Даниїл 1-2
Ukrainian Bible
1 За третього року царювання Йоякима, Юдиного царя, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його.
2 І дав Господь в його руку Йоякима, Юдиного царя, та частину посуду Божого дому, і він вірправив їх до краю вавилонського, до дому свого бога, а посуд відправив до скарбничного дому свого бога.
3 І сказав цар до Ашпеназа, начальника його евнухів, щоб привести з Ізраїлевих синів, і з царського, і з шляхетського роду,
4 юнаків, що нема в них жодної вади, і вони вродливого вигляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання, і розуміють науку, і щоб у них була моторність служити в царському палаці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв.
5 І призначив їм цар щоденну поживу, з царської їжі та з вина, що сам його пив, а на їхнє виховання три роки, а по закінченні їх стануть вони перед царським обличчям.
6 І були серед них з Юдиних синів Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.
7 А начальник евнухів дав їм інші імена, і дав Даниїлові ім'я Валтасар, а Ананії Шадрах, а Мисаїлові Мешах, а Азарії Авед-Неґо.
8 І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверниться їжею царя та питвом, що той сам його пив, і просив від начальника евнухів, щоб не осквернитися.
9 І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником евнухів.
10 І сказав начальник евнухів до Даниїла: Боюсь я свого пана царя, бо він визначив вашу їжу та ваше питво. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнаків, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем.
11 І сказав Даниїл до старшого, якого начальник евнухів призначив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:
12 Випробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини, і ми будемо їсти, та воду і будемо пити.
13 І нехай з'являться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнаків, що їдять царську їжу, і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами.
14 І той послухався їх у цьому, і випробовував їх десять день.
15 А по десяти днях їхній вигляд виявився кращим, і вони були здоровіші на тілі, аніж усі ті юнаки, що їли царську їжу.
16 І цей старший відносив їхню їжу та вино їхнього пиття, а давав їм ярину.
17 А ці четверо юнаків, дав їм Бог пізнання та розуміння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому видінні та снах.
18 А на кінець тих днів, коли цар сказав привести їх, то начальник евнухів привів їх перед обличчя Навуходоносорове.
19 І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був знайдений таким, як Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія. І вони ставали перед царським обличчям.
20 А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх удесятеро мудрішими від усіх чарівників та заклиначів, що були в усьому його царстві.
21 І був Даниїл там аж до першого року царя Кіра.
2 А за другого року Навуходоносорового царювання приснилися Навуходоносорові сни. І занепокоївся дух його, і сон його утік від нього.
2 І сказав цар покликати чарівників та заклиначів, і чаклунів та халдеїв, щоб розповіли цареві його сни. І вони поприходили, і поставали перед царським обличчям.
3 І сказав до них цар: Снився мені сон, і занепокоївся дух мій, щоб пізнати той сон.
4 А халдеї говорили цареві по-арамейському: Царю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.
5 Цар відповів та й сказав до халдеїв: Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте мені сна та його розв'язку, будете почетвертовані, а ваші доми обернуться в руїни.
6 А якщо ви розповісте сон та його розв'язку, одержите від мене дари й нагороду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його розв'язку.
7 Вони відповіли вдруге та й сказали: Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.
8 Цар відповів та й сказав: Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкличне.
9 Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас задум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж поки зміниться час. Тому розкажіть мені сон, і я пізнаю, що ви об'явите мені, і його розв'язку.
10 Халдеї відповіли перед царем та й сказали: Нема на суходолі людини, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівний цар не питався такої речі від жодного чарівника й заклинача та халдея.
11 А справа, про яку питається цар, тяжка, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богів, що не мають своїх мешкань разом із тілом.
12 За це цар розгнівався, та сильно розпінився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреців.
13 І вийшов наказ, і вбивали мудреців, і шукано Даниїла та його товаришів, щоб повбивати.
14 Того часу Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царської сторожі, що вийшов був побивати вавилонських мудреців.
15 Він заговорив та й сказав Арйохові, царському владиці: Чому такий жорстокий наказ від царя? Тоді Арйох розповів Даниїлові справу.
16 І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому часу, і він об'явить цареві розв'язку сна.
17 Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідомив про справу товаришів своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,
18 щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємницю, щоб не вигубили Даниїла та товаришів його разом з рештою вавилонських мудреців.
19 Тоді Даниїлові відкрита була таємниця в нічному видінні, і Даниїл прославив Небесного Бога.
20 Даниїл заговорив та й сказав: Нехай буде благословенне Боже Ім'я від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.
21 І Він зміняє часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізнання розумним.
22 Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в темряві, а світло спочиває з Ним.
23 Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та славлю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкрив мені, що я від Тебе просив, бо Ти відкрив нам справу цареву.
24 Потому Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призначив вигубити вавилонських мудреців. Пішов він та й так йому сказав: Не губи вавилонських мудреців! Заведи мене перед царя, і я об'явлю цареві розв'язку сна.
25 Тоді Арйох негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: Знайшов я мужа з синів Юдиного вигнання, що об'явить цареві розв'язку сна.
26 Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було ймення Валтасар: Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його розв'язку?
27 Даниїл відповів перед царем та й сказав: Таємниці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці, ані заклиначі, ані чарівники, ані віщуни.
28 Але є на небесах Бог, що відкриває таємниці, і Він завідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів. Твій сон та видіння твоєї голови на ложі твоїм оце вони:
29 Тобі царю, приходили на ложе твоє думки твої про те, що буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що буде.
30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити цареві розв'язку, і ти пізнаєш думки свого серця.
31 Ти, царю, бачив, аж ось один великий бовван, бовван цей величезний, а блиск його дуже сильний; він стояв перед тобою, а вигляд його був страшний.
32 Цей бовван такий: голова його з чистого золота, груди його та рамена його зо срібла, нутро його та стегно його з міді,
33 голінки його з заліза, ноги його частинно з заліза, а частинно з глини.
34 Ти бачив, аж ось одірвався камінь сам, не через руки, і вдарив боввана по ногах його, що з заліза та з глини, і розторощив їх.
35 Того часу розторощилося, як одне, залізо, глина, мідь, срібло та золото, і вони стали, немов та полова з току жнив, а вітер їх розвіяв, і не знайшлося по них жодного сліду; а камінь, що вдарив того боввана, став великою горою, і наповнив усю землю.
36 Оце той сон, а його розв'язку зараз скажемо перед царем.
37 Ти, царю, цар над царями, якому Небесний Бог дав царство, владу й міць та славу.
38 І скрізь, де мешкають людські сини, польова звірина та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пануючим над усіма ними. Ти голова, що з золота.
39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.
40 А царство четверте буде сильне, як залізо, бо залізо товче й розбиває все, так і воно стовче й розіб'є, як залізо, що все розбиває.
41 А що ти бачив ноги та пальці частинно з ганчарської глини, частинно з заліза, то це буде поділене царство, і в ньому буде трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейкою глиною.
42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде сильна, а частина буде ламлива.
43 А що бачив ти залізо, змішане з глейкою глиною, то вони змішані будуть людським насінням, а не будуть прилягати одне до одного, як залізо не змішується з глиною.
44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.
45 Бо ти бачив, що з гори відірвався камінь сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло та золото. Великий Бог об'явив цареві те, що станеться потім. А сон цей певний, і певна його розв'язка!
46 Тоді цар Навуходоносор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав приносити йому хлібну жертву та любі пахощі!
47 Цар відповів Даниїлові та й сказав: Направду, що ваш Бог це Бог над богами та Пан над царями, і Він відкриває таємниці, коли міг ти відкрити оцю таємницю!
48 Тоді цар звеличив Даниїла, і дав йому численні дарунки, і вчинив його паном над усім вавилонським краєм, і великим провідником над усіма вавилонськими мудрецями.
49 А Даниїл просив від царя, і він призначив над справами вавилонського краю Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, а Даниїл був при царському дворі.
Даниил 1-2
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Навчання Даниїла у Вавилоні
1 У третій рік царювання Єгоякима,[a] царя юдейського, Навуходоносор, цар земель Шинара (Вавилона), прийшов до Єрусалима й обложив його. 2 Господь віддав Єгоякима, царя юдейського, в руки Навуходоносора. Той забрав увесь посуд та деякі речі із храму Божого та вивіз їх до Вавилону, де й склав у храмі своїх богів.
3-4 Тоді цар наказав Ашпеназові, старшому над євнухами, служителями царського двору, привести синів Ізраїля,[b] юнаків із царського роду, а також із шляхетних родів молодих хлопців без жодних фізичних вад, вродливих, здібних до різноманітного навчання, добре обізнаних, тямущих і підготовлених служити в царськім палаці. Він мав навчити їх мови та літератури вавилонської[c]. 5 Цар призначив їм щоденне утримання: їжу та вино з царського столу. Їх мали навчати три роки, а після цього вони мусили стати до царської служби.
6 Серед них були сини Юдині: Даниїл, Хананія, Мишаел та Азарія. 7 Старший над євнухами дав їм нові імена: Даниїлові—ім’я Валтасар, Хананії—Шедрах; Мишаелу—Мешах, Азарії—Аведнеґо.
8 Але Даниїл вирішив не осквернитися царською їжею та вином і попросив старшого над євнухами дозволити йому не бруднити себе цією нечистотою їжею. 9 Та Бог спонукав старшого над євнухами виявити прихильність і ласкавість до Даниїла. 10 Але старший над євнухами сказав Даниїлові: «Боюсь я мого пана, царя, який призначив давати тобі їжу й питво. Для чого йому бачити, що ти виглядаєш гірше, ніж інші хлопці твого віку? Тоді цар через тебе позбавить мене голови».
11 Даниїл сказав наглядачеві, якого старший поставив над Даниїлом, Хананією, Мишаелом та Азарією: 12 «Будь ласка, випробуй твоїх слуг протягом десяти днів: нічого не давай нам їсти, крім городини, й нічого пити, крім води. 13 Тоді порівняй наш вигляд з виглядом тих молодих хлопців, що їдять царську їжу, й чини зі своїми слугами відповідно до того, що побачиш».
14 І той погодився й випробував їх протягом десяти днів.
15 Наприкінці десяти днів вони виглядали здоровішими й краще вгодованими, ніж будь-хто з молодих хлопців, які вживали царську їжу. 16 Тож наглядач забрав призначену їм їжу й вино, що вони мали пити, і дав їм натомість овочі.
17 Цим чотирьом юнакам Бог дав знання й розуміння різних вчень та літератури, а Даниїл міг тлумачити будь-які видіння та сни. 18 Наприкінці терміну, призначеного царем, старший над євнухами представив юнаків Навуходоносорові. 19 Цар розмовляв з ними і знайшов, що немає нікого рівного Даниїлу, Хананії, Мишаелу та Азарії, тож вони стали до царської служби. 20 У кожній справі, що потребувала мудрості й кмітливості, коли цар питав їх, він переконувався, що вони у десять разів кращі за всіх чародіїв та віщунів у цілому його царстві.
21 І Даниїл лишався там до першого року владарювання царя Кира[d].
Сон Навуходоносора
2 На другий рік царювання Навуходоносору почали снитися сни. Розум його стривожився, і він не міг спати. 2 Тож цар скликав чародіїв, віщунів, ворожбитів та астрологів[e] щоб вони розтлумачили, що йому сниться. От вони прийшли й стали перед царем.
3 Навуходоносор сказав їм: «Снився мені сон, який тривожить мене, я хочу знати, що він означає». 4 Тоді астрологи відповіли царю арамійською мовою: «О, царю, живи вічно! Розкажи твоїм слугам цей сон, і ми розтлумачимо його».
5 Цар відповів астрологам: «Ось що я твердо вирішив: якщо ви не скажете мені, про що мені снилося і не розтлумачите той сон, я розірву вас на шматки, а оселі ваші я зруйную вщент. 6 Але якщо ви розкриєте мені цей сон і розтлумачите його, ви отримаєте від мене подарунки, винагороди і великі почесті. Отже, поясніть мені сон і розтлумачте його».
7 І знову вони промовили: «Хай цар розповість своїм слугам сон, і ми розтлумачимо його».
8 Тоді цар сказав: «Ясна річ, ви намагаєтеся виграти час, бо розумієте, що я справді твердо вирішив: 9 якщо ви не поясните сон, для вас існує тільки одна кара. Ви змовилися сказати мені брехливі й підступні слова, сподіваючись на якісь зміни. Тож розкажіть мені сон, і я знатиму, чи можете ви розтлумачити його».
10 Астрологи відповіли цареві: «Немає на світі людини, яка може зробити те, що цар вимагає! Жоден цар, хоч який би він був великий та могутній, ніколи не вимагав такого від жодного чародія, віщуна чи астролога. 11 Те, про що просить цар, занадто складно. Ніхто не зможе повідати цього цареві, окрім богів, але вони не живуть серед людей».
12 Це так розгнівало і розлютило царя, що він наказав покарати всіх мудреців Вавилону. 13 Тож був виданий наказ про страту мудреців, і послали людей по Даниїла та його друзів, щоб і їх убити. 14 Коли Аріох, начальник царської варти, вийшов стратити мудреців Вавилону, Даниїл звернувся до нього розважливо й чемно. 15 Він спитав царського урядовця: «Чому цар видав такий суворий наказ?» Тоді Аріох пояснив усе Даниїлу.
16 Даниїл пішов і попросив царя дати йому час, щоб він міг розтлумачити сон. 17 По тому Даниїл повернувся додому й пояснив, у чому справа, своїм друзям Хананії, Мишаелу та Азарії. 18 Він умовив їх благати в Бога Небесного ласки щодо цієї таємниці, щоб він та його друзі не були покарані разом з іншими мудрецями Вавилона.
19 Вночі ця таємниця була відкрита Даниїлові у з’яві. Тоді Даниїл прославив Бога Небесного. 20 Він сказав:
«Благословенне будь ім’я Боже від віку й до віку,
бо в Нього мудрість і сила!
21 Він змінює час і пори року;
він настановляє царів і скидає їх.
Він дає мудрість мудрим
і знання проникливим.
22 Він відкриває глибоке й приховане,
він знає, що лежить у темряві
і світло перебуває з Ним.
23 Я славлю і хвалю тебе, о Боже батьків моїх:
Ти надав мені мудрість і силу,
Ти відкрив мені те, про що ми просили Тебе,
Ти відкрив нам сон царя».
Даниїл тлумачить сон
24 Після цього Даниїл пішов до Аріоха, якого цар призначив покарати мудреців Вавилона і сказав йому: «Не вбивай мудреців Вавилона. Відведи мене до царя, і я розтлумачу йому сон його».
25 Аріох негайно відвів Даниїла до царя і сказав: «Я знайшов серед полонених юдеїв чоловіка, який може розтлумачити цареві його сон». 26 Цар спитав Даниїла (його також називали Валтасар): «Чи можеш ти розказати, що я бачив уві сні, й розтлумачити це?»
27 Даниїл відповів: «Жоден мудрець, віщун, чародій чи астролог не може розкрити царю ту таємницю, про яку цар питає. 28 Але є Бог на Небесах, який відкриває таємниці. Він показав царю Навуходоносору, що станеться у майбутньому. Твій сон та видіння, що промайнули у твоїй голові, коли ти лежав на ложі, ось які. 29 Коли ти лежав там, о царю, твій розум звернувся до того, що має статися. І той, хто відкриває таємниці, показав тобі, що має статися. 30 Щодо мене, ця таємниця була відкрита мені не тому, що я мудріший від усіх живих, а для того, щоб ти, о царю, міг дізнатися про тлумачення і зрозуміти те, що у твоєму розумі. 31 Ти побачив, о царю, перед тобою стояла велика статуя, величезна, сяюча статуя, страхітлива та вражаюча на вигляд. 32 Голова статуї була зроблена зі щирого золота, груди її та руки—срібні, живіт її та стегна—з бронзи. 33 Ноги її з заліза, ступні її частково з заліза, а частково з гончарної глини. 34 Поки ти дивився, камінь відломився, але не людськими руками. Він ударив по ступнях статуї з заліза й гончарної глини і розтрощив їх. 35 Тоді залізо, глина, бронза, срібло і золото вмить розлетілися на шматки й стали ніби полова на току влітку. Вітер розвіяв їх, і сліду не залишилося. Але камінь, що вдарив статую, перетворився на величезну гору й заповнив усю землю. 36 Це був сон, а зараз ми розтлумачимо його царю. 37 Ти, о царю, цар царів. Бог Небесний дав тобі царство, владу, силу і славу. 38 У твої руки віддав Він людей і звірів на землі та птаство небесне. Хоч би де вони жили, Він зробив тебе володарем над ними. Ти і є ця голова з золота. 39 Після тебе інше царство настане, менше за твоє. Потім третє царство, бронзове, буде правити всією землею. 40 Нарешті настане четверте царство, міцне, мов залізо, бо залізо розбиває і трощить усе, і так само, як залізо розбиває все на шматки, так воно розіб’є і зламає всіх інших. 41 А що ти бачив ступні та пальці частково з гончарної глини, а частково з заліза, то це буде розділене царство. Однак воно матиме певну міць заліза, хоча ти й бачив залізо змішаним із глиною. 42 Як пальці були частково залізні й частково глиняні, так і те царство буде до певної міри міцним, а до певної міри крихким. 43 А що ти бачив залізо, змішане з гончарною глиною, то так і люди будуть змішані й поєднані між собою не ліпше, ніж залізо змішується з глиною. 44 За часів тих царів Бог Небесний створить царство, яке ніколи не буде ні зруйноване, ні залишене іншому народу. Воно повалить усі ті царства й покінчить з ними, а саме існуватиме повік. 45 От що означає видіння каменя, відділеного від гори, але не людськими руками, каменя, що розбив залізо, бронзу, глину, срібло й золото на шматки. Великий Бог показав цареві, що станеться в майбутньому. Цей сон правдивий, і тлумачення певне».
46 Тоді цар Навуходоносор упав долілиць перед Даниїлом і віддав йому шану. Він звелів, щоб принесли йому пожертву та запашне куріння. 47 Цар сказав Даниїлу: «Справді, твій Бог—Бог над богами і Володар царів. Він відкриває людям те, вони не можуть знати, бо ти зміг розгадати цю таємницю». 48 Цар возвеличив Даниїла й щедро обдарував його. Він зробив його правителем над усім вавилонським краєм і поставив головою над усіма мудрецями. 49 Крім того, на прохання Даниїла, цар призначив Шедраха, Мешаха й Аведнеґо управителями над вавилонським краєм, а сам Даниїл лишився при царському дворі.
1 Івана 4
Ukrainian Bible
4 Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ.
2 Духа Божого цим пізнавайте: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов був у тілі, той від Бога.
3 А кожен дух, який не визнає Ісуса, той не від Бога, але він антихристів, про якого ви чули, що йде, а тепер уже він у світі.
4 Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі.
5 Вони від світу, тому то говорять від світу, а світ слухає їх.
6 Ми від Бога, хто знає Бога, той слухає нас, хто не від Бога, той не слухає нас. Цим пізнаємо Духа правди та духа обмани.
7 Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!
8 Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!
9 Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили.
10 Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи.
11 Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!
12 Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась.
13 Що ми пробуваємо в Ньому, а Він у нас, пізнаємо це тим, що Він дав нам від Духа Свого.
14 І ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу.
15 Коли хто визнає, що Ісус то Син Божий, то в нім Бог пробуває, а він у Бозі.
16 Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!
17 Любов удосконалюється з нами так, що ми маємо відвагу на день судний, бо який Він, такі й ми на цім світі.
18 Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові.
19 Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив.
20 Як хто скаже: Я Бога люблю, та ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачить?
21 І ми оцю заповідь маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив!
1-е Иоанна 4
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Застереження проти лженаставників
4 Друзі мої любі! Не вірте кожному пророчому духу, але перевіряйте їх, щоб побачити, чи справді вони від Бога. Я кажу вам це, бо чимало лжепророків з’явилось у світі. 2 Ось як ви можете розпізнавати Дух Божий: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов на землю в людській подобі,—такий Дух від Бога. 3 А дух, який не визнає Ісуса,—не від Бога. Це дух ворога Христа[a], про якого ви чули, котрий наближається і вже в світі.
4 Діти мої любі, ви належите Богу і перемогли тих лжепророків, адже Бог, Який в вас,—більший, ніж диявол, який у світі. 5 Лжепророки належать світу. Отож те, про що вони говорять, йде від світу, і світ слухає їх. 6 А ми належимо Богу. Той, хто Бога знає, слухає нас, а хто не належить Богу, нас не слухає. Отак ми й можемо відрізнити Дух, який несе правду, від духа, котрий зводить людей.
Про любов істинну
7 Любі друзі! Любіть одне одного, бо любов—то від Бога. Кожен, хто любить, став Божою дитиною і пізнає Бога. 8 Той, хто не любить, Бога не пізнав, бо Бог—то любов. 9 Отак Бог виявив до нас любов Свою: Він послав Свого єдиного Сина в світ, щоб через Нього ми дістали життя. 10 Справжня любов не в тому, що ми полюбили Бога, а в тому, що Він нас полюбив і послав Свого Сина в жертву, щоб спокутувати гріхи наші.
11 Любі друзі! Як Бог виявив таку любов до нас, то й ми маємо любити одне одного. 12 Ніхто ніколи не бачив Бога, але якщо ми любимо одне одного, то Бог живе в нас, і любов Його в нас удосконалюється.
13 Отак ми розпізнаємо, що живемо в Бозі, а Він у нас, бо дав Він нам Дух Свій. 14 Ми самі бачили й зараз свідчимо, що Отець послав Свого Сина, щоб Він став Спасителем світу. 15 Якщо хтось визнає, що Ісус—Син Божий, Бог живе в ньому, і він живе в Бозі. 16 Отож ми знаємо і віримо в любов Бога до нас.
Бог—це любов. І той, хто живе в любові, живе з Богом, і Бог живе у ньому. 17 Оскільки любов Божа удосконалюється в нас, то ми будемо певні в День Суду, бо в цьому світі ми, як Христос[b]. 18 Там, де є любов, немає страху, бо досконала любов Божа проганяє страх, пов’язаний з покаранням. І той, хто боїться, не сповнений досконалої любові.
19 Ми любимо, бо спочатку Бог полюбив нас. 20 Якщо хтось говорить: «Я люблю Бога»,—але ненавидить брата чи сестру свою, той брехун. Бо хто не любить брата чи сестру свою, яких він бачив, то як він може любити Бога, Якого не бачив? 21 Ми отримали цю заповідь від Христа: хто любить Бога, мусить також любити братів і сестер своїх.
Copyright © 2007 by Bible League International