Повторення Закону 22-24
Ukrainian Bible
22 Коли побачиш вола свого брата або щось із отари, що заблудили, то ти не сховаєшся від них, а конче вернеш їх своєму братові.
2 А якщо брат твій не близький до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, і повернеш його йому.
3 І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згубі брата свого, що згублена в нього, а ти знайдеш її, не зможеш ховати її.
4 Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, конче підіймеш їх разом із ним.
5 Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, огида він для Господа, Бога свого.
6 Коли спіткається на дорозі пташине кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташенятами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не візьмеш тієї матері з дітьми,
7 конче відпустиш ту матір, а дітей візьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.
8 Коли збудуєш новий дім, то зробиш поруччя для даху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось.
9 Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника.
10 Не будеш орати волом і ослом разом.
11 Не одягнеш одежі з двійного матеріялу, з вовни й льону разом.
12 Поробиш собі кутаси на чотирьох краях свого покриття, що ним покриваєшся.
13 Коли хто візьме жінку, і ввійде до неї, але потім зненавидить її,
14 і зводитиме на неї ганьбливі слова, і пустить про неї неславу та й скаже: Жінку цю взяв я, і зблизився з нею, та не знайшов у неї дівоцтва,
15 то візьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа дівоцтва тієї дівчини до старших міста, до брами.
16 І скаже батько тієї дівчини до старших: Я дав тому чоловікові дочку свою за жінку, та він зненавидів її.
17 І ось він зводить на неї ганьбливі слова, говорячи: Я не знайшов у твоєї дочки дівоцтва, а оце знаки дівоцтва моєї дочки. І розтягнуть одежу перед старшими міста.
18 А старші того міста візьмуть того чоловіка, та й покарають його,
19 і накладуть на нього пеню, сто шеклів срібла, і дадуть батькові тієї дівчини, бо він пустив неславу на Ізраїлеву дівчину, а вона буде йому за жінку, він не зможе відпустити її по всі свої дні.
20 А якщо правдою було це слово, не знайдене було дівоцтво в тієї дівчини,
21 то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневірення дому батька свого, і вигубиш зло з-посеред себе.
22 Коли буде знайдений хто, що лежить із заміжньою жінкою, то помруть вони обоє, той чоловік, що лежав із жінкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля.
23 Коли дівчина буде заручена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею,
24 то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе.
25 А як хто на полі спіткає заручену дівчину, і схопить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам,
26 а тій дівчині не зробиш нічого, нема тій дівчині смертельного гріха, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ.
27 Бо в полі він спіткав її, кричала та заручена дівчина, та не було кому врятувати її.
28 Коли хто спіткає дівчину, що не була заручена, і схопить її, і ляже з нею, і застануть їх,
29 то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдесят шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, не зможе він відпустити її по всі свої дні.
30 (23-1) Ніхто не візьме жінки свого батька, і не відкриє подолка одежі батька свого.
23 (23-2) Не ввійде на збори Господні ранений розчавленням ятер та з відрізаним членом.
2 (23-3) Неправоложний не ввійде на збори Господні, також десяте покоління його не ввійде на збори Господні.
3 (23-4) Не ввійде на збори Господні аммонітянин та моавітянин, також десяте їхнє покоління не ввійде на збори Господні, аж навіки,
4 (23-5) за те, що вони не вийшли назустріч вас із хлібом та водою в дорозі, коли ви виходили з Єгипту, і що найняли були на тебе Валаама, Беорового сина з Петору Араму двох річок, щоб проклясти тебе.
5 (23-6) Та не хотів Господь, Бог твій, слухати Валаама, і перемінив тобі Господь, Бог твій, те прокляття на благословення, бо любить тебе Господь, Бог твій.
6 (23-7) Не будеш бажати для них миру й добра по всі свої дні навіки.
7 (23-8) Не обридиш собі Ідумеянина, бо він твій брат; не обридиш собі Єгиптянина, бо був ти приходьком у краї його.
8 (23-9) Сини, що народяться їм, покоління третє ввійде з них на збори Господні.
9 (23-10) Коли табір вийде на ворогів твоїх, то будеш стерегтися всякої злої речі.
10 (23-11) Коли поміж тебе буде хто, що буде нечистий з нічної пригоди, то він вийде поза табір, до середини табору не ввійде.
11 (23-12) А коли наступатиме вечір, обмиється в воді, а по заході сонця ввійде до середини табору.
12 (23-13) А місце на потребу буде тобі поза табором, щоб виходити тобі туди назовні.
13 (23-14) А лопатка буде в тебе на поясі твоїм; і станеться, коли ти сидітимеш назовні, то будеш копати нею, і знову закриєш свою нечистість,
14 (23-15) бо Господь, Бог твій, ходить у середині табору твого, щоб тебе спасати, і видавати ворогів твоїх тобі. І буде табір твій святий, і Він не побачить у тебе соромітної речі, і не відвернеться.
15 (23-16) Не видавай панові раба його, який сховається до тебе від пана свого.
16 (23-17) З тобою він сидітиме серед вас у місці, яке він вибере за добре собі в одній з твоїх брам, і ти не будеш гнобити його.
17 (23-18) Блудниця не буде з Ізраїлевих дочок, і блудодій не буде з Ізраїлевих синів.
18 (23-19) Не принесеш дару розпусниці й ціни пса до дому Господа, Бога твого, ні за яку обітницю, бо тож вони обоє гидота перед Господом, Богом твоїм.
19 (23-20) Не будеш позичати братові своєму на відсоток срібла, на відсоток їжі та всякої речі, що позичається на відсоток.
20 (23-21) Чужому позичиш на відсоток, а братові своєму не позичиш на відсоток, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій у всьому, до чого доторкнеться рука твоя на тій землі, куди ти входиш на володіння її.
21 (23-22) Коли ти складеш обітницю Господеві, Богові твоєму, не загаюйся виконати її, бо конче буде жадати Господь, Бог твій, від тебе, і буде на тобі гріх.
22 (23-23) А коли ти не складав обітниці, не буде на тобі гріха.
23 (23-24) Що вийшло з уст твоїх, будеш додержувати й будеш виконувати, як обіцяв ти Господеві, Богові своєму, добровільну жертву, що промовляв ти своїми устами.
24 (23-25) Коли ввійдеш до виноградника свого ближнього, то будеш їсти виноград, скільки схоче душа твоя, до свого насичення, а до посуду свого не візьмеш.
25 (23-26) Коли ти ввійдеш на дозріле збіжжя свого ближнього, то будеш рвати колоски рукою своєю, а серпом не будеш жати на дозрілім збіжжі свого ближнього.
24 Як хто візьме жінку, і стане їй чоловіком, і коли вона не знайде ласки в очах його, бо знайшов у ній яку ганебну річ, то напише їй листа розводового, і дасть в її руку, та й відпустить її з свого дому.
2 І вийде вона з його дому, і піде, і вийде за іншого чоловіка,
3 і коли зненавидить її той останній чоловік, то напише їй листа розводового, і дасть в її руку, та й відпустить її з свого дому. Або коли помре той останній чоловік, що взяв був її собі за жінку,
4 не може перший її муж, що відпустив її, вернути й узяти її, щоб стала йому за жінку по тому, як була занечищена, бо це огида перед Господнім лицем, і ти не зробиш грішною тієї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.
5 Коли хто недавно одружився, не піде він до війська, і ніяка справа не покладеться на нього, вільний він буде один рік для свого дому, і порадує свою жінку, що взяв.
6 Ніхто не візьме в заставу долішнього каменя жорен або горішнього каменя жорен, бо він душу взяв би в заставу.
7 Коли буде хто знайдений, що вкрав кого з братів своїх, з Ізраїлевих синів, і буде поводитися з ним як із невільником, або й продасть його, то нехай помре той злодій, і ти вигубиш зло з-посеред себе.
8 Стережися в хворобі прокази, щоб дуже пильнувати, і робити все те, як навчать вас священики-Левити; як наказав я їм, будете додержувати, щоб виконати те.
9 Пам'ятайте те, що зробив був Господь, Бог твій, Маріямі в дорозі, коли ви виходили з Єгипту.
10 Коли ти позичиш своєму ближньому позичку з чогось, не ввійдеш до дому його, щоб узяти заставу його,
11 назовні будеш стояти, а той чоловік, що ти позичив йому, винесе до тебе заставу назовні.
12 А якщо він чоловік убогий, не ляжеш спати, маючи заставу його,
13 конче вернеш йому ту заставу при заході сонця, і буде він спати на одежі своїй, і буде благословляти тебе, а тобі буде це за праведність перед лицем Господа, Бога твого.
14 Не будеш утискати наймита, убогого й незаможного з братів своїх та з приходька свого, що в Краї твоїм у брамах твоїх.
15 Того ж дня даси йому заплату, і не зайде над нею незаплаченою сонце, бо вбогий він, і до неї лине душа його. І не буде він кликати на тебе до Господа, і не буде гріха на тобі.
16 Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, кожен за гріх свій смертю покараний буде.
17 Не скривиш суду на приходька, на сироту, і не будеш брати в заставу вдовиної одежі.
18 І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у Єгипті, і викупив тебе Господь, Бог твій, звідти, тому я наказую тобі робити цю річ.
19 Коли будеш жати жниво своє на своїм полі, і забудеш на полі снопа, не вернешся взяти його, він буде приходькові, сироті та вдові, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у всім чині твоїх рук.
20 Коли будеш оббивати оливку свою, не будеш переоббивати в галузках за собою: воно буде приходькові, сироті та вдові.
21 Коли будеш збирати виноград свого виноградника, не будеш збирати полишеного за собою, воно буде приходькові, сироті та вдові.
22 І будеш пам'ятати, що рабом був ти в єгипетськім краї, тому я наказую тобі робити цю річ.
Второзаконие 22-24
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Інші закони
22 Якщо побачиш ти вола чи вівцю іншого ізраїльтянина, що заблукала, не будь байдужим до них. Поверни їх власнику. 2 Якщо той ізраїльтянин живе далеко від тебе і ти його не знаєш, тоді приведи худобу до свого дому й тримай її, доки власник не прийде по неї. Тоді поверни її. 3 Так само зроби з віслюком його і з одягом його, і з усім, що він загубить, а ти знайдеш. Не будь байдужим до цього.
4 Не будь байдужим, коли побачиш, що осел чи віл іншого ізраїльтянина впав на дорозі, допоможи йому підняти тварину.
5 Жінка не повинна вдягатися в чоловічий одяг, а чоловік не повинен носити жіноче вбрання, бо кожен, хто робить це, ображає Господа Бога твого.
6 Коли знайдеш пташине гніздо, на дереві чи на землі, з пташенятами чи яйцями, й мати сидить на пташенятах чи яйцях, не бери матері з малечею. 7 Відпусти матір, пташенят можеш взяти, щоб все було для тебе гаразд і ти довго жив на світі.
8 Коли будуєш новий дім, зроби по краю даху невисоку стінку[a]. Тоді ти не будеш відповідальний, як упаде щось із даху на когось і завдасть йому шкоди.
Те, що не може бути разом
9 Не засівай виноградник змішаним насінням. Інакше все змарнуєш, залишишся без усього, що посіяв, і без врожаю виноградника твого.
10 Не ори волом і ослом разом.
11 Не носи одяг, зроблений з вовни й льону разом.
12 Зроби китиці по чотирьох кінцях плаща, який носиш.
Шлюбні закони
13 «Коли чоловік бере собі дружину й лягає з нею, а потім незлюбить її, 14 наговорить на неї і ославить її, кажучи: „Я взяв цю жінку, та коли приступив до неї, вона не була незайманою”,— 15 тоді батько молодої жінки й мати її мусять взяти й принести доказ незайманості молодої жінки старійшинам міста до воріт[b]. 16 Батько молодої жінки мусить сказати старійшинам: „Я віддав дочку свою за цього чоловіка, та він її незлюбив. 17 Ще й наговорив на неї, кажучи: „Я знайшов, що твоя дочка не була незайманою”. Ось вам доказ незайманості дочки моєї”. Тоді він має розгорнути тканину[c] перед старійшинами міста. 18 Тоді старійшини міста мають взяти чоловіка цього й покарати його. 19 Вони мають накласти на нього пеню в сто срібних шекелів[d] і віддати їх батькові молодої, бо дівчину ізраїльську обмовлено. Вона лишається дружиною його, він не зможе розлучитися з нею.
20 Та якщо звинувачення виявиться правдою, і доказів незайманості молодої жінки знайдено не буде, 21 то вони мають привести її до дверей батьківського дому, і всі чоловіки міста заб’ють її на смерть камінням, бо вона скоїла ганебний вчинок в Ізраїлі, бо чинила розпусту до шлюбу. У такий спосіб вилучиш зло з Ізраїлю».
Статевий гріх
22 «Якщо виявиться, що чоловік лежить з жінкою, яка є чужою дружиною, то обом мусить бути смерть: чоловікові, що з жінкою лежав, і жінці. У такий спосіб ти викоріниш зло з Ізраїлю.
23 Якщо незайману заручену дівчину хтось перестріне в місті й ляже з нею, 24 тоді обох приведіть до брами міста того й забийте на смерть камінням: жінку молоду за те, що не звала на допомогу, хоч те було в місті, а чоловіка—що він знечестив дружину сусіда свого. Так ти викоріниш зло з-поміж вас.
25 Та якщо чоловік зустріне заручену дівчину в полі й схопить її і зґвалтує, тоді тільки чоловікові смерть. 26 Не роби нічого дівчині. Вона не скоїла гріха, що заслуговує на смерть, бо це так само, як коли людина нападає на сусіду свого і вбиває його[e]. 27 Оскільки він зустрів її в чистім полі, заручена дівчина могла кричати, але нікому було її рятувати.
28 Якщо чоловік зустрічає цнотливу незаручену дівчину й силоміць лягає з нею і їх спіймають, 29 то чоловік, який лежав із нею, віддасть батькові дівчини п’ятдесят шекелів срібла як посаг. Тоді вони одружаться, бо він її знеславив. І він не зможе розлучитися з нею, доки живе.
30 Чоловік не може брати батькової дружини й ганьбити батька свого».
Хто може пристати до зібрання
23 Жоден чоловік, в якого роздавлені яєчка або ж відрізано статевий орган, не може входити в зібрання Господнє.
2 Хто народився поза шлюбом, не може входити в зібрання Господнє. Не мають такого права і нащадки їхні до десятого коліна. 3 Жоден аммонієць або моавієць не може входити в зібрання Господнє. І нащадки їхні аж до десятого коліна не можуть входити в зібрання Господнє повіки. 4 Бо не вийшли вони зустріти вас хлібом і водою на дорогу, коли вийшли ви з Єгипту, бо найняли проти тебе Валаама, сина Беора з Петора з північно-західної Месопотамії, щоб проклясти тебе[f]. 5 Та Господь Бог твій відмовився слухати Валаама, а обернув прокляття на благословення твоєї справи, бо Він любить тебе. 6 Ніколи, поки живеш, не бажай їм миру й добра.
Кого мають приймати ізраїльтяни
7 Не ненавидь едомійця, бо він брат твій. Не ненавидь єгиптянина, бо ти був чужинцем у країні його. 8 Їхні предки можуть увійти в зібрання Господнє[g].
Військовий табір тримайте в порядку
9 Коли виходиш військом проти ворогів своїх, мусиш уникати всього нечистого. 10 Коли є серед тебе хтось нечистий через свою нічну нестриманість, він мусить залишити табір і не повертатися, доки 11 не викупається ввечері. Він може повернутися в табір після заходу сонця. 12 Мусиш також мати за табором відхоже місце. 13 І ще мусиш мати кийок і, коли спорожнюєшся, можеш викопати ним ямку, а потім закрити свій послід. 14 Бо Господь Бог твій іде табором твоїм, щоб врятувати тебе й допомогти тобі розбити ворогів. Тож табір твій має бути святим, щоб Він не побачив нічого негідного серед тебе й не покинув тебе.
Інші настанови
15 Не віддавай хазяїну раба, який утік від нього до тебе. 16 Він може лишатися в тебе, в тому місці, яке він обере в будь-якому з міст твоїх, де йому завгодно. Не пригноблюй його.
17 Жодна ізраїльська жінка не повинна стати храмовою розпусницею, жоден із синів Ізраїлю не стане храмовим розпусником. 18 Не принось платню розпусниці або розпусника до храму Господа Бога твого, щоб заплатити за обітницю, бо обидві гидкі Господу Богу твоєму[h].
19 Не бери відсотків з позики брата-ізраїльтянина, ні з грошей, ні з їжі, ані з будь-чого, що позичаєш. 20 Бери відсотки з позики чужинцю, але не братам-ізраїльтянам. Так Господь Бог твій може благословити тебе у всьому, що робиш на землі, якою скоро заволодієш.
21 Як даєш обітницю Господу Богу твоєму, не барися виконати її. Бо Господь Бог твій напевне вимагатиме, щоб ти сплатив її. Інакше будеш винний у гріху. 22 Якщо не даєш обітниці, ти не будеш винний у гріху. 23 Старанно виконуй те, що злетіло з уст твоїх, бо ти добровільно пообіцяв Господу Богу твоєму, власними устами своїми.
24 Якщо зайдеш ти у виноградник сусіди свого, можеш з’їсти стільки винограду, скільки завгодно, але не клади нічого в кошик свій. 25 Якщо йдеш полем сусіди свого, можеш зривати колоски, але не пусках свій серп на збіжжя сусіди.
Розлучення
24 Якщо чоловік мусить одружиться з жінкою, але буде нею незадоволений, бо знайде в ній щось негідне, тоді він напише посвідку про розлучення, дасть їй і відішле її з дому свого, 2 і вона вийде з дому його й піде, і стане дружиною іншого чоловіка, 3 а тоді новому чоловіку вона теж не сподобається, і напише він посвідку про розлучення, дасть їй, і вишле її з дому свого (або якщо він помре), 4 якщо таке станеться, тоді перший чоловік, що розлучився з нею, не повинен одружуватися з нею знову після того, як вона стала нечистою. Господь Бог гидує цим. Не допускай гріха на землю, яку Господь Бог твій дає тобі у власність.
5 Коли чоловік щойно одружився, він не повинен йти з військом, не можна на нього покладати ніяких інших обов’язків. Він вільний бути вдома протягом одного року й робити щасливою жінку, з якою одружився.
Про бідних
6 Не беріть у заставу верхній або нижній камені жорен, бо цим самим береться під заставу життя.
7 Якщо з’ясується, що хтось полонив одного з братів своїх, ізраїльтян, і погано з ним поводився або навіть продав його, тоді того, хто полонив, треба покарати. Мусиш викорінити зло з-поміж себе.
8 Пильнуй за шкіряними захворюваннями[i], старанно виконуй все, чого священики-левити навчатимуть вас. Робіть те, чого я навчив їх. 9 Пам’ятай, що Господь Бог твій зробив з Міріам[j] на шляху після того, як ви вийшли з Єгипту.
10 Коли позичаєш щось комусь, не заходь до його оселі, щоб узяти додаткову заставу. 11 Стій з-надвору, і чоловік, якому ти позичив, винесе тобі заставу надвір.
12 Якщо чоловік бідний, не спи в плащі його, який він тобі дав. 13 Поверни заставу при заході сонця, щоб він міг спати в плащі своєму, щоб він благословив тебе і щоб була твоя поведінка визнана Господом Богом твоїм як праведна.
14 Не обдурюй наймита, бідного та нужденного, хай буде він з ізраїльтян чи чужинець, що живе в землі твоїй, в одному з міст твоїх. 15 Сплачуй йому зароблене ним того ж дня перед заходом сонця, бо він бідний і потребує платню свою. Інакше він закличе проти тебе Господа, і гріх буде на тобі.
16 Не можна батьків убивати за дітей, а дітей убивати за батьків. Людину треба карати за її власний гріх. 17 Не будь несправедливим до чужинця чи сироти. Не бери вдовиного вбрання в заставу. 18 Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипті, і Господь Бог твій визволив тебе звідти. Через це я й наказую тобі робити так.
19 Коли ти збираєш врожай свій на полі своєму і забудеш сніп на полі, не повертайся, щоб забрати його. Він буде для чужинця чи сироти, чи вдови, щоб Господь Бог твій міг благословити тебе у всьому, що ти робиш. 20 Коли трусиш оливи, не повертайся, щоб іще раз перевірити гілля після себе, бо то буде для чужинця, сироти чи вдови. 21 Коли збираєш виноград у винограднику своєму, не визбируй все дочиста, бо те, що ти залишиш, буде для чужинця, сироти чи вдови. 22 Пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській. Тому я наказую тобі так робити.
Footnotes
- 22:8 по краю даху невисоку стінку У давньому Ізраїлі дахи на будинках були плоскі, й люди використовували їх як додаткову кімнату.
- 22:15 до воріт Біля міської брами було місце, де збирався міський суд.
- 22:17 розгорнути тканину Простирадло, заплямоване кров’ю, яке наречена зберігала з дня весілля, щоб довести свою дошлюбну незайманість.
- 22:19 сто… шекелів Можливо, це вдвічі більше за ті гроші, що чоловік дає батькові нареченої. Див.: Повт. Закону 22:29.
- 22:26 так само… вбиває його Як і в випадку, описаному в розділі 19, тут ідеться про ненавмисну причетність до гріха. Зґвалтовану дівчину прирівняно до вбивці, який скоїв злочин ненавмисне—вони обоє невинні, хоч злочин і скоєно.
- 23:4 найняли… тебе Див.: Числа 22-24.
- 23:8 Їхні предки… Господнє Іншими словами, вони вважатимуться повноправними ізраїльтянами.
- 23:18 платню… Богу твоєму Повії на древньому Близькому Сході часто жили при храмах. Ізраїльські царі та пророки боролися за те, щоб вигнати їх із Єрусалимського храму.
- 24:8 шкіряними захворюваннями Це часто перекладається як «проказа», але в оригіналі йдеться про ширше коло таких хвороб.
- 24:9 Господь… Міріам Див.: Числ. 12:1-15.
Від Марка 14:1-26
Ukrainian Bible
14 За два ж дні була Пасха й Опрісноки. А первосвященики й книжники стали шукати, як би підступом взяти Його та забити.
2 Вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.
3 Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуже цінного мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову Йому!
4 А дехто обурювались між собою й казали: Нащо таке марнотратство на миро?
5 Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати. І нарікали на неї.
6 Ісус же сказав: Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.
7 Бо вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, Мене ж не постійно ви маєте.
8 Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон...
9 Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!
10 Юда ж Іскаріотський, один із Дванадцятьох, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.
11 А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібняків за те дати. І він став вишукувати, як би слушного часу їм видати Його.
12 А першого дня Опрісноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: Куди хочеш, щоб пішли й приготували ми Тобі пасху спожити?
13 І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що нестиме в глекові воду, то йдіть за ним.
14 І там, куди він увійде, скажіть до господаря дому: Учитель питає: Де кімната Моя, в якій Я споживу зо Своїми учнями пасху?
15 І він вам покаже великую горницю, вистелену та готову: там приготуйте для нас.
16 І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, і зачали вони пасху готувати.
17 А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма.
18 І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, який споживає зо Мною, видасть Мене...
19 Вони зачали сумувати, і один по одному питати Його: Чи не я?
20 А Він їм сказав: Один із Дванадцятьох, що в миску мачає зо Мною...
21 Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому чоловікові, що видасть він Людського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!...
22 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє!
23 І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі.
24 І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається.
25 Поправді кажу вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного до того дня, як новим буду пити його в Царстві Божім!
26 А коли відспівали вони, на гору Оливну пішли.
Read full chapter
От Марка 14:1-26
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Змова проти Ісуса
(Мт. 26:1-5; Лк. 22:1-2; Ін. 11:45-53)
14 То було якраз за два дні до Пасхи та свята Прісних Хлібів. Головні священики та книжники все шукали спосіб, як би обманом і таємно від народу, схопити та вбити Ісуса. 2 Вони говорили між собою: «Тільки це не можна робити на свята, бо народ може збунтуватись».
Помазання Ісуса
(Мт. 26:6-13; Ін. 12:1-8)
3 Коли Ісус був у Віфанії та сидів за столом у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка з алебастровим глечиком, наповненим надзвичайно дорогими пахощами з нарду. Вона відкрила посудину й почала лити олію Ісусові на голову. 4 Побачивши це, деякі з учнів дуже розсердилися й загомоніли поміж собою: «Навіщо таке марнотратство? 5 Це мирро можна було б дорого продати. Це принесло б більше трьохсот динарів[a], які можна було б роздати бідним». Учні продовжували докоряти їй, кажучи, що негідне вдіяла вона.
6 Та Ісус сказав: «Облиште її. Навіщо ви докоряєте цій жінці? Вона зробила добре діло для Мене. 7 Адже бідні завжди будуть з вами[b], то й допомагати їм ви зможете, коли схочете, а Я—ні. 8 Вона зробила, що змогла. Помазавши запашною олією Моє тіло, вона приготувала Мене до похорону. 9 Істинно кажу вам: відтепер хоч би де проповідувалась у світі Євангелія, люди завжди будуть згадувати про те, що зробила ця жінка».
Юдина зрада
(Мт. 26:14-16; Лк. 22:3-6)
10 Один з дванадцятьох апостолів, який звався Юдою Іскаріотом, прийшов до головних священиків і почав говорити з ними про те, як він може допомогти їм заарештувати Ісуса. 11 Ті дуже зраділи, почувши його, й пообіцяли добре заплатити йому за це. Тож Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса.
Пасхальна вечеря
(Мт. 26:17-25; Лк. 22:7-14, 21-23; Ін. 13:21-30)
12 Першого дня свята Прісних Хлібів, коли за звичаєм належало приносити в жертву Пасхальне ягня, Ісусові учні запитали Його: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували Тобі Пасхальну вечерю?» 13-14 Ісус послав двох Своїх учнів, сказавши: «Ідіть у місто, там ви зустрінете чоловіка, який нестиме глечик з водою. Ідіть за ним до тієї оселі, куди він зайде, та скажіть господареві цього дому, що Вчитель питає: „Де кімната для гостей, в котрій Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями?” 15 Та той чоловік приведе вас у велику вмебльовану кімнату нагорі. Там і приготуйте нам усе для вечері». 16 Отож учні пішли до міста, і все сталося так, як Він казав їм. Там вони і приготували Пасхальну вечерю.
17 Коли настав вечір, Ісус із дванадцятьма апостолами прийшов до тієї оселі. 18 І коли вони їли за столом, Ісус сказав: «Істинно кажу вам: один із вас, хто тут зараз їсть зі Мною, зрадить Мене».
19 Всі учні дуже засмутилися й почали питати Його: «Напевне, це не я?» 20 Ісус відказав їм: «Так, це один із вас. Той, хто опустив хліб в чашу разом зі Мною і зрадить Мене. 21 Син Людський прийме страждання, як і було написано про Нього в Святому Писанні. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть! Краще б йому було зовсім не народжуватися».
Вечеря Господня
(Мт. 26:26-30; Лк. 22:15-20; 1 Кор. 11:23-25)
22 За вечерею Ісус узяв хлібину, та, віддавши дяку Господу, благословив її. Після того Він розломив хліб і роздав Своїм учням зі словами: «Візьміть хліб цей і їжте його. Це тіло Моє». 23 Потім узяв Він чашу й подякувавши Богові, подав цю чашу учням Своїм, і всі пили з неї. 24 І сказав Ісус: «Це кров Моя, що засновує Новий Заповіт Божий для людей Його і що проллється на користь багатьох народів. 25 Істинно кажу вам, що Я не питиму більш від плоду лози виноградної аж до того дня, коли питиму молоде вино в Царстві Божому».
26 І заспівавши хвальну пісню Богові, вони вирушили на Оливну гору.
Read full chapterCopyright © 2007 by Bible League International