Второзаконие 3-4

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Війна з народом Башану

3 Тоді ми повернули й пішли дорогою на Башан. Оґ, цар Башану, виступив до Едреї з усім військом своїм, щоб зійтися з нами в бою. ² І сказав мені Господь: «Не бійся нічого, бо Я віддав його і всіх людей його, і землю його до рук твоїх. І вчиниш ти з ним так само, як і з Сихоном, царем аморійців, що царював у Хешбоні».

³ Тож Господь Бог наш віддав у руки наші Оґа, царя башанського, і всіх людей його. І побили ми їх так, щоб живих серед них не лишилося. ⁴ І захопили ми тоді всі міста його. Жодного містечка не було, щоб ми не захопили: шістдесят міст у всьому краї Арґов, царстві Оґа в Башані. ⁵ Всі міста були оточені високими мурами, брамами з засувами. Крім того, багато ще було містечок неукріплених. ⁶ Ми геть їх винищили^[a], так само, як міста Сихона, царя хешбонського. Ми зруйнували вщент усі їхні міста, винищили чоловіків, жінок і дітей. ⁷ І всю худобу й добро з міст забрали для себе як здобич.

⁸ Тож забрали ми тоді землю від двох царів аморійських, що була по той бік Йордану, від долини Арнон до гори Хермон. ⁹ (Сидонці називають Хермон Сиріоном, а аморійці звуть його Сеніром). ¹⁰ Ми захопили всі міста, що на верховині: увесь Ґілеад, увесь Башан аж до Салхи та Едреї на півночі, які були містами царства Оґа башанського. ¹¹ Оґ, цар башанський,—єдиний, хто лишився з рефаїв. Він мав залізне ліжко^[b] завдовжки воно було дев’ять ліктів^[c] та завширшки чотири лікті^[d]. Чи не в Равві аммонійській воно й досі?

Землі на схід від Йордану

¹² Тож зайняли ми тоді цю землю, яка простягалася від Ароера, що в долині Арнон. Я віддав половину гір Ґілеадських і їхніми міста Рувиму та Ґаду, ¹³ а решту Ґілеаду і все колишнє царство Оґа в Башані (увесь край Арґов зветься землею рефаїв) віддав половині роду Манассієвого.

¹⁴ Рід Яїра, сина Манассії, зайняв увесь край Арґов, аж до кордону з ґешурійцями та маакатійцями. І назвав він міста Башану ім’ям своїм. По сьогодні звуться вони містами Яїра.

¹⁵ Тож я віддав Ґілеад роду Макіра. ¹⁶ Рувиму та Ґаду я дав землю від Ґілеаду аж до долини Арнон (середина долини була кордоном) і до річки Яввок, кордону з аммонійцями. ¹⁷ Пустеля в долині Йордана та ріка Йордан—кордон, від Ґалилейського озера^[e] до пустелі навколо Мертвого моря й до підніжжя гори Пізґа на схід.

¹⁸ Тоді наказав я вам: «Оскільки Господь ваш Бог дав вам землю цю у володіння, всі ви, воїни, споряджені до бою, повинні перейти Йордан разом з товаришами—ізраїльськими воїнами. ¹⁹ Лише жінки й діти ваші, і худоба ваша (я знаю, у вас її багато) лишаться а містах, які я вам дав, ²⁰ доки Господь не забезпечить спокій братам вашим, як і вам, доки вони також не заволодіють землею, яку Господь Бог ваш дає їм по той бік Йордану. Тоді кожен із вас зможе повернутись на землі, що дав я вам».

²¹ І тоді я сказав Ісусу: «Ти бачив усе, що Господь Бог ваш зробив із цими обома царями. Господь так само вчинить з усіма царствами, до яких ти підступаєш. ²² Не бійся їх, бо Господь, Бог ваш, за вас воює».

Мойсею не ввійти в Ханаан

²³ І тоді благав я Господа: ²⁴ «О Господи, Владико мій, Ти тільки розпочав показувати слузі твоєму, який Величний і Могутній Ти. Який бог на землі чи на небі міг би творити ті діяння й чудеса, що Ти здійснюєш? ²⁵ Дозволь же мені перейти ріку й побачити цю добру землю, по той бік Йордану, прекрасну цю гірську країну й Ливан».

²⁶ Але Господь дуже лихий був на мене через вас. Він мене навіть не слухав. Тож Господь сказав: «Годі вже! Більше Мене про це не проси. ²⁷ Зійди на вершину Пізґи й подивись на захід, північ, південь і схід, але ти Йордан не перейдеш. ²⁸ Дай настанови Ісусу, допоможи йому бути сильним і мужнім, бо він поведе цей народ, він дасть їм успадкувати землю, яку ти бачиш». ²⁹ Тоді ми лишилися в долині навпроти Бет-Пеора.

Мойсей навчає народ підкорятися Закону

4 Ізраїлю, зверни увагу на заповіді й закони, яких я тебе навчаю дотримуватися, щоб жили ви, щоб міг ти процвітати, коли посядеш цю землю, яку Господь, Бог батьків ваших, вам дає. ² Не додавайте нічого до того, що я вам заповідаю, і не забирайте нічого з цього. Просто пильнуйте заповіді Господа Бога вашого, що я даю вам.

³ Ви бачили на власні очі, що Господь вчинив у Ваал-Пеорі^[f], що Господь Бог твій кожного з-посеред тебе вигубив, хто ходив слідом за Ваалом^[g] у Пеорі. ⁴ Але всі ви, хто лишилися з Господом Богом вашим, живі й понині.

⁵ Поглянь, навчив я вас заповідей і законів, як це Господь Бог мій заповідав, щоб ви виконували на землі, на яку входите, щоб посісти. ⁶ Дотримуйтесь й виконуйте, бо це покаже мудрість вашу і розум ваш народам, що почують про заповіді ці й скажуть: «Справді, цей великий народ—мудрий і розумний».

⁷ Бо який інший народ такий великий, щоб богів мав так близько до себе, як Господь Бог наш до нас, хоч коли б ми до Нього взивали? ⁸ І чи є такий народ великий, щоб заповіти й закони мав такі ж справедливі, як увесь цей Закон, що я сьогодні вам даю? ⁹ Та будь дуже пильний, щоб не забути те, що очі твої бачили, і щоб усе це в твоєму серці не зів’яло, аж поки ти живеш. Навчи дітей своїх і онуків того, ¹⁰ що бачив, коли стояв перед Господом Богом твоїм біля гори Хорев, коли Господь сказав мені: «Збери людей, щоб вони почули слова Мої, і тоді вони навчаться боятися Мене у всі дні життя свого на землі, і дітей своїх вони навчать».

¹¹ Наблизилися ви й стали під горою, і гора та вогнем палала аж до самісінького неба, і була темрява, і хмари, й морок. ¹² І Господь промовив із полум’я до вас. Слова ви чули, та постаті не бачили. Тільки голос. ¹³ Він оголосив вам Свій Заповіт, якого вам належить дотримуватись—десяти заповідей. Тоді Він написав їх на двох кам’яних скрижалях. ¹⁴ Господь звелів мені навчати вас законів і правил, щоб ви дотримувались їх на землі, якою заволодієте.

¹⁵ Оскільки не бачили ви постаті того дня, коли Господь промовляв до вас із полум’я на горі Хорев, то будьте пильні, ¹⁶ щоб не занапастити себе, створивши собі боввана, подоби будь-якої постаті, чоловічої чи жіночої, ¹⁷ тварини земної, чи птаха небесного, ¹⁸ чи подоби чогось, що по землі плазує або ж будь-якої риби, що плаває в воді. ¹⁹ І впевнися, що коли ти дивишся на сонце, місяць і зорі—все військо Небесне^[h], не спокусишся вклонитись їм до землі й служити їм. Господь Бог твій віддав їх усім народам і повсюди. ²⁰ Але Господь узяв вас і вивів вас із залізного горнила, (тобто з Єгипту), щоб ви Його власним народом стали, як ви є нині.

²¹ Однак Господь лихий на мене через вас, і поклявся Він, що я не перейду через Йордан і не ввійду в добру землю, що твій Господь тобі дає як володіння. ²² Бо я помру на цій землі. Я не перейду Йордану, а ви перейдете і посядете ту добру землю. ²³ Пильнуйте, щоб не забути Заповіт, який уклав із вами Господь Бог ваш і щоб не створити собі боввана в будь-якій подобі, чого Господь Бог твій заборонив вам робити. ²⁴ Бо Господь Бог твій—вогонь пожираючий, Бог ревнивий!

²⁵ Коли ви матимете дітей і онуків і постарієте на землі цій, і якщо ви розбеститеся й виготовите боввана, подобу чогось, і вчините те, що в очах Господа є злом, і розгніваєте Його, ²⁶ то сьогодні я закликаю небеса й землю свідчити проти вас: скоро ви зникнете з землі, яку посіли, перейшовши Йордан. Недовго ви житимете на ній, бо вщент вас вигублено буде. ²⁷ Господь розпорошить вас між народами. Лишиться вас дуже мало там, хоч би куди вас порозкидав Господь.

²⁸ Там ви служитимете богам, виробленим людськими руками: дереву й каменю—що не бачать, не чують, не їдять і запахів не відчувають. ²⁹ Хоча навіть звідти ви можете шукати Господа Бога свого. Знайдеш ти Його, якщо шукатимеш Його всім серцем своїм і душею всією. ³⁰ Коли ж будеш у біді, коли все це станеться з тобою в дні прийдешні, тоді повернешся ти до Господа Бога свого і слухатимеш Його. ³¹ Бо Господь Бог твій милостивий. Він тебе не кине і не знищить тебе. Він не забуде Угоди з твоїми батьками, клятви, що Він їм дав.

Думай про величні діла Божі

³² Спитай лише про дні колишні, що були задовго до тебе, ще коли Бог створив людину на землі. Спитай від краю неба аж до краю. Чи було ще щось таке велике? Чи хтось колись чув про щось подібне? ³³ Чи чув якийсь народ голос Бога, що промовляв з вогню, як чув ти і живим лишився? ³⁴ А чи намагався будь-який інший бог вибрати свій власний народ з-поміж народів інших, випробовуваннями, чудесними дивами, пробуючи Свою силу являти величні й страшні діла, як Господь Бог ваш вчинив для вас перед вашими очима в Єгипті? ³⁵ Все це явлено було тоді, щоб ти знав—Господь є Бог. Крім Нього—іншого немає. ³⁶ Примусив Він тебе слухати голос Його з небес, щоб навчати тебе, і на землі показав тобі вогонь Свій великий, і почув ти слова Його з вогню.

³⁷ Через те, що любив Він предків твоїх, обрав Він вас, нащадків їхніх, і Сам вивів тебе з Єгипту, Своєю великою силою. ³⁸ Далі Він вижене народи, більші й дужчі за тебе, й приведе тебе, й віддасть тобі землю їхню у власність, як це сьогодні є.

³⁹ Тож сьогодні знай і прийми до серця, що Господь є Бог на небесах угорі й на землі внизу. Іншого немає. ⁴⁰ Пильнуй Його закони й заповіді Його, які я даю тобі сьогодні, щоб ти і діти твої після тебе жили в достатку, щоб довго жив ти на землі, яку Господь Бог твій дає тобі навіки.

Мойсей вибирає міста-схованки

⁴¹ Тоді Мойсей обрав три міста на східному березі ріки Йордан, ⁴² куди могла б утекти людина, яка ненавмисне когось вбила, без ненависті. Тож вона може втекти до одного з цих міст, щоб лишитися в живих. ⁴³ Везер у пустелі на узвишші, що належав рувимцям, Рамот-Ґілеад, що належав колінові Ґада, і Ґолан у Башані, що належав колінові Манассієвому.

Переднє слово до Закону Мойсеєвого

⁴⁴ Ось Закон, що його дав Мойсей народові ізраїльському. ⁴⁵ Це настанови, правила і вказівки, що їх Мойсей проголосив синам Ізраїлю, коли вийшли вони з Єгипту. ⁴⁶ Це було на східному боці Йордану, в долині навпроти Бет-Пеора, в землі Сихона, царя аморійського, який правив у Хешбоні і якого Мойсей та ізраїльтяни перемогли, коли вийшли з Єгипту. ⁴⁷ Вони зайняли землю його і землю Оґа, царя Башану, двох царів аморійських, на східному боці Йордану, ⁴⁸ від Ароера, що на краю долини Арнон, до гори Сиріон, ⁴⁹ і також усю долину Йордану, на схід від ріки Йордан, аж до Мертвого моря, до підніжжя Пізґи.