Повторення Закону 7-9
Ukrainian Bible
7 Коли Господь, Бог твій, уведе тебе до того Краю, куди ти входиш, щоб заволодіти ним, то Він вижене численні поганські народи перед тобою: хіттеянина, і ґірґашеянина, і амореянина, і ханаанеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, сім народів, численніших та міцніших за тебе.
2 І коли дасть їх Господь, Бог твій, тобі, то ти їх понищиш: конче учиниш їх закляттям, не складеш із ними заповіту, і не будеш до них милосердний.
3 І не споріднюйся з ними: дочки своєї не даси його синові, а його дочки не візьмеш для сина свого,
4 бо він відверне сина твого від Мене, і вони служитимуть іншим богам, і запалиться Господній гнів на вас, і Він скоро тебе вигубить.
5 Але тільки так будете їм робити: жертівники їхні порозбиваєте, а їхні стовпи поламаєте, святі їхні дерева постинаєте, а бовванів їхніх попалите в огні,
6 бо ти святий народ для Господа, Бога свого, тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був Йому вибраним народом зо всіх народів, що на поверхні землі.
7 Не через численність вашу понад усі народи Господь уподобав вас та вибрав вас, бож ви найменші зо всіх народів,
8 але з Господньої любови до вас, і через додержання Його присяги, що присягнув був вашим батькам, Господь вивів вас сильною рукою, і викупив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя єгипетського.
9 І ти пізнаєш, що Господь, Бог твій, Він той Бог, той Бог вірний, що стереже заповіта та милість для тих, хто любить Його, та хто додержує Його заповіді на тисячу поколінь,
10 і що надолужить ненависникам Своїм, їм самим, щоб вигубити їх; не загаїться Він щодо Свого ненависника, відплатить йому самому.
11 А ти будеш виконувати заповіді й постанови та закони, що Я сьогодні наказую виконувати їх.
12 І станеться, за те, що ви будете слухатися цих законів, і будете додержувати, і будете виконувати їх, то й Господь, Бог твій, буде додержувати для тебе заповіт та милість, що був присягнув батькам твоїм.
13 І буде Він любити тебе, і поблагословить тебе, і розмножить тебе, і поблагословить плід твоєї, утроби та плід твоєї землі, збіжжя твоє, і сік твій виноградний, і сік твоїх оливок, порід биків твоїх і котіння отари твоєї на тій землі, яку присягнув батькам твоїм дати тобі.
14 Ти будеш благословенний поміж усіма народами, не буде серед тебе безплідного та безплідної, також і між худобою твоєю.
15 І Господь відхилить від тебе всяку хворобу, і жодних лютих єгипетських недуг, які ти знаєш, не наведе їх на тебе, а дасть їх на всіх твоїх ворогів.
16 І ти винищиш всі ті народи, що Господь, Бог твій, дає тобі, не змилосердиться око твоє над ними, і не будеш служити їхнім богам, бо то пастка для тебе.
17 Коли скажеш у серці своїм: Ті люди численніші від мене, як я зможу вигнати їх?
18 не бійся їх! Пильно пам'ятай, що зробив був Господь, Бог твій, фараонові та всьому Єгиптові,
19 ті великі випробовування, що бачили твої очі, і ознаки та чуда, і сильну руку та витягнене рамено, що ними вивів тебе Господь, Бог твій, так Господь, Бог твій, учинить усім тим народом, що ти їх боїшся.
20 Також і шершнів пошле Господь, Бог твій, на нього, аж поки не вигинуть позосталі та ті, що поховалися перед тобою.
21 Не бійся їх, бо серед тебе Господь, Бог твій, Бог великий та страшний.
22 І викидатиме Господь, Бог твій, тих людей помалу з-перед тебе; не зможеш вигубити їх скоро, щоб не розмножилася над тобою польова звірина.
23 І дасть їх Господь, Бог твій, перед тобою, і побентежить їх великим бентеженням, аж поки не будуть вигублені.
24 І віддасть їхніх царів у руку твою, а ти вигубиш їхнє ім'я з-під неба, не встоїть ніхто перед тобою, аж поки ти не вигубиш їх.
25 Бовванів їхніх богів попалите в огні, не будеш жадати срібла та золота, що на них, і не візьмеш його собі, щоб тим не впасти до пастки, бо то огида для Господа, Бога твого.
26 І не внесеш цієї огиди до дому свого, і не станеш закляттям, як вона. Конче зогидиш її, і конче будеш бридитися нею, бо закляття вона.
8 Усі заповіді, що я сьогодні наказав тобі, будете пильнувати виконувати, щоб ви жили, і множилися, і ввійшли й посіли той Край, що Господь присягнув вашим батькам.
2 І будеш пам'ятати всю ту дорогу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні.
3 І впокорював Він тебе, і морив тебе голодом, і годував тебе манною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина.
4 Одежа твоя не витиралася на тобі, а нога твоя не спухла от уже сорок літ.
5 І пізнаєш ти в серці своїм, що, як навчає чоловік сина свого, так навчає тебе Господь, Бог твій.
6 І будеш виконувати заповіді Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, та щоб боятися Його,
7 бо Господь, Бог твій, уводить тебе до Краю хорошого, до Краю водних потоків, джерел та безодень, що виходять у долині й на горі,
8 до Краю пшениці, й ячменю, і винограду, і фіґи, і гранату, до Краю оливкового дерева та меду,
9 до Краю, де подостатком будеш їсти хліб, де не забракне нічого, до Краю, що каміння його залізо, а з його гір добуватимеш мідь.
10 І будеш ти їсти й наситишся, і поблагословиш Господа, Бога свого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі.
11 Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його заповідей, і законів Його, і постанов Його, що я сьогодні наказую тобі,
12 щоб, коли ти будеш їсти й наситишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них,
13 а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмножиться, і срібло та золото розмножаться тобі, і все, що твоє, розмножиться,
14 то щоб не загордилося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства,
15 що веде тебе цією великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сараф, і скорпіон, і висохла земля, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з крем'яної скелі,
16 що в пустині годує тебе манною, якої не знали батьки твої, щоб упокоряти тебе, і щоб випробовувати тебе, щоб чинити тобі добро наостанку,
17 щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут.
18 І будеш ти пам'ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути потугу, щоб виконати Свого заповіта, якого присягнув Він батькам твоїм, як дня цього.
19 І станеться, якщо справді забудеш ти Господа, Бога свого, і підеш за іншими богами, і будеш їм служити, і будеш вклонятися їм, то врочисто свідчу вам сьогодні, ви конче погинете!
20 Як ті люди, що Господь вигубляє з-перед вас, так ви погинете за те, що не будете слухатися голосу Господа, Бога вашого!
9 Слухай, Ізраїлю: ти сьогодні переходиш Йордан, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба,
2 народом великим та високим, велетнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: Хто стане перед велетнями?
3 І познаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, Він вигубить їх і Він понижуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незабаром, як Господь говорив був тобі.
4 Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: Через праведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через неправедність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене.
5 Не через праведність твою, і не через простоту твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але, через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.
6 І пізнаєш, що не через праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердошиїй.
7 Пам'ятай, не забудь, що ти гнівив Господа, Бога свого, у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського краю аж до приходу вашого до цього місця, неслухняні були ви проти Господа.
8 І на Хориві розгнівили були ви Господа, і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас.
9 Коли я сходив на гору взяти кам'яні таблиці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.
10 І Господь дав мені обидві кам'яні таблиці, писані Божим перстом, а на них усі ті слова, що Господь говорив був із вами на горі з середини огню в дні зборів.
11 І сталося, на кінці сорока день і сорока ночей дав мені Господь дві кам'яні таблиці, таблиці заповіту.
12 І сказав мені Господь: Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся народ твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збочили з дороги, яку Я наказав їм, зробили собі литого боввана.
13 І сказав Господь до мене, говорячи: Бачив Я той народ, і ось він народ твердошиїй.
14 Позостав Мене, і Я вигублю їх, і зітру їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю народом міцнішим та численнішим від нього.
15 І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і обидві таблиці заповіту в обох руках моїх.
16 І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, зробили собі теля, литого боввана, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам!
17 І схопив я за обидві таблиці, та й кинув їх з обох своїх рук, і розторощив їх на ваших очах!...
18 І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в очах Господа, щоб Його розгнівити,
19 бо боявся я гніву та люті, якими розгнівався був на вас Господь, щоб вигубити вас, та вислухав Господь мене й цього разу.
20 А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того часу також за Аарона.
21 А гріх ваш, що вчинили ви, теля те я взяв та й спалив його в огні, і розторощив його, добре змолов, аж стало воно дрібним, немов порох. І кинув я порох його до потоку, що сходить з гори.
22 І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гнівили ви Господа.
23 А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: Увійдіть, та й посядьте той Край, що Я дав вам, то були ви неслухняні наказу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу.
24 Неслухняні були ви Господеві від дня, як я вас пізнав.
25 І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що вигубить вас.
26 І молився я до Господа й говорив: Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю величністю, що Ти вивів його з Єгипту сильною рукою!
27 Згадай Своїх рабів Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього народу й на несправедливість та гріх його,
28 щоб не сказав той край, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того Краю, що Ти говорив їм, та з Своєї ненависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині.
29 А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм витягненим раменом.
Второзаконие 7-9
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Ізраїль—Богом обраний народ
7 Коли Господь Бог твій приведе тебе в ту землю, в яку ось-ось ти ввійдеш і яку посядеш, і прожене з-поперед тебе численні народи: хиттитів, ґірґашитів, аморійців, ханаанців, перизійців, хивійців та євуситів—сім народів, численніших і сильніших за тебе. 2 Тоді Господь Бог твій віддасть їх тобі на поталу і ти остаточно знищиш їх. Ти не укладатимеш з ними Угоди й не матимеш до них милосердя. 3 Не одружуйся з жодним із них. Не віддавай дочок своїх за синів їхніх і не бери дочок їхніх для своїх синів. 4 Бо відвернуть вони дітей твоїх від Мене і служитимуть діти твої богам іншим, і Господь розгнівається на тебе і швидко вигубить тебе.
Знищуйте лжебогів
5 Ось що ви маєте зробити їм: поваліть їхні вівтарі, зламайте їхні священні камені[a], позрізайте стовпи Ашери[b] і спаліть бовванів їхніх у вогні. 6 Бо ти святий народ, що належить Господу Богу твоєму. Господь Бог обрав тебе, щоб був ти найбільш дорогоцінним народом Його з усіх народів на лиці землі. 7 Не тому полюбив і обрав вас Господь Бог ваш, що ви найчисленніший з усіх народів. Ні, ви найменший з усіх народів. 8 Але тому, що Господь полюбив вас, і Він дотримується обітниці Своєї, яку Він дав предкам вашим, Він вивів вас Своєю могутньою рукою і визволить тебе з неволі, з руки фараона, царя Єгипту.
9 Тож пам’ятай, що Господь Бог твій—справжній Бог, Бог вірний, що дотримується Угоди Своєї і палкої любові до тисячного коліна тих, хто любить Його й пильнує заповіді Його. 10 Але Він відплачує тим, хто ненавидить Його, погибеллю. Того, хто ненавидить Його, Він карає негайно. 11 Тож пильнуй заповіді, настанови і вказівки, які я даю тобі сьогодні.
12 Якщо ви підкорятиметеся цим настановам і старанно їх виконуватимете, Господь Бог твій буде вірний Угоді любові, яку Він уклав з предками твоїми. 13 Він благословить тебе дітьми, поле твоє—добрим врожаєм, Він дасть тобі зерно, молоде вино й оливу, твоїй худобі—телят, твоїм вівцям—ягнят на землі, яку Він поклявся батькам твоїм віддати тобі.
14 Благословен ти будеш більше за всі народи. Не буде жодного неплідного чоловіка чи жінки серед тебе, неплідної не буде серед худоби твоєї. 15 Відверне Господь від тебе всі хвороби, особливо згубну чуму єгипетську, якої ти зазнавав, а нашле їх на всіх тих, хто ненавидить тебе. 16 Вигуби всі народи, які Господь Бог твій віддає тобі на поталу. Не май до них жалю. Не поклоняйся богам їхнім, бо це було б пасткою для тебе.
Господь обіцяє допомогти Своєму народові
17 Можеш сказати собі: «Ці народи дужчі за мене. Як же я витісню їх?» 18 Не бійся їх. Пам’ятай, що Господь Бог твій зробив з фараоном і всім Єгиптом. 19 Пам’ятай великі кари, які ти бачив, знаки й дива. І велику міць і силу, якою Господь Бог твій вивів тебе. Господь Бог твій те ж зробить з усіма народами, яких боїшся ти.
20 Господь Бог твій і на них нашле шершнів[c], щоб вигубити тих, хто лишився й ховається від тебе. 21 Не бійся їх, бо Господь Бог твій з тобою, великий і страшний Бог, і люди бояться Його. 22 Господь Бог твій поволі вижене народи ці від тебе. Не зможеш ти їх винищити зразу, бо інакше проти тебе примножаться дикі звірі. 23 Господь Бог твій віддасть тобі на поталу народи ці й посіє розбрат великий між ними, доки ти їх не вигубиш. 24 Віддасть Він у руку твою царів їхніх, і ти й пам’ять про них зітреш. Ніхто не зможе тобі протистояти—ти їх вигубиш.
25 Попалить Він їхніх бовванів. Не зазіхай на срібло й золото, що на них, і не бери його собі; бо то пастка, бо Господь Бог ненавидить бовванів. 26 Не заноси до своєї оселі жодного з бовванів цих, бо інакше тебе вщент вигублено буде, як і їх. Ненавидь і зневажай їх, бо буде їх знищено.
Пам’ятай Господа
8 Дотримуйтеся старанно всіх заповідей, що я вам даю, щоб жили ви й множилися і увійшли, й зайняли землю, яку Господь пообіцяв батькам вашим. 2 Пам’ятай увесь той шлях, яким Господь Бог твій вів тебе всі ці сорок років пустелею. Він зробив так, щоб упокорити тебе, випробувати й дізнатися, що на серці в тебе, чи дотримуватимешся Його заповідей. 3 Він упокорив тебе, Він примусив тебе голодувати, Він годував тебе манною, якої не знали ні батьки ваші, ані ти, аби навчити тебе, що не одним лише хлібом живе людина, а живе людина всім тим, що виходить із уст Господа. 4 Одяг твій не зносився, ноги твої не спухли за всі сорок років. 5 Пам’ятай, що Господь Бог твій навчав тебе так само, як батько навчає і виховує сина свого.
6 Тож дотримуйся заповідей Господа Бога твого, ходи дорогами Його й шануй Його. 7 Бо Господь Бог твій вводить тебе в добру землю, край потоків і струмків, і підземних джерел, що б’ють на рівнинах і в горах, 8 у край пшениці та ячменю, винограду, смокви та гранатів, у край олив і меду, 9 у край, де ти їстимеш удосталь хліба, де залізо в скелях, де добуватимеш ти мідь із гір. 10 Ти матимеш, що їсти досхочу, тож хвали Господа Бога твого за добру землю, що Він тобі дав.
Пам’ятай діла Господні
11 Дивись, щоб не забув ти Господа Бога твого, не додержуючись заповідей Його, настанов та вказівок, які я даю тобі сьогодні. 12 Ти завжди їстимеш досхочу, побудуєш добрі оселі і в них заживеш. 13 І худоба твоя, й вівці твої розплодяться, і гроші твої помножаться. 14 Тоді пильнуй, щоб ти не запишався й не забув Господа Бога твого, що вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі, 15 Який привів тебе в ту величезну і страхітливу пустелю, повну отруйних змій та скорпіонів, у суху землю, де не було води, Хто пустив для тебе воду зі скелі, 16 Хто в пустелі тебе нагодував манною, щоб упокорити й випробувати тебе і щоб зрештою все було в тебе гаразд. 17 Пильнуй, щоб не сказав ти собі: «Мої сила й міць здобули мені всі ці багатства». 18 Тож пам’ятай Господа Бога твого, бо Він Той, Хто дає тобі силу, щоб здобути багатства, тож сьогодні Він може дотриматись Своєї Угоди, яку Він уклав з предками твоїми.
19 Якщо ж забудеш ти Господа Бога свого й ходитимеш за іншими богами, і їм служитимеш, і поклонятимешся їм, я остерігаю вас сьогодні, що ви загинете напевне, 20 як ті народи, що їх Господь вигублює перед вами, так і ви загинете за те, що не слухали голосу Господа Бога вашого.
Господь буде з Ізраїлем
9 «Слухай, Ізраїлю, сьогодні ти перейдеш Йордан, щоб увійти на свою землю й вигнати народи, більші й дужчі за тебе, з великих міст, у яких укріплення аж до неба. 2 Дужий і високий народ анакійці. Ти знаєш, що про них кажуть: „Хто встояти може проти анакійців?” 3 Знай же, що сьогодні Господь Бог твій переходить Йордан перед тобою, немов вогонь всепоглинаючий. Він вигубить їх, Він їх підкорить перед тобою, і ти виженеш їх геть, і вигубиш їх негайно, як Господь пообіцяв тобі.
4 Коли Господь Бог твій вижене їх від тебе, не кажи собі: „Через праведність мою привів мене Господь, щоб землю цю зайняти”. Господь проганяє народи ті від тебе за нечестивість їхню. 5 Ти займеш землю їхню не тому, що ти праведний і чесний, ні, Господь Бог твій проганяє народи ці перед тобою радше за їхню нечестивість і щоб дотриматися обітниці, яку Він дав батькам твоїм Авраамові, Ісаакові та Якову. 6 Тож знай, не за праведність твою дає тобі цю добру землю Господь Бог твій, бо ти народ впертий».
Пам’ятай про гнів Господній
7 «Пам’ятай, не забувай, як прогнівили ви Господа твого Бога в пустелі. Ви повставали проти Господа від днів, коли залишили землі єгипетські, і до приходу сюди[d]. 8 Ви розгнівали Господа на горі Хорев, і був Господь у гніві Своєму ладен вигубити вас. 9 Коли я зійшов на гору, щоб отримати кам’яні скрижалі з Заповітом, що Господь уклав із вами, я лишався на горі сорок днів і сорок ночей. Я нічого не їв і не пив. 10 Господь дав мені дві кам’яні скрижалі, на яких було написано Його власною рукою. На них були всі ті заповіді, що їх Він промовив до вас на горі, з вогню, того дня, коли вас там було зібрано».
11 Після сорока днів і сорока ночей Господь дав мені дві кам’яні таблиці, скрижалі Угоди. 12 Господь промовив до мене: «Встань! Мерщій спускайся звідси, бо твій народ, який ти вивів з Єгипту, зіпсувався. Вони швидко повстали проти того, що Я заповів їм робити. Вони вилили собі з металу боввана».
13 Тоді Господь сказав мені: «Я придивився до народу цього, справді, це народ впертий. 14 Відійди від Мене, щоб Я вигубив їх, і ніхто про них не пам’ятатиме. А з твоїх нащадків Я виведу сильний і ще численніший народ, ніж вони».
Золотий тілець
15 Тоді я повернувся й спустився з гори. Вона вогнем палала. Я ніс дві кам’яні скрижалі Угоди. 16 Я помітив, що ви згрішили проти Господа Бога вашого, виливши для себе боввана металевого—подобу тельця. Ви швидко відвернулися від того, що Господь заповідав вам. 17 Тож схопив я скрижалі, кинув їх обома руками й розбив їх на ваших очах. 18 Тоді, як і раніше, впав я долілиць на землю перед Господом на сорок днів і сорок ночей. Я нічого не їв і не пив[e] через увесь той гріх, що ви скоїли. Бо вчинили те, що Господь вважає лихим, і прогнівили Його.
19 Злякався я обурення та гніву, бо Господь був такий розлючений на вас, що ладен був вас вигубити. Та Господь вислухав мене й того разу. 20 І був Господь розгніваний на Аарона достатньо, щоб знищити його. Але того разу я молив і за Аарона. 21 Тоді взяв я гріховну річ, що зробили ви,—тельця, і спалив його у вогні, поламав його на шматки, ретельно розтовк, доки не став він тонким, мов порох. Тоді кинув я той порох у потік, що біг з гори.
Мойсей просить Бога простити Ізраїль
22 «І у Тавері, Массі, Ківрот-Гаттааві[f] прогнівили ви Господа. 23 Коли Господь послав вас із Кадеш-Барнеа і сказав: „Вставайте і займіть землю, яку Я вам дав”. Та відмовилися ви слухатися веління Господа Бога вашого. Не повірили ви Йому, не слухали голосу Його. 24 Ви бунтували проти Господа з першого дня, як я знаю вас.
25 Тож лежав я долілиць перед Господом сорок днів і ночей, бо Господь сказав, що намірився Він вигубити вас. 26 Я благав Господа і сказав: „Господи, Володарю мій, не губи народ Свій, власність Свою. Ти визволив їх Своєю силою великою. Ти вивів їх із Єгипту Своєю могутньою рукою. 27 Пригадай слуг Твоїх Авраама, Ісаака, Якова. Не зважай на впертість народу цього, на його нечестивість та гріх. 28 Інакше в землі, з якої Ти вивів їх, скажуть: „Оскільки Господь не може привести їх до землі, що пообіцяв їм, і оскільки Він ненавидить їх, Він вивів їх, щоб убити в пустелі”. 29 Вони народ Твій, Твоя власність. Ти вивів їх із Єгипту Своєю силою великою й простертою рукою”».
Notas al pie
- 7:5 священні камені Окремо розташовані камені, які встановлювалися для поклоніння лжебогам.
- 7:5 Ашера Ханаанська богиня, одним із символів якої був стовп або дерево.
- 7:20 шершні Це також може перекладатися як «Ангели Господні» або «Його велика сила».
- 9:7 до приходу сюди Див.: Вихід 32.
- 9:18 нічого не їв і не пив Через піст ізраїльтяни показували каяття з приводу своїх гріхів.
- 9:22 Ківрот-Гаттаав Слова «Ківрот-Гаттаав» означають «Могили бовванів».
Від Марка 11:19-33
Ukrainian Bible
19 А як пізно ставало, вони поза місто виходили.
20 А проходячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.
21 І, згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!
22 А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу!
23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!
24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.
25 І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші.
26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших.
27 І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього,
28 і сказали Йому: Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив?
29 А Ісус відказав їм: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню.
30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!
31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?
32 А як скажемо: Від людей, то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.
33 І сказали Ісусові в відповідь: Не знаємо... А Ісус їм відказує: То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню.
Read full chapter
От Марка 11:19-33
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
19 Як настав вечір, Ісус і Його учні подалися з міста.
Сила молитви
(Мт. 21:20-22)
20 Вранці, йдучи повз фіґове дерево, учні побачили, що воно геть висохло від самого кореня. 21 Петро згадав про дерево і сказав Ісусу: «Вчителю, поглянь! Те дерево, що Ти прокляв, геть усохло». 22 Ісус відповів на те: «Майте віру в Бога. 23 Істинно кажу вам: якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море!” І якщо матимете ви віру і не сумніватиметесь, то воно неодмінно збудеться. 24 Ось чому Я й кажу вам: чого б не просили ви у молитві, вірте, що ви все це вже одержали, й тоді усе це стане вашим. 25 Коли молитеся, прощайте тим, проти кого щось погане маєте, щоб і Отець ваш на небесах міг простити вам гріхи ваші. 26 [Але якщо ви не прощаєте, то й Отець Небесний не простить вам гріхів ваших»][a].
Звідки влада в Ісуса
(Мт. 21:23-27; Лк. 20:1-8)
27-28 Повернувшись знову до Єрусалиму, Ісус прийшов до двору храма. До Нього підійшли головні священики, книжники й старійшини і запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?» 29 У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання, і якщо ви дасте Мені відповідь, тоді й Я скажу вам, чиєю владою Я все це роблю. 30 Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей? Відповідайте ж Мені».
31 Юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо: „Від Господа”,—то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?” 32 А якщо скажемо: „Від людей”,—то народ розгнівається на нас». (Вони боялися людей, адже народ вважав, що Іоан був справді пророком). 33 Тож вони відповіли Ісусові: «Ми не знаємо, звідки прийшло Іоанове хрещення». Тоді Ісус мовив до них: «Отож і Я вам не скажу, чиєю владою Я це все роблю».
Read full chapterNotas al pie
- 11:26 У деяких древньогрецьких рукописах цього вірша немає.
Copyright © 2007 by Bible League International