Благословення за дотримання Закону

28 Якщо ти будеш уважно слухати Господа Бога твого, старанно виконувати всі Його заповіді, що я їх тобі даю сьогодні, тоді Господь Бог твій високо піднесе тебе над усіма народами на землі. ² Всі ці благословення вестимуть тебе й керуватимуть тобою, якщо ти слухатимешся Господа Бога твого.

⁷ Господь дасть тобі перемогти ворогів твоїх, коли вони нападуть на тебе. Вони вийдуть проти тебе однією дорогою, а бігтимуть від тебе сімома.

⁸ Господь благословить тебе повними коморами, Він благословить усе, що ти здійсниш. Він благословить тебе на землі, що її Господь Бог дає тобі. ⁹ Господь поставить тебе святим народом для Себе, як Він поклявся тобі, якщо ти слухатимешся заповідей Господа Бога твого й житимеш, як Він того хоче. ¹⁰ Тоді всі народи землі побачать, що ти належиш Господу, й шануватимуть тебе.

¹¹ І Господь зробить усе добрим: плід лона твого, плід худоби твоєї, плід поля твого на землі—те, що Він пообіцяв предкам твоїм дати тобі. ¹² Відчинить Господь для тебе багату Свою скарбницю, небеса, щоб дати дощ землі твоїй у належний час, щоб благословити все, що ти здійсниш. Ти даватимеш у борг багатьом народам, та не позичатимеш у них. ¹³ Господь зробить тебе головою, а не хвостом, вершиною, а не дном. Так буде, якщо ти повністю підкорятимешся заповідям Господа Бога твого, які я даю тобі сьогодні. ¹⁴ Не відхиляйся від будь-якої з них поклонінням іншим богам.

Прокляття за непослух

¹⁵ Та якщо ти не слухатимешся Господа Бога твого й не виконуватимеш ревно всіх Його заповідей та настанов, що я даю тобі сьогодні, тоді всі ці прокляття впадуть на тебе.

²⁰ Господь нашле на тебе прокляття, розпач і кару у всьому, що ти здійсниш, доки хутко не загинеш через лихі вчинки свої, бо ти покинув Господа. ²¹ Господь наведе на тебе пошесть страшну, доки не звільнить землю, куди ти прямуєш, щоб посісти її. ²² Господь поб’є тебе сухотами, пропасницею, запаленням, гарячкою, посухою, суховіями й цвіллю. І все це переслідуватиме тебе до загину. ²³ Небо над головою твоєю бронзовим стане, а земля під ногами твоїми буде мов залізо^[a]. ²⁴ Господь замість дощу дасть порох і пісок, що падатимуть на тебе з неба, доки не вигублять тебе.

²⁵ Господь віддасть тебе на поталу ворогам твоїм. Ти вийдеш проти них одним шляхом, але втікатимеш від них сімома шляхами. Кожне царство побачить у тобі жахливий урок. ²⁶ Твоє мертве тіло стане поживою для першого-ліпшого птаха небесного, для кожного звіра земного, й нікому буде їх відігнати.

²⁷ Господь поб’є тебе єгипетською болячкою, пухлиною, коростою та паршою, які не можна вилікувати. ²⁸ Господь покарає тебе божевіллям, сліпотою та розладом серця. ²⁹ І шукатимеш ти путь свою навпомацки опівдні, як сліпий навпомацки знаходить путь свою у темряві, і не щаститиме тобі в усьому, хоч би що ти робив, і будуть тебе день за днем гнобити й грабувати, і нікому буде врятувати тебе.

³⁰ Заручишся ти з дівчиною, та інший ляже з нею, побудуєш дім, та не житимеш у ньому. Насадиш виноградник, та не втішишся з нього^[b]. ³¹ Заріжуть вола твого на очах у тебе, але ти не їстимеш м’яса. Осла твого заберуть у тебе, і він уже не повернеться. Віддадуть отару твою ворогам, і ніхто її не захистить.

³² Віддадуть синів і дочок твоїх іншому народу, й виплачеш ти очі, чекаючи на них щодня, але нічого не зможеш вдіяти.

³³ Народ, про який ти нічого не чув, поїсть плід землі твоєї і твоєї праці. А тебе все життя утискати будуть і гнобити. ³⁴ Ти збожеволієш від того, що побачать очі твої. ³⁵ Господь вразить тебе страшними незагойними болячками на колінах і ногах—з ніг до голови.

³⁶ Пожене Господь тебе й царя, настановленого над тобою, з яким ти ніколи не мав справи. Там служитимеш ти іншим богам або дереву й каменю. ³⁷ І станеш ти страховиськом, притчею й посміховиськом серед усіх народів, куди Господь приведе тебе.

Прокляття безталанням

³⁸ Посієш ти багато насіння в полі, та збереш мало, бо сарана поїсть його. ³⁹ Насадиш ти виноградники, тяжко працюватимеш, та вина не питимеш і не збиратимеш виноград, бо черви пожеруть їх. ⁴⁰ Матимеш оливи на землі твоїй, та не скористаєшся з олії, бо твої оливи попадають і зігниють. ⁴¹ Матимеш дочок і синів, та не зможеш утримати їх, бо полонять їх і заберуть у неволю. ⁴² Сарана сточить усі твої дерева й плід землі твоєї. ⁴³ Чужинець між вами підноситиметься все вище й вище над тобою, а ти падатимеш все нижче й нижче. ⁴⁴ Він позичатиме тобі, а ти не позичатимеш йому. Він стане головою, а ти—хвостом.

⁴⁵ Всі ці прокляття переслідуватимуть тебе і не відступатимуть від тебе, доки не вигублять тебе, бо не слухався ти Господа Бога свого й не виконував заповідей Його і настанов. ⁴⁶ І вони будуть з тобою і твоїми нащадками як знак і диво повіки. ⁴⁷ Це за те, що ти не служив Господу Богу твоєму з радістю й щирим серцем, віддячуючи за всі твої статки.

⁴⁸ Служитимеш ти ворогам своїм. Господь пошле їх проти тебе голод, спрагу, вбогість і нужду, надіне Він на тебе залізне ярмо, доки не вигубить тебе^[c].

Прокляття ворогом

⁴⁹ Наведе Господь на тебе народ здалеку. З краю землі, мов орел, злетить він на тебе—народ, мови якого ти не знаєш. ⁵⁰ Це жорстокий народ, що не поважатиме старих і не матиме милосердя до дітей малих. ⁵¹ Пожере він плід худоби твоєї і плід землі твоєї, доки не знищить тебе. Не лишать вони тобі ні зерна, ні вина молодого, ні олії, ані телят чи ягнят, доки не знищать тебе.

⁵² Обложить він твої міста, доки не впадуть великі кам’яні мури, на які ти так покладаєшся. Він обложить кожне місто по всій землі, що дав її тобі Господь Бог твій. ⁵³ Ти їстимеш плоть синів і дочок своїх, котрих Господь Бог твій дав тобі, коли ворог твій оточить тебе й нашле на тебе страждання. ⁵⁴ Навіть найніжніший і найвитонченіший чоловік стане жорстоким до брата свого, до жінки своєї, яку кохає, і до решти дітей, що лишаться в нього. ⁵⁵ І нікому з них не дасть він їсти дітей своїх, яких він їстиме, бо більше нічого йому не лишиться, коли ворог оточить і воюватиме з тобою в кожному місті.

⁵⁶ Навіть найніжніша й найвитонченіша жінка серед тебе, яка ногою землі торкнутися не наважиться, така витончена й ніжна стане жорстокою до чоловіка свого коханого, до сина свого й дочки своєї, ⁵⁷ вона ні з ким не розділить того, що вийде з тіла її при пологах, намагатиметься з’їсти його потай. Більше нічого їсти не буде, коли ворог твій оточить тебе і воюватиме з тобою в кожному місті.

⁵⁸ Якщо ти старанно не виконуватимеш усі слова Закону цього, записані в цій книзі, й не шануватимеш цього славного і страшного ймення—Господа Бога твого. ⁵⁹ Тоді Господь нашле на тебе й нащадків твоїх невигойні кари, могутні й невпинні, недуги болючі й невиліковні. ⁶⁰ Він наведе на тебе всі хвороби єгипетські, яких ти так боїшся, і вони обсядуть тебе. ⁶¹ Між іншим Господь пошле на тебе ще й такі кари, які не описані в книзі, доки не вигубить тебе. ⁶² Лиш невелика кількість вас зостанеться, хоча й були ви численні, мов зорі на небі. Бо ти не слухався Господа Бога твого.

⁶³ Як радів Господь, даруючи вам щастя й примножуючи вас, так радітиме Господь і тоді, коли Він принизить вас, коли буде вас викорінено з землі, в яку ви входите, щоб заволодіти нею. ⁶⁴ Господь розкидає тебе поміж усіх народів з одного краю землі до іншого, і там тобі доведеться поклонятися іншим богам, яких ні ти, ні предки твої не знали—дереву й каменю.

⁶⁵ І не матимеш ти спокою серед народів тих, і не буде для тебе місця, щоб назвати його своїм. І дасть тобі там Господь боязливе серце, тьмяні очі й печальну душу. ⁶⁶ На життя твоє завжди чатуватиме небезпека, боятимешся ти і вдень, і вночі, і не матимеш певності чи житимеш, чи ні. ⁶⁷ Вранці казатимеш: «Якби то вже настав вечір!» Увечері казатимеш: «Якби то вже настав ранок!»—через страх, що буде в серці, й через те, що бачитимуть очі. ⁶⁸ Вишле тебе Господь назад до Єгипту на човнах тим шляхом, який тобі пообіцяв. Цього ти більше не побачиш! І там ви будете прагнути продати себе ворогам своїм, стати рабами й рабинями, але покупця не буде.

Угода в Моаві

29 Це ті слова Угоди, які Господь звелів Мойсею укласти з народом Ізраїлю в землі моавській, на додаток до Угоди, яку Він уклав з ним на горі Хорев.

² Мойсей скликав увесь Ізраїль і промовив до них: «Ви бачили все, що Господь зробив у землі Єгипетській фараону, всім його урядовцям і всій його країні. ³ Очі твої бачили великі випробування, знаки та великі дива. ⁴ Але досі не дав вам Господь розуму, щоб збагнути, очей, щоб побачити, вух, що почути. ⁵ Господь сказав: „Я водив вас пустелею сорок років, одяг ваш не зносився і сандалі на ногах не стерлися. ⁶ Не їли ви хліба й не пили ні вина, ні пива, ані іншого якогось напою, щоб пізнали ви, що Я Господь Бог ваш”.

⁷ Прийшли ви до цього місця, й цар Хешбону Сихон і цар Башану Оґ пішли на нас війною, і ми перемогли їх. ⁸ Взяли ми край їхній і віддали його у власність Рувиму, Ґаду й половині коліна Манассієвого. ⁹ Пильно виконуйте всіх слова цієї Угоди, щоб мати успіх у всьому, що робите.

¹⁰ Сьогодні всі ви стоїте перед Господом Богом вашим, вожді колін ваших, старійшини ваші й начальники ваші, кожен ізраїльтянин, ¹¹ діти ваші, жінки ваші й чужинці, що живуть серед тебе, які рубають дрова й носять воду тобі. ¹² Ви тут, щоб увійти в Угоду з Господом Богом вашим, дістати обітницю Його, яку Він дає тобі сьогодні. ¹³ Сьогодні Він робить тебе народом Своїм, а Себе—Богом твоїм, як Він пообіцяв тобі, як поклявся предкам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову. ¹⁴ Я укладаю сьогодні цю Угоду не лише з вами, ¹⁵ а й з тими, що стоять тут сьогодні перед Господом Богом нашим, і з тими, що не стоять з нами тут сьогодні. ¹⁶ Ви пам’ятаєте, як ми жили в землі Єгипетській, як ми проходили крізь народи, через які ми перейшли. ¹⁷ Ви бачили їхніх меренних бовванів з дерева й каменю, срібла й золота. ¹⁸ Хай не буде жодного чоловіка чи жінки, чи родини, чи племені серед вас, чиє серце відвернеться сьогодні від Господа Бога поклонінням богам інших народів. Хай не буде між вами коріння, що дає отруту чи гіркоту. ¹⁹ Коли хтось почує це прокляття й переконуватиме себе, думаючи: „Зі мною все буде гаразд, хоч я уперто живу за своєю волею”,—це приведе до нещастя.

²⁰ Господь не захоче простити таку людину, а буде розгніваний на неї. Всі прокляття, записані з цієї книги, впадуть на неї, і Господь зітре будь-яку пам’ять про ту людину з-під небес. ²¹ І відокремить Господь ту людину від усіх колін Ізраїлю для покарання, згідно з усіма прокляттями Угоди, яку записано в цій книзі Закону.

²² Прийдешнє покоління, діти ваші прийдуть після вас, як і чужинець, який здалеку прийде, коли побачать вони ті лиха й нещастя цієї землі, що їх Господь наслав на її народ, ²³ побачать усю землю, спалену сіркою і сіллю, це буде місце, де нічого посіяти, ніщо не росте, ніщо не сходить, як у Содомі й Ґоморрі, Адмі й Цевоїмі, знищених Господом у вогні його й люті, ²⁴ тоді всі народи скажуть: „Чому Господь вчинив таке з цією землею? За що такий кривавий гнів?” ²⁵ І відкажуть: „Бо вони відвернулися від Угоди Господа Бога з предками їхніми, яку Він уклав з ними, коли вивів їх із Єгипту. ²⁶ І почали вони служити іншим богам і поклонятися їм—богам, яких не знали і яких Він їм не давав. ²⁷ Тож Господь так розгнівався на землю ту, що навів на неї всі прокляття, записані в цій книзі. ²⁸ Господь вирвав їх із їхньої землі, бо Він був дуже розлючений і розгніваний, і викинув Він їх у іншу землю, де вони й понині”.

²⁹ Є те потаємне, що належить Господу, відкрите нам, Його дітям навіки. Ось воно: ми завжди мусимо виконувати всі слова Закону цього».

⁵⁴ А Петро, тримаючись віддалік, йшов за Ісусом аж до самого помешкання первосвященика Каяфи. Увійшовши до подвір’я, Петро сів там разом із охоронцями, гріючись біля багаття.

⁵⁵ Головні священики й весь Синедріон намагалися вишукати свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть, але нічого знайти не могли. ⁵⁶ Хоча і багато людей лжесвідчили проти Нього, але всі ті свідчення не збігалися одне з одним. ⁵⁷ Деякі з присутніх вставали й зводили наклепи на Ісуса, кажучи: ⁵⁸ «Ми самі чули, як Він говорив: „Я зруйную цей храм рукотворний і за три дні відбудую інший, нерукотворний”». ⁵⁹ Але й в цьому їхні свідчення не узгоджувалися одне з другим. ⁶⁰ Тоді первосвященик встав перед присутніми і запитав Ісуса: «Чому Ти не відповідаєш? Скажи нам, чи є правдою всі оті звинувачення, що ці люди свідчать проти Тебе?»

⁶¹ Та Ісус мовчав, і нічого не відповів. Тоді первосвященик знову запитав Його: «Ти Христос, Син Благословенного Бога?» ⁶² Ісус відповів: «Так, Я—Син Господа Всевишнього! Та в майбутньому, побачите ви Сина Людського, Який сидітиме праворуч від Всемогутнього Бога. І наближатиметься Він в хмарах небесних». ⁶³ Почувши це, первосвященик у гніві роздер на собі одяг і сказав: «Він зневажає Бога! Ніяких свідчень нам більше не треба! ⁶⁴ Ви всі чули, як Він ганьбить Всевишнього. Що скажете на це?» І всі вони визначили, що Ісус винен і заслуговує на смерть.

⁶⁵ Деякі з людей почали плювати на Нього; вони затулили Ісусу очі й били Його кулаками, кажучи: «Доведи ж нам що Ти пророк^[a], назви того із нас, хто вдарив Тебе!» Тоді охоронці відвели Ісуса осторонь й почали бити Його.

Петро зрікається Ісуса

(Мт. 26:69-75; Лк. 22:56-62; Ін. 18:15-18, 25-27)

^66-67 Як раз у той час, коли Петро був на подвір’ї, туди прийшла одна зі служниць первосвященика. Побачивши Петра, який грівся біля вогнища, вона пильно подивилася на нього й сказала: «Ти також був з Ісусом, Тим, що з Назарету».

⁶⁸ Та Петро заперечив, сказавши: «Я не знаю і не розумію, про що ти говориш!» Сказавши це, він подався до виходу з подвір’я, та тієї ж миті проспівав півень^[b]. ⁶⁹ Але та дівчина-служниця, яка побачила його, знову почала говорити всім, хто там стояв: «Цей чоловік—один із учнів Христових!»

⁷⁰ І знову Петро заперечив цьому. Але негайно люди, які стояли осторонь, сказали Петрові: «Безперечно, ти один із них, адже ти також з Ґалилеї».

⁷¹ Петро почав божитися та присягатися: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка, про Якого ви говорите!» ⁷² І тієї ж миті вдруге проспівав півень. І згадав Петро, про що Ісус казав йому: «Ти тричі зречешся Мене ще до того, як двічі проспіває півень». І він гірко заридав.