Навчання Даниїла у Вавилоні

1 У третій рік царювання Єгоякима,^[a] царя юдейського, Навуходоносор, цар земель Шинара (Вавилона), прийшов до Єрусалима й обложив його. ² Господь віддав Єгоякима, царя юдейського, в руки Навуходоносора. Той забрав увесь посуд та деякі речі із храму Божого та вивіз їх до Вавилону, де й склав у храмі своїх богів.

^3-4 Тоді цар наказав Ашпеназові, старшому над євнухами, служителями царського двору, привести синів Ізраїля,^[b] юнаків із царського роду, а також із шляхетних родів молодих хлопців без жодних фізичних вад, вродливих, здібних до різноманітного навчання, добре обізнаних, тямущих і підготовлених служити в царськім палаці. Він мав навчити їх мови та літератури вавилонської^[c]. ⁵ Цар призначив їм щоденне утримання: їжу та вино з царського столу. Їх мали навчати три роки, а після цього вони мусили стати до царської служби.

⁶ Серед них були сини Юдині: Даниїл, Хананія, Мишаел та Азарія. ⁷ Старший над євнухами дав їм нові імена: Даниїлові—ім’я Валтасар, Хананії—Шедрах; Мишаелу—Мешах, Азарії—Аведнеґо.

⁸ Але Даниїл вирішив не осквернитися царською їжею та вином і попросив старшого над євнухами дозволити йому не бруднити себе цією нечистотою їжею. ⁹ Та Бог спонукав старшого над євнухами виявити прихильність і ласкавість до Даниїла. ¹⁰ Але старший над євнухами сказав Даниїлові: «Боюсь я мого пана, царя, який призначив давати тобі їжу й питво. Для чого йому бачити, що ти виглядаєш гірше, ніж інші хлопці твого віку? Тоді цар через тебе позбавить мене голови».

¹¹ Даниїл сказав наглядачеві, якого старший поставив над Даниїлом, Хананією, Мишаелом та Азарією: ¹² «Будь ласка, випробуй твоїх слуг протягом десяти днів: нічого не давай нам їсти, крім городини, й нічого пити, крім води. ¹³ Тоді порівняй наш вигляд з виглядом тих молодих хлопців, що їдять царську їжу, й чини зі своїми слугами відповідно до того, що побачиш».

¹⁴ І той погодився й випробував їх протягом десяти днів.

¹⁵ Наприкінці десяти днів вони виглядали здоровішими й краще вгодованими, ніж будь-хто з молодих хлопців, які вживали царську їжу. ¹⁶ Тож наглядач забрав призначену їм їжу й вино, що вони мали пити, і дав їм натомість овочі.

¹⁷ Цим чотирьом юнакам Бог дав знання й розуміння різних вчень та літератури, а Даниїл міг тлумачити будь-які видіння та сни. ¹⁸ Наприкінці терміну, призначеного царем, старший над євнухами представив юнаків Навуходоносорові. ¹⁹ Цар розмовляв з ними і знайшов, що немає нікого рівного Даниїлу, Хананії, Мишаелу та Азарії, тож вони стали до царської служби. ²⁰ У кожній справі, що потребувала мудрості й кмітливості, коли цар питав їх, він переконувався, що вони у десять разів кращі за всіх чародіїв та віщунів у цілому його царстві.

²¹ І Даниїл лишався там до першого року владарювання царя Кира^[d].

Сон Навуходоносора

2 На другий рік царювання Навуходоносору почали снитися сни. Розум його стривожився, і він не міг спати. ² Тож цар скликав чародіїв, віщунів, ворожбитів та астрологів^[e] щоб вони розтлумачили, що йому сниться. От вони прийшли й стали перед царем.

³ Навуходоносор сказав їм: «Снився мені сон, який тривожить мене, я хочу знати, що він означає». ⁴ Тоді астрологи відповіли царю арамійською мовою: «О, царю, живи вічно! Розкажи твоїм слугам цей сон, і ми розтлумачимо його».

⁵ Цар відповів астрологам: «Ось що я твердо вирішив: якщо ви не скажете мені, про що мені снилося і не розтлумачите той сон, я розірву вас на шматки, а оселі ваші я зруйную вщент. ⁶ Але якщо ви розкриєте мені цей сон і розтлумачите його, ви отримаєте від мене подарунки, винагороди і великі почесті. Отже, поясніть мені сон і розтлумачте його».

⁷ І знову вони промовили: «Хай цар розповість своїм слугам сон, і ми розтлумачимо його».

⁸ Тоді цар сказав: «Ясна річ, ви намагаєтеся виграти час, бо розумієте, що я справді твердо вирішив: ⁹ якщо ви не поясните сон, для вас існує тільки одна кара. Ви змовилися сказати мені брехливі й підступні слова, сподіваючись на якісь зміни. Тож розкажіть мені сон, і я знатиму, чи можете ви розтлумачити його».

¹⁰ Астрологи відповіли цареві: «Немає на світі людини, яка може зробити те, що цар вимагає! Жоден цар, хоч який би він був великий та могутній, ніколи не вимагав такого від жодного чародія, віщуна чи астролога. ¹¹ Те, про що просить цар, занадто складно. Ніхто не зможе повідати цього цареві, окрім богів, але вони не живуть серед людей».

¹² Це так розгнівало і розлютило царя, що він наказав покарати всіх мудреців Вавилону. ¹³ Тож був виданий наказ про страту мудреців, і послали людей по Даниїла та його друзів, щоб і їх убити. ¹⁴ Коли Аріох, начальник царської варти, вийшов стратити мудреців Вавилону, Даниїл звернувся до нього розважливо й чемно. ¹⁵ Він спитав царського урядовця: «Чому цар видав такий суворий наказ?» Тоді Аріох пояснив усе Даниїлу.

¹⁶ Даниїл пішов і попросив царя дати йому час, щоб він міг розтлумачити сон. ¹⁷ По тому Даниїл повернувся додому й пояснив, у чому справа, своїм друзям Хананії, Мишаелу та Азарії. ¹⁸ Він умовив їх благати в Бога Небесного ласки щодо цієї таємниці, щоб він та його друзі не були покарані разом з іншими мудрецями Вавилона.

¹⁹ Вночі ця таємниця була відкрита Даниїлові у з’яві. Тоді Даниїл прославив Бога Небесного. ²⁰ Він сказав:

Даниїл тлумачить сон

²⁴ Після цього Даниїл пішов до Аріоха, якого цар призначив покарати мудреців Вавилона і сказав йому: «Не вбивай мудреців Вавилона. Відведи мене до царя, і я розтлумачу йому сон його».

²⁵ Аріох негайно відвів Даниїла до царя і сказав: «Я знайшов серед полонених юдеїв чоловіка, який може розтлумачити цареві його сон». ²⁶ Цар спитав Даниїла (його також називали Валтасар): «Чи можеш ти розказати, що я бачив уві сні, й розтлумачити це?»

²⁷ Даниїл відповів: «Жоден мудрець, віщун, чародій чи астролог не може розкрити царю ту таємницю, про яку цар питає. ²⁸ Але є Бог на Небесах, який відкриває таємниці. Він показав царю Навуходоносору, що станеться у майбутньому. Твій сон та видіння, що промайнули у твоїй голові, коли ти лежав на ложі, ось які. ²⁹ Коли ти лежав там, о царю, твій розум звернувся до того, що має статися. І той, хто відкриває таємниці, показав тобі, що має статися. ³⁰ Щодо мене, ця таємниця була відкрита мені не тому, що я мудріший від усіх живих, а для того, щоб ти, о царю, міг дізнатися про тлумачення і зрозуміти те, що у твоєму розумі. ³¹ Ти побачив, о царю, перед тобою стояла велика статуя, величезна, сяюча статуя, страхітлива та вражаюча на вигляд. ³² Голова статуї була зроблена зі щирого золота, груди її та руки—срібні, живіт її та стегна—з бронзи. ³³ Ноги її з заліза, ступні її частково з заліза, а частково з гончарної глини. ³⁴ Поки ти дивився, камінь відломився, але не людськими руками. Він ударив по ступнях статуї з заліза й гончарної глини і розтрощив їх. ³⁵ Тоді залізо, глина, бронза, срібло і золото вмить розлетілися на шматки й стали ніби полова на току влітку. Вітер розвіяв їх, і сліду не залишилося. Але камінь, що вдарив статую, перетворився на величезну гору й заповнив усю землю. ³⁶ Це був сон, а зараз ми розтлумачимо його царю. ³⁷ Ти, о царю, цар царів. Бог Небесний дав тобі царство, владу, силу і славу. ³⁸ У твої руки віддав Він людей і звірів на землі та птаство небесне. Хоч би де вони жили, Він зробив тебе володарем над ними. Ти і є ця голова з золота. ³⁹ Після тебе інше царство настане, менше за твоє. Потім третє царство, бронзове, буде правити всією землею. ⁴⁰ Нарешті настане четверте царство, міцне, мов залізо, бо залізо розбиває і трощить усе, і так само, як залізо розбиває все на шматки, так воно розіб’є і зламає всіх інших. ⁴¹ А що ти бачив ступні та пальці частково з гончарної глини, а частково з заліза, то це буде розділене царство. Однак воно матиме певну міць заліза, хоча ти й бачив залізо змішаним із глиною. ⁴² Як пальці були частково залізні й частково глиняні, так і те царство буде до певної міри міцним, а до певної міри крихким. ⁴³ А що ти бачив залізо, змішане з гончарною глиною, то так і люди будуть змішані й поєднані між собою не ліпше, ніж залізо змішується з глиною. ⁴⁴ За часів тих царів Бог Небесний створить царство, яке ніколи не буде ні зруйноване, ні залишене іншому народу. Воно повалить усі ті царства й покінчить з ними, а саме існуватиме повік. ⁴⁵ От що означає видіння каменя, відділеного від гори, але не людськими руками, каменя, що розбив залізо, бронзу, глину, срібло й золото на шматки. Великий Бог показав цареві, що станеться в майбутньому. Цей сон правдивий, і тлумачення певне».

⁴⁶ Тоді цар Навуходоносор упав долілиць перед Даниїлом і віддав йому шану. Він звелів, щоб принесли йому пожертву та запашне куріння. ⁴⁷ Цар сказав Даниїлу: «Справді, твій Бог—Бог над богами і Володар царів. Він відкриває людям те, вони не можуть знати, бо ти зміг розгадати цю таємницю». ⁴⁸ Цар возвеличив Даниїла й щедро обдарував його. Він зробив його правителем над усім вавилонським краєм і поставив головою над усіма мудрецями. ⁴⁹ Крім того, на прохання Даниїла, цар призначив Шедраха, Мешаха й Аведнеґо управителями над вавилонським краєм, а сам Даниїл лишився при царському дворі.

Застереження проти лженаставників

4 Друзі мої любі! Не вірте кожному пророчому духу, але перевіряйте їх, щоб побачити, чи справді вони від Бога. Я кажу вам це, бо чимало лжепророків з’явилось у світі. ² Ось як ви можете розпізнавати Дух Божий: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов на землю в людській подобі,—такий Дух від Бога. ³ А дух, який не визнає Ісуса,—не від Бога. Це дух ворога Христа^[a], про якого ви чули, котрий наближається і вже в світі.

⁴ Діти мої любі, ви належите Богу і перемогли тих лжепророків, адже Бог, Який в вас,—більший, ніж диявол, який у світі. ⁵ Лжепророки належать світу. Отож те, про що вони говорять, йде від світу, і світ слухає їх. ⁶ А ми належимо Богу. Той, хто Бога знає, слухає нас, а хто не належить Богу, нас не слухає. Отак ми й можемо відрізнити Дух, який несе правду, від духа, котрий зводить людей.

Про любов істинну

⁷ Любі друзі! Любіть одне одного, бо любов—то від Бога. Кожен, хто любить, став Божою дитиною і пізнає Бога. ⁸ Той, хто не любить, Бога не пізнав, бо Бог—то любов. ⁹ Отак Бог виявив до нас любов Свою: Він послав Свого єдиного Сина в світ, щоб через Нього ми дістали життя. ¹⁰ Справжня любов не в тому, що ми полюбили Бога, а в тому, що Він нас полюбив і послав Свого Сина в жертву, щоб спокутувати гріхи наші.

¹¹ Любі друзі! Як Бог виявив таку любов до нас, то й ми маємо любити одне одного. ¹² Ніхто ніколи не бачив Бога, але якщо ми любимо одне одного, то Бог живе в нас, і любов Його в нас удосконалюється.

¹³ Отак ми розпізнаємо, що живемо в Бозі, а Він у нас, бо дав Він нам Дух Свій. ¹⁴ Ми самі бачили й зараз свідчимо, що Отець послав Свого Сина, щоб Він став Спасителем світу. ¹⁵ Якщо хтось визнає, що Ісус—Син Божий, Бог живе в ньому, і він живе в Бозі. ¹⁶ Отож ми знаємо і віримо в любов Бога до нас.

Бог—це любов. І той, хто живе в любові, живе з Богом, і Бог живе у ньому. ¹⁷ Оскільки любов Божа удосконалюється в нас, то ми будемо певні в День Суду, бо в цьому світі ми, як Христос^[b]. ¹⁸ Там, де є любов, немає страху, бо досконала любов Божа проганяє страх, пов’язаний з покаранням. І той, хто боїться, не сповнений досконалої любові.

¹⁹ Ми любимо, бо спочатку Бог полюбив нас. ²⁰ Якщо хтось говорить: «Я люблю Бога»,—але ненавидить брата чи сестру свою, той брехун. Бо хто не любить брата чи сестру свою, яких він бачив, то як він може любити Бога, Якого не бачив? ²¹ Ми отримали цю заповідь від Христа: хто любить Бога, мусить також любити братів і сестер своїх.