищати своє життя. Знищувати, вбивати й винищувати всіх озброєних людей з будь-яких народів чи провінцій, які на них нападають, на їхніх жінок і дітей, а маєтки ворогів грабувати».
12 День, установлений для всіх провінцій царя Артасеркса, був тринадцятим днем дванадцятого місяця Адара. 13 Той наказ було передано як закон в усі провінції і проголошено всім народам. Усе було зроблено, щоб євреї підготувалися до того особливого дня, коли могли б помститися своїм ворогам. 14 Гінці на царських конях за царським наказом гнали якнайшвидше. Отож закон той також було проголошено і в столиці Сузі.
15 А Мордекай вийшов від царя, вбраний у царський одяг, пурпурний та білий, у золотому вінці, в білому вбранні й пурпуровій мантії. А місто Суза веселилося й раділо. 16 Для євреїв то був світлий день радості, щастя й честі.
17 І в кожній провінції, в кожному місті, куди лиш приходив царський наказ і хоч де був би проголошений той закон, радість і щастя, свято й благоденство наставали для юдеїв. І багато інших народів землі ставали юдеями, бо вони почали боятися євреїв.
Перемога євреїв
9 На тринадцятий день дванадцятого місяця Адара, того дня, коли мав бути виконаний царський наказ, саме того дня вороги євреїв мали підкорити їх, а сталося навпаки: євреї взяли гору над тими, хто ненавидів їх. 2 Євреї збиралися в містах, по всіх провінціях царя Артасеркса, щоб розправитися з тими, хто хотів заподіяти їм зло. І ніхто не міг їм протистояти, бо жах охопив народи. 3 І всі вельможі та сатрапи, правителі й царські намісники—всі підтримували євреїв, бо боялися Мордекая. 4 Бо ж був Мордекай поважною людиною при дворі, і вплив його був відчутний по всіх провінціях, бо був той чоловік Мордекай впливовий і владою наділений.
5 Тоді вдарили євреї по своїх ворогах мечами, знищуючи й руйнуючи все. І що хотіли, те й робили зі своїми ворогами. 6 І в столиці Сузі євреї вбили та знищили п’ятсот чоловік. 7 Отож вони вбили Парсандату, Далфона, Аспата, 8 Порату, Адалію, Арідату, 9 Пармашту, Арізая, Арідая та Вайзату, 10 десятьох синів Гамана, сина Гаммедата, ворога євреїв. Але жодного грабунку не чинили.
11 Того ж дня царю доповіли про кількість убитих у столиці Сузі. 12 І цар сказав цариці Естер: «У столиці Сузі євреї вбили та винищили п’ятсот чоловік, серед них десять синів Гамана. Що ж зробили вони в царських провінціях? Хоч яке було би прохання твоє, хоч чого б ти забажала, все буде зроблено».
13 І сказала Естер: «Якщо на те воля царя, дозволь тим юдеям, що в Сузі, завтра чинити так само, як сьогодні. А також нехай сини Гамана будуть повішені на шибеницях».
14 Отож цар наказав, щоб було так, як попросила Естер, і наказ було оголошено в Сузі, й повісили вони десятьох синів Гамана. 15 Отож євреї, що були в Сузі, зібралися на чотирнадцятий день місяця Адара і вбили вони триста чоловік у Сузі. Але жодним грабунком не займалися.
16 Та й інші євреї, що жили в царських провінціях, зібралися разом, захистили себе, звільнилися від своїх недругів і повбивали ворогів—усього сімдесят п’ять тисяч. Та жодного грабунку не чинили. 17 То було на тринадцятий день місяця Адара, а на чотирнадцятий день вони відпочивали. І призначили вони той день днем свята й бенкету.
Свято Пурим
18 А євреї, що були в Сузі, зібралися на тринадцятий день місяця й на чотирнадцятий. Отож відпочинок вони мали на п’ятнадцятий день і зробили той день святковим і радісним. 19 Саме тому євреї, які живуть по селах і містах, відзначають чотирнадцятий день місяця Адара як славний день свята й радості, і всі обдаровують одне одного.
20 Мордекай написав про ті події і розіслав листи всім євреям, які жили по провінціях царя Артасеркса, 21 щоб святкували вони чотирнадцятий день місяця Адара і п’ятнадцятий день щорічно. 22 То були дні, коли євреї звільнилися від ворогів своїх, місяць, коли туга перетворилася на свято, а плач на день щастя. Мордекай наказав їм, щоб відзначали цей день як радісне свято. Вони мусили влаштовувати учти, дарувати одне одному дарунки й обдаровувати бідних.
23 Отож євреї погодилися відзначати це свято, яке самі й започаткували і про яке написав їм Мордекай.
24 Гаман, син Гаммедата аґаґійського, ворог усіх євреїв, змовився знищити всіх євреїв. І кинув він пур, тобто жереб, щоб обрати день, коли він вигубить та винищить їх. 25 Але коли Естер пішла до царя поговорити з ним, Артасеркс розіслав нові укази, які не тільки зруйнували плани Гамана, але й обернули проти нього все те зло, що він замислив заподіяти юдеям. Отож Гамана та його і синів повісили на стовпах.
26 Отож люди прозвали ті дні «Пурим», від слова пур, тобто жереб. Отак, згідно з Мордекаєвим листом, і з усім, що самі вони бачили й пережили. 27 Юдеї утвердили й прийняли для себе та нащадків своїх і до всіх, хто до них пристав, відзначати ті два дні у певний час року. 28 Ці дні слід пам’ятати й відзначати в кожному наступному поколінні, в кожному роді, в кожній провінції, в кожному місті. Ці дні Пурим завжди мають святкуватися євреями, і пам’ять про них навіки має лишитися з їхніми нащадками.
29 Тоді цариця Естер, дочка Авігаїла, разом з євреєм Мордекаєм написала з усією владою, щоб підтвердити другий лист Мордекая стосовно Пурима. 30 Листи зі звісткою про Пурим було надіслано до ста двадцяти семи провінцій царя Артасеркса, зі словами миру та злагоди[c]. 31 Листи було розіслано, аби встановити належний час святкувань, як постановив для них єврей Мордекай і цариця Естер і як самі євреї визначили для себе та своїх нащадків—правила інших своїх свят із днями святкування, посту й жалоби. 32 У листі Естри були встановлені правила для пуримських вельмож. І було те записано в літопис.
Вшанування Мордекая
10 По тому цар Артасеркс встановив податки по всій землі аж до моря. 2 А всі владні й могутні діяння Артасеркса та великі діла Мордекая, якого наблизив до себе цар, описані у книзі Хронік Царів Мидіанських та Перських. 3 Бо єврей Мордекай був другою людиною після царя Артасеркса, дуже впливовим і шанованим своїми одноплемінниками-євреями. Він дбав про добробут і завжди виступав як поборник миру для всього свого народу.
Copyright © 2007 by Bible League International